В. Д. Косенко © Авторські права

Вид материала

Документы

Содержание Студенты за интеграцию с Европой Приходько Т.В. (м. Київ) Формування творчої особистості студента Загальнонаціональний рейтинг внз, або як привернути увагу громадськості до проблеми розвитку якісної освіти в україні Моніторінг якості підготовки фахівців в нтуу «кпі»

Подобный материал:

• Омельчук К., До питання про авторські права на фотографії, 282.8kb.
• Авторські права на текст програми "Українська мова, 5-12 кл." належать Міністерству, 573.15kb.
• Медкнига Косенко, 337.6kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.57kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.3kb.
• Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.13kb.
• Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.34kb.
• Косенко Виталия Владимировича Научный руководитель Авербух Владимир Лазаревич, 361.48kb.
• Р. И. Косенко 20 г. «Утверждаю» Директор моу «сош №20» Н. Н. Петров Приказ, 3407.87kb.
• Авторські права на текст програми "Біологія, 7-11 кл." належать Міністерству освіти, 355.91kb.

Студенты за интеграцию с Европой

Когда шли дискуссии в парламенте о перспективе вступления Украины в структуры европейского содружества, мы провели мониторинг по вопросу «Ваше отношение к евроинтеграции». Среди студентов были опрошены студенты ІV курсов. Музыкальной академии им. П.И. Чайковского и НТУУ “КПИ”.

Знания студентов о происходящих в Европе процессах можно выяснить из ответов на предложение определить близкие понятия от «Европа». Большинство студентов обратили внимание на следующее: европейское информациооное поле, европарламент, евродепутат, еврокультура, Болонская система, европространство, евробезопасность, евростандарт, политика добрососедство, единое языковое пространство, европорядок, евросуд, евроценности, евровалюта, европеец, европессимизм; есть и такие понятия, как евроремонт, евророзетка и т.д.

Студенты Музакадемии и технического университета – две социальные группы, которые незначительно отличаются между собой по структуре мышления. Они затрудняются опредилить приоритеты внешней политики, но четко понимают кто виноват в «провалах»: нынешняя и прежняя елиты и их политика, которая строилась не на решении проблем, а на создании и наслаивании новых, впрочем, снова нерешаемых. И это касается не только интеграции Украины в европейские Союзы.

Студенты считают себя европейцами, хотят видит наших политических руководителей лидерами европейского типа (умеющими идти на компромиссы, решать глобальные вопросы, сочетать восточную мудрость с европейским практицизмом и др.). Полагают, что Украина получит шанс на вступлении в ЕС и НАТО («сначала в ЕС – затем в НАТО», «в Украине заинтересованы больше, чем в Турции», «лучше с Европой, чем с Китаем»). Конечно, «политика запасного игрока» в Европе, и «окраиной», «огородом», «предбанника», «перестройки» их не устраиват.

Изменит ситуацию, по мнению студентов, можна, решая конкретно пратические задачи: распостранение достоверной, заинтересованной, ответственной, наступательной информации, не допускать враждебной, нередко откровенной дезинформации (четко объяснять, что такое НАТО, цели, задачи, принципы); расширить диалог культур; сломать стереотипы без моральности, агрессивности; запретить антиинтеграционные акции («посткоммунистических грез», «клинике»); вернуться к практике студенческих евроклубов; пропагандировать людей, носителей базовых, европейских ценностей.


Приходько Т.В. (м. Київ)

Стилі життя як прояв соціальної творчості та молодіжної життєтворчості в умовах сучасного українського буття

“Стиль життя” вважається досить полісемантичним поняттям. Дане поняття привертає увагу багатьох наук. Особлива увага в лоні соціального пізнання стає притаманною вивченню проблематики “стилю життя” з середини-кінця 80-х років. Зважаючи на специфіку соціального пізнання стиль життя розглядається, насамперед, як явище соціальної природи. Отже стиль життя як соціальне явище набуває виходу на соціальні реалії сучасного українського буття.

У цьому сенсі під “стилем життя” розуміють соціальний феномен соціокультурної природи, детермінований певними ціннісними уподобаннями, життєвими пріоритетами, ціннісними (аксіологічними) орієнтаціями [1], [4], які віднаходять себе в манерах, звичках [2], є об’єктивованими в соціальній поведінці особистості або певної групи людей, зокрема, молодіжної [3]. При цьому ціннісно-аксіологічний аспект розглядається як такий, що лежить в основі стилю життя молодої людини та відповідної соціальної групи. Даний аспект пов’язаний з визначенням явищ та соціальних позицій, привабливих і бажаних для досягнення, напрямом та характером життєдіяльності, соціальної самореалізації.

Тобто стилі життя як явище в аспекті вибору особистістю чи певною групою людей власного життєвого шляху пов’язані з креативним характером, оцінкою, обранням, моделюванням, соціальною творчістю та життєтворчістю в умовах певного соціального простору [5], [7].

Елемент соціальної творчості постає одним з визначальних, детермінуючих чинників. Даний елемент в соціально-філософському та соціологічному аспектах акцентує увагу на соціальній природі стилю життя, дозволяє розглядати його як соціальний феномен [6]. Отже стиль життя, відмінний за семантикою, проте за понятійним змістом наближається до явищ, окреслених термінами “соціальна творчість” або “молодіжна життєтворчість”.

В умовах динамічного простору сучасного українського буття формуються все нові і нові стилі життя молоді, тенденції молодіжної життєтворчості часто несподівані для соціального простору українського суспільства. Дані тенденції можуть бути пов’язані як з позитивом (тобто перспективами), так і з негативом (тобто становити загрозу для майбутнього нашого суспільства). Тому дослідження сучасних тенденцій молодіжної життєтворчості, стилів життя молоді є надзвичайно важливим завданням. Вивчення аспекту формування стилів життя молоді, їх динаміки дозволяє попередити, локалізувати або виправити проблематику не лише молодіжної групи, але й суспільства в цілому.

Література: 1.Стиль жизни личности: теоретические и методологические проблемы / Отв. ред. Л.В. Сохань, В.А. Тихонович. – К.: Наук. думка, 1982. – 372 с.

2.Філософський словник / За ред. В.І.Шинкарука. – 2-е вид., доп. – К.: УРЕ, 1986. – 796с.

3.Михайлова О.Н. Социально-философские проблемы типологического анализа стилей жизни: Автореф. дис. на соискание учёной степени кандидата философских наук 09.00.01/ Ин-т философии Рос. АН. – М., 1992. – 21 с.

4.Коваль Алла Валеріївна. Категорія “стиль життя” та її соціокультурна експлікація: Автореф.дис. на здобуття вченого ступеня кандидата філософських наук: 09.00.03 / АПН України. Інститут вищої освіти. – К., 2002. – 19 с.

5.Приходько Т.В. Стилі життя сучасної молоді як спосіб, процес та результат соціальної творчості // Творчість як спосіб буття дійсного гуманізму: V Міжнар. наук.-практ. конференція 13-14 травня 1999 р. – К.: НТУУ “КПІ”, 1999. – С.149-150.

6.Приходько Т.В. Стиль життя – як соціальний феномен // Творчість свободи як свобода творчості: Зб. матеріалів VI Міжнар. наук.-практ. конференція 17-18 травня 2001р. – К.: НТУУ “КПІ”, 2001. – С.167.

7.Приходько Т.В. Діалектика “способу життя” та “стилю життя” в аспекті сучасного вивчення соціальних процесів у суспільстві // Нова парадигма: Журнал наукових праць Вип. 47. – К.: Видавництво НПУ імені М.П.Драгоманова, 2005. – С. 143-152.

Руденко В.В. (м. Київ)

Зміна ціннісних орієнтацій, як чинник інновації поведінки студентської молоді

У чисельних роботах, присвячених вивченню проблеми молоді взагалі та студентства зокрема, досліджується її активність в процесі володіння професією, «новим політичним мисленням», формування в собі високої моралі та культури, участі в неформальних об’єднаннях, побудови студентської сім’ї тощо.

Відзначається, що особливості навчання у вузі, спосіб життя студентів у наукових центрах, специфічна духовна і соціальна активність дозволяють, на нашу думку, виділити їх в окрему соціально-демографічну групу, а студентство в цілому розуміти як певний соціальний суб’єкт, як суб’єкт творчої, практичної і духовної активності.

Разом з тим, поза увагою досліджень певним чином залишається той факт, що поведінка студентської молоді, як безпосередніх учасників навчального процесу у вузі, зазнає в умовах трансформації українського суспільства, глобалізаційних процесів інноваційних змін. Ця проблема тісно пов’язана з системою ціннісних орієнтацій студентської молоді, їх потреб та інтересів.

Навчальний процес у вузі, і позанавчальна діяльність студентів розглядаються з позицій таких принципів, які б дозволяли використовувати належним чином науковий і соціальний потенціал студентської молоді.

Виходячи з того, що соціальною функцією студентства все ж, в першу чергу, залишається підготовка до професійної діяльності, модно констатувати, що сфера навчання була і залишається головною сферою діяльності студентів. Саме в цій сфері повинна реалізуватися активність студентів. Те, на скільки студенти можуть показати себе і об’єктами, і суб’єктами навчання, залежить не лише від рівня організації навчального процесу, від реальної мотивації навчання, але й від ступеня національної свідомості студентів.

Навчання студентів проходить в певному оточенні, де національні цінності пов’язується з успішним навчанням та працею. Показником становлення студента як суб’єкта навчання, на нашу думку служить якість його самостійної роботи. Сам принцип самостійної роботи орієнтує студентів на розкриття своїх творчих можливостей.

Незважаючи на те, що у вузах України навчальний виховний процес має базуватись на національних традиціях та рідній мові викладання на практиці все не зовсім так, що на думку студентів є не припустимим.

Також, велика частка студентів розчарована рівнем організації навчального процесу в українських вузах. Більшість студентів хотіла б навчатись за кордоном. Це перш за все студенти Ужгородського, Донецького та Одеського університетів. Більш «патріотично» настроєні студенти вузів західного регіону, які висловили бажання навчатись в своїй країні.

Характерно також, що переважно бажають навчатись за кордоном студенти, які багато вільного часу проводить в кафе та дискотеках. Протилежні погляди у студентів-активістів громадських організацій та політичних партій. Не дивує також і обставина, більшість студентів, які свій вільний час віддають самоосвіті, та науковій роботі, хотіли б навчатись за кордоном. Як не парадоксально, і для слабших, і для сильних студентів зарубіжжя має велику притягальну силу, тільки з різних міркувань.

Активність студентів в основних сферах життєдіяльності вузу в цілому та громадсько-політичному житті зокрема пов’язана з системою їхніх політичних, національних та моральних переконань.

Свою громадсько-політичну діяльність студенти ведуть як у межах вузу, так і за його рамками. Але існує проблемна ситуація, яка полягає у достатньо низькій оцінці студентами політичних партій та утворень. Причина цього явища у тому, що у державі не вироблено сильної молодіжної політики, а більшість політичних партій не вважають молодь активною силою в політичних процесах.

Ці висновки дають можливість, по-перше, визначити загальний рівень національної свідомості і самосвідомості студентської молоді, по-друге, з’ясувати напрямки перебудови вищої школи з метою її реалізації та забезпечення підготовки національних кадрів для України.

Фабрикантова Ю.Б. (м. Київ)

ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ СТУДЕНТА

Відтворення інтелектуального й духовного потенціалу народу, вихід вітчизняної науки, техніки і культури на світовий рівень, національне відродження, становлення державності та демократизації суспільства в Україні значною мірою залежить від того, наскільки ефективно у вищій школі формуватиметься творчий потенціал інженерів і керівників виробництва, конструкторів і вчених, організаторів науки і технологів, педагогів і працівників культури. Нині вища школа безпосередньо відповідає за кадрове забезпечення науково-технічного прогресу, підвищення ефективності суспільного виробництва, духовне життя, розвиток науки.

Творчість – це тип діяльності по створенню якісно нових матеріальних й духовних цінностей, висуванню нових способів розв’язання тих чи інших науково-технічних, соціальних та інших проблем. Це розумова і практична діяльність, результатом якої є створення оригінальних, неповторних цінностей, виявлення нових фактів, властивостей, закономірностей, а також методів дослідження і перетворення матеріального світу або духовної культури.

Творча особистість це такий тип особистості, для якої характерна стійка, високого рівня спрямованість на творчість, мотиваційно-творча активність, що виявляється в органічній єдності з високим рівнем творчих здібностей в одній або в кількох видах діяльності. Творча особистість – це людина, здатна проникати в сутність ідей і втілювати її всупереч усім перешкодам аж до отримання практичного результату.

Творчі здібності особистості – це синтез її властивостей і рис, що характеризують ступінь їх відповідності вимогам певного виду навчально-творчої діяльності й зумовлюють рівень результативності цієї діяльності.

Значну роль у розкритті творчих здібностей студента і перетворенні їх на здатність до творчої діяльності відіграють мотиви й воля. Тому освітня діяльність вищої школи завжди має предметно формувати і збагачувати мотиви творчої діяльності майбутнього спеціаліста. Виховний вплив викладача, колективу, громадських організацій стимулює ідейно-моральне усвідомлення мотиву, що виник, розширює духовні та фізичні можливості досягнення цілей і певних результатів діяльності.

Підготовка ініціативних, здатних творчо мислити фахівців має ґрунтуватися на реальній єдності навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи і суспільної діяльності студентів.

Зазвичай творчу активність студента пов’язують із розвитком пізнавальної активності, наукової творчості, суспільною активністю та формами їх вияву. При цьому аналіз творчої активності слід починати з проблеми життєвої позиції. Вона може бути активною й пасивною, конструктивною й неконструктивною щодо суспільних цінностей, явищ і проблем, негативною і позитивною, егоїстичною і колективістською, гуманістичною і бездумно функціональною, моральною й аморальною тощо.

Самостійність, відповідальність, активність – це властивості життєвої позиції особистості взагалі і творчої зокрема. Потрібно свідомо і цілеспрямовано враховувати індивідуальні особливості кожного студента і студентської групи загалом.

Важливою передумовою розвитку творчої особистості студента є формування в нього інтересу до майбутньої професійної діяльності. Цьому сприяє різнобічна робота, яка проводиться в багатьох вищих навчальних закладах, із залученням молоді до навчання у вищій школі, працюють з абітурієнтами, виявляючи в них риси творчої індивідуальності на етапі професійної орієнтації, проведення творчих конкурсів, олімпіад, конференцій, створення при вищих навчальних закладах ліцеїв і коледжів та інші форми роботи.

Формування творчої особистості майбутнього фахівця зумовлює необхідність органічної єдності освіти, навчання, виховання, інтеграції навчальної, науково-дослідної і виховної роботи в межах цілісного педагогічного процесу.

4. Творчість як критерій якості освіти
   

Коваль О.А. (м. Київ)

ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНИЙ РЕЙТИНГ ВНЗ, АБО ЯК ПРИВЕРНУТИ УВАГУ ГРОМАДСЬКОСТІ ДО ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ЯКІСНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Щорічно майбутні абітурієнти американських вузів штудують US News & World Report. У цьому виданні товщиною з енциклопедичний словник публікуються рейтинги американських вищих навчальних закладів, і випускники шкіл використають його у вигляді путівника при виборі майбутньої альма-матер. У Канаді такий рейтинг видає журнал Maclean's, у Німеччині рейтинг виходить спеціальним додатком до газети Die Zeit. У Великобританії складанням університетського табеля про ранги займається Ліга британських університетів, що публікує результати на сторінках The Guardian й The Sunday Times, а журнал The Times публікує власний рейтинг, у якому аналізує всі університети світу.

Вперше подібний рейтинг вищих навчальних закладів «Топ – 200 Україна» було опубліковано в газеті «Зеркало недели» 24 березня 2007року. Це видання отримало ексклюзивне право на публікацію рейтингів у рамках проекту, який здійснюється кафедрою ЮНЕСКО «Вища технічна освіта, прикладний системний аналіз та інформатика» за дорученням центру ЮНЕСКО – СЕПЕС. В наступних публікаціях представлено рейтинги по кваліфікаційним групам (технічні вузи, економічні, медичні тощо).

Такими рейтингами в розвинених країнах світу майбутні абітурієнти користуються головним чином тому, що їх же використають при пошуку майбутніх працівників роботодавці тієї або іншої країни. Рейтинги складаються окремо для кожної спеціальності й ураховують буквально кожен дріб'язок: стан кампуса, площу території університету, кількість Нобелівських лауреатів, що вийшли зі стін даного ВНЗ, і кількість відкриттів, зроблених у його стінах. Одним з важливих критеріїв є працевлаштування випускників, тому не дивно, що дані рейтинги стають щорічними бестселерами в західних країнах.

Визначення інтегрального показника якості діяльності вищих навчальних закладів, яким є їхній рейтинг, у першу чергу обумовлено необхідністю взаємного визнання навчальних програм й університетів у Болонскому просторі. Воно також викликано потребами як ринку праці (для його орієнтації на випускників тих або інших університетів), так й абітурієнтів й їхніх батьків під час вибору місця майбутнього навчання. Постійне визначення й опублікування рейтингів університетів породжує й здорову конкуренцію між ними, що сприяє підвищенню якості їхньої роботи.

Стан справ в організації рейтингової оцінки ВНЗ в Україні після того як представники нашої країни увійшли до Міжнародної експертної групи, отримали ухвалення запропонованої українськими фахівцями методики визначення рейтингів національних вузів та здійснили рейтинг вузів України 2007 року можна оцінити позитивно. Особливо значущою стає ця маленька перемога на фоні попередньої, практично «провальної» спроби складання рейтингу вищих навчальних закладів у 2006 році. Створенням табеля про ранги затурбувалося Міністерство освіти і науки України, що проводило рейтингування лише державних ВНЗ. Результати досліджень ніде не публікувалися, а якби подібний список і вийшов у якомусь виданні, нічого, крім сміху, у майбутніх студентів він не викликав би й навряд чи став би керівництвом до дії - як при виборі майбутнього місця навчання, так і при визначенні кола пошуку майбутніх працівників.

Методологія визначення рейтингів ВНЗ повинна бути прозорою. Вибір методів, використовуваних для визначення рейтингів, повинен бути зрозумілим й однозначним. Вони мають забезпечувати обґрунтований підрахунок показників і чітку інтерпретацію даних та відомості про їх походження.

Інституціональні й програмні рейтинги викликають великий інтерес й активні суперечки про те, які показники враховувати, а які ні, які критерії використати для віднесення університетів до світового класу, як удосконалювати методики оцінки тощо. Незаперечним став ріст інтересу й уваги до рейтингів університетів з боку академічних кіл, політичних діячів та широкого кола громадськості. Таким чином, на тлі підвищення уваги, дискусій і суперечок навколо рейтингів ВНЗ формується своєрідний культурно - інформаційний простір для громадського контролю, обговорення та рішення проблем підвищення якості освіти. Визначення рейтингів не відразу буде сприйнято академічними колами, але воно, безперечно, відповідає потребам суспільства.

Ясінський В.В. (м. Київ)

МОНІТОРІНГ ЯКОСТІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ В НТУУ «КПІ»

У широкому сенсі якість освіти розуміють як збалансовану відповідність процесу, результату та самої освітньої системи цілям, потребам і соціальним нормам (стандартам) освіти.

Моніторинг є важливим інструментом перевірки й оцінки ефективності впроваджуваного змісту освіти, використовуваних методик, є основою для обґрунтованих шляхів усунення недоліків навчального процесу, є основою для прийняття ефективних управлінських рішень.

  Термін "моніторинг" прийшов з екології й соціології. У соціології моніторинг має на увазі відстеження невеликого числа показників, що відображають стан соціального середовища. У педагогіці це нова перспективна технологія, за допомогою якої можливо сприяти підвищенню якості освіти у всіх її основних складових. У ІІ семестрі 2005 року вперше в університеті „КПІ” було проведено комплексний моніторинг якості підготовки фахівців. Він передбачав кілька складових - це підсумки ректорського контролю знань студентів, результати атестаційного контролю, результати сесії та результати проведення соціологічного дослідження методом експертного опитування роботодавців, на підприємствах яких працюють наші випускники.

Опитування передбачало оцінку експертами якості підготовки випускників за рядом індикаторів. Зокрема, оцінювалися такі показники: відповідність кваліфікації фахівця-випускника вимогам роботи, яку він виконує, загальний рівень професійної підготовки, рівень підготовки з іноземної мови, рівень володіння програмними продуктами та інформаційними технологіями, що мають широке застосування на підприємствах, рівень підготовки з фундаментальних дисциплін та рівень практичної підготовки. Крім того, дослідники центру “Соціоплюс” вважали за необ­хідне визначити такі параметри, як ділові та особистісні якості випускників (комунікабельність, працьовитість, ціле­спрямованість, дисциплінованість), які є непрямим показником якості підготовки випускника в університеті.

Дослідження передбачало також отримання кіль­кісного показника – коефіцієнта якості підготовки фахівця на основі відгуків експертів. Для розрахунку коефіцієнта експерти спочатку проранжували важливість кожного з базових показників. Середні значення цих рангів були визначені як вагові коефіцієнти, на які в подальшому відбувалося зважування оцінок експертів стосовно конкретних випуск­ників. Ос­кільки випускники є представниками окремих факультетів (спе­ціальностей), то і відгуки експертів в подальшому були екстрапольовані на факультети.

За результатами комплексного моніторингу по кожній спе­ціальності було визначено індекс якості підготовки фахівців у НТУУ “КПІ” за такою формулою (затвердженою Вченою радою університету):





Оцінку якості залишкових знань здійснював Інститут моніторингу якості освіти (ІМЯО) НТУУ “КПІ” шляхом проведення ректорського контролю у формі комплексного тестування з фундаментальних, професійно-орієнтованих та фахових дисциплін. Для цього в ІМЯО НТУУ “КПІ” спільно з профільними кафедрами університету було створено банк тестових завдань, який включає в себе понад 40 тисяч завдань з 885 дисциплін. Комплексним тестуванням було охоплено п'ятикурсників 112 спеціальностей університету (3 183 студенти)”.

За рішенням адміністративної ради НТУУ “КПІ”, 20 науково-педагогічних колективів, які забезпечили високу якість підготовки за відповідними спеціальностями, отримують премії.

Віднині такий рейтинг визначатиметься двічі на рік. Тобто через півроку матеріальне заохочення отримують кафедри, що займають вищі ступеені у рейтингу. Напрацювавши статистику впродовж кількох років, можна буде говорити про визначення тенденцій розвитку якості освіти.

На засіданні підсумкової колегії секції політехнічних і технологічних ВНЗ Міносвіти України, яке 22 лютого проходило в НТУУ “КПІ”, було зроблено повідомлення про проведення моніторингу якості освіти в нашому університеті, яке викликало живий інтерес у представників інших ВНЗ. Вони висловили велику зацікавленість у запозиченні нашого досвіду. Моніторинг знань студентів став важливим стимулом для покращення підготовки фахівців в університеті.

Кучма А.М. (м. Київ)