Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко І. В., Іванишина В. П., Носко М. О., Сидоренко В. К., Кузьомко Л. М., Ляшенко О

Вид материала

Документы

Содержание Використані джерела About role and place of educational course Удосконалення системи підготовки майбутніх вчителів Знання і уміння Improvement of training teachers to use of information technology Виставкова діяльність студентів – необхідна умова формування естетичної культури майбутніх учителів трудового навчання На вістря голки впали небеса

Подобный материал:

• Бобир С. Л., Боровик А. Г., Гетта В. Г., Гринь Т. В., Жила С. О., Завацька Л. М., Зайченко, 7100.22kb.
• Основы безопасности жизнедеятельности (обж) М. С. Сидоренко,, 1983.12kb.
• Я україни буковинська державна медична академія в. А. Троянський, М. М. Сидоренко, 2652.9kb.
• Г. Г. Файзуллин // Экономика с Х. и перераб предприятий. 2011. № С. 65-67, 248.06kb.
• Т. А. Боровик Инновационные технологии развития музыкальности детей на урок, 22.38kb.
• Сидоренко Александр Михайлович Сидоренко вологодский писатель и поэт. Он оставил знатокам, 48.46kb.
• 19. 00 Малый зал Филармонии галина сидоренко, 80.16kb.
• Положення, 84.19kb.
• Театрально-концертне життя, 82.63kb.
• 1. Зайченко А. Крестьянскому подворью- государственную поддержку // апк: экономика,, 20.47kb.

Використані джерела

1. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес: навч. посіб. для студ. вищ. навч. зал. / Дмитриченко М.Ф., Хорошун Б.І., Язвінська О.М., Данчук В.Д. – К.: Знання України, 2006. – 440 с.
   
2. Зайченко І.В. Педагогіка вищої школи. Інформаційний пакет для магістрантів 5 курсу факультету початкового навчання спеціальності “Початкова освіта”. – Чернігів, 2010. – 56 с.
   
3. Зайченко І.В. Дидактика вищої школи: Навчальний посібник. – Чернігів, 2010. – 380 с.
   

Zaychenko I.

ABOUT ROLE AND PLACE OF EDUCATIONAL COURSE
“PEDAGOGICS OF HIGHER SCHOOL” IN PROFESSIONAL PREPARATION
for postgraduate students OF PRIMARY EDUCATION

The specified experience of teaching the course "The theory of teaching in higher educational establishments" for postgraduate students of elementary training department, primary education major of Chernihiv National Pedagogical University of T.G. Shevchenko is revealed.

Key words: The theory of teaching in higher educational establishments, primary education, postgraduate student for Master Degree, teaching experience.


Надійшла до редакції 24.06.2010

УДК 371

Михайлик О. Г., Торубара О.М.

УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВЧИТЕЛІВ
ДО ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

В статті розкриті теоретичні узагальнення та досвід підготовки майбутніх вчителів до використання інформаційних технологій.

Ключові слова: підготовка вчителів, інформаційні технології, навчальний процес.


У системі спеціальної і психолого-педагогічної підготовки вчителів до роботи в нових умовах діяльності особливе місце займає спецпрактикум «Персональні комп’ютери в навчальному процесі», розроблений і упроваджений у навчальний процес в Чернігівському державному педуніверситеті. Спецпрактикум призначений для підготовки студентів педагогічних груп індустріально-педагогічних факультетів до використання персональних комп’ютерів (ЕОМ) в системі навчальної роботи в середній загальноосвітній школі, ліцеї, гімназії, коледжах [1; 2].

Першочергова процедура при розробці змісту і організації навчального процесу – цілепокладання. Ми ставили неоднозначні цілі при підготовці студентів педагогічних груп різних факультетів університету, проте «центральне ядро» їх було загальним:

1. Формування мотивів і потреб використання ЕОМ майбутнім педагогом у навчальному процесі.

2. Практичне ознайомлення з місцем ЕОМ в системі «вчитель – комп’ютер – підручник – учень»

3. Придбання студентами практичних умінь і навичок:

• спілкування з ЕОМ в режимі діалогу;
  
• складання моделей навчальних програм у процесі вивчення мови програмування високого рівня;
  
• перетворення навчальних програм відповідно до завдань певних етапів навчання і форм організації навчально-пізнавальної діяльності школярів;
  
• складання нескладних (як з боку сценарію, так і програмування) навчальних програм різних типів.
  

У розширеному варіанті проведення спецпрактикуму в змісті діяльності студентів передбачено:

• розробка конспекту уроку з використанням самостійно підготовленої студентом навчальної програми;
  
• розробка конспектів уроків різних типів, факультативних занять, навчальних консультацій з використанням пакетів прикладних програм з предмета спеціалізації;
  
• розробка теми або розділу з предмета спеціалізації в умовах використання ІТ.
  

Передбачалося, що первинне ознайомлення з психологічними основами і дидактичними принципами використання ІТ здійснювалося на лекціях й практичних заняттях з педагогіки і психології.

В
© Михайлик О. Г., Торубара О.М., 2010
ідомо, що при розробці навчальних програм необхідно враховувати можливості тієї ЕОМ, на якій вони будуть реалізовані (об’єм оперативної пам’яті, швидкодія, графічні можливості), апаратне забезпечення, можливості і особливості мови програмування. В даний час програмне забезпечення розробляється для якого-небудь конкретного комп’ютера (або вузького класу програмно-сумісних ЕОМ). З цих причин спецпрактикум «прив’язаний» до певного комп’ютера з мовою програмування Фокал. Фокал має великі дидактичні можливості, має багато загального з Фортраном і Бейсіком, які студенти вивчають в системі університетської підготовки. Це не означає, що система занять з спецпрактикуму може бути використана тільки за наявності персонального комп’ютера. Загально-дидактичні положення, на базі яких розроблені зміст і методика проведення занять з спецпрактикуму, можуть бути перенесені на розробку спецпрактикумів педагогічної спрямованості з іншими мовами програмування високого рівня, як ЕОМ, що вивчаються в курсі “Програмування”, так і додаткових до них. У педагогічних ВНЗ, там, де студенти від початку навчання орієнтовані на педагогічну діяльність, основна частина спецпрактикуму може бути реалізувана як практична частина до теоретичного курсу з програмування [6]. Для нас вибір даного класу машин був пов’язаний з наявністю їх в базовій школі університету, можливістю подальшого використання отриманих студентами знань і умінь на педагогічній практиці в школі, впровадження результатів науково-дослідної роботи майбутніх вчителів у навчальний процес середньої загальноосвітньої школи.


Спецпрактикум складається з 4-х взаємопов’язаних частин.

1 частина – вступна (1-2 заняття). Набуття умінь (початкових) роботи з ЕОМ, знайомство з клавіатурою ЕОМ, робота з деякими навчальними програмами з метою з’ясування особливостей побудови навчальних програм різних типів: наставницьких, тренувальних, контролюючих, моделюючих тощо.

2 частина – (11-12 занять). Набуття умінь і навичок складання окремих елементів навчальних програм у процесі вивчення мови високого рівня.

3 частина (3-4 заняття). Набуття умінь і навичок «перегляду» і перетворення вже існуючих програм, розроблених іншими авторами, відповідно до завдань певного етапу навчальної діяльності і форм організації занять.

4 частина (6-7 занять). Складання простих навчальних програм, що включають інформаційні, операційні, контрольні кадри і кадри зворотного зв’язку.

Розподіл числа занять (64 години самостійної роботи під керівництвом викладача в термінал-класі на частини (розділи) умовний і може мінятися під час практичної роботи студентів із засвоєнням змісту практикуму. Основний метод організації навчальних занять – програмоване навчання на діяльнісній основі відробітку кожного нового елементу знань з системою репродуктивних і творчих завдань із засвоєння цього елементу знань (тобто організовується безпосередня активна практична діяльність із засвоєння знань на різних рівнях).

У разі недоліку навчального часу для проведення всього циклу занять спецпрактикуму 4-а частина спецпрактикуму може бути у більшості випадків замінена курсовою роботою з педагогіки і методики викладання. В цьому випадку, окрім складання сценарію програми, програмування на мові високого рівня, відпрацювання програми, студенти складають конспекти уроків з включенням підготовлених ними навчальних програм в зміст діяльності вчителя і учнів на уроці, заздалегідь написавши літературний огляд з використання навчальних програм у педагогічному процесі (або одного з типів навчальних програм, наприклад, довідкових, вивчення нового матеріалу, моделюючих, контролюючих, тренувальних тощо).

Якщо кількість навчального часу складає лише половину планованого (тобто 32 навчальних години), заняття проводяться двогодинними без частини творчих завдань і завдань програми-максимум.

Для кожного із занять у програмі спецпрактикуму вказується: тема; короткий зміст заняття практикуму; знання, що набувають, і уміння; обладнання заняття практикуму; дидактичні матеріали; програма-максимум для даного заняття практикуму.

У змісті кожного із занять практикуму вказується: основні положення, які підлягають засвоєнню на даному занятті; програма діяльності з засвоєння відповідного змісту, відробітку необхідних умінь і навичок; завдання репродуктивного і творчого типів із засвоєння даного змісту.

Основна увага у першій частині приділяється стимулюванню позитивної мотивації учення. Розуміння місця і ролі комп’ютерної техніки в сучасній науці, у виробництві й освіті формувалося раніше як в системі спеціальних, так і психолого-педагогічних дисциплін. На заняттях спецпрактикуму продовжується формування позитивних мотивів використання інформаційних технологій навчання в майбутній професійній діяльності. Так, на перших заняттях спецпрактикуму, окрім навчання спеціальним умінням, необхідно надати студентові можливість працювати з навчальними програмами різних типів (наставницькими, тренувальними, контролюючими, моделюючими, демонстраційними довідковими, ігровими) у режимі діалогу не тільки з предмета спеціалізації, суміжним предметам, але і з історії, літератури, російської і англійської мов. Вже після перших занять спецпрактикуму студентами починається розробка сценарію власної навчальної програми, окремі модулі якої він зможе використовувати при виконанні творчих завдань у завершальній частині спецпрактикуму. Враховуючи початковий рівень підготовки майбутніх учителів, кожне із занять спецпрактикуму розроблене таким чином, що діяльність студентів індивідуалізована не тільки темпом виконання роботи, характерному для кожного, особливостями вивчення нового матеріалу (основні положення або докладний і послідовний виклад окремих кроків із відробітком нових елементів знань і умінь в практичній діяльності) залежно від ступеня попередньої підготовки студентів в системі занять курсу «ЕОМ і програмування», але також числом і особливостями хвилювання завдань репродуктивного і творчого типів.

Як приклад, приведемо програму одного із занять (№ 9). Тема: Використання оператора для організації циклу «F» (FOR) в модулях навчальних програм.

Короткий зміст: Розглянута дія оператора для організації циклів «F». Галузь дії циклу. Використання оператора «F» при розробці навчальних програм (наприклад: «малювання» таблиць, графіків залежностей однієї величини від іншої, якої-небудь складної залежності; «стирання» частини інформації в кадрі програми і т. ін.). Робота з роздруками навчальних програм, навчальними програмами в режимі діалогу з ЕОМ. Складання модуля повчальної програми, що включає оператора «F».


Знання і уміння:

1. Знання призначення оператора «F».

2. Знання, як включається даний оператор в програму, його особливості, дидактичні можливості (тобто можливості при програмуванні навчальних програм).

3. Уміння складати прості програми, що включають оператора циклу «F».

4. Уміння розуміти суть дії оператора «F» в навчальних програмах шляхом вивчення роздруківок навчальних програм, працювати з навчальними програмами в режимі діалогу з ЕОМ.

5. Уміння «малювати» на екрані дисплея графічні залежності між величинами, «друкувати» таблиці результатів, «стирати» частину інформації з екрану дисплея.

Устаткування: гнучкий магнітний диск з навчальними програмами (модулі навчальних програм, що є базою для виконання завдань репродуктивного і творчого типів), навчальною програмою з хімії – «Атом», «Характеристика хімічних елементів головних підгруп по їх положенню в періодичній системі Д.І. Менделєєва», з фізики – «Графічне зображення рівноприскореного руху» [3; 4].

Дидактичні матеріали містять: основні положення теорії, які підлягають засвоєнню на даному занятті; зміст заняття (послідовне пред’явлення завдань, передбачених для виконання їх студентами, – завдання запам’ятовування не виступає як самостійна робота: виконуючи дії, передбачені викладачем, студент поступово запам’ятовує те, що вивчається, набираючи запропоновані в дидактичних матеріалах мікропрограми на клавіатурі ЕОМ); роздруківки текстів модулів навчальних програм, що є базою для завдань репродуктивного і творчого типів.

Програма-максимум: розробка модуля навчальної програми з використанням оператора «F» – складання мікросценарію, програмування, відшліфовка програми.

Розглянемо деякі із завдань у тій частині практикуму, яка допускає отримання умінь при перетворенні навчальних програм з метою поліпшення їх дидактичних якостей або використання в новій дидактичній ситуації.

Завдання 1. Зміна текстової інформації або її частини таким чином, що загальний вигляд програми залишається: додавання частини текстової інформації у вигляді підпрограми; виключення з програми частини текстової інформації; заміна однієї текстової інформації іншою (наприклад: інше завдання того ж типу, інші «реакції» ЕОМ на виконання або невиконання завдання або групи завдань школярами і т. ін.). Редагування програми після введених змін, її оформлення.

Завдання 2. Зміна навчальної програми шляхом включення замість «жорстко» заданих даних»: даних випадкових чисел, що генеруються за допомогою функції; даних, що вводяться користувачем з клавіатури ЕОМ. Редагування програми після введених змін, її відшліфовування.

Завдання 3. Введення в програму тренувального типу підрахунку числа правильних і неправильних відповідей з метою використання програми в новій якості – як контролюючу («оцінка комп’ютером» виконання завдань).

Можливі і нами використані інші варіанти завдань для вирішення поставленої мети спецпрактикуму. У ряді випадків програми ставляться відповідно до декількох завдань одночасно.

Використані джерела

1. Кулюткин Ю.Н. Творческое мышление в профессиональной деятельности учителя / Ю.Н. Кулюткин. Вопр. психологии. – 1986. – № 2. – С. 21-30.
   
2. Сергеева Т.А. Моделирование с помощью компьютеров при изучении химии / Т.А. Сергеева, О.С. Зайцев. Химия в школе. – 1987. – № 2. – С. 45-48.
   
3. Джалалуддин А.К. Применение компьютеров для целей непрерывного образования / А.К. Джалалуддин. Перспективы: вопросы образования. – 1991. – № 2. – С. 72-88.
   
4. Джонс Э. Библиотека пользователя Microsoft Office Professional / Э. Джонс, Д. Саттон. – К.: Диалектика, 1996. – 720 с.
   

Mihaylik O., Torubarа O.

IMPROVEMENT OF TRAINING TEACHERS TO USE OF INFORMATION TECHNOLOGY

In the article the theoretical generalizations and experience in preparing future teachers to use information technology.

Key words: teacher training, information technology, the learning process.


Надійшла до редакції 16.07.2010

УДК 378:62

Титаренко В.П.

ВИСТАВКОВА ДІЯЛЬНІСТЬ СТУДЕНТІВ – НЕОБХІДНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ЕСТЕТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

У статті розглянуто основні напрямки формування естетичної культури студентів факультету технологій та дизайну на прикладі української вишивки. Вишиті роботи представлені в музеї декоративно-прикладної творчості та музеї українського рушникарства, які функціонують на факультеті.

Ключові слова: виставкова діяльність, українська вишивка, техніка вишивки, декоративно-прикладна творчість, естетика.

Відомий дослідник української культури І. Огієнко зазначав: „Сила нації – в силі її культури”. А декоративно-прикладна творчість, як відомо, є однією із її складових. Через творче вивчення народної спадщини, досягнень минулого і досконале стеження за мистецькими процесами сьогодення, поцінування їх проходить шлях від традицій до новацій.

Таким шляхом і йдуть студенти факультету технологій та дизайну початкуючі майстри, експонуючи цілу низку своїх творчих робіт на виставках різних рівнів, а також у музеї факультету. Адже з 1988 року на факультеті діє музей декоративно-прикладної творчості.

Першими роботами, які побачили студенти інших факультетів університету були вишиті рушники. Традиція виготовлення рушників відома з давніх-давен. Посаг дівчини складався з великої кількості рушників (тканих і вишитих), вишитих жіночих і чоловічих сорочок на домотканій тканині – полотну. Ось чому дівчата виявили бажання виконувати рушники. Спочатку ці рушники були виконані лише однією технікою „хрестик”. З роками студенти почали вивчати різні техніки вишивки. Особливо під час виходу в світ підручника „Техніка вишивки”, авторами якої є В.О. Радкевич і Г.М. Пащенко (за редакцією акад. Н.Г. Ничкало [2]. В цьому підручнику автори подають інструкційні картки, за якими виконуються різні техніки вишивки.

Уже кілька років студентки факультету вишивають рушники особливою технікою „білим по білому”. Це прекрасні витончені роботи, які милують око, радують оточуючих. Виконані на білій тканині (сьогодні це льон, а також тканина для вишивання) вони є ошатною окрасою факультетського музею декоративно-прикладної творчості.

Наш музей працює за такими експозиційними напрямками: гончарство, деревообробка (різьблення, виточування, випалювання), петриківський розпис, писанкарство, лозо- та рогозоплетіння, бісероплетіння, вишивка (різними техніками та на різних матеріалах), плетіння гачком і спицями.

Наш музей є гордістю не лише нашого факультету, а й педагогічного університету. Ніхто не обминув його увагою, виносячи з нього найприємніші враження.

У квітні місяці на природничому факультеті університету відбулася Всеукраїнська олімпіада з хімії. Учасники олімпіади – студенти з різних навчальних закладів України: педагогічних і класичних університетів, а також члени журі відвідавши музеї факультету були надзвичайно вражені тими творчими здобутками, які демонстрували студенти факультету, підтверджуючи те, що дійсно Полтава є духовною столицею нашої країни. Як зазначав професор з Ужгородського національного університету, заняття чи екскурсії, які в ньому відбуваються, сповна сприяють самовираженню і творчому удосконаленню кожного. Адже золотий фонд музею складають кращі творчі роботи студентів. Вони надзвичайно старанно, відповідально ставляться до виготовлення того або іншого виробу, намагаючись виконати його так, щоб вони мали право зайняти чільне місце в експозиції музею. Студенти працюють дуже наполегливо на заняттях, під час виконання самостійних і індивідуальних робіт, з повною віддачею творчої енергії, удосконалюючи свою художньо-естетичну виконавську майстерність.

Гості нашого музею вже дали відмінну оцінку роботам багатьох студентів: вишитим рушникам, вишитим бісером картинам, серії різьблених по деревині тарілей Івана Кліяненка, Михайла Буряка, робіт з писанкового розпису Кошулько Анастасії, Марії Довгополої, прекрасних букетів зі штучних квітів.

П
© Титаренко В.П., 2010
ід керівництвом викладачів кафедри теорії та методики технологічної освіти у музеї поповнюються зібрання українських рушників та сорочок, які знаходять та відновлюють студенти у процесі навчально-дослідницької роботи.

Під керівництвом Міністерства освіти і науки України проводилася історико-етнографічна експедиція „Україна вишивана”, яка мала на меті активізувати пошуково-дослідницьку діяльність в навчальних закладах, підтримати підростаюче покоління та педагогічну громадськість у збиранні, дослідженні, збереженні та примноженні духовної і матеріальної культури України, і зокрема, рідного краю.

Як зазначається у Положенні про цю експедицію: „Вже кілька тисячоліть квітне на килимах, рушниках, сорочках українців незнищене дерево Роду, дерево Життя і вінчає народні візерунки з давнини до наших днів пшеничний колосок – життєдайний символ рідної землі”.

В українській вишивці проявляється і живе народна душа зі споконвічними прагненнями служіння красі та добру.

Активно включилися у виконання теоретичних і практичних завдань студентки ІІІ курсу. Кожна з них досліджувала і відтворювала на тканині різноманітні вишиті візерунки, що притаманні кожному району Полтавської області.

Крім музею декоративно-прикладної творчості на факультеті функціонує музей українського рушникарства, в якому зібрана колекція рушників 60-80 рр. ХХ ст. Колекцію рушників подарував факультету колишній ректор нашого університету академік В.О. Пащенко. Це творча спадщина його матері Пащенко Ганни Романівни. На цих рушниках сусідять різноманітні квіти, випромінюючи красу, тепло людських рук, зачаровують кожного хто приходить у цю світлицю.

Музеї факультету – це навчально-методичний комплекс, це своєрідна карта України з осередками народних промислів і ремесел і їх зразками. Тут закладена ідея творчості, єдності досвідчених відомих майстрів Полтавщини і формування творчого потенціалу майбутніх педагогів, що переймають мистецький дар від своїх наставників-учителів і передають наймолодшим, сповідуючи законам краси, людяності та добра.

Дуже часто у цих музеях студенти зустрічаються з відомими майстрами декоративно-прикладної творчості – М. Китришем (Лауреат премії Т. Шевченка, гончар), Н. Вакуленко (вишивальниця), Є. Пілюгін (килимар) та ін.

Уже традиційно 7 років до Великодніх свят у м. Карлівці Полтавської області вирує обласне свято «Воскресни, писанко!», на якому учасниками були і студенти факультету технологій та дизайну. У прекрасних власноруч виготовлених українських костюмах у світлиці студентки V курсу розписували писанки, дивуючи цим мініатюрним розписом велику кількість гостей, які з’їхалися до Карлівки на це чудове свято з усіх куточків області.

Поціновувачі цього виду народної творчості переглянули велику виставку робіт студентів факультету, а там були не лише писанки, а і велика колекція рушників, жіночих і чоловічих сорочок, вишитих картин, сплетених виробів з лози, різьблених виробів з дерева.

Студенти відвідали виставку писанок художника Ігоря Ніколаєвського, який в останні роки життя особливу увагу приділяв писанкарству, розвитку декоративного розпису в стилі „карлівський”. Всі його роботи хочеться віднести до шедеврів філігранної орнаменталістики на курячих і гусячих яйцях.

Адже, красиве створюється душею і серцем. Дивишся і відступає буденність, життя стає красивим, значить і ми кращаємо.

Декоративно-прикладна творчість має глибинні зв’язки з історичним минулим, ніколи не розриває локальних і загальних законів, які передаються із покоління в покоління, збагачуються новими елементами. Тому декоративно-прикладна творчість є не лише товарним виготовленням художніх виробів з використанням ручної праці, але й потужним засобом художньо-естетичного виховання людини.

Одним із майстрів декоративно-прикладної творчості є наша землячка, яка народилася у стародавньому місті Лубни, а дитинство якої пройшло в Полтаві – це Віра Сергіївна Роїк.

Роїк В.С. – заслужений майстер народної творчості Української РСР, Заслужений художник Автономної Республіки Крим, член національної спілки художників України, нагороджена орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Міжнародним орденом Миколи Чудотворця.

Вона майстер вишивки, який володіє практично всією сумою технічних прийомів мистецтва вишивки. Її вишивки звучать, як твори, інкрустовані дорогоцінним камінням або стародавніми емалями, і слід відзначити при цьому, що зворотній бік вишивки для неї також дуже важливий, як і лицьовий.

Віра Сергіївна – автор робіт принципово нових, у творах чисто утилітарних відображаються події сучасного життя. В них ми бачимо і нові образотворчі та орнаментальні мотиви, композиційні прийоми, що є потужним засобом художньо-естетичного виховання особистості.

Рушники Віри Сергіївни – це яскравий приклад того, як рукомесло, яким майстриня володіє досконало, переходить у справжню творчість.

Саме у таких її роботах нам відкриваються живі глибини народної творчості, де у безпосередньому єднанні з багатовіковими традиціями живе реальний світ і душа художника.

„Півник” – один із багатьох творів Віри Сергіївни Роїк – створений на основі глибоких знань народного орнаменту і народних традицій, який доповнений художницею індивідуальними деталями.

Як і у багатьох наших художників або майстрів декоративно-прикладної творчості, гідних цього звання, так і у Віри Сергіївни Роїк, є свій голос, своя забарвленість, свій тембр творчості, що нас бентежить і хвилює. У своїх вишивках вона мислить, творить, як поет, філософ, знавець глибоких традицій слов’янських народів.

Відвідуючи персональні виставки В.С. Роїк в м.Полтаві (1993, 1996, 2001рр.), (а їх у неї відбулося 75), ще більше переконуємося у великій подвижницькій праці нашої землячки – мисткині.

Про Ніну Іпатій, майстра – художника з художньої вишивки з Решетилівки, вишивальницю сучасної доби, та її довершеної краси роботи знають не тільки в Полтаві, Львові та Києві, а й далеко за межами України – у США, Німеччині, Англії, Австралії. Музеї мають за честь зберігати її твори. Ніна Іванівна брала участь у багатьох місцевих та всеукраїнських виставках, у її творчому активі – три персональні виставки ( у Миргороді, Полтаві та Львові), які мали величезний успіх.


Поетеса Тетяна Домашенко присвятила проникливі поетичні рядки:

На вістря голки впали небеса,

На вістрі голки – вся земна краса,

Крізь вушко голки долю переллю,

Пересумую, в серці відбілю.


Вельми шанують пані Ніну і земляки-решетилівці за високий професіоналізм, надзвичайну працелюбність, доброзичливу вдачу.

Можливо, саме Ніна Іпатій, талановита й заповзятлива жінка, зможе своїми тендітними руками хоча б частково розв’язати одну з непростих решетилівських проблем – відродити славнозвісну решетилівську вишивку як промисел.

Серед її авторських високохудожніх виробів є Полуботчишина сорочка. Ніна Іванівна дуже любить цей пишний, надзвичайно ефектний візерунок і часто його повторює, але в різних варіантах кольорової гами.

Велика кількість людей милується її роботами.

Яка вишукана краса – це вишиття білим по білому! Яке віртуозне володіння традиційними техніками української вишивки – тут тобі й лишва, й вирізування, мережка, прутик, солов’їні вічка...Просто не віриться, що таке диво може творити людина власними руками.

При вишиванні білим по білому для підкреслення світлотіні додають сіру або сірувато-жовту нитку. Колористична гама орнаментальних композицій при цьому будується на поєднанні м’яких, пастельних відтінків: сірого, зеленого, вохристого, коричневого. Вся увага сконцентровується на декоративному вирішенні простих елементів орнаменту за допомогою переходу від світлого до темного кольору. Така градація в одній гамі створює гармонію ритмів і насичує вишивку рухом. Майстрині часто користуються протиставленням холодних і теплих тонів. Крупні частини орнаменту – розетки, ромби, трикутники та ін. – вишиваються теплішими відтінками, ніби виступаючи на перший план, а дрібніші – виконуються в холодних тонах, підкреслюючи рельєфність узору в цілому.

Для полтавської вишивки характерні рослинний, рослинно-геометризований і геометричний орнаменти. Рослинним вишивають рушники, скатертини, хусточки, прикрашають кожухи, керсетки, рослинно-геометризованим – жіночі сорочки, блузки, сукні; геометричним – чоловічі сорочки рідше – жіночі блузи, скатертини.

Значне місце в полтавській вишивці посідає геометричний орнамент, в основі якого лежать найпростіші за своїми обрисами фігури: косий та прямий хрест, квадрат, ромб, трикутник та ін. Найрізноманітніші поєднання цих фігур зумовлюють варіантність композиційних побудов.

Той самий мотив ромба, виконаний зерновим виводом, набуває площинного характеру, справляючи враження мерехтливої поверхні. Мотиви, виконані зерновим виводом, посідають другорядне місце в загальній композиції, підкреслюючи і виявляючи інші елементи орнаменту.

Діяльність невеликої (поки що) творчої майстерні, очолюваної Ніною Іпатій, і те, що решетилівським вишивальницям, попри незначні статки широкого українського загалу, не бракує замовлень, свідчить про те, що розмови про згасання національної вишивки недоречні. Ця краса житиме і тішитиме око ще дуже довго. А може, й вічно.

Творчі роботи студентів факультету технологій та дизайну неодноразово експонувалися на Всеукраїнських, регіональних та місцевих виставках, зокрема, “Містечко майстрів” на вулиці Жовтневій до Дня міста (вересень 2009 р., Полтава); виставка, присвячена 95-річчю Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка (листопад 2009 р.); ІІІ Міжрегіональна виставка тур-салон «Відпочивайте на Полтавщині» (4-5 грудня 2009 р., Полтава); виставка творчих робіт студентів факультету у виставковій залі Міського будинку культури.

Цієї осені студенти нашого факультету презентували українські вишиванки на обласному святі туризму у Диканьці «Туристична Диканьщина». В рамках цього свята проходив конкурс вишитих рушників серед вихованців шкіл та позашкільних навчальних закладів. Вишиті рушники студентів вирізнялися якістю та технікою виконання, а тому експонувалися як взірцеві поза конкурсом. Студентка факультету Штанько Тетяна провела майстер-клас з полтавської вишивки рушниковими заповненнями.

Феєричним завершенням свята став парад вишиванок, в якому студенти факультету представляли сучасні вишиванки та традиційний український костюм у театралізованій композиції «Вишиванки».

Організація спілкування учнівської та студентської молоді із справжніми шедеврами народного мистецтва дає можливість їм засвоювати нагромаджений життєвий досвід людства, сприяє моральному розвитку, духовному збагаченню формуванню естетичної культури. Ознайомлення та вивчення матеріальної спадщини минулого дозволяє молоді глибше зрозуміти духовний, естетичний світ тих, хто жив і творив до нас, конкретно уявити спосіб життя, систему цінностей попередніх епох.

У Державній національній програмі естетичного виховання [1] зазначено, що нова реальність породжує і нову культурну реальність, провідними рисами якої є переоцінка системи цінностей, створення нових відносин між основними учасниками художнього життя, зміна критеріїв оцінки естетичних і художніх цінностей, розширення меж естетичних і художніх потреб, поява нових відносин та форм організації художнього життя, формування нового естетичного досвіду, естетичної культури.

Таким чином, виставкова діяльність, специфіка функціонування музейного комплексу в сучасному суспільстві визначається тим, що це здійснюється за естетичними законами і виступає мовою культурного спілкування людства.