Ерленд лу наївний. Супер з норвезької переклала Ірина Сабор, Львів, Літопис®, 2004

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Ministry of Education and Science, Youth and Sport of Ukraine, 382.75kb.
• Вісник львів. Ун-ту visnyk LVIV univ серія географічна. 2004. Вип. 31. С. 96-100 Ser., 93.97kb.
• К львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 33. Ч. С. 74-81 visnyk LVIV univ. Ser. Philol., 1992.1kb.
• Львів. Ун-ту серія філол. 2004. Вип. 35. С. 3-6 Visnyk LVIV univ. Ser. Philol. 2004., 2427.38kb.
• Вісник львів. Ун-ту visnyk LVIV univ. Серія хім. 2004. Вип. 44. С. 107-114 Ser. Khim., 149.48kb.
• 1. Галицько-Волинський літопис найвидатніший історико-культурний документ, 62.33kb.
• Покажчик змісту журналу "Сіверянський літопис" за 1995 2008 роки /Склад. Гонза Н. Ф.,, 1734.38kb.
• Товариство з обмеженою, 820.52kb.
• Товариство з обмеженою, 820.97kb.
• Перелік умовних скорочень, 5842.58kb.

Дерева

Сьогодні мій останній день в Нью-Йорку.

Купую Бьорре іграшкову машинку. Зелену таку, якщо її накрутити, вона їздить по підлозі.

Кімові дістанеться книжка про погоду в Нью-Йорку, а Лісе купую кишеньковий калейдоскоп. Все, на що його фокусуєш, він представляє у 24 варіантах. Найбільш тривіальну річ він перетворює у веселе дійство.

Мене той калейдоскоп змушує переглянути свої погляди на все, що мені завжди здавалося настільки нудним і звиклим, що я перестав на це звертати увагу.

От мій брат, наприклад. Він так супер виглядає крізь калейдоскоп!

Зовсім по-іншому.

Лісе неодмінно зрадіє, коли отримає оцю річ в подарунок.

Подарунки взагалі дуже важливі.

І дрібні подаруночки часто бувають кращими, анід великі. А ті, що десь посередині між ними, - як правило, нічого особливого собою не представляють.


Дорогою назад до мого нью-йоркського дому, зустрічаю групку якихось робітників, які пересаджують дерева, кущі й квіточки. Такі собі добре височенькі дерева лежать на тротуарі й ті тепер чекають на те, аби їх закопали на клумбі.

Мені відразу стало так радісно на душі від того, що хтось у такому-ось величезному місті не забуває про дерева.

Трохи далі по вулиці надибую на загублений факс з інструкціями для тих робітників. Там перераховано, які дерева й кущики треба попідстригати, а які понасаджувати. Той факс валяється собі прямо на дорозі. Їм, напевно, він вже не дуже потрібен. Вони й без того знають, що їм робити. Підбираю того факса й беру з собою. Буду мати подарунок дідусеві. Він теж втішиться тим, що хтось в Нью-Йорку мастить собі голову з деревцями і кущиками.


Дерева – це одна з найприємніших речей у світі. Принаймні, для мене.

Вода, дерева і дівчата.

Колись я дерся по них цілими днями. Бувало, сиджу собі отак тихенько на самому вершечку, не рухаючись, і тільки дихаю. Годинами. Влітку, коли було найгустіше листочків, ніхто мене там нагорі не бачив.

І мені здавалося, що я десь дуже далеко від них всіх. Вже як я злізав додолу, то відчував себе старим емігрантом, який повертався додому після довгих років поневірянь світами.

А ще я любив робити гойдалки. Ото мені вдавалося як нікому. Видеруся собі нагору, завішу якусь мотузку за яку міцну гілляку, - і гойдаюся до вечора.

Страшно ще любилося плювати. Гойдаюся собі отак, було, і плюю. А якщо ще й випити молока – то тоді взагалі плювалося супер: прямо в ціль. Після молока мені піддавалися неймовірно довгі дистанції.

Хочу зараз погойдатися. Вже.

Наступного разу, коли у мене заведуться гроші, поїду в іграшковий, куплю 50 м мотузки і зроблю нарешті гойдалку із жорстоко великим радіусом гойдання, і , може навіть гепну собі прямо з неї у яку воду.

А Лісе на все це споглядатиме збоку.

Ой, так хочеться!


Брат каже, щоби я не відтягував, і почав вже нарешті пакуватися.

Їдемо додому. Тобто, летимо в Норвегію.

Мушу вже додому – аби перевірити, чи моя перпектива має якісь шанси.

Коли заходить черга до дошки-гупанки, і я трамбую її поміж труси і футболки, мій братик-паскуда зізнається , що позичав її собі пару раз, як мене не було вдома.

Взамін за те присів на мене, щоб я визнав те, що та поїздка пішла мені таки на користь. Ну, визнаю

Вона пішла мені на корсить.

Я багато-чого надивився. Багато передумав, а ще – навчився деколи взагалі ні про що не думати.

Найліпше мені сподобалося бути абсолютно безтурботним і приємно покиненим усіма думками.

У нас було кілька сеансів метання “тарілок” – які майже наближалися до медитацій дзень-буддистів.

Дуже за те дякую своєму братикові. І взагалі за ту поїздку. Вона ж як не як тільки мені обійшлася задурно…

Брат каже, що нема за що.

• Виглядаєш супер, - каже мені. – А це найважливіше. Гроші не важливі. Вони то є, то їх немає. Брати – ось що важливо.
  
• Брати важливіші за гроші, - от такі якiсь сантименти на нього нахлинули.
  

ПЕРЕЛІТ


Сидимо в літаку.

Під нами – одне море. Водичка.

Я якось розімлів і роздрімався. На лиці застигла блаження посмішка.

Щось змінилося.


І хоч я все ще не знаю, як то все на світі між собою пов”язане, ані того, чи воно все колись буде добре.

Але я вірю в очищення душі через забавки й розваги.

І ще я вірю в кохання.

І в мене кілька добрих друзів, а поганий всього один.

І брат мій досить такий нічого хлопчина.

Заснув, бідака.


Цього разу я відвоював собі місце біля вікна.

Там, на вулиці, темно. Але через хвильку почне світати.

Ми летимо назустріч світлу.

Відсьорбую трохи води зі склянки й сподіваюся, що житиму довго.

Маю також надію, що Пол там вже десь мені відписав. Може він все докладно роз”яснив. І я собі тоді розслаблюся й змирюся з тим Всесвітом, і з часом, і з їхніми дивацтвами.

Коли повернуся додому, обов”язково куплю собі велосипедний шлем.

Зателефоную Лісе й розкажу їй, що життя трохи схоже на подорож, і що я, мабуть, - але тільки мабуть – сильна особистість.

ВІДПОВІДЬ

Проф. Пол Дейвіс

Тема: Відповідь: питання до автора / час та мета життя (на більше)

Кому: Ерленд Люе


Дуже дякую за Ваш запит. З того часу, як проф. Дейвісу почало надходити по кілька таких листів щодня, він був змушений відмовитися від надання порад. Сподіваємося на Ваше розуміння.


Щиро Ваша,

Гізер Дафф,

Асистентка Пола Дейвіса


Щира подяка моїй родині,

Молодшому братові Евену, а також

Кімові, Егілеві, Кьєтіль та Еліс.