Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
275 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Земля та будівлі
Відображення оренди у фінансових звітах орендарів
276 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
277 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Операційна оренда
278 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
279 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Відображення оренди у фінансових звітах орендодавців
280 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
281 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Фінансова оренда, здійснювана виробниками та дилерами
282 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
283 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Подобный материал:
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   ...   61

274

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

правом власності на орендований актив, стосуються орендо­давця або орендаря. Ризики охоплюють можливі збитки від простоїв обладнання або застосування застарілих технологій та відхилень у надходженнях внаслідок зміни економічних умов. Винагороди можуть бути представлені у формі очікування прибуткової діяльності протягом економічного строку експлуа­тації активу та прибутку від зростання вартості активу або реалізації ліквідаційної вартості.

6. Оскільки операція між орендодавцем та орендарем базується на спільній для обох сторін угоді про оренду, доречним є вико­ристання узгоджених визначень. Як правило, обидві сторони класифікуватимуть оренду однаково. Проте застосування цих визначень до різних обставин двома сторонами може інколи призвести до того, що одна і та сама оренда класифікувати­меться орендодавцем та орендарем по-різному.

7. Чи є оренда фінансовою, чи ні, залежить скоріше від суті опе­рації, ніж від форми контракту. Оренда класифікується як фі­нансова, якщо в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності, передаються орендодавцю. Така оренда, як правило, є невідмовною і гарантує орендодавцю відшкодування витраченого капіталу, плюс дохід на інвестований капітал. Оре­нда класифікується як операційна у тому випадку, коли в ос­новному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом вла­сності, не передаються.

8. Прикладами ситуацій, коли оренда здебільшого класифікува­тиметься як фінансова, є:

а) оренда, згідно з умовами якої право володіння активом по закінченні строку оренди передається орендарю;

б) оренда, згідно з умовами якої орендар має право вибору при­дбати актив за ціною, що, як очікується, буде нижчою за справедливу вартість на дату, коли вибір може бути здій­сненим, і достатньою для обгрунтованої впевненості, на по­чатку оренди, в тому, що вибір буде здійснено;

в) оренда, згідно з умовами якої строк оренди становить біль­шу частину строку корисної експлуатації активу. Право вла­сності може, врешті-решт, передаватися або не передаватися орендарю;

г) оренда, згідно з умовами якої теперішня вартість мінімаль­них орендних платежів з початку строку оренди переви-


275

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

щує або дорівнює в основному всій справедливій вартості орендованого активу, мінус субсидії та податкові пільги орендодавцю на той час. Право власності може, відтак, передаватися або не передаватися орендарю.

Земля та будівлі

9. Оренда землі та будівель класифікується як операційна або фінансова оренда таким же чином, як оренда інших активів. Проте характерною особливістю землі є те, що вона, як пра­вило, має невизначений строк корисної експлуатації. Якщо не очікується, що право власності передаватиметься орендарю в кінці строку оренди, орендар не несе в основному усі ризики і не отримує винагороди, пов'язані з правом володіння. Таким чином, цю оренду слід класифікувати як операційну. Внесок, сплачений за таку оренду, є сплаченою авансом орендною платою, що амортизується протягом строку оренди.

10. Очікується, що строк корисної експлуатації багатьох будівель набагато перевищує строк оренди. Крім того, довгострокові угоди про оренду будівель часто містять положення, згідно з якими орендна плата регулярно коригуються з метою відповід­ності до ринкових ставок. Якщо передбачається, що право власності не передаватиметься орендарю або, якщо орендні платежі регулярно переглядаються відповідно до ринкових ставок, орендодавець зберігає значну частину ризиків та ви­нагород, пов'язаних з правом власності, отже, така оренда зде­більшого класифікується як операційна.

Відображення оренди у фінансових звітах орендарів

Фінансова оренда

11. Фінансову оренду слід визнавати у балансі орендаря як ак­тив та зобов'язання в сумі, що дорівнює справедливій вар­тості орендованого майна на початку строку оренди за вирахуванням субсидій та податкових пільг, що їх отри­мує орендодавець, або теперішній вартості мінімальних орендних платежів, якщо вона нижча за справедливу вар­тість. При розрахунках теперішньої вартості мінімаль­них орендних платежів фактором дисконту є припусти­ма ставка відсотка при оренді, якщо її можна практично визначити; якщо її визначити неможливо, використову­ється відсоткова ставка додаткових запозичень орендаря.


276

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

12. Операції та інші події господарської діяльності підлягають об­ліку і відображенню у фінансових звітах згідно з їхньою сут­ністю та фінансовою реальністю, а не просто згідно з юри­дичною формою. Хоча юридична форма угоди про оренду передбачає, що орендар може не отримати юридичного права власності на орендований актив, у випадку фінансової орен­ди, сутність та фінансова реальність такі, що орендар отри­мує економічні вигоди від використання орендованого активу протягом більшої частини строку його корисної експлуатації в обмін на зобов'язання платити за це право суму, що приблизно дорівнює справедливій вартості активу, та нести пов'язані з орендою фінансові витрати.

13. Якщо такі орендні операції не відображаються у балансі орендаря, економічні ресурси та рівень зобов'язань підприєм­ства виявляються заниженими і призводять до викривлення фінансових показників. Тому доцільно визнавати фінансову оренду у балансі орендаря як актив і як зобов'язання щодо майбутніх орендних платежів. На початку строку оренди ак­тив та зобов'язання щодо майбутніх орендних платежів ви­знаються у балансі за однаковими сумами.

14. Орендні платежі слід розподіляти між фінансовими ви­тратами та зменшенням невиконаних зобов'язань. Фінан­сові витрати розподіляються по періоди строку оренди та­ким чином, щоб забезпечити сталу ставку відсотка на залишок зобов'язань у кожному періоді. Іноді застосову­ються деякі форми наближення.

15. Різниця між сумою мінімальних орендних платежів протягом строку оренди та первісне визнаним зобов'язанням є фінан­совими витратами. Ці витрати розподіляються по періодах строку оренди таким чином, щоб давати сталу ставку від­сотка на залишок зобов'язань у кожному періоді. На практиці, для спрощення розрахунків іноді застосовуються деякі форми наближення.

16. Фінансова оренда призводить до витрат на амортизацію активу, а також фінансових витрат за кожний звітний період. Політика нарахування амортизації орендованих ак­тивів має бути узгодженою з політикою щодо власних активів, які підлягають амортизації, і визнану аморти­зацію слід обчислювати на основі положень МСБО 4 "Облік амортизації" та МСБО 16 "Основні засоби". Як­що не має достатньої впевненості у тому, що до кінця


277

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

строку оренди право власності буде передано орендарю, актив повністю амортизується протягом коротшого з двох строків — строку оренди або строку корисної експлуата­ції.

17. Сума орендованого активу, яка амортизується, розподіляється на кожний звітний період протягом очікуваного строку вико­ристання активу на систематичній основі, згідно з політикою амортизації, яку орендар застосовує щодо власних актинів, котрі підлягають амортизації. Якщо є обгрунтована впевне­ність у тому, що орендар отримає право власності до кінця строку оренди, тоді періодом очікуваного використання є строк корисної експлуатації активу; у протилежному випад­ку, актив амортизується протягом коротшого з двох строків — строку оренди або строку корисної експлуатації активу.

18. Сума витрат на амортизацію активу та фінансових витрат протягом звітного періоду, як правило, не є такою ж, як сума орендної плати, сплаченої за звітний період, тому недоцільно просто списувати нараховану орендну плату за рахунок до­ходу. Відповідно, після початку оренди малоймовірно, що су­ма активу і сума пов'язаного з ним зобов'язання будуть одна­ковими.

Операційна оренда

19. За умов операційної оренди списання за рахунок доходу має бути витратами на оренду протягом звітного періо­ду, які визнаються на систематичній основі, що дозволяє відображати у часі вигоди користувача.

20. За умов операційної оренди витрати на оренду (за винятком витрат на послуги, наприклад страхування та технічне обслу­говування) визнаються на систематичній основі, що дає мож­ливість відображати у часі вигоду користувача, навіть якщо виплати не здійснюються на такій основі.

Розкриття

21. На кожну дату балансу слід розкривати суму активів, які є об'єктом фінансової оренди. Зобов'язання, пов'язані з цими орендованими активами, слід відображати окремо від інших зобов'язань, з розмежуванням поточних та довго­строкових зобов 'язань.


278

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

22. У фінансових звітах доцільно окремо наводити суму активів, що використовуються орендарем і є об'єктом фінансової орен­ди. Часто буває корисним розкривати цю інформацію для кожного основного класу активів. Сукупна сума відповідних зобов'язань наводиться або як загальна сума мінімальних орен­дних платежів за вирахуванням в окремому порядку майбутніх фінансових виплат, або як чиста теперішня вартість зобов'язань з розкриттям у стислій формі ставок відсотка, що використо­вуються як фактори дисконту. Не доцільно подавати у фінан­сових звітах зобов'язання по орендованих активах як вираху­вання з орендованих активів.

23. За умов операційної оренди витрати на оренду іноді розкри­ваються за кожний звітний період, за який подається звіт про прибутки та збитки. Це робиться для того, щоб показати сту­пінь залежності підприємства більшою мірою від орендова­них, ніж від власних активів.

24. Зобов'язання щодо мінімальних орендних платежів в умо­вах фінансової оренди та в умовах невідмовної операцій­ної оренди строком понад один рік підлягають розкриттю у стислій формі із зазначенням сум та періодів, в які здій­снюються платежі.

25. Згідно з МСБО 5 "Інформація, яка підлягає розкриттю у фі­нансових звітах" слід розкривати умови погашення кредитів та відсоткові ставки на позики, що підлягають сплаті у строк понад один рік. В умовах фінансової оренди, можливо, зру­чніше розкривати у стислій формі суми майбутніх платежів і періоди, протягом яких вони мають сплачуватися (наприклад протягом кожного періоду з п'яти найближчих років та кож­ного періоду з п'яти наступних років). Відповідно, з метою відображення зобов'язань підприємства доцільно розкривати у стислій формі майбутні орендні платежі за угодою про не-відмовну операційну оренду строком понад один рік та пері­оди, протягом яких вони мають оплачуватися (наприклад про­тягом кожного періоду з п'яти найближчих років та кожного періоду з п'яти наступних років).

26. У фінансових звітах слід розкривати важливі фінансові обмеження, право вибору на подовження строку оренди або придбання активу, непередбачені орендні платежі та інші непередбачені події, що виникають в умовах оренди.


279

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

27. Деякі інші розкриття, пов'язані з фінансовою або операційною орендою, також можуть виявитися доцільними. Прикладами та­кого розкриття є:

а) характер будь-якого права вибору на подовження строку оренди, права вибору на придбання або застережень про змінні ціни;

б) фінансові обмеження, що накладаються угодою про оренду:

обмеження на додаткове запозичення або подальшу оренду;

в) характер будь-яких непередбачених орендних платежів, на­приклад платежів, пов'язаних із використанням або прода­жем;

г) характер будь-яких непередбачених зобов'язань, пов'язаних із витратами, очікуваними наприкінці строку оренди.

Відображення оренди у фінансових звітах орендодавців

Фінансова оренда

28. Орендований актив в умовах фінансової оренди слід ви­знавати у балансі не як основні засоби, а як дебіторську заборгованість у сумі, що дорівнює чистим інвестиціям в оренду.

29. В умовах фінансової оренди в основному усі ризики та ви­нагороди, пов'язані з правом власності, передаються орендо­давцем і, отже, орендні виплати, що підлягають отриманню, розглядаються орендодавцем як погашення основної суми боргу і як фінансовий дохід для відшкодування та винагороди за його інвестиції й послуги.

30. З міркувань обачності, визнання фінансового доходу має базуватися на моделі, що відображає сталу періодичну норму прибутковості від неповернених чистих інвестицій орендодавця або неповернених чистих грошових інвести­цій, пов'язаних з фінансовою орендою. Метод, що викори­стовується, слід послідовно застосовувати до будь-якої оренди подібного фінансового характеру.

31. Метою орендодавця є розподіл фінансового доходу протягом строку оренди на систематичній та раціональній основі. Та­кни розподіл доходу, як правило, базується на моделі, що


280

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

відображає сталу періодичну прибутковість на неповернені чи­сті інвестиції орендодавця, пов'язані з фінансовою орендою. Орендна плата, пов'язана із звітним періодом, за винятком вартості послуг, вираховується з валових інвестицій в оренду для зменшення як основної суми боргу, так і незаробленого фінансового доходу.

32. При розподілі доходу на систематичній основі орендодавець визнає невизначеність, пов'язану, наприклад, зі збиранням оренд­них платежів або майбутніми рівнями ставок відсотка. Чим довший строк оренди, тим більший ризик, пов'язаний з нею, і, з міркувань обачності, може знадобитися зміна моделі визнан­ня доходу для відображення відповідних обставин.

33. Розрахункова негарантована ліквідаційна вартість, що вико­ристовується у підрахунках валових інвестицій в оренду орен­додавцем, переглядається регулярно. Якщо відбувається по­стійне зменшення розрахункової негарантованої ліквідаційної вартості, розподіл доходу протягом строку оренди перегля­дається і негайно визнається будь-яке зменшення вже нара­хованих сум.

34. Під час переговорів та укладання угоди про оренду орендода­вець часто несе попередні прямі витрати — комісійні та опла­ту юридичних послуг. В умовах фінансової оренди ці попе­редні прямі витрати вважаються понесеними для отримання фінансового доходу, тому вони або негайно визнаються як ви­трати, або вираховуються з цього доходу протягом строку оренди. Останнє може досягатися через визнання як видатку понесених у тому ж періоді витрат і як доходу частини неза­робленого фінансового доходу, що дорівнює первісним пря­мим витратам.

35. Оцінюючи, чи принесуть запропоновані умови оренди прий­нятну прибутковість на необхідні інвестиції, орендодавець по­винен брати до уваги модель руху грошових коштів, пов'­язаного з орендною операцією. У деяких випадках модель руху грошових коштів, пов'язаного з орендованим активом, зазна­ватиме суттєвого впливу внаслідок зменшення або відстрочен­ня податку на прибуток, отримання субсидій та фінансування третіми сторонами згідно з положеннями параграфа 37.

36. Якщо фактори впливу податку на прибуток на рух грошо­вих коштів можливо передбачити з достатньою впевненістю, їх можна враховувати при обліку доходів від оренди. У


281

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

таких випадках визнання доходу в умовах фінансової оренди іноді базується на моделі, що відображає сталий періодичний прибуток не від чистих неповернених інвестицій орендодавця, а від його чистих грошових неповериених інвестицій, що викликано з неувагою до міркувань обачності.

37. Структура деяких операцій, пов'язаних з фінансовою орендою, є такою, що вони охоплюють щонайменше три сторони, як-то:

орендаря, орендодавця та одного або більше довгострокових кредиторів, що забезпечують частину фінансування, необхід­ного для придбання орендованого активу, як правило, без права повернення орендодавцю. Ці орендні операції іноді відомі під назвою оренди за рахунок запозичених коштів. У таких ви­падках орендодавець відображає свої інвестиції в оренду за вирахуванням боргу та відповідних фінансових витрат сто­ронніх кредиторів і визнає фінансовий дохід на основі чи­стих невідшкодованих грошових інвестицій орендодавця, по­в'язаних із фінансовою орендою.

38. Оскільки внаслідок використання чистих інвестицій та чистих грошових інвестицій можна отримати дуже різні результати, метод, що використовується для розподілу доходу, необхідно застосовувати послідовно до оренди, що носить такий же фі­нансовий характер, та розкривати.

Фінансова оренда, здійснювана виробниками та дилерами

39. Орендодавці-виробники або орендодавці-дилери повинні роз­кривати прибуток або збитки від продажу у складі чи­стого прибутку чи збитку за звітний період згідно з полі­тикою, яка, як правило, застосовується підприємством що­до простого продажу. Якщо призначаються штучно зани­жені ставки відсотка, прибуток від продажу слід обме­жувати прибутком, який був би за умови нарахування рин­кової ставки відсотка. Попередні прямі затрати визна­ються як витрати на початку строку оренди.

40. Виробники або дилери часто пропонують клієнтам вибір: або купувати актив, або орендувати його. Фінансова оренда ак­тиву орендодавцем-виробником або орендодавцем-дилером мо­же призвести до виникнення двох типів доходу:

а) прибуток або збиток, еквівалентний прибутку або збитку внаслідок простого продажу орендованого активу за нор­мальною продажною ціною, що відображає будь-які прий­нятні знижки з обсягу або ціни;


282

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

б) фінансовий дохід протягом строку оренди.

41. Дохід від продажу, відображений в обліку на початку строку фінансової оренди орендодавцем-виробником або орендодав­цем-дилером, дорівнює справедливій вартості активу або, як­що дохід менший суми теперішньої вартості мінімальних орендних платежів та розрахункової негарантованої ліквіда­ційної вартості, що нараховується орендодавцю і обчислюється за ринковими ставками відсотка. Собівартість продажу, ви­знана на початку строку оренди, є собівартістю або балансо­вою вартістю, якщо вони різні, орендованого майна. Різниця між доходом від продажу та собівартістю продажу є прибут­ком від продажу, що визнається згідно з звичайною політи­кою підприємства щодо продажу.

42. Іноді орендодавець-виробник або орендодавець-дилер призна­чають штучно занижені ставки відсотка для того, щоб прива­бити клієнтів. Використання такої ставки може призвести до надлишку частки загального прибутку від здійснення операції, що визнається під час продажу.

43. Попередні прямі затрати, як правило, визнаються як витрати на початку строку оренди, оскільки вони в основному пов'язані з отриманням виробником або дилером прибутку від продажу.

Операційна оренда

44. Активи, що утримуються для операційної оренди, слід ви­знавати у балансі орендодавця як основні засоби.

45. В умовах операційної оренди ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, залишаються в орендодавця. От­же, актив розглядається орендодавцем як такий, що амортизу­ється. Орендодавець-виробник або орендодавець-дилер не ви­знають будь-якого прибутку від продажу активу після укла­дання угоди про операційну оренду через те, що оренда не є еквівалентом продажу.

46. Дохід від оренди слід визнавати на прямолінійній основі про­тягом строку оренди, якщо інша систематична основа не є більш прийнятною для відображення отримання доходу у часі, про що повідомляється в угоді про оренду.

47. Витрати, включаючії амортизацію, пов'язані з отриманням до­ходу від оренди, визнаються як витрати. Дохід від оренди (за винятком грошових надходжень за надання послуг, таких як


283

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

страхування та технічне обслуговування) визнається на пря­молінійній основі протягом строку оренди, навіть якщо надхо­дження обчислені на основі іншого методу, якщо інша система­тична основа не є більш прийнятною для відображення характе­ристик часу отримання доходу, про що повідомляється в угоді про оренду.

48. Попередні прямі затрати, понесені спеціально для того, щоб отримати дохід від операційної оренди, або відкладаються та розподіляються на дохід протягом строку оренди пропорційно визнанню доходу від оренди, або визнаються як витрати в то­му періоді, коли вони були понесені.

49. Амортизацію орендованих активів слід здійснювати від­повідно до звичайної політики орендодавців щодо амортиза­ції подібних активів, а суму амортизаційних відрахувань варто обчислювати згідно з вимогами МСБО 4 "Облік амортизації" та МСБО 16 "Основні засоби".

50. Орендований актив амортизується відповідно до звичайної по­літики амортизації подібних активів, яка застосовується орен­додавцем: сума активу, що амортизується, розподіляється на си­стематичній основі на кожний звітний період протягом строку його корисної експлуатації.

Розкриття

51. На кожну дату балансу слід розкривати інформацію про валові інвестиції в оренду, що відображені у звітності як фінансова оренда, та пов'язаний з ними позароблений фі­нансовий дохід і негарантовану ліквідаційну вартість орен­дованих активів.

52. Крім того, як показник зростання, часто вважається корисним розкривати інформацію про валові інвестиції за мінусом не-заробленого доходу від нової оренди, що додалася протягом звітного періоду, після вирахування відповідних сум від ану­льованої оренди. Іноді розкривається інформація про основні угоди орендодавця про оренду та майбутні мінімальні плате­жі, які він отримуватиме протягом визначених майбутніх звіт­них періодів в умовах фінансової оренди.

53. Необхідно розкривати базу, що використовується для роз­поділу доходу, таким чином, щоб отримати сталу періо­дичну норму прибутку, яка вказуватиме, чи пов'язаний прибуток із поверненими чистими інвестиціями або непо-