Львівський державний університет безпеки життєдіяльності кафедра соціальних та гуманітарних дисциплін Матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції з міжнародною участю

Вид материала

Документы

Содержание Кримінологічна характеристика неповнолітньої жінки-злочинниці Метою дослідження Емоційно-вольова сфера Другий тип Третій тип

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 1256.36kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, 220.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
• Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.

Список використаної літератури:

1. Цивільний Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта
   
2. Кримінальний Кодекс України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2341-14
   
3. Закон України «Про захист суспільної моралі» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1296-15
   
4. Давидов П. Г. Право і моральність як соціальні цінності/ П.Г.Давидов, І.О.Хрімлі [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ссылка скрыта.
   
5. Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник. – Харків: Консум, 2001 – 656 с.
   
6. Хрімлі І. О. Мораль та право як регулятори відносин у сучасному українському соціумі. Автореф. дис. канд. філос. наук. – Донецьк, 2007. – 17 с.
   

КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕПОВНОЛІТНЬОЇ ЖІНКИ-ЗЛОЧИННИЦІ


Гресько Сніжана Миколаївна

Студентка

Апанасенко Алла Миколаївна

Кандидат юридичних наук, доцент

Чернігівський державний технологічний університет


Особа неповнолітнього злочинця досліджувалась на протязі великого проміжку часу. За статистичними даними МВС, неповнолітні в 2009-2010 навчальному році скоїли на 20,6% злочинів більше, ніж у минулому навчальному році. Зросла на 29% кількість злочинів, скоєних неповнолітніми повторно, що свідчить про недостатній рівень індивідуальної корекційної роботи з підлітками, які вже скоювали протиправні дії. У складі груп неповнолітні вчинили на 22,2% злочинів більше. В цілому відсоток злочинів цього виду складає майже 40% від загальної кількості злочинів, скоєних підлітками в минулому навчальному році [1]. Аналіз стану правопорушень серед підлітків дає підстави вважати, що подолання криміногенної ситуації в дитячому та молодіжному середовищі є проблемою гострою та актуальною для суспільства. Слід зазначити, що серед злочинності неповнолітніх 7 % становлять злочини, вчинені саме дівчатами, що й обумовлює необхідність проведення дослідження особливостей особистості вказаної категорії осіб.

Актуальність даного дослідження зумовлена ще й тим, що спеціального дослідження особливостей неповнолітньої жінки-злочинниці ще не проводилось. І хоча окремі питання досліджувались у працях таких вчених, як Ю.А. Абросімова, О.М. Джужа, В.В. Голіна, В.К. Грищук, А.І. Долгова, залишилося чимало проблем, що вимагають наукового осмислення й відповідних рекомендацій.

Метою дослідження є виділення головних характеристик неповнолітньої жінки-злочинниці, які значно відрізняються від злочинності дорослих жінок-злочинниць. Виникає потреба в аналізі психологічного стану неповнолітньої жінки-злочинниці для того, щоб виявити ефективні заходи щодо протидії злочинності як негативному явищу.

Варто звернути увагу на те, що дівчата за показниками виняткового цинізму, надмірної жорстокості при вчинені злочинів не поступаються хлопцям, а навпаки користуються лідерством [4]. Характерними особливостями поведінки дівчат виступають також глузування над жертвою, гнів та агресія.

До соціально-демографічної ознаки кримінологічної характеристики особи злочинця слід віднести родину, в якій виховувалась дівчина.

Можна виділити наступні чинники, які впливають на поведінку неповнолітньої:

• неповні сім’ї;
  
• дитячі будинки (виховання чужими людьми, які не можуть замінити батьківської опіки);
  
• виховання не батьками, а родичами;
  
• зловживання батьками алкоголем, наркотиками; [4]
  
• відсутність у батьків можливість забезпечувати мінімальні важливі потреби дитини (одяг, їжа, предмети побуту).
  

Важливою складовою є насильство в сім’ї, незалежно від його виду (фізичне, психічне, статеве, економічне). Жорстокі дії батьків (наприклад, знущання, нанесення тілесних ушкоджень, розпусні дії, статеве розбещення) по відношенню до дівчини можуть спричинити розлад психіки, виявлення патологій і навіть цинічне ставлення до навколишнього середовища.

Щодо культурно-освітнього рівня неповнолітніх жінок-злочинниць, то за статистичними показниками більшість дівчат, які скоюють злочини, мають неповну середню освіту і лише деякі базову середню та середньо-спеціальну освіту. Розвиток, культура, інтереси і потреби таких дівчат поступаються одноліткам. Замість того, щоб сходити в театр чи танцювальний гурток, неповнолітня жінка-злочинниця прагне зустрітися зі знайомими, які ведуть аморальний спосіб життя.

Залишається складною криміногенна ситуація у дитячому та підлітковому середовищі. Так, згідно наказу Чернігівської обласної державної адміністрації «Про стан підліткової злочинності і правопорушень в загальноосвітніх закладах області та заходи щодо покращення правовиховної роботи», за 9 місяців 2009 року збільшилась кількість учнів загальноосвітніх навчальних закладів, які взяли участь у скоєнні злочинів на 7%. Крім того, не у всіх навчальних закладах ведеться журнал відвідувань, а це може призводити до значного росту пропусків уроків без поважних причин. Наголошується на необхідності посилення контролю за станом проведення виховних годин класними керівниками [2]. Наведене означає, що базове навчання відіграє важливу роль у правосвідомості неповнолітніх.

Кримінологічну характеристику особи неповнолітньої жінки-злочинниці складають дослідження морально-психологічних якостей. [3] Як правило, неповнолітні жінки-злочинниці мають певні деформації стосовно ціннісних орієнтацій: основним покликанням є авторитет серед однолітків, який досягається будь-якою ціною; притягнення до кримінальної відповідальності розцінюється легковажно, а тим паче застосування суворого покарання здається малоймовірним; наявність психологічної залежності від спиртних напоїв, наркотиків, азартних ігор.

Емоційно-вольова сфера характеризується переважно байдужим ставленням до переживань інших, послабленням почуття сорому, грубістю, зневажливістю, хитрістю, насолодою спостерігання за фізичним насильством[5]. У зв’язку з особливостями жіночої психіки дівчата гостріше переживають життєві труднощі і часом обирають протиправні шляхи виходу з них. Зазвичай вони є більш емоційні й імпульсивні, спочатку діють, а вже потім думають. Дуже часто їхня агресія – це виправдання власної недосконалості як особистості. Прихована у повсякденному житті незадоволеність собою, оточуючою дійсністю породжує підсвідому жорстокість. Ця патологія схильностей відбувається під впливом алкоголю, наркотиків [7].

Не менш важливою ознакою, що характеризує особу неповнолітньої є її статевий розвиток, що зумовлює підвищену емоційність дівчат (збудливість, дратівливість, агресивність), зміну характеру, який тісно пов’язаний не лише з умовами життя, навчанням, трудовою і громадською діяльністю, але й з виробленням світогляду і життєвим самовизначенням дівчини. У цей період формуються: здатність контролювати свою поведінку, здатність володіти собою, своїми вчинками, настроєм, моральні якості людини, її цілеспрямованість. Тому батьки повинні звернути неабияку увагу на зміни як фізичні, так і фізіологічні, та допомогти подолати труднощі, які виникають у зв’язку з такими змінами.

Поведінка неповнолітніх жінок-злочинниць піддається швидшій та ефективнішій корекції, ніж поведінка неповнолітніх хлопців, тому варто втілювати всі можливі заходи впливу для забезпечення зниження рівня злочинності серед неповнолітніх осіб жіночої статі.

Особливості жіночої злочинності обумовлені їх місцем у системі суспільних відносин, типовими для них соціальними функціями та ролями, а також деякими психофізіологічними ознаками. Саме тому слід звернути увагу на її психологічний розвиток саме у роки неповноліття, коли психологічні процеси ще не достатньо сформовані.

Встановлення типології злочинців має неабияке значення для ефективності проведення профілактичних заходів щодо протидії злочинності. Так, А.І Долгова пропонує наступну типологію неповнолітніх злочинців:

1) неповнолітні, які вчинили злочин у зв’язку з випадковим збігом обставин та всупереч загальній позитивній спрямованості особистості;

2) неповнолітні, які вчинили злочин у зв’язку з ситуацією, пов’язаною з нестійкою загальною спрямованістю особистості;

3) неповнолітні, які вчинили злочин у зв’язку з негативною спрямованістю особистості, яка не досягла рівня стійкої антигромадської позиції;

4) неповнолітні, які вчинили злочин повторно у зв’язку з антигромадською позицією особистості. [6]

Н.В. Грачук диференціює типологію неповнолітніх злочинців залежно від статевої ознаки. Пропонуються наступні типи жінок-злочинниць. Перший тип – злочинниці з переважаючою позитивною спрямованістю. Розвиток особистості таких дівчат проходив в позитивному середовищі. Як правило, вони вчинили злочин вперше, випадково, та розкаюються у вчиненому. Сюди можна віднести осіб, що скоїли злочин в стані сильного душевного хвилювання або стресового стану [4].

Другий тип – злочинниці з незначною негативною спрямованістю. Ті особи, на яких вплинули несприятливі фактори суспільства. Вони також вперше вчинили злочин, проте раніше вчиняли адміністративні правопорушення, займалися бродяжництвом, вживали спиртні напої. Розкаюються частково.

Третій тип неповнолітніх жінок-злочинниць – з переважаючою негативною спрямованістю. До них слід віднести осіб, які формувалися в несприятливому середовищі. Характеризуються агресивністю, егоїстичністю. Злочин вчинили під впливом ситуації та нестійкої особистості.

До четвертого типу належать злочинниці зі стійкою негативною спрямованістю. Особистість таких осіб формувалася в край негативному середовищі: конфліктні сімейні обставини, ведення батьками аморального способу життя, знаходження в атмосфері старших, які також вчиняли злочини. Їм характерна жадібність, грубість, гордість, сміливість, байдужість до переживань інших осіб.

Вважаємо за доцільне виділити ще один тип неповнолітньої жінки-злочинниці – з нестійкою спрямованістю особистості (тобто ситуативні жінки-злочинниці). Для них характерно те, що злочин вчинено під впливом певної ситуації. Такі особи не мають сталих злочинних переконань, у них є соціальні погляди й установки, вони незадоволені собою, наділені почуттям гніву, особистої неприязні.

Узагальнюючи дослідження кримінологічних особливостей неповнолітньої жінки-злочинниці, можемо зробити наступні висновки:

1. 
   Неповнолітні особи жіночої статі – особи, які перебувають на стадії формування ціннісних орієнтацій, життєвих потреб, пошуку місця в навколишньому середовищі.
   
2. Статевий розвиток – одна з найважливіших ознак, яка характеризує неповнолітню жінку-злочинницю. Початок статевого життя впливає на свідомість та дії дівчини і цю обставину необхідно розглядати як причину вчинення злочину.
   
3. Виділення типів неповнолітніх жінок-злочинниць дає змогу визначити необхідні умови для виправлення поведінки неповнолітніх дівчат та заходи для боротьби зі злочинністю серед них.
   

Список використаної літератури:

1. 
   Лист МОН щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи № 1/9-623 від 13.09.10 р.
   
2. Наказ Чернігівської обласної державної адміністрації «Про стан підліткової злочинності і правопорушень в загальноосвітніх закладах області та заходи щодо покращення правовиховної роботи» від 11.11.2009 р. № 419.
   
3. Аршава І. Ф. Деякі психологічні аспекти злочинності неповнолітніх / І. Ф. Аршава // Медична психологія. – 2011. - № 1. – С. 8-14.
   
4. Грачук Н. В. Психофізіологічні особливості особистості неповнолітньої засудженої. ссылка скрыта
   
5. Кононенко О. Л. Соціально-емоційний розвиток особистості. – К.: Освіта, 1998. – 255 с.
   
6. Криминология: Учебник для вузов / Под общ. ред. А. И. Долговой. – М.: Норма, 2005. – 912 с.
   
7. Надьон О. Жіноча злочинність: деякі особливості розслідування справ / О. Надьон // Право України : Юридичний журнал. – 2003. – №9. – С. 79-85.