В. Д. Косенко © Авторські права

Вид материала

Документы

Содержание Методика навчання майбутніх економістів англійської мови для ділового спілкування з використанням Інтернет-ресурсів Перець О.М.(м. Рівне) Кредитно-модульна система організації навчального процесу Створення освітніх технологій з використанням комп’ютерних навчаючих систем на основі інформаційних нанотехнологій підсистем при Хринюк О.С., Хринюк Н.М. (м.Київ) Шевчук Б.М., Фраєр С.В. (м. Київ) Якименко А.В. (м. Київ)

Подобный материал:

• Омельчук К., До питання про авторські права на фотографії, 282.8kb.
• Авторські права на текст програми "Українська мова, 5-12 кл." належать Міністерству, 573.15kb.
• Медкнига Косенко, 337.6kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.57kb.
• Програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України, 1827.3kb.
• Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.13kb.
• Навчальна програма для загальноосвітніх навчальних закладів Історія України. Всесвітня, 1230.34kb.
• Косенко Виталия Владимировича Научный руководитель Авербух Владимир Лазаревич, 361.48kb.
• Р. И. Косенко 20 г. «Утверждаю» Директор моу «сош №20» Н. Н. Петров Приказ, 3407.87kb.
• Авторські права на текст програми "Біологія, 7-11 кл." належать Міністерству освіти, 355.91kb.

Методика навчання майбутніх економістів англійської мови для ділового спілкування з використанням Інтернет-ресурсів

Процеси глобалізації економіки та перехід України до інформаційного суспільства спричиняють появу зовсім нових вимог роботодавців до рівня володіння англійською мовою майбутніми співробітниками економічного профілю. Зокрема, за даними дослідження ”Стан викладання англійської мови для спеціального вжитку в Україні”, одна із нових вимог роботодавців полягає у тому, щоб майбутні співробітники могли здійснювати пошук в Інтернеті професійно значущої інформації даною іноземною мовою, ефективно її опрацьовувати та використовувати.

Відповідні тенденції знайшли своє відображення у змісті освітніх документів ВНЗ III IV рівнів акредитації, зокрема у галузевому стандарті вищої освіти ОКХ молодшого спеціаліста або бакалавра. Згідно вказаного стандарту випускник економічного профілю ВНЗ повинен вміти ефективно знаходити професійно важливу іншомовну інформацію як у друкованих так і у електронних джерелах, обробляти її, зокрема, використовуючи електронні словники та системи автоматизованого перекладу, ефективно використовувати під час обговорення проблем загальнонаукового і професійно орієнтованого характеру, що має на меті порозуміння, в процесі повсякденних і ділових контактів (ділових зустрічей, нарад), для підготовки доповіді - презентації у певній професійно-орієнтованій галузі тощо.

Для того, щоб випускники могли ефективно використовувати англійську мову у ситуаціях ділового спілкування та користуватися інформаційними-технологіями та Інтернет-ресурсами для знаходження, вилучення та обробки професійно важливої інформації, нами була розроблена нова методика навчання, сутність якої полягає у вирішенні студентами мовно-розумових задач ділової активності та використанні Інтернет-ресурсів як інформаційної підтримки у такій роботі на заняттях з ділової англійської мови.

Така методика дозволяє організувати так зване “навчання через роблення”, коли студенти навчаються діловому спілкуванню та роботі з інформаційними технологіями та Інтернет-ресурсами безпосередньо через вирішення на заняттях проблем ділової сфери та використання згаданих ресурсів.

Звичайно, за такою методикою обсяг самостійної творчої робити студентів значно збільшується, тому ми навчаємо студентів застосовувати навчальні стратегії, які добре розроблені та описані у роботах Jonnasen, а також контролювати свій прогрес у вивченні ділової англійської мови за допомогою розробленого Н.В.Ягельською Мовного Портфелю для економістів.

На підставі зробленого нами соціологічного дослідження, щодо потреб та ступеню готовності соціального середовища до сприйняття методики, що пропонується, було зроблено висновок про те, що викладачі та студенти, які вивчають англійську мову для ділового спілкування, психологічно готові, мають високу мотивацію та технічні можливості, щоб викладати/вивчати англійську мову для ділового спілкування за описаною методикою.

Перець О.М.(м. Рівне)

Кредитно-модульна система підготовки фахівця як інтерактивна технологія навчального процесу

Подальші соціально-економічні й політичні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване світове співтовариство неможливі без структурної реформи національної системи вищої освіти, спрямованої на забезпечення мобільності, працевлаштування та конкурентоспроможності фахівців з вищої освіти.

Мета вищої освіти сьогодні – це підготовка фахівців, здатних забезпечити перехід від індустріального до інформаційно-технологічного суспільства через новаторство у навчанні, вихованні та науково-методичній роботі. Професійна підготовка фахівця передбачає формування розвиненої, компетентної, здатної швидко адаптовуватися до динамічних умов діяльності особистості на основі удосконалення змісту і технологій навчання студента.

У зв’язку з європейською орієнтацією та входженням України до Європейського освітнього простору наголос все більше робиться на якості освіти, універсальності підготовки випускника та його адаптованості до ринку праці, на особистісній орієнтованості навчального процесу, його інформатизації, визначальній важливості освіти у забезпеченні сталого людського розвитку.

Основні принципи реформування освіти полягають у наступному: підготовка висококваліфікованого фахівця здійснюється як наскрізна, послідовна, цілісна система: учень – студент – фахівець (бакалавр, магістр); реалізація стандартів освіти сучасності в їх змістовому й організаційному вираженні здійснюється на таких позиціях: самостійність і творча активність того, хто навчається і хто навчає, який навчається та удосконалює свій фаховий рівень протягом усього життя; гуманістичність, фахова глибинність і досконалість; інноваційні технології; необхідність освітньої інтеграції в європейський і світовий інформаційний простір [1, 241].

Відтак глобалізація та демократизація сучасної вищої освіти вимагає широкого впровадження та використання новітніх освітніх технологій, які реалізуються в межах Болонського процесу.

Однією із інноваційних технологій організації навчального процесу в умовах Болонської декларації є запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП).

Кредитно-модульна система організації навчального процесу — це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).

Метою впровадження КМСОНП у ВНЗ України є підвищення якості вищої освіти майбутніх фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі [1, 280].

Запровадження КМСОНП є важливим фактором для стимулювання ефективної роботи викладача і студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання.

Однією з умов реалізації модульного принципу організації змісту навчальної дисципліни є можливість виділити генеральні наскрізні ідеї професійної діяльності, на розкриття і засвоєння яких спрямований кожний модуль.

Для студента — майбутнього фахівця — важливо не лише осмислити й засвоїти інформацію, а й оволодіти способами її практичного прийняття рішень.

За таких умов зменшується частка прямого, зовні заданого інформування і розширюється застосування інтерактивних форм та методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи в лабораторіях, читальних залах, на об'єктах майбутньої професійної діяльності, що особливо важливо для системи дистанційного навчання [2, 97].

Основним змістом підготовки майбутнього фахівця має стати комплексне удосконалення професійної майстерності, творчості та компетентності через опанування інтерактивними технологіями та інноваційними видами діяльності в умовах кредитно-модульної системи вищого навчального закладу.

Література: 1. Вища освіта України і Болонський процес: Навч. посібник/ За ред. В.Г.Кременя. Авторський колектив: М.Ф.Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д.Шинкарук, В.В.Грубінко, І.І.Бабина. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 384с.

2. Гончаров СМ., Мошинський B.C. Вища освіта України і Болонський процес. – Рівне: НУВГП, 2005, - 142 с.

Ходаковський М.І. (м.Київ)

СТВОРЕННЯ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ КОМП’ЮТЕРНИХ НАВЧАЮЧИХ СИСТЕМ НА ОСНОВІ ІНФОРМАЦІЙНИХ НАНОТЕХНОЛОГІЙ ПІДСИСТЕМ ПРИРОДНЬОГО ІНТЕЛЕКТУ

Системний підхід до оцінки якості освіти спонукає розробників комп’ютерних навчаючих систем до використання здобутку, як класичної та сучасної педагогіки та психології, так і математичних теорій навчання для створення сучасних технологій навчання.

Використання сучасних досягнень інформаційних техногій, а також прогрес в області математичних теорій навчання, успішне застосування кібернетичних методів у психології і педагогіці, дозволили знайти ряд підходів, що складають базові принципи для побудови методик навчання, підручників на електронних і паперових носіях, а також безпосередньо навчаючих комп'ютерних систем, побудованих на принципах, які використовують системи моделювання експертних систем природнього інтелекту. Кібернетичні підходи до методів навчання дозволили знайти нові принципи організації молекулярної розподіленої пам'яті в людини. Коротка суть таких принципів зводиться до того, що при дотриманні визначених правил подачі навчального матеріалу молекулярні структури мозку, що відповідають за введення, збереження, переробку і прийняття рішень, щонайкраще самі виконують цю роботу. Збої в одержанні школярами і студентами та іншими суб’єктами навчання необхідних знань у великій мірі виявляються в невиконанні вимог, короткий зміст яких приводиться нижче.

Методи навчання професійної діяльності на основі побудови курсу навчального предмету з використанням нових інформаційних технологій досить інтенсивно використовуються при підготовці фахівців різних галузей господарства. Однак таким методам властиві, як значна фрагментарність та значний відрив від ситуаційних умов застосування необхідних знань, так і незначне, а в багатьох випадках і значна недооцінка специфічності понятійної системи та системи відтворення знань у конкретної особи, яку навчають.

Для створення навчаючих комп’ютерних систем без вказаних вище недоліків взятий за основу ефект молекулярної розподіленої пам'яті людини, який використовує можливості запам'ятовування інформації у вигляді образів, попередньо підготовлених з урахуванням оптимального засвоєння подаваного матеріалу та подальшого прийняття необхідних рішень.

При використанні зазначеного методу суб’єкт навчання з його можливостями засвоєння навчального матеріалу розглядається як унікальна персональна експертна система, що працює по своїм привилам, які, по ряду ознак, близькі до комп'ютерних експертних систем.

Інтелектуальне наповнення навчаючих комп’ютерних систем в повній мірі залежить від знаходження шляхів застосування в них інформаційних нанотехнологій, які функціонують в молекулярних структурах пам’яті підсистем природнього інтелекту. На першому плані при цьому є необхідність визначення складності рішення задач як складності опису і створення системи або бази знань про проблемне середовище.

Оцінюючи можливості ієрархічно організованої молекулярної пам'яті підсистем природного інтелекту (ПІ), можна відзначити, що рішення складних задач з необхідними етапами введення, збереження і переробки інформації відбувається дуже своєрідно. Таке рішення успішно реалізується не стільки за допомогою збільшення складності алгоритму рішення чи наявності великої кількості інформації, а шляхом обробки інформації в спеціальному проблемному середовищі – специфічно організованій системі знань. Можна вважати, що використовувана в підсистемах ПІ система або база знань (БЗ) відображає всю можливу на даний момент повноту різноманіття об’єктів – компонентів такої БЗ.

Хринюк О.С., Хринюк Н.М. (м.Київ)

Інформатизація освіти: сучасний стан і завдання

Входження України в світовий і, зокрема, європейський освітній простір вимагає від української освіти, як середньої загальної, так і вищої, докорінних змін. Це пов’язано, в першу чергу, з комп’ютеризацією та інформатизацією усіх сфер людської діяльності. Адже рівень і темпи інформаційно-технологічного розвитку визначають як стан економіки, так і якість життя людей, національну безпеку, роль і місце країни в світовому співтоваристві.

В таких умовах фундаментального значення набуває інформатизація освіти як невід’ємна складова частина процесу застосування новітніх інформаційних технологій, завдання якої полягає в забезпеченні підготовки молодої людини до повноцінного життя в динамічному інформаційному суспільстві. Комп’ютеризація різних сфер людської діяльності, перш за все виробництва, управління та наукових досліджень, вимагає від людини принципово нових знань, мислення, умінь та навичок, які повинні гарантувати їй гідне місце в сучасному світі. Традиційні методи підготовки спеціалістів відходять у минуле. Завдання сьогоднішнього дня – впровадження найсучасніших інформаційних освітніх технологій в практику середньої та вищої школи.

Цей процес потребує докорінної перебудови форм і методів навчання, перегляду змісту програм, розробки сучасних навчально-педагогічних програмних засобів та перебудови стилю мислення вчителів та викладачів. Комп’ютеризація навчання повинна інтенсифікувати навчальний процес, збагатити його зміст, активізувати пізнавальну діяльність учнів та студентів.

Сучасний же стан комп’ютеризації та інформатизації середньої та вищої школи вкрай незадовільний. Наявні в загальноосвітніх та в більшості вищих навчальних закладів комп’ютерні класи використовуються, як правило, лише при вивченні інформатики. В той же час в кожній науці існують такі теми, вивчення яких з допомогою інформаційних засобів дає значно більший освітній ефект. Адже сприйняття навчального матеріалу суттєво зростає під час демонстрування моделей, фотографій та відеофрагментів із звуковим супроводом. Особливо це стосується природничих наук, зокрема фізики, хімії чи біології. Наявність в деяких загальноосвітніх закладах та вузах мультимедійних систем та інтерактивних дошок потребує відповідного програмного забезпечення, яке на сьогодні є недостатнім та недосконалим.

Ринок навчально-педагогічних програмних засобів в основному представлений російськими програмними засобами, які не відповідають діючим навчальним програмам і тому не можуть бути використані в навчальному процесі. Вітчизняні ж програмні засоби або поодинокі або знаходяться в стані апробації. Реформування середньої школи в зв’язку з переходом на 12-річну освіту та впровадження модульної системи навчання у вищій школі вимагає паралельної розробки відповідного програмного забезпечення, яке могло б використовуватись не тільки під час навчального процесу і давало б змогу реалізовувати індивідуальний підхід, а й створювало б можливість для самостійного одержання знань та їх контролю, формувало б навички самоосвіти, стимулювало б прагнення молодої людини до пошуку та аналізу необхідної інформації.

Інституційна система розвитку вітчизняної освіти потребує значного удосконалення як в тактичному, так і в стратегічному аспектах, особливо в частині її планування. А створення сучасних навчальних систем на основі найновіших інформаційних технологій має стати головним пріоритетом планування розвитку вітчизняної освіти.

Основою сучасної освітньої системи повинно стати високоякісне та високотехнологічне інформаційно-освітнє середовище. Для його створення і розвитку має бути повністю використаний науково-методичний, інформаційний, технологічний, організаційний та педагогічний досвід, накопичений не тільки вітчизняною, а й зарубіжною системами освіти. При цьому, використовуючи переваги вітчизняної системи освіти, необхідно створити нову відкриту сучасну освітню систему, яка б інтегрувала всі доступні та передові інформаційні технології.

Шевчук Б.М., Фраєр С.В. (м. Київ)

Розробка та обґрунтування методології застосування мобільних комп’ютерів з інтелектуальним наповненням в загальноосвітніх навчальних закладах м. Києва

Бурхливе впровадження в навчальний процес комп’ютерних засобів, включаючи засобів дистанційного навчання, розпочалось з появою мережі Інтернет та мобільних засобів зв’язку. На сьогоднішній день широкого розповсюдження отримали кишенькові персональні комп’ютери (КПК) з засобами організації мобільного зв’язку по технології Wi-Fi, GSM, CDMA, Bluetooth. Перспективою розвитку КПК є поява ультрамобільних компютерів UMPC (Ultra Mobile PC). Фірма Microsoft започаткувала проект розробки “стодоларових” ноутбуків. Подальшим розвитком комп’ютеризації навчального процесу є доступ учнів до спеціалізованих баз даних і знань, супутникових мереж, а також вільний вихід в Інтернет для спілкування з однолітками інших країн світу.

Використання суб’єктами навчального процесу мобільних комп’ютерів з інтелектуальним наповненням забезпечить учням: ефективно використовувати час на уроках для засвоєння і виконання завдань по шкільним предметам з мінімальним використанням паперових носів та з мінімальною втратою часу для записів; підвищити продуктивність засвоєння матеріалу на уроках та в процесі виконання домашніх завдань; використовувати попередньо заготовлені вчителями матеріали відповідних уроків по певним предметам з урахуванням рівня успішності і підготовки учня; отримати оперативний доступ до спеціалізованих сайтів вчителів з метою отримання консультацій та проходження тестувань; доступ до електронних підручників; доступ до відповідних ресурсів мережі Інтернет; дистанційне спілкування з учнями шкіл України та інших країн світу; отримати доступ до електронних розваг, які є дозволеними для учнів і розвивають пам'ять, увагу, навики самостійного мислення, прийняття відповідних рішень; організувати самоконтроль і тестування стану організму на протязі тривалого часу, наприклад, щорічно, на протязі всього періоду навчання в школі.

Окрім організації навчального процесу кожний учень повинен приділяти великої уваги фізичним вправам, забезпечуючи самоконтроль стану організму в цілому на протязі навчання і відпочинку. Для цього мобільний комп’ютер комплектується модулем введення біомеханічних та біомедичних сигналів, які обробляються спеціальною програмою. Найбільш простим сигналом для опосередкованої оцінки стану учня є введення в комп’ютер (через відповідні інтерфейси) імпульсного сигналу від комутаційного пристрою (кнопки), який комутує (включає і виключає) напруги певного рівня. Для самотестування, наприклад, ранком, на уроках, перед виконанням домашніх вправ, учень на 2-3 хвилини сідає і у вільному режимі (в спокійному стані), сидячи комутує комутаційний пристрій. Комп’ютер отримує цифровий сигнал, який обробляється і результати обробки є доступними для вчителів, психологів, медиків. Також результати обробки відображаються на моніторі учнівського комп’ютера. Наступними, по складності, сигналами для самоконтролю є вихідні сигнали датчиків пульсу, дихання та модулю введення електрокардіосигналу. Тривалі вибірки біосигналів (ритм серця, ритм дихання чи електрокардіосигнал) обробляються і виводяться на моніторі у вигляді трьохвимірних та двохвимірних площин, які характеризують поточний стан учня. Перспективним сигналом для самоконтролю є низькочастотні зміни потенціалів мозку, які легко відбираються спеціалізованими пластинами (електродами). Сукупність визначених диференційних і інтегральних показників вибірок сигналів є інформаційними образами поточного стану учнів і їх оперативне відображення на моніторах ефективно здійснюється відповідними площинами, колір локальних ділянок яких відповідає визначеним умовам відбору інформації. Для сигналів типу ритм серця, ритм дихання, вихідного сигналу комутаційного пристрою інформативними є хаосграми, які відображають залежність попереднього значення контрольованої величини від поточного значення величини.

Якименко А.В. (м. Київ)

Використання інтерактивних методів у навчальному процесі

Завдання, визначені Національною доктриною розвитку освіти України у XXI столітті орієнтують педагога на запровадження таких методів навчання, які розвивають “уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності”. Саме такими є інтерактивні методи навчання, які викликають інтерес до пізнавального процесу, розвивають творчий потенціал особистості, розумову та емоційну сфери.

“Інтерактивний” – здатний до взаємодії, співпраці, діалогу. Мета інтерактивного навчання – створити комфортні умови навчання, за яких кожен студент відчує свою успішність при вивченні тієї чи іншої дисципліни, інтелектуальну спроможність. Інтерактивне навчання – це постійна активна взаємодія всіх студентів, співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), коли викладач і студент рівноправні, домінування одного учасника навчального процесу над іншими неможливе. Студенти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, вирішувати.

Також надзвичайно ефективним є такий вид роботи, як метод кейс-стаді (від англ. case study – “вивчення ситуації), відомий у вітчизняній освіті як кейс-метод або метод ситуацій (чи навчання на конкретних прикладах). Цей метод є дуже поширеним педагогічним інструментом в університетах США.

Кейс-метод або метод ситуаційних вправ є інтерактивним методом навчання, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціалістів. Він сприяє розвитку винахідливості, вмінню вирішувати проблеми, розвиває здібності проводити аналіз і діагностику проблем.

Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути студентів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент.

Ситуаційні вправи виконують ряд важливих функцій. Вони допомагають студентам:

· глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;

· отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;

· пробудити інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;

· отримати додаткову інформацію, поглибити знання;

· переконатися у поглядах;

· розвинути і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки;

· розвинути комунікаційні навички,

· але, що особливо важливо – поєднати теоретичні знання з реаліями життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння студента.

Під час використання кейс-методу навчання необхідно дотримуватися певних правил складання кейса, брати до уваги особливості роботи з кейсом у різних вікових групах, дотримуватися організаційних правил роботи над кейсом у групі і, крім того, слід правильно визначити роль викладача, оскільки під час використання кейс-методу роль викладача суттєво відрізняється від традиційної. Зміст кейса повинен відображати навчальні цілі.

Кейс-метод сьогодні має активно застосовуватися в учбовому процесі, оскільки відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості. Адже, освіта має відповідати потребам ринку. Абстрактні знання, відірвані від реальної ситуації дають мало користі. Студент зацікавлений в тому, щоб знання, отримані у вищому навчальному закладі він міг легко застосувати на практиці, щоб він міг бути конкурентоспроможним на ринку праці.

Для нотаток