Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материала

Документы

Содержание Справедлива вартість Фінансові активи, які відображаються в обліку за сумою Хеджування очікуваних майбутніх операцій Дата набрання чинності Похідні фінансові інструменти

Подобный материал:

• Зміст передмова, 1595.13kb.
• Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
• Зміст, 329.83kb.
• Зміст, 410.71kb.
• Зміст, 429.02kb.
• Зміст, 384.58kb.
• Зміст вступ, 361.97kb.
• Зміст, 242.29kb.
• Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
• Зміст Вступ, 574.44kb.

565

МСБО 32

73. Гарантія виконання зобов'язань іншої сторони піддає гаранта кредитному ризику, який враховувався б при розкритті згідно з вимогами параграфа 66. Така ситуація може виникнути вна­слідок, наприклад, операції сек'юритизації, в якій підприєм­ство залишається доступним кредитному ризику, пов'язаному з фінансовими активами, що були вилучені з балансу. Якщо підприємство зобов'язане згідно з положенням про право ре­гресу щодо операції відшкодовувати покупцю активів кре­дитні збитки, воно розкриває характер активів, вилучених із балансу, суму та розрахунки часу майбутнього руху грошо­вих коштів, які мають бути отриманими за контрактом від активів, умови зобов'язань щодо права регресу та максимальні збитки, які можуть виникати за таким зобов'язанням. (Див. також МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбува­ються після дати балансу").

74. Концентрації кредитного ризику розкриваються тоді, коли вони не є очевидними з розкриття іншої інформації про ха­рактер та фінансовий стан підприємства та якщо вони при­зводять до значної доступності збиткам у разі невиконання зобов'язань іншими сторонами. Ідентифікація значних кон­центрацій є питанням міркування керівництва з огляду на обставини підприємства та його дебіторів. МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами" надає корисні керівні положення з ідентифікації промислових та географічних сег­ментів, в яких можуть виникати концентрації кредитних ри­зиків.

75. Концентрації кредитних ризиків можуть виникати внаслідок невиконання зобов'язань одним або групою дебіторів, які мають однакову характеристику, а саме: очікується однаковий вплив змін економічних або інших умов на їх спроможність вико­нати свої зобов'язання. Характеристики, які можуть призвести до концентрації ризику, включають характер діяльності, якою займаються дебітори, наприклад галузь промисловості, в якій вони діють, географічна зона діяльності та рівень кредито­спроможності групи дебіторів. Наприклад, виробник облад­нання для нафтової та газової промисловості, як правило, має дебіторську заборгованість від продажу своєї продукції, від­носно якої економічні зміни в нафтовій та газовій проми­словості впливають на ризик неплатежів. Банк, який, як правило, надає позики в міжнародному масштабі, може мати велику суму позик, наданих менш розвинутим країнам, і міс­цеві економічні умови можуть негативно впливати на спро­можність банку повернути ці позики.


566

МСБО 32

76. Розкриття концентрацій кредитного ризику включає опис спільної характеристики, в якому визначається кожна концен­трація та сума максимальної доступності кредитному ризику, пов'язана зі всіма визнаними та невизнаними фінансовими активами, для яких ця характеристика є спільною.

Справедлива вартість

77. Для кожного класу фінансових активів та фінансових зобов'язань, як визнаних, так і невизнаних, підприємству слід розкривати інформацію про справедливу вартість. Якщо визначення справедливої вартості фінансового акти­ву або фінансового зобов'язання з достатньою достовір­ністю є неможливим через обмеження в часі або вит­рати, цей факт слід розкривати разом з інформацією про головні характеристики основного фінансового ін­струмента, які мають відношення до його справедливої вартості.

78. Інформація про справедливу вартість широко використовується в бізнесі при визначенні загального фінансового стану під­приємства і прийнятті рішень стосовно окремих фінансових інструментів. Вона також має відношення до багатьох рішень, які приймають користувачі фінансових звітів, тому що за ба­гатьох обставин вона відображає міркування учасників фінан­сових ринків щодо теперішньої вартості очікуваного майбут­нього руху грошових коштів, пов'язаного з інструментом. Інформація про справедливу вартість дозволяє порівнювати фінансові інструменти, які мають здебільшого однакові еконо­мічні характеристики, незалежно від їх мети, а також коли та ким вони були випущені або придбані. Справедлива вар­тість забезпечує нейтральну основу для оцінки дій уповнова­женого керівництва, вказуючи на результат їх рішень прид­бати фінансові активи, а також понести, зберегти або погаси­ти фінансові зобов'язання. Якщо підприємство не відображає фінансовий актив або фінансове зобов'язання в своєму балансі за справедливою вартістю, воно надає інформацію про спра­ведливу вартість шляхом додаткового розкриття.

79. Справедлива вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання може бути визначена за допомогою одного з кількох загальноприйнятих методів. Розкриття інформації про справедливу вартість включає розкриття прийнятого методу та будь-яких суттєвих припущень, зроблених при його засто­суванні.


567

МСБО 32

80. В основі визначення справедливої вартості лежить припущен­ня того, що підприємство буде продовжувати свою діяльність та не має намірів або необхідності ліквідуватися, суттєво зменшити обсяг операцій або здійснити операцію на неви­гідних умовах. Таким чином, справедлива вартість не є су­мою, яку підприємство отримало б або сплатило б у виму­шеній операції, примусовій ліквідації або продажі за надмір­но низькими цінами. Однак підприємство враховує свої по­точні обставини при визначенні справедливої вартості своїх фінансових активів та фінансових зобов'язань. Наприклад, справедлива вартість фінансового активу, який підприємство вирішило продати за грошові кошти в найближчому майбут­ньому, визначається сумою, яку воно очікує отримати від такого продажу. На суму грошових коштів, що буде отрима­на від негайного продажу, впливатимуть такі фактори, як поточна ліквідність та кон'юнктура ринку щодо активу.

81. Коли фінансовий інструмент вільно обертається на активному та ліквідному ринку, його ціна котировки на ринку з коригу­ванням на витрати на операцію, які б були понесені в реальній операції, найкраще підтверджує його справедливу вартість. Відповідною ціною котировки на ринку утримуваного активу або зобов'язання, що виникне, як правило, є поточна ціна покупця, а для активу, який буде придбано, або утримуваного зобов'язання є поточна пропонована ціна чи ціна продавця. Якщо поточні ціни покупця і продавця відсутні, ціна самої останньої операції може свідчити про поточну справедливу вартість, за умови, що великої зміни економічних умов про­тягом періоду від дати операції до дати звітності не відбулося. Якщо підприємство має позиції активів та зобов'язань, які відповідають одна одній, воно може, відповідним чином, за­стосовувати середньоринкові ціни як основу для визначення справедливої вартості.

82. Коли діяльність на ринку не є регулярною, ринок (наприклад деякі "позабіржові" ринки цінних паперів) є недостатньо уста­леним або на ринку в обігові перебувають невеликі обсяги порівняно з кількістю одиниць фінансового інструмента в обі­гу, вартість якого підлягає визначенню, ціни котировки на ринку можуть бути показником справедливої вартості інстру­мента. За таких обставин, а також якщо пропонована ринкова ціна відсутня, можна застосовувати методики оцінки для ви­значення справедливої вартості з достатньою достовірністю, щоб задовольнити вимоги даного стандарту. Методики, які на­дійно закріпилися на фінансових ринках, включають посилання


568

МСБО 32

на поточну ринкову вартість іншого інструмента, який є, по суті, таким же, аналіз дисконтованого руху грошових коштів та моделі опціонного ціноутворення. При застосуванні аналізу дисконтованого руху грошових коштів підприємство викори­стовує дисконтну ставку, яка дорівнює домінуючій ринковій відсотковій ставці для фінансового інструмента, що має здебільшого такі ж умови та характеристики, включаючи кредитоспроможність дебітора, строк, що залишився, протягом якого контрактна відсоткова ставка є фіксованою, строк, що залишився до сплати основної суми, а також валюту, в якій слід здійснювати платежі.

83. Справедлива вартість фінансового активу або фінансового зобов'язання для підприємства, незалежно від того, визначається вона за ринковою вартістю або інакше, враховує витрати, які були б понесені для обміну або сплати основного фінансового інструмента. Витрати можуть бути порівняно незначними що­до інструментів, які обертаються на організованих, ліквідних ринках, але можуть бути значними щодо інших інструментів. Витрати на операцію можуть включати податки та мито, го­норари та комісійні, сплачені агентам, консультантам, броке­рам або дилерам, а також збори регулюючих органів або бірж цінних паперів.

84. Коли інструмент не обертається на організованому фінансово­му ринку, для підприємства може бути недоречним визначення та розкриття однієї суми, яка відображає оцінку справедливої вартості. Замість цього, більш корисним може бути розкриття діапазону, в межах якого, як доцільно вважати, і буде знахо­дитися справедлива вартість фінансового інструмента.

85. Коли розкриття інформації про справедливу вартість пропу­скається, тому що не можливо визначити справедливу вар­тість із достатньою достовірністю, надається інформація для допомоги користувачам фінансових звітів визначати їх власні міркування щодо обсягу можливих різниць між балансовою вартістю фінансових активів та фінансових зобов'язань і їх ринковою вартістю. Додатково до роз'яснення причини про­пуску та основних характеристик фінансових інструментів, які відносяться до їх вартості, подається інформація про ринок для цих інструментів. У деяких випадках строки та умови випу­ску інструментів, розкриті відповідно до вимог параграфа 47, можуть давати достатню інформацію про характеристики та­кого інструмента. Коли керівники мають усі підстави для цього, вони можуть висловити свою думку щодо взаємо-


569

МСБО 32

зв'язку між справедливою та балансовою вартістю фінансових активів і фінансових зобов'язань, справедливу вартість яких не можна визначити.

86. Балансова вартість історичної собівартості кредиторської та дебіторської заборгованості, за нормальних умов надання ко­мерційних кредитів, як правило наближається до справедливої вартості. Справедлива вартість депозитного зобов'язання без визначеного строку погашення також є сумою, яка підлягає виплаті за вимогою на дату звітності.

87. Інформація про справедливу вартість, пов'язана з класами фі­нансових активів або фінансових зобов'язань, які відобра­жаються в балансі за іншою вартістю, ніж справедлива, пода­ється таким чином, щоб дозволити порівняння балансової та справедливої вартості. Аналогічно, справедлива вартість ви­знаних фінансових активів та фінансових зобов'язань об'єд­нується в класи і згортається тільки тою мірою, якою згортаєть­ся пов'язана з ними балансова вартість. Справедлива вартість невизнаних фінансових активів та фінансових зобов'язань по­дається в класі або класах, відокремлених від визнаних акти­вів, і згортається тільки тою мірою, якою вони відповідають критеріям згортання для визнаних фінансових активів і фі­нансових зобов'язань.

Фінансові активи, які відображаються в обліку за сумою,

що перевищує справедливу вартість

88. Коли підприємство відображає один або кілька фінансо­вих активів за сумою, що перевищує їх справедливу вар­тість, воно має розкривати:

а) балансову та справедливу вартість або окремих акти­вів, або відповідних груповань цих окремих активів;

б) причини незменшення балансової вартості, включаючи характер свідчення, яке забезпечує основу для міркування керівників про те, що балансова вартість буде компен­сована.

89. Керівники здійснюють судження при визначенні суми, яку во­ни очікують відшкодувати від фінансового активу, а також чи списувати балансову вартість активу, коли вона пере­вищує справедливу вартість. Інформація, яка вимагається згід­но з параграфом 88, дозволяє користувачам фінансових звітів


570

МСБО 32

зрозуміти оцінку керівниками та визначення ймовірності того, що обставини можуть змінитися і призвести до зменшення балансової вартості активу в майбутньому. Коли це є дореч­ним, інформація, яка вимагається згідно з параграфом 88а, об'єднується таким чином, щоб відображати причини рішення керівників не зменшувати балансову вартість.

90. Облікова політика підприємства щодо визнання зменшення вартості фінансових активів, яка розкривається згідно з вимо­гами параграфа 47, допомагає роз'яснити, чому конкретний фінансовий актив відображається за вартістю, яка перевищує справедливу вартість. Крім того, підприємство наводить при­чини та свідчення, характерні для активу, які забезпечують керівникам основу для висновку про те, що балансова вар­тість активу буде вішкодована. Наприклад, справедлива вар­тість позики з фіксованою ставкою, яка призначалася для утри­мання до строку погашення, може зменшитися нижче своєї балансової вартості внаслідок збільшення відсоткових ставок. За таких обставин, позикодавець може не зменшувати балан­сову вартість, тому що немає свідчень, щоб припускати неви­конання зобов'язання позичальником.

Хеджування очікуваних майбутніх операцій

91. Коли підприємство відображає в обліку фінансовий інстру­мент як хеджування ризиків, пов'язаних з очікуваними майбутніми операціями, йому слід розкривати:

а) опис очікуваних операцій, включаючи період часу, до якого передбачається їх здійснення;

б) опис інструментів, які використовуються для хеджу­вання;

в) суму будь-яких відстрочених або невизнаних прибутків чи збитків, а також очікуваний час визнання як доходу або витрат.

92. Облікова політика підприємства вказує на обставини, за яких фінансовий інструмент відображається в обліку як хеджування, а також на характер особливого визнання та виміру, який застосовувався до даного інструмента. Інформація, необхідна згідно з вимогами параграфа 91, дозволяє користувачам фі­нансових звітів підприємства розуміти характер та вплив хеджування очікуваної майбутньої операції. Інформацію мож-


571

МСБО 32

на подавати на сукупній основі, коли позиція хеджування містить кілька очікуваних операцій або хеджування здійснено кількома фінансовими інструментами.

93. Сума, розкрита відповідно до вимог параграфа 9 їв, включає всі нараховані прибутки та збитки за фінансовими інстру­ментами, призначеними для хеджування очікуваних майбутніх операцій, незалежно від того, чи були визнані ці прибутки та збитки в фінансових звітах. Нарахований прибуток або зби­ток можуть бути нереалізованими, але відображеними в ба­лансі підприємства як результат обліку інструмента хеджу­вання за справедливою вартістю; вони можуть бути невизна­ними, якщо інструмент хеджування відображається на основі собівартості, або вони можуть бути реалізовані, якщо інстру­мент, який використовується для хеджування, продано чи погашено. Проте в кожному випадку нарахований прибуток або збиток від інструмента хеджування не визнається в звіті про прибутки та збитки підприємства до завершення операції хеджування.

Інші розкриття

94. Розкриття додаткової інформації заохочується, коли ймовірно, що воно сприятиме розумінню фінансових інструментів кори­стувачами фінансових звітів. Бажаним може бути розкриття такої інформації:

а) загальної суми зміни справедливої вартості фінансових ак­тивів та фінансових зобов'язань, яка була визнана як дохід або витрати протягом періоду;

б) загальної суми відстрочених або невизнаних прибутків чи збитків від інших інструментів хеджування, ніж ті, які по­в'язані з хеджуванням очікуваних майбутніх операцій;

в) середньої сукупної балансової вартості протягом року визна­них фінансових активів та фінансових зобов'язань, серед­ньої, сукупної, основної, оголошеної, умовної або іншої по­дібної суми протягом року невизнаних фінансових активів та фінансових зобов'язань, а також середньої сукупної спра­ведливої вартості протягом року всіх фінансових активів та фінансових зобов'язань, особливо, коли суми в наявності на дату балансу є нехарактерними для сум в наявності протягом року.


572

МСБО 32

Положення перехідного періоду

95. Коли відсутня зіставна інформація за попередні періоди при першому застосуванні даного МСБО, немає необхід­ності подавати таку інформацію.

Дата набрання чинності

96. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1996 року або пізніше.


573

МСБО 32

Додаток

Приклади застосування стандарту

Цей додаток служить лише прикладом і не входить до стандар­тів. Мета цього додатка — показати на прикладі застосування стандартів та надати допомогу у тлумаченні їх змісту.

А1 Цей додаток пояснює та ілюструє застосування певних аспек­тів стандарту до різних загальних фінансових інструментів. Докладні приклади є лише ілюстративними і не становлять єдину обов'язкову основу для застосування стандарту за кон­кретних обставин, що розглядаються. Зміна одного або двох з факторів, передбачених у прикладах, може призвести до суттєво відмінних висновків щодо належного подання або розкриття інформації про конкретний фінансовий інстру­мент. У даному додатку не розглядається застосування всіх вимог стандарту. У всіх випадках переважну силу мають положення стандарту.

А2. Даний стандарт не поширюється на визнання або вимір фінан­сових інструментів. Можна припускати застосування деяких методів визнання та виміру як прикладів, але вони не є обо­в'язковими.

Визначення

Поширені типи фінансових інструментів, фінансових активів та фінансових зобов'язань

АЗ. Валюта (грошові кошти) є фінансовим активом, тому що вона являє собою засіб обміну і, таким чином, є основою, на якій усі операції вимірюються та відображаються у фінансових звітах. Депозит грошових коштів у 'банку або подібній фі­нансовій установі є фінансовим активом, тому що він стано­вить собою контрактне право вкладника отримувати грошо­ві кошти від установи або виписувати чек чи інший подіб­ний інструмент на залишок на користь кредитору для сплати фінансового зобов'язання.

А4. Поширеними прикладами фінансових активів, які являють со­бою контрактне право отримувати грошові кошти в майбут­ньому, та відповідних фінансових зобов'язань, які являють


574

МСБО 32

собою контрактне зобов'язання сплачувати грошові кошти в майбутньому, є:

а) дебіторська та кредиторська заборгованість від торговель­них операцій;

б) векселі до отримання та сплати;

в) позики до отримання та сплати;

г) облігації до отримання та сплати.

У кожному випадку контрактне право однієї сторони отри­мати (або зобов'язання сплатити) грошові кошти узгоджується з відповідним зобов'язанням сплатити (або правом отримати) ін­шої сторони.

А5. Іншим типом фінансового інструмента є такий, при якому економічні вигоди, які підлягають отриманню або передачі, являють собою інший, ніж грошові кошти, фінансовий актив. Наприклад, вексель, який підлягає сплаті в державних облі­гаціях, надає утримувачу контрактне право отримувати, а емітенту — контрактне зобов'язання передавати державні облі­гації, а не грошові кошти. Облігації — це фінансові активи, тому що вони являють собою зобов'язання держави-емітента сплатити грошові кошти. Таким чином, вексель — це фінан­совий актив утримувача векселя та фінансове зобов'язання емітента векселя.

Аб. Відповідно до МСБО 17 "Облік оренди" фінансова оренда відображається в обліку як продаж з відстроченою оплатою. Контракт про оренду вважається здебільшого правом орендо­давця отримувати та зобов'язанням орендаря сплачувати потік платежів, які, по суті, є однаковими зі змішаними виплатами основної суми та відсотків за угодою про надання позики. Орендодавець відображає інвестиції як суму, яка підлягає отриманню за договором про оренду, а не самий орендо­ваний актив. З іншого боку, операційна оренда вважається, головним чином, незавершеним контрактом, який зобов'язує орендодавця забезпечити використання активу протягом май­бутніх періодів в обмін на компенсацію, подібну до гонора­ру за послугу. Орендодавець продовжує відображати в облі­ку сам орендований актив, а не будь-яку суму, що підлягає отриманню в майбутньому відповідно до договору. Таким же чином фінансова оренда вважається фінансовим інстру­ментом, а операційна оренда не вважається фінансовим ін-


575

МСБО 32

струментом (за винятком окремих платежів, які підлягають отриманню та сплаті на поточний момент).

А7. Прикладами інструментів капіталу є звичайні акції, певні типи привілейованих акцій, а також варанти або опціони для підписки на звичайні акції чи придбання їх на підприємстві-емітенті. Зобов'язання підприємства випустити свої власні інструменти капіталу в обмін на фінансові активи іншої сторони не є потенційно несприятливим, тому що воно при­зводить до збільшення власного капіталу і не може призве­сти до збитків підприємства. Ймовірність того, що існуючі утримувачі часток в підприємстві можуть виявити зниження справедливої вартості їх часток у результаті зобов'язання, не робить зобов'язання несприятливим для самого підприємства.

А8. Опціон або інший подібний інструмент, придбаний підпри­ємством, який надає йому право повторно викупити свої вла­сні інструменти капіталу, не є фінансовим активом підпри­ємства. Підприємство не одержуватиме грошові кошти або будь-який інший фінансовий актив через здійснення опціопу. Здійснення опціону не є потенційно сприятливим для підпри­ємства, тому що він призводить до зменшення власного капі­талу та відпливу активів. Будь-яка зміна власного капіталу, відображена підприємством в обліку, від викупу та анулю­вання його власних інструментів капіталу являє собою пере­дачу між тими утримувачами інструментів фінансового ка­піталу, які віддали свою частку, і тими, які продовжують утримувати частку, але не є прибутком або збитком підпри­ємства.

Похідні фінансові інструменти

А9. Після випуску похідні фінансові інструменти надають одній стороні контрактне право обмінювати фінансовий актив з іншою стороною за умов, що є потенційно сприятливими, або фінансове зобов'язання обмінювати фінансові активи з іншою стороною за умов, що є потенційно несприятливими. Деякі інструменти втілюють як право, так і зобов'язання здійснювати обмін. Оскільки умови обміну визначаються пі­сля випуску похідного інструмента, то зі зміною цін на фі­нансових ринках ці умови можуть стати або сприятливими, або несприятливими.

А 10. Опціон "пут" або "колл" для обміну фінансових інструментів надає утримувачу право отримувати можливі майбутні еко-