Львівський державний університет безпеки життєдіяльності кафедра соціальних та гуманітарних дисциплін Матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції з міжнародною участю

• Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 1256.36kb.
• Наукової доповіді, 211.17kb.
• Ііі Всеукраїнській науково-практичній Інтернет-конференції з міжнародною участю «Дошкільна, 33.37kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 1931.11kb.
• Міністерство аграрної політики та продовольства україни державний вищий навчальний, 3279.57kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук, 220.45kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
• Міністерство освіти І науки україни полтавський державний педагогічний університет, 3245.89kb.
• Резолюція національної науково-практичної конференції з питань віл-інфекції/сніду, 259.41kb.

1. Гринкевич С. С. Стан молодіжної зайнятості в Україні. / С. С. Гринкевич, М.Т. Мазурська. – Науковий вісник НЛТУ України. – 2006. – Вип. 16.3. – С. 239-241.
   
2. Заярна Н. М. Проблеми працевлаштування молоді в Україні та шляхи їхнього вирішення / Н. М. Заярна, О. Я. Паньків. – Науковий вісник НЛТУ України. – 2010. − Вип. 20.9. – С.1 50 -153.
   
3. Статистичний щорічник України. – [Електрон. ресурс]. – Режим доступа:
   
   Рис. 1. Структура потоків зовнішньої трудової міграції населення України
   
   
   Проаналізувавши основні напрямки міграції населення України у 2010 році (рис. 2), можна зробити висновки, що незважаючи на складну економічну і соціальну ситуацію в Україні сальдо міждержавної міграції залишається позитивним і становить 16133 особи.
   
   
   
   Рис. 2. Основні напрямки міграції населення в Україні у 2010 році
   
   
   У подоланні негативних наслідків трудової міграцій населення важлива роль належить державній політиці у сфері регулювання міграційних процесів. Першочергового розв’язання потребують проблеми офіційного працевлаштування трудових мігрантів з України за кордоном. Шлях до цього – укладання відповідних міжурядових угод. Необхідним стає жорсткий контроль за діяльністю агентств-посередників у працевлаштуванні за кордоном; обов’язкове соціальне страхування трудівників-мігрантів; правова, професійна, мовна підготовка потенційних мігрантів тощо. Суперечливість явища трудової міграції підводить до висновків про те, що основний зміст політики держави у відповідній сфері має полягати у мінімізації її негативних наслідків, максимальному використанні позитивних для громадян (у тому числі – працівників-мігрантів) та суспільства результатів [3].
   
   Отже, в звязку з складною ситуацією у країні значна кількість населення виїжджає закордон в пошуках кращих умов життя і це призводить до відпливу робочої сили і трудових ресурсів, але незважаючи на це сальдо міждержавної міграції все ж таки залишається позитивним.
   
   
   Список використаної літератури:
   
   1. Петрова Я. В. Соціальні механізми інтелектуальної мі­грації.: Дис. канд. наук: 22.00.04 – К., 2009.
      
   2. Пирожков С., Малиновская Е., Хомра А. Внешние трудовые миграции в Украине: социально-экономический аспект. – К, 2003.
      
   3. Шлепаков А., Малиновсъка О. Емірація населення України: соціально-економічні аспекти і можливі наслідки. – К.: ШСД, 1997.
      
   4. Офіційний сайт Держстату Украіни // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: htpp://www.ukrstat.gov.ua.
      
   
   ЧИННИКИ МОЛОДІЖНОЇ ТРУДОВОЇ МІГРАЦІЇ В УКРАЇНІ
   
   
   Авраменко О.І.
   
   Кременчуцький національний університет імені Михайла Остроградського
   
   
   Трудові ресурси — це форма вираження людських ресурсів, що являють собою один із видів ресурсів економіки поряд з матеріальними [1].
   
   Поняття «трудові ресурси» є ринковою категорією, має широку інформативність і дає змогу використовувати його як ефективний інструмент державного регулювання ринку праці.
   
   На сучасному етапі розвитку характерними особливостями ринку праці України є:
   
   • низький рівень заробітної плати;
     
   • високий рівень безробіття, у тому числі прихованого;
     
   • неадаптованість системи професійної освіти до вимог ринку;
     
   • диспропорції між наявністю і потребою в робочій силі.
     
   
   Такі умови сприяли активізації міждержавної трудової міграції.
   
   Однією з проблем, що стосується трудової міграції і приваблює увагу вітчизняних і зарубіжних дослідників, є масштаби української трудової міграції, динаміка та прогнози. Інтерес науковців значною мірою зумовлений відсутністю елементарної інформації про кількість і регіональні характеристики міграційних процесів, якісні та професійні оцінки розмірів цього явища.
   
   Глобалізація економіки зумовила істотне зростання міжнародної міграції населення. За даними Міжнародної організації з міграції, кількість мігрантів у світі за останні 40 років зросла у 2,5 разу і офіційно вже перевищила 200 млн. чоловік [2].
   
   Найбільш динамічною соціальною группою є молодь, яка становить вагому частку трудових мігрантів.
   
   Характерними рисами, притаманними молодим мігрантам, є:
   
   • прагнення за короткий термін отримати для себе максимальне задоволення трудових потреб;
     
   • готовність до подолання перешкод на шляху пошуку оптимального місця працевлаштування;
     
   • незадовільний рівень матеріального становища.
     
   
   Трудова міграція є вагомою причиною скорочення кількості економічно активної молоді. В трудових поїздках за кордон більшою мірою задіяна молодь віком 25-29 років (рівень участі представників цієї вікової групи в два рази вищий, ніж у цілому для населення 15-70 років) [3, С.140].
   
   Згідно статистичних даних, в Україні відзначається скорочення кількості економічно активної молоді у віковій категорії 15 – 24 роки та 25 - 29 років (рис.1).
   
   
   
   Рис.1 Динаміка економічно активної молоді у віковій категорії 15 – 24 роки та 25 - 29 років за період 2007 -2010 рр. (у %)(побудовано автором за даними [5]).
   
   
   Неможливість знайти роботу у своїй країні також спонукає молодь шукати роботу за кордоном. Так, кількість непрацевлаштованої після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації молоді має тенденцію до зростання (рис.2).
   
   Довготривала молодіжна еміграція, яка є головною ознакою сучасного ринку праці, загрожує не лише збереженням кадрового дисбалансу, але і вимиванням з науки найбільш здібних і перспективних дослідників.
   
   
   
   Рис.2 Кількість непрацевлаштованої після закінчення загальноосвітніх та вищих навчальних закладів І-IV рівнів акредитації молоді, у % (побудовано автором за даними [5]).
   
   
   Молода людина, яка отримала вищу освіту, прагне реалізуватись як фахівець. Проте низька оплата праці (рис.3), яка не забезпечує потреби працівника, спонукає шукати вищого заробітку за кордоном.
   
   
   
   Рис.3 Динаміка реальної заробітної плати в Україні за період 2006-2011 роки (% до попереднього року) (побудовано автором за даними [5]).
   
   
   Викликає занепокоєння те, що молоді люди, які отримали вищу освіту за кошти бюджету України і які мають високі професійні навички, виїжджають працювати за кордон і не реалізують себе за спеціальністю, а, повернувшись згодом на батьківщину, втрачають попередньо набуту інтелектуальну базу та погіршують рівень здоров’я. З усієї кількості українських мігрантів лише 15% працюють легально [4, С.173].
   
   Сприяють зростанню міграційних процесів серед молоді і велика кількість програм міжнародних стажувань та програм обміну з іншими країнами. При цьому частка молоді залишається за кордоном назавжди.
   
   Таким чином, вищевказані проблеми не можуть бути ліквідовані завдяки стихійному розвитку ринку праці. Необхідним є втручання держави. Згідно статті 8 Закону України «Про оплату праці» держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.
   
   Важелі державного регулювання ринку праці мають бути спрямовані на:
   
   • стимулювання зростання якості робочої сили;
     
   • створення належних умов для реалізації соціальних гарантій молоді;
     
   • сприяння студентам щодо набуття практичного досвіду роботи;
     
   • забезпечення молоді робочими місцями.