Я україни буковинський державний медичний університет т. В. Хмара, Б. Г. Макар методичні вказівки студентам I курсу фармацевтичного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”
| Вид материала | Документы |
- Вінниця – 2006, 184.55kb.
- М забезпеченням з курсу «Туристське країнознавство» для студентів освітньо-кваліфікаційного, 393.26kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет, 220.11kb.
- Навчально-методичний комплекс з дисципліни фінансовий аналіз для підготовки фахівців, 940.06kb.
- Фондова лекція, 458.68kb.
- Міністерство аграрної політики України, 1697.15kb.
- Програма співбесіди з фінансів для абітурієнтів, що вступають за освітньо-кваліфікаційним, 89.87kb.
- Тематичний план лекцій з менеджменту та маркетингу у фармації для студентів ІV курсу, 162.83kb.
- Програма державного комплексного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності 050100 «Маркетинг», 357.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет, 146.19kb.
ЧЕРЕПНІ НЕРВИ (nervi craniales)
Загальні дані
Черепних нервів (nervi craniales) є 12 пар:
I – нюховий нерв (nervus olfactorius),
II – зоровий нерв (n. opticus),
III – окоруховий нерв (n. осulomotorius),
IV – блоковий нерв (n. trochlearis),
V – трійчастий нерв (n. trigeminus),
VI – відвідний нерв (n. abducens),
VII – лицевий нерв (n. facialis),
VIII – присінкові-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis),
IX – язико-глотковий нерв (n. glossopharyngeus),
X – блукаючий нерв (n. vagus),
XI – додатковий нерв (n. aсcessorius),
XII – під’язиковий нерв (n. hypoglossus).
Черепні нерви мають особливості, що відрізняють їх від спинномозкових нервів. Ці особливості залежать головним чином від інших умов розвитку мозку і голови порівняно із спинним мозком і тулубом.
Перш за все перші два черепні нерви пов'язані з переднім мозком, за своїм характером і походженням займають абсолютно окреме положення серед всіх нервів. Вони є виростами мозку.
Решта черепних нервів хоча принципово і не відрізняються від спинномозкових нервів, проте для них характерна та обставина, що жоден з них не відповідає повному спинномозковому нерву, що складається з переднього і заднього корінців.
Кожний з черепних нервів є одним з цих двох корінців, які в ділянці голови ніколи не з'єднуються разом, що нагадує подібні ж відносини, які існуюють у спинномозкових нервів примітивних хребтових (міноги).
III, IV, VI, XI і XII черепні нерви відповідають переднім корінцям спинномозкових нервів, а V, VII, VIII, IX і X нерви – заднім корінцям.
Особливості черепних нервів пов'язані з прогресивним розвитком головного мозку.
Черепні нерви, як і спинномозкові, мають ядра сірої речовини: соматично-чутливі (відповідають заднім рогам сірої речовини спинного мозку), соматично-рухові (відповідають переднім рогам) і вегетативні (відповідні бічним рогам).
Вегетативні ядра можна розділити на вісцерально-чутливі і вісцерально-рухові, з яких вісцерально-рухові іннервують не тільки гладкі м’язи, але і поперечно-посмуговані (скелетні) м'язи вісцерального походження.
Враховуючи, що поперечно-посмуговані (скелетні) м'язи придбали риси соматичних м'язів, всі ядра черепних нервів, що мають відношення до таких м'язів незалежно від їх походження, краще позначати як соматично-рухові.
Отже, у складі черепних нервів є ті ж компоненти, що і в спинномозкових нервах.
1. Аферентні (чутливі) волокна:
- соматично-чутливі волокна, які йдуть від органів і сприймають фізичні подразники (тиск, температуру, звук і світло), тобто йдуть від шкіри, органів слуху і зору, – II, V, VIII.
- вісцерально-чутливі волокна, що йдуть від органів і сприймають хімічні подразники (розчинені або зважені в навколишньому середовищі або у внутрішніх порожнинах частинки різних речовин), тобто йдуть від нервових закінчень органів травлення і інших нутрощів, від спеціальних органів глотки, ротової (органи смаку) і носової (органи нюху) порожнин, – I, V, VII, IX, X.
2. Еферентні (рухові) волокна:
- соматично-рухові волокна, що іннервують поперечно-посмуговані (довільні) м’язи, а саме: м'язи, що розвинулись із головних міотомів. Це очні м'язи (III, IV, VI) і під'язикові м’язи (XII), а також ті, що вторинно змістилися до складу переднього відділу травного тракту м'язи скелетного типу – так звані м'язи зябрового апарату, які стали у ссавців і людини жувальними, мімічними і т. п (V, VII, IX, X, XI).
- вісцерально-рухові волокна, що іннервують вісцеральні м’язи, тобто гладкі (мимовільні) м’язи судин і нутрощів (органи травлення і дихання), м'яз серця, а також різного роду залози (секреторні волокна), – VII, IX, X.
У складі рухових нервів до тих же органів підходять симпатичні волокна, що йдуть із відповідних симпатичних вузлів.
Із 12 пар черепних нервів соматично-чутливим є VIII пара, соматично-руховими –IV, VI, XI, XII. Решта нервів (III, V, VII, IX, X) є змішаними.
Нюховий нерв, який можна назвати вісцерально-чутливим, і зоровий – соматично-чутливий займають особливе положення.
Мала кількість соматично-рухових нервів в порівнянні з іншими перебуває у зв'язку з редукцією міотомов голови, даючих початок лише очним м'язам.
Розвиток змішаних нервів, що містять вісцеральні компоненти, пов'язаний з еволюцією передньої частини кишкової трубки (хапальної і дихальної), в ділянці якої розвивається вісцеральний апарат із складною ділянкою і значними м’язами.
Трійчастий нерв [V] (nervus trigeminus [V]) має три чутливих ядра: головне ядро трійчастого нерва (nucleus principalis nervi trigemini), середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus nervi trigemini) і спинномозкове ядро трійчастого нерва (nucleus spinalis nervi trigemini), а також одне рухове ядро трійчастого нерва (nucleus motorius nervi trigemini). Усі вони розташовані в ромбоподібній ямці (fossa rhomboidea) у дорсальній частині моста (pons). Нерв виходить з мозку чутливим корінцем (radix sensoria) та руховим корінцем (radix motoria) на межі між мостом (pons) і середніми мозочковими ніжками (pedunculi cerebellare medii). Чутливий корінець (radix sensoria) є периферійним відростком, аксоном чутливих клітин, які лежать на верхівці кам’янистої частини скроневої кістки (apex partis petrosae ossis temporalis) в ділянці трійчастого втиснення (impressio trigeminalis), у трійчастому вузлі (ganglion trigeminale [Gasser]) – Гассеровому вузлі. Цей вузол міститься в трійчастій порожнині (cavum trigeminale [Meckel]) - порожнині Меккеля, яка утворюється внаслідок того, що трійчасте втиснення покривається черепною твердою оболоною (dura mater cranialis). Руховий корінець (radix motoria) являє собою аксони рухових клітин, що містяться в руховому ядрі трійчастого нерва (nucleus motorius nervi). Ці волокна у Гассерів вузол не заходять, а приєднуються до третьої гілки трійчастого нерва (nervi trigemini).
Трійчастий нерв (nervus trigeminus) виходить з черепа трьома гілками:
- очний нерв (nervus ophthalmicus), чутливий, виходить з черепа через верхню очноямкову щілину (fissura orbitalis superior);
- верхньощелепний нерв (nervus maxillaris), чутливий, виходить з черепа через круглий отвір (foramen rotundum);
- нижньощелепний нерв (nervus mandibularis), мішаний, виходить з черепа через овальний отвір (foramen ovale).
По виході з черепа кожна з цих гілок віддає оболонну гілку (ramus meningeus), яка повертається в порожнину черепа.
Очний нерв (nervus ophtalmicus) в очній ямці (orbita) поділяється на лобовий нерв (nervus frontalis), сльозовий нерв (nervus lacrimalis) та носовійковий нерв (nervus nasociliaris).
Носовійковий нерв (nervus nasociliaris) іде по присередній стінці очної ямки (paries medialis orbitaе) і своєю кінцевою гілкою – підблоковий нерв (n. infratrochlearis) виходить під блоковою остью (spina trochlearis), іннервуючи присередній кут ока (angulus oculi medialis), повіки і спинку носа (dorsum nasi). Від носовійкового нерва (nervus nasociliaris) відходить чутлива гілка до війкового вузла (чутливий корінець війкового вузла – radix communicans cum ganglio ciliari) і довгі війкові нерви (nn. ciliares longi), які іннервують оболонки очного яблука (bulbus oculi). Його задній решітчастий нерв (nervus ethmoidalis posterior) та передній решітчастий нерв (nervus ethmoidalis anterior) іннервують слизову носової порожнини (cavitas nasi), клиноподібної пазухи (sinus sphenoidalis) та лобової пазухи (sinus frontalis), решітчасті комірки (cellulae ethmoidales ossis ethmoidalis) решітчастої кістки та шкіру кінчика носа (cutis apicis nasi).
Лобовий нерв (nervus frontalis) іде по середній частині верхньої стінки (paries superior) очної ямки (orbita) і розгалужується на надочноямковий нерв (n. supraorbitalis) та надблоковий нерв (n. supratrochlearis). Надочноямковий нерв (n. supraorbitalis) виходить на шкіру лобової ділянки (regio frontalis) через надочноямкову вирізку/надочноямковий отвір (incisura supraorbitalis/foramen supraorbitale) і лобову вирізку/лобовий отвір (incisura frontalis/foramen frontale) двома гілками (rr. lateralis et medialis), іннервуючи шкіру лобової ділянки (regio frontalis), верхньої повіки (palpebra superior) та слизову оболонку лобової пазухи. Надблоковий нерв (n. supratrochlearis) проходить над блоком верхнього косого м’яза очного яблука і іннервує кон’юнктиву та шкіру верхньої повіки, шкіру кореня носа, слизову оболонку сльозового мішка.
Сльозовий нерв (nervus lacrimalis) іде по бічній стінці (paries lateralis) очної ямки (orbita), пронизує сльозову залозу (glandula lacrimalis) і іннервує її. Вийшовши із залози, він іннервує шкіру бічного кута ока (angulus oculi lateralis). В складі сльозового нерва ідуть завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae), які є парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympathicae). Вони відходять від крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum), і через верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) і виличний нерв (n.zygomaticus) доходять до сльозового нерва (n.lacrimalis), забезпечуючи сльозову залозу (glandula lacrimalis) секреторною іннервацією.
Верхньощелепний нерв (nervus maxillaris) через круглий отвір (foramen rotundum) заходить в крило-піднебінну ямку (fossa pterygopalatina), де розгалужується на три гілки: підочноямковий нерв (n. infraorbitalis), виличний нерв (n. zygomaticus) та вузлові гілки до крило-піднебінного вузла (rr. ganglionares ad ganglion pterygopalatinum), або чутливий корінець крило-піднебінного вузла (radix sensorial ganglii pterygopalatini), або крило-піднебінні нерви (nervi pterygopalatini).
Підочноямковий нерв (nervus infraorbitalis) через нижню очноямкову щілину (fissura orbitalis inferior) заходить у очноямкову порожнину (cavitas orbitalis), де лягає на її нижню стінку (paries inferior), проходить по її підочноямковій борозні (sulcus infraorbitalis) і попадає в підочноямковий канал (canalis infraorbitalis). З каналу нерв виходить через підочноямковий отвір (foramen infraorbitale) в іклову ямку (fossa canina), утворюючи своїми розгалуженнями малу гусячу лапку (pes anserinus minus). Її гілки – нижні повікові (rr. palpebrales inferiores), зовнішні носові (rr. palpebrales externi), внутрішні носові (rr. palpebrales interni), верхні губні (rr. labiales superiores) - іннервують шкіру від присереднього кута ока до кута рота. В очній ямці (orbita) від підочноямкового нерва (n. infraorbitalis) відходять верхні коміркові нерви (nn. alveolares superiores), які мають задні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores posteriores), середню верхню коміркову гілку (r. alveolaris superior medius) та передні верхні коміркові гілки (rr. alveolares superiores anteriores), які, іннервують слизову верхньощелепної пазухи (sinus maxillaris) та утворюють верхнє зубне сплетення (plexus dentalis superior). Від останнього відходять верхні зубні нерви (nn. dentales superiores) та верхні ясенні гілки (rr. gingivales superiores) до верхньої щелепи (maxilla).
Виличний нерв (n. zygomaticus) через нижню очноямкову щілину (fissura infraorbitalis) входить в очну ямку (orbita) і лягає на її бічну стінку (paries lateralis). Цей нерв заходить в канал виличної кістки (canalis zygomaticum), при виході з якого іннервує шкіру скроневої ділянки – regio temporalis (вилично-скронева гілка – r. zygomaticotemporalis) та шкіру виличної ділянки – regio zygomatica (вилично-лицева гілка – r. zygomaticofacialis). У складі цього нерва ідуть завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum), які потім приєднуються до сльозового нерва (n.lacrimalis).
Вузлові гілки до крило-піднебінного вузла (rr.ganglionares ad ganglion pterygopalatinum) ідуть від верхньощелепного нерва (nervus maxillaris) до крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum) і далі продовжуються у вигляді великого піднебінного нерва (n. palatinus major) та малих піднебінних нервів (nervi palatini minores), що виходять через великий піднебінний канал (canalis palatinus major) та малі піднебінні отвори (foramina palatina minora), іннервуючи слизову твердого піднебіння (palatum durum) і м’якого піднебіння (palatum molle). Крім того, від нього відходять нижні задні носові гілки (rr. nasales posteriores inferiores), які через клино-піднебінний отвір (foramen sphenopalatinum) проходять в носову порожнину (cavitas nasi), де іннервують слизову оболонку носа (nasus). Звідси вони спрямовлюються через різцевий канал (canalis incisivum) до слизової оболонки твердого піднебіння (palatum durum) у вигляді носо-піднебінного нерва (n. nasopalatinus [Scarpa]) - Скарпівського нерва. У складі цього нерва ідуть завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від крило-піднебінного вузла (ganglion pterygopalatinum) до слизової носа та піднебіння.
Нижньощелепний нерв (nervus mandibularis) має в своєму складі рухові і чутливі волокна. Після виходу з овального отвору (foramen ovale) від нього відходять рухові гілки, що іннервують усі жувальні м’язи, а також нерв м’яза-натягувача піднебінної завіски (nervus musculi tensoris veli palatini) і нерв м’яза-натягувача барабанної перетинки (nervus musculi tensoris tympani). До чутливих гілок нижньощелепного нерва належать: щічний нерв (n. buccalis), вушно-скроневий нерв (n. auriculotemporalis), язиковий нерв (n. lingualis) та оболонні гілки (rr. meningei) до черепної твердої оболони (dura mater cranialis) в ділянці середньої черепної ямки (fossa cranii media).
Щічний нерв (nervus buccalis) пронизує щічний м’яз (m. buccalis) та іннервує слизову оболонку щоки (tunica mucosa buccae) навпроти верхнього першого-другого великого кутнього зуба (dens molaris), а також шкіру кута рота (cutis anguli oris).
Вушно-скроневий нерв (nervus auriculotemporalis) починається двома корінцями, які охоплюють середню оболонну артерію (a. meningea media), а потім з’єднуються в один стовбур, який пронизує привушну залозу (glandula parotidea), іннервуючи її та шкіру скроневої ділянки (regio temporalis). В складі цього нерва ідуть завузлові парасимпатичні нервові волокна (neurofibrae postganglionicae parasympathicae) від вушного вузла (ganglion oticum), які забезпечують секреторну іннервацію привушної залози (glandula parotidea).
Язиковий нерв (nervus lingualis) проходить по внутрішній поверхні нижньої щелепи (mandibula) під слизовою оболонкою дна ротової порожнини (fundus cavitatis oris) і входить у язик, забезпечуючи загальну чутливу іннервацію його передніх 2/3 та чутливу іннервацію під’язикової залози (glandula sublingualis) і піднижньощелепної залози (glandula submandibularis). До язикового нерва підходить барабанна струна (chorda tympani) - гілка VІІ пари черепних нервів (nervi craniales), яка у своєму складі містить смакові та секреторні волокна. Смакові волокна разом із язиковим нервом (n. lingualis) іннервують язикові сосочки (papillae linguales) на слизовій передніх 2/3 язика, а секреторні (парасимпатичні) перериваються у під’язиковому вузлі (ganglion sublinguale) та піднижньощелепному вузлі (ganglion submandibulare). Завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) від цих вузлів забезпечують секреторну іннервацію одноіменних слинних залоз.
Нижній комірковий нерв (nervus alveolaris inferior) – змішаний, найбільший з усіх гілок нижньощелепного нерва (nervus mandibularis). Рухові гілки цього нерва іннервують щелепно-під’язиковий м’яз (m.mylohyoideus) і переднє черевце двочеревцевого м’яза (venter anterior musculi digastrici). Чутливі його волокна заходять у нижньощелепний канал (canalis mandibularis), де іннервують зуби (dentes) та ясна нижньої щелепи (gingiva maxillae). З каналу ці волокна виходять у вигляді підборідного нерва (n. mentalis), який закінчується в шкірі нижньої губи (labium inferius) та підборідної ділянки (regio mentalis).
Лицевий нерв [VII] (nervus facialis [VII]) є змішаним нервом, тобто має нервові волокна як рухові так і чутливі та парасимпатичні. Тому під його назвою об’єднуються два нерви: „власне” лицевий нерв (nervus facialis), який має рухове ядро лицевого нерва (nucleus nervi facialis), що розташовується поблизу лицевого горбка (colliculus facialis) ромбоподібної ямки (fossa rhomboidea); і проміжний нерв (nervus intermedius), який має чутливе ядро одинокого шляху (nucleus tractus solitarii) та парасимпатичне верхнє слиновидільне ядро (nucleus salivatorius superior).
„Власне” лицевий нерв (nervus facialis) виходить з черепа через лицевий канал (canalis facialis), що закінчується шило-соскоподібнм отвором (foramen stylomastoideum) і іннервує задній вушний м’яз (m. auricularis posterior), шило-під’язиковий м’яз (m. stylohyoideus) та заднє черевце двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici). Потім він входить у товщу привушної слинної залози – glandula parotidea (але її не іннервує) і утворює там внутрішньопривушне сплетення (plexus intraparotideus). Від останнього відходять гілки, що утворюють так звану велику гусячу лапку (pes anserinus majius), яка іннервує мімічні м’язи лиця (musculi faciei). До її складу належать такі гілки: скроневі гілки (rr. temporales), виличні гілки (rr. zygomatici), щічні гілки (rr. buccales), крайова нижньощелепна гілка (r. marginalis mandibulae) та шийна гілка (r. colli). У каналі від лицевого нерва відходять гілки до стремінцевого м’яза (m. stapedius) – стремінцевий нерв (n. stapedius).
Проміжний нерв (nervus intermedius) іде у складі лицевого нерва (nervus facialis), виходить з мостомозочкового кута окремим стовбуром, займаючи проміжне положення між „власне” лицевим нервом та присінково-завитковим нервом, і приєднується до лицевого нерва у лицевому каналі. У ділянці колінця (geniculum) лицевого нерва (nervi facialis) наявні чутливі псевдоуніполярні нейрони, які розміщені у вузлі колінця (ganglion geniculi). Від цього вузла центральні відростки закінчуються у головному мозку на ядрі одинокого шляху, а периферійні відростки цих чутливих нейронів разом із парасимпатичними волокнами, а це аксони верхнього слиновидільного та сльозового ядер, формують дві гілки лицевого нерва.
1. Великий кам’янистий нерв; парасимпатичний корінець крило-піднебінного вузла (n. petrosus major; radix parasympathica ganglii pterygopalatini) є змішаним нервом, який утворений передвузловими парасимпатичними волокнами, що ідуть від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) та чутливими відростками вузла колінця. Цей нерв (n. petrosus major) виходить з каналу через однойменний розтвір (hiatus canalis nervi petrosi majoris) і одноіменну борозну (sulcus nervi petrosi majoris), які розташовані на передній поверхні кам’янистої частини скроневої кістки (facies anterior partis petrosae ossis temporalis). Через рваний отвір (foramen lacerum) він заходить у крилоподібний канал (canalis pterygoideus), який проходить в основі крилоподібних відростків клиноподібної кістки (processus pterygoidei ossis sphenoidalis). Тут разом з глибоким кам’янистим нервом (n. petrosus profundus), що складається із симпатичних завузлових гілок, великий кам’янистий нерв (n. petrosus major) утворює нерв крилоподібного каналу (n. canalis pterygoidei [Vidii]) - Відієв нерв, який підходить до крило-піднебінного парасимпатичного вузла (ganglion parasympathicum pterygopalatinum). Від вузла вегетативні волокна у складі гілок верхньощелепного нерва іннервують м’яке піднебіння (palatum molle), слизову оболонку носової порожнини (tunica mucosa cavitatis nasi) та слизову оболонку рота (tunica mucosa oris), а також ідуть спочатку в складі виличного нерва (n. zygomaticus), а потім - у складі сльозового нерва (n. lacrimalis), забезпечуючи секреторну іннервацію сльозової залози (glandula lacrimalis). Чутливі волокна забезпечують смакову іннервацію піднебіння.
2. барабанна струна (chorda tympani) утворена передвузловими парасимпатичними нервовими волокнами (neurofibrae parasympaticae preganglionicae) від верхнього слиновидільного ядра (nucleus salivatorius superior) і смаковими волокнами, які є периферійними відростками псевдоуніполярних клітин колінцевого вузла (ganglion geniculi). Він є чутливим і розміщений в ділянці колінця лицевого нерва (geniculum nervi facialis). Центральні відростки клітин цього вузла закінчуються в ядрі одинокого шляху (nuclei tractus solitarii). Барабанна струна (chorda tympani) відходить від лицевого нерва (nervus facialis) перед його виходом із шило-соскоподібного отвору (foramen stylomastoideum) і входить у барабанну порожнину (cavitas tympani). З останньої цей нерв виходить через кам’янисто-барабанну щілину (fissura petrotympanica) і приєднується до язикового нерва – n. lingvalis (див. вище), здійснюючи смакову іннервацію передніх 2/3 язика. Його парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae parasympaticae preganglionicae) ідуть до під’язикового вузла (ganglion sublinguale) і піднижньощелепного вузла (ganglion submandibulare), а завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae) - до однойменних слинних залоз (glandulae salivariae).