Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


588 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
Оцінка 10-42
Подання 47-48
Сфера застосування
Прибуток: базисний
Випущені акції
Подобный материал:
1   ...   43   44   45   46   47   48   49   50   ...   61

586

МСБО 32

поки не відбудеться подія невиконання зобов'язань. Проте гарантія є фінансовим зобов'язанням гаранта, тому що вона є контрактним зобов'язанням обміняти один фінансовий інструмент (як правило, грошові кошти) на інший (дебі­торську заборгованість внаслідок невиконання дебітором своїх зобов'язань) за умов, які є потенційно несприятли­вими.

Б. Підприємство може здійснити операцію, яка по формі являє собою пряме придбання або продаж фінансового інстру­мента, але не пов'язана з передачею частки економічної участі в ньому. Це відбувається з деякими типами угод про продаж і наступне придбання та угод про купівлю з домовленістю про здійснення через деякий час зворотної операції за фіксованою ціною. І навпаки, підприємство може придбати або передати іншій стороні частку еко­номічної участі в фінансовому інструменті шляхом опе­рації, яка за формою не пов'язана з придбанням або продажем юридичне оформленого права. Наприклад, у разі позики без права регресу підприємство може від­дати дебіторську заборгованість як заставу та погодитися використати надходження від заставлених рахунків ви­нятково для обслуговування кредиту.

В. Підприємство може здійснити часткову або неповну пе­редачу фінансового активу. Наприклад, при сек'юрити-зації підприємство купує або передає іншій стороні деякі, але не всі майбутні економічні вигоди, пов'язані з фінан­совим інструментом.

Г. Підприємство добровільно або обов'язково може об'єдну­вати два або кілька окремих фінансових інструментів з метою забезпечення конкретних активів для погашення конкретних зобов'язань. Такі домовленості включають, наприклад, угоди з умовою анулювання боргу, за якими фінансові активи відкладаються для погашення зобов'я­зання, причому ці активи не акцептуються кредитором для погашення зобов'язання забезпеченого фінансування без права регресу та створення фонду погашення.

Д. Підприємство може застосовувати різні методи управ­ління ризиком для зведення до мінімуму доступності фі­нансовим ризикам. Такі методи включають, наприклад, хеджування, конвертування відсоткової ставки з плаваю­чої у фіксовану ставку або фіксованої ставки у плава-


587

МСБО 32

ючу, диверсифікацію й об'єднання ризиків, гарантії та різні типи страхування (включаючи поручительства та угоди про "неушкодженість"). Ці методи, як правило, зменшують доступність збиткам лише від одного з кіль­кох різних фінансових ризиків, пов'язаних з фінансовим інструментом, та передбачають припущення додаткової або лише часткової компенсації доступності ризикам.

Е. Підприємство може умовно об'єднувати разом два або кілька фінансових інструмента в "синтетичний" інстру­мент або для інших цілей, ніж наведені в пунктах Г та Е вище.

Є. Підприємство може придбати або випустити фінансовий інструмент у ході операції, в якій сума компенсації, що обмінюється на інструмент, є невизначеною. Такі операції можуть бути пов'язані з компенсацією в негрошових ко­штах або з обміном кількох предметів.

Ж. Підприємство може придбати або випустити облігацію, прості векселі чи інший монетарний інструмент з ого­лошеною сумою або відсотковою ставкою, яка відрізня­ється від домінуючої ринкової відсоткової ставки, яку можна застосувати до інструмента. Такі фінансові ін­струменти включають облігації з нульовими купонами та позики, надані за явно сприятливих умов, але пов'язані з компенсацією в негрошових коштах, наприклад позики з низькою відсотковою ставкою для працівників.

А27. У параграфі 54 даного стандарту наведено кілька питань, які підприємство вирішує при розкритті своєї облікової полі­тики, коли ці питання є суттєвими щодо застосування оцінки на основі собівартості. В разі невизначеності щодо сплати сум, які мають бути отриманими від реалізації монетарного фінансового активу або зниження справедливої вартості фі­нансового активу нижче його балансової вартості внаслідок інших причин, підприємство зазначає свою політику, щоб визначити:

а) коли знижувати балансову вартість активу;

б) суму, до якої воно знижує балансову вартість;

в) як визнавати будь-який прибуток від активу;

г) чи можна сторнувати зниження балансової вартості в майбутньому, як що обставини зміняться.


588

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 33

Прибуток на акцію

Цей МСБО був затверджений Радою КМСБО в січні 1997 року та набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1998 року або пізніше. Застосування до вказаної дати заохочується.





589

МСБО 33

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 33

Прибуток на акцію

Мета

Сфера застосування Параграфи 1-5

Підприємства, акції яких відкрито

продаються та купуються 1-3

Підприємства, акції яких відкрито не

продаються та не купуються 4-5

Визначення 6-9

ОЦІНКА 10-42

Базисний прибуток на акцію 10-23

Прибуток: базисний 11-13

На акцію: базисний 14-23

Розбавлений прибуток на акцію 24-42

Прибуток: розбавлений 26-28

На акцію: розбавлений 29-37

Розбавляючі потенційні звичайні акції 38-42

ПЕРЕРАХУНОК 43-46

ПОДАННЯ 47-48

РОЗКРИТТЯ 49-52

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ 53


590

МСБО 33

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 33

Прибуток на акцію

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Мета

Метою цього стандарту є опис принципів для визначення та по­дання прибутку на акцію, що покращить зіставність показників діяльності різних підприємств в одному і тому ж періоді та од­ного і того ж підприємства у різних облікових періодах. Цей стандарт зосереджується на знаменнику для обчислення прибутку на акцію. Навіть якщо дані про прибуток на акцію обмежені через різну облікову політику, застосовану для визначення "при­бутку", послідовне визначення знаменника підвищує корисність фінансової звітності.

Сфера застосування

Підприємства, акції яких відкрито продаються та купуються

1. Цей стандарт слід застосовувати підприємствам, звичай­ні або потенційні звичайні акції яких відкрито продаються та купуються, та підприємствам, які знаходяться у процесі випуску звичайних акцій або потенційних звичайних акцій на відкриті ринки цінних паперів.

2. Якщо подаються як звіти материнської компанії, так і консолідовані фінансові звіти, інформація, передбачена цим стандартом, повинна бути надана тільки на основі кон­солідованої інформації.

3. Користувачі фінансових звітів материнської компанії, як пра­вило, цікавляться і повинні бути поінформовані про результати діяльності групи у цілому.


591

МСБО 33

Підприємства, акції яких відкрито не продаються та не купуються

4. Підприємству, у якого не має ні звичайніше акцій, ні потен­ційних звичайних акцій, які вільно продаються та купуються, але яке розкриває прибуток на акцію, слід виконувати об­числення та розкриття прибутку на акцію відповідно до цього стандарту.

5. Від підприємства, у якого не має ні звичайних акцій, ні потен­ційних звичайних акцій, які вільно продаються та купуються, не вимагається розкривати прибуток на акцію. Проте зіставність фінансових звітів підприємств зберігається, якщо будь-яке таке підприємство обирає розкриття прибутку на акцію та обчис­лює прибуток на акцію відповідно до цього стандарту.

Визначення

6. Терміни, що використовуються у цьому стандарті, мають таке значення:

Звичайна акція — це інструмент власного капіталу, який має нижчий статус, ніж усі інші класи інструментів власного капіталу.

Потенційна звичайна акція — це фінансовий інструмент або інший контракт, який може надати право його утри­мувачу на звичайні акції.

Варанти або опціони - це фінансові інструменти, що на­дають їх утримувачам права на придбання звичайних ак­цій.

7. Звичайні акції надають право на участь у чистому прибутку періоду лише після інших типів акцій, наприклад привілейова­них. Підприємство може мати більше одного класу звичайних акцій. Звичайні акції одного і того ж класу надають однакові права на отримання дивідендів.

8. Приклади потенційних звичайних акцій:

а) інструменти боргового або власного капіталу, включаючи привілейовані акції, які конвертуються у звичайні акції;

б) варанти та опціони акцій;


592

МСБО 33

в) програми для працівників, які надають їм можливість от­римувати звичайні акції у вигляді частини їх заробітної плати та інші програми придбання акцій;

г) акції, які були б випущені після виконання певних умов, передбачених контрактними угодами, такими як придбання підприємства або інших активів.

9. Наступні терміни мають таке ж значення, як визначено у МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання":

Фінансовий інструмент — це будь-який контракт, який призводить як до фінансового активу одного підприємства, так і фінансового зобов'язання або інструмента капіталу іншого підприємства.

Інструмент капіталу — це будь-який контракт, який за­свідчує залишкову частку в активах підприємства після вирахування всіх його зобов 'язань.

Справедлива вартість — це сума, за якою актив можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторо­нами.


593

МСБО 33

Оцінка

Базисний прибуток на акцію

10. Базисний прибуток на акцію повинен обчислюватися за до­помогою ділення чистого прибутку або збитку періоду, які відносяться до утримувачів звичайних акцій, на середньо­зважену кількість звичайних акцій, які знаходяться в обігу протягом періоду.

Прибуток: базисний

11. З метою обчислення базисного прибутку на акцію чистий прибуток або збиток періоду, які відносяться до утриму­вачів звичайних акцій, повинен бути чистим прибутком або збитком періоду після вирахування дивідендів на приві­лейовані акції.

12. Усі статті доходу та витрат, які визнаються протягом періоду, включаючи витрати на податки, екстраординарні статті та ча­стки меншості входять до визначення чистого прибутку або збитку періоду (див. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці"). Сума чистого прибутку, що відноситься до утримувачів при­вілейованих акцій, включаючи дивіденди на привілейовані акції періоду, вираховується з чистого прибутку періоду (або додається до чистого збитку періоду) з метою обчислення чистого прибутку або збитку періоду, які відносяться до утримувачів звичайних акцій.

13. Сумою дивідендів на привілейовані акції, яка вираховується з чистого прибутку періоду, є:

а) сума будь-яких дивідендів на некумулятивні привілейовані акції, які було оголошено за певний період;

б) повна сума необхідних дивідендів на кумулятивні приві­лейовані акції певного періоду, незалежно від того, було чи не було оголошено дивіденди. Сума дивідендів на при­вілейовані акції певного періоду не включає суму будь-яких дивідендів на кумулятивні привілейовані акції, що була сплачена або оголошена протягом поточного періоду за по­передні періоди.


594

МСБО 33

На акцію: базисний

14. З метою обчислення базисного прибутку на акцію кіль­кість звичайних акцій повинна бути середньою зваженою кількістю звичайних акцій, які знаходяться в обігу протягом певного періоду.

15. Середньозважена кількість звичайних акцій, які знаходяться в обігу протягом певного періоду, відображає той факт, що сума акціонерного капіталу могла змінитися протягом певного пері­оду в результаті більшої або меншої кількості акцій в обігу на будь-який час. Вона є кількістю звичайних акцій в обігу на початок періоду, скоригованою на кількість викуплених та випущених звичайних акцій протягом певного періоду, помно­женою на часовий зважений коефіцієнт. Часовий зважений коефіцієнт — це загальна кількість днів, протягом яких акції знаходяться в обігу, у вигляді відношення до загальної кількості днів у певному періоді; обгрунтована аппроксимація середньозваженоъ кылькосты э прийнятною за багатьох обставин

Приклад. Середньозважена кількість акцій







Випущені акції

Власні акції

випущені підприємством

Акції

в обігу

1 січня 20Х1 р.

Залишок на початок року

2 000

300

1 700

31 травня 20Х1 р.

Випуск нових акцій

за грошові

кошти

800

-

2500

1 грудня 20Х1 р.

Придбання власних акцііі за грошові

кошти

-

250

2250

31 грудня 20Х1 р.

Залишок

на кінець року

2 800

550

2250

Розрахунок середньозваженої кількості:

(1 700 х 5/12) + (2 500 х 6/12) + (2 250 х 1/12) = 2 146 акцій або

(1 700 х 12/12) + (800 х 7/12) - (250 х 1/12) = 2 146 акцій



595

МСБО 33

16. У більшості випадків акції включаються до середньозваженої кількості акцій, починаючи з дати, коли вони стають дебітор­ською заборгованістю (яка, як правило, є датою їх випуску), наприклад:

а) звичайні акції, які випущено в обмін на грошові кошти, включаються, коли грошові кошти стають дебіторською за­боргованістю;

6) звичайні акції, які випущено як частину добровільної реінве-стиції дивідендів на звичайні або привілейовані акції, вклю­чаються на дату виплати дивідендів;

в) звичайні акції, які випущено у результаті конвертування бор­гового інструмента у звичайні акції, включаються за станом на дату припинення нарахування відсотків;

г) звичайні акції, які випущено взамін відсотків або номіналу інших фінансових інструментів, включаються за станом на дату припинення нарахування відсотків;

д) звичайні акції, які випущено в обмін на погашення зобов'я­зання підприємства, включаються за станом на дату пога­шення;

е) звичайні акції, які випущено у вигляді відшкодування за при­дбання активу, крім грошових коштів, включаються за ста­ном на дату визнання придбання;

є) звичайні акції, які випущено за надання послуг підприєм­ству, включаються на момент надання послуг.

У цих та інших випадках час включення звичайних акцій ви­значається конкретними умовами, передбаченими випуском. Слід приділяти належну увагу до сутності будь-якої угоди, яка має відношення до випуску.

17. Звичайні акції, випущені як частина компенсації за придбання при об'єднанні компаній, яке є придбанням, включаються до середньозваженої кількості акцій за станом на дату при­дбання, оскільки покупець включає до свого звіту про при­бутки та збитки результати діяльності підприємства, яке він купує, починаючи з дати придбання. Звичайні акції, випущені як елемент об'єднання компаній, яке є об'єднанням часток, включаються до обчислення середньозваженої кількості акцій за всі відображені періоди, оскільки фінансові звіти об'єдна-


596

МСБО 33

ного підприємства складаються таким чином, ніби така об'єд­нана одиниця завжди існувала. Отже, кількість звичайних ак­цій, яку використовують для обчислення базисного прибутку на акцію при об'єднані компаній, яке є об'єднанням часток, є сукупною середньозваженою кількістю акцій об'єднаних під­приємств, скоригованою до еквівалента акцій підприємства, акції якого знаходяться в обігу після об'єднання.

18. У випадку, коли звичайні акції випускаються у частково оп­лаченій формі, ці частково оплачені акції розглядаються як ча­стка звичайної акції в тому розмірі, в якому вони мають пра­во брати участь у дивідендах, які відносяться до повністю сплаченої звичайної акції протягом фінансового періоду.

19. Звичайні акції, які необхідно випускати після виконання пев­них умов (акції, випуск яких залежить від непередбачених подій), вважаються такими, що знаходяться в обігу та вклю­чаються до обчислення базисного прибутку на акцію, почи­наючи з дати, коли всі необхідні умови виконані. Звичайні акції в обігу, які можуть бути повернені в залежності від не­передбачених подій (тобто підлягають відкликанню), розгляда­ються як акції, що випускаються в залежності від неперед­бачених подій.

20. Середньозважену кількість звичайних акцій, що знахо­дяться в обігу протягом даного періоду та всіх відобра­жених періодів, слід коригувати відповідно до подій, які змінили кількість звичайних акцій в обігу без відповідних змін у ресурсах, окрім конвертування потенційних звичай­них акцій, що знаходяться в обігу.

21. Звичайні акції можуть випускатися або кількість акцій в обігу може зменшуватися без відповідної зміни у ресурсах. При­кладами є:

а) випуск акцій для безкоштовного пропорційного розподілу між акціонерами або бонусна емісія (відома в деяких країнах як дивіденд, що сплачується цінними паперами);

б) бонусний елемент у будь-якому іншому випуску, наприклад бонусний елемент у випуску прав на акції, призначені для існуючих акціонерів;

в) дробіння акцій;

г) зворотне дробіння акцій (консолідація акцій).


597

МСБО 33

22. При випуску акцій для безкоштовного пропорційного розподі­лу між акціонерами чи бонусній емісії, або дробінні акцій звичайні акції випускаються для існуючих акціонерів без до­даткової компенсації. Отже, кількість звичайних акцій в обі­гу збільшується без збільшення ресурсів. Кількість звичайних акцій, які знаходяться в обігу до певної події, коригується на пропорційну зміну в кількості звичайних акцій в обігу так, ніби подія відбулася на початку найранішого з усіх наведених у звіті періодів. Наприклад, при бонусній емісії з відношен­ням два до одного кількість акцій в обігу до випуску помно­жується на 3 для отримання нової загальної кількості акцій або на 2 для отримання кількості додаткових акцій.

23. З посиланням на параграф 216, випуск звичайних акцій на час здійснення прав або конвертування потенційних звичайних акцій здебільшого не призводить до виникнення бонусного елемента, оскільки потенційні звичайні акції, як правило, бу­дуть випущені за повну вартість, що призводить до пропор­ційної зміни у ресурсах, які є в наявності на підприємстві. При випуску прав на акції ціна здійснення прав часто нижча справедливої вартості акцій. Отже, такий випуск прав на ак­ції включає в себе бонусний елемент. Кількість звичайних акцій, яку слід застосовувати для обчислення базисного при­бутку на акцію за всі періоди до випуску прав на акції, є кількістю звичайних акцій, що знаходяться в обігу до цього випуску, помноженою на такий коефіцієнт:


Справедлива вартість однієї акції безпосередньо

до здійснення прав на акції

--------------------------------------------------------------------------------------------------

Справедлива вартість однієї акції,

яка теоретично виключає право

на придбання нових акцій,

призначених для існуючих акціонерів

Справедлива вартість однієї акції, яка теоретично виключає право на придбання нових акцій, призначених для існуючих акціонерів, обчислюється шляхом складання сукупної спра­ведливої вартості акцій безпосередньо до здійснення прав на акції і надходжень від здійснення прав на акції та розділення на кількість акцій в обігу після здійснення прав на акції. Якщо самі права на акції призначені для продажу та купівлі окремо від акцій до дати здійснення прав, то справедлива вартість для