Geum.ru

Головне управління державної служби україни

Вид материалаМетодичні рекомендації
3.4. Запровадження методики оцінки діяльності державних органів
Список використаної літератури
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

3.4. Запровадження методики оцінки діяльності державних органів

Основні труднощі запровадження методики оцінки діяльності державних органів щодо дотримання законів України “Про державну службу” та “Про боротьбу з корупцією” можна поділити на дві групи . Перша група пов’язана з зовнішнім середовищем відносно державного органу, який перевіряється, а друга з внутрішнім середовищем.


До першої групи можна віднести недосконалість процедури розробки законів з позиції розглянутої методології. До цієї ж групи можна віднести відсутність професійно підготовлених осіб, які б одночасно досконало володіли методологією підготовки законів, теорією продуктивного суспільства, методологією управління якістю. Особи з такими знаннями, навичками та вміннями можуть компетентно провести оцінку виконання державним органом законів. Незважаючи на згадану формальність, оцінка виконання законів є творчим процесом особливо на стадії розробки пропозицій щодо удосконалення діяльності органу. Ця група також включає труднощі, пов’язані з відсутністю апробації розробленої методики і її інноваційний характер.

До другої групи можна віднести труднощі, які зумовлені відсутністю реального впровадження сучасних методів управління в діяльність державних органів. Ці методи передбачають не тільки значно більший перерозподіл повноважень, прав і відповідальності між посадами різних рівнів, а і творчий підхід по удосконаленню та суттєвому підвищенню ефективності виконання функцій держави. Проведене анкетування державних службовців різних рангів і посад показало, що багато з них не розуміють того факту, що державну службу слід розглядати як службу надання послуг населенню. Крім того, немає однозначного розуміння у тому, що собою представляє виконання головних функцій діяльності і в чому полягає суть змістовних принципів закону. Незважаючи на важливість необхідності якісного виконання усіх головних функцій, державні службовці вважають, що основними з точки зору запобігання корупції є шоста та перша функція, а саме управлінська та інформаційна. На їх долю припадає близько 59% відповідей респондентів (табл. 3.12). До цієї групи також можна віднести труднощі, які пов’язані з природним опором основної маси державних службовців до впровадження інноваційних технологій діяльності.

Таблиця 3.12

Результати відповідей респондентів на запитання “ Як Ви вважаєте, неналежне виконання яких функцій, в першу чергу приводить до найбільш вірогідного виникнення корупційної ситуації?”

Номер функції
Функція
Частота
Відносна частота, %

6
Управління
44
34,1

1
Інформаційної
32
24,8

5
Організаційної
25
19,4

4
Персоналу
16
12,4

3
Технологічної
11
8,5

2
Планування
1
0,8


Подолання вищеперерахованих труднощів можливо за умови:
  • провести апробацію розробленої методики шляхом оцінки різних органів державної влади. Результати апробації дозволять отримати інформацію не лише про недоліки запропонованої методики, але і про фактичний стан існуючих в органах документах, підготовленість державних службовців до впровадження змін до їх діяльності;
  • проведення навчання державних службовців.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Конституція України.
  2. Закон України “Про боротьбу з корупцією” від 05.10. 95 № 356/95-ВР.
  3. Закон України “Про державну службу” від 16.12.93 № 3723-ХІІ.
  4. Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” на період до 2010 року”, схваленої Указом Президента України від 11.09.06
    № 742/2006.
  5. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 року № 746 “Про програму розвитку державної служби на 2005-2010 роки”.
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року
    № 1767 “Про затвердження комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки”.
  7. Баранцев Р.Г. Системная триада дефиниций // Международный форум по информации и документации. – 1982. – №1. – С. 9-13.
  8. Харрингтон Дж., Эсселинг К.С., Нимберг Х.В. Оптимизация бизнес-процессов. Документирование, анализ, управление, оптимизация. – ООО
    «Б Микро», «Азбука», 2002. – 328 с.
  9. Керол Г.Вайс Оцінювання: Методи дослідження програм та політики. – К.: Основи, 2000. – 671с.
  10. Философский словарь. Под ред. И.Т. Фролова. – М.: Политиздат, 1986. – 590 с.
  11. Краткий психологический словарь / Сост. Л.А. Карпенко. М.: Политиздат.– 1985. – 431с.
  12. Советский энциклопедический словарь. Гл. ред. А.М.Прохоров. – М.: Сов. Энциклопедия, 1983. – 1600 с.
  13. Рач В.А., Рач Д.В. Управление рисками в проектах, реализуемых в условиях переходной экономики: Фінансові продукти для реального сектора в Україні. Матеріали міжнародної конференції 14-16 червня 2000 року. Семинар “Управління проектами при кредитуванні реального сектора”. К.: С. 25-26.
  14. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 432 с.
  15. Харрингтон Дж., Эсселинг К.С., Нимберг Х.В. Оптимизация бизнес-процессов. Документирование, анализ, управление, оптимизация. – ООО “Б Микро”, “Азбука”, 2002. – 328 с.
  16. Івченко А.О. Тлумачний словник української мови. – Х.: Фоліо, 2002. – 540 с.
  17. Джордж С., Ваймерскирх А. Всеобщее управление качеством. Стратегии и технологии, применяемые сегодня в самых успешных компаниях. (TQM). – СПб.: “Виктория плюс”, 2002. – 256 с.
  18. Павлов К. АВС буквар предпринимателя, руководителя и всякого лица, действующего в направлении реализации любой цели. М.: РМFS Systems of Management Co,-2000. – 142с.
  19. Британский стандарт BS 6143:1992 “Руководство по экономике качества”. Часть 1. “Модель затрат на процесс”. – М.: НТК “Трек”, 1997. – 28 с.
  20. Рач В.А., Качанов С.О., Россошанская О.В. Основные положения количественной оценки выполнения юридическими лицами нормативно-правовых документов в условиях реализации методологий правления качеством и управления проектами // Управління проектами та розвиток виробництва. – 2006. – №2 (18). – С. 53-61.
  21. Горькова В.И., Гусева Т.И. Анализ документальных информационных потоков и изучение запросов потребителей информации: Лекции. – М.: МЦНТИ, 1977. – 60 с.
  22. Ступкин В.В., Семидидько Л.Д. Об информационном обеспечении задач планирования научных исследований и оптимизации закупки научно-технической литературы в отрасли // Научно-техническая информация. Сер.2. Информ. процессы и системы. – 1998. – № 7. – С. 9-16.
  23. Скороходько Э.Ф. Информационная ценность термина в научном тексте (индикативные и информационные маркеры) // Научно-техническая информация. Сер. 2. Информ. процессы и системы. – 1998. – № 9. – С. 13-22.
  24. Ковалев В. Жертвы закона Парето // Бизнес. – 2004. – №8 . – С. 72-74.
  25. Горьковат В.И. Системное исследование документального информационного потока // Системные исследования. Методологические проблемы . Ежегодник. – М.: Издательство “Наука”, 1980. – С. 240-266.
  26. Россошанська О.В., Фролов С.В., Харинский Е.П. Комп'ютерна програма “LingvoStat”. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір від 27.02.2006р. № 15823 Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.
  27. Рач В.А. Принципи формування концепцій // Вісник Державної служби України. – 2000. – №3. – С. 93-95.

Додаток А

Таблиця частотно-рангового розподілу тексту Закону “Про боротьбу з корупцією”