Львівський державний університет безпеки життєдіяльності кафедра соціальних та гуманітарних дисциплін Матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції з міжнародною участю

Вид материалаДокументы

Содержание


Список використаної літератури
Отсутствие опыта и стажа работы
Проблема дискриминации женщин при приеме на работу
Проблема дисбаланса спроса и предложения на рынке труда
Проблема адаптации на рынке труда выпускников вузов, являющихся рядовыми запаса украинской армии
Инфантилизм молодежи в поиске работы
Проблема неосведомленности населения о своих правах и возможностях в поиске работы
Список использованной литературы
Сутність, принципи і наслідки міграції робочої сили
Мелітопільський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького
Проблеми молодіжного ринку праці в україні
Подобный материал:
1   ...   7   8   9   10   11   12   13   14   15

Список використаної літератури:

  1. Святненко А. М. Крок назустріч майбутньому/ А. М. Святненко– Л.: Дзеркало тижня, 2010. – № 23. – С. 138-147
  2. Федоренко В. Г. Ринок праці в Україні та економічні тенденції в умовах світової економічної кризи / В. Г. Федоренко. – К.: Економіка та держава, 2009. – 235 с.
  3. Мусієнко І. І.. Сучасна система вищої освіти: переваги та недоліки / І. І. Мусієнко. – К.: Економіка та держава, 2007. – 315 с.
  4. Макулін В. Г. Вдосконалення умов праці на промисловому підприємстві / В. Г. Макулін. – К.: Економіка, 2005. – 115 с.


Современный рынок труда и молодежь: Проблемы выпускников вуза при первичном трудоустройстве


Темчишен Андрей Олегович

Студент

Минакова Татьяна Павловна

Ассистент каф. менеджмента

Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «ХАИ»,


В украинском обществе молодежь является самой активной частью населения и ее численность – не просто одна из характеристик возрастного состава населения государства. Во-первых, молодежь определяет уровень рождаемости, то есть демографические перспективы государства. Во-вторых, благодаря увеличению численности молодого населения в последние годы молодежь стала значительно активнее принимать участие в общественно-политической жизни страны.

Сегодня в условиях развития рыночной экономики в Украине наблюдаются определенные деформации в механизме рынка труда. Особенно страдают от этого наиболее незащищенные слои населения. К таковым относят такую социальную прослойку, как студенты и выпускники.

Существует ряд проблем, с которыми сталкиваются представители студенчества после окончания высших учебных заведений. К основным из них относятся:
  • отсутствие у выпускников вузов требуемого работодателями стажа и опыта работы,а также сложности относительно получения этого опыта;
  • проблема дискриминации женщин при приеме на работу;
  • проблемы дисбаланса между спросом и предложением на определенные специальности;
  • проблема адаптации на рынке труда выпускников вузов, являющихся рядовыми запаса украинской армии;
  • инфантильность, присущая молодежи относительно поиска работы;
  • проблемы неосведомленности населения о своих правах и возможностях в поиске работы.

Отсутствие опыта и стажа работы

Наличие опыта работы и стажа работы специальности на сегодняшний день является одним из существенных требований к кандидатам на вакансии. Таким образом, людей, не имеющих опыта работы и стажа, в этом случае на работу если и берут, то с большой неохотой. Следовательно, выпускники не имеют не только опыта работы, но и возможности получения такого опыта.

Проблема дискриминации женщин при приеме на работу

Проблема состоит в том, что во время приема на работу работодатели предпочитают брать скорее мужчин, чем женщин. Наименее желательным кандидатом при приеме на работу оказывается молодая замужняя женщина, в особенности не имеющая детей. Уместно предположить возможность беременности такой женщины, что приведет в свою очередь к нежелательным дополнительным расходам. Работодатель это четко понимает, а значит, выбор делается в пользу кандидатов иного пола.

Проблема дисбаланса спроса и предложения на рынке труда

Проблема заключается в том, что существует несоответствие между тем, какие специальности на конкретный момент требуются на рынке труда и выпускаемыми вузами специалистами. Проблема в том, что прогнозирование тенденций на рынке труда в настоящее время – дело очень сложное, поскольку экономическая ситуация в обществе нестабильна. Получая достаточно престижную специальность, выпускник рискует оказаться невостребованным по окончании вуза.

В данном случае наиболее важным представляется наличие у выпускников навыков, позволяющих быстро адаптироваться к изменившейся ситуации. Эти навыки должны воспитываться в процессе социализации личности, как в семье, так и во время обучения специальности.

Проблема адаптации на рынке труда выпускников вузов, являющихся рядовыми запаса украинской армии

Данная проблема напоминает проблему приема на работу женщин, потому как любой наем на работу влечет определенные временные и денежные затраты. В то же время закон обязывает мужчин призывного возраста служить. За время службы помимо высокого риска утраты основного места работы, выпускник еще вдобавок теряет те навыки, которые он приобрел в университете. Снижается и уровень квалификации выпускника. После возвращения со службы эти граждане зачастую в силу различных причин не имеют возможности возобновить свою квалификацию. Как следствие, рынок труда теряет квалифицированных специалистов, а граждане - возможность получить достойную работу.

Инфантилизм молодежи в поиске работы

Молодые люди зачастую не имеют активной позиции в поиске работы, а соответственно не используют многие из существующих возможностей нахождения работы. В немалой степени это связано с нежеланием попадать в некомфортные и жесткие ситуации рынка труда.

Проблема неосведомленности населения о своих правах и возможностях в поиске работы

В настоящее время уровень информированности населения о возможностях поиска работы очень низкий. При этом играют роль как уже упоминавшаяся пассивная позиция в поиске работы, так и определенного рода предрассудки, неверноепонимание ищущими работу гражданами своего положения. Более того, количество каналов информации об уровне спроса на рынке труда достаточно низкое.

В связи с этим необходимой представляется работа по широкому и доступному информированию населения о существующих на рынке вакансиях. Также необходимо информирование о существующих возможностях получить такого рода информацию.

Все эти проблемы являются довольно значительными, но не катастрофичными. Их решением, в первую очередь, должно заниматься правительство Украины. Необходима разработка мер по нивелированию всех вышеперечисленных проблем или максимальному уменьшению их негативного влияния. Тем не менее, одних правительственных мер не достаточно. Молодежь должна осознать всю важность проблемы, с которой она столкнулись. Только в результате полного понимания сущности этой проблемы возможно дальнейшее поэтапное устранение тех или иных факторов, которыми она обусловлена.


Список использованной литературы:
  1. Заволока С. В. Основные проблемы выпускников вузов на рынке труда // [Электронный ресурс]. - Режим доступа: - ссылка скрыта.
  2. Zhuravleva E. Y., Malyuta L. E. Youth job market specific features (Специфика молодежного рынка труда) // [Электронный ресурс] / European researcher. 2011. № 5-2 (8). - Режим доступа: - ссылка скрыта
  3. Сахаренко К., Герасимчук Ф. Государственная молодежная политика в Украине // [Электронный ресурс] / Министерство Украины по делам семьи, молодежи и спорта, Государственный институт развития семьи и молодежи, Киев. - Режим доступа: - ссылка скрыта

СУТНІСТЬ, ПРИНЦИПИ І НАСЛІДКИ МІГРАЦІЇ РОБОЧОЇ СИЛИ


Олексенко Роман Іванович

Кандидат економічних наук

Доцент кафедри менеджменту та туристичної індустрії

Мелітопільський державний педагогічний університет ім. Б. Хмельницького

м. Мелітополь


Трудові ресурси розміщені по світу нерівномірно, а тому в одних країнах відзначається недостача робочої сили, в той же час, як в інших країнах населення набагато перевищує потреби в робочих руках. Найбільші проблеми з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і малорозвинених країнах, що часто співпадає.

Вагомий внесок у вивчення процесу міграції робочої сили зробили провідні вітчизняні та зарубіжні вчені В. Будкін, О. Власюк, В. Геєць, М. Долішній, С. Злупко, А. Кравченко, Е. Лібанова, Ю. Макогон, О. Малиновська, Н. Марченко, А. Мокій, С. Пирожков, С. Писаренко, О. Позняк, А. Поручник, М. Романюк, А. Румянцев, Є. Савельєв, Л. Семів, А. Філіпенко, С. Глінкіна, А. Кірєєв, Н. Кулікова, В. Івантер, Л. Максаков, Г. Овчінніков, С. Панарін, К. Семьонов, І. Сініцина.

Міграція робочої сили – це переміщення працездатного населення з однієї країни в іншу з метою пошуку роботи, нових сфер застосування своїх здібностей і кращих умов життя (рис.1).

Міграція робочої сили включає:
  • імміграцію – в'їзд працездатного населення в дану країну;
  • еміграцію – виїзд працездатного населення за кордон;
  • – рееміграцію – повернення емігрантів.



Рис.1. Міграція робочої сили

Міграція робочої сили зумовлюється незбалансованим економічним, соціальним і демографічним розвитком країни. Вона здійснюється під впливом економічних і неекономічних причин. До них відносяться:

1) національні відмінності в заробітній платі,

2) наявність безробіття,

3) національні відмінності в умовах праці.

Вказані причини зумовлюють переважно міграцію із слаборозвинутих країн у розвинуті.,

Практика показує, що міграційні процеси відбуваються і між країнами, що є на однаковому рівні економічного розвитку. Така міграція зумовлюється переважно неекономічними причинами, до яких можна віднести порушення прав людини, політичні переслідування, релігійні, екологічні та причини особистого характеру.

У зв'язку з цим розрізняють добровільну і вимушену міграцію.

Добровільна переважно зумовлюється економічними причинами.

Вимушена головним чином зумовлюється причинами неекономічного характеру. Прикладом другої можуть бути втікачі з Іраку, Чечні, Нагірного Карабаху.

Частина людей виїжджає з наміром заробити гроші і повернутися назад. Це зумовлює зворотну міграцію (або рееміграцію).

У сучасних умовах значна частина населення намагається мігрувати із Південно-Східної Азії в країни Західної Європи та США.

Причинами цієї міграції є низький рівень життя, воєнні події, політичні переслідування. Значна частина цих мігрантів намагається пробратися через територію України нелегально.

Міграційні процеси припиняються, якщо економіка розвивається успішно, створюються робочі місця і можна знайти роботу. Прикладом може бути Японія, еміграція громадян із якої припинилася у 60-х роках XX ст., а в 90-х роках населення інших країн почало мігрувати в Японію.

Сучасна міграція має певні особливості і відрізняється від міграційних процесів XIX і першої половини XX ст.

1. Головною особливістю сучасної міграції є постійне зростання її масштабів. У світі значно зросла кількість країн, з яких виїжджають і в які прибувають мігранти. За даними міжнародної статистики не менше 125 млн громадян живуть сьогодні за межами своїх країн, у тому числі понад 20 млн українців. Міграція набула глобального характеру.

2. Другою особливістю є те, що міграція постійно "молодшає". Середній вік мігрантів становить 20—25 років. Особливо багато молоді бажає мігрувати в країнах Південно — Східної Азії та постсоціалістичних країнах. За оцінкою економістів за кордоном працює 5—7 млн українців.

Країни, що приймають іммігрантів, зацікавлені приймати власне молодих і кваліфікованих, бо чим молодший працівник, тим більша від нього віддача, тим більший період, протягом якого він може працювати.

3. Третьою особливістю сучасної міграції є її підпільний характер. Нелегальних мігрантів можна поділити на дві категорії:

— іммігранти, які виїжджають легально, але залишаються за кордоном на тривалий час;

— іммігранти, які в'їжджають нелегально, використовуючи фальшиві документи. Кількість останніх встановити важко.

У зв'язку з посиленням нелегальної міграції Україна стала транзитною державою для нелегальної міграції на Захід.

Зростання нелегальної міграції дає можливість підприємцям західних країн використовувати дешеву й абсолютно безправну робочу силу, яка не може претендувати на підвищення заробітної плати, на створення відповідних соціальних та інших умов.

4. Друга половина XX ст. характеризується таким явищем як "відплив талантів". Воно полягає у виїзді значної кількості науково-технічних працівників. Цей вид міграції характерний для України і спричиняє суттєві негативні економічні наслідки.

"Відплив таланів" є серйозною проблемою для більшості країн, що розвиваються. Масова еміграція університетських викладачів, лікарів та інших дефіцитних спеціалістів у багатьох країнах досягла катастрофічних масштабів (наприклад Заїр, Замбія, Малайзія та інші). Основною причиною міграції висококваліфікованих спеціалістів є низька оплата праці.

5. В останній третині XX ст. зазнав змін географічний напрям емігрантів. Якщо в 50—70 роки міграційні потоки йшли в основному з країн, що розвиваються, в індустріально розвинуті, то в останні два десятиріччя іноземні працівники все більше перемішуються з більш розвинутих країн у менш розвинуті, особливо в так звані нові індустріальні країни, в які зросла й міграція капіталів.

Міграція робочої сили в сучасних умовах усе більше регулюється законодавством країн експортерів робочої сили і країн імпортерів, а також міжнародними угодами.

Оцінюючи міграційні процеси, їх дослідники вважають, що міграція в найближчому майбутньому не припиниться. Вона не скоротиться до того часу, доки існуватимуть суттєві відмінності в умовах і оплаті праці, в соціальному і культурному розвитку різних країн.


Список використаної літератури
  1. Біляцький С. Трудові ресурси нового типу (досвід розвинутих країн для України) / С. Біляцький, Т. Мірошниченко, А. Хахлюк // Економічний часопис - ХХІ. – 2006. – № 1-2. – С. 12-15.
  2. Карпачова Н. І. Трудова міграція з України в контексті загальносвітових міграційних процесів: основні причини трудової міграції / Н. І. Карпачова// Безпека життєдіяльності.- 2007. – № 7. – С. 5-8.
  3. Шапуров О. О. Трудові ресурси та особливості розвитку робочої сили в сучасних умовах // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво.- 2008. – № 2. – С. 273-277.

ПРОБЛЕМИ МОЛОДІЖНОГО РИНКУ ПРАЦІ В УКРАЇНІ


Шара В.І.

Старший викладач

Науковий керівник: Авраменко О.І.

Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського


У післякризовий період ринок праці характеризується певними негативними ознаками, зокрема проблемами щодо працевлаштування молоді. Сьогодні саме на молодь припадає майже 40 % світового безробіття.

Як свідчать статистичні дані, загальний рівень економічної активності населення України за період з 2007 по 2010 роки зріс з 62,6 % до 63,7 %, що призводить до збільшення пропозиції робочої сили на ринку праці. При цьому проблемою є скорочення кількості економічно активної молоді у віковій категорії 15 – 24 роки та 25 - 29 років (табл.1). Тому проблема працевлаштування молоді потребує уваги з боку науковців та держави.


Таблиця 1

Рівень економічної активності населення за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2010 році (у середньому за період, у % до загальної кількості населення відповідної вікової групи) (розроблено автором за даними [3])




2010 р.

2009 р.

2008 р.

2007 р.

Всьо

го

Вік

Всього

Вік

Всього

Вік

Всього

Вік

15



24

25

-

29

15



24

25

-

29

15



24

25-29

15



24

25

-

29

Все насел.

63,7

40,5

79,9

63,3

41,9

80,6

63,3

43,0

82,2

62,6

41,8

82,2

жінки

58,4

35,2

70,9

58,1

36,5

72,3

57,5

37,7

72,7

57,1

36,6

73,8

чоловіки

69,6

45,6

88,6

69,2

47,1

88,6

69,8

48,1

91,4

68,9

46,8

90,5

міське населення

62,1

36,9

80,7

61,8

39,1

81,8

62,4

40,9

83,8

61,6

39,5

83,2

сільське населення

67,5

48,4

77,5

67,1

48,5 48,5

77,2

65,6

48,0

77,8

6 65,1

47,1

79,4


В умовах сьогодення суттєво обмежуються можливості вільного вибору життєвого шляху для жінок у сфері зайнятості. Відомо, що жінки мають більше проблем як при звільненні, так і при працевлаштуванні. За період з 2007 по 2010 роки скоротилась кількість економічно активного населення серед жінок, які належать до вікової категорії від 15 до 29 років, саме серед міського населення. У той час дещо зросла кількість економічно активного сільського населення.

На фоні скорочення економічної активності молоді скорочення її зайнятості набуває загрозливих для країни наслідків. Так, за період з 2007 по 2010 роки рівень зайнятості серед молоді обох статей, особливо міського населення, скоротився (табл.2).


Таблиця 2

Рівень зайнятості населення за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2010 році (в середньому за період, у % до загальної кількості населення відповідної вікової групи) (розроблено автором за даними [3])




2010 р.

2009 р.

2008 р.

2007 р.

Всього

Вік

Всього

Вік

Всього

Вік

Всього

Вік

15–24

25-29

15–24

25-29

15–24

25-29

15–24

25-29

Все населення

58,5

33,5

72,0

57,7

34,5

72,2

59,3

37,3

76,4

58,7

36,6

76,5

жінки

54,4

29,3

65,2

53,9

31,0

65,2

54,0

32,5

67,5

53,7

32,0

68,4

чоловіки

63,1

37,4

78,6

62,1

37,8

78,9

65,2

41,8

85,1

64,3

41,0

84,5

міське населення

56,8

29,4

72,4

55,8

31,2


72,7

58,2

34,8

77,7

57,4

34,2

77,3

сільське населення

62,7

42,3

71,0

62,2

48,5 42,1

70,8

61,8

43,1

72,8

6 61,5

42,3

74,4


Молодь є представником соціально вразливої групи населення. Маючи певні переваги (такі як наявність освіти та володіння новими технологіями), у віці до 24 років вона вперше потрапляє на ринок праці, не маючи виробничого досвіду та відзначається низьким професійним рівнем. Це обумовлює її низьку конкурентоздатність.

Вікова категорія до 29 років є більш конкурентоздатною. Вона, як правило, має певний досвід роботи. Молодь прагне отримати роботу за обраним фахом, є також певні вимоги і до рівня оплати праці. Молодь з освітою прагне отримувати високу заробітну плату.

Майже кожен п’ятий українець (18,8 %) у віці від 15 до 24 років ніде не працює і не вчиться. Україна займає друге місце в Європі по падінню зайнятості серед молоді. За період з 2007 по 2009 роки серед дорослого населення країни приріст безробітних склав два відсоткових пункти, тоді як серед молоді – 4,9 відсоткових пункти (табл.3).

Таблиця 3

Рівень безробіття населення за статтю, віковими групами та місцем проживання у 2010 році(розроблено автором за даними [3])




2010 р.

2009 р.

2008 р.

2007 р.

Всього

Вік

Всього

Вік

Всього

Вік

Всього

Вік

15–24

25-29

15–24

25-29

15–24

25-29

15–24

25-29

Все населення

8,1

17,4

9,9

8,8

17,8

10,4

6,4

13,3

7,0

6,4

12,5

6,9

жінки

6,8

16,7

8,1

7,3

15,1

9,8

6,1

13,6

7,1

6,0

12,5

7,3

чоловіки

9,3

17,8

11,2

10,3

19,8

10,9

6,6

13,1

7,0

6,7

12,4

6,6

міське населення

8,6


20,2

10,3

9,6

20,3


11,1


6,7

14,9

7,2

6,8

13,6

7,1

сільське населення

7,1

12,6


8,4


7,2

48,5 13,2

8,3

5,7

10,3

6,6

5,4

10,2

6,2


Проблемою є працевлаштування після закінчення навчання, на що треба звернути особливу увагу владі. Не маючи першого робочого місця, високоосвічена молодь розпочинає пошуки за кордоном, які призводять до втрати Україною інтелектуального потенціалу.

Також молодь відзначається більшою мобільністю, так як знаходиться у пошуку роботи, яка більше подобається.

Заниженими є показники офіційної статистики: не завжди молодь звертається до служби зайнятості у пошуках роботи. Прагнучи влаштуватися на роботу, молодь самостійно веде пошуки роботи за допомогою державних та молодіжних центрів та бірж праці, кадрових агенцій, служб зайнятості, створених при вищих навчальних закладах, знайомих або родичів, започаткування свого власного бізнесу, але сьогодні у державі ще не достатньо розроблено законодавчу базу, не реформовано цивільне, підприємницьке законодавство, і не створено достатньо сприятливий податковий клімат, для того, щоб молодь реалізувала своє право [1 ].

Багато шукають роботу за кордоном, яка не відповідає рівню отриманої освіти, але відзначається вищим рівнем оплати праці. Показники міграції диференційовані за регіонами. Так, за станом на кінець 2011 року Закарпатська та Рівненська області мали від’ємні показники приросту населення.

На жаль, політика держави не спрямована на забезпечення для молоді достатньої кількості робочих місць та створення можливостей для самореалізації в сучасних умовах розвитку України [2].

Таким чином, необхідне втручання держави у вирішення проблеми молодіжного безробіття. Насамперед це:
  • гарантія першого робочого місця по закінченні навчального закладу;
  • орієнтація випускників шкіл на отримання професій, які є пріоритетними для країни і дають можливість працевлаштуватись;
  • упровадження основ гендерної політики та досягнення гендерної рівності у країні.