Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
| Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
512
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
46. Місцеві обставини чи законодавство може вимагати або дозволяти банкові відкладати суми на збитки від позик та авансів додатково до тих збитків, які були конкретно визначені, і тих потенційних збитків, які, як свідчить досвід, присутні в портфелі позик та авансів. Будь-які такі відкладені суми є розподілом нерозподіленого прибутку, а не витратами при визначенні чистого прибутку або збитків певного періоду. Таким же чином будь-які кредити, які виникають у результаті зменшення таких сум, призводять до збільшення нерозподіленого прибутку і не включаються до визначення чистого прибутку або збитків за певний період.
47. Користувачам фінансових звітів банку необхідно знати, як збитки від позик та авансів вплинули на фінансовий стан та результати діяльності банку; це допомагає їм оцінити ефективність, з якою банк використовував свої ресурси. Отже, банк розкриває сукупну суму забезпечення збитків від позик та авансів на дату балансу і зміну суми забезпечення протягом певного періоду. Зміни у раніше списаних сумах забезпечення, включаючи суми, які були відшкодовані протягом періоду, відображаються окремо.
48. Банк може вирішити не нараховувати відсотки на позику або аванс, наприклад, якщо позичальник має заборгованість більше якогось певного періоду відносно виплати відсотка або основної суми боргу. Банк розкриває сукупну суму позик та авансів на дату балансу, за якими відсотки не нараховуються, і основу, яка використовується для визначення балансової вартості таких позик та авансів. Також бажано, щоб банк розкривав, чи він визнає прибуток від відсотків на такі позики та аванси і як відсутність нарахування відсотка впливає на його звіт про прибутки та збитки.
49. Якщо позики та аванси не можуть бути відшкодовані, вони списуються і зменшують суму забезпечення збитків. У деяких випадках вони не списуються до завершення необхідних юридичних процедур і остаточного визначення суми збитків. В інших випадках позики та аванси списуються раніше, наприклад, коли позичальник не виплатив відсотки або основну суму боргу, яка підлягала виплаті у певний період. Оскільки безнадійні позики та аванси списуються в різні проміжки часу, загальна сума позик та авансів, а також сума забезпечення збитків може значно відрізнятися за подібних обставин. У результаті банк розкриває свою політику стосовно списання безнадійних позик та авансів.
513
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
Загальні банківські ризики
50. Будь-які суми, відкладені з огляду на загальні банківські ризики, включаючи майбутні збитки та інші непередбачені ризики або непередбачені події додатково до тих, на які нарахування здійснюється відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу", слід розкривати окремо як розподіл нерозподіленого прибутку. Будь-які кредити, які виникають у результаті зменшення таких сум, призводять до збільшення нерозподіленого прибутку і не включаються до визначення чистого прибутку або збитків за певний період.
51. Місцеві умови або законодавство можуть вимагати від банку або дозволяти йому відкладати суми на загальні банківські ризики, в тому числі на майбутні збитки або інші непередбачені ризики як додаток до нарахувань на збитки від позик та авансів, які визначені згідно з параграфом 45. Від банку також можуть вимагати або дозволяти йому відкладати суми на непередбачені події як додаток до тих, на які нарахування вимагається МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу". Результатом таких нарахувань може бути завищення зобов'язань і заниження активів або нерозкриття нарахувань чи забезпечень. Ці нарахування спричиняють викривлення чистого прибутку або капіталу.
52. Звіт про прибутки та збитки не може надавати відповідну та достовірну інформацію про результати діяльності банку, якщо чистий прибуток або збитки періоду містять наслідки нероз-критих сум, відкладених на загальні банківські ризики, або додаткових непередбачених подій, або нерозкритих кредитів, які виникли в результаті сторнування таких сум. Подібним чином, баланс не може надати відповідну та достовірну інформацію про фінансовий стан банку, якщо баланс містить завищені зобов'язання, занижені активи або нерозкриті нарахування та забезпечення.
Активи в заставі як забезпечення
53. Банкам слід розкривати сукупну суму забезпечених зобов'язань, а також характер та балансову вартість активів у заставі як забезпечення.
54. У деяких країнах від банків вимагається законодавством або національною традицією надавати активи в заставу як забез-
514
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
печення для підтримки певних депозитів та інших зобов'язань. Залучені суми часто є суттєвими і можуть суттєво впливати на оцінку фінансового стану банку.
Трастова діяльність
55. Банки здебільшого діють як довірені особи і виконують інші фідуціарні функції, які призводять до утримання або розміщення активів від імені фізичних осіб, трастів, пенсійних фондів та інших установ. За умови, що відносини довіреної особи або подібні за характером відносини, підтверджені юридичне, такі активи не є активами банку, а значить, не включаються до його балансу. Якщо банк значною мірою залучений до трастової діяльності, цей факт і визначення обсягу цієї діяльності розкриваються в його фінансових звітах з огляду на його потенційні зобов'язання в разі неспроможності виконати свої функції довіреної особи. Через це трастова діяльність не охоплює функції забезпечення збереження.
Операції між зв'язаними сторонами
56. МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін" взагалі розглядає розкриття інформації про відносини зв'язаних сторін та операції між підприємством, що звітує, та його зв'язаними сторонами. У деяких країнах закон або регулюючі органи забороняють або обмежують здійснення банками операцій між зв'язаними сторонами, а в інших країнах такі операції дозволені. МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін" у першу чергу стосується подання фінансових звітів банками тих країн, у яких такі операції дозволяються.
57. Певні операції між зв'язаними сторонами можуть здійснюватися на умовах, відмінних від умов для незв'язаних сторін. Наприклад, банк може надати більшу суму авансу або нарахувати нижчу ставку відсотка для зв'язаної сторони, ніж для незв'язаної за подібних обставин; авансові або депозитні операції можуть швидше здійснюватися між зв'язаними сторонами з меншими формальностями, ніж це трапляється з незв'язаними сторонами. Навіть якщо операції між зв'язаними сторонами виникають у ході звичайної діяльності банку, інформація про такі операції є доречною для потреб користувачів і її розкриття вимагається МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін".
515
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
58. Коли банк розпочинає операції між зв'язаними сторонами, доречним є розкриття характеру відносин між зв'язаними сторонами, типів операцій та елементів операцій, необхідних для розуміння фінансових звітів банку. Елементи, які, як правило, розкриваються відповідно до МСБО 24 "Розкриття інформації щодо зв'язаних сторін", включають політику банку щодо надання позик зв'язаним сторонам, а також, у випадку операцій між зв'язаними сторонами, суму, яка є складовою або пропорційною часткою:
а) кожної позики чи авансу, депозитів, акцептів та простих векселів; розкриття може включати сукупні несплачені суми на початок та кінець періоду, а також аванси, депозити, виплати та інші нарахування протягом періоду;
б) кожного з основних видів доходу, витрат на сплату відсотків та виплачених комісійних;
в) суми витрат, визнаних у певному періоді на збитки від позик та авансів і суми забезпечення на дату балансу;
г) невідмовних зобов'язань та непередбачених подій, а також зобов'язань, які виникають від позабалансових статей.
Дата набрання чинності
59. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1991 року або пізніше.
516
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 31
(переформатований у 1994 р.)
Фінансова звітність про частки
у спільних підприємствах
Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був перві-сно затверджений Радою в листопаді 1990 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехресні посилання.
517
МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)
Зміст
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 31
(переформатований у 1994 р.)
Фінансова звітність про частки
у спільних підприємствах
Таблиця відповідності
Сфера застосування Параграфи 1
Визначення 2-7
Форми спільних підприємств 3
Контрактна угода 4-7
Спільно контрольовані операції 8-12
Спільно контрольовані активи 13-18
Спільно контрольовані підприємства 19-37
Консолідовані фінансові звіти контролюючого учасника 25-37
Базовий підхід: пропорційна консолідація 25-31
Дозволений альтернативний підхід:
метод участі в капіталі 32-34
Винятки з базового підходу
та дозволеного альтернативного підходу 35-37
Окремі фінансові звіти контролюючого учасника 38
Операції між контролюючим учасником
та спільним підприємством 39-40
Звітність про частки у спільних підприємствах
у фінансових звітах інвестора 41
Керівники спільних підприємств 42-43
Розкриття 44-48
Дата набрання чинності 49
[Примітка: Параграф 42 тексту у виданні Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 1995 р. було вилучено і замінено параграфом 38. Відповідно змінена нумерація параграфів].
518
МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)
Таблиця відповідності
-
Номер параграфа
у стандарті попереднього формату
Номер параграфа
у стандарті нового формату
1
1
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
8
9
9
10
11
11
12
12
13
13
14
14
15
15
17
16
18
17
19
18
20
19
21
20
22
21
23
22
24
23
26
24
33
25
36
26
31
27
вилучено
28
27
29
28
30
29
31
38
32
вилучено
33
вилучено
34
вилучено
519
МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)
Продовження таблиці
-
35
43
36
вилучено
37
вилучено
38
вилучено
39
48
40
10
41
16
42
25/32
43
35
44
30/34
45
37
46
39
47
40
48
41
49
42
50
44
51
45
52
46
53
47
54
49
Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту
520
МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 31
(переформатований у 1994 р.)
Фінансова звітність про частки
у спільних підприємствах
Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").
Сфера застосування
1. Цей стандарт слід застосовувати до обліку часток в спільних підприємствах і звітності про активи, зобов'язання, дохід та витрати спільних підприємств у фінансових звітах контролюючих учасників та інвесторів незалежно від структури або форми здійснення основної діяльності спільного підприємства.
Визначення
2. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:
Спільне підприємство - це контрактна угода, за якою дві або декілька сторін здійснюють господарську діяльність, яка підлягає спільному контролю.
Контроль — це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою господарської діяльності з метою отримання вигоди від неї.
Спільний контроль — це погоджений контрактом розподіл контролю за господарською діяльністю.
Суттєвий вплив — це повноваження брати участь у прийнятті рішень із фінансової та операційної політики господарської діяльності, але не контроль або не спільний контроль такої політики.
521
МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)
Контролюючий учасник — це сторона, яка є учасником спільного підприємства і здійснює спільний контроль за цим спільним підприємством.
Інвестор у спільне підприємство — це сторона, яка є учасником спільного підприємства і не здійснює спільний контроль за цим підприємством.
Пропорційна консолідація — це метод обліку і звітності, згідно з яким частка контролюючого учасника в кожному з активів, зобов'язань, доходів і витрат спільно контрольованого підприємства об'єднується на постатейній основі з подібними статтями у фінансових звітах контролюючого учасника або відображається як окремі статті у фінансових звітах контролюючих учасника.
Метод участі в капіталі — це метод обліку і звітності, згідно з яким частка участі в капіталі спільно контрольованого підприємства первісна відображається за собівартістю, а потім коригується відповідно до зміни вартості частки контролюючого учасника в чистих активах спільно контрольованого підприємства після придбання. Звіт про прибутки та збитки відображає частку контролюючого учасника в результатах операцій спільно контрольованої господарської одиниці.
Форми спільних підприємств
3. Форми і структури спільних підприємств можуть бути різними. В даному стандарті визначаються три поширені типи: спільно контрольовані операції, спільно контрольовані активи і спільно контрольовані господарські одиниці, які, як правило, називаються спільним підприємством і відповідають такому визначенню. Загальними для всіх спільних підприємств є такі характеристики:
а) два або більше контролюючих учасників, зв'язаних контрактною угодою;
б) спільний контроль, який встановлюється контрактною угодою.
Контрактна угода
4. Існування контрактної угоди необхідне для того, щоб відрізняти частки участі в капіталі, які пов'язані зі спільним контролем,
522
МСБО 31 (переформатований у 1994 р.)
від інвестицій в асоційовані компанії, в яких інвестор має суттєвий вплив (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії"). Згідно з даним стандартом діяльність, відносно якої контрактна угода, що встановлює спільний контроль, відсутня, не відноситься до спільних підприємств.
5. Контрактну угоду можна засвідчити різними способами, наприклад контрактом, укладеним між контролюючими учасниками, або протоколом переговорів між контролюючими учасниками. В деяких випадках контрактна угода вноситься до статуту або до інших статутних документів спільного підприємства. Незалежно від форми контрактна угода, як правило, складається в письмовій формі і визначає:
а) діяльність, тривалість і зобов'язання звітності даного спільного підприємства;
б) призначення ради директорів або еквівалентного керівного органу спільного підприємства і визначення права голосу контролюючих учасників;
в) внески коштів контролюючими учасниками;
г) розподіл контролюючими учасниками продукції, доходу, витрат або результатів діяльності спільного підприємства.
6. Контрактна угода встановлює спільний контроль за спільним підприємством. Така вимога забезпечує неможливість одностороннього контролю діяльності одним контролюючим учасником. Угода визначає такі рішення в сферах, які є суттєвими для цілей спільного підприємства, що вимагають згоди всіх контролюючих учасників, а також такі рішення, які можуть вимагати згоди встановленої більшості контролюючих учасників.
7. Контрактна угода може визначати одного контролюючого учасника як керівника або менеджера спільного підприємства. Керівник не контролює спільне підприємство, але діє в рамках фінансової та операційної політики, яка була узгоджена контролюючими учасниками згідно з контрактною угодою і делегована керівнику. Якщо керівник має повноваження керувати фінансовою та операційною політикою в галузі господарської діяльності, він контролює спільне підприємство, і воно є дочірнім підприємством керівника, а не спільним підприємством.