Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
| Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
36. Цей метод обчислення впливу опціонів та інших угод про придбання акцій дає такий же результат, як і метод викуплених акцій, що застосовується в деяких країнах. Це не означає, що підприємство здійснило операцію з придбання
605
МСБО 33
власних акцій, яка може не бути можливою за певних обставин або законною в деяких юрисдикціях.
37. Тою мірою, якою частково сплаченим акціям не надається право на участь у дивідендах протягом фінансового періоду, вони вважаються еквівалентом варантів або опціонів.
Розбавляючі потенційні звичайні акції
38. Потенційні звичайні акції слід вважати розбавляючими тоді і лише тоді, коли їх конвертування в звичайні акції зменшить чистий прибуток на акцію від подальшої звичайної діяльності.
39. Підприємство застосовує чистий прибуток від подальшої звичайної діяльності як "контрольне число", яке використовується для визначення, чи є потенційні звичайні акції розбавляючими, чи антирозбавляючими. Чистий прибуток від подальшої звичайної діяльності є чистим прибутком від звичайної діяльності (як це визначено в МСБО 8) після вирахування дивідендів та після виключення статей, які пов'язані з перерваними операціями; таким чином, він виключає екстраординарні статті та результати змін в обліковій політиці і виправлення суттєвих помилок.
40. Потенційні звичайні акції є антирозбавляючими, якщо їх конвертування у звичайні акції збільшить прибуток на акцію від подальшої звичайної діяльності або зменшить збиток на акцію від подальшої звичайної діяльності. Вплив антирозбавляючих потенційних звичайних акцій не береться до уваги при обчисленні розбавленого прибутку на акцію.
41. При вирішенні того, чи є потенційні звичайні акції розбавляючими або антирозбавляючими, кожен випуск або серія потенційних звичайних акцій розглядаються окремо, а не у сукупності. Послідовність розгляду потенційних звичайних акцій може впливати на те, чи є вони розбавляючими, чи ні. Отже, для того, щоб збільшити до максимуму розбавлення базисного прибутку на акцію, кожен випуск або серія потенційних звичайних акцій розглядається у послідовності від найбільш розбавляючих до найменш розбавляючих.
606
МСБО 33
| Приклад. Визначення послідовності, за якою розбавляючі цінні папери включаються до обчислення середньозваженої кількості акцій | ||||
| Прибуток — чистий прибуток, який відноситься до утримувачів звичайних акцій | | 10 000 000 | | |
| Звичайні акції в обігу | | 2 000 000 | | |
| Середньозважена справедлива вартість однієї звичайної акції протягом року | | 75,00 | | |
| Потенційні звичайні акції | | | | |
| Опціони | 100 000 з ціною здійснення права 60 | |||
| Привілейовані акції, які можна конвертувати | 800 000 акцій, які мають право на кумулятивний дивіденд - 8 на акцію. Кожну привілейовану і акцію можна конвертувати в 2 звичайних акцій. | |||
| 5% облігації, які можна конвертувати | номінальна вартість — 100 000 000. Кожну облігацію вартістю 1 000 можна конвертувати в 20 звичайних акцій. Амортизація премії або дисконту не впливає на визначення витрат на відсотки. | |||
| Ставка оподаткування | 40% | | | |
| Збільшення прибутку, який відноситься до утримувачів звичайних акцій при конвертуванні потенційних звичайних акцій | ||||
| | Збільшення прибутку | Збільшення кількості звичайних акцій | Прибуток на додаткову акцію | |
| Опціони | | | | |
| Збільшення прибутку | НУЛЬ | | | |
| Додаткові акції, випущені без компенсації 100 000 х (75-60)/75 | | 20 000 | НУЛЬ | |
| Привілейовані акції, які можна конвертувати | | | | |
| Збільшення чистого прибутку 8 х 800 000 | 6 400 000 | | | |
| Додаткові акції 2 х 800 000 | | 1 600 000 | 4,00 | |
| 5% облігації, які можна конвертувати | | | | |
| Збільшення чистого прибутку 100 000 000 х 0,05 х (1-0,4) | 3 000 000 | | | |
| Додаткові акції 100 000х20 | | 2 000 000 | 1,50 | |
607
МСБО 33
| Обчислення розбавленого прибутку на акцію | ||||
| | Чистий прибуток, який відноситься до утримувачів звичайних аецій | Звичайні акції | На акцію | |
| Згідно з звітністю | 10 000 000 | 2 000 000 | 5,00 | |
| Опціони | _______ | 20 000 | | |
| | 10 000 000 | 2 020 000 | 4,95 | Розбавляючі |
| 5% облігації | 3 000 000 | 2 000 000 | | |
| які можна конвертувати | 13 000 000 | 4 020 000 | 3,23 | Розбавляючі |
| Привілейовані акції, | 6 400 000 | 1 600 000 | | |
| які можна конвертувати | 19 400 000 | 5 620 000 | 3,45 | Антирозбав-ляючі |
| Оскільки розбавлений прибуток на акцію збільшується, коли привілейовані акції, які можна конвертувати, беруться до уваги (від 3.23 до 3.45), то привілейовані акції, які можна конвертувати, є антирозбавляючими та не беруться до уваги при обчисленні розбавленого прибутку на акцію. Отже, розбавлений прибуток на акцію 3.23. | ||||
| Цей приклад не ілюструє класифікацію фінансових інструментів, які можна конвертувати, як зобов'язань та власного капіталу або класифікацію пов'язаних з ними відсотків та дивідендів як витрат та власного капіталу згідно з вимогами МСБО 32. | ||||
42 Вартість потенційних звичайних акцій визначається за період їх перебування в обігу. Потенційні звичайні акції, які було анульовано або визнано такими, строк дії яких закінчився протягом звітного періоду, включаються до обчислення розбавленого прибутку на акцію лише за ту частину періоду, протягом якої вони перебували в обігу. Потенційні звичайні акції, які були конвертовані в звичайні акції протягом звітного періоду, включаються до обчислення розбавленого прибутку на акцію з початку періоду до дати конвертування; починаючи з дати конвертування, звичайні акції, які залишилися, включаються як до базисного, так і до розбавленого прибутку на акцію.
608
МСБО 33
Перерахунок
43. Якщо кількість звичайних або потенційних звичайних акцій в обігу збільшується в результаті випуску акцій для безкоштовного пропорційного розподілу між акціонерами чи бонусної емісії, чи дробіння акцій або зменшується в результаті зворотного дробіння акцій, то обчислення базисного та розбавленого прибутку на акцію за всі відображені в звіті періоди слід коригувати у ретроспективній послідовності. Якщо ці зміни відбуваються після дати балансу, але до випуску фінансових звітів, обчислення даних на акцію для них та для будь-яких фінансових звітів попередніх періодів повинне базуватися на новій кількості акцій. Якщо обчислення даних на акцію відображає такі зміни в кількості акцій, цей факт слід розкривати. В доповнення до цього, базисний та розбавлений прибуток на акцію за всі відображені в звіті періоди слід коригувати:
а) на вплив суттєвих помилок та коригувань, що є результатом змін в обліковій політиці, які розглядаються відповідно до базового підходу в МСБО 8;
б) на вплив об'єднання компаній, яке є об'єднанням часток.
44. Підприємство не перераховує розбавлений прибуток на акцію за будь-який попередній відображений у звіті період, на зміни в застосованих припущеннях або конвертування потенційних звичайних акцій у звичайні акції в обігу.
45. Підприємства заохочуються розкривати опис операцій із звичайними або потенційними звичайними акціями, які відрізняються від випуску акцій для безкоштовного пропорційного розподілу між акціонерами або дробіння акцій, що відбуваються після дати балансу, якщо вони є настільки важливими, що їх нерозкриття вплине на спроможність користувачів фінансових звітів робити правильні оцінки та приймати правильні рішення (див. МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу"). Прикладами таких операцій є:
а) випуск акцій за грошові кошти;
б) випуск акцій, коли надходження використовуються для сплати заборгованості або погашення привілейованих акцій в обігу на дату балансу;
609
МСБО 33
в) погашення звичайних акцій в обігу;
г) здійснення прав на потенційні звичайні акції, які перебувають в обігу на дату балансу, або їх конвертування в звичайні акції;
д) випуск варантів, опціонів або цінних паперів, які можна конвертувати;
е) виконання умов, які призведуть до випуску акцій в залежності від непередбачених подій.
46. Суми прибутку на акцію не коригуються на такі операції, які відбуваються після дати балансу, тому що вони не впливають на суму капіталу, використану для отримання чистого прибутку або збитку певного періоду.
Подання
47. Підприємству слід подавати базисний та розбавлений прибуток на акцію в основній частині звіту про прибутки та збитки для кожного класу звичайних акцій, що надають різні права на частку в чистому прибутку певного періоду. Підприємству слід подавати базисний та розбавлений прибуток на акції з однаковим рівнем деталізації за всі відображені періоди.
48. Цей стандарт вимагає від підприємства подання базисного та розбавленого прибутку на акцію, навіть якщо розкриті суми є негативними (збиток на акцію).
Розкриття
49. Підприємству слід розкривати:
а) суми, використані як чисельники при обчисленні базисного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих сум з сумами чистого прибутку або збитку певного періоду;
б) середньозважену кількість звичайних акцій, використану як знаменник при обчисленні базисного та розбавленого прибутку на акцію, а також узгодження цих знаменників один з одним.
610
МСБО 33
50. Фінансові інструменти та інші контракти, які створюють потенційні звичайні акції, можуть включати умови, що впливають на оцінку базисного та розбавленого прибутку на акцію. Ці умови можуть визначати, чи є або не є потенційні звичайні акції розбавляючими, і якщо так, то вплив на середньозважену кількість акцій в обігу та будь-які наступні коригування чистого прибутку, який відноситься до утримувачів звичайних акцій. Не зважаючи на те, вимагає чи ні МСБО 32 розкриття умов, таке розкриття заохочується цим стандартом.
51. Якщо підприємство розкриває додатково до базисного та розбавленого прибутку на акцію суми на акцію, застосовуючи включений до звітності компонент чистого прибутку, що відрізняється від чистого прибутку або збитку певного періоду, які відносяться до утримувачів звичайних акцій, такі суми слід обчислювати, застосовуючи середньозважену кількість звичайних акцій, визначену відповідно до цього стандарту. Якщо застосовується компонент чистого прибутку, який не включено у звіт про прибутки та збитки окремою статтею, потрібно надати узгодження застосованого компонента та статті, що наведена у звіті про прибутки та збитки. Суми базисного і розбавленого прибутку на акцію слід розкривати з однаковим рівнем деталізації.
52. Підприємство може розкрити більше інформації, ніж цього вимагає даний стандарт. Така інформація може допомагати користувачам фінансових звітів оцінювати результати діяльності підприємства і може бути у вигляді сум різних компонентів чистого прибутку на акцію. Таке розкриття заохочується. Проте, коли розкриваються такі суми, знаменники обчислюються відповідно до цього стандарту для забезпечення зіставно-сті розкриття сум на акцію.
Дата набрання чинності
53. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1998 року або пізніше. Застосування до вказаної дати заохочується.
611
613
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 12
(переглянутий у 1996 р.)
Податки на прибуток
Цей переглянутий МСБО замінює МСБО 12 "Облік податків на прибуток", який був затверджений Радою у переформатованому варіанті в 1994 році. Переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових звітів з 1 січня 1998 року або пізніше.
615
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
ВСТУП
Даний стандарт ("МСБО 12 (переглянутий)") замінює МСБО 12 "Облік податків на прибуток) ("первісний МСБО 12"). МСБО 12 (переглянутий) є чинним для звітних періодів, починаючи з 1 січня 1998 р. або після цієї дати. Основними змінами у порівнянні з первісним МСБО 12 є:
1. Первісний МСБО 12 вимагав від підприємства обліковувати відстрочений податок з застосуванням методу відстрочення або методу зобов'язання, який іноді є відомим як метод зобов'язань за звітом про прибутки та збитки. МСБО 12 (переглянутий) забороняє метод відстрочення і вимагає іншого методу зобов'язань, відомого як метод зобов'язань за балансом.
Метод зобов'язань за звітом про прибутки та збитки приділяє основну увагу різницям у часі, тоді як метод зобов'язань за балансом — тимчасовим різницям. Різниці в часі є різницями між оподаткованим та обліковим прибутками, які виникають в одному періоді і сторнуються в одному або кількох наступних періодах. Тимчасові різниці — це різниці між податковою базою активу або зобов'язання та їх балансовою вартістю в балансі. Податкова база активу або зобов'язання є сумою, яка відноситься до цього активу або зобов'язання з метою оподаткування.
Усі різниці в часі є тимчасовими різницями. Тимчасові різниці виникають також за таких обставин, які не ведуть до виникнення тимчасових різниць, хоч первісний МСБО 12 розглядав їх подібно до операцій, які дійсно ведуть до тимчасових різниць. Це такі обставини:
а) дочірні підприємства, асоційовані компанії або спільні підприємства не розподілили повністю свій прибуток материнській компанії або інвестору;
б) активи переоцінюються, але відповідне коригування з метою оподаткування не здійснюється;
в) вартість об'єднання компаній, яке є придбанням, розподіляється на придбані ідентифіковані активи та зобов'язання з посиланням на їх справедливу вартість, але відповідне коригування з метою оподаткування не здійснюється.
616
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Крім того, є тимчасові різниці, які не є різницями в часі, наприклад ті тимчасові різниці, що виникають, коли:
а) немонетарні активи та зобов'язання закордонної господарської одиниці, які є невід'ємною частиною операцій підприємства, що звітує, переводяться за "історичними" валютними курсами;
б) немонетарні активи та зобов'язання переводяться з одної валюти в іншу згідно з МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції"
або
в) балансова вартість активу чи зобов'язання після первісного визнання відрізняється від їх первісної податкової бази.
2. Первісний МСБО 12 дозволяв підприємству не визнавати відстрочені податкові активи та зобов'язання у випадках, коли є обгрунтоване свідчення того, що різниці в часі не будуть сторнуватися протягом певного важливого періоду в майбутньому. МСБО 12 (переглянутий) вимагає від підприємства визнавати відстрочене податкове зобов'язання або (за деяких умов) актив при усіх тимчасових різницях, за деякими, визначеними нижче, винятками.
3. Первісний МСБО 12 вимагав:
а) визнавати відстрочені податкові активи, які виникають від тимчасових різниць, коли є обгрунтоване очікування реалізації;
б) визнавати відстрочені податкові активи від податкових збитків як актив лише тоді, коли була гарантія, яка перевищує будь-який обгрунтований сумнів, що майбутній оподаткований прибуток буде достатнім для того, щоб дозволити реалізувати вигоду від збитку. Первісний МСБО 12 дозволяв підприємству (але не вимагав від нього) відкладати визнання вигоди від податкових збитків до періоду реалізації.
МСБО 12 (переглянутий) вимагає визнавати відстрочені податкові активи, коли є ймовірним, що оподатковані прибутки будуть в наявності і до них можна застосувати відстрочений податковий актив. У тих випадках, коли підприємство має податкові збитки за минулі періоди, воно визнає відстро-
617
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
чений податковий актив лише тою мірою, якою підприємство має достатні тимчасові різниці, що підлягають оподаткуванню, або є переконання, крім свідчення, що достатній оподаткований прибуток буде в наявності.
4. Як виняток із загальної вимоги, викладеної в параграфі 2 вище, МСБО 12 (переглянутий) забороняє визнання відстрочених податкових зобов'язань та відстрочених податкових активів, які виникають від певних активів або зобов'язань, балансова вартість яких відрізняється після первісного визнання від їх первісної податкової бази. Оскільки такі обставини не створюють різниць у часі, вони не призводили до відстрочених податкових активів або зобов'язань згідно з первісним МСБО 12.
5. Первісний МСБО 12 вимагав, що податки, які підлягають сплаті, на несплачені дивіденди дочірніх підприємств або асоційованих компаній слід визнавати, якщо не має підстави припустити, що ці дивіденди не будуть виплачуватися або така виплата не призведе до податкового зобов'язання. Проте МСБО 12 (переглянутий) забороняє визнання таких відстрочених податкових зобов'язань (і тих, що виникають від будь-якого пов'язаного з ним кумулятивного коригування внаслідок переведення валют) з таких міркувань:
а) материнська компанія, інвестор або учасник спільного підприємства здатні контролювати визначення часу сторнування тимчасової різниці;
б) є ймовірним, що тимчасова різниця не буде сторнуватися в недалекому майбутньому.
У випадках, коли ця заборона веде до невизнання податкових зобов'язань, МСБО 12 (переглянутий) вимагає від підприємства розкривати сукупну суму відповідних тимчасових різниць.
6. Первісний МСБО 12 не посилався чітко на коригування справедливої вартості, здійснені після об'єднання компаній. Такі коригування ведуть до тимчасових різниць, і МСБО 12 (переглянутий) вимагає від підприємства визнавати остаточне відстрочене податкове зобов'язання або (за умов відповідності критерію ймовірності щодо визнання) відстрочений податковий актив з відповідним упливом на визначення суми гудвілу або негативного гудвілу. Проте МСБО 12 (переглянутий) забороняє визнання відстрочених податкових зобов'язань, що виникають від самого гудвілу (якщо амортизація гудвілу не