Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
| Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
652
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
62. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку вимагають або дозволяють відносити певні статті безпосередньо на кредит або дебет власного капіталу. Прикладами таких статей є:
а) зміна балансової вартості, що виникає від переоцінки основних засобів (див. МСБО 16 "Основні засоби") або довгострокових інвестицій (див. МСБО 25 "Облік інвестицій");
б) коригування початкового сальдо нерозподіленого прибутку, що виникає або внаслідок зміни облікової політики, яка має зворотну силу, або внаслідок виправлення суттєвої помилки (див. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці");
в) курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів закордонної одиниці (див. МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів");
г) суми, що виникають при первісному визнанні компонента комплексного фінансового інструмента, який відноситься до власного капіталу (див. параграф 23).
63. За виняткових обставин, може бути важко визначити суму поточного та відстроченого податку, що відноситься до статей, які були дебетовані чи кредитовані на власний капітал. Наприклад, це може відбуватися, коли:
а) існує градація ставок податку на прибуток і не можливо визначити ставку, за якою конкретний компонент оподаткованого прибутку (податкового збитку) був оподаткований;
б) зміна ставки оподаткування або інших правил оподаткування має вплив на відстрочений податковий актив чи зобов'язання, які відносяться (повністю або частково) до статті, що попередньо була дебетована чи кредитована на власний капітал;
в) підприємство визначає необхідність визнати відстрочений податковий актив або повністю припинити його визнання, а цей відстрочений податковий актив має відношення (повністю чи частково) до статті, що раніше була дебетована чи кредитована на власний капітал.
653
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
У таких випадках поточний та відстрочений податки, пов'язані зі статтею, що була дебетована чи кредитована на власний капітал, визначаються шляхом пропорційного розподілу поточних та відстрочених податків підприємства, що виплачуються згідно з вимогами відповідної юрисдикції або іншим способом, який веде до більш прийнятного розподілу за даних умов.
64. МСБО 16 "Основні засоби" не визначає, чи повинно підприємство перераховувати щорічно із суми дооцінки до нерозподіленого прибутку різницю між сумою амортизації на до-оцінений актив та сумою амортизації, що визначена на основі собівартості активу. Якщо підприємство робить таке перерахування, то перерахована сума не включає будь-якого пов'язаного з нею відстроченого податку. Подібний механізм поширюється на перерахування, що робляться при реалізації об'єкту основних засобів або інвестиції (див. МСБО 25 "Облік інвестицій").
65. Якщо актив переоцінюється з метою оподаткування та переоцінка цього активу пов'язана з обліковою переоцінкою попереднього періоду або з переоцінкою, яку передбачається провести в майбутньому періоді, податковий вплив як переоцінки активу, так і коригування податкової бази слід відображати за кредитом чи дебетом власного капіталу в тих періодах, коли вони здійснювалися. Однак якщо переоцінка активу з метою оподаткування не пов'язана з обліковою переоцінкою попереднього періоду або з переоцінкою, яку передбачається провести в майбутньому періоді, то податковий вплив коригування податкової бази визнається у звіті про прибутки та збитки.
Відстрочені податки, що виникають внаслідок об'єднання компаній
66. Згідно з роз'ясненнями, наведеними в параграфах 19 та 26в, при об'єднанні компаній, яке є придбанням, можуть виникнути тимчасові різниці. Відповідно до МСБО 22 "Об'єднання компаній" підприємство визнає всі остаточні відстрочені податкові активи (тою мірою, якою вони відповідають критеріям визнання в параграфі 24) або відстрочені податкові зобов'язання як активи чи зобов'язання, що підлягають визначенню на дату придбання. Отже, такі відстрочені податкові активи та зобов'язання впливають на суму гудвілу чи негативного гудвілу.
654
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Проте, відповідно до параграфів 15а та 24а, підприємство не визнає відстрочених податкових зобов'язань, що виникають від самого гудвілу (якщо амортизація гудвілу не підлягає вирахуванню з метою оподаткування), і відстрочені податкові активи, що виникають із негативного гудвілу, не підлягають оподаткуванню і вважаються відстроченим доходом.
67. У результаті об'єднання компаній підприємство, котре придбало інше підприємство, може вважати ймовірним, що воно відшкодує свій власний відстрочений податковий актив, який не був визнаний до об'єднання компаній. Наприклад, підприємство-покупець може використати вигоду від невикористаних податкових збитків стосовно майбутнього оподаткованого прибутку підприємства, яке було придбане. В таких випадках підприємство-покупець визнає відстрочений податковий актив і враховує його при визначенні гудвілу чи негативного гудвілу, який виникає внаслідок придбання.
68. Якщо підприємство-покупець не визнало відстрочений податковий актив підприємства, що було придбано як актив, який підлягає визначенню на дату об'єднання компаній, і якщо такий відстрочений податковий актив згодом визнається у консолідованих фінансових звітах підприємства-покупця, то остаточний відстрочений податковий дохід визнається у звіті про прибутки та збитки. Крім того, підприємство-покупець:
а) коригує валову балансову вартість гудвілу та відповідну нараховану амортизацію до сум, які були б відображені, якби відстрочений податковий актив був визнаний активом, що підлягає визначенню на дату об'єднання компаній;
б) визнає зменшення чистої балансової вартості гудвілу як витрати.
Проте підприємство-покупець не визнає негативний гудвіл, а також не збільшує балансову вартість негативного гудвілу.
655
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
| Приклад Підприємство придбало дочірнє підприємство, яке має тимчасові різниці у сумі 300, що не підлягають оподаткуванню. На момент придбання ставка оподаткування дорівнювала 30%. Остаточний відстрочений податковий актив у сумі 90 не був визнаний як актив, що підлягає визначенню, при визначенні гудвілу в 500 внаслідок придбання. Гудвіл амортизується протягом 20 років. Через два роки після придбання підприємство оцінило, що майбутній оподаткований прибуток, можливо, буде достатнім, аби відшкодувати вигоди від всіх тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню. Підприємство визнає відстрочений податковий актив у 90 (300 за ставкою 30%) та відстрочений податковий дохід у 90 у звіті про прибутки та збитки. Воно також зменшує собівартість гудвілу на 90 і накопичену амортизацію на 9 (суму 2-річної амортизації). Сальдо у 81 визнається як витрати у звіті про прибутки та збитки. Отже, собівартість гудвілу та пов'язана з ним нарахована амортизація зменшуються до сум (410 та 41), які були б відображені в обліку, якщо відстрочений податковий актив у сумі 90 був визнаний як актив, що підлягає визначенню на дату об'єднання компаній. Якщо ставка оподаткування збільшується до 40%, підприємство визнає відстрочений податковий актив у сумі 120 (300 за ставкою 40%) і, у звіті про прибутки та збитки, відстрочений податковий дохід у сумі 120. Якщо ставка оподаткування зменшується до 20%, підприємство визнає відстрочений податковий актив у 60 (300 за ставкою 20%) і, у звіті про прибутки та збитки, відстрочений податковий дохід у сумі 60. В обох випадках підприємство також зменшує собівартість гудвілу на 90 і нараховану амортизацію на 9, а також визнає сальдо у сумі 81 як витрати у звіті про прибутки та збитки. |
Подання
Податкові активи та податкові зобов'язання
69. Податкові активи та податкові зобов'язання слід подавати у балансі окремо від інших активів та зобов'язань.
656
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Відстрочені податкові активи та зобов'язання слід подавати окремо від поточних податкових активів та зобов'язань.
70. Якщо підприємство у фінансових звітах відрізняє поточні та непоточні активи та зобов'язання, воно не повинно класифікувати відстрочені податкові активи (зобов 'язання) як поточні активи (зобов'язання).
Згортання
71. Підприємству слід згортати поточні податкові активи та поточні податкові зобов'язання тоді і тільки тоді, коли:
а) підприємство має повне юридичне право згортати визнані суми;
б) підприємство має намір або погасити заборгованість на нетто-основі або продати актив і одночасно погасити заборгованість.
72. Хоча поточні податкові активи та зобов'язання визнаються й оцінюються окремо, в балансі можна проводити їх згортання відповідно до критеріїв, подібних до тих, які встановлені для фінансових інструментів у МСБО 32 "Фінансові інструменти: розкриття та подання". Як правило, підприємство має повне юридичне право на згортання поточних податкових активів і поточних податкових зобов'язань, якщо вони відносяться до податків на прибуток, які були накладені одним і тим же податковим органом, а податковий орган дозволяє підприємству здійснювати чи отримувати єдиний чистий платіж.
73. У консолідованих фінансових звітах поточний податковий актив одного підприємства у групі можна згортати із поточним податковим зобов'язанням іншого підприємства у групі, тоді і тільки тоді, коли відповідні підприємства мають повне юридичне право здійснювати або отримувати єдиний платіж на чисту суму і мають намір провести або отримати такий єдиний платіж на чисту суму або відшкодувати актив та одночасно погасити зобов'язання.
74. Підприємству слід згортати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання тоді і тільки тоді, коли:
657
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
а) підприємство має повне юридичне право на згортання поточних податкових активів та поточних податкових зобов 'язань;
б) відстрочені податкові активи, та податкові зобов'язання, мають відношення до податків на прибуток, що стягуються одним і тим же податковим органом:
і) на одне і те ж підприємство, що підлягає оподаткуванню,
або
іі) на різні підприємства, що підлягають оподаткуванню і які мають намір або погасити поточні податкові зобов'язання та активи на нетто-основі, або реалізувати актив та одночасно погасити зобов'язання в кожному майбутньому періоді, в якому передбачається погасити або відшкодувати суттєві суми відстрочених податкових зобов'язань чи активів.
75. Для запобігання необхідності складання докладного графіка сторнування для кожної тимчасової різниці, даний стандарт вимагає від підприємства згортати відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання одного і того ж підприємства, що підлягає оподаткуванню, тоді і тільки тоді, коли вони пов'язані з податками на прибуток, які стягуються одним і тим же податковим органом та коли підприємство має повне юридичне право згортати поточні податкові актив-и і поточні податкові зобов'язання.
76. В окремих випадках підприємство може мати повне юридичне право на згортання і має намір здійснити розрахунок на нетто-основі тільки в деяких періодах, а в інших — ні. У таких окремих випадках докладний графік може бути потрібним, щоб достовірно встановити, чи призведе відстрочене податкове зобов'язання одного підприємства, що підлягає оподаткуванню, до збільшення податкових платежів у тому самому періоді, в якому відстрочений податковий актив іншого підприємства, що підлягає оподаткуванню, призведе до зменшення платежів цим другим підприємством, що підлягає оподаткуванню.
658
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Податкові витрати
Податкові витрати (дохід), що відносяться до прибутку або збитку від звичайної діяльності
77. Податкові витрати (дохід), що відносяться до прибутку або збитку від звичайної діяльності, слід подавати в основній частині звіту про прибутки та збитки.
Курсові різниці від відстрочених податкових зобов'язань чи активів у іноземній валюті
78. МСБО 21 "Вплив змін валютних курсів" вимагає визнання певних курсових різниць як доходів чи витрат, але не вказує, де саме у звіті про прибутки та збитки слід подавати такі різниці. Відповідно, у тій частині звіту про прибутки та збитки, де курсові різниці від відстрочених податкових зобов'язань або активів в іноземній валюті визнаються, такі різниці можна класифікувати як відстрочені податкові витрати (доходи), якщо таке подання вважається найкориснішим для користувачів фінансових звітів.
659
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
Розкриття
79. Основні компоненти податкових витрат (доходу) слід розкривати окремо.
80. До компонентів податкових витрат (доходів) можуть відноситися:
а) поточні податкові витрати (доходи);
б) всі коригування, визнані протягом періоду щодо поточних податків попередніх періодів;
в) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до виникнення та сторнування тимчасових різниць;
г) сума відстрочених податкових витрат (доходу), що відноситься до зміни ставок оподаткування або введення нових податків;
д) сума вигоди, що виникає від раніше невизнаних податкових збитків, податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка використовується для зменшення поточних податкових витрат;
е) сума вигоди від раніше невизнаних податкових збитків, податкових пільг або тимчасових різниць попереднього періоду, яка використовується для зменшення відстрочених податкових витрат;
є) відстрочені податкові витрати, що виникають від списання або сторнування попереднього списання відстроченого податкового активу відповідно до параграфа 56;
ж) сума податкових витрат (доходу), що відноситься до тих змін облікової політики та суттєвих помилок, які включаються до визначення чистого прибутку чи збитку за період відповідно до допустимого альтернативного підходу в МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці"
81. Окремому розкриттю також підлягають:
а) сукупний поточний та відстрочений податок, пов'язаний з статтями, що дебетуються або кредитуються на власний капітал;
660
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
б) податкові витрати (доходи), пов'язані з екстраординарними статтями, які визнані протягом періоду;
в) роз'яснення взаємозв'язку між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком. Таке роз'яснення подається в одній або двох формах:
і) узгодження сум податкових витрат (доходів) та добутку облікового прибутку, помноженого на ставку (ставки) оподаткування, що мають застосовуватися, розкриваючи також основу, за якою обчислювалися ставки оподаткування, що мають застосовуватися;
іі) узгодження сум середньої чинної ставки оподаткування та ставки оподаткування, що має застосовуватися, розкриваючи також основу, за якою обчислювалася ставка оподаткування, що має застосовуватися;
г) роз'яснення змін ставок оподаткування, що мають застосовуватися, порівняно з попереднім обліковим періодом;
д) сума (та дата закінчення терміну чинності) тимчасових різниць, що не підлягають оподаткуванню, невикористаних податкових збитків та невикористаних податкових пільг, за якими відстрочений податковий актив в балансі не визнається;
е) сукупна сума тимчасових різниць, пов'язаних з інвестиціями в дочірні підприємства, відділення та асоційовані компанії, а також частками у спільних підприємствах, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнаними (див. параграф 39);
є) кожен тип тимчасової різниці та невикористаних податкових збитків і невикористаних податкових пільг:
і) сума відстрочених податкових активів та зобов'язань, що визнані в поданому балансі за кожний період;
іі) сума відстрочених податкових доходів чи витрат, що визнані у звіті про прибутки та збитки, якщо вони не є очевидними із змін сум, визнаних в балансі;
ж) припинені операції — податкові витрати, пов'язані:
і) з прибутком або збитком від припинення операції;
661
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
іі) з прибутком або збитком при звичайному перебігу припиненої операції за певний період, разом з поданням відповідних сум за кожний попередній період.
82. Підприємству слід розкривати суму відстроченого податкового активу та характер свідчення, що підтверджує його визнання, якщо:
а) використання відстроченого податкового активу залежить від майбутніх оподаткованих прибутків, які перевищують прибутки, що виникають від сторнування існуючих тимчасових різниць, які підлягають оподаткуванню;
б) підприємство зазнало збитків або в поточному, або в попередньому періоді у податковій юрисдикції, до якої відноситься відстрочений податковий актив.
83. Підприємство розкриває характер та суму всіх екстраординарних статей або в основній частині звіту про прибутки та збитки, або в примітках до фінансових звітів. Якщо таке розкриття інформації робиться в примітках до фінансових звітів, то сукупна сума всіх екстраординарних статей розкривається в основній частині звіту про прибутки та збитки, за вирахуванням загальних, пов'язаних з ними податкових витрат (доходів). Хоча користувачам фінансових звітів може бути корисним розкриття інформації про податкові витрати (доходи), пов'язані з кожною екстраординарною статтею, іноді важко розподілити податкові витрати (дохід) за цими статтями. За таких умов, податкові витрати (доходи), пов'язані з екстраординарним статтям, можна розкривати в сукупному вигляді.
84. Розкриття інформації згідно з вимогами параграфа 8 їв дозволяє користувачам фінансових звітів зрозуміти, чи є незвичайним взаємозв'язок між податковими витратами (доходами) та обліковим прибутком, а також зрозуміти важливі фактори, які можуть вплинути на цей взаємозв'язок у майбутньому. На взаємозв'язок між податковими витратами (доходами) та обліковим прибутком можуть впливати такі фактори, як надходження, що звільнені від оподаткування, витрати, які не підлягають вирахуванню при визначенні оподаткованого прибутку (податкового збитку), вплив податкових збитків та вплив закордонних ставок оподаткування.
662
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
85. При роз'ясненні взаємозв'язку між податковими витратами (доходом) та обліковим прибутком підприємство використовує ставку оподаткування, що підлягає застосуванню та забезпечує найбільш значиму інформацію користувачам фінансовим звітів. Часто найбільш значимою ставкою є внутрішня ставка оподаткування країни, яка є місцем знаходження підприємства. Така внутрішня ставка поєднує ставку оподаткування, що використовується для загальнодержавних податків, та ставки, що використовуються для місцевих податків, які вираховуються за майже однаковим рівнем оподаткованого прибутку (податкового збитку). Проте для підприємства, діяльність якого відбувається в кількох юрисдикціях, більш значущим може буде об'єднання окремих узгоджень, складених з використанням внутрішньої ставки оподаткування, існуючої в кожній окремій юрисдикції. Наведений нижче приклад показує, яким чином відбір ставки оподаткування, що підлягає застосуванню, впливає на подання числового узгодження.
86. Середня чинна ставка оподаткування — це податкові витрати (дохід), поділені на обліковий прибуток.
87. Часто практично не можливо вирахувати суму невизнаних відстрочених податкових зобов'язань, що виникають від інвестицій у дочірні підприємства, відділення та асоційовані компанії, а також часток у спільних підприємствах (див. параграф 39). Отже, згідно з вимогами даного стандарту, підприємству слід розкривати інформацію про загальну суму основних тимчасових різниць, але розкриття інформації про відстрочені податкові зобов'язання не вимагається. Не зважаючи на це, якщо можливо, підприємства заохочуються розкривати інформацію про суми невизнаних відстрочених податкових зобов'язань, оскільки користувачі фінансових звітів можуть вважати цю інформацію корисною.
88. Підприємство повинне розкривати інформацію про будь-які непередбачені прибутки та збитки відповідно до вимог МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу". Непередбачені прибутки та збитки можуть ви-никнути, наприклад, від невирішених суперечок із податковими органами. Подібно до цього, якщо зміни ставок оподаткування або податкового законодавства запроваджуються або оголошуються після дати балансу, підприємство розкриває будь-який суттєвий вплив таких змін на його поточні та відстрочені податкові активи і зобов'язання.
663
МСБО 12 (переглянутий у 1996 р.)
| Приклад до параграфа 85 У 19Х2 році обліковий прибуток підприємства в його вла- ! сній юрисдикції (країні А) становить 1500 (у 19Х1 році — 2000) і 1500 у країні Б (у 19Х1 році - 500). Ставка оподаткування в країні А — 30%, в країні Б — 20%. В країні А витрати в сумі 100 (у 19Х1 році — 200) не вираховуються з метою оподаткування. Далі наводиться приклад узгодження з внутрішньою ставкою оподаткування: | ||||
| | 19Х1 | 19Х2 | | |
| Обліковий прибуток | 2500 | 3000 | | |
| Податок за внутрішньою ставкою в 30% | 750 | 900 | | |
| Податковий ефект витрат, які не вираховуються з метою оподаткування | 60 | 30 | | |
| Вплив більш низької ставки оподаткування в країні Б | (50) | (150) | | |
| Податкові витрати | 760 | 780 | | |
| Далі наводиться приклад узгодження, складеного при об'єднанні окремих узгоджень за юрисдикцією кожної країни. За цим методом, вплив різниць між власною внутрішньою ставкою оподаткування країни підприємства, що звітує, та внутрішніми ставками оподаткування інших юрисдикцій не показується як окрема стаття при узгодженні. Підприємство може мати необхідність обговорити вплив значних змін як в ставках оподаткування, так і структурі прибутку, отриманого в різних юрисдикціях, щоб роз'яснити зміни у ставках оподаткування, які підлягають застосуванню, згідно з вимогами параграфа 81г. | ||||
| Обліковий прибуток | 2500 | 3000 | | |
| Податок за внутрішньою ставкою, що підлягає застосуванню до прибутку у відповідній країні | 700 | 750 | | |
| Податковий вплив витрат, що не підлягають вирахуванню з метою оподаткування | 60 | 30 | | |
| Податкові витрати | 760 | 780 | | |