Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
| Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)
Зв 'язані сторони — сторони вважаються зв'язаними, якщо одна сторона має можливість контролювати іншу або здійснювати суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною.
Операція зі зв'язаною стороною — обмін ресурсами або зобов'язаннями між зв'язаними сторонами незалежно від того, чи призначається ціна.
Контроль — володіння, прямо або непрямо через дочірні підприємства, більшою частиною голосів підприємства або суттєвим відсотком голосів і повноваження прямо визначати, згідно зі статутом або угодою, фінансову та операційну політику керівництва підприємства.
Значний вплив (для даного стандарту) — участь у прийнятті рішень щодо фінансової та операційної політики підприємства, але не контроль за цією політикою. Значний вплив може здійснюватися різними шляхами, як правило, через представництво у раді директорів, але також, наприклад, і шляхом участі у процесі розробки політики, у суттєвих операціях всередині компанії, взаємооб-міні управлінським персоналом або через залежність від технічної інформації. Значного впливу можна досягти шляхом володіння певною часткою власності через статут або угоду. За умов часткового володіння значний вплив розглядається згідно з визначенням, яке міститься у МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії".
6. У контексті даного стандарту наведене нижче не розглядається як зв'язані сторони:
а) дві компанії, які просто мають спільного директора, не зважаючи на параграфи Зг та Зд, наведені вище (але необхідно розглянути можливість і оцінити ймовірність того, що директор зможе впливати на політику обох компаній у їх взаємних операціях);
б) і) особи, що надають фінансування;
іі) профспілки;
ііі) комунальні служби;
іу) державні установи та агентства,
418
МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)
у ході їх звичайних стосунків з підприємством (хоча вони можуть обмежувати свободу дії підприємства або брати участь у процесі прийняття рішень підприємством);
в) окремий замовник, постачальник, підприємство, що отримало пільги (френчайзер), дистриб'ютор, генеральний агент, з яким підприємство здійснює значний обсяг операцій винятково з причин економічної залежності.
Питання щодо зв'язаних сторін
7. Стосунки зв'язаних сторін є звичайним явищем у торгівлі та господарській діяльності. Наприклад, підприємства часто здійснюють частину своєї діяльності через дочірні підприємства або асоційовані компанії і купують частку власності в інших підприємствах — з метою здійснення інвестицій або торгових операцій — у пропорції, достатній для забезпечення контролю або значного впливу з боку інвестиційної компанії на фінансові та операційні рішення об'єкта інвестиції.
8. Стосунки зв'язаних сторін також можуть впливати на фінансовий стан та результати операційної діяльності підприємства, яке надає звіт. Зв'язані сторони можуть вступати в операції, які не здійснюються незв'язаними сторонами. Крім того, операції між зв'язаними сторонами можуть не призводити до таких сум, які виникають в результаті операцій між незв'язаними сторонами.
9. Стосунки зв'язаних сторін можуть впливати на результати діяльності та фінансовий стан підприємства, навіть якщо операції між зв'язаними сторонами не здійснюються. Сам факт існування стосунків може бути достатнім для впливу на операції підприємства, яке надає звіт, з іншими сторонами. Наприклад, дочірнє підприємство може припинити стосунки з торговим партнером після придбання материнською компанією спорідненого дочірнього підприємства, яке працює в тій самій галузі, що і попередній партнер. І навпаки, одна сторона може утриматися від дій з причини значного впливу іншої сторони. Наприклад, дочірнє підприємство може отримати вказівку від своєї материнської компанії не займатися дослідженнями та розробками.
10. З огляду на те, що керівництву важко визначити результати впливу, які не призводять до операції, даний стандарт не вимагає розкриття такого результату.
419
МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)
11. Визнання в обліку передачі ресурсів, як правило, базується на ціні, узгодженій сторонами. Між незв'язаними сторонами ця ціна буде ціною, яка визначається в операції між незалежними сторонами. Зв'язані сторони можуть мати певну ступінь гнучкості у процесі визначення ціни, яка відсутня при операціях між незв'язаними сторонами.
12. Для визначення ціни операцій між зв'язаними сторонами застосовуються різні методи.
13. Один зі шляхів визначення ціни операції між зв'язаними сторонами є метод порівнюваної неконтрольованої ціни, згідно з яким ціна визначається шляхом посилання на порівнювані товари, реалізовані на економічно порівнюваних ринках покупцю, який не зв'язаний з продавцем. Якщо товари або послуги надаються в результаті операції між зв'язаними сторонами за умов, які схожі на умови звичайної торгової операції, часто використовується саме цей метод. Він також часто застосовується для визначення вартості фінансування.
14. Якщо товари передаються між зв'язаними сторонами до реалізації незалежній стороні, часто застосовується метод ціни перепродажу. Це зменшує ціну перепродажу на маржу, яка відображає суму, з якої продавець, що перепродаватиме цей товар, намагатиметься покрити свої збитки або отримати відповідний прибуток, щоб вийти на ціну передачі товару для перепродажу. При визначенні компенсації, яка належить продавцю, що перепродає товар, і яка б відповідала його внеску в процес, виникають проблеми міркування. Цей метод також використовується для передачі інших ресурсів, наприклад права та послуги.
15. Ще один підхід — метод "собівартість плюс", згідно з яким до суми собівартості, яку визначає постачальник, додається відповідна націнка. Труднощі можуть виникати при визначенні як елементів витрат, які відносяться на собівартість, так і націнки. У визначенні трансфертної ціни можуть допомогти такі критерії, як порівнювана прибутковість подібних галузей щодо обороту або відносно капіталу, що використовується.
16. Інколи ціна операцій між зв'язаними сторін не може бути визначена з використанням одного з методів, описаних вище в параграфах 13—15. Інколи ціна не призначається, наприклад, у випадках безкоштовного надання послуг у сфері
420
МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)
менеджменту або подовження безвідсоткового кредиту на заборгованість.
17.Інколи операції не відбувалися б, якби не існували певні взаємовідносини. Наприклад, компанія, яка продала за собівартістю велику частку своєї продукції материнській компанії, могла б не знайти альтернативного покупця, якщо б материнська компанія не придбала ці товари.
Розкриття
18. Законодавство багатьох країн вимагає розкриття у фінансових звітах інформації щодо певних категорій зв'язаних сторін. Зокрема, увага зосереджується на операціях з директорами підприємства, особливо на їх винагороді та позиках у зв'язку з фідуціарною природою їх відносин з підприємством (через те, що їх відносини з підприємством мають довірчий характер). Крім того, МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фінансових звітах", вимагає розкриття важливих операцій між компаніями, інвестицій в компанії, а також сальдо в групах, асоційованих компаніях та у директорів. МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства" і МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії" вимагають надання переліку важливих дочірніх підприємств та асоційованих компаній. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці" вимагає розкриття екстраординарних статей та статей доходу і витрат у межах прибутку або збитку від звичайної діяльності, які є такими за обсягом, природою та частотою, що їх розкриття є доцільним для пояснення результатів діяльності підприємства за певний період.
19. Нижче наведені приклади ситуацій, у яких операції між зв'язаними сторонами можуть призводити до розкриття інформації підприємством, яке надає фінансовий звіт у тому періоді, на який вони впливають:
• придбання або реалізація товарів (готових або напівфабрикатів);
• придбання або продаж нерухомості та інших активів;
• надання або отримання послуг;
• агентські угоди;
421
МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)
• орендні угоди;
• передача досліджень та розробок;
• ліцензійні угоди;
• фінансування (в тому числі позики та внески власного капіталу грошима або в натуральній формі);
• гарантії та застави;
• контракти керівництва.
20. Ті відносини зв'язаних сторін, де існує контроль, слід розкривати незалежно від наявності або відсутності операції між зв 'язаними сторонами.
21. Щоб користувач фінансових звітів зміг сформувати точку зору стосовно впливу відносин між зв'язаними сторонами на підприємство, яке надає звіт, доцільно розкривати відносини між зв'язаними сторонами там, де існує контроль, незалежно від наявності операцій між зв'язаними сторонами.
22. У разі наявності операцій між зв'язаними сторонами, підприємство, яке надає звіт, повинне розкривати суть відносин зв'язаних сторін, а також тип операцій та ті елементи операції, які необхідні для розуміння фінансових звітів.
23. Елементи операцій, необхідні для розуміння фінансових звітів, як правило, об'єднують:
а) визначення обсягу операцій у сумі або відповідній пропорції;
б) суми або відповідні пропорції несплачених статей;
в) цінову політику.
24. Статті, подібні за характером, можуть розкриватися сукупно, окрім випадків, коли окреме розкриття є необхідним для розуміння впливу операцій зв'язаних сторін на фінансові звіти підприємства, яке їх надає.
25. Розкриття операцій між членами групи не вимагається у консолідованих фінансових звітах, оскільки в останніх надається інформація про материнську компанію та дочірні підприємства як про єдине підприємство, яке надає звіт.
422
МСБО 24 (переформатований у 1994 р.)
Операції з асоційованими компаніями, які відображаються в обліку згідно з методом участі в капіталі, не вилучаються, а тому вимагають окремого розкриття як операція між зв'язаними сторонами.
Дата набрання чинності
26. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1986 року або пізніше.
423
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 25
(переформатований у 1994 р.)
Облік інвестицій
Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був пер-вісно затверджений Радою у жовтні 1985 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехресні посилання.
425
МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)
Зміст
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 25
(переформатований у 1994 р.)
Облік інвестицій
Таблиця відповідності
Сфера застосування Параграфи 1-3
Визначення 4
Форми інвестицій 5-7
Класифікація інвестицій 8-14
Собівартість інвестицій 15-18
Балансова вартість інвестицій 19-30
Поточні інвестиції 19-22
Довгострокові інвестиції 23-26
Переоцінки 27
Інвестиційна власність 28-30
Зміни балансової вартості інвестицій 31-32
Продаж інвестицій 33 35
Переведення інвестицій 36-37
Переміщення інвестицій в інвестиційному портфелі 38-40
Звіт про прибутки та збитки 41-44
Спеціалізовані інвестиційні підприємства 45-47
Податки 48
Розкриття 49-50
Дата набрання чинності 51
426
МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)
Таблиця відповідності
-
Номер параграфа
у стандарті попереднього формату
Номер параграфа
у стандарті нового формату
1
1
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
Ї
10
8
11
9
12
10
13
11
14
12
15
13
16
14
17
15
18
16
20
17
21
18
22
19
24
20
25
21
26
22
27
23
вилучено
24
29
25
30
26
вилучено
27
34
28
35
29
вилучено
30
вилучено
31
38
32
39
427
МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)
Продовження таблиці
-
33
40
34
42
35
43
36
44
37
46
38
47
39
48
40
вилучено
41
50
42
2
43
8
44
9
45
28
46
19
47
23
48
32
49
31
50
33
51
36
52
37
53
41
54
45
55
49
56
51
Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту
428
МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 25
(переформатований у 1994 р.)
Облік інвестицій
Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").
Сфера застосування
1. Цей стандарт слід застосовувати в обліку та розкритті інформації про інвестиції.
2. Підприємствам слід обліковувати інвестиції згідно з параграфами з 8 по 44, якщо вони не є спеціалізованими інвестиційними підприємствами; в цьому випадку їм слід обліковувати інвестиції згідно з параграфом 45.
3. Цей стандарт не розглядає:
а) основи визнання відсотка, роялті, дивідендів та ренти, одержаних від інвестицій (див. МСБО 18 "Дохід" та МСБО 17 "Облік оренди");
б) інвестиції у дочірні підприємства (див. МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства");
в) інвестиції в асоційовані компанії (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії");
г) інвестиції у спільні підприємства (див. МСБО 31 "Фінансова звітність про частки у спільних підприємствах");
д) гудвіл, патенти, товарні знаки та подібні активи;
є) фінансові оренди, визначені в МСБО 17 "Облік оренди";
е) інвестиції у програми пенсійного забезпечення та підприємства, які спеціалізуються на страхуванні життя.
429
МСБО 25 (переформатований у 1994 р.)
Визначення
4. Терміни, використані в цьому стандарті, мають таке значення:
Інвестиція — це актив, утримуваний підприємством з метою приросту капіталу через розподіл доходу (наприклад відсотків, роялті, дивідендів та ренти) для збільшення вартості капіталу або інших вигід для підприємства-інвестора, наприклад отриманих завдяки торговельним відносинам. Запаси, визначені в МСБО 2 "Запаси", не є інвестиціями. Основні засоби, визначені в МСБО 16 "Основні засоби" (інші, ніж інвестиційна власність) не є інвестиціями.
Поточна інвестиція — це інвестиція, що легко реалізується за своїм характером та призначається для утримання протягом не тільки одного року.
Довгострокова інвестиція — це інвестиція інша, ніж поточна інвестиція.
Інвестиційна власність — це інвестиція у землю або будівлі, які в основному не зайняті або не використовуються в операціях підприємством-інвестором чи іншим підприємством тієї ж групи, що й підприємство-інвестор.
Справедлива вартість — це сума, за якою актив можна обміняти в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.
Ринкова вартість — це сума, яку можна отримати від продажу інвестиції на активному ринку.
Ринковий — означає наявність активного ринку, який дає можливість встановити ринкову вартість (або будь-який показник, що дозволяє обчислити ринкову вартість).