Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”

Вид материала

Документы

Содержание Язикоглотковий нерв [IX] Від язикоглоткового нерва відходять наступні гілки. Додатковий нерв [XI] ( Під’язиковий нерв Спинномозкові нерви Шийні нерви Тильна гілка ліктьового нерва Глибока гілка Грудні нерви Задні гілки Міжреброві нерви Поперекові нерви Передні гілки Крижові нерви Задні гілки Передні гілки Присередній підошвовий нерв 5.3. Тестові завдання для самоконтролю A. Глибокий малогомілковий. *B. A. Променевий. *B. ... Полное содержание

Подобный материал:

• Вінниця – 2006, 184.55kb.
• М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
• Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
• Фондова лекція, 458.68kb.
• Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
• Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
• Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
• Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
• Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.

Язикоглотковий нерв [IX] (nervus glossopharyngeus [IX]) – це змішаний нерв, який має подвійне ядро – nucleus ambiguus (рухове), смакове і чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii) та парасимпатичне - нижнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius inferior). В яремному отворі (foramen jugulare) чутливі волокна потовщуються і утворюють верхній вузол (ganglion superius) - чутливий, а при виході з яремного отвору (foramen jugulare) - нижній вузол [Андерша] (ganglion inferius [Andersch]) – також чутливий. В цих вузлах містяться тіла чутливих нейронів. Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), язико-глотковий нерв (nervus glossopharyngeus) заходить у корінь язика (radix linguae), де ділиться на кінцеві язикові гілки (rr. linguales), що іннервують слизову оболонку задньої третини язика (tunica mucosa linguae), забезпечуючи смакову, чутливу та парасимпатичну іннервацію.

Від язикоглоткового нерва відходять наступні гілки.

1. Глоткові гілки (rr. pharyngei) ідуть до бічної стінки глотки (pharynx), де разом з гілками блукаючого нерва (nervus vagus) і симпатичного стовбура (truncus sympaticus) утворюють глоткове сплетення (plexus pharyngeus).

2. Мигдаликові гілки (rr. tonsillares) ідуть до слизової оболонки піднебінних мигдаликів та піднебінних дужок (tunica mucosa tonsilarum palatinarum et arcum palatinorum).

3. Гілка шило-глоткового м’яза (r. musculi stylopharyngei) чисто рухова гілка, яка представляє собою аксони рухових клітин подвійного ядра (nucleus ambiguus).

4. Гілка сонної пазухи (r. sinus carotici) іннервує сонний клубочок (glomus caroticum) і стінку сонної пазухи (sinus caroticus).

5. Барабанний нерв - n. tympanicus (змішаний), який через барабанний каналець скроневої кістки (canaliculus tympanicus ossis temporalis) входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). Тут частина передвузлових волокон переключаються в інтрамуральних парасимпатичних гангліях (у товщі слизової оболонки) і їх завузлові парасимпатичні гілки разом з чутливими гілками та сонно-барабанними нервами (nn. caroticotympanici), які є симпатичними завузловими гілками від сонного сплетення, утворюють барабанне сплетення (plexus tympanicus [Jacobson]) - Якобсонове сплетення, яке іннервує слизову барабанної порожнини (cavitas tympani). Інша частина парасимпатичних передвузлових нервових волокон (neurofabrae parasympathicae postganglionicae), що ідуть від нижнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius inferior), виходять з барабанної порожнини (cavitas tympani) через розтвір каналу малого кам’янистого нерва (hiatus canalis nervi petrosi minoris) і мають назву малого кам’янистого нерва (n. petrosus minor). Він проходить по однойменній борозні, через клиноподібно-кам’янисту щілину виходить з черепа і входить у вушний парасимпатичний вузол (ganglion parasympathium oticum). Від останнього завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) забезпечують секреторну іннервацію привушної залози – glandula parotidea (див. вище).


Блукаючий нерв [ X ] (nervus vagus [ X ]) – змішаний нерв, який має рухове подвійне ядро (nucleus ambiguus), чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii), вегетативне парасимпатичне ядро - заднє ядро блукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi), яке лежить в трикутнику блукаючого нерва (trigonum nervi vagi) ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea). Блукаючий нерв (nervus vagus) виходить на основі мозку ззаду від дев’ятої пари із задньобічної борозни (sulcus posterolateralis) довгастого мозку (myelencephalon), а із черепа (cranium) - через яремний отвір (foramen jugulare). В отворі і після виходу з нього нерв утворює два потовщення: верхній вузол (ganglion superius) та нижній вузол (ganglion inferius). У них лежать тіла чутливих нейронів блукаючого нерва (nervus vagus).

Вийшовши з яремного отвору (foramen jugulare), блукаючий нерв (nervus vagus) прямує донизу у складі судинно-нервового пучка шиї між внутрішньою яремною веною (vena jugularis interna), загальною сонною артерією (arteria carotis communis) і внутрішньою сонною артерією (arteria carotis interna). Через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) він попадає у порожнину грудної клітки (cavitas thoracis). Тут правий і лівий блукаючі нерви (nervi vagi dexter et sinister) ідуть спочатку ззаду від корeня легенів (radix pulmonis), а потім правий блукаючий нерв (nervus vagus dexter) переходить на задню, а лівий - на передню поверхню стравоходу (facies oesophagis).

В ділянці стравоходу (oesophageus) правий і лівий блукаючі нерви (nervi vagi dexter et sinister) утворюють стравохідне сплетення (plexus oesophagus). Із останнього формуються передній блукаючий стовбур (truncus vagalis anterior) та задній блукаючий стовбур (truncus vagalis posterior), які разом із стравоходом (oesophagus) проходять через стравохідний розтвір діафрагми (hiatus oesophageus diaphragmaе) в черевну порожнину (cavitas abdominis), де розпадаються на передні шлункові гілки (rr. gastrici anteriores) і задні шлункові гілки (rr. gastrici posteriores).

Топографічно у блукаючому нерві (nervus vagus) виділяють:

- черепну частину (pars cranialis) – від мозку до нижнього вузла блукаючого нерва;

- шийну частину (pars cervicalis) – від нижнього вузла блукаючого нерва до верхнього отвору грудної клітки (apertura thoracis superior) або за Сапіним М.Р. - до рівня відходження поворотного гортанного нерва;

- грудну частину (pars thoracica) – від верхнього отвору грудної клітки (apertura thoracis superior) до стравохідного розтвору діафрагми (hiatus oesophageus diaphragmae);

- черевну частину (pars abdominalis) – міститься нижче стравохідного розтвору діафрагми (hiatus oesophageus diaphragmae).

Від черепної частини або головного відділу блукаючого нерва (pars cranialis nervi vagi) відходять наступні гілки:

- оболонна гілка (r. meningeus), яка відходить від верхнього вузла (ganglion superius) і йде до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) задньої черепної ямки (fossa cranii posterior);

- вушна гілка (r. auricularis), яка починається від верхнього вузла (ganglion superius), проходить через соскоподібний каналець скроневої кістки (canaliculus mastoideus ossis temporalis) і іннервує шкіру зовнішньої поверхні вушної раковини (auricula) та задньої стінки зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus).

Від шийної частини блукаючого нерва (pars cervicalis nervi vagi) відходять:

- глоткова гілка (r. pharyngeus), яка разом з гілками язико-глоткового нерва (nervus glossopharyngeus) і симпатичного стовбура (truncus sympathicus) утворює глоткове сплетення (plexus pharyngeus), що іннервує слизову оболонку глотки (tunica mucosa pharyngis), верхній і середній м’язи-звужувачі глотки (mm.constrictorium pharynges superior et inferior) і м’язи м’якого піднебіння (musculi palati mollis) за винятком м’яза-натягувача піднебінної завіски (m.tensor veli palatini);

- верхній гортанний нерв (n. laryngeus superior) відходить від нижнього вузла (ganglion inferius) і у своєму складі має чутливі, рухові та парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae). Рухові волокна формують зовнішню гілку (ramus externus) і іннервують персне-щитоподібний м’яз (m. cricothyroideus) та нижній м’яз-звужувач глотки (m. constrictor pharyngis inferior). Чутливі та парасимпатичні волокна (ramus intenus) іннервують слизову гортані (tunica mucosa laryngis) над голосовою складкою (plica vocalis), слизову кореня язика (tunica mucosa radicis linguae) та надгортанника (tunica mucosa epiglottidis);

- верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores) чутливі та парасимпатичні волокна опускаються уздовж загальної сонної артерії (a.carotis communis) і, з’єднуючись з гілками симпатичного стовбура (truncus sympaticus), входять у серцеве сплетення (plexus cardiacus).

Від грудної частини блукаючого нерва (pars thoracica nervi vagi) відходять:

- поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) має різну топографію. Справа він відходить від блукаючого нерва на рівні пересічення нерва з підключичною артерією (a. subclavia), огинаючи її донизу і дозаду. Зліва поворотний гортанний нерв відходить від блукаючого нерва на рівні пересічення з дугою аорти (arcus aortae), яку огинає донизу і дозаду бічніше від аортальної зв’язки (lig. arteriosum), і простує догори між трахеєю та стравоходом. Поворотний гортанний нерв (n. laryngeus recurrens) повертається на шию через верхній отвір грудної клітки (apertura thoracis superior) і своєю кінцевою гілкою - нижнім гортанним нервом (n. laryngeus inferior) іннервує слизову оболонку гортані під голосовою щілиною (rima glottidis). Його рухові волокна іннервують усі м’язи гортані (larynx), за винятком персне-щитоподібного м’яза (m.cricothyroideus). Від нього відходять трахейні гілки (rr. tracheales), стравохідні гілки (rr. oesophagei) та нижні серцеві гілки (rr. cardiaci inferiores) до серцевого сплетення (plexus cardiacus);

- грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici) - ідуть до серцевого сплетення (plexus cordiacus);

- бронхові гілки (rr. bronchiales) з’єднуються з гілками симпатичного стовбура (truncus sympaticus) і утворюють легеневе сплетення (plexus pulmonalis). Останнє оточує бронхи (bronchi) і разом з ними входить у легені (pulmones);

Стравохідні гілки (rr. oesophagei) утворюють стравохідне сплетення (plexus oesophageus).

Від черевної частини блукаючого нерва (pars abdominalis nervi vagi), який представлений переднім блукаючим стовбуром (truncus vagalis anterior) та заднім блукаючим стовбуром (truncus vagalis posterior), відходять гілки до шлунка (gaster), печінки (hepar), селезінки (splen), підшлункової залози (pancreas), нирок (renes), тонкої кишки (intestinum tenue) та товстої кишки (intestinum crassum), включаючи верхній відділ низхідної ободової кишки (colon descendens). При цьому гілки переднього стовбура (truncus vagalis anterior) іннервують шлунково-кишкову трубку до верхнього відділу прямої кишки, а гілки заднього стовбура (truncus vagalis posterior) заходять у черевне сплетення (plexus coeliacus) і разом з його волокнами іннервують органи черевної порожнини.


Додатковий нерв [XI] (nervus accessorius [XI]) - це руховий нерв, який має ядро додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) - спинномозкове ядро та подвійне ядро (nucleus ambiguus) - черепне ядро. Волокна, які відходять від клітин цих ядер, формують черепний корінець (radix cranialis) та спинномозковий корінець (radix spinalis). Корінці від ядра додаткового нерва (nucleus nervi accessorii) піднімаються догори, проходять через великий отвір потиличної кістки (foramen magnum ossis occipitalis) в порожнину черепа (cavitas cranii) і з’єднуються з черепними корінцями (radices craniales), що відходять із задньобічної борозни довгастого мозку (sulcus posterolateralis myelencephali). Стовбур додаткового нерва (truncus nervi accessorii), що при цьому утворився, виходить з черепа через яремний отвір (foramen jugulare) і ділиться на внутрішню гілку (ramus internus) та зовнішню гілку (ramus externus). Внутрішня гілка (ramus internus) приєднується до блукаючого нерва (nervus vagus), а зовнішня гілка (ramus externus) підходить до груднинно-ключично-соскоподібного м’яза (m.sternocleidomastoideus) та трапецієподібного м’яза (m. trpezius), іннервуючи їх.


Під’язиковий нерв [XII] (nervus hypoglossus [XII]) - руховий нерв, який має власне рухове ядро – ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi), що лежить в трикутнику під’язикового нерва (trigonum nervi hypoglossi) ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea). Із мозку нерв виходить численними корінцями з передньобічної борозни (sulcus anterolateralis), яка проходить між пірамідою (pyramis) та оливою (oliva) довгастого мозку (myelencephalon), а із черепа (cranium) - через канал під’язикового нерва (canalis nervi hypoglossi). Далі нерв заходить у піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare) і, утворивши дугу, входить у товщу язика (lingua), де розпадається на язикові гілки (rr. linguales), що іннервують усі м’язи язика (musculi linguae ).

Від під’язикового нерва відходить верхній корінець - radix superior (або низхідна гілка - ramus descendens). Він складається з рухових волокон першого і частково другого шийного спинномозкових нервів (nervi spinales), які заходять у верхню його частину. Цей корінець з’єднується із нижнім корінцем - radix inferior (або висхідною гілкою - ramus ascendens) від шийного сплетення (plexus cervicalis), в результаті чого утворюється шийна петля (ansa cervicalis). Від останньої відходять гілки, що іннервують наступні м’язи: груднинно-під’язиковий м’яз (m. sternohyoideus), груднинно-щитоподібний м’яз (m. sternothyreoideus), лопатково-під’язиковий м’яз (m. omohyoideus) та щито-під’язиковий м’яз (m. thyrohyoideus).


СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ (nervi spinales)

Загальні дані

Спинномозкових нервів є 31 пара. Вони утворюються внаслідок злиття переднього корінця (radix anterior) і задного корінця (radix posterior) спинного мозку, формуючи стовбур спинномозкового нерва (truncus nervi spinalis).

Нерви мають різну кількість нервових волокон залежно від іннервованої ділянки. Тому найтовщі – крижові і нижні шийні нерви, які іннервують всю масу м’язів кінцівок і значну шкірну поверхню. Зовсім мала куприкова пара (відсутність хвоста). Задні корінці взагалі товщі від передніх, за винятком I шийного нерва, у якого вони тонші.

Передній корінець є руховим і складається з аксонів нейронів тіла яких лежать у передньому та бічному стовпах сірої речовини спинного мозку.

Задній корінець є чутливим і складається з аксонів псевдоуніполярних нейронів спинномозкового вузла.

Спинномозковий вузол (ganglion spinale) є потовщеням заднього корінця і розміщений біля місця злиття заднього корінця з переднім корінцем.

Cпинномозкові нерви (nervi spinales) поділяються на:

- шийні нерви [CI – C8] (nervi cervicales [CI – C8]);

- грудні нерви [TI – TI2] (nervi thoracici [TI – TI2]);

- поперекові нерви [LI – L5] (nervi lumbales [LI – L5]);

- крижові нерви та куприковий нерв [SI – S5, CO] (nervi sacrales et nervus coccygeus [SI – S5, CO).

Від стовбурів спинномозкових нервів (trunci nervorum spinalium) відходять:

- оболонні гілки (rr. meningei), або поворотні гілки (rr. recurrentes) – є чутливими та симпатичними нервовими волокнами і іннервують оболони спинного мозку;

- сполучні гілки – (rr. communicantes) в числі двох:

- біла сполучна гілка (r. Communicans albus), яка відходить від грудо–поперекового відділу спинного мозку (С_VІІІ–L_ІІ) і йде до найближчого симпатичного вузла (передвузлові нервові волокна – neurofibrae preganglionicae, які є симпатичними волокнами);

- сіра сполучна гілка (r. Communicans griseus), яка іде у зворотньому напрямку від вузла симпатичного стовбура до спинномозкового нерва завузлові нервові волокна – neurofibrae postganglionicae, які є симпатичними волокнами);

- передні гілки (rr. anteriores) є найбільшими гілками спинномозкових нервів, що формують нервові сплетення;

- задні гілки (rr. posteriores), обходячи суглобові відростки хребців, ідуть дозаду між поперечними відростками (в ділянці крижової кістки – через задні крижові отвори), та іннервують шкіру та глибокі м’язи спини, шиї і потилиці.

Передні гілки спинномозкових нервів (крім передніх грудних нервів, які продовжуються у міжреброві нерви, не утворюючи сплетень) утворюють наступні сплетення:

- шийне сплетення (plexus cervicalis);

- плечове сплетення (plexus brachialis);

- поперекове сплетення (plexus lumbalis);

- крижове сплетення (plexus sacralis).


ШИЙНІ НЕРВИ [C1 – C8] (nervi cervicales) – [C1 – C8]

Вони мають задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) та передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales).

Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів не утворюють сплетень, а поділяються на присередню гілку (r.medialis) і бічну гілку (r.lateralis) від якої відходить задня шкірна гілка (r.cutaneus posterior). Зони іннервації кожного з нервів розташовані поблизу місця виходу нерва з каналу хребтового стовпа. Задні гілки (rami posteriores) спинномозкових нервів є змішаними (за винятком першого), іннервують шкіру та глибокі м’язи спини, шиї та потилиці. До них належать:

- задня гілка І шийного спинномозкового нерва має назву підпотиличного нерва (n. suboccipitalis). Це є руховий нерв, який іннервує підпотиличну групу м’язів;

- задня гілка ІІ шийного спинномозкового нерва носить назву великого потиличного нерва (n. occipitalis major), він іннервує шкіру потилиці та ремінні м’язи голови і шиї, найдовший м’яз голови;

- задні гілки першого, другого і третього поперекових спинномозкових нервів віддають бічні гілки, що носять назву верхніх нервів сідниці (nn. clunium superiores). Вони іннервують шкіру верхньої частини сідниць;

- задні гілки першого, другого і третього крижових спинномозкових нервів віддають бічні гілки з назвою середніх нервів сідниці (nn. clunium medii). Вони іннервують шкіру середньої частини сідниць.

Передні гілки спинномозкових нервів утворюють сплетення (крім передніх грудних нервів, які продовжуються у міжреброві нерви, не утворюючи сплетень). Сплетень є чотири: шийне, плечове, поперекове і крижове.

Шийне сплетення (plexus cervicalis) утворене передніми гілками чотирьох верхніх шийних спинномозкових нервів [C₁-C₄] і залягає під груднинно-ключично-соскоподібним м’язом. З цього сплетення відходять м’язові нерви (рухові), шкірні нерви (чутливі) та змішаний нерв.

М’язові гілки шийного сплетення іннервують усі глибокі м’язи шиї і беруть участь в утворенні шийної петлі (ansa cervicalis), формуючи її нижній корінець (radix inferior). Від останньої іннервуються м’язи, які лежать нижче від під’язикової кістки.

Шкірні гілки відходять з-під бічного краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза:

- шийний поперечний нерв (n. transversus colli) іннервує шкіру передньої ділянки шиї і має верхні гілки (rr.superiores) та нижні гілки (rr.inferiores);

- великий вушний нерв (n. auricularis magnus) іннервує шкіру вушної раковини і ближніх з нею областей голови, а також зовнішнього слухового ходу і має задню гілку (r. posterior) та передню гілку (r. anterior);

- малий потиличний нерв (n. occipitalis minor) іннервує шкіру потиличної ділянки;

- надключичні нерви (nn. supraclaviculares) іннервують шкіру надключичної ділянки, бічного трикутника шиї, шкіру над дельтоподібним м’язом і складаються з присередніх надключичних нервів (nn.supraclaviculares mediales), проміжних надключичних нервів (nn.supraclaviculares intermedii) та бічних надключичних нервів (nn.supraclaviculares laterales).

Від шийного сплетення відходить змішаний нерв - діафрагмовий нерв (n. phrenicus), який заходить в грудну порожнину, лягає між середостінною частиною пристінкової плеври (pars mediastinalis pleurae parietales) та осердям (pericardium) і своїми чутливими гілками іннервує плевру та осердя (осердна гілка – r. pericardiacus), а потім (правий) проходить через діафрагму й іннервує нутрощевий листок очеревини, який вкриває печінку та жовчний міхур, а також печінку. Лівий нерв іннервує очеревину до рівня підшлункової залози. Рухові гілки цього нерва іннервують діафрагму. Усі ці гілки мають назву діафрагмово-черевні гілки (rr. phrenicoabdominales).

Плечове сплетення (plexus brachialis) утворене передніми гілками 4-х нижніх шийних спинномозкових нервів [C₅-C₈] і більшою частиною передньої гілки І грудного спинномозкового нерва [T₁]. Це сплетення лежить на глибоких м’язах в міждрабинчастому просторі шиї і поділяється на надключичну та підключичну частини.

До надключичної частини (pars supraclavicularis) належать три первинні нервові стовбури – верхній, середній та нижній (trunci superior; medius et inferior), які віддають такі короткі нерви:

- дорсальний нерв лопатки (n. dorsalis scapulae) іннервує м’яз-підіймач лопатки і ромбоподібні м’язи;

- надлопатковий нерв (n. suprascapularis) проходить через вирізку лопатки та іннервує над- та підостьовий м’язи;

- підлопаткові нерви (nn. subscapulares) іннервують підлопатковий та великий круглий м’язи;

- підключичний нерв (n. subclavius) іннервує однойменний м’яз;

- бічний грудний нерв (n. pectoralis lateralis) та присередній грудний нерв (n. pectoralis medialis) іннервують великий та малий грудні м’язи;

- довгий грудний нерв (n. thoracicus longus) іннервує передній зубчастий м’яз;

- грудо-спинний нерв (n. thoracodorsalis) іннервує найширший м’яз спини.

Підключична частина (pars infraclavicularis) плечового сплетення поділяється на присередній пучок (fasciculus medialis), бічний пучок (fasciculus lateralis) та задній пучок (fasciculus posterior), якими охоплює з трьох сторін пахвову артерію. Нерви підключичної частини іннервують вільну верхню кінцівку.

Від присереднього пучка (fasciculus medialis) відходять такі довгі гілки:

- присередній шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii medialis) іннервує шкіру передньоприсередньої поверхні плеча. Інколи утворює разом з 1-3 міжребровими нервами міжреброво-плечові нерви (nn. intercostobrachiales), що іннервують задньо-присередню частину верхньої третини плеча;

- присередній шкірний нерв передпліччя (n. cutaneus antebrachii medialis) іде на передпліччя, де іннервує передню та присередню поверхні передпліччя своїми передньою гілкою (r. anterior) та задньою гілкою (r. posterior);

- ліктьовий нерв (n. ulnaris) проходить у складі судинно-нервового пучка плеча в присередній двоголовій борозні і на плечі гілок не віддає. Огинаючи дозаду присередній надвиросток плеча в однойменній борозні (sulcus nervi ulnaris), лежить поверхнево під шкірою, потім прямує на передпліччя, де лягає в ліктьову борозну (sulcus ulnaris). Тут віддає м’язові гілки до ліктьового м’яза-згинача зап’ястка (m. flexor carpi ulnaris) та глибокої частини глибокого м’яза-згинача пальців (pars profundus m. flexor digitorum profundus). Ще на передпліччі поділяється на тильну гілку (r. dorsalis) та долонну гілку (r. palmaris).

Тильна гілка ліктьового нерва (r.dorsalis nervi ulnaris) поділяється на тильні пальцеві нерви (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру мізинця, безіменного пальця та ліктьового боку середнього пальця та шкіру ліктьової частини тилу кисті.

Долонна гілка ліктьового нерва (r.palmaris nervi ulnaris) поділяється на поверхневу гілку та глибоку гілку.

Поверхнева гілка (ramus superficialis) ліктьового нерва (n. ulnaris) продовжується у спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які поділяються, в свою чергу, на два власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii). Зона іннервації поверхневої гілки - шкіра підвищення мізинця, долонна поверхня V пальця і присередня поверхня ІV пальця.

Глибока гілка (ramus profundus) іннервує всі м’язи підвищення V пальця, всі міжкісткові м’язи, ІІІ-ІV червоподібні м’язи, привідний м’яз великого пальця і глибоку головку короткого згинача великого пальця.

Від присереднього пучка та бічного пучка (fasciculus medialis et fasciculus lateralis) відходить cерединний нерв (n. medianus), який починається присереднім корінцем серединного нерва (radix medialis nervi mediani) і бічним корінцем серединного нерва (radix lateralis nervi mediani) з’єднуючись в один стовбур нижче від пахвової артерії проходить через середину ліктьової ямки, пронизує круглий м’яз-привертач і лягає в серединну борозну передпліччя (sulcus medianus). На плечі гілок не віддає.

На передпліччі cерединний нерв (n. medianus) віддає такі гілки:

- передній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii anterior), який іннервує глибокі м’язи передньої групи передпліччя;

- м’язові гілки (rami musculares) до всіх м’язів передньої групи передпліччя, крім тих, що іннервуються ліктьовим нервом;

- долонну гілку (ramus palmaris), яка іннервує шкіру долонної поверхні кисті з променевого боку;

- маленьку сполучну гілку з ліктьовим нервом (ramus communicans cum nervo ulnaris).

Кінцевим розгалуженням серединного нерва на рівні дистального краю тримача м’язів-згиначів є спільні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares communes), які розгалужуються на власні долонні пальцеві нерви (nn. digitales palmares proprii), що іннервують шкіру середини долоні, шкіру підвищення великого пальця, а також шкіру долонної поверхні І-ІІІ і бічної поверхні ІV пальців кисті.

М’язові гілки серединного нерва іннервують м’язи підвищення великого пальця (крім привідного м’яза великого пальця і глибокої головки короткого м’яза-згинача великого пальця) та І-ІІ червоподібні м’язи.

Від бічного пучка (fasciculus lateralis) відходить:

- м’язово-шкірний нерв (n. musculocutaneus), який пронизує дзьобо-плечовий м’яз, іннервуючи його, а також віддає гілки до двоголового м’яза плеча, плечового м’яза і виходить з-під нижньо-бічного краю двоголового м’яза плеча у вигляді бічного шкірного нерва передпліччя (n. cutaneus antebrachii lateralis), який іннервує шкіру бічної поверхні передпліччя.

Із заднього пучка (fasciculus posterior) відходить довга гілка - променевий нерв (n. radialis) і коротка гілка - пахвовий нерв (n. axillaris).

Променевий нерв (n. radialis) проходить в каналі променевого нерва та іннервує усі м’язи задньої групи плеча і шкіру над ними. Виходячи на передпліччя, він іннервує усі глибокі та поверхневі м’язи задньої групи передпліччя, шкіру над ними і плечо-променевий м’яз. Гілками променевого нерва є:

- м’язові гілки (rr.musculares) іннервують усі задні м’язи плеча;

- задній шкірний нерв плеча (n.cutaneus brachii posterior) іннервує шкіру задньої поверхні плеча;

- нижній бічний шкірний нерв плеча (n.cutaneus brachii lateralis inferior) іннервує шкіру бічної поверхні плеча нижче дельтоподібної ділянки;

- задній шкірний нерв передпліччя (n.cutaneus antebrachii posterior) іннервує шкіру задньої поверхні передпліччя;

- глибока гілка (r. profundus) розгалужується на м’язові гілки, які іннервують усі задні м’язи передпліччя, за винятком променевого м’яза-розгинача зап’ястка. Глибока гілка віддає задній міжкістковий нерв передпліччя (n. interosseus antebrachii posterior), який іннервує міжкісткову перетинку, кістки передпліччя, а також міжзап’ясткові, зап’ясткові та п’ястково-фалангові суглоби кисті;

- поверхнева гілка (r.superficialis) на тилі кисті поділяється на п’ять тильних пальцевих нервів (nn. digitales dorsales), які іннервують шкіру тильних поверхонь проксимальних фаланг перших двох пальців з обох боків та середнього пальця з променевого боку. Від поверхневої гілки також відходить ліктьова сполучна гілка (r.communicans ulnaris).

Пахвовий нерв (n. axillaris) виходить через чотиристоронній отвір на тильну поверхню лопатки та іннервує капсулу плечового суглоба, дельтоподібний і малий круглий м’язи (м’язові гілки – rr. musculares). Крім того, від нього відходить верхній бічний шкірний нерв плеча (n. cutaneus brachii lateralis superior), який іннервує шкіру верхньо-бічної поверхні плеча (шкіру дельтоподібної ділянки).


ГРУДНІ НЕРВИ [TI–TI2] nervi thoracici [TI–TI2]

Вони починаються від грудних сегментів спинного мозку. Кожний грудний спинно-мозковий нерв віддає оболонну, білу та сіру сполучні, передню та задню гілки.

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) пронизують глибокі м’язи спини і закінчуються шкірними гілками. Кожна із задніх гілок віддає такі гілки:

- присередню гілку (r.medialis), іннервує глибокі м’язи спини;

- бічну гілку (r.lateralis), іннервує глибокі м’язи спини;

- задню шкірну гілку (r.cutaneus posterior), іннервує шкіру хребтової, лопаткової, підлопаткової та поперекової ділянок спини.

Міжреброві нерви; передні гілки; вентральні гілки (nn.intercostales; rami anteriores; rami ventrales).

Міжребрових нервів (nn.intercostales) є 12 пар. ХІІ нерв називається підребровим нервом (n. subcostalis).

Одинадцять пар міжребрових нервів ідуть у борозні відповідного ребра між зовнішніми і внутрішніми міжребровими м’язами, іннервуючи їх. Шість нижніх міжребрових нервів заходять у товщу черевних м’язів, входять у піхву прямого м’яза живота і іннервують м’язи передньої та бічної стінок живота і шкіри над ними.

Кожен міжреберовий нерв віддає бічну шкірну грудну/черевну гілку (ramus cutaneus lateralis pectoralis/abdominalis) на бічну сторону тулуба та передню грудну/черевну шкірну гілку (ramus cutaneus anterior pectoralis/abdominalis) на передню сторону грудної клітки і живота, пронизуючи з глибини власні м’язи грудної клітки (proprii musculi thoracis) і живота (musculi abdominis). Від 4, 5, і 6 бічних шкірних грудних гілок (ramus cutaneus lateralis pectoralis) відходять бічні гілки груді (rr. mammarii laterales), а від 2, 3 і 4 передніх грудних шкірних гілок (ramus cutaneus anterior pectoralis) відходять присередні гілки груді (rr. mammarii mediales) для іннервації грудної залози (glandula mammaria).

Міжреброво-плечові нерви (nn. intercostobrachiales) – це бічні шкірні грудні гілки (ramus lateralis pectoralis) I-III міжребрових нервів (nn. Intercostales [I-III]), які з’єднуються з гілками присереднього шкірного нерва плеча (nn. intercostobrachiales). Вони іннервують шкіру присередньої поверхні верхньої третини плеча.


ПОПЕРЕКОВІ НЕРВИ [LI–L5]

nervi lumbales [LI–L5]

Вони так як і грудні спинномозкові нерви, віддають сполучні, оболонні, передні та задні гілки.

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) поперекових нервів йдучи дозаду розділяються на:

- присередню гілку (r. medialis), яка іннервує глибокі м’язи спини;

- бічну гілку (r. lateralis), яка є переважно чутлива для іннервації шкіри. Бічні гілки 1-3 поперекових нервів іннервують шкіру верхньої задньо-бокової частини сідничної ділянки і мають назву верхніх нервів сідниці (nn. clunium superiores);

- задню шкірну гілку (n. cutaneus posterior), яка іннервує шкіру поперекової ділянки біля хребта.

Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують поперекове сплетення (plexus lumbalis) та попереково-крижовий стовбур. Останній зв’язує поперекове сплетення з крижовим сплетенням (plexus sacralis), тому їх об’єднують в попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis).

Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене передніми гілками 4-х верхніх поперекових спинномозкових нервів і частиною ХІІ грудного спинномозкового нерва. Сплетення розташоване спереду від поперечних відростків в товщі великого поперекового м’яза.

М’язові гілки поперекового сплетення іннервують клубовий м’яз, великий поперековий м’яз та квадратний м’яз попереку.

З-під бічного краю великого поперекового м’яза відходять такі нерви у порядку зверху вниз:

- клубово-підчеревний нерв; клубово-лобковий нерв (n. Iliohypogastricus; n. iliopubicus) розташовується паралельно до ХІІ ребра, іннервує бічну групу мязів живота, прямий м’яз живота і поділяється на дві чутливі кінцеві гілки (бічну та передню шкірні гілки – rami cutanei lateralis et medialis), іннервуючи шкіру верхньобічної частини сідничної ділянки та шкіру живота над пахвинною зв’язкою;

- клубово-пахвинний нерв (n. ilioinguinalis) розташовується нижче і паралельно до попереднього, іннервує бічну групу м’язів живота, заходить у пахвинний канал та іннервує шкіру під пахвинною зв’язкою, віддаючи у жінок передні губні нерви (nn. labiales anteriores), а у чоловіків – передні калиткові нерви (nn. scrotales anteriores);

- бічний шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris lateralis) пронизує широку фасцію стегна в ділянці передньо-верхньої клубової ості та іннервує шкіру бічної поверхні стегна;

- стегновий нерв (n. femoralis) - найбільший нерв поперекового сплетення, який виходить на стегно через м’язову затоку. На стегні він іннервує усі м’язи передньої групи стегна та шкіру над ними. Від стегнового нерва відходить підшкірний нерв (n. saphenus), який проходить у привідному каналі і виходить наперед, пронизавши широко-привідну міжм’язову перегородку (septum intermusculare vastoadductorium), лягає на присередню поверхню гомілки, доходячи до основи великого пальця стопи. Він іннервує шкіру присередньої поверхні гомілки та стопи;

- затульний нерв (n. obturatorius) виходить з-під присереднього краю великого поперекового м’яза, далі через затульний канал виходить на стегно. Він іннервує зовнішній затульний м’яз, капсулу кульшового суглоба, всю присередню групу м’язів стегна та шкіру над ними;

- статево-стегновий нерв (n. genitofemoralis) виходить з товщі великого поперекового м’яза і поділяється на стегнову гілку (r. femoralis), що іннервує шкіру в ділянці підшкірного розтвору, та на статеву гілку (r. genitalis), яка іннервує м’яз-підіймач яєчка у чоловіків і круглу зв’язку матки у жінок.


КРИЖОВІ НЕРВИ та КУПРИКОВИЙ НЕРВ [SI – S5, CO]

(nervi sacrales et nervus coccygeus) [SI – S5, CO]

Вони починаються від крижових сегментів спинного мозку і розгалужуються на оболонні, сполучні, задні та передні гілки.

Задні гілки; дорсальні гілки (rami posteriores; rami dorsales) за функцією – змішані і поділяються на:

- присередню гілку (r.medialis), яка іннервує шкіру над крижовою кісткою та багатороздільні м’язи поперекового відділу хребта;

- бічні гілки (rr. laterales), які є чутливими і відходять від трьох верхніх задніх гілок крижових нервів. Вони називаються середніми нервами сідниці (nn.clunium medii), іннервують шкіру сідничної ділянки верхньоприсереднього квадранта;

- задню шкірну гілку (r.cutaneus posterior).

Передні гілки; вентральні гілки (rami anteriores; rami ventrales) формують крижове сплетення та куприкове сплетення.

Крижове сплетення (plexus sacralis) утворене передніми гілками V поперекового, всіх крижових і куприкового спинномозкових нервів і розташоване на передній поверхні грушоподібного м’яза. Передня гілка V поперекового нерва та частина передньої гілки IV поперекового нерва формують попереково-крижовий стовбур (truncus lumbosacralis), який по передній поверхні грушоподібного м’яза приєднується до передніх гілок I, II, III та IV крижових спинномозкових нервів крижового сплетення (plexus sacralis).

Від крижового сплетення відходять короткі гілки та довгі гілки.

До коротких гілок крижового сплетення належать:

- верхній сідничний нерв (n. gluteus superior) виходить через надгрушоподібний отвір та іннервує середній і малий сідничні м’язи і м’яз-натягувач широкої фасції стегна;

- нижній сідничний нерв (n. gluteus inferior) виходить через підгрушоподібний отвір та іннервує великий сідничний м’яз;

- соромітний нерв (n. pudendus) виходить через підгрушоподібний отвір, огинає сідничу ость і через малий сідничий отвір знову попадає в порожнину таза, де іннервує зовнішній м’яз-замикач відхідника, всі м’язи промежини, шкіру промежини (nn. perineales), віддає гілки до статевого члена або клітора (nn. dorsalis penis/clitoridis), до шкіри калитки/великих соромітних губ (nn. scrotales/labiales posteriores);

- м’язові гілки (rr. musculares) іннервують внутрішній затульний м’яз, грушоподібний м’язи, верхній та нижній близнюкові м’язи і квадратний м’яз стегна.

До довгих гілок крижового сплетення належать:

- задній шкірний нерв стегна (n. cutaneus femoris posterior) виходить через підгрушоподібний отвір і іннервує шкіру задньої поверхні стегна, шкіру калитки або великих статевих губ – промежинні гілки (rr. perineales) та віддає нижні нерви сідниці (nn. clunium inferiores) до шкіри нижньої поверхні сідниць;

- сідничий нерв (n. ischiadicus) найбільший нерв людини, виходить з порожнини таза через підгрушоподібний отвір на задню поверхню стегна, де проходить між двоголовим м’язом стегна з бічної сторони і півперетинчастим та півсухожилковим м’язами - з присередньої сторони. На стегні він іннервує названі м’язи, крім короткої головки двоголового м’яза стегна.

Вище від підколінної ямки сідничий нерв (n. ischiadicus) поділяється на дві кінцеві гілки: великогомілковий нерв та загальний малогомілковий нерв.

Великогомілковий нерв (n. tibialis) є продовженням сідничого нерва за товщиною і напрямком, іде посередині підколінної ямки дозаду поверхнево від артерії та вени і заходить у гомілково-підколінний канал.

Перед каналом від цього нерва відходить присередній шкірний нерв литки (n. cutaneus surae medialis), який, іннервуючи шкіру присередньої поверхні литки, в нижній третині гомілки з’єднується з бічним шкірним нервом литки і утворює литковий нерв (n. suralis). Цей нерв іннервує шкіру задньої поверхні нижньої третини гомілки і, огинаючи бічну кісточку, виходить на тил стопи під назвою бічний тильний шкірний нерв (n. cutaneus dorsalis lateralis). Він іннервує шкіру бічної поверхні тилу стопи і бічну поверхню тилу мізинця.

Великогомілковий нерв на гомілці іннервує всі м’язи задньої групи і, огинаючи присередню кісточку у фіброзному каналі під тримачем згиначів, разом із судинами виходить на підошву, де розгалужується на бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) та присередній підошвовий нерв (n. plantaris madialis).

Бічний підошвовий нерв (n. plantaris lateralis) проходить в одноіменній борозні та іннервує всі м’язи бічного краю підошви, всі міжкісткові м’язи, ІІІ і ІV червоподібні м’язи, квадратний м’яз підошви і привідний м’яз великого пальця стопи. Крім того, цей нерв іннервує шкіру бічної частини підошви, підошвову поверхню V і бічну частину ІV пальців.

Присередній підошвовий нерв (n. plantaris medialis) проходить в одноіменній борозні та іннервує короткий м’яз-згинач і відвідний м’яз великого пальця, короткий м’яз-згинач пальців стопи, а також І і ІІ червоподібні мязи. Крім того, цей нерв іннервує шкіру присередньої і середньої частини підошви і підошвову поверхню І-ІІІ та присередню частину ІV пальців.

Загальний малогомілковий нерв (n. fibularis communis; n. peroneus communis) відходить від сідничого нерва в бічному напрямку, іннервує коротку головку двоголового м’яза стегна і віддає бічний шкірний нерв литки (n. cutaneus surae lateralis), який іннервує верхньо-бічну поверхню задньої частини гомілки. В ділянці головки малогомілкової кістки загальний малогомілковий нерв поділяється на поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) та глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus).

Поверхневий малогомілковий нерв (n. fibularis superficialis; n. peroneus superficialis) проходить у верхньому м’язово-гомілковому каналі, іннервує великий та малий малогомілкові м’язи. Виходячи на тил стопи у вигляді бічного та проміжного дорсальних шкірних нервів, він іннервує шкіру тилу стопи і пальців, за винятком обернених одна до одної поверхонь І-ІІ пальців.

Глибокий малогомілковий нерв (n. fibularis profundus; n. peroneus profundus) проходить у глибині між передніми м’язами гомілки, іннервуючи їх, і виходить на тил стопи, де іннервує м’язи тилу стопи та шкіру обернених одна до одної тильних поверхонь І-ІІ пальців.

Куприкове сплетення (plexus coccygeus) формується куприковим нервом (n. coccygeus) та передніми гілками IV та V крижових нервів. Куприковий нерв (n. coccygeus) виходить із крижового каналу у порожнину таза де він з’єднується з передніми гілками IV та V крижових спинномозкових нервів утворюючи куприкове сплетення (plexus coccygeus). Це сплетення (plexus coccygeus) розміщується на передній поверхні куприкового м’яза та крижово-остьової зв’язки. Від нього відходить відхідниково-куприковий нерв (n. anococcygeus), який іннервує шкіру в ділянці куприка та відхідника (anus) та м’язові гілки, які іннервують куприковий та крижово-куприкові м’язи.

5.2. Теоретичні питання до заняття:


1. Загальна характеристика черепних нервів, природа і топографія ядер кожної пари.

2. Місце виходу (рухового і парасимпатичного) і вступу чутливого компонентів в речовину мозку.

3. Через які отвори черепа проходять черепні нерви (кожна пара)?
   
4. Хід і топографія основного стовбура і гілок всіх черепних нервів, склад волокон, що утворюють їх, ділянки іннервації.
   
5. Як формуються спинномозкові нерви, їх хід та будова?
   
6. На які гілки діляться спинномозкові нерви?
   
7. Чим утворене шийне сплетення, його топографія, гілки, ділянки іннервації?
   
8. Чим утворене плечове сплетення, його топографія, частини? Які розрізняють гілки над- та підключичної частини? Ділянки іннервації гілками плечового сплетення.
   
9. Поперекове сплетення: формування, гілки, ділянки іннервації.
   
10. Крижове сплетення: чим утворене, короткі та довгі гілки, ділянки іннервації.
    

5.3. Тестові завдання для самоконтролю:


1. У хворого після перелому верхньої третини плечової кістки розвинувся параліч задньої групи м’язів плеча і передпліччя. Який нерв пошкоджено?

*A. Променевий.

B. Ліктьовий.

C. Серединний.

D. М’язово-шкірний.

E. Пахвовий


2. Хворий не може розігнути гомілку, у нього відсутня шкірна чутливість на передній поверхні стегна. Який нерв уражений?

*A. Стегнового.

B. Затульного.

C. Сідничого.

D. Верхнього сідничного.

E. Статево-стегнового.


3. При обстеженні пацієнта з ножовими ранами правої руки встановлено втрату чутливості шкіри бічної половини тильної поверхні кисті та проксимальних фаланг 1-го, 2-го і частково 3-го пальців. Який нерв пошкоджено?

*A. Променевий.

B. Серединний.

C. Ліктьовий.

D. М’язово-шкірний.

E. Бічний шкірний нерв передпліччя.


4. У постраждалого виявлено рану верхньої частини передньої ділянки плеча. При обстеженні встановлена втрата активного згинання в ліктьовому суглобі і чутливості шкіри передньобічної поверхні передпліччя. Порушення якого нерва має місце?

A. Ліктьового.

B. Променевого.

C. Серединного.

*D. М’язово-шкірного.

E. Пахвового.


5. Хворий після поранення лівої гомілки втратив здатність утримувати стопу в пронованому положенні. Який нерв ушкоджений?

A. Глибокий малогомілковий.

*B. Поверхневий малогомілковий.

C. Великогомілковий.

D. Сідничий.

E. Загальний малогомілковий.


6. Внаслідок вивиху нижньої щелепи у пацієнта спостерігається відсутність відчуття смаку передньою частиною язика та сльозовиділення. Подразненням якого нерва це викликано?

A. Барабанного.

B. Під’язикового.

C. Нижньощелепного.

D. Блукаючого.

*E. Лицевого.


7. В клініку звернувся чоловік 45 років із скаргами на втрату чутливості в ділянці задньої 1/3 язика. Функція якої пари черепно-мозкових нервів порушена?

A. Х.

*B. ІХ.

C. VIII.

D. V.

E. XII.


8. Випадково стукнувшись ліктем об стіл, хворий відчув пекучість і поколювання на внутрішній поверхні передпліччя. Який нерв травмований в цьому випадку?

A. Променевий.

*B. Ліктьовий.

C. Серединний.

D. Пахвовий.

E. М’язово-шкірний.


9. Який нерв вражено, якщо у хворого права носогубна складка розглажена, розширена права очноямкова щілина (її не вдається закрити під час примружування, тому що повіки не змикаються), виникають затруднення під час розмови і приймання їжі (їжа застряє між щокою і зубами)?

*A. Правий лицевий нерв.

B. Правий відвідний нерв.

C. Правий язикоглотковий нерв.

D. Правий блукаючий нерв.

E. Правий трійчастий нерв.


10. При огляді травмованого у дорожній пригоді лікар встановив ураження зовнішньої стінки очної ямки. Потерпілий втратив можливість відведення очного яблука на травмованій стороні. Який нерв міг бути ураженим у даному випадку?

A. Підочноямковий.

B. Блоковий.

C. Окоруховий.

D. Очний.

*E. Відвідний.


11. У хворого при висуванні язика спостерігається відхилення його верхівки вліво. Рухова іннервація якого черепного нерву порушена у цьому випадку?

A. Правого блукаючого нерва.

B. Правого язикоглоткового нерва.

*C. Правого під’язикового нерва.

D. Лівого трійчастого нерва.

E. Лівого лицевого нерва.


12. При обстеженні хворого виявлено опущення верхньої повіки, розхідну косоокість, розширення зіниці, обмеженість рухливості очного яблука. Який нерв пошкоджений?

*A. Окоруховий.

B. Очний.

C. Блоковий.

D. Відвідний.

E. Зоровий.


13. В лікарню звернулася хвора К. 38 років із скаргами на те,що після перенесеного гострого вірусного респіраторного захворювання вона втратила відчуття дотику їжі до передніх 2/3 язика, а також відчуття болю та температури (попекла язик гарячим чаєм). Вкажіть яка з гілок якого нерва при цьму була уражена?

*A. Язиковий нерв нижньощелепного нерва трійчастого нерва.

B. Язикові гілки язикоглоткового нерва.

C. Язикові гілки під’язикового нерва.

D. Барабанна струна лицевого нерва.

E. Верхній гортанний нерв блукаючого нерва.


14. В травматологічний пункт доставлений хворий з пораненням великого поперекового м’яза. Хворий втратив можливість розгинати гомілку в колінному суглобі. Який нерв ушкоджений в даному випадку?

*A. Стегновий нерв.

B. Клубово-підчеревний нерв.

C. Клубово-пахвинний нерв.

D. Статево-стегновий нерв.

E. Затульний нерв.


15. Під час хірургічного втручання лікар маніпулює на внутрішній стінці барабанної порожнини. Руйнування якого каналу скроневої кістки можливе?

A. Сонного.

B. М’язово-трубного.

C. Барабанного.

D. Канальця барабанної струни.

*E. Лицевого.


5.4. Рекомендована література


5.4.1. Основна:

1. Нормальна анатомія: Матещук-Вацеба Л.Р. Навч.-метод. посібник. – Львів: Поклик сумління. 1997. – 269 с.
   
2. Привес М.Г., Лысенков Н.К., Бушкович В.И. Анатомия человека. – 11-е изд., испр. и доп. – СПб.: Гиппократ, 2000. – 704 с.
   
3. Круцяк В.М., Кривецький В.В., Кривецька І.І. Анатомія черепних нервів. – Чернівці: Медик, 1999. – 112 с.
   

5.4.2. Додаткова:

1. Воробьёв В.П. Атлас анатомии человека. – Минск: Харвест, 2000. – 1472 с.
   
2. Людина. Навчальний атлас з анатомії та фізіології / За ред. Тоні Сміт: Пер. з англ. – Львів, 2000. – 240 с.
   
3. Синельников Р.Д., Синельников Я.Р. Атлас анатомии человека: Учеб. Пособие. В 4-х томах. Т. 4. – М.: Медицина, 1994. – 320 с.
   

4.Фениш К. Карманный атлас анатомии человека на основе Между­на­род­­ной номенклатуры / При участии В. Даубера; Пер. с англ. С.Л. Ка­­бак, В.В. Руденюк; Под ред. С.Д. Денисова. – Мн.: Выш. шк., 1996. – 464 с.


ТЕМА № 17: „ШКІРА, ЇЇ БУДОВА, ФУНКЦІЇ. ШКІРА ЯК РЕЦЕПТОРНЕ ПОЛЕ.”


Кількість годин – 4


1. Актуальність теми:

Шкіра – важливий орган, який підтримує безпосередній зв’язок організму з навколишнім середовищем, сприймаючи його різноманітні впливи. Вона виконує багато функцій, а саме: захищає організм від механічних, хімічних, термічних подразнень, регулює теплообмін та обмін води і вітамінів, виводить шкідливі продукти обміну речовин. Ось чому лікарі усіх професій повинні знати будову шкіри як великого рецепторного поля організму, а також використовувати знання для вивчення правильного гігієнічного догляду за шкірою, як у дорослих так і дітей.


2. Навчальні цілі:

2.1. Студент повинен знати:

• шари шкіри;
  
• функції шкіри;
  
• будову похідних шкіри;
  
• будову молочної залози;
  

- анатомію шкіри як аналізатора зовнішнього середовища;

• будову та функціональне значення вільних та інкапсульованих рецепторів шкіри;
  
• типи рецепторів, які забезпечують функціональну характеристику шкірних відчуттів;
  
• місця найбільш сприятливі для виконання різного виду ін’єкцій.
  

2.2. Студент повинен вміти:

- дати загальну характеристику шкіри;

- назвати і послідовно перелічити шари епідерміса і власне шкіри (дерми);

- перелічити і показати на планшетах, таблицях, препаратах похідні шкіри і дати їм характеристику;

- правильно орієнтуватися у ділянках тіла людини;

• пальпаторно визначати тургор шкіри;
  

- промацувати підшкірну жирову клітковину;

• пальпаторно відшукувати пульсацію поверхневих кровоносних судин;
  
• пальпаторно знаходити лімфатичні вузли;
  

- знати місця проходження поверхневих вен кінцівок.


3. Базові знання, вміння, навички, що необхідні для вичення теми (міжпредметна інтеграція):

Дисципліни	Знати	Вміти
1. Біологія 2. Нормальна фізіологія	Розвиток шкіри в онто- і філогенезі. Зміни в шкірі після народження. Фізіологічні процеси шкіри дитини та дорослої людини і її роль у терморегуляції та захисті організму.	Відрізнити окремі шари та похідні шкіри. Пальпаторно відрізнити шкіру від підшкірної кліт­ковини.