В. Ф. Глушков не просто механізатор з великим досвідом

Вид материала

Документы

Содержание Про своїх товаришів 31 січня 1080 року Як в виконується рішення 5 лютого 1980 року Стимул за працю 8 березня 1980 року За перший квартал 24 лютого день виборів

Подобный материал:

• Кий процес, 14.73kb.
• «Появление европейской науки в новое время», 102.2kb.
• Герберт Александер Саймон Исследователи ии: Лотфи Заде Исследователи ии: А. А ляпунов,, 9.34kb.
• План організації спільного семінару Тернопільської та Івано-Франківської міських рад, 29.63kb.
• В. М. Глушков пионер математиЧеской теории выЧислительных систем и основатель Института, 153.69kb.
• Смерть Ивана Ильича идругие рассказ, 193.53kb.
• Великой Скифии «Русы Великой Скифии», 4397.06kb.
• Внеклассное мероприятие ко Дню Победы 4 класс. Поклонимся великим тем годам, 127.97kb.
• Методика управления посредством концентрации на числах, или Создание цифровых рядов, 74.14kb.
• А. С. Кингсеп Что там, за ветхой занавеской тьмы?, 90.26kb.

31 січня 1980 року

Про своїх товаришів

Є за що поважати


У нашому тваринницькому містечку на видному місці висять соціалістичні зобов’язання відгодівельників на цей рік. Ось навпроти прізвища Степана Івановича Койчева проставлені такі показники: відгодувати 190 голів, одержати 486 центнерів приросту.

Торік Степан Іванович успішно завершив свою виробничу програму — річне зобов’язання виконав достроково, на кожну голову тварин своєї групи одержав по 700 грамів середньодобового приросту. А в цілому за чотири роки виконав своє п’ятирічне завдання. За трудові досягнення був нагороджений почесним знаком «Ударник десятої п’ятирічки» і грошовою премією.

У тваринницькому містечку Степан Іванович трудиться з 1960 року. Але добре розбирається не тільки в тваринництві, а і в механізації. Може замінити навіть слюсаря. Пригадую, якось вийшли з ладу автонапувалки. Степан Іванович одразу ж взявся за діло, відремонтував їх. Взагалі будь-які неполадки в механізації усуне.

В корпусі вони трудяться втрьох — він, Анастасія Ковалів, Катерина Юрцаба. Працюють добре, допомагаючи один одному. І я не пригадую таких місяців, щоб відгодівельна ланка Степана Івановича Койчева пасла задніх в роботі. Навпаки — в числі переможців. І як було приємно, коли разом з тваринниками одержувала почесний значок «Ударник десятої п’ятирічки»і Анастасія Юріївна Ковалів.

Не в натурі Степана Івановича чекати погоди з моря. Одною з перших побачиш його підводу біля кормоцеху. Роздасть по-хазяйськи кожен кілограм кормів так, що не пропаде марно жоден грам. Словом, трудитися з віддачею. І не тільки він, а й Анастасія Ковалів, Катерина Юрцаба.

Робота, домашнє господарство. Чи цим обмежуються трудові будні його життя?

То до старшого сина поїде — дізнатися, як ідуть у нього справи з навчанням. Анатолій — студент четвертого курсу медіну. Через деякий час одержить диплом лікаря і дружина Анатолія.

То любить вдома, під час відпочинку, разом з дружиною за листами найменшого сина посидіти. Віктор зараз в армії, служить в Прибалтиці. Отже, з нетерпінням чекають кожну звісточку від сина.

Побачиш Степана Івановича в години дозвілля і біля телевізора. Трудівник цікавиться міжнародним життям, любить хокей, футбол, цікаві передачі. Словом, життя у нього завжди б’є джерелом.

Звичайно, таких людей у тваринницькому містечку дуже поважають. І Степан Іванович Койчев — не виняток.


Л. Козик, зоотехнік ферми № 5

колгоспу «Дружба народів».


31 січня 1080 року

До 110-ї річниці від дня народження В. І. Леніна

Про нашого вождя


Для того, щоб читачам легше було орієнтуватися в книжковому морі, в нашій бібліотеці створено кілька виставок, література яких постійно оновлюється. До послуг відвідувачів — добірки книг «Вічно живий», «Олімпіада-80», «Людина і закон», інші. Створено спеціальний куточок на допомогу пропагандистам та агітаторам.

Особливою популярністю й любов’ю у читачів користується книжкова виставка «Вічно живий», на поличках якої зібрано твори про життя і діяльність вождя світового пролетаріату Володимира Ілліча Леніна. У двотомнику «Ленін. Жовтень сімнадцятого» зібрано й систематизовано документальні матеріали, свідчення сучасників про роль В. І. Леніна в підготовці й проведенні Великої Жовтневої соціалістичної революції. День за днем, година за годиною показують автори титанічну діяльність вождя в період з третього квітня 1917 року, розповідають , як ідеї Леніна завойовували на свій бік трудящі маси.

В збірнику статей та виступів Н. К. Крупської «Про Леніна» зацікавлять читачів розділи з біографією Володимира Ілліча «Ленін і партія», «Методи роботи Леніна» та інші.

В книзі І. Тельман «Ілліч над картою України» розповідається про незабутні сторінки з історії Батьківщини, про вплив ідей Леніна на історичну долю українського народу, про людей, які зустрічалися з Іллічем. Про зустрічі з Володимиром Іллічем у Москві в двадцятому році розповідається в книзі Клари Цеткін «Спогади про Леніна».

Зустрічаючи 110-у річницю з дня народження Леніна, колгоспники все частіше звертаються до творів вождя, які також є на поличках виставки.


Н. Друмова, завідуюча

Червонознам’янською бібліотекою.


Як в виконується рішення

Постійний контроль


На території Червонознам’янської сільради є дільнична ветеринарна лікарня. Якщо врахувати ще й спеціалістів колгоспу, то солідність служби ще більш підкреслюється. Тому й велику надію покладаємо на них. Однак, доводиться констатувати, що дільничні спеціалісти часто підводять. Багато нарікань від населення на недостатньо профілактичну роботу служби. Та й на фермах не відчувалося належної допомоги.

Дільниця погано організувала контроль за санітарним станом виробництва, за якістю продукції. Така деталь. Керівник ветеринарів здав у колгосп коней, а їздовий одержує зарплату невідомо за що. У колективі постійні інтриги. Все це негативно впливає на в виробничий процес. Тому довелося заслухати товариша Шаповалова на засіданні виконкому.

Минає місяць. Члени виконкому, актив знову повертаються до питання, як реалізовується прийняте рішення. Спеціалісти організували подвійні обходи худоби й птиці. Зменшився падіж. Але якість продукції залишається ще низькою. Тому вирішено у лютому заслухати керівника ветслужби повторно.

Ми вирішили практикувати контрольні перевірки виконання прийнятих рішень активістами, не чекаючи спеціального засідання виконкому. Оперативність лише допоможе позбутися хиб. Саме завдяки своєчасному втручанню депутатів вдалося провести велику роботу по боротьбі з бур’янами. Підвищення культури землеробства — питання не одного дня. Тому намагаємося використати не лише трибуну сесії чи виконкому, а й будь-якої наради чи сходки, щоб доповісти людям про зроблене.

Так було, коли вживали заходів на скаргу мешканців вулиці Луначарського, коли примусили керівників ферми № 4 навести порядок на території. І нині, як розпогодиться, намітили провести рейд по селу, щоб заглянути у всі куточки і попередити мешканців про відповідальність їх за культуру, чистоту в селі.

На жаль, не всі рішення доводимо до кінця. Вже не раз йшлося про освоєння старих вигулів, території колишнього правління колгоспу. Доводиться повертатися до попередньої розмови. Нинішньої весни порядок таки наведемо.

Дисципліна виконання кожного пункту рішення залежить від оперативності депутатів, їх помічників. Це правило намагаємося звести в ранг своєрідного закону. Тоді легше вирішувати багато проблемних питань.


С. Друмов, голова виконкому

Червонознам’янської сільради.


5 лютого 1980 року

Сторінка пошани

З чого складаються центнери


Відгодівельники п’ятої тваринницької ферми колгоспу «Дружба народів», яку очолює І. С. Перчеклій, у минулому році виконали план по приростах на 109 процентів. На кожну голову тварин одержано по 600 грамів середньодобового приросту замість 550. на кожен зароблений карбованець додатково одержать по 11 копійок. Собівартість виробництва одного центнера приросту — 98 карбованців.

Отже, про кращих виробничників цього підрозділу і піде мова.


«Доброго ранку вам!»

Трудове життя нашого тваринницького містечка починається із санпропускника. І першою вас гостинно зустріне Олена Степанівна Друмова. Запропоную увійти в невеличку, добре опалену кімнату, пригостить чаєм з печивом. А потім розпочне неквапливу розмову про себе, про членів свого колективу, в якому трудиться вже понад 20 років.

Щирість людських стосунків Олена Степанівна відчула на собі. Ще коли доглядала свиней, важко захворіла. Лікарі запропонували трудівниці перейти на легшу роботу. Думала, що доведеться розстатися з фермою. Але в колективі вирішили її долю по-іншому.

На зборах постановили: доручити ветерану колгоспної праці санпропускник. З того дня господарює тут. Дивиться за тим, щоб ніхто із сторонніх не проник на територію тваринницького містечка, щоб повсюди був порядок. Її скромною роботою задоволені і керівництво, і ми.

— Доброго ранку! — такими словами щодня зустрічає відгодівельників Олена Степанівна Друмова. І, проводжаючи їх до місця роботи, обов’язково додасть: — Зичу вам успіхів!

Радіє серце ветерана — люди цінують її скромну працю. Турбуються про неї. А це можливо тільки в справжньому колективі.


С. Койчев,

відгодівельник.


Трудяться ударно

Швиденько під’їжджають до кормоцеху підводи. І вже через півгодини, завантажений свіжими кормами, транспорт повертається до тваринницьких приміщень.

— Ніяких претензій? — питаю одного з скотарів, С. І. Койчева.

— Велике їм спасибі, — чую у відповідь.

Що ж, відгодівельники роботою невеличкого виробничого підрозділу задоволені. І нічого не скажеш, кормоприготування тут організовано майстерно, за всіма вимогами зоотехнії. Всі компоненти кормового раціону (силос, солома, качани кукурудзи) ретельно подрібнюють, перемішуються, пропарюються. В масу обов’язково додається діамоній, фосфат, сольовий розчин. Словом, все, щоб мати високі прирости.

Однак не тільки від механізмів, а й від нашої добросовісності залежить якість приготування кормів. Щось упустиш — не одержиш бажаного ефекту. І тому в колгоспах правильно роблять, коли на посаду операторів кормоцехів добирають сумлінних людей.

Візьму, приміром, Віру Іванівну Помукчинську. Двадцять чотири роки підряд вона трудиться в кормоцеху. Спочатку готувала корми для свинопоголів’я, тепер обслуговує велику рогату худобу. Дуже трудолюбива жінка. Скрупульозно ставиться до виконання своїх обов’язків. Здавалося б, чи це важка робота — подавати на транспортер солому, силос? Але саме тут слід дивитися уважно, щоб не забивалися механізми, щоб за рекомендаціями додавався діамоній фосфат та інші компоненти мінеральних домішок.

Не раз за свою скромну працю Віра Іванівна нагороджувалася парткомом та правлінням колгоспу преміями, грамотами.

Робочий день розпочинається о восьмій годині ранку. І не було такого випадку, щоб В. І. Помукчинська запізнювалася.

Ударно трудиться і старший оператор Ф. Писарський і оператор Ганна Петрівна Ільків. Роботою цих трудівників я задоволений.


Д. Гладуш,

головний зоотехнік колгоспу.


…І всі за одного


Наприкінці минулого року шість відгодівельників тваринницького містечка, котрі за чотири роки успішно виконали свої п’ятирічні завдання, були нагороджені почесними знаками «Ударник десятої п’ятирічки». А незабаром друга радісна звістка обійшла ферму: головний комітет Всесоюзної виставки досягнень народного господарства за великі успіхи в соціалістичному змаганні нагородив медалями тат грошовими преміями групу виробничників нашого району. І серед них подружжя Анастасія та Михайло Картичаки, С. І. Койчев, А. Ю. Ковалів. Вітаючи переможців із заслуженою перемогою, я чомусь пригадав кожен крок становлення нашого колективу.

Займалися свинарством. Виходило непогано. Почали спеціалізуватися по виробництву яловичини. Довелося не тільки реконструювати приміщення, а й серйозну увагу приділити роботі з людьми.

Сьогодні я можу з певністю сказати, що у виробничому підрозділі живуть і працюють за принципом: один за всіх і всі за одного. Якщо раніше більшість із тваринників намагалися якось пристосуватися, то зараз всі — майстри своєї справи, справжні професіонали, вболівають не тільки за свою роботу, а й за працю тих, хто трудиться поруч. Сьогодні особисте відійшло на другий план. Тепер в колективі говорять: «ми», а не «я», «наше», а не «моє». Будь-яке виробниче питання вирішується колективом.

Звичайно, і партком, і правління колгоспу чимало зробили для поліпшення технології відгодівлі. Перш за все, було споруджено кормоцех по приготуванню грубих кормів. Для цього голова колгоспу Г. М. Діордіца поїхав в одне з передових господарств Одещини, ретельно ознайомився з досвідом роботи кормовиробничників.

Додавання в масу мінеральних домішок дало можливість на 30 процентів підвищити прирости тварин. Матеріально зацікавили і самих скотарів.

Раз на місяць в будинку для тваринників збираємо всіх працівників ферми. Підбиваємо підсумки роботи кожного відгодівельника, нагороджуємо переможців. Ведемо розмову про додаткові резерви. І що характерно, в ній беруть участь всі тваринники. Як правило, вони не тільки аналізують свої досягнення, а й конкретно зупиняються на упущеннях. Особливо бурхливо проходить ця розмова під час перевантажування контрольних груп. Тут вже наяву бачиш наслідки праці кожного за місяць.

Різке підвищення середньодобових приростів кожної голови тварин стало буденною справою. Особливо у наших переможців, як Анастасія Ковалів, котра за минулий рік одержала по 750 грамів. По 700 грамів — такі результати у І. С. Койчева, Н. С. Арабаджій, А. Ю. Картичак. Мені приємно відзначити, що колектив ферми не раз нагороджувався почесними грамотами. Торік, приміром, нас нагородили бібліотекою на 800 карбованців.

Щоправда, не можна сказати, що всі проблеми вирішені, на сьогоднішній день їх чимало. Наприклад, не вирішено у нас питання із забезпеченням запчастинами фермерських механізмів. Але суть справи не у цьому. Головне те, що люди знайшли себе, завжди дбають про кінцевий результат своєї праці, працюють на перспективу.


І. Перчеклій,

завідуючий фермою.


Стимул за працю


Бронзова медаль ВДНГ СРСР і грошова премія. Таку нагороду нещодавно вручили Анастасії Юріївні Картичак. А перед цим серед її трудових відзнак переможно засяяв почесний знак «Ударник десятої п’ятирічки». Так відзначила країна Рад сумлінну працю цієї скромної трудівниці. У тваринницькому містечку Анастасія теж вважається старожилом. Бо, як і інші члени колективу, тривалий час трудилася свинаркою.

Пригадується 1976 рік. Саме тоді на фермі на інтенсивній відгодівлі перебувало 1000 голів свиней. І разом з іншими доглядала їх і досвідчена тваринниця А. Ю. Картичак. В середньому на добу на кожну голову тварин Анастасія Юріївна одержала по 354 грами приросту.

Ударно трудиться вона і зараз: по 700-720 грамів середньодобового приросту кожної голови великої рогатої худоби. Ми часто увесь успіх приписуємо одному тільки виконанню розпорядку робочого дня, забуваючи, наприклад, про такий важливий фактор, як санітарна культура свого робочого місця, взаємовиручка тощо. Щодо Анастасії Юріївни, то вона робить все на совість, раціонально використовуючи кожну хвилину.

Думаю, що і в цьому році трудівниця високо триматиме свою виробничу естафету. А зобов’язалася відгодувати 190 голів худоби, одержати 491 центр приросту. Її розрахунки реальні, адже планує вона мати щодоби на кожну голову тварин не менше 750 грамів приросту.


О. Друмова,

ветеран колгоспної праці.


Покликання


— Поздоровляю, Ніно! — із задоволенням говорила Людмила Яківна телятниці Ніні Афанасьєвій. — Середньодобові прирости по твоїй трупі підвищилися на 100 грамів.

Наче сотні променів ковзнули по обличчю трудівниці. То вона і не приховувала радості. Адже ж свого слова дотримала: досягла запланованих рубежів. А місяць тому був великий розпач. Не те, що зобов’язання, навіть до плану не дотягнула.

— Що ж робити? — запитала у зоотехніка після переваження контрольної групи.

— Насамперед , — підказала технолог виробництва, — серйозну увагу звернути на годівлю. Корми кормами, а треба ж їх роздати так, щоб недоїдків у яслах не було, щоб кожен грам був використаний за призначенням.

А саме тут телятниця і припустилася невеличкої помилки, котра опісля негативно вплинула на прирости.

— Але, як бачите, все владналося, — посміхнулася Людмила Яківна.

Це невеличкий епізод з її трудового життя. А скільки їх за довгі роки праці!

Робота кормоцеху, виконання розпорядку робочого дня, первинний облік, поїздки на м’ясокомбінат…Це турбота не тільки завідуючого Івана Степановича Перчеклія, а і її повсякденні клопоти. З керівником тваринницького містечка у Людмили Яківни склалися міцні ділові стосунки. Але це не значить, що вони інколи не сперечаються, не доказують одне одному. Але все це заради істини, заради трудового успіху всього колективу.

Між іншим, до м’ясокомбінату вони їздять удвох. Ретельно перевіряють, як зважується кожна туша. Тамтешнє керівництво виявляє навіть невдоволення:

— Але ніхто нас не проведе, — з гордістю каже Л. Я. Козик.

До речі, завідуючий беззастережно довіряє своєму технологу виробництва. І небезпідставно. Бо знає, що за його відсутності не фермі порядок буде.

Впевнилася в цьому і я, коли відвідала тваринницьке містечко. Людмилу Яківну, як завжди, знайшла біля кормоцеху. Вона слідкувала за тим, щоб корми видавалися за раціоном, щоб не обминали вагів. Словом, господарське піклування про кожен кілограм кормової бази.

По секрету скажу: хоч Людмилу Яківну і вважають дуже вимогливою, але у відгодівельників вона користується значним авторитетом. Поважають її за працелюбність, за щирість, за хазяйську хватку. Вранці приходить сюди однією з перших. Остання покидає тваринницьке містечко. Ось і тоді неп поспішала додому.

— Зараз ще раз огляну, як годують скотарі худобу. Та й до траншеї з качанами кукурудзи треба навідатись. Завтра цей компонент введемо в кормовий раціон, — говорить зоотехнік і одночасно щось пише в зошиті. Дивлюсь дані за січень.

— Місячне завдання виконали, — з гордістю повідомляє. — Вже здали десь 60 тонн м’яса. Є запас в на наступний. — Потім, трохи помовчавши, додає: — Завтра зустрінусь із Григорієм Макаровичем. Необхідно домовитись щодо жому.

Так проходять її робочі дні — в клопотах, турботах. А за ним и ювілейна медаль, орден «Знак пошани», грамоти, подяки, почесний знак «Ударник десятої п’ятирічки», якими була нагороджена зоотехнік п’ятої ферми Людмила Яківна Козик.


С. Кінзбурська.


На цьому знімку ви бачите одну з кращих відгодівельниць А. Ю. Картичак. За високі трудові досягнення в галузі тваринництва вона нагороджена бронзовою медаллю ВДНГ та грошовою премією. Торік на кожну голову великої рогатої худоби одержала по 700 грамів середньодобового приросту.


Фото В. Єріна


8 березня 1980 року


В дружному колективі свиноферми колгоспу «Дружба народів» вже другий рік добросовісно працює на відгодівлі свиней комсомолка Світлана Крижанівська. Молода трудівниця є також доброю дружиною і матір’ю для трьохрічної доньки.

На знімку: С. К. Крижанівська.


Фото В. Єріна.


За перший квартал


У колгоспі «Дружба народів» підбито підсумки роботи тваринників у першому кварталі нинішнього року. Трудівники молочнотоварної ферми № 4, якою керує В. А. Казанджій, зобов’язалися за три місяці року надоїти на корову по 720 кілограмів молока, що на 40 кілограмів більше плану. А надоїли по 734 кілограми.

Темп у соціалістичному змаганні задають доярки Ганна Антонівна Казанджій та Марія Іванівна Чоботар, котрі доять щодоби по 9,5-11 кілограмів молока на корову. А з початку року показник надоїв у групі Ганни Антонівна сягнув 960 кілограмів, що на 110 більше взятого зобов’язання та на 200 кілограмів вище, ніж у відповідний період минулого року. М. І. Чоботар надоїла по 772 кілограми молока на корову, що також вище соціалістичного зобов’язання.

Ферма — в списку кращих тваринницьких містечок району.


Д. Гладуш.


Поповнення


В актовому залі райспоживспілки незвично тихо. Лише чути шурхіт паперу та шум автомашин за вікном. Тут члени екзаменаційної комісії приймають іспити на професію продавця у двох десятків молодих дівчат, які протягом шести місяців навчалися у школі-магазині при Іванівській райспоживспілці. Правил торгівлі, вмінню поводитись з покупцями, іншим тонкощам роботи працівника прилавку майбутніх торговельників навчали товарознавці П. Ф. Подолян, Л. П. Варцаба, головний бухгалтер В. І. Хріненко, начальник відділу кадрів С. З. Малов, заступник голови райспоживспілки Л. І. Стефанцова та інші.

І ось настав день іспитів. Одна за одною дівчата беруть білети, готуються, а потім відповідають. Крім запитань, зазначених в білетах, ученицям сталять додаткові: «Які є форми торгівлі?», «Правила роботи продавця».

Дівчата впевнено відповідають, вміло користуються таблицями, альбомами, рахівницею.

Екзамен складено з честю. А невдовзі молоде поповнення кооператорів стало за прилавки магазинів. Удачі, вам, працівники служби хорошого настрою!


В. Петров.

На знімку: на відмінно склали іспити М. Штефко та Г. Савчук.


24 лютого день виборів

Тепла зустріч


На виробничих ділянках колгоспу «Дружба народів» відбулася зустріч виборців з кандидатами в депутати обласної Ради народних депутатів Валентиною Денисівною Казанджій та районної Ради головою колгоспу Григорієм Макаровичем Діордіцею, дояркою Тетяною Франківною Данильчук, головним лікарем райлікарні Олександром Вадимовичем Кисельовим, прокурором району Валерієм Вікторовичем Сорокіним, головою районної планової комісії Євгеном Олексійовичем Платоновим.

Збори відкрив голова виконкому Червонознам’янської сільської Ради народних депутатів С. Г. Друмов.

Довірена особа — ветеран колгоспу, колишній голова правління, кавалер багатьох орденів М. Д. Степанов розповів про життя, трудову і громадську діяльність кандидата в депутати обласної Ради народних депутатів. Валентина Денисівна працює ветфельдшером давно. Зарекомендувала себе добросовісним трудівником, творчим спеціалістом. Вона користується авторитетом серед односільчан.

Валентина Денисівна — орденоносець.

У своїх виступах бригадир С. Н. Дараков, завідуючий фермою А. П. Стоянов, секретар парткому В. М. Іваницький закликали всіх як один проголосувати за одного з кращих представників колективу в обласній Раді народних депутатів В. Д. Казанджій.

Валентина Денисівна розповіла про великі зміни, що сталися в країні, області, районі останнім часом, про велику трудову активність трударів. Вона гаряче подякувала виборцям за довір’я, і завірила, що виправдає його.

Про участь кандидатів у депутати районної Ради народних депутатів у вирішенні виробничих програм, культурного будівництва протягом часу, що відділяють нас від минулих виборів, розповів голова сільвиконкому С. Г. Друмов.

На передвиборних зборах затверджено накази кандидатам у депутати обласної і районної Рад народних депутатів. Зокрема, висловлено прохання потурбуватися про ремонт і будівництво доріг, електромережі, будинків для колгоспників тощо.