Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
| Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
501
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
4. Даний стандарт доповнює інші Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, які також застосовуються для банків, якщо вони не скасовуються цим стандартом.
5. Цей стандарт поширюється на окремі фінансові звіти та на консолідовані фінансові звіти банків. Якщо банківськими операціями займається група, даний стандарт застосовується до таких операцій на консолідованій основі.
Попередня інформація
6. Користувачам фінансових звітів банків потрібна доречна, достовірна та зіставна інформація, яка допомагає їм в оцінці фінансового стану та результатів діяльності банку і яка є корисною для них при прийнятті економічних рішень. Їм також потрібна інформація, яка краще розкриває певні характеристики діяльності банку. Користувачі вимагають такої інформації, навіть коли банк підлягає нагляду і надає регулюючим органам інформацію, яка не завжди є доступною для громадськості. Таким чином, розкриття інформації у фінансових звітах банку повинне бути достатньою мірою всеохоплюючим, аби задовольняти потреби користувачів у межах того, що доцільно вимагати від керівництва.
7. Користувачів фінансових звітів банку цікавить його ліквідність та платоспроможність, а також ризики, пов'язані з активами і зобов'язаннями, визнаними у балансі і в позабалансових статтях. Ліквідність стосується наявності достатніх коштів для забезпечення зняття депозитних вкладів та інших фінансових зобов'язань згідно з їх строками. Платоспроможність стосується перевищення активів над зобов'язаннями, а значить і достатності банківського капіталу. Банки вразливі до ризику ліквідності та до ризиків, які виникають у результаті коливань обмінного курсу, змін ставки відсотка та ринкових цін, а також від банкрутства партнера. Ці ризики можуть відображатися у фінансових звітах, але користувачі краще розуміють ситуацію, якщо керівництво надає коментарі до фінансових звітів, які описують, яким чином воно здійснює управління та контролює ризики, пов'язані з діяльністю банку.
Облікова політика
8. Банки застосовують різні методи для визнання та вимірювання статей у своїх фінансових звітах. Хоча гармонізація цих методів є бажаною, вона виходить за межі даного стандарту. Для
502
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
забезпечення відповідності МСБО 1 "Розкриття облікової політики" і, отже, для надання користувачам можливості зрозуміти основу, за якою складаються фінансові звіти банків, слід розкривати облікову політику, прийняту для:
а) визнання основних видів доходу (див. параграфи 10 та 11);
б) оцінки інвестицій та дилерських цінних паперів (див. параграфи 24 та 25);
в) визначення відмінностей між операціями та іншими подіями, результатом яких є визнання активів і зобов'язань у балансі, й операціями та іншими подіями, які призводять лише до непередбачених подій і зобов'язань (див. параграфи 26—29);
г) показу основи, на якій визначаються збитки від позик та авансів і списання безнадійних позик та авансів (див. параграфи 43-49);
д) показу основи, на якій визначаються нарахування щодо загальних банківських ризиків та обліковий підхід до таких нарахувань (див. параграфи 50—52).
Деякі з цих питань розглядаються в існуючих Міжнародних стандартах бухгалтерського обліку, тоді як інші будуть розглядатися пізніше.
Звіт про прибутки та збитки
9. Банк повинен подавати звіт про прибутки та збитки, в якому доходи та витрати групуються згідно з їх характером і розкриваються суми основних видів доходу та витрат.
10. На додаток до вимог інших Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, розкриття в звіті про прибутки та збитки, або примітки до фінансових звітів повинні включати, але не обмежуватися, наведеними нижче статтями доходу та витрат:
відсотки та подібний дохід;
витрати на відсотки та подібні нарахування;
прибуток у вигляді дивідендів;
прибуток у вигляді гонорару та комісійних;
витрати у вигляді гонорару та комісійних;
503
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
прибуток за вирахуванням витрат від дилерських цінних паперів;
прибуток за вирахуванням витрат від інвестиційних цінних паперів;
прибуток за вирахуванням витрат від операцій в іноземній валюті;
інший операційний дохід;
збитки від позик та авансів;
загальні адміністративні витрати;
інші операційні витрати.
11. Основні тиди доходу, що виникає в результаті діяльності банку, включають відсотки, плату за послуги, комісійні та результати операцій. Кожен тид прибутку розкривається окремо, з тим, щоб користувачі могли оцінити результати діяльності банку. Розкриття такої інформації подається на додаток до інформації про джерела прибутку, яка вимагається МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами".
12. Основні тиди витрат, які виникають у результаті діяльності банку, включають відсотки, комісійні, збитки від позик та авансів, нарахування, пов'язані зі зменшенням балансової вартості інвестицій, та загальні адміністративні витрати. Кожен тид витрат розкривається окремо, щоб користувачі могли оцінити результати діяльності банку.
13. Статті доходу та витрат не слід згортати за винятком статей, які пов'язані із хеджуваниям або активами та зобов'язаннями, які згортаються згідно з параграфом 23.
14. Згортання в інших випадках, окрім пов'язаних з хеджуванням або активами та зобов'язаннями, які згортаються так, як зазначено в параграфі 23, заважає користувачам оцінити результати окремих видів діяльності банку і дохід, який він отримує від певного класу активів.
15. На нетто-основі, як правило, відображаються прибутки та збитки, що вичикають в результаті:
а) вибуття та зміни в балансовій вартості дилерських цінних паперів;
б) вибуття інвестиційних цінних паперів;
в) операції в іноземній валюті.
504
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
16. Дохід від відсотків та витрати на відсотки розкриваються окремо для надання кращого розуміння складу та причин змін чистого відсотка.
17. Чистий відсоток є добутком ставок відсотка на суми позик та кредитів. Бажано, аби керівництво подавало коментарі щодо середніх ставок відсотка, середніх активів та зобов'язань, за якими нараховуються відсотки протягом певного періоду. У деяких країнах уряди надають допомогу банкам шляхом здійснення депозитів та надання кредитів за ставками відсотка, які значно нижчі від ринкових. У таких випадках коментарі керівництва часто містять суми таких депозитів та кредитів і розкривають інформацію про їхній уплив на чистий прибуток.
Баланс
18. Банку слід подавати баланс, а якому активи та зобов 'язання групуються згідно з їх характером і наводяться в порядку, який відображає їхню відносну ліквідність.
19. На додаток до вимог інших Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, розкриття в балансі або примітки до фінансових звітів повинні включати, але не обмежуватися, наведеними нижче активами та зобов'язаннями:
Активи
грошові кошти та сальдо в центральному банку;
казначейські векселі та інші боргові зобов'язання, що підлягають переобліку центральним банком;
державні та інші цінні папери, які утримуються з метою здійснення операцій;
розміщення в інших банках, а також надані їм позики та аванси;
інші розміщення грошового ринку;
позики та аванси клієнтам;
інвестиційні цінні папери.
Зобов'язання
депозити від інших банків;
інші депозити грошового ринку;
суми, заборговані іншим вкладникам;
505
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
депозитні сертифікати;
прості векселі та інші зобов'язання, засвідчені документально;
інші позичені кошти.
20. Найбільш корисний підхід до класифікації активів та зобов'язань банку полягає в групуванні за їхнім характером та приблизним порядком їхньої ліквідності; це може, у широкому розумінні, дорівнювати групуванню згідно з строками їх погашення. Поточні та непоточні активи не подаються окремо, оскільки більшість активів і зобов'язань банку можуть бути реалізовані або сплачені в близькому майбутньому.
21. Різниця між сальдо з іншими банками і сальдо з іншими частинами грошового ринку та від інших вкладників є доречною інформацією, оскільки вона надає розуміння відносин банку з іншими банками та грошовим ринком або його залежності від них. Отже, банкам слід окремо розкривати:
а) сальдо в центральному банку;
б) розміщення в інших банках;
в) інші розміщення грошового ринку;
г) депозити від інших банків;
д) інші депозити грошового ринку;
е) інші депозити.
22. Банку, як правило, не відомі власники його депозитних сертифікатів, оскільки операції здійснюються, як правило, на відкритому ринку. Отже, банк окремо розкриває депозити, які були отримані шляхом випуску власних депозитних сертифікатів або інших ринкових паперів.
23. Суму, за якою будь-який актив або зобов'язання відображається у балансі, не слід згортати шляхом вирахування іншого зобов'язання або активу, окрім випадків, коли існує юридичне право на таке згортання і згортання відображає очікувану реалізацію або сплату активу чи зобов'язання.
24. Банку слід розкривати ринкову вартість дилерських цінних паперів та ринкових інвестиційних цінних паперів,
506
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
якщо така вартість відрізняється від балансової вартості у фінансових звітах.
25. Важливо розрізняти дилерські цінні папери, інвестиційні цінні папери та інші інвестиції. Дилерські цінні папери є ринковими цінними паперами, які купуються і утримуються з метою перепродажу в короткий строк. Інвестиційні цінні папери купуються і утримуються з метою одержання прибутку або приросту капіталу; як правило, їх утримують до строку погашення. Ринкова вартість ділерських цінних паперів та ринкових інвестиційних цінних паперів розкривається відповідно до МСБО 25 "Облік інвестицій", якщо така вартість відрізняється від балансової вартості у фінансових звітах. Облік кредитів, авансів та подібних операцій як інвестицій не є доречним у фінансовому звіті банку.
Непередбачені події і зобов'язання, включаючи позабалансові статті
26. Банку слід розкривати наведені нижче непередбачені події та зобов'язання згідно з вимогами МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу":
а) зобов'язання (їх характер та сума) для подовження кредиту, які є невідмовними, оскільки вони не можуть бути скасовані рішенням банку без ризику виплати значного штрафу або понесення витрат;
б) непередбачені події та зобов'язання (характер та суму), які виникають від позабалансових статей і пов'язані з наступними подіями та зобов'язаннями:
і) субститутами прямих позик, включаючи загальні гарантії заборгованості, гарантії банківських акцептів та акредитиви "стенд-бай", які служать фінансовими гарантіями позик та цінних паперів;
іі) певними непередбаченими подіями, пов'язаними з операціями, включаючи контрактні гарантії, гарантії пропозиції, гарантії та акредитиви "стенд-бай", пов'язані з певними операціями;
ііі) короткостроковими непередбаченими подіями, які пов'язані з операціями, самоліквідуються і виникають у
507
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
результаті руху товарів, таких як документарні акредитиви, забезпеченням для яких служить основна партія товару;
iv) угодами про продаж та наступне придбання, які не визнані в балансі;
v) статями, пов'язаними зі ставкою відсотка та валютним курсом, зокрема свопами, опціоиами та ф'ючер-сами;
vi) іншими зобов'язаннями, програмами випуску євронот та відновними середньостроковими кредитними програмами на базі євронот за банківською підтримкою.
27. МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу" стосується обліку та розкриття непередбачених подій. Цей стандарт безпосередньо стосується банків, оскільки діяльність банків часто пов'язана з багатьма типами непередбачених подій та зобов'язань, одні з яких є відмовними, інші невідмовними, що часто стають суттєвими за сумою і значно більшими порівняно з подіями та зобов'язаннями інших комерційних підприємств.
28. Багато банків також беруть участь в операціях, які на даний момент не визнаються як активи чи зобов'язання у балансі, але призводять до непередбачених подій та зобов'язань. Такі позабалансові статті часто є важливим складником діяльності банку і можуть суттєво впливати на ступінь ризику, який зазнає банк. Ці статті можуть додаватися до інших ризиків або зменшувати їх, наприклад, шляхом хеджування активів або зобов'язань у балансі. Позабалансові статті можуть виникати в результаті операцій, які здійснюються від імені клієнтів або в результаті власної операційної позиції банку.
29. Користувачам фінансових звітів необхідно знати про непередбачені події та невідмовні зобов'язання банку в зв'язку з вимогами, які вони можуть висувати до його ліквідності та платоспроможності і властивої йому можливості потенційних збитків. Користувачі також можуть вимагати відповідної інформації щодо характеру та суми позабалансових операцій, здійснених банком.
508
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
Строки погашення активів та зобов'язань
30. Банку слід розкривати аналіз активів та зобов'язань через групування їх за строками погашення, виходячи з періоду, який на дату балансу залишився до дати погашення згідно з контрактом.
31. Відповідність або контрольована невідповідність строків погашення та ставок відсотка активів строкам погашення і ставкам відсотка зобов'язань є основоположною для керівництва банку. Постійна наявність повної відповідності є нехарактерною для банків, оскільки проведені операції часто є неви-значеними у строках та різними за типами. Невідповідність потенційно збільшує прибутковість, але також може збільшувати ризик збитків.
32. Строки погашення активів і зобов'язань та спроможність відновити за прийнятною вартістю зобов'язання, за якими нараховуються відсотки у процесі їх погашення, є важливими факторами при оцінці ліквідності банку та зазнавання ним змін ставки відсотка і валютного курсу. Для надання інформації, яка є доречною при оцінці його ліквідності, банк, як мінімум, розкриває аналіз активів і зобов'язань, згрупованих за строками їх погашення.
33. Групування за строками погашення, яке застосовується до окремих активів та зобов'язань, є різним у різних банках і відрізняється залежно від активів та зобов'язань. Приклади періодів, що застосовуються:
а) до 1 місяця;
б) від 1 місяця до 3 місяців;
в) від 3 місяців до 1 року;
г) від 1 року до 5 років;
д) від 5 років і більше.
Часто періоди об'єднуються, наприклад у випадку позик та авансів, шляхом групування періодів строком до одного року і більше. Якщо виплата здійснюється частками протягом якогось періоду, кожна частка сплати відноситься на той період, в якому вона узгоджена контрактом або планується до сплати чи отримання.
509
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
34- Важливо, аби періоди погашення, прийняті банком, були однаковими і для активів і для зобов'язань. Завдяки такому підходу буде ясно, до якої міри строки погашення є відповідними і якою буде наступна залежність банку від інших джерел ліквідності.
35. Строки погашення можуть бути виражені у вигляді:
а) періоду, що залишився до дати виплати;
б) початкового періоду до дати виплати;
в) періоду, що залишився до наступної дати, коли можуть змінитися ставки відсотка.
Аналіз активів та зобов'язань за періодами, що залишилися до дати виплати, надає найкращу основу для оцінки ліквідності банку. Банк також може розкривати строки виплати, базуючись на початковому періоді до дати виплати, з метою надання інформації стосовно його фінансування та стратегії, бізнесу. До того ж банк може розкривати згруповані строки погашення, що базуються на періоді, який залишається до наступної дати можливої зміни ставки відсотка, щоб продемонструвати зазнавання ним відсоткових ризиків. Керівництво також може надавати у своїх коментарях до фінансових звітів інформацію про зазнавання відсоткових ризиків і про управління та контроль банком таких ризиків.
36. У багатьох країнах банківські депозити можуть бути зняті за вимогою, а аванси, надані банком, можуть бути оплачені за вимогою. Проте на практиці такі депозити й аванси часто утримуються протягом тривалих періодів без зняття чи виплати. Отже, фактична дата виплати наступає пізніше від контрактної дати. Окрім того, банк розкриває аналіз, який базується на контрактних строках погашення, хоча контрактний період виплати часто не є фактичним, оскільки контрактні дати відображають ризики ліквідності, притаманні активам та зобов'язанням банку.
37. Деякі активи банку не мають контрактної дати погашення. Період, коли передбачається погашення цих активів, як правило, вважається датою, на яку очікується реалізація даних активів.
38. Оцінка користувачами ліквідності банку, виходячи з розкриття групування за строками погашення, здійснюється в контексті
510
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
місцевої банківської практики, зокрема наявності коштів для банків. У деяких країнах наявними є короткострокові кошти, за умови нормальної діяльності, з грошового ринку, або, в разі екстремальних обставин, від центрального банку. В інших країнах така практика відсутня.
39. Для забезпечення повного розуміння користувачами групування за строками погашення може бути необхідним доповнення розкриття інформацією про вірогідність сплати в межах періоду, що залишився до розкриття у фінансових звітах. Отже, керівництво може надавати в своєму коментарі до фінансових звітів інформацію про фактичні періоди та засоби управління і контролю керівництвом ризиками та залежністю, пов'язаною з розподілом за різними строками погашення та ставками відсотка.
Концентрація активів, зобов'язань та позабалансових статей
40. Банку слід розкривати будь-які суттєві концентрації його активів, зобов'язань та позабалансових статей. Таке розкриття слід робити за географічними регіонами, групами замовників або галузей чи за іншими концентраціями ризику. Банк також має розкривати суму суттєвих ризиків у іноземній валюті на нетто-основі.
41. Банк розкриває суттєві концентрації у розподілі його активів та у джерелах його зобов'язань, оскільки це служить корисним показником потенційних ризиків, притаманних реалізації активів та коштів, доступних банкові. Таке розкриття здійснюється за географічними регіонами, групами замовників і галузей або іншими концентраціями ризику, які є доречними за певних обставин певного банку. Подібний аналіз та пояснення позабалансових статей також є важливим. Географічні регіони можуть включати окремі країни, групи країн або регіонів у межах однієї країни; розкриття щодо клієнтів може торкатися таких секторів, як уряд, державні органи, комерційні та промислові підприємства. Такі розкриття здійснюються на додаток до будь-якої інформації за сегментами, яка вимагається МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами".
42. Розкриття сум суттєвих ризиків у іноземній валюті на нетто-основі також є корисним показником ризику збитків, що виникають у результаті змін валютних курсів.
511
МСБО 30 (переформатований у 1994 р.)
Збитки від позик та авансів
43. Банкам слід розкривати наведене нижче:
а) облікову політику, яка описує основу визнання як витрат безнадійних позик і авансів та їх списання;
б) деталі змін у сумі забезпечення збитків від позик та авансів протягом періоду. Слід розкривати окремо суму, визнану як витрати певного періоду на збитки від безнадійних позик та авансів, суму, нараховану у певному періоді на списані позики та аванси, і отриману суму, кредитовану у певному періоді на раніше списані позики та аванси;
в) сукупну суму забезпечення збитків від позик та авансів на дату балансу;
г) сукупну суму, включену до балансу, позик та авансів, відсотки на які не нараховуються, і основу, використану для визначення балансової вартості таких позик та авансів.
44. Будь-які суми, відведені на забезпечення збитків від позик та авансів на додаток до тих збитків, які були конкретно визначені, або до потенційних збитків, які, як свідчить досвід, присутні у портфелі позик та авансів, слід обліковувати як розподіл нерозподіленого прибутку. Будь-які кредити, які виникають у результаті зменшення таких сум, призводять до збільшення нерозподіленого прибутку і не включаються до визначення чистого прибутку або збитків періоду.
45. У ході своєї звичайної діяльності банки неминуче несуть збитки від позик, авансів та інших видів кредитів у результаті їх часткової або повної безнадійності. Сума збитків, яка конкретно визначена, визнається як витрати і вираховується з балансової вартості відповідної категорії позик та авансів як сума забезпечення збитків від позик та авансів. Сума потенційних збитків, яка конкретно не визначена, але, як свідчить досвід, є присутньою у портфелі позик та авансів, також вважається витратами і вираховується з загальної балансової вартості позик та авансів як сума забезпечення збитків від авансів та позик. Оцінка цих збитків залежить від міркувань керівництва; проте суттєвим є послідовне застосування керівництвом його оцінок від періоду до періоду.