Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


А. Постачання обладнання та інших матеріальних активів.
Б. Надання початкових та подальших послуг.
312 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Г. Агентські операції.
19. Гонорар за розробку програмного забезпечення за замовленням.
Відсотки, роялті та дивіденди
313 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
314Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
315 МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)
Програми з визначеним внеском
Методи актуарної оцінки
Усі види програм пенсійного забезпечення
МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)
Сфера застосування
318 МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)
Програми пенсійного забезпечення
320 МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)
Типи програм пенсійного забезпечення
321 МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)
322 МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   61

311

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

плату. Доцільними є наведені нижче методи визнання плати за привілей:

А. Постачання обладнання та інших матеріальних активів.

Сума, яка базується на справедливій вартості реалізованих активів, визнається як дохід, коли товари доставлені, або коли передано право власності.

Б. Надання початкових та подальших послуг.

Плата за надання подальших послуг, незалежно від того, чи є вона частиною первісного внеску або окремого внеску, визнається з наданням послуг як дохід. Коли окремий гоно­рар не покриває витрати на подальші послуги разом з прийнятним прибутком, частина первісного гонорару, до­статня для покриття витрат на подальші послуги і для забез­печення помірного прибутку від таких послуг, має відкла­датися і визнаватися з наданням послуг як дохід.

Угода про передачу привілею може надавати особі, яка має привілеї, можливість поставляти обладнання, запаси або інші матеріальні активи за ціною, нижчою від ціни для інших клієнтів або за ціною, яка не забезпечує прийнятний прибу­ток від цієї реалізації. За таких обставин частина почат­кової плати, достатня для покриття оціночних витрат, які перевищують цю ціну і забезпечують прийнятний прибуток від такої реалізації, має відкладатися і визнаватися протягом періоду, коли ці товари ймовірно будуть реалізовані під­приємству, яке отримало пільги. Сальдо первісної плати визнається як дохід на момент виконання початкових послуг та інших зобов'язань особи, що має привілеї (допомогу при визначенні місця, підготовку персоналу, фінансування та рекламу).

Початкові послуги та інші зобов'язання згідно з угодою про регіональні привілеї можуть залежати від окремих торго­вих точок, розташованих у даному регіоні. В такому ви­падку плата, яка відноситься до початкових послуг, визн­ається як дохід пропорційно до кількості точок, на яких початкові послуги були суттєво завершені.

Якщо первісна плата підлягає отриманню протягом трива­лого періоду та існує вірогідна непевність щодо отримання повної суми оплати, плата визнається з отриманням кожної частини грошових коштів.


312

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

В. Подальша плата за привілей.

Плата, яка береться за використання надалі прав, наданих угодою, або інших послуг, які надаються протягом періоду дії угоди, визнається як дохід з використанням прав або наданням послуг.

Г. Агентські операції.

Операції, які можуть здійснюватися між підприємством, що отримало пільги, і підприємством, що має пільги, по суті в такому випадку є такими, що підприємство, яке отримало пільги, діє як агент підприємства, яке має пільги. Напри­клад, підприємство, що отримало пільги, може замовити товари й організувати їх доставку підприємству, яке має пільги на безприбутковій основі. Такі операції не ведуть до виникнення прибутку.

19. Гонорар за розробку програмного забезпечення за замовленням.

Гонорар за розробку програмного забезпечення за замовленням визнається як дохід шляхом посилання на етап завершеності розробки, включаючи послуги, надані як сервісна підтримка після поставки продукту.

Відсотки, роялті та дивіденди

20. Ліцензійний платіж та роялті.

Платежі та роялті, сплачені за використання активів підпри­ємства (торгові знаки, патенти, програмне забезпечення, автор­ські права на музичні твори, мастер-копії записів та фільми), як правило, визнаються відповідно до суті угоди. На практиці це може здійснюватися на прямолінійній основі протягом дії угоди, наприклад, коли власник ліцензії має право викорис­товувати певну технологію протягом визначеного періоду. На­дання прав за фіксовану плату або некомпенсовану гарантію згідно з невідмовним контрактом, який дозволяє ліцензіату ві­льно користуватися цими правами, а ліцензіар не має вико­нувати ніяких зобов'язань, фактично є продажем. Прикладом може бути ліцензійна угода на використання програмного забезпечення, коли ліцензіар не має ніяких зобов'язань після доставки продукту. Іншим прикладом може бути надання прав на демонстрацію фільму на ринках, де ліцензіат не має кон­тролю за дистриб'ютором і не очікує отримати подальшого


313

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

доходу від касових зборів. У таких випадках дохід визнається на час продажу.

У деяких випадках отримання гонорару за ліцензію або роялті залежить від наступних подій. У таких випадках дохід визна­ється, тільки коли існує ймовірність отримання гонорару або роялті, що здебільшого робиться після того, як подія відбулася.


314


Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 19

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на пенсійне забезпечення

Цей переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше і заміняє МСБО 19 "Облік пенсійного забезпечення у фінансових звітах працедавців".





315

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 19

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на пенсійне забезпечення

Мета

Сфера застосування Параграфи 1-4

Визначення 5-15

Програми пенсійного забезпечення 6

Фінансування 7-9

Типи програм пенсійного забезпечення 10-15

Облік витрат на пенсійне забезпечення 16-17

ПРОГРАМИ З ВИЗНАЧЕНИМ ВНЕСКОМ

Визнання витрат на пенсійне забезпечення 18-21

Розкриття 22-23

ПРОГРАМИ З ВИЗНАЧЕНОЮ ПЕНСІЄЮ

Витрати на пенсійне забезпечення 24

Визнання вартості поточних послуг 25-27

Визнання витрат

на пенсійне забезпечення, інших,

ніж вартість поточних послуг 28-39

Існуючі працівники 28-32

Припинення, скорочення програми та розрахунки за програмою 33-37

Працівники, що вийшли на пенсію 38-39

Методи актуарної оцінки 40-45

Базовий підхід 42-43


316

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Дозволений альтернативний підхід 44-45

Актуарні припущення 46-49

Зміни у методі актуарної оцінки 50

Розкриття 51 -52

УСІ ВИДИ ПРОГРАМ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Положення перехідного періоду 53

Дата набрання чинності 54

Додаток - Основні методи актуарної оцінки


317

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 19

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на пенсійне забезпечення

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Мета

У багатьох країнах пенсійне забезпечення є вагомим складником пакета компенсацій, сплачуваних працівникам підприємства. На­лежний облік витрат на пенсійне забезпечення з відповідним роз­криттям інформації у фінансових звітах підприємства має важ­ливе значення.

Метою цього стандарту є визначення, у якому випадку витрати на пенсійне забезпечення слід визнавати як витрати, а також яку суму цих витрат слід визнати. Крім того, стандарт визначає іншу ін­формацію, що підлягає розкриттю у фінансових звітах підпри­ємства.

Сфера застосування

1. Цей стандарт застосовується для обліку витрат на про­грами пенсійного забезпечення.

2. Цей стандарт заміняє МСБО 19 "Облік витрат на пенсійне за­безпечення у фінансових звітах працедавців", ухвалений у 1983 році.

3. Цей стандарт застосовується до всіх пенсійних виплат згідно з програмами пенсійного забезпечення, незалежно від її назви і того, чи є ці програми офіційними чи ні або від того, чи фі­нансуються вони чи ні. Цей стандарт також застосовується, якщо закон або галузеві програми вимагають від підприємства ро­бити внески до національної, державної, галузевої або інших програм пенсійного забезпечення за участю кількох працедав-


318

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

ців, а також до програм компенсацій звільненим працівникам, що відповідають визначенню програми пенсійного забезпечен­ня.

4. Багато працедавців забезпечують інші види компенсацій для працюючих або допомогу по закінченні трудової діяльності, включаючи програми відстрочених компенсацій, вихідну допо­могу за вислугу років, програми охорони здоров'я та соціаль­ного забезпечення, а також системи заохочення. Вказані про­грами не розглядаються у цьому стандарті, хоча, якщо вони по суті відповідають програмі пенсійного забезпечення, їх облік та розкриття витрат можна здійснювати подібним способом, як це робиться для програм пенсійного забезпечення.

Визначення

5. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:

Програми пенсійного забезпечення — це угоди, за якими під­приємство надає грошові виплати своїм працівникам при звільненні з роботи або після нього (у вигляді річного дохо­ду або шляхом одноразової виплати) у випадку, коли є можливість перед виходом на пенсію визначити або оці­нити такі виплати чи внесені до їх складу кошти пра­цедавця на підставі положень документа або згідно з існу­ючою на підприємстві практикою.

Програми з визначеним внеском — є програмами пенсійно­го забезпечення, згідно з якими суми, що належать виплаті у вигляді пенсій, визначаються на основі внесків до пенсій­ного фонду разом із інвестиційним доходом від них.

Програми з визначеною пенсією — є програмами пенсійно­го забезпечення, згідно з якими суми, що належать виплаті у вигляді пенсій, визначаються за допомогою використання формули, за основу якої береться сума заробітку праців­ника або його робітничий стаж, або те й інше.

Фінансування — переведення активів до структурної оди­ниці (фонду). відокремленої від підприємства з метою ви­конання майбутніх зобов'язань з виплати пенсій.

Вартість поточних послуг — це витрати підприємства згідно з програмою пенсійного забезпечення на оплату


319

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

послуг, наданих протягом поточного періоду працівниками підприємства, що є учасниками програми.

Вартість раніше наданих послуг - це витрати підприєм­ства згідно з програмою пенсійного забезпечення на оплату послуг, наданих протягом попередніх періодів працівниками підприємства, що є учасниками програми, в результаті:

а) запровадження програми пенсійного забезпечення або

б) внесення змін та доповнень до такої програми.

Коригування на основі набутого досвіду — це коригування, яке виникає в результаті різниці між попередніми актуа-рними припущеннями щодо майбутніх подій та подіями, що фактично мали місце.

Програми пенсійного забезпечення

6. Більшість програм пенсійного забезпечення — це офіційні уго­ди між підприємством та його працівниками або їхніми пред­ставниками. Програми можуть створюватися підприємством як звичайна частина пакета компенсацій для працівників. У де­яких країнах програми можуть створюватися на основі законів або галузевих угод, згідно з якими підприємства зобов'язані ро­бити внески до національної, державної, галузевої або інших програм пенсійного забезпечення за участю декількох праце­давців. Крім того, програми пенсійного забезпечення можуть бути неофіційними угодами або підтверджуватися лише прак­тикою підприємства.

Фінансування

7. Багато програм пенсійного забезпечення мають окремий фонд, у який підприємство, а іноді його працівники, роблять внески і з якого здійснюються виплати з метою виконання частини або усіх зобов'язань підприємства, передбачених програмою пенсій­ного забезпечення. Такі фонди є окремими суб'єктами госпо­дарської діяльності, і керування ними часто здійснюється третіми сторонами, що можуть призначатися підприємством або його працівниками і мати повну свободу дій щодо внесення коштів та виплати пенсій. У деяких випадках підприємство зберігає за собою зобов'язання щодо надання узгодженої пенсійної допо-


320

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

моги працівникам, тоді як в інших випадках це зобов'язання може брати на себе третя сторона.

8. У деяких випадках фонд має форму угоди про страхування. Пенсії, застраховані за такою угодою, не обов'язково мають прямий або автоматичний зв'язок із зобов'язанням підприємства щодо пенсійного забезпечення. Програми пенсійного забезпе­чення, що охоплюють угоди про страхування, подібні до інших програм, що фінансуються і підлягають такому самому розме­жуванню між обліком та фінансуванням, як і інші програми, що фінансуються.

9. Згідно з деякими програмами пенсійного забезпечення підпри­ємство зберігає за собою зобов'язання щодо виплати пенсій згідно з програмою без створення окремого фонду. Такі про­грами пенсійного забезпечення відомі як нефондові.

Типи програм пенсійного забезпечення

10. Для цілей цього стандарту програми пенсійного забезпечення класифікуються як програми з визначеним внеском або програ­ми з визначеною пенсією.

11. Згідно з програмами з визначеним внеском зобов'язання під­приємства є сумою, яку підприємство погоджується вносити в окремий фонд з метою виплати пенсій своїм працівникам. Сума майбутньої пенсії працівника визначається шляхом поси­лання на внески, сплачувані підприємством та працівником у фонд та на результати діяльності цього фонду. Рекомендації актуарія не є необхідними для обліку витрат на програми фор­мування пенсійного фонду за рахунок відрахувань працедав­ців, але іноді його допомога потрібна для оцінки майбутньої пенсії на основі розміру внесків та оцінки результатів діяль­ності фонду.

12. Згідно з програмою з визначеною пенсією підприємство зо­бов'язується забезпечити пенсії працівникам, що здійснюють поточну трудову діяльність або вийшли на пенсію. Вони ви­значаються за формулою, яка, як правило, базується на розмірі винагороди працюючим та/або стажі роботи. Підприємство періодично обчислює теперішню вартість обіцяних пенсій на основі рекомендацій актуарія. Крім того, актуарій може оці­нювати фінансовий стан програми і давати рекомендації що­до розмірів внесків у будь-який фонд.


321

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

13. Програми з визначеною пенсією можуть фінансуватися, фі­нансуватися частково або не фінансуватися. Проте, згідно з програмою з визначеною пенсією, підприємство зобов'язується або на основі положень документа, або на основі практики підприємств сплачувати обіцяні пенсії незалежно від угод про створення фонду, якщо вони мали місце. Коли програма фінан­сується, виплата пенсій при настанні строку залежить від фі­нансового стану та результатів інвестиційної діяльності фонду, а також від здатності підприємства компенсувати нестачу ак­тивів фонду. Коли програма не фінансується, виплата пенсій залежить від здатності підприємства своєчасно виконувати зобов'язання щодо пенсійного забезпечення при настанні стро­ку їх виплати.

14. Програми пенсійного забезпечення можуть мати характери­стики як програм з визначеною пенсією, так і програм з ви­значеним внеском. Наприклад, програми пенсійного забезпе­чення можуть передбачати базу внесків, за якою визначаються розмір пенсій, і внаслідок цього така програма вважатиметься програмою з визначеним внеском. Проте програма перед­бачає відповідальність підприємства за конкретні пенсії, ви­значений розмір пенсій або гарантовану норму прибутку на активи програми. У таких випадках програма, по суті, є про­грамою з визначеною пенсією і витрати підприємства на за­безпечення пенсій визначаються та обліковуються відповідним чином. Програма пенсійного забезпечення класифікується або як програма з визначеною пенсією, або як програма з визна­ченим внеском залежно від економічної сутності програми, що визначається її основними положеннями та умовами. При цьому ключовим фактором є зобов'язання підприємства спла­чувати узгоджені пенсії на підставі документа або практики.

15. Виплата пенсій в рамках національної, державної, галузевої або інших програм за участю кількох працедавців може не бути зобов'язанням підприємства, і витрати на такі програми для підприємств можуть, як правило, оцінюватися на основі національної, державної, галузевої або інших програм за уча­стю кількох працедавців. Незважаючи на те, що характери­стики цих програм відрізняються, вони, по суті, можуть визна­чатися як програми з визначеною пенсією або програми з ви­значеним внеском на основі зобов'язань підприємства згідно з програмою. Якщо зобов'язанням підприємства в рамках про­грами є надання погодженого розміру пенсійної допомоги, програма розглядається як програма з визначеною пенсією. Як­що зобов'язання підприємства обмежуються конкретними


322

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

відрахуваннями у програму, вона розглядається як програма з визначеним внеском.

Облік витрат на пенсійне забезпечення

16. Витрати підприємства на пенсійне забезпечення виникають з наданням послуг працівниками, які матимуть право на отри­мання таких пенсій. Отже, витрати на пенсійне забезпечення визнаються як витрати тих періодів, протягом яких надають ці послуги. Визнання витрат на пенсійне забезпечення, тільки ко­ли працівник виходить на пенсію або отримує пенсію, не дозволяє відносити ці витрати на періоди, коли ці послуги були надані. Навіть якщо програма дозволяє підприємству припинити дію своїх зобов'язань згідно з програмою, праце­давцю, як правило, важко відмінити програму, коли існує необхідність утримати працівників на підприємстві. За від­сутності доказів протилежного, облік витрат працедавця на пенсійне забезпечення базується на припущенні, що підприєм­ство, яке сьогодні обіцяє сплачувати пенсії працівникам, не відмовиться від своїх зобов'язань протягом очікуваного строку трудової діяльності, що залишився до виходу працівників на пенсію. Таким чином, витрати на пенсійне забезпечення ви­знаються як витрати незалежно від того, чи розглядаються вони як юридичне зобов'язання чи ні.

17. Для програми, що фінансується, сума, внесена підприємством у фонд протягом періоду, не обов'язково є сумою, визнаною як витрати цього періоду. Існує чітко визначене розмежування між фінансуванням пенсійного забезпечення та розподіленням витрат на забезпечення пенсій для визнання витрат. Фінан­сування — це фінансова процедура, і визначення періодичних сум, що підлягають фінансуванню, може супроводжуватися впливом на підприємство таких факторів, як наявність грошо­вих коштів та оподаткування. На відміну від цього, метою обліку є забезпечення визнання витрат на пенсії як витрат під час надання послуг працівниками підприємства, які матимуть право на отримання пенсії.


323

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Програми з визначеним внеском

Визнання витратна пенсійне забезпечення

18. Внески підприємства у програму з визначеним внеском згідно з наданими послугами протягом певного звітного пе­ріоду визнаються як витрати в цьому періоді.

19. Внески підприємства у програму з визначеним внеском, як правило, визначаються за формулою згідно з умовами про­грами. Тому вартість поточних послуг, як правило, є внеском, що підлягає виплаті за певний період.

20. Підприємство може погодитися здійснювати додаткові внески згідно з програмою з визначеним внеском. Збільшення внесків визнається як витрати за ті періоди, протягом яких працівники надають відповідні послуги. Наприклад, коли додаткові вне­ски визначаються згідно з трудовою діяльністю працівників протягом попередніх періодів в обмін за послуги, які мають надаватися існуючими працівниками в поточних та майбутніх періодах, збільшення внесків визнається як витрати на система­тичній основі протягом очікуваного строку трудової діяльності, що залишився до виходу на пенсію цих працівників. Коли додаткові внески стосуються працівників, які вийшли на пен­сію, внески визнаються як витрати за період, в якому обіцяні додаткові внески, оскільки підприємство надалі не очікує от­римувати послуги від цих працівників.

21. Внески, погоджені підприємством, визначають суму визнаних витрат та суму зобов'язань підприємства згідно з програмою з визначеним внеском. Тому припинення програми, як правило, не призводить до будь-якого додаткового зобов'язання, що по­требує визнання як зобов'язання та витрати. Проте в межах уз­годженого збільшення рівня зобов'язань, які не визнані як витрати, додаткові зобов'язання підлягають визнанню як зобо­в'язання та витрати, коли існує ймовірність того, що програму буде припинено.

Розкриття

22. У фінансових звітах розкривається така інформація щодо програм підприємства з визначеним внеском:

а) загальний опис кожної програми, в тому числі груп пра­цівників, охоплених програмою;


324

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

б) сума, визнана як витрати протягом певного періоду;

в) будь-які інші суттєві питання, пов'язані з пенсійним забезпеченням, які впливають на рівень зіставності з попереднім звітним періодом.

23. Коли підприємство має більше, ніж одну програму з визна­ченим внеском, розкриття у фінансових звітах може відобра­жатися у загальній сумі щодо усіх таких програм, для кожної програми окремо або у таких комбінаціях, що вважаються найбільш корисними.


325

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Програми з визначеною пенсією

Витрати на пенсійне забезпечення

24. Згідно з програмою з визначеною пенсією, витрати у поточ­ному періоді охоплюють:

а) вартість поточних послуг;

6) суми, визнані у поточному періоді як витрати за надані по­слуги працівниками, які працюють протягом поточного пері­оду або пішли на пенсію, коригування на основі набутого досвіду та зміни в актуарних припущеннях;

в) результат будь-яких припинень програм, розрахунків або скорочень.

Визнання вартості поточних послуг

25. Згідно з програмою з визначеною пенсією вартість по­точних послуг визнається як витрати у поточному періоді.

26. Програми з визначеною пенсією, особливо ті, що обіцяють виплату пенсій на основі винагороди працівникам, що збира­ються або пішли на пенсію, викликають значні ускладнення при оцінці витрат. Розмір зобов'язання підприємства в рамках таких програм, як правило, невизначений, оскільки існує бага­то змінних величин, що впливають на остаточну суму пенсій і, отже, на вартість цієї пенсії. Ймовірно, ця невизначеність залишатиметься протягом тривалого періоду часу. Наприклад, сума майбутніх пенсій може визначатися на основі винаго­роди працівникам при виході на пенсію з урахуванням стажу роботи; але обидва ці показники є невизначеними. Більше того, при оцінці зобов'язання необхідно зробити припущення щодо майбутніх умов та подій, які переважно непідконтрольні підприємству, наприклад надходження від інвестицій в активи будь-якого фонду та плинність кадрів. Крім того, ці тривалі невизначеності можуть сприяти змінам в оцінці, що можуть бути дуже суттєвими відносно вартості поточних послуг.

27. Внаслідок потенційно суттєвого впливу різниці між припу­щеннями та досвідом, витрати на пенсійне забезпечення необ­хідно визначати шляхом актуарної оцінки через короткі про­міжки часу; оцінку доречно здійснювати щонайменше раз у три роки. Якщо відомо, що програма зазнала значних змін,


326

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

або якщо події свідчать кількох припущеннях, у будуть доречними. про необхідність змін в одному чи міжоціночні роки додаткові оцінки

Визнання витрат на пенсійне забезпечення, інших, ніж вартість поточних послуг

Існуючі працівники

28. Витрати на оплату наданих послуг, коригування на осно­ві набутого досвіду, результати змін в актуарних припу­щеннях і результати змін та доповнень до програми щодо існуючих працівників в рамках програми з визначеною пен­сією визнаються як витрати або доходи на систематичній основі протягом очікуваного періоду трудової діяльності, що залишився до виходу на пенсію, крім ситуацій згідно з параграфом 33, а також за винятком випадків внесення змін та доповнень до програми, коли необхідно викори­стати коротший період часу для того, щоб відобразити отримання підприємством економічних вигід.

29. Витрати на оплату наданих послуг виникають внаслідок за­провадження програми з визначеною пенсією або внесення змін до програми. Працівникам, які були найняті підприєм­ством або брали участь у програмі протягом більш тривалого строку, ніж інші працюючі, обіцяють додаткову допомогу. Про­грама може удосконалюватися з метою надання додаткової пенсії, наприклад, коли розмір пенсій вважається недостатнім внаслідок інфляції або інших причин. Таке право на пенсію надається в обмін на послуги від працівників у майбутньому. Тому витрати на оплату наданих послуг, як правило, відно­сяться на поточний та майбутні періоди, протягом яких пра­цівниками надаватимуться послуги, незалежно від того, чи об­числюються ці витрати шляхом посилання на стаж працівників у попередні періоди.

30. Коригування на основі досвіду виникають внаслідок того, що реальні події неминуче відрізняються від актуарних припу­щень. Наприклад, певна норма плинності кадрів може відріз­нятися від норми згідно з припущенням за останньою акту-арною оцінкою. Таке коригування на основі досвіду може призвести до виникнення витрат або доходу. Визначена актуа­рієм вартість має на меті забезпечити більш достовірний спо­сіб виміру витрат у кожному періоді, порівняно з витратами, визначеними, головним чином, на основі фактичного досвіду


327

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

на дату. Крім того, протягом тривалого періоду коригування на основі досвіду можуть згортатися. Отже, коригування на основі досвіду, як правило, відноситься до очікуваного періоду поточ­ної трудової діяльності існуючих працівників, що залишився до їх виходу на пенсію.

31. Зміни вносяться в актуарні припущення, коли реальний досвід протягом тривалого періоду часу постійно відрізняється від попередніх актуарних припущень. Ці зміни можуть призво­дити до виникнення витрат або доходів. Вони еквівалентні змінам в облікових оцінках у результаті надходження нової інформації (див. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці"). Отже, результати змін в актуарних припущеннях, як правило, розподіляються на очікувані строки трудової діяльності існу­ючих працівників, що залишаються до їх виходу на пенсію.

32. Витрати на пенсійне забезпечення, що відрізняються від варто­сті поточних послуг для існуючих працівників, можуть давати підприємству економічну вигоду протягом коротшого періоду часу, ніж упродовж очікуваного періоду трудової діяльності цих працівників, що залишається до їх виходу на пенсію. Такі витрати визнаються як витрати протягом цього коротшого пері­оду. Наприклад, коли внесення змін та доповнень до програ­ми робиться регулярно, додаткові витрати можуть визнаватися як витрати або доходи на систематичній основі протягом звіт­ного періоду до внесення наступних очікуваних змін до про­грами.

Припинення, скорочення програми та розрахунки за програмою

33. Коли існує ймовірність того, що програма з визначеною пенсією буде припинена чи скорочена або будуть здійснені розрахунки щодо пенсій, які підлягають виплаті згідно з ці­єю програмою:

а) будь-яке остаточне збільшення витрат підприємства на пенсійне забезпечення негайно визнається як витрати;

б) будь-який остаточний прибуток визнається як дохід за певний період, протягом якого відбулося припинення, ско­рочення або розрахунки.

34. Скорочення відбувається, коли є суттєве зменшення кількості працюючих, охоплених програмою, або коли елемент майбут­ніх послуг існуючих працівників більше не відповідатиме кри-


328

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

теріям отримання пенсії. Скорочення може виникати внаслідок одиничної події, наприклад закриття заводу або припинення роботи сегмента, що призводить до значного зменшення числа працюючих, які беруть участь у програмі пенсійного забез­печення. І, навпаки, скорочення може бути результатом припи­нення або призупинення дії програми.

35. Витрати на оплату наданих послуг щодо звільнених праців­ників не забезпечують для працедавця майбутніх економічних вигід і негайно визнаються як витрати.

36. Розрахунок відбувається, коли підприємство виконує своє зо­бов'язання щодо виплати пенсій. Це відбувається, наприклад, коли одноразова сума сплачується готівкою учасникам про­грами в обмін на їхнє право отримувати встановлені пенсії.

37. Прибутки або збитки, що виникають внаслідок припинення, скорочення програми або розрахунків за нею, охоплюють від­повідні коригування для визнання витрат на надані послуги, коригування на основі досвіду, впливу змін в актуарних при­пущеннях та впливу змін до програми, які раніше не визна­валися як прибутки або збитки. Прибутки або збитки, що ви­никають внаслідок припинення, скорочення програми або роз­рахунків за програмою, також охоплюють відповідну частину будь-якої суми, поки що не визнаної як зобов'язання або актив внаслідок застосування положень перехідного періоду згідно з вимогами параграфа 536, коли прийняття цього стандарту призводить до змін в обліковій політиці.

Працівники, що вийшли на пенсію

38. Результати внесення змін до програми з визначеною пен­сією щодо працівників, які вийшли на пенсію, слід вимірю­вати за теперішньою вартістю результату зміненої пен­сії і визнавати як витрати або доходи в тому періоді, в якому у програму були внесені зміни.

39. Результат надання зміненої пенсії працівникам, що вийшли на пенсію, визнається як витрати або доходи в тому періоді, в якому до програми були внесені зміни, оскільки підприємство не очікує отримати від вказаних працівників будь-яких вигід у вигляді майбутніх послуг.


329

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Методи актуарної оцінки

40. Для оцінки зобов'язань підприємства в рамках програми з ви­значеною пенсією був розроблений ряд методів актуарної оцінки. Хоча спершу ці методи були розроблені для розрахун­ку потреб у фінансуванні, вони часто використовуються з ме­тою визначення витрат підприємства на пенсійне забезпечення і для визначення витрат, що підлягають визнанню у кожному періоді. Опис цих методів див. у "Додатку".

41. При віднесенні витрат на пенсійне забезпечення до періодів, в яких надаються послуги працівників, як правило, доречно визначати актуарну теперішню вартість обіцяних пенсій на основі методів та припущень результатом яких є річна вар­тість поточних послуг, що систематично пов'язані з винагоро­дами. Актуарна теперішня вартість обіцяних пенсій є теперіш­ньою вартістю очікуваних виплат згідно з програмою пенсій­ного забезпечення існуючим працівникам та працівникам, що вийшли на пенсію, і ці виплати пов'язані з вже наданими послугами. Вартість, визнана як витрати, може суттєво від­різнятися залежно від застосованого методу актуарної оцінки щодо змінних елементів, які впливають на розрахунки.

Базовий підхід

42. Витрати на пенсійне забезпечення згідно з програмою з ви­значеною пенсією визначаються на основі використання ме­тоду оцінки нарахованої пенсії.

43. Методи оцінки нарахованої пенсії є методами актуарної оці­нки, що визначають витрати на пенсійне забезпечення на ос­нові послуг, наданих працівниками підприємству, станом на дату вищевказаної оцінки. Згідно з методами нарахованої пе­нсії річна вартість поточних послуг, що застосовується до кожного працівника, збільшується в міру наближення строку його виходу на пенсію. Це збільшення відбувається через те, що дисконтована теперішня вартість пенсії, заробленої за по­слуги, надані протягом поточного періоду, збільшується з на­ближенням дати виплати та збільшення ймовірності того, що працівники залишатимуться учасниками програми до виходу на пенсію. Цей результат ускладнюється, коли пенсія базується на кінцевій зарплаті та дисконтується через вплив інфляції на рівень зарплати. Проте у програмі пенсійного забезпечення в цілому річна вартість поточних послуг має тенденцію до си­стематичного взаємозв'язку з винагородою за кожний період


330

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

за умови, що кількісний та віковий розподіл працюючих за­лишається відносно стабільним.

Дозволений альтернативний підхід

44. Витрати на пенсійне забезпечення згідно з програмою з визначеною пенсією визначаються на основі методу оцінки прогнозованої пенсії.

45. Методи оцінки прогнозованої пенсії є методами актуарної оцінки, що визначають витрати на надання пенсії на основі послуг як наданих, так і тих, що надаватимуться працівниками станом на дату актуарної оцінки. Ці методи розподіляють ви­трати рівномірно в абсолютних сумах або як відсоток від зар­плат за всі періоди надання послуг працівниками, що беруть участь у програмі протягом свого трудового стажу. Ці методи досягають відносно рівної річної вартості поточних послуг.

Актуарні припущення

46. Витрати на пенсійне забезпечення визначаються на основі відповідних і зіставних припущень, що охоплюють прогно­зований рівень зарплати на дату виходу на пенсію.

47. Невизначеність, притаманна прогнозованим майбутнім тен­денціям щодо рівнів інфляції, зарплати та прибутку від інве­стицій, береться до уваги при актуарних оцінках шляхом вико­ристання ряду зіставних припущень. Ця зіставність досягається завдяки актуарним припущенням, що відображають довгостро­ковий економічний взаємозв'язок між інфляцією, темпами під­вищення зарплати, прибутками від інвестицій, утримуваних як активи в рамках програми, та ставками дисконту, навіть якщо абсолютна сума вартості, що використовується в одному або кількох припущеннях може не відображати поточний коротко­строковий досвід. Ці припущення прогнозуються до очікуваної дати смерті останнього пенсіонера і, відповідно, є довгостро­ковими.

48. Наступні актуарні припущення є одними з тих, що, як прави­ло, використовуються для визначення витрат підприємства на надання пенсійного забезпечення:

а) ставка дисконту, яка можлива при визначенні актуарної тепе­рішньої вартості обіцяних пенсій щодо послуг, наданих пра­цівниками на дату оцінки, відображає довгострокові пара-


331

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

метри або приблизні значення, при яких очікується вико­нання зобов'язань;

б) активи програми оцінюються за справедливою вартістю. Ко­ли справедлива вартість оцінюється шляхом дисконтування майбутніх потоків грошових коштів, довгострокова норма прибутковості відображає середню ставку загального дохо­ду (відсоток, дивіденди та підвищення вартості активів), яку можна отримати від активів у рамках програми протягом певного періоду до виплати пенсій;

в) коли пенсії базуються на майбутніх зарплатах, як у випадку програми на основі останньої зарплати та середнього стро­ку трудової діяльності, підвищення зарплати до дати припи­нення програми відображає такі фактори, як інфляція, кар'єра та винагорода за заслуги;

. г) автоматичне підвищення рівня пенсій, наприклад коригування згідно зі змінами вартості життя, береться до уваги. У ви­падку відсутності формальних вимог до підвищення пенсій, підприємством або програмою практикується субсидіювання цього підвищення на регулярній основі. Припускається, що таке підвищення триватиме.

49. Актуарні припущення, що використовуються для визначення витрат працедавця на пенсійне забезпечення, базуються на довгостроковому розгляді. Може виникнути потреба у пері­одичній модифікації припущень як у випадку, коли підвищен­ня рівня зарплати перевищує припустиму норму підвищення і передбачається, що ця тенденція триватиме. З іншого боку, підвищення зарплати може статися внаслідок певних обставин, які, ймовірно, не повторюватимуться, тому, як очікується, попе­реднє припущення щодо підвищення рівня зарплати матиме чинність у майбутньому. В останньому випадку є надія, що попереднє припущення щодо зарплати лишатиметься незмін­ним.

Зміни у методі актуарної оцінки

50. Результати змін у методі актуарної оцінки, від дозволе­ного альтернативного до базового підходу або навпаки, підлягають обліку та розкриттю як зміни в обліковій полі­тиці згідно з МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці".


332

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Розкриття

51. У фінансових звітах щодо програми з визначеною пенсі­єю розкривається така інформація:

а) загальний опис програми, а також групи працюючих, охо­плених програмою;

б) облікова політика, прийнята для визначення витрат на пенсійне забезпечення, включаючи загальний опис методу актуарної оцінки або використаних методів (див. МСБО 1 "Розкриття облікової політики");

в) фінансування програми або його відсутність;

г) сума, визнана як витрати або доходи протягом певного періоду;

д) теперішня вартість обіцяних пенсій, визначена актуарі­єм станом на дату останньої актуарної оцінки;

е) справедлива вартість активів програми станом на да­ту останньої актуарної оцінки, якщо програма фінансу­ється;

є) якщо суми фінансування на початку програми відрізня­ються від сум, визнаних як витрати або доходи (дебето­ваних чи кредитованих на нерозподілений прибуток від змін в обліковій політиці) за той же період, ухвалю­ється сума остаточного зобов 'язання або активів та фі­нансування. Коли працедавець має більше однієї програ­ми і це призводить до наявності як зобов'язань, так і активів, зобов'язання або активи не зменшуються шля­хом вирахування одне від одного;

ж) основні актуарні припущення, що використовуються для визначення витрат на пенсійне забезпечення, та будь-які суттєві зміни у цих припущеннях;

з) дата останньої актуарної оцінки та частота здійснен­ня оцінок;

й) будь-які інші суттєві питання щодо пенсійного забезпе­чення, включаючи вплив припинення програм, скорочення програми або розрахунків за програмою, які впливають на рівень зіставності з попереднім періодом.


333

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

52. Коли підприємство має більше ніж одну програму з визна­ченою пенсією, розкриття у фінансових звітах можуть наводи­тися в цілому для усіх програм, окремо для кожної програми або у комбінаціях, що вважаються найбільш корисними. Проте цінність наданої інформації знижується, якщо сума надлишку в одній програмі або програмах згортається з нестачею в іншій програмі або програмах і, отже, таке згортання не вважається прийнятним.

Усі види програм пенсійного забезпечення

Положення перехідного періоду

53. Якщо прийняття цього стандарту призводить до змін в обліковій політиці, підприємству належить:

а) скоригувати фінансові звіти згідно з МСБО 8 "Чистий прибуток або збитки за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці" з метою визнання зобов'язання чи активу для визначення кумулятивного впливу зміни

або

б) розкрити сукупний результат змін за період, коли вони сталися з наступним розкриттям поки що не визнаної суми. Сума, не визнана станом на дату впровадження стандарту, визнається як зобов'язання або як актив за звітний період, що не перевищує очікуваного періоду трудової діяльності учасників програми, який залишився до виходу їх на пенсію. Витрати на пенсійне забезпе­чення, що виникають у наступні звітні періоди, визнаю­ться як дохід або витрати згідно з вимогами цього стандарту.

Дата набрання чинності

54. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше.


334

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Додаток

Основні методи актуарної оцінки

Цей додаток є лише прикладом і не входить до стандартів. До­даток має за мету проілюструвати застосування стандартів і допомогти з'ясувати їх значення.

Додаток пропонує опис основних характеристик двох найважли­віших методів актуарної оцінки і містить приклади методів, що, як правило, застосовуються актуаріями для кожної категорії. Певні аспекти деяких методів згідно з описом у цьому додатку можуть не відповідати вимогам даного стандарту, це стосується, зокрема, методу винагороди на індивідуальній основі та сукупного методу, які не визначають витрати на надані послуги окремо.

Методи актуарної оцінки, як правило, розподіляються на дві великі категорії: методи оцінки нарахованих пенсій та прогнозовані ме­тоди оцінки пенсій. Назви цих методів не обов'язково викори­стовуються в усіх країнах.

Методи оцінки нарахованих пенсій

Згідно з цими методами:

• вартість поточних послуг є теперішньою вартістю пенсій, що сплачуватимуться у майбутньому за послуги, надані у поточ­ному періоді;

• вартість раніше наданих послуг — це теперішня вартість пенсій, які підлягають виплаті у майбутньому за послуги, надані до однієї або кількох вказаних подій — запровадження програми пенсійного забезпечення або внесення змін до такої програми;

• нараховане актуарне зобов'язання -- це теперішня вартість пен­сій, які підлягають виплаті у майбутньому за послуги, надані на певну дату.

Припускаючи відсутність інфляції або дефляції, цей метод визна­чає вартість поточних послуг, наданих працівником, яка збільшу­ється з кожним роком поряд зі скороченням строку, що залишився до виходу на пенсію, оскільки дисконтована теперішня вартість пенсій, зароблених протягом поточного періоду, підвищується з наближенням строку платежу і збільшенням ймовірності того, що


335

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

працівник лишатиметься учасником програми до настання строку виходу на пенсію.

Для будь-якої програми пенсійного забезпечення в цілому річна вартість поточних послуг має тенденцію бути приблизно однако­вою кожного року за умови, якщо кількісний та віковий розподіл працюючих залишається відносно стабільним. У програмі, що ба­зується на розмірі заробітної плати, інфляція призводить до щоріч­ного зростання, і, відповідно, цей метод часто змінюється для оцін­ки програм щодо кінцевих виплат через запровадження прогно­зованої оцінки зарплати. Внаслідок цього кінцеві зарплати пра­цівників попередньо оцінюються, а пенсії, що базуються на цих зарплатах, розподіляються за роками трудової діяльності при обчисленні вартості послуг за кожний рік.

Найбільш широке застосування має така форма методу оцінки нарахованих пенсій, як метод нарахування прогнозованих одиниць, опис якого подається далі.

Метод нарахування прогнозованих одиниць

Цей метод розглядає кожний рік трудової діяльності як такий, що призводить до виникнення додаткової одиниці гарантованої пенсії і оцінює кожну таку одиницю окремо для визначення загальної суми зобов'язання щодо пенсійного забезпечення.

Вартість поточних послуг у наступному році обчислюється як те­перішня вартість пенсій, що нараховуватиметься протягом наступ­них дванадцяти місяців (з посиланням на кількість працюючих у цьому році та прогнозований кінцевий прибуток). Наприклад, якщо програма передбачає пенсію у розмірі 20 грошових одиниць на місяць за кожний відпрацьований рік, нормальними витратами підприємства на одного працюючого протягом наступних два­надцяти місяців є теперішня вартість ануїтету у розмірі 20 грошо­вих одиниць на місяць, придбаного на очікувану дату виходу на пенсію, і припинення програми на очікувану дату смерті. На сукупній основі для усіх працівників при обчисленні береться до уваги очікувана плинність кадрів до строку виходу на пенсію.

Вартість наданих послуг згідно з цим методом — це теперішня вартість будь-яких одиниць майбутніх пенсій, нарахованих пра­цівникам у період до запровадження програми або внесення змін до цієї програми.

Річна нормальна вартість для однакових одиниць пенсії збільшу­ється з кожним роком, оскільки строк, що залишився до виходу


336

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

на пенсію, постійно скорочується і ймовірність виходу на пенсію збільшується. У наведеному прикладі теперішня вартість ануїтету у розмірі 20 грошових одиниць підвищується протягом цього часу, оскільки фактор дисконту (що визначає кількість років, які зали­шилися до очікуваної дати виходу на пенсію, та ризик недосяг-нення строку виходу на пенсію) наближається до 1.

Проте для групи працівників у цілому підвищення витрат є при­хованим внаслідок постійної заміни працівників старшого віку, трудова діяльність яких пов'язана з найбільшими річними витрата­ми, новими працівниками, діяльність яких пов'язана з найменшими річними витратами. Для групи працівників середнього віку нор­мальна вартість має тенденцію до однакових витрат протягом ко­жного року.

Методи оцінки прогнозованих пенсій

Методи оцінки прогнозованих пенсій відображають пенсії на ос­нові послуг, що здійснюються та здійснюватимуться на дату акту-арної оцінки. Ці методи відносять витрати на пенсії працівників рівномірно (або в абсолютних сумах, або як відсоток від зарпла­ти) на весь строк трудової діяльності.

Існує чотири основні форми методу оцінки прогнозованих пен­сій.

Стандартний метод з урахуванням віку працівників на момент вступу до програми

Згідно з цим методом припускається, що на кожного працівника поширюється дія програми, коли він або вона вперше наймається на роботу або отримує право на участь у програмі. При запро­вадженні нової програми припустимою датою поширення дії про­грами на працівника є дата, коли працівник мав би право на участь у програмі, якщо б вона існувала на той час.

Вартість поточних послуг — це фіксована річна сума або фіксо­ваний відсоток від зарплати, що, у разі інвестування за припусти­мою ставкою відсотка, визначеною актуарієм, є достатніми для забезпечення необхідної пенсійної допомоги після виходу на пен­сію. Згідно з цим методом, вартість наданих послуг є теперіш­ньою вартістю перевищення прогнозованої суми пенсій над су­мою, яку очікується забезпечити за рахунок майбутніх відрахувань на основі теперішньої вартості послуг.


337

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Застосування цього методу з концептуальної точки зору вимагає здійснення розрахунків окремо для кожного працівника. Проте на практиці його часто використовують для груп працівників. Засто­сування цього методу часто спрощується завдяки використанню однієї дати поширення дії програми на усіх працівників.

Метод винагороди на індивідуальній основі

Цей метод, як правило, застосовується в рамках політики страху­вання пенсій на індивідуальній основі. Згідно з цим методом ви­трати на пенсійне забезпечення кожного працівника розподіля­ються на період від дати поширення дії програми на працівника до дати виходу на пенсію на основі однакових річних сум або фіксованого відсотка від зарплати. Окремого обчислення вартості раніше наданих послуг не існує, оскільки загальна вартість кін­цевої пенсійної допомоги розподіляється між датою, коли на пра­цівника поширюється дія програми, та датою його або її виходу на пенсію.

Згідно з цим методом річна вартість поточних послуг перевищує вартість, обчислену на основі стандартного методу з урахуванням віку працівників, на момент вступу до програми. Це пояснюється тим, що згідно з цим методом витрати, котрі інакше визначаю­ться як вартість раніше наданих послуг, нараховуються як вартість поточних послуг. З цієї причини використання методу винагоро­ди на індивідуальний основі може не відповідати вимогам цього стандарту.

Сукупний метод

Цей метод використовує ті самі основні принципи, що і метод винагороди на індивідуальній основі, але він застосовується швидше до програми в цілому, ніж до конкретних працівників. Витрати на пенсійне забезпечення розподіляються на середній строк трудової діяльності працівників, що працюють протягом по­точного періоду часу. Результатом усереднення витрат для усіх працівників або груп працівників згідно з цим методом є те, що відносно висока річна вартість у перші роки функціонування програми є менш очевидною, ніж при використанні методу ви­нагороди на індивідуальній основі.

Вартість наданих послуг та коригування на основі досвіду не ви­значаються, але розподіляються на майбутні періоди на основі регу­лярних обчислень з використанням методу. З цієї причини даний метод може не відповідати вимогам цього стандарту.


338

МСБО 19 (переглянутий у 1993 р.)

Стандартний метод з урахуванням віку на момент виходу на пенсію

Цей метод є подібним до сукупного методу та методу винагоро­ди на індивідуальній основі за винятком того, що згідно з цим методом вартість наданих послуг обчислюється і визначається на основі методу оцінки нарахованих пенсій. Вартість поточних послуг визначається за допомогою сукупного методу, але стосу­ється лише пенсійної допомоги, пов'язаної з майбутньою трудовою діяльністю.


339


Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 20

(переформатований у 1994 р.)

Облік державних грантів і розкриття інформації про державну допомогу

Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був перві-сно затверджений Радою в листопаді 1982 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехре­сні посилання.





341

МСБО 20 (переформатований у 1994 р.)

Зміст