Geum.ru

Академія педагогічних наук України Інститут вищої освіти

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 2.6 Ранжування цінностей
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   15


Як наслідок, лідерами (тренерами) була розроблена 72-годинна програма підготовки студентської молоді у Вінницькому міському молодіжному інтелектуальному клубі “Діалог” (табл. 2.5). Програма націлена на формування активної громадянської позиції. До програми включені тренінгові і семінарські заняття. Особлива увага приділяється різноманітним формам стажування і практичного застосування набутих знань.

У табл. 2.5 наведено приклади тем тренінгових та семінарських блоків, що розглядаються у теоретичному модулі програми. Як бачимо з назв тем, велика увага приділяється формуванню вмінь володіти ситуацією. В теоретичній частині чимало мовиться про законодавство України та психологію спілкування і співпраці для формування відповідних знань. У практичній частині – значна увага приділена отриманню навичок засобом критичного мислення швидко оцінювати ситуацію і знаходити оптимальне рішення, залучати інших людей до вирішення поставлених задач, формуванню у них позитивного ставлення до проголошеної ідеї.

Аналізуючи програму діяльності молодіжного інтелектуального клубу „Діалог” з позицій формування морального критичного мислення, варто зауважити, що лідери (тренери) клубу лише почасти звертали увагу на моральні цінності. Насправді, вони формували прагматичне мислення для соціальної та побутової сфер життя, засноване на високому рівні інтелекту і вмінні критично мислити, щоб оцінювати ситуації і події з точки зору можливості і доцільності власної участі в них. Толерантність, як одна із цінностей громадянського суспільства, ставилася не метою, а засобом досягнення успіху. У студентів формувалось ставлення до цінностей, як до інструменту. Тоді, як саме критичне мислення є інструментом, володіння котрим допоможе бути успішним, а наявність моральних характеристик – то не навичка, а частина характеру, збережена власними зусиллями. Поєднання цих двох складових характеризує людину не лише успішну, але й відповідальну.

На формування відповідальної поведінки у молоді на основі розвитку критичного мислення спрямована програма “Просвітницька робота „рівний-рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України” в основі якої – методика „рівний-рівному”. Саме за цією методикою розвивали критичне мислення у студентів клубу „Відвертість” ВДПУ ім. М.Коцюбинського. Програма складається з наступних навчальних модулів: „Методика освіти „рівний-рівному”, „Спілкуємось і діємо”, „Твоє життя – твій вибір”, „Прояви турботу і обачливість”, „Знаємо і реалізуємо свої права” [94], [26], [95], [47], [110].

З 2002 року нами здійснювалась координація впровадження в навчально-виховний процес навчальних закладів Вінницької області програми “Просвітницька робота „рівний-рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України”. У 2004-2005 рр. велося спостереження за ефективністю впливу даної методики на розвиток критичного мислення, формування відповідальної поведінки, позитивної мотивації до здорового способу життя через просвітницьку роботу серед студентської молоді, формування установок на загальнолюдські морально-етичні цінності (студентський клуб “Відвертість”).

Концепція педагогічної ідеї програми [211] виходить з утвердження прагматичних життєвих цінностей (продуктивне спілкування, комплексне здоров’я особисте та близьких і рідних, дружба, кохання тощо) на основі критичного осмислення життєвих ситуацій та прийняття особистого відповідального рішення. Вона спрямована на пошук більш адекватних, на сьогодні, орієнтирів і форм організації навчання та виховання.

Останні десятиліття відзначилися спершу у розвинених кранах, а пізніше і в СНД, збільшенням числа молоді, залучених до скоєння злочинів, вживання наркотичних речовин, раннього статевого життя, так званого, раннього сексу, причому, незахищеного, що призводить до небажаної вагітності, абортів, жіночого безпліддя, розповсюдження інфекцій, що передаються статевим шляхом та ВІЛ/СНІД [236], [1], [271], [20, 15-19], [79, 66-68], [135], [212], [139]. Зважаючи на те, що з кожним роком все більше загострюються негативі прояви поведінки серед досліджуваної нами категорії молоді, робота педагогів, що працювали за програмою, була націлена на створення позитивного емоційного та інформаційного середовища всередині молодіжних груп, охоплених програмою, та залучення до участі у програмі якомога більшого числа студентів.

Програма розрахована на декілька вікових категорій: шкільна молодь (12-14, 14-17 років) та студенти (17-18 років). Тренінгові заняття з ними проводить підготовлений педагог-тренер або інструктор (ровесник, що попередньо пройшов навчання по програмі, і має достатні здібності і бажання проводити подібні тренінги з однолітками). Програма містить тематичні модулі – блоки інформації та вправи, які є почерговими кроками до досягнення основної мети – формування відповідальної поведінки у молоді через ствердження життєвих цінностей та критичне осмислення життєвих небезпек; створення безпечного середовища для розвитку і самореалізації; підвищення інформованості стосовно проблеми розповсюдження ВІЛ-інфекції та хвороб, що передаються статевим шляхом, а, відтак, зменшення кількості ВІЛ-інфікованих на Україні.

Перший крок [26] – навчання ефективному, результативному толерантному спілкуванню. 17-18 років – це вік, коли переважає діяльність, спрямована на спілкування з ровесниками, самоствердження, виділення в групі однолітків, одночасно, це вік внутрішніх суперечностей, невпевненості в собі і, як результат, частих конфліктів ззовні. Тому, у цьому віці важливо навчитись ефективно взаємодіяти (слухати і чути співбесідника, співвідносити вербальні і невербальні засоби спілкування, долати бар’єри спілкування, бути толерантним, відповідальним). Нещодавно завдяки удосконаленню засобів точного і безпечного сканування характеристик мозку людини пощастило виявити, що на даний вік припадає процес дуже глибокої перебудови мало не 80% всього об’єму головного мозку ([58], [294] та ін.). Вказані вище особливості поведінки безпосередньо пов’язані з цим процесом перебудови мозку [140, 84-89], [279, 41-47].

Другий крок [95] – усвідомлення істинних життєвих цінностей, перш за все, цінності комплексного здоров’я (фізичного, духовного, соціального), тренування вмінь приймати відповідальні рішення. Недостатня інформованість молоді щодо можливих варіантів небезпечних ситуацій та наслідків пасивної/агресивної поведінки; відсутність умінь критично осмислити, оцінити ситуацію і прийняти рішення на користь збереження найвищої цінності – здоров’я власного та оточуючих, призводить до залучення до діянь злочинних угруповань, вживання наркотичних речовин, пізній соціалізації, а відтак, втрати конкурентоспроможності. В цьому віці студенти виходять з-під контролю батьків, і їм необхідні знання та вміння: як розпізнати натиск, як йому протистояти, вберегтися від необачних вчинків, де і яким чином себе краще проявити, реалізувати [154, 35-39], [194, 130-141], [117], [120].

Третій крок [47] – логічне продовження другого модуля з акцентом на убезпеченні себе від зараження інфекціями, що передаються статевим шляхом та ВІЛ-інфекцією, збереженні сексуального та репродуктивного здоров’я. Ранній студентський вік – вік завершення фізіологічного статевого дозрівання, але психологічно 17-18-річні студенти ще не готові до постійних статевих зв’язків з одним партнером (шлюбу). Це період пізнання і пошуку. Важливо дати інформацію про фізіологічні та психічні процеси, що відбуваються, та спонукати до обговорення ситуацій і пошуку варіантів рішень. В ході занять студенти з’ясовують відмінності між дружбою і коханням, коханням і станом закоханості; шляхи передачі ВІЛ-інфекції, як безпечно задовольнити свій потяг до стосунків з особами протилежної статі. Наголос робиться на високих почуттях, на загальнолюдських цінностях, зокрема, – дружбі, вірності, коханні, емоційній єдності, спадковому здоров’ї тощо. Як висновок: бажано, до певного часу, утриматись від дошлюбних статевих стосунків у вигляді сексуальних зносин. Якщо вибір зроблено на користь початку дошлюбного статевого життя – секс має бути „захищеним”.

Четвертий крок [110] – ознайомлення із можливостями реалізації прав людини, розкриття питання єдності прав та обов’язків. Теоретичний та практичний матеріал даного тематичного блоку передбачає опрацювання Декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини, знайомство з законодавчою базою України щодо захисту прав громадян, громадянської відповідальності. Студенти вчаться розуміти та відстоювати свої права, співвідносити права з обов’язками, бути толерантними, обачними, відповідальними за збереження власних та суспільних цінностей.

П’ятий крок – окреслення свого майбутнього і визначення орієнтовних шляхів досягнення поставлених цілей. Користуючись сформованими в процесі роботи, навичками критичного мислення, орієнтуючись на збереження найвищих життєвих цінностей, учасники створюють проекти своїх близьких та далеких перспектив з детальними кроками для їх втілення.

Найбільш охопленою програмними інформаційно-освітніми заходами є молодь, що навчається. Таким чином, подібна просвітницька діяльність у вищих закладах освіти стала дійсно впливовим чинником підвищення моральної зрілості молоді, здатності до адаптації в міні- та макросоціумі; вироблення та удосконалення вмінь і навичок критично мислити, приймати виважені відповідальні рішення, враховуючи не лише свої власні інтереси; підвищення рівня інформованості молодих людей стосовно проблеми залучення до правопорушень, вживання наркотичних речовин (в т.ч. алкоголю та тютюну), розповсюдження ВІЛ-інфекції та хвороб, що передаються статевим шляхом.

Аналізуючи результати впливу профілактичних заходів, можна сказати, що у переважній більшості випадків проведена робота по формуванню критичного мислення на основі ствердження національних та загальнолюдських цінностей сприяє підвищенню усвідомлення студентською молоддю загрозливості проблеми асоціального залучення до вживання наркотичних речовин, залучення до раннього статевого життя, правопорушень, забезпечує позитивні зміни у ставленні молоді до свого здоров’я, а в багатьох випадках, і до корекції ризикованої поведінки.

На сьогоднішній день не секрет, що ефективність профілактичних заходів варіює від форми їх проведення. Менш ефективними в цьому напрямі роботи були телепрограми (в тому числі і реклама) і масові заходи (концерти, тематичні дискотеки, одноразові акції тощо). Найбільш дієвими тут виявилися тренінг-семінари, кіно- і відеофільми з їх подальшим обговоренням, індивідуальні консультації, а також особиста участь молоді у розробці тематичної друкованої продукції, підготовці та проведенні профілактичних заходів, зокрема, тренінгових занять.

Досвід показує, що ефективним методом роботи є навчання однолітками однолітків. Щоб зробити це можливим, спочатку треба підготувати небайдужих до цієї справи педагогів з числа вищих педагогічних закладів, які будуть працювати з студентами в якості рівних їм, зважаючи на їх погляди, переконання та цінності.

Метод „рівний-рівному”, покладений в основу профілактичної та свідомостеформуючої педагогічної діяльності, передбачає навчання ровесниками ровесників. Що характерно для даного методу: виховний процес здійснюється не прямо (у формі інструкцій та настанов: робити потрібно ось так, а ось так робити не можна), а опосередковано, у формі надання інформації та виконання практичних вправ, які сприяють формуванню критичного мислення на основі ціннісних парадигм. В результаті учасники самі роблять висновки: що і як потрібно зробити, аби збільшити та поліпшити свої активи. Таким чином, зберігаючи принципи добровільності, власне-активності, інформаційної новизни, підтримуючи прагнення студентів до лідерства, ми досягаємо поставленої мети – формуємо навички морального критичного мислення, і, як наслідок, – відбувається добровільна зміна стандартів поведінки на користь переваг здорового способу життя, активної громадянської позиції, прагнення до поповнення багажу знань тощо.

Наше спостереження спрямовувалось на порівняння та виявлення рівня спрямованості внутрішньої діяльності особистості, прояв ціннісних орієнтацій, як основ життєвої позиції та визначення наявності впливу соціальних і навчально-виховних факторів на рівень сформованості ціннісних орієнтацій, направлених на співтворчість і співробітництво у мікро- та макросоціумі.

Системність підходу під час спостереження спиралась на припущення: існує досить тісний взаємозв’язок розвитку критичного мислення і формування ціннісних орієнтацій; взаємозв’язок інтелекту, мислення та почуттів є передумовою активізації розвитку морального критичного мислення в пізнавальній діяльності студента.

Анкетування студентської молоді передбачало визначення рівня сформованості ціннісних орієнтацій. Під час його планування і здійснення використовувалася методика Круглова [258]. Аналіз і трактування результатів спиралося на „піраміду пріоритетів” А.Маслоу [342] та інші теоретичні здобутки [87], [199].

Для виявлення рівня сформованості ціннісних орієнтацій та спрямованості внутрішньої діяльності особистості ми скористалися методикою Круглова, що передбачає індивідуальну психодіагностику для визначення системи ціннісних орієнтацій особистості. Як відомо, у підлітковому віці центральним моментом діяльності особистості поступово стає самовизначення особистості. Даний процес нерозривно пов’язаний із рівнем сформованості ціннісних орієнтацій. Оскільки, під ціннісними орієнтаціями ми розуміємо соціально детерміновану в психіці індивіда спрямованість особистості на цілі і засоби діяльності, то, відповідно, ціннісні орієнтації відображають ставлення людини до соціальної дійсності і, таким чином, вимагають широкої мотивації її поведінки [93, 20], [194]. Як ми вказували, основним критерієм критичного мислення є позиція суб’єкта мисленнєвого процесу. Таким чином, від рівня сформованості ціннісних орієнтацій залежить мотивація поведінки суб’єкта, а від вміння критично мислити – його позиція.

В студентському віці відбувається, на базі раніше сформованих цінностей, прояв ціннісних орієнтацій, як основ життєвої позиції. Скориставшись вищевказаною методикою, ми, шляхом виявлення ступеню сформованості ієрархічної структури ціннісних орієнтацій і їх спрямованості (змісту) та співвіднесення отриманих даних із пірамідою потреб Маслоу, вивчили особливості морально-ціннісних установок учасників різних груп: І група – студенти, які пройшли підготовку в ВММІК „Діалог” за комплексною навчальною програмою розвитку критичного мислення, в основі якої – дебатна методика; ІІ група – студенти, які пройшли підготовку у клубі „Відвертість” ВДПУ за програмою „Просвітницька робота „рівний-рівному” щодо здорового способу життя серед молоді України”, в основі – методика „рівний-рівному”; ІІІ група – студенти, які не проходили спеціальної підготовки щодо цілеспрямованого розвитку критичного мислення.

Варто зауважити, що ієрархічність (вміння ранжувати, диференціювати) формується тільки за умови наявності вміння виділяти певні цінності із навколишньої дійсності, їх наступному відборі та співпорядкуванні, що є однією із характеристик критичного мислення.

Нами проводилося паралельне спостереження за учасниками двох груп (ВММІК „Діалог”, клуб „Відвертість” ВДПУ ім. М.Коцюбинського) впродовж одного навчального року (2004-2005 н. р.). По завершенню спостереження їм було запропоновано заповнити таблицю з переліком основних Т-цінностей (термінальних, цінностей-цілей) та І-цінностей (інструментальних, цінностей-засобів), до яких люди прагнуть у своєму житті (Додаток Д). Варто зауважити, що такий поділ досить умовний, так як у студентів, іноді, інструментальні цінності виконують роль термінальних, виступаючи цілями життя. Але, поділ цінностей на такі дві групи дозволяє дослідити змістовну форму спрямованості особистості, а також сформованість механізму диференціації [93, 21].

Учасники отримали завдання: залежно від важливості даної цінності в особистому житті, поставити біля кожного пункту таблиці бали (від 1 до 5). Далі проводився якісний аналіз ціннісних орієнтацій, обраних учасниками. У відповідності до балів, нами були визначені найбільш і найменш значущі для досліджуваних цінності, що дозволило відтворити цілісну структуру значимості цінностей для певної категорії опитуваних. Цінності, які отримали найвищий бал, характеризують загальну спрямованість особистості. Цінності, що знаходяться посередині ієрархічної структури, малоінформативні з точки зору загальної спрямованості особистості: для них характерна тенденція до зміни реального місця в залежності від обставин життя. Під час аналізу результатів щодо вміння опитуваних диференціювати цінності, враховували, що для 17-18-річних студентів характерна більш детальна і диференційована система оцінок за термінальними цінностями, ніж за інструментальними [315, 21-22].

Результати опитування показали, що на перших позиціях в учасників першої групи (розвиток критичного мислення засобом дебатної методики) цінності, пов’язані із задоволенням індивідуалістичних потреб. (Додаток Е.1 – Е.2) Так, серед термінальних цінностей вони надали перевагу наступним позиціям: суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів) впевненість у собі; вивільнення від внутрішніх протиріч, сумнівів; пізнання (можливості розширення освіти, формування світогляду, інтелектуальний розвиток); любов (духовна і фізична близькість людини з людиною); активне, діяльне життя; матеріальна забезпеченість (відсутність матеріальних труднощів у житті); здоров'я (фізичне, психологічне), щасливе сімейне життя.

Серед інструментальних цінностей переважають: раціоналізм (здоровий глузд і логічність мислення, вміння приймати обдумані рішення); тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами); сміливість в обстоюванні своєї думки, своїх поглядів; самоконтроль (стриманість, самодисципліна); чесність (правдивість, чесність); освіченість (широта знань, висока загальна культура; ефективність у справах (працелюбство, продуктивність праці); високі запити (високі домагання)

Як бачимо, дана група надає перевагу цінностям соціального характеру, спрямованим на особистісне зростання за рахунок власної наполегливості, твердості. Згідно класифікації мотивів поведінки людини, широко описаних сучасним українським науковцем-психологом Занюком І.С. у книзі „Психологія мотивації”, у даному випадку переважають екстринсивні мотиви поведінки суб’єкта (група мотивів, для яких характерним є те, що спонукальні фактори розташовані поза діяльністю; випадки дії екстринсивних мотивів поведінки в діяльності спонукають не зміст, не процес діяльності, а фактори, які безпосередньо з нею не пов’язані, наприклад, престиж або матеріальний фактор) [93, 162]. Відтак, індивідуалізм виступає, як життєва позиція індивіда.

У студентів, другої групи (розвиток критичного мислення засобом методики „рівний-рівному”), у яких в рамках програми “Просвітницька робота “рівний-рівному” серед молоді України щодо здорового способу життя” цілеспрямовано формували відповідальну поведінку, усвідомлене прийняття рішення на основі критичного мислення, осмислення подій і явищ, позитивну мотивацію на здоровий спосіб життя, на перших позиціях – цінності, що забезпечують відчуття безпеки, адже, “кожен крок уперед можливий лише тоді, коли наявне відчуття безпеки, коли рух у незвідане починається із безпечного домашнього порту” [342]: здоров'я (фізичне, психологічне); щасливе сімейне життя; любов (духовна і фізична близькість людини з людиною); добрі і вірні друзі; суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів); активне, діяльне життя, рівність (братерство, рівні можливості для всіх); впевненість у собі (вивільнення від внутрішніх протиріч, сумнівів); пізнання (можливості розширення освіти, формування світогляду, інтелектуальний розвиток) (Додаток Е.3 – Е.4).

Цінності, що забезпечують особистісне зростання, в учасників, з якими педагоги працювали над формуванням критичного мислення на основі усвідомлення та збереження загальнолюдських цінностей, переважно спрямовані на досягнення цілей через “віддачу” (переважає почуття відповідальності за прийняті рішення): відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати слово); чесність (правдивість, чесність); самоконтроль (стриманість, самодисципліна); вихованість (ввічливість, гарні манери); чуйність (турботливість); терпимість (до поглядів і думок інших людей, вміння пробачати іншим їх помилки); тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами); раціоналізм (здоровий глузд і логічність мислення, вміння приймати обдумані рішення).

Отримані результати в даній групі свідчать про провідну роль просоціальних мотивів поведінки особистості. До цієї групи відомий український психолог і соціолог Занюк І.С. відносить мотиви, пов’язані з усвідомленням суспільного значення діяльності, з почуттям відповідальності перед групою або суспільством [93, 162]. Основою життєвої позиції особистості виступає громадянська позиція.

Опитування учасників, у середовищі яких не було цілеспрямованого розвитку критичного мислення (третя група), показало різноплановість ранжування цінностей, орієнтованих на задоволення потреб у віддачі та отриманні любові, турботи, у спілкуванні, самоствердженні, повазі, визнанні, популярності, славі тощо.

Серед цінностей-цілей (термінальних) переважають позиції, спрямовані на формування людини-виконавця: самостійність як незалежність у судженнях і оцінках; задоволення (життя, повне утіх, розваг, приємного дозвілля); любов (духовна й фізична близькість людини з людиною); добрі і вірні друзі; впевненість у собі (вивільнення від внутрішніх протиріч, сумнівів); матеріальна забезпеченість (відсутність матеріальних труднощів у житті); суспільне визнання (повага оточуючих, колективу, товаришів); свобода як незалежність у вчинках і діях; активне, діяльне життя, щасливе сімейне життя; рівність (братерство, рівні можливості для всіх); здоров'я (фізичне, психологічне).

Серед цінностей-засобів (інструментальних) учасники даної групи виділили: ретельність (дисциплінованість); чесність (правдивість, чесність); освіченість (широта знань, висока загальна культура); тверда воля (вміння настояти на своєму, не відступати перед труднощами); терпимість (до поглядів і думок інших людей, уміння пробачати іншим їх помилки); життєрадісність (почуття гумору); відповідальність (почуття обов'язку, вміння тримати слово); ефективність у справах (працелюбство, продуктивність праці); чуйність (турботливість); вихованість (ввічливість, гарні манери); раціоналізм (здоровий глузд і логічність мислення, вміння приймати обдумані рішення).

Як видно із зведених таблиць (Додаток Е.5 – Е.6), для учасників третьої групи пріоритетними є орієнтири, притаманні як першій так і другій групі. Що пояснюється наявністю сукупності педагогічних та соціальних впливів ВНЗ, сім’ї та інших соціумів, і, залежно від спрямування найсильнішого із них, були показані результати кожним окремим індивідом.

Аналіз результатів анкетування свідчить, що студенти, у яких розвивали критичне мислення методом дебатів, життєві термінальні цінності (цінності-цілі) спрямовують на задоволення соціальних потреб, споживацьких інтересів: суспільне визнання, впевненість у собі, пізнання, любов, діяльне життя і матеріальне забезпечення (78,6%). Серед інструментальних цінностей надають перевагу переважають раціоналізму, твердій волі, сміливості в обстоюванні своєї думки. Відтак, переважають екстринсивні мотиви (за І.Занюком) поведінки, що свідчить про нехтування викладачами-тренерами підпорядкування навчального-виховного процесу з розвитку критичного мислення основному критерію – громадянській позиції особистості, орієнтації на морально-ціннісні установки.

Студенти, які пройшли підготовку за програмою „Рівний-рівному”, на перші позиції серед термінальних цінностей поставили здоров’я, любов, добрі й вірні друзі (83,8%). Серед інструментальних цінностей виділили – відповідальність, чесність, самоконтроль, вихованість, чуйність, терпимість. Для даної групи характерні просоціальні мотиви поведінки (за І.Занюком). Тобто навчання та виховання здійснювалось з урахуванням педагогічних умов: паралельно з розвитком критичного мислення викладач-тренер формував у студентів морально-ціннісні установки, громадянську позицію.

Група студентів, які не були залучені до цілеспрямованого розвитку критичного мислення, показали, що їх термінальними цінностями є орієнтири притаманні як першій, так і другій групі. Спостерігаємо різноплановість ранжування інструментальних цінностей, орієнтованих на задоволення потреб у віддачі та отриманні любові, турботи, у спілкуванні, самоствердженні, повазі, визнанні, популярності, славі тощо, що свідчить про відсутність спланованого системного педагогічного впливу на молодь даної групи.

Крім того, дослідження показало, що в учасників третьої групи досить низький ступінь сформованості механізму диференціації, тобто вміння робити ціннісний вибір. Більшість опитаних учасників третьої групи користуються переважно двома оцінками або, взагалі, мали утруднення із ієрархічністю цінностей (у стрічці з цінністю відсутня позначка, що вказує на кількість балів). Тобто, механізм диференціації у більшості з них знаходиться на низькій стадії формування. Натомість, перші дві групи опитуваних при оцінюванні переважно використовували усі оцінки п’ятибальної шкали, що свідчить про наявність достатньо сформованого механізму диференціації у студентів з наявним критичним мисленням.

Разом із „видимою” структурою спілкування і поведінки, яка відтворює офіційну, загальноприйняту сторону людського спілкування, у будь-якій групі, як правило, присутня структура неофіційного, прихованого порядку, яка формується на суб’єкт-суб’єктних виховуючих відносинах, симпатіях і антипатіях. І особливості, спрямованість діяльності таких структур залежать, в першу чергу, від ціннісних орієнтацій окремих індивідів групи (зокрема, лідерів); від взаємосприйняття, взаєморозуміння, взаємопідтримки, взаємовпливу „викладач (тренер) – група – студент”; самооцінки, самодисципліни, інших ознак самоусвідомлення та міжособистісних стосунків.

Метод соціометричних вимірів, основоположником якого вважається відомий американський психіатр і соціальний педагог Дж. Морено, дає нам можливість визначити рівень соціально-психологічної сформованості групи, колективу. Наше тестування, як один із видів соціометрії, мало на меті визначення наявності впливу соціальних та навчально-виховних факторів на рівень сформованості у студентської молоді ціннісних орієнтацій, направлених на співдіяльність, співпрацю у мікро- та макросоціумі.

За допомогою „Тесту ціннісних орієнтацій” (Додаток К) [109, 27] ми загострили увагу на цінностях співжиття, співпраці – цінностях, які необхідні групі людей, а відтак, кожній особистості окремо, для успішного виконання спільної діяльності.

Нами було проведено тестування серед тих же трьох груп на предмет визначення ними цінностей, котрі вони вважають найбільш важливими і необхідними для успішного виконання спільної діяльності. Перед учасниками стояло завдання: вибрати 5 цінностей серед 35, які, на їх думку, є найважливішими у житті людини (табл. 2.6).

Як бачимо із зведеної таблиці 2.6: працелюбність, товариськість, чесність, справедливість – це ті цінності, які прищеплюються з малих років, і, як наслідок, саме їм надали перевагу всі учасники тестування, незалежно від групи. Натомість, начитаність, ерудованість, ідейна переконаність, ініціативність, вміння працювати з книгою – в силу специфіки нашого часу втратили популярність серед студентської молоді. І це також продемонстрували учасники, незалежно від групи досліджуваних.

Таблиця 2.6

Ранжування цінностей

Цінність

Рейтинг обраної цінності

(середнє значення)

(від 0 до 6 балів)

студенти

ММІК „Діалог” (дебатна методика)

студенти клубу „Відвертість” ВДПУ, (методика „рівний-рівному”)

студенти, у яких ціле-спрямовано не розвивали критичне мислення

1

2

3

4

Дисциплінованість
3
2
1

Ерудованість
4
6
5

Усвідомлення громадянського обов'язку
6
4
6

Вміння займатися бізнесом
4
6
3

Начитаність
0
0
0

Працелюбність
4
4
4

Ідейна переконаність
0
0
0

Вміння контролювати роботу
6
6
0

Моральна вихованість
0
5
4

Самокритичність
0
3
2

Громадська активність
6
6
0

Доброзичливість
5
2
4

Вміння планувати роботу
2
4
4

Товариськість
4
4
4

Вміння працювати з книгою
0
0
0

Цілеспрямованість
3
6
3

Колективізм
4
5
5

Винахідливість у житті
2
4
4

Вимогливість до себе
3
4
3

Критичність
2
4
6