Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


Розбавляючі потенційні звичайні акції
Приклад. Визначення послідовності, за якою розбавляючі цінні папери включаються до обчислення середньозваженої кількості акцій
Потенційні звичайні акції
Збільшення прибутку, який відноситься до утримувачів звичайних акцій при конвертуванні потенційних звичайних акцій
Збільшення прибутку
Обчислення розбавленого прибутку на акцію
Дата набрання чинності
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
615 МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
616 МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
617 МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Подобный материал:
1   ...   45   46   47   48   49   50   51   52   ...   61

36. Цей метод обчислення впливу опціонів та інших угод про придбання акцій дає такий же результат, як і метод викуп­лених акцій, що застосовується в деяких країнах. Це не озна­чає, що підприємство здійснило операцію з придбання


605

МСБО 33

власних акцій, яка може не бути можливою за певних обставин або законною в деяких юрисдикціях.

37. Тою мірою, якою частково сплаченим акціям не надається право на участь у дивідендах протягом фінансового періоду, вони вважаються еквівалентом варантів або опціонів.

Розбавляючі потенційні звичайні акції

38. Потенційні звичайні акції слід вважати розбавляючими тоді і лише тоді, коли їх конвертування в звичайні акції зменшить чистий прибуток на акцію від подальшої зви­чайної діяльності.

39. Підприємство застосовує чистий прибуток від подальшої звичайної діяльності як "контрольне число", яке використову­ється для визначення, чи є потенційні звичайні акції розбавля­ючими, чи антирозбавляючими. Чистий прибуток від подаль­шої звичайної діяльності є чистим прибутком від звичайної діяльності (як це визначено в МСБО 8) після вирахування дивідендів та після виключення статей, які пов'язані з перер­ваними операціями; таким чином, він виключає екстраорди­нарні статті та результати змін в обліковій політиці і вип­равлення суттєвих помилок.

40. Потенційні звичайні акції є антирозбавляючими, якщо їх кон­вертування у звичайні акції збільшить прибуток на акцію від подальшої звичайної діяльності або зменшить збиток на акцію від подальшої звичайної діяльності. Вплив антирозбавляючих потенційних звичайних акцій не береться до уваги при обчи­сленні розбавленого прибутку на акцію.

41. При вирішенні того, чи є потенційні звичайні акції розбавля­ючими або антирозбавляючими, кожен випуск або серія потен­ційних звичайних акцій розглядаються окремо, а не у сукуп­ності. Послідовність розгляду потенційних звичайних акцій може впливати на те, чи є вони розбавляючими, чи ні. Отже, для того, щоб збільшити до максимуму розбавлення базисного прибутку на акцію, кожен випуск або серія потенційних зви­чайних акцій розглядається у послідовності від найбільш роз­бавляючих до найменш розбавляючих.


606

МСБО 33

Приклад. Визначення послідовності, за якою розбавляючі цінні папери включаються до обчислення середньозваженої кількості акцій

Прибуток — чистий прибуток, який відноситься до утримувачів звичайних акцій






10 000 000




Звичайні акції в обігу




2 000 000




Середньозважена справедлива вартість однієї звичайної акції протягом року






75,00




Потенційні звичайні акції










Опціони

100 000 з ціною здійснення права 60

Привілейовані акції, які можна конвертувати

800 000 акцій, які мають право на кумулятивний дивіденд - 8 на акцію. Кожну привілейовану і акцію можна конвертувати в 2 звичайних акцій.

5% облігації, які можна конвертувати

номінальна вартість — 100 000 000. Кожну облігацію вартістю 1 000 можна конвертувати в 20 звичайних акцій. Амортизація премії або дисконту не впливає на визначення витрат на відсотки.

Ставка оподаткування

40%







Збільшення прибутку, який відноситься до утримувачів звичайних акцій при конвертуванні потенційних звичайних акцій




Збільшення прибутку

Збільшення кількості звичайних акцій

Прибуток на додаткову акцію

Опціони










Збільшення прибутку

НУЛЬ







Додаткові акції, випущені без компенсації 100 000 х (75-60)/75




20 000

НУЛЬ

Привілейовані акції, які можна конвертувати










Збільшення чистого прибутку

8 х 800 000

6 400 000







Додаткові акції 2 х 800 000




1 600 000

4,00

5% облігації, які можна конвертувати










Збільшення чистого прибутку

100 000 000 х 0,05 х (1-0,4)

3 000 000







Додаткові акції

100 000х20




2 000 000

1,50

607

МСБО 33

Обчислення розбавленого прибутку на акцію




Чистий прибуток, який відноситься до утримувачів звичайних аецій

Звичайні акції

На акцію




Згідно з звітністю

10 000 000

2 000 000

5,00




Опціони

_______

20 000










10 000 000

2 020 000

4,95

Розбавляючі

5% облігації

3 000 000

2 000 000







які можна конвертувати

13 000 000

4 020 000

3,23

Розбавляючі

Привілейовані акції,

6 400 000

1 600 000







які можна конвертувати

19 400 000

5 620 000

3,45

Антирозбав-ляючі

Оскільки розбавлений прибуток на акцію збільшується, коли привілейовані акції, які можна конвертувати, беруться до уваги (від 3.23 до 3.45), то привілейовані акції, які можна конвертувати, є антирозбавляючими та не беруться до уваги при обчисленні розбавленого прибутку на акцію. Отже, розбавлений прибуток на акцію 3.23.


Цей приклад не ілюструє класифікацію фінансових інструментів, які можна конвертувати, як зобов'язань та власного капіталу або класифікацію пов'язаних з ними відсотків та дивідендів як витрат та власного капіталу згідно з вимогами МСБО 32.



42 Вартість потенційних звичайних акцій визначається за період їх перебування в обігу. Потенційні звичайні акції, які було ану­льовано або визнано такими, строк дії яких закінчився протя­гом звітного періоду, включаються до обчислення розбавленого прибутку на акцію лише за ту частину періоду, протягом якої вони перебували в обігу. Потенційні звичайні акції, які були конвертовані в звичайні акції протягом звітного періоду, включаються до обчислення розбавленого прибутку на акцію з початку періоду до дати конвертування; починаючи з дати конвертування, звичайні акції, які залишилися, включаються як до базисного, так і до розбавленого прибутку на акцію.


608

МСБО 33

Перерахунок

43. Якщо кількість звичайних або потенційних звичайних ак­цій в обігу збільшується в результаті випуску акцій для безкоштовного пропорційного розподілу між акціонерами чи бонусної емісії, чи дробіння акцій або зменшується в ре­зультаті зворотного дробіння акцій, то обчислення бази­сного та розбавленого прибутку на акцію за всі відоб­ражені в звіті періоди слід коригувати у ретроспектив­ній послідовності. Якщо ці зміни відбуваються після дати балансу, але до випуску фінансових звітів, обчислення даних на акцію для них та для будь-яких фінансових звітів попередніх періодів повинне базуватися на новій кількості акцій. Якщо обчислення даних на акцію відображає такі зміни в кількості акцій, цей факт слід розкривати. В до­повнення до цього, базисний та розбавлений прибуток на акцію за всі відображені в звіті періоди слід коригувати:

а) на вплив суттєвих помилок та коригувань, що є резу­льтатом змін в обліковій політиці, які розглядаються відповідно до базового підходу в МСБО 8;

б) на вплив об'єднання компаній, яке є об'єднанням часток.

44. Підприємство не перераховує розбавлений прибуток на ак­цію за будь-який попередній відображений у звіті період, на зміни в застосованих припущеннях або конвертування потен­ційних звичайних акцій у звичайні акції в обігу.

45. Підприємства заохочуються розкривати опис операцій із зви­чайними або потенційними звичайними акціями, які відріз­няються від випуску акцій для безкоштовного пропорційного розподілу між акціонерами або дробіння акцій, що відбува­ються після дати балансу, якщо вони є настільки важливими, що їх нерозкриття вплине на спроможність користувачів фі­нансових звітів робити правильні оцінки та приймати пра­вильні рішення (див. МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу"). Прикладами таких опе­рацій є:

а) випуск акцій за грошові кошти;

б) випуск акцій, коли надходження використовуються для спла­ти заборгованості або погашення привілейованих акцій в обігу на дату балансу;


609

МСБО 33

в) погашення звичайних акцій в обігу;

г) здійснення прав на потенційні звичайні акції, які перебу­вають в обігу на дату балансу, або їх конвертування в зви­чайні акції;

д) випуск варантів, опціонів або цінних паперів, які можна кон­вертувати;

е) виконання умов, які призведуть до випуску акцій в залеж­ності від непередбачених подій.

46. Суми прибутку на акцію не коригуються на такі операції, які відбуваються після дати балансу, тому що вони не впливають на суму капіталу, використану для отримання чистого при­бутку або збитку певного періоду.

Подання

47. Підприємству слід подавати базисний та розбавлений прибуток на акцію в основній частині звіту про прибу­тки та збитки для кожного класу звичайних акцій, що надають різні права на частку в чистому прибутку пев­ного періоду. Підприємству слід подавати базисний та розбавлений прибуток на акції з однаковим рівнем де­талізації за всі відображені періоди.

48. Цей стандарт вимагає від підприємства подання базисно­го та розбавленого прибутку на акцію, навіть якщо роз­криті суми є негативними (збиток на акцію).

Розкриття

49. Підприємству слід розкривати:

а) суми, використані як чисельники при обчисленні базис­ного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих сум з сумами чистого прибутку або збитку певного періоду;

б) середньозважену кількість звичайних акцій, використа­ну як знаменник при обчисленні базисного та розбавле­ного прибутку на акцію, а також узгодження цих зна­менників один з одним.


610

МСБО 33

50. Фінансові інструменти та інші контракти, які створюють поте­нційні звичайні акції, можуть включати умови, що вплива­ють на оцінку базисного та розбавленого прибутку на акцію. Ці умови можуть визначати, чи є або не є потенційні зви­чайні акції розбавляючими, і якщо так, то вплив на середньо­зважену кількість акцій в обігу та будь-які наступні коригу­вання чистого прибутку, який відноситься до утримувачів зви­чайних акцій. Не зважаючи на те, вимагає чи ні МСБО 32 розкриття умов, таке розкриття заохочується цим стандартом.

51. Якщо підприємство розкриває додатково до базисного та розбавленого прибутку на акцію суми на акцію, застосо­вуючи включений до звітності компонент чистого при­бутку, що відрізняється від чистого прибутку або збитку певного періоду, які відносяться до утримувачів звичайних акцій, такі суми слід обчислювати, застосовуючи серед­ньозважену кількість звичайних акцій, визначену відповід­но до цього стандарту. Якщо застосовується компонент чистого прибутку, який не включено у звіт про прибутки та збитки окремою статтею, потрібно надати узго­дження застосованого компонента та статті, що наведе­на у звіті про прибутки та збитки. Суми базисного і розбавленого прибутку на акцію слід розкривати з одна­ковим рівнем деталізації.

52. Підприємство може розкрити більше інформації, ніж цього вимагає даний стандарт. Така інформація може допомагати користувачам фінансових звітів оцінювати результати діяльно­сті підприємства і може бути у вигляді сум різних компонен­тів чистого прибутку на акцію. Таке розкриття заохочується. Проте, коли розкриваються такі суми, знаменники обчислю­ються відповідно до цього стандарту для забезпечення зіставно-сті розкриття сум на акцію.

Дата набрання чинності

53. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1998 року або пізніше. Застосування до вказаної дати заохочується.


611





613

МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 12

(переглянутий у 1996 р.)

Податки на прибуток

Цей переглянутий МСБО замінює МСБО 12 "Облік податків на прибуток", який був затверджений Радою у переформатованому варіанті в 1994 році. Переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових звітів з 1 січня 1998 року або пізніше.





615

МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)

ВСТУП

Даний стандарт ("МСБО 12 (переглянутий)") замінює МСБО 12 "Облік податків на прибуток) ("первісний МСБО 12"). МСБО 12 (переглянутий) є чинним для звітних періодів, починаючи з 1 січня 1998 р. або після цієї дати. Основними змінами у порівнянні з первісним МСБО 12 є:

1. Первісний МСБО 12 вимагав від підприємства обліковувати відстрочений податок з застосуванням методу відстрочення або методу зобов'язання, який іноді є відомим як метод зобов'язань за звітом про прибутки та збитки. МСБО 12 (переглянутий) забороняє метод відстрочення і вимагає іншого методу зобо­в'язань, відомого як метод зобов'язань за балансом.

Метод зобов'язань за звітом про прибутки та збитки приділяє основну увагу різницям у часі, тоді як метод зобов'язань за ба­лансом — тимчасовим різницям. Різниці в часі є різницями між оподаткованим та обліковим прибутками, які виникають в од­ному періоді і сторнуються в одному або кількох наступних періодах. Тимчасові різниці — це різниці між податковою ба­зою активу або зобов'язання та їх балансовою вартістю в балансі. Податкова база активу або зобов'язання є сумою, яка відноситься до цього активу або зобов'язання з метою оподат­кування.

Усі різниці в часі є тимчасовими різницями. Тимчасові різни­ці виникають також за таких обставин, які не ведуть до ви­никнення тимчасових різниць, хоч первісний МСБО 12 роз­глядав їх подібно до операцій, які дійсно ведуть до тимчасових різниць. Це такі обставини:

а) дочірні підприємства, асоційовані компанії або спільні під­приємства не розподілили повністю свій прибуток мате­ринській компанії або інвестору;

б) активи переоцінюються, але відповідне коригування з ме­тою оподаткування не здійснюється;

в) вартість об'єднання компаній, яке є придбанням, розподіля­ється на придбані ідентифіковані активи та зобов'язання з посиланням на їх справедливу вартість, але відповідне ко­ригування з метою оподаткування не здійснюється.


616

МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)

Крім того, є тимчасові різниці, які не є різницями в часі, наприклад ті тимчасові різниці, що виникають, коли:

а) немонетарні активи та зобов'язання закордонної господар­ської одиниці, які є невід'ємною частиною операцій підпри­ємства, що звітує, переводяться за "історичними" валютними курсами;

б) немонетарні активи та зобов'язання переводяться з одної ва­люти в іншу згідно з МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції"

або

в) балансова вартість активу чи зобов'язання після первісного визнання відрізняється від їх первісної податкової бази.

2. Первісний МСБО 12 дозволяв підприємству не визнавати від­строчені податкові активи та зобов'язання у випадках, коли є обгрунтоване свідчення того, що різниці в часі не будуть сторнуватися протягом певного важливого періоду в майбут­ньому. МСБО 12 (переглянутий) вимагає від підприємства визнавати відстрочене податкове зобов'язання або (за деяких умов) актив при усіх тимчасових різницях, за деякими, визна­ченими нижче, винятками.

3. Первісний МСБО 12 вимагав:

а) визнавати відстрочені податкові активи, які виникають від тимчасових різниць, коли є обгрунтоване очікування реал­ізації;

б) визнавати відстрочені податкові активи від податкових збитків як актив лише тоді, коли була гарантія, яка пере­вищує будь-який обгрунтований сумнів, що майбутній опо­даткований прибуток буде достатнім для того, щоб дозво­лити реалізувати вигоду від збитку. Первісний МСБО 12 дозволяв підприємству (але не вимагав від нього) відкладати визнання вигоди від податкових збитків до періоду реалі­зації.

МСБО 12 (переглянутий) вимагає визнавати відстрочені по­даткові активи, коли є ймовірним, що оподатковані прибутки будуть в наявності і до них можна застосувати відстрочений податковий актив. У тих випадках, коли підприємство має податкові збитки за минулі періоди, воно визнає відстро-


617

МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)

чений податковий актив лише тою мірою, якою підприємство має достатні тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, або є переконання, крім свідчення, що достатній оподаткований прибуток буде в наявності.

4. Як виняток із загальної вимоги, викладеної в параграфі 2 ви­ще, МСБО 12 (переглянутий) забороняє визнання відстрочених податкових зобов'язань та відстрочених податкових активів, які виникають від певних активів або зобов'язань, балансова вар­тість яких відрізняється після первісного визнання від їх перві­сної податкової бази. Оскільки такі обставини не створюють різниць у часі, вони не призводили до відстрочених подат­кових активів або зобов'язань згідно з первісним МСБО 12.

5. Первісний МСБО 12 вимагав, що податки, які підлягають сплаті, на несплачені дивіденди дочірніх підприємств або асоційованих компаній слід визнавати, якщо не має підстави припустити, що ці дивіденди не будуть виплачуватися або та­ка виплата не призведе до податкового зобов'язання. Проте МСБО 12 (переглянутий) забороняє визнання таких відстро­чених податкових зобов'язань (і тих, що виникають від будь-якого пов'язаного з ним кумулятивного коригування внаслідок переведення валют) з таких міркувань:

а) материнська компанія, інвестор або учасник спільного під­приємства здатні контролювати визначення часу сторнування тимчасової різниці;

б) є ймовірним, що тимчасова різниця не буде сторнуватися в недалекому майбутньому.

У випадках, коли ця заборона веде до невизнання податкових зобов'язань, МСБО 12 (переглянутий) вимагає від підпри­ємства розкривати сукупну суму відповідних тимчасових різ­ниць.

6. Первісний МСБО 12 не посилався чітко на коригування спра­ведливої вартості, здійснені після об'єднання компаній. Такі коригування ведуть до тимчасових різниць, і МСБО 12 (пере­глянутий) вимагає від підприємства визнавати остаточне від­строчене податкове зобов'язання або (за умов відповідності критерію ймовірності щодо визнання) відстрочений податко­вий актив з відповідним упливом на визначення суми гудвілу або негативного гудвілу. Проте МСБО 12 (переглянутий) за­бороняє визнання відстрочених податкових зобов'язань, що виникають від самого гудвілу (якщо амортизація гудвілу не