Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
300 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Відсотки, роялті та дивіденди
302 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Дата набрання чинності
Реалізація товарів
304 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Б. Схвалення, коли покупець обумовив обмежене право на по­вернення.
В. Консигнаційний продаж, коли отримувач (покупець) бере зо­бов'язання реалізувати товар від імені постачальника (про­давця).
Г. Продаж з оплатою готівкою після доставки.
3. Відкладений продаж, коли товар поставляється тільки після того, як покупець робить останній внесок з серії платежів у розстро
Продаж посередникам, наприклад дистриб'юторам, дилерам або іншим для перепродажу.
Передплата на періодичні видання та подібну продукцію.
306 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
9. Продаж нерухомості.
307 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
11. Плата за обслуговування, включена в ціну продукту.
12. Комісійні за рекламу.
13. Комісійні страхових агентств.
14. Гонорар за фінансові послуги.
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   22   23   24   25   26   27   28   29   ...   61

299

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

результатів за певний період. МСБО 11 "Будівельні кон­тракти" також вимагає визнання доходу на цій основі. Вимоги цього стандарту, як правило, застосовуються до визнання до­ходу та пов'язаних із ним витрат щодо операцій, які перед­бачають надання послуг.

22. Дохід визнається, тільки коли існує ймовірність надходження на підприємство економічних вигід, пов'язаних із операцією. Але в разі виникнення непевності щодо оплати суми, яка вже включена до доходу, неоплачувана сума або сума, стосовно якої перестає існувати ймовірність оплати, визнається як вит­рати, а не як коригування суми первісне визнаного доходу.

23. Як правило, підприємство в змозі здійснити достовірну оцін­ку після того, як воно погодило з іншими сторонами-учасни­ками:

а) права кожної зі сторін, що мають позовну силу, стосовно послуги, яка буде надана і отримана сторонами;

б) компенсацію, надану в обмін на послуги;

в) спосіб та строки розрахунків.

Як правило, підприємству необхідно мати ефективну систему внутрішнього фінансового бюджетування та звітності. Підпри­ємство відстежує і, в разі необхідності, переглядає попередні оцінки доходу з наданням послуг. Потреба в такому перегляді не обов'язково означає, що результат операції не може бути достовірно оцінений.

24. Етап завершеності операції можна визначити різними спосо­бами. Підприємство використовує метод, який достовірно ви­мірює обсяг наданих послуг. Залежно від суті операції, ці ме­тоди можуть включати:

а) огляд виконаної роботи;

б) послуги, надані на певну дату як відсоток до загального обсягу послуг, які мають бути наданими,

або

в) питому вагу витрат, понесених на певну дату у загальній сумі витрат на операції згідно з оцінкою. Сума витрат, по­несених на певну дату, включає тільки ті витрати, які ві­дображають обсяг наданих послуг на цю саму дату. Тільки


300

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

витрати, які відображають надані послуги, або послуги, які будуть надані, включаються до оцінки загальних витрат на операції.

Проміжні та авансові платежі, отримані від клієнтів, часто не відображають наданих послуг.

25. З огляду на практичні цілі, коли послуги надаються шляхом невизначеної кількості дій за визначений період часу, дохід визнається на основі методу рівномірного нарахування за ви­значений період, окрім випадків, коли є свідчення на користь іншого методу, який краще відображає етап завершеності. Як­що певна дія є значно більш суттєва порівняно з іншими діями, визнання доходу відкладається до моменту виконання цієї суттєвої дії.

26. Якщо неможливо достовірно виміряти результат опера­ції, яка передбачає надання послуг, дохід має визнаватися тільки в тому обсязі, в якому визнані витрати підлягають відшкодуванню.

27. На ранніх етапах операції часто немає можливості досто­вірно оцінити результат операції. Окрім того, може існувати ймовірність, що підприємство відшкодує витрати, понесені в ході операції. Отже. дохід визнається тільки в межах тих по­несених витрат, які очікується відшкодувати. Оскільки резуль­тат операції не може бути достовірно оцінений, прибуток не визнається.

28. Якщо результат операції не може бути достовірно оцінений і не існує ймовірності відшкодування понесених витрат, дохід не визнається, а понесені видатки визнаються як витрати. Коли непевності, які перешкоджали достовірній оцінці результатів контракту, перестають існувати, дохід визнається відповідно до параграфа 20, а не згідно з параграфом 26.

Відсотки, роялті та дивіденди

29. Дохід, який виникає в результаті використання іншими під­приємствами активів підприємства, що приносять відсот­ки, роялті та дивіденди, має визнаватися на основі, ви­кладеній в параграфі ЗО, якщо:

а) існує ймовірність, що економічні вигоди, пов'язані з опе­рацією, надходитимуть до підприємства;


301

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

б) сума доходу може бути достовірно виміряна.

30. Дохід має визнаватися на зазначеній нижче основі:

а) відсотки мають визнаватися на основі пропорційності часу з урахуванням реального доходу від активу;

6) роялті мають визнаватися на основі нарахування згідно з суттю відповідної угоди;

в) дивіденди мають визнаватися, коли встановлюється пра­во акціонерів на отримання виплати.

31. Реальний дохід з активу є ставкою відсотка, яка необхідна для дисконтування потоку майбутніх грошових надходжень, що очі­куються протягом строку служби активу і мають дорівнювати початковій балансовій вартості цього активу. Дохід від від­сотка включає суму амортизації будь-якого дисконту, премії або будь-якої іншої різниці між початковою балансовою вар­тістю боргового цінного паперу та його вартістю при пога­шенні.

32. Коли невиплачені відсотки були нараховані до придбання інвестиції, яка приносить відсотки, відсотки, які отримуються після цього, розподіляються на період до придбання і період після придбання; але тільки частка після придбання визнається як дохід. Коли дивіденди на акції оголошуються з чистого при­бутку періоду до придбання, ці дивіденди вираховуються з вар­тості цінних паперів. Якщо такий розподіл можна здійснити лише на довільній основі, такі дивіденди визнаються як дохід, окрім випадків, коли вони чітко відображають відшкодування частини вартості цінних паперів.

33. Роялті нараховуються згідно з умовами відповідної угоди і зде­більшого визнаються на цій же основі, окрім випадків, коли згідно з суттю угоди більш відповідним є визнання доходу на якійсь іншій систематичній або раціональній основі.

34. Дохід визнається, тільки коли існує ймовірність припливу до підприємства економічних вигід, пов'язаних з операцією. Про­те, коли виникає, непевність щодо отримання суми, яку вже включено до суми доходу, нестримана сума або сума, відно­сно якої перестає існувати ймовірність відшкодування, визна­ється як витрати, а не як коригування суми первісне визнаного доходу.


302

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

Розкриття

35. Підприємство має розкривати:

а) облікову політику, прийняту для визнання доходу, вклю­чаючи методи, які застосовуються для визначення етапу завершення операції, що передбачає надання послуг;

б) суму кожної суттєвої категорії доходу, визнаного про­тягом певного періоду, включаючи дохід, отриманий від:

і) реалізації товарів;

іі) надання послуг;

ііі) відсотків;

iv)роялті;

v) дивідендів;

в) суму доходів, який виникає від обміну товарів або по­слуг, що включено до кожної суттєвої категорії дохо­ду.

36 Підприємство розкриває будь-який непередбачений прибуток або збиток відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу". Непередбачений прибуток або непередбачені збитки можуть виникати від та­ких статей, як витрати на гарантійне обслуговування, претензії, штрафні санкції або можливі збитки.

Дата набрання чинності

37. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше.


303

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

Додаток

Даний додаток е лише прикладом і не входить до стандартів. Додаток має за мету проілюструвати застосування стандартів і допомогти з'ясувати їх значення на кількох господарських ситуаці­ях. Приклади сконцентровані на певних аспектах операцій і не являють собою всеохоплююче обговорення всіх відповідних факто­рів, які можуть впливати на визнання доходу. Як правило, приклади дані на основі припущення, що сума доходу може бути достовірно виміряна та надходження економічних вигід до підприємства є ймовірним, а понесені витрати або витрати, які будуть понесені, можуть стати достовірно виміряними. Приклади не змінюють і не скасовують стандарти.

Реалізація товарів

Чинне законодавство різних країн може спричиняти дотримання критеріїв визнання цього стандарту на різний час. Зокрема, закон мо­же визначати певний момент, на який підприємство передає сут­тєві ризики та винагороди від володіння. Таким чином, приклади даного розділу додатка необхідно читати в контексті законів, пов'язаних з реалізацією товарів у тій країни, в якій здійснюється операція.

1. Продаж за принципом "виставити рахунок і тримати товар", коли поставка затримується на прохання покупця, але покупець набуває права власності і приймає чек до сплати.

Дохід визнається, коли покупець набуває права власності, якщо:

а) існує ймовірність доставки товару;

б) товар є в наявності, його ідентифіковано і він готовий до від­правки покупцю на момент визнання реалізації;

в) покупець спеціально підтверджує інструкції стосовно від­кладеної доставки;

г) застосовуються звичайні умови оплати.


304

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

Дохід не визнається, якщо існує лише намір придбати або ви­робити товар на момент доставки.

2. Товари, відвантажені за різних умов:

А. Установка та перевірка.

Дохід, як правило, визнається, коли покупець приймає по­ставку, а установку та перевірку завершено. Проте дохід визнається негайно після прийняття поставки покупцем, якщо:

і) процес установки є простим. Наприклад, встановлення перевіреного на заводі телевізійного приймача, для чого потрібна тільки розпаковка, приєднання до мережі й ус­тановка антени,

або

іі) перевірка проводиться тільки з метою остаточного ви­значення контрактної ціни, наприклад, поставок залізної руди, цукру або бобів сої.

Б. Схвалення, коли покупець обумовив обмежене право на по­вернення.

Якщо існує непевність щодо можливості повернення, дохід визнається, коли відвантаження було формально прийняте по­купцем або товари були доставлені і період, відведений на відмову, закінчився.

В. Консигнаційний продаж, коли отримувач (покупець) бере зо­бов'язання реалізувати товар від імені постачальника (про­давця).

Дохід визнається постачальником, коли отримувач продає товар третій стороні.

Г. Продаж з оплатою готівкою після доставки.

Дохід визнається, коли поставку товару здійснено і грошові кошти отримані продавцем або його агентом.

3. Відкладений продаж, коли товар поставляється тільки після того, як покупець робить останній внесок з серії платежів у розстрочку.


305

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

Дохід від такої реалізації визнається після поставки товарів. Проте дохід може визнаватися, коли отримано значний вне­сок, за умови наявності товарів, які визначені і готові до відправки покупцю.

4. Замовлення, коли оплату (або часткову оплату) отримано авансом до доставки товарів, які на даний момент не знахо­дяться в запасах, наприклад, товари ще мають бути вироблені або будуть доставлені безпосередньо клієнту третьою сторо­ною.

Дохід визнається, коли товари доставлені покупцеві.

5. Угоди про продаж та перепродаж (за винятком операцій обмі­ну), згідно з якими продавець одночасно погоджується повторно придбати той самий товар на пізнішу дату, або коли прода­вець має опціон «кол» на повторне придбання, або коли поку­пець має опціон «пут» і може вимагати від продавця повторно придбати товар.

Умови угоди потрібно проаналізувати для переконання в тому, що продавець передав ризики та винагороди від володіння по­купцю і тоді дохід визнається. Коли продавець утримує ризи­ки та винагороди від володіння, навіть якщо юридичне право власності було передане, операція є фінансовою угодою і не генерує дохід.

6'. Продаж посередникам, наприклад дистриб'юторам, дилерам або іншим для перепродажу.

Дохід від такої реалізації, як правило, визнається після передачі ризиків та винагород від володіння. Але, коли продавець діє як агент, реалізація розглядається у формі консигнаційного прода­жу.

7. Передплата на періодичні видання та подібну продукцію.

Якщо йдеться про продукцію, що має однакову вартість у кожному проміжкові часу, дохід визнається на прямолінійній основі протягом періоду, коли ця продукція відправляється. Як­що вартість товарів змінюється від періоду до періоду, дохід визнається на основі вартості реалізації відправленої продук­ції відносно загальної оціночної вартості реалізації всієї про­дукції, охопленої передплатою.


306

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

8. Продаж у розстрочку, згідно з якою компенсація отримується частковими внесками.

На дату реалізації визнається дохід згідно з ціною реалізації за винятком відсотка. Ціна реалізації є теперішньою вартістю компенсації, яка визначається шляхом дисконтування внесків, що підлягають отриманню при умовній ставці відсотка. Еле­мент відсотка визнається як дохід на момент отримання на пропорційній часу основі пропорції, яка враховує умовну став­ку відсотка.

9. Продаж нерухомості.

Дохід визнається, коли право власності переходить до покупця. Проте, згідно з деякими юрисдикціями, справедлива частка у власності може належати покупцеві до переходу юридичного права власності, отже ризики та винагороди від володіння бу­ли передані на цьому етапі. В таких випадках, за умови, що покупець не повинен виконати ніяких суттєвих дій для завер­шення контракту, визнання доходу на цьому етапі може бути доцільним. У будь-якому випадку, якщо продавець повинен виконати важливі дії після передачі справедливого та/або юридичного права, дохід визнається після завершення дій. При­кладом є будівля або інша споруда, будівництво якої ще не завершено.

У деяких випадках нерухомість може продаватися на умовах певного ступеня подальшої участі продавця, коли ризики та винагороди від володіння не були передані. Прикладом мо­жуть стати угоди про продаж та повторне придбання, які вклю­чають опціони «пут» та «кол», й угоди, згідно з якими про­давець гарантує користування власністю або гарантує дохід від інвестицій покупця протягом визначеного періоду. В таких ви­падках характер та обсяг подальшої участі продавця визначає, яким чином відображається операція в обліку. Вона може ві­дображатися в обліку як реалізація, фінансування або оренда чи якась інша угода про розподіл прибутку. Якщо вона відобра­жається в обліку як реалізація, подальша участь продавця може призвести до відстрочки визнання доходу.

Продавець також повинен брати до уваги засоби оплати та докази зобов'язання покупця здійснити повну оплату. Наприк­лад, коли сукупність отриманих платежів, включаючи почат­ковий внесок, або подальші виплати покупця недостатньо свідчать щодо зобов'язання покупця повністю здійснити всі


307

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

виплати, дохід визнається тільки в межах отриманих грошових коштів.

Надання послуг

10. Плата за установку.

Плата за установку визнається як дохід із посиланням на етап завершеності монтажу, якщо тільки він не пов'язаний з реалі­зацією продукту, в такому разі плата визнається, коли товар реалізовано.

11. Плата за обслуговування, включена в ціну продукту.

Коли ціна реалізації виробу включає суму, яку можна визна­чити за подальше обслуговування (наприклад підтримку та по­ліпшення програмного забезпечення після продажу), ця сума підлягає відкладанню і визнається як дохід протягом того періо­ду, коли надаються послуги. Відстроченою є та сума, яка по­криє очікувані витрати на послуги згідно з угодою, разом з прийнятним прибутком від надання цих послуг.

12. Комісійні за рекламу.

Комісійні засобів масової інформації визнаються, коли відбу­вається оприлюднення відповідної реклами або рекламного ро­лика. Комісійні за виробництво визнаються шляхом посилання на етап завершеності проекту.

13. Комісійні страхових агентств.

Комісійні страхових агентств, які були отримані або підлягають отриманню і не передбачають надання подальших послуг аген­том, визнаються агентом як дохід на дату початку або віднов­лення відповідних страхових полісів. Проте, коли існує ймо­вірність того, що агенту буде необхідно надалі надавати по­дальші послуги протягом терміну дії полісу, комісійні, або їх частина, відстрочуються і визнаються як дохід протягом періоду чинності полісу.

14. Гонорар за фінансові послуги.

Визнання доходу щодо гонорару за фінансові послуги зале­жить від мети оцінки гонорару і від основи обліку будь-якого


308

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

пов'язаного з ними фінансового інструмента. Опис гонорару за фінансові послуги може не вказувати на суть та зміст нада­них послуг. Отже, необхідно розрізняти гонорари, які є невід'­ємною частиною фактичного доходу фінансового інструмента, і гонорари, які заробляються в ході надання послуг, а також гонорари, які зароблено після виконання суттєвих дій.

А. Гонорари, які є невід'ємною частиною фактичного доходу фінансового інструмента.

Такі гонорари здебільшого розглядаються як коригування фактичного доходу. Проте, якщо фінансовий інструмент має вимірюватися за справедливою вартістю після його пер­вісного визнання, гонорар визнається як дохід, коли інстру­мент визнається первісне.

і) Комісійні за сприяння в одержанні кредиту, отримані підприємством і пов'язані зі створенням або придбанням фінансового інструмента, який утримується підприєм­ством як інвестиція.

Такі комісійні можуть включати компенсацію за таку дяльність, як оцінка фінансового стану позичальника, оцінка та відображення гарантій, застав та інших опера­цій з цінними паперами, обговорення умов інструмента, підготовка та обробка документів і завершення операції. Ці комісійні є невід'ємною частиною постійної участі у створенні кінцевого фінансового інструмента і, разом з відповідними прямими витратами, підлягають відстро­ченню та визнаються як коригування фактичного доходу.

іі) Комісійні, отримані підприємством для резервування кре­дитної лінії у випадку сприяння або придбання позики.

Якщо існує ймовірність того, що підприємство укладе певну кредитну угоду, отримані комісійні вважаються компенсацією за постійну участь у придбанні фінансо­вого інструмента і, разом з пов'язаними з цим прямими витратами, відкладаються та визнаються як коригування фактичного доходу. Якщо зобов'язання втрачає чинність без надання позики підприємством, комісійні визнаються як дохід після втрати чинності.

Б. Комісійні, отримані під час надання послуг.


309

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

і) Комісійні за обслуговування позики.

Комісійні, які беруться підприємством за обслуговування позики, визнаються як дохід під час надання послуг. Якщо підприємство продає позику, але утримує обслу­говування її за комісійні, менші звичайних комісійних за такі послуги, частина ціни продажу позики підлягає від­строченню і визнається як дохід під час обслуговування.

іі) Комісійні за резервування кредитної лінії в випадку сприян­ня або придбання кредиту.

У разі відсутності ймовірності укладання певної кредит­ної угоди плата за резервування кредитної лінії визна­ється як дохід на пропорційній часу основі протягом пері­оду чинності зобов'язання.

В. Комісійні, зароблені в результаті виконання важливої дії, яка є більш важливою, ніж будь-яка інша дія.

Комісійні визнаються як дохід, коли було завершено певну суттєву дію, як наведено у прикладах нижче.

і) Комісійні за розподіл акцій клієнту.

Комісійні визнається як дохід, коли акції були розпо­ділені.

іі) Комісійні за розміщення при організації позики між пози­чальником та інвестором.

Комісійні визнаються як дохід, коли кредит організовано.

iii) Комісійні за розміщення (синдикування) кредиту.

Необхідно розмежовувати комісійні, зароблені по завер­шенні важливої дії, та комісійні, пов'язані з майбутнім виконанням або з утримуваним ризиком. Комісійні за синдикування, отримані підприємством, яке організує позику і не залишає за собою жодної частки позиково­го пакету (або утримує частину з тим же фактичним доходом за порівняний ризик, як і інші учасники), є ком­пенсацією за послуги синдикування. Такі комісійні ви­знаються як дохід по завершенні синдикування. Проте, якщо синдикатор утримує частку позикового пакету при фактичному доході за порівняний ризик, який є нижчим від того, що заробляють інші учасники синдикату,


310

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

xfстина комісійних, отриманих за синдикування, пов'язана з утримуваним ризиком. Відповідна частка комісійних відкладається і визнається як дохід шляхом коригування фактичного доходу інвестиції, як зазначено у пункті 14А вище. І навпаки, якщо синдикатор утримує частку позикового пакету при фактичному доході за порівняний ризик, який вищий від того, що заробляють інші учас­ники синдикату, частина фактичного доходу пов'язана з комісійними за синдикування. Відповідна частка фактич­ного доходу визнається як частина комісійних за синди­кування, коли остання закінчена.

15. Плата за вхід.

Дохід від художніх вистав, банкетів та інших спеціальних подій визнається, коли подія відбулася. В разі продажу абоне­мента на ряд подій, плата відноситься на кожну подію на ос­нові, яка відображає обсяг послуг, виконаних у зв'язку з кож­ною подією.

16. Плата за навчання.

Дохід визнається протягом періоду навчання.

17. Початковий, вступний та членський внески.

Визнання доходу залежить від суті послуг, що надаються. Якщо внесок передбачає тільки членство, а всі інші послуги чи продукти оплачуються окремо або якщо існує окрема річна передплата, плата визнається як дохід, коли важливий сумнів щодо її отримання відсутній. Якщо ж сплата членських вне­сків надає право на послуги чи видання, які забезпечуються протягом всього періоду членства, або право на придбання то­варів чи отримання послуг зі знижкою для членів, вона ви­знається на основі, яка відображає час, характер та вартість наданих пільг.

18. Плата за надання привілею.

Плата за надання привілею може охоплювати надання первіс­них та подальших послуг, обладнання та інших матеріальних активів та ноу-хау. Відповідно, плата за привілей визнається як дохід на основі, що відображає мету, з якою було отримано