Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
Таблиця відповідності Сфера застосування Параграфи 1-2 Визначення
Державна допомога
Таблиця відповідності
343 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.) Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
Сфера застосування
Гранти, пов'язані
Справедлива вартість
345 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)
Державні гранти
346 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)
347 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)
348 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)
Негрошові державні гранти
Подання інформації про гранти, пов'язані з активами
349 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)
Подання інформації про гранти, пов'язані з доходом
Погашення державних грантів
350 МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)
Державна допомога
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   24   25   26   27   28   29   30   31   ...   61

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку


МСБО 20

(переформатований у 1994 р.)

Облік державних грантів і розкриття інформації

про державну допомогу

Таблиця відповідності

Сфера застосування Параграфи 1-2

Визначення 3-6

Державні гранти 7-33

Негрошові державні гранти 23

Подання інформації про гранти, пов'язані з активами 24-28

Подання інформації про гранти, пов'язані з доходом 29-31

Погашення державних грантів 32-33

Державна допомога 34-38

Розкриття інформації 39

Положення перехідного періоду 40

Дата набрання чинності 41


342

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Таблиця відповідності

Номер параграфа

у стандарті попереднього формату

Номер параграфа

у стандарті нового формату

1

1

2

2

3

3

3 - виноска

6

4

4

5

5

6

13

7

14

8

15

9

вилучено

10

16

11

17

12

18

13

19

14

21

15

22

16

8

17

9

18

10

19

11

20

23

21

25

22

26

23

27

24

28

25

29

26

30

27

31

28

вилучено

29

вилучено

30

33

31

34

32

35

33

36

34

37

35

38

36

вилучено

37

7/12

38

12

39

24

40

20

41

32

42

39

43

40

44

41

Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту


343

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 20

(переформатований у 1994 р.)

Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Сфера застосування

/. Цей стандарт слід застосовувати в обліку та при розкрит­ті інформації про державні гранти, а також при роз­критті інформації про інші форми державної допомоги.

2. Даний стандарт не поширюється:

а) на специфічні проблеми, які виникають в обліку державних грантів у фінансових звітах, що відображають вплив ціно­вих змін, або в додатковій інформації подібного характеру;

б) на державну допомогу, яка надається підприємству у формі вигід, які можуть мати місце при визначенні оподатковано­го прибутку або визначаються чи обмежуються на основі зо­бов'язань з податку на прибуток (наприклад звільнення від податку на прибуток, інвестиційні податкові пільги, при­скорена амортизація і зменшені ставки податку на прибу­ток);

в) на державну частку власності підприємства.

Визначення

3. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:


344

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Держава означає уряд, урядові установи та подібні струк­тури, незалежно від того, чи є вони місцевими, загально­державними або міжнародними.

Державна допомога — це захід уряду, розроблений для на­дання економічних пільг, визначених конкретно для одного підприємства або групи підприємств, які відповідають пев­ним якісним критеріям. Державна допомога для цілей даного стандарту не поширюється на пільги, які надаються лише не прямо через заходи, що впливають на загальні умови ді­яльності, наприклад забезпечення інфраструктури у райо­нах, яким потрібен економічний розвиток, або введення торгових обмежень для конкурентів.

Державні гранти — це допомога держави у формі переда­чі ресурсів підприємству в обмін на минуле або майбутнє дотримання певних умов, які пов'язані з основною діяльні­стю підприємства. Вони не поширюються на такі форми державної допомоги, які не можуть мати достовірно ви­значеної вартості, а також на операції з державою, які не можна відрізнити від звичайних торговельних операцій підприємства.

Гранти, пов'язані я активами. — це державні гранти, ос­новною умовою надання яких є те, що підприємство, яке від­повідає критеріям надання грантів, придбає, збудує або ін­шим способом набуде довгострокових активів. Можуть визначатися також додаткові умови, які обмежують тип чи місце розміщення активів, або періоди, протягом яких активи слід придбати чи утримувати.

Гранти, пов'язані я доходом, - це державні гранти, інші, ніж гранти, які пов'язані з активами.

Безповоротні позики - це позики, які позикодавець надає, відмовляючись від права на їх погашення за певними попе­редньо визначеними умовами.

Справедлива вартість - це сума, за яку актив можна об­міняти в операції між обізнаним, незалежним покупцем та обізнаним, незалежним продавцем.

4. Державна допомога має багато форм, що варіюються як за ха­рактером наданої допомоги, так і за умовами, які, як правило, визначаються для її надання. Метою такої допомоги може бути


345

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

заохочення підприємства до здійснення заходів, які воно не впроваджувало б, якщо допомога не була б надана.

5. Одержання державної допомоги підприємством може бути сут­тєвим для складання фінансових звітів з двох причин. По-пер­ше, якщо ресурси було передано, бажано знайти відповідний метод обліку передачі ресурсів. По-друге, слід визначити ве­личину вигоди, одержаної підприємством від такої допомоги протягом звітного періоду. Це полегшить зіставлення фінан­сових звітів підприємства зі звітами попередніх періодів, а також з звітами інших підприємств.

6. Державні гранти іноді називають по-іншому, наприклад дота­ціями, субсидіями або преміями.

Державні гранти

7. Державні гранти, включаючи негрошові за справедливою вартістю, не підлягають визнанню доти, поки не має об­грунтованої впевненості в тому, що:

а) підприємство виконає умови їх надання;

6) гранти будуть одержані.

8. Державний грант не підлягає визнанню доти, поки не має обгрунтованої впевненості, що підприємство виконає умови його надання, а також його одержить. Одержання гранту саме собою не надає переконливого запевнення, що умови надання гранту були або будуть виконані.

9. Механізм отримання гранту не впливає на метод обліку, який приймається щодо гранту. Таким чином, облік гранту здій­снюється однаковим методом, незалежно від того, був він от­риманий у вигляді грошових коштів чи у вигляді зменшення зобов'язань перед державою.

10. Безповоротна позика від держави вважається державним гран­том, коли є впевненість, що підприємство виконує умови на­дання безповоротної позики.

11. Як тільки грант визнано, будь-які супутні непередбачені об­ставини розглядаються відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу".


346

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

12. Державні гранти визнаються як дохід протягом певних періодів, що є необхідним для зіставлення цих грантів на систематичній основі з відповідними витратами, які вони мають компенсувати. Їх не слід кредитувати безпосеред­ньо на частку акціонерів.

13. Існує два поширених підходи до обліку державних грантів:

метод капіталу, згідно з яким грант прямо кредитується на частку акціонерів, і метод доходу, згідно з яким грант визна­ється як дохід протягом одного або кількох звітних періодів.

14. Аргументи на підтримку методу капіталу є такими:

а) державні гранти — це фінансовий інструмент, і їх слід роз­глядати як такі, що відображаються у балансі, а не у звіті про прибутки та збитки для згортання статей витрат, які вони фінансують. Оскільки погашення не очікується, їх слід кре­дитувати безпосередньо на частку акціонерів;

б) недоречно визнавати державні гранти у звіті про прибутки та збитки, тому що вони є не заробленими, а являють собою заохочення, надане державою без супутніх витрат.

15. Аргументи у підтримку методу доходу є такими:

а) оскільки державні гранти є надходженнями з джерела, ін­шого, ніж акціонери, їх не слід кредитувати безпосередньо на частку акціонерів, а слід визнавати як дохід у відповід­них періодах;

б) державні гранти рідко є безкоштовними. Підприємство одержує їх через виконання умов їх надання та виконання передбачених зобов'язань. Тому їх слід визнавати як дохід та узгоджувати з відповідними витратами, для компенсування яких вони призначалися.

в) оскільки податки на прибутки та інші податки вирахову­ються з доходу, логічним є відображення державних грантів, які є продовженням фіскальної політики у звіті про при­бутки та збитки.

16. Головним для методу доходу є те, щоб державні гранти ви­знавалися як дохід на систематичній та раціональній основі протягом певних періодів, що необхідно для зіставлення грантів з пов'язаними з ними витратами. Визнання державних грантів як доходу на основі надходжень не відповідає припущенню


347

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

про облік на основі нарахування (див. МСБО 1 "Розкриття облікової політики") і було б прийнятним, якби не існувало основи для віднесення гранту на періоди, інші, ніж ті, протягом яких він був отриманий.

17. У більшості випадків періоди, протягом яких підприємство ви­знає витрати або видатки, пов'язані з державним грантом, лег­ко піддаються визначенню і, таким чином, гранти при визна­ченні конкретних витрат визнаються як дохід того періоду, коли були здійснені відповідні витрати. Також гранти, які є пов'язаними з активами, що амортизуються, здебільшого визна­ються як дохід протягом тих періодів і в тих пропорціях, в яких нараховується амортизація на ці активи.

18. Гранти, які пов'язані з активами, що не амортизуються, також можуть вимагати виконання певних зобов'язань і тоді визна­ватимуться як дохід протягом тих періодів, в які були здійснені витрати з виконання зобов'язань. Наприклад, умовою надання земельного гранту може бути спорудження будинку на цій ділянці і доречним може бути визнання його як доходу про­тягом строку експлуатації будинку.

19. Іноді гранти отримують як частину пакету фінансової або фіскальної допомоги, умови надання яких можуть бути різ­ними. У таких випадках потрібна уважність при визначенні умов, які призведуть до витрат та видатків, що визначають періоди, протягом яких грант буде отримано. Доречним може бути розподіл однієї частини гранту за одною основою, а другої частини — за іншою.

20. Державний грант, який стає дебіторською заборговані­стю як компенсація за витрати або збитки, які вже були понесені, або метою якого є надання негайної фінансової підтримки підприємству без майбутніх пов'язаних із ним витрат, визнається як дохід протягом того періоду, коли він стає дебіторською заборгованістю як екстраординарна стаття в разі доречності (див. МСБО 8 "Чистий прибу­ток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці").

21. За певних обставин державний грант може надаватися з ме­тою надання негайної фінансової підтримки підприємству, а не як стимулювання конкретних видатків. Такі гранти можуть обмежуватися одним окремим підприємством і бути недоступ­ними для класу одержувачів в цілому. Ці обставини можуть


348

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

забезпечувати визнання гранту як доходу протягом того звітного періоду, в якому підприємство відповідає критеріям його от­римання, або як екстраординарної статті, причому розкриття інформації забезпечує чітке розуміння впливу гранту.

22. Державний грант може стати дебіторською заборгованістю під­приємства як компенсація за витрати або збитки, які були зазнані в попередньому обліковому періоді. Такий грант ви­знається як дохід протягом того періоду, коли він став дебі­торською заборгованістю як екстраординарна стаття, якщо це доречно, причому розкриття інформації забезпечує чітке розу­міння його впливу.

Негрошові державні гранти

23. Державний грант може бути у формі передачі негрошового активу, наприклад землі або інших ресурсів, у використання підприємством. За таких обставин здебільшого оцінюють спра­ведливу вартість негрошового активу, і облік як гранту, так і активу здійснюють за такою справедливою вартістю. Альтер­нативний підхід, який інколи застосовується, — це відображення як активу, так і гранту за номінальною сумою.

Подання інформації про гранти, пов'язані з активами

24. Державні гранти, що пов'язані з активами, включаючи не-грошові гранти за справедливою вартістю, відобража­ються в балансі або шляхом визначення гранту як відстро­ченого доходу, або шляхом вирахування гранту з метою отримання балансової вартості активу.

25. Два методи відображення грантів (або відповідних частокгран-тів), які пов'язані з активами, у фінансових звітах вважаються допустимими альтернативами.

26. Згідно з одним методом, грант вважається відстроченим дохо­дом, який визнається як дохід на систематичній і раціональній основі протягом строку корисної експлуатації активу.

27. Згідно з іншим методом, грант вираховується для одержання балансової вартості активу. Грант визнається як дохід протягом строку експлуатації активу, що амортизується, шляхом змен­шення амортизаційних відрахувань.

28. Придбання активів і отримання пов'язаних із ними грантів мо­же призвести до значного руху грошових коштів підприєм-


349

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

ства. З цієї причини і з метою відображення валових інвести­цій в активи, такий рух часто розкривають як окремі статті в звіті про рух грошових коштів, незалежно від того, вира­ховується грант з пов'язаного з ним активу чи ні з метою подання балансу.

Подання інформації про гранти, пов'язані з доходом

29. Гранти, які пов'язані з доходом, іноді відображаються за креди­том у звіті про прибутки та збитки або окремо, або під зага­льним заголовком, наприклад "Інші доходи"; альтернативним підходом є їх вирахування при відображенні пов'язаних з ними витрат.

30. Прихильники першого методу вважають, що визначення ста­тей чистих прибутків та витрат є недоречним і що відокрем­лення гранту від витрат полегшує порівняння з іншими ви­тратами, на які грант не впливає. Щодо другого методу, то відповідно до нього підприємство може зовсім не зазнавати витрат, якщо грант не був у наявності і відображення витрат без згортання щодо гранту може, таким чином, ввести в оману.

31. Обидва методи вважаються прийнятними для відображення грантів, які пов'язані з доходом. Розкриття інформації про грант може бути потрібним для належного розуміння фінансових зві­тів. Розкриття інформації про вплив гранту на будь-яку статтю прибутків або витрат, які згідно з вимогами розкриваються ок­ремо, є, як правило, доречним.

Погашення державних грантів

32. Державний грант, який стає таким, що підлягає погашен­ню, визнається як перегляд облікової оцінки (див. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помил­ки та зміни в облікової політиці"). Погашення гранту, який пов'язаний з доходом, застосовується спочатку до будь-якого неамортизованого відстроченого кредиту, відкритого у зв'язку з грантом. Тою мірою, якою погашення перевищує будь-який подібний відстрочений кредит або якщо не існує відстроченого кредиту, погашення визнається негайно як витрати. Погашення гранту, пов'язаного з активом, відоб­ражається шляхом збільшення балансової вартості акти­ву або шляхом зменшення залишку відстроченого доходу на суму, яка підлягає погашенню. Кумулятивну додаткову


350

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

амортизацію, що була б визнана на дату як витрати при відсутності гранту, слід визнавати негайно як витрати.

33. Обставини, які ведуть до погашення гранту, пов'язаного з акти­вом, можуть вимагати розгляду вірогідного зниження нової балансової вартості активу.

Державна допомога

34. Визначення державних грантів у параграфі 3 не поширюється на деякі форми державної допомоги, вартість яких неможливо прийнятне визначити, а також на операції з державою, які неможливо відрізнити від звичайних господарських операцій підприємства.

35. Прикладами допомоги, вартість якої неможливо визначити до­стовірно, є безплатні технічні або маркетингові консультації і надання гарантій. Прикладом допомоги, яку неможливо від­різнити від звичайних господарських операцій підприємства, є державна практика щодо організації закупівель, яка впливає на частину обсягу реалізації підприємства. Існування вигоди має бути незаперечним, але будь-яка спроба відокремити ко­мерційну діяльність від державної допомоги може бути до­вільною.

36. Значимість вигоди у наведених вище прикладах може бути такою, що розкриття характеру, обсягу та тривалості допомоги є необхідним для того, щоб фінансові звіти не вводили в ома­ну-

37. Безпроцентні позики або позики з низькою ставкою відсот­ків є формою державної допомоги, але вигоди не визначаю­ться кількісно шляхом умовного нарахування відсотків.

38. У даному стандарті державна допомога не поширюється на за­безпечення інфраструктури для поліпшення загальної тран­спортної або комунікаційної мережі та постачання удосконале­ного устаткування, наприклад іригаційного або водоочисного, які є доступними на постійній невизначеній основі на користь всього місцевого населення.


351

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Розкриття інформації

39. Розкриттю підлягає така інформація:

а) облікова політика, яка прийнята для державних грантів, включаючи методи відображення, прийняті для фінан­сових звітів;

б) характер та обсяг державних грантів, визнаних у фі­нансових звітах, а також зазначення інших форм дер­жавної допомоги, від яких підприємство має пряму ви­году;

в) невиконані умови та інші непередбачені події, які супро­воджують надання державної допомоги, що була ви­знана.

Положення перехідного періоду

40. Підприємство, яке застосовує даний стандарт уперше:

а) виконує вимоги щодо розкриття інформація, коли це є доречним,

б) або:

і) коригує свої фінансові звіти відповідно до змін в об­ліковій політиці згідно з МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці"

чи

іі) застосовує положення даного стандарту щодо бухгал­терського обліку лише грантів або частин грантів, які стають дебіторською заборгованістю чи підлягають погашенню після дати набрання чинності стандартом.

Дата набрання чинності

41. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1984 року або пізніше.


352

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 21 (переглянутий у 1993 р.)

Вплив змін валютних курсів

Цей переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше і замінює МСБО 21 "Облік впливу змін валютних курсів".

У параграфах 2 та 14 МСБО 21 роз'яснюється, що даний стандарт не розглядає облік хеджування за статтями іноземної валюти (іншими, ніж статті, які пов'язані з хеджуванням чистих інвестицій у закордонне підприємство). Параграфи 10 та 26 первісного МСБО 21 (наведені нижче) не є частиною Міжнародних стандартів бухгалтерського об­ліку, але підприємства можуть застосувати відповідні положення, якщо вони вважатимуть їх корисними. Підприємства можуть також мати бажання розглянути пропозиції (які можуть змінитися), викладені в параграфах 133—161 проекту для обговорення стандарту Е48 "Фі­нансові інструменти".

10. За деяких обставин форвардні контракти укладаються для ви­значення сум у валюті звітності, яка потрібна або є'в. наявності на дату розрахунків за операціями в іноземній валюті. Різниця між форвардним курсом валюти і курсом "спот" на початку дії кон­тракту відображає, окрім усього, різницю у відсоткових ставках, які існують на обох ринках валют, і визнається в складі доходів протягом терміну дії контракту. Загальною практикою щодо ко­роткострокових операцій купівлі-продажу є застосування курсу обміну, визначеного у відповідному форвардному контракті як база для оцінки та складання звіту з операції. Можливо також досягти функції хеджування форвардного контракту за допомогою інших операцій, наприклад позики в іноземній валюті.

26. Коли форвардний контракт укладається для визначення сум у ва­люті звітності, яка потрібна або є в наявності на дату розрахунків за операціями в іноземній валюті, різницю між форвардною став­кою та курсом "спот" на початку дії контракту слід визнавати як дохід протягом терміну дії контракту. Щодо короткострокових операцій, то форвардні курси, визначені у відповідних валютних контрактах, можна застосувати як базу для оцінки і складання звіту про операції.



353

МСБО 21 (переглянутий у 1993 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 21

(переглянутий у 1993 р.)