Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Продаж майна з наступною його орендою
285 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
286 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.) або а)
287 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Класифікація оренди
Облік фінансової оренди орендарем
289 МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 18
291 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Сфера застосування
293 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
294 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Вимірювання доходу
295 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
296 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
Реалізація товарів
297 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
298 МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   21   22   23   24   25   26   27   28   ...   61

284

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

верненими чистими грошовими інвестиціями в оренду. Як­що використовується більше, ніж одна база, ці бази під­лягають розкриттю.

54. Коли значну частку діяльності орендодавця становить опе­раційна оренда, орендодавцю слід розкривати на кожну дату балансу суму активів для кожного основного класу активів разом із пов'язаною з ними накопиченою аморти­зацією.

55. Активи, які утримуються для операційної оренди, як правило, визначаються у балансі як основні засоби. Іноді надається ін­формація про загальні угоди орендодавця про оренду, суми доходу від операційної оренди та мінімальні майбутні оренд­ні платежі на невідмовну оренду як у сукупному вигляді, так і за визначеними майбутніми звітними періодами.

Продаж майна з наступною його орендою

56. Операція продажу майна з наступною його орендою пов'язана з продажем активу продавцем з подальшою передачею акти­ву в оренду цьому ж продавцю. Орендні платежі та продаж­на ціна здебільшого взаємозалежні, оскільки про них домов­ляються як про пакет, і необов'язково становлять собою спра­ведливу вартість. Обліковий підхід до продажу майна з на­ступною його орендою залежить від типу оренди.

57. Якщо операція продажу майна з наступною його орендою веде до фінансової оренди, будь-яке перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю недоцільно негайно визнавати як прибуток у фінансових звітах орендаря-про­давця. Якщо таке перевищення визнається, воно буде від­строчене та амортизоване протягом строку оренди.

58. Якщо продаж майна з наступною його орендою є фінансо­вою орендою, така операція є способом, за допомогою якого орендодавець надає орендарю фінансування з використанням активу у вигляді забезпечення. З цією метою не слід розгля­дати перевищення виручки від продажу над балансовою вар­тістю як прибуток. Таке перевищення, у разі його визнання, буде відстрочене та амортизоване протягом строку оренди.

59. Якщо продаж майна з наступною його орендою веде до опе­раційної оренди і відомо, що операція здійснюється за спра­ведливою вартістю, будь-який прибуток або збиток


285

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

визнаються негайно. Якщо ціна реалізації нижча за справед­ливу вартість, будь-який прибуток або збиток слід ви­знавати негайно, окрім випадку, коли збиток компен­сується майбутніми орендними платежами за цінами, ни­жчими від ринкових. У цьому випадку він відстрочується та амортизується пропорційно орендним платежам за пе­ріод, протягом якого очікується використання активу. Як­що ціна реалізації вища за справедливу вартість, переви­щення справедливої вартості відстрочується та амортизу­ється за період, протягом якого очікується використання активу.

60. Якщо продаж майна з наступною його орендою є операцій­ною орендою та сума орендної плати і продажна ціна вста­новлюються за справедливою вартістю, він є фактично зви­чайною операцією купівлі-продажу і будь-який прибуток або збиток, як правило, визнається негайно.

61. В умовах операційної оренди, якщо справедлива вартість на момент продажу майна з наступною його орендою менша, ніж балансова вартість активу, збиток, що до­рівнює різниці між балансовою та справедливою варті­стю, визнається негайно.

62. В умовах фінансової оренди такі коригування не потрібні, як­що не відбувається постійне зменшення корисності активу. У цьому випадку балансова вартість зменшується до компенса­ційної суми згідно з МСБО 16 "Основні засоби".

Дата набрання чинності

63. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1984 року або пізніше.

Положення перехідного періоду для фінансової оренди

64. Протягом чотирьох років з дати вступу у силу цього стан­дарту, застосовуватимуться положення перехідного періо­ду доти, поки орендарі та орендодавці не почнуть вико­ристовувати положення стандарту повною мірою. Вони можуть застосовувати його не в повному обсязі за умови розкриття орендарями:


286

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.) або а)

і) суми активів та зобов'язань, що були би визнані у балансі у разі обліку фінансової оренди згідно з вимо­гами цього стандарту;

іі) впливу на чистий прибуток або збиток за період, що закінчився;

або б)

і) суми орендної плати по фінансовій оренді, що визна­ється як витрати;

іі) зобов'язань по орендних платежах в умовах фінан­сової оренди протягом подальших звітних періодів;

а також за умови розкриття орендодавцями методів, що використовуються для визнання доходу в умовах фінансо­вої оренди.


287

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

Додаток

Цей додаток підготовлено Секретаріатом КМСБО як основа для тлумачення МСБО 17. Додаток не є складовою частиною цього стандарту.

Класифікація оренди

Оренда вважається фінансовою, якщо вона значною мірою передає усі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності. Наведена нижче схема демонструє приклади ситуацій, у яких оренда зде­більшого класифікується як фінансова. Наведені приклади не обо­в'язково відображають усі можливі ситуації, у яких оренда може класифікуватися як фінансова. Так само оренда не обов'язково мо­же класифікуватися як фінансова на основі наведеної схеми. Кла­сифікація оренди визначається її сутністю.



Цю схему було підготовлено Секретаріатом КМСБО


288

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

Облік фінансової оренди орендарем



МОП - мінімальні орендні платежі

Цю схему було підготовлено Секретаріатом КМСБО


289

МСБО 17 (переформатований у 1994 р.)

Облік фінансової оренди орендодавцем



Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 18

(переглянутий у 1993 р.)

Дохід

Цей переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових зві­тів з 1 січня 1995 року або пізніше і замінює МСБО 18 "Визнан­ня доходу".





291

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 18

(переглянутий у 1993 р.)

Дохід

Мета

Сфера застосування Параграфи 1-6

Визначення 7-8

Вимірювання доходу 9-12

Ідентифікація операції 13

Реалізація товарів 14-19

Надання послуг 20-28

Відсотки, роялті та дивіденди 29-34

Розкриття 35-36

Дата набрання чинності 37

Додаток


292

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 18

(переглянутий у 1993 р.)

Дохід

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Мета

Визначення доходу у "Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів" як збільшення економічних вигід протягом облі­кового періоду у вигляді надходження або збільшення корисності активів чи зменшення зобов'язань, що призводить до збільшення власного капіталу, окрім випадків, пов'язаних із внесками учас­ників власного капіталу. Дохід включає як надходження від основ­ної діяльності підприємства, так і прибуток від інших операцій. Дохід є надходженням, яке виникає в результаті звичайної діяль­ності підприємства і визначається різними назвами, а саме: реалі­зація, гонорари, відсотки, дивіденди та роялті. Метою даного стан­дарту є визначення облікового підходу до доходу, який виникає в результаті певних типів операцій та подій.

Питанням номер один в обліку доходу є визначення того, коли має визнаватися дохід. Він визнається, коли існує ймовірність при­пливу на підприємство майбутніх економічних вигід і ці вигоди можна достовірно виміряти. Даний стандарт визначає обставини, за яких ці критерії будуть дотримані, а дохід, отже, буде визна­ний. Він також надає практичне керівництво щодо застосування цих критеріїв.

Сфера застосування

1. Цей стандарт має використовуватися в обліку доходу, який виникає в результаті наведених нижче операцій та подій:

а) реалізація товарів;


293

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

б) надання послуг;

в) використання активів підприємства іншими сторонами, результатом чого є відсотки, роялті та дивіденди.

2. Даний стандарт замінює МСБО 18 "Визнання доходу", затвер­джений у 1982 році.

3. Товари включають товари, вироблені підприємством з метою реалізації, і товари, придбані з метою перепродажу, наприклад товари, придбані роздрібним торговцем, або земля та інше ма­йно, яке утримується для перепродажу.

4. Надання послуг, як правило, передбачає виконання підприєм­ством завдання, узгодженого в контракті, протягом узгодженого періоду часу. Послуги можуть надаватися протягом одного або впродовж кількох періодів. Деякі контракти з надання послуг безпосередньо пов'язані з будівельними контрактами, напри­клад контракти на послуги менеджерів проекту та архітекто­рів. Дохід, який виникає в результаті таких контрактів, не роз­глядається в цьому стандарті, він має трактуватися згідно з ви­могами до будівельних контрактів, як визначається у МСБО 11 "Будівельні контракти".

5. У результаті використання активів підприємства іншими вини­кає дохід у вигляді:

а) відсотків — плати за використання грошових коштів або екві­валентів грошових коштів, або сум, заборгованих підпри­ємству;

б) роялті — плати за використання довгострокових активів під­приємства, наприклад патентів, торгових знаків, авторсько­го права та комп'ютерних програм;

в) дивідендів — розподілу прибутку власникам інвестицій у капітал пропорційно до їх внесків капіталу певного класу.

6. Даний стандарт не поширюється на дохід, який виникає від:

а) орендних договорів (див. МСБО 17 "Облік оренди");

б) дивідендів, пов'язаних із інвестиціями, що обліковуються згід­но з методом участі в капіталі (див. МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії");

в) страхових контрактів страхових компаній;


294

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

г) змін у справедливій вартості фінансових активів та фінан­сових зобов'язань або їх ліквідації (що розглядатиметься у стандарті про фінансові інструменти);

д) змін вартості інших поточних активів;

е) природного приросту поголів'я худоби, продуктів сільського господарства та лісництва;

є) видобування корисних копалин.

Визначення

7. Терміни, які використовуються в даному стандарті, мають таке значення:

Дохід — валове надходження економічних вигід протягом певного періоду, яке виникає в ході звичайної діяльності підприємства, коли власний капітал зростає в результа­ті цього надходження, а не в результаті внесків учасників капіталу.

Справедлива вартість — це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізна­ними, зацікавленими та незалежними сторонами.

8. Дохід включає тільки валовий приплив економічних вигід, які отримані та підлягають отриманню підприємством на його вла­сний рахунок. Суми, які отримуються від імені третіх сторін, такі як податок з продажу, податки на товари та послуги і податок на додану вартість не є економічними вигодами, що надходять до підприємства, і не ведуть до збільшення власного капіталу. Отже, вони виключаються з доходу. Подібним чином у будь-яких агентських відносинах валове надходження еконо­мічних вигід включає суми, отримані від імені принципала, але які не призводять до збільшення власного капіталу підприєм­ства. Суми, отримані від імені принципала, не є доходом. За­мість цього, доходом є сума комісійних.

Вимірювання доходу

9. Дохід має вимірюватися за справедливою вартістю ком­пенсації, яка була отримана або підлягає отриманню.

10. Сума доходу, яка виникає в результаті операції, як правило, визначається шляхом угоди між підприємством та покупцем


295

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

або користувачем активу. Вона вимірюється за справедливою вартістю отриманої компенсації або компенсації, яка має бути отримана з урахуванням суми будь-якої торговельної знижки чи знижки з обсягу, що надаються підприємством.

11. У більшості випадків компенсація надається у грошовій формі або у формі грошових еквівалентів, а дохід виражається в тій сумі грошових коштів чи їх еквівалентів, які були отримані або підлягають отриманню. Проте в разі відстрочки надхо­дження грошових коштів або їх еквівалентів справедлива вар­тість компенсації може бути нижчою від номінальної суми грошових коштів, яка була чи буде отримана. Наприклад, під­приємство може надати безвідсотковий кредит покупцю або прийняти від покупця у вигляді компенсації за реалізацію товарів вексель до отримання, ставка відсотка якого буде ниж­ча за ринкову. Коли домовленість фактично є фінансовою опе­рацією, справедлива вартість компенсації визначається шляхом дисконтування всіх майбутніх надходжень із використанням умовної ставки відсотка. Умовна ставка відсотка буде най­точніше визначена з двох наведених нижче ставок:

а) домінуюча ставка на подібний інструмент емітенту з по­дібною кредитною ставкою

або

б) ставка відсотка, яка дисконтує номінальну суму компенсації інструмента до поточної грошової ціни реалізації товарів чи надання послуг.

Різниця між справедливою вартістю та номінальною сумою компенсації визнається як дохід від відсотка згідно з пара­графами 29 та ЗО.

12. Коли товари або послуги обмінюються чи підлягають обміну на товари або послуги, які є подібними за характером та вар­тістю, обмін не розглядається як операція, котра генерує дохід. Це часто відбувається з такими товарами, як олія або молоко, коли постачальники обмінюються запасами в різних регіонах для вчасного задоволення попиту в певній місцевості. Коли товари реалізуються або послуги надаються в обмін на товари чи послуги іншого типу, обмін розглядається як операція, яка генерує дохід. Дохід вимірюється за справедливою вартістю отриманих товарів або послуг, скоригованих на суму будь-яких переданих грошових коштів або їх еквівалентів. Якщо не можливо достовірно виміряти справедливу вартість отриманих


296

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

товарів або послуг, дохід вимірюється згідно з справедливою вартістю переданих товарів або послуг, скоригованою на су­му будь-яких переданих грошових коштів або їх еквівалентів.

Ідентифікація операції

13. Критерії визнання у цьому стандарті, як правило, застосову­ються окремо до кожної операції. Проте, за певних обставин, для відображення суті операції необхідно застосовувати крите­рії визнання до окремих компонентів однієї операції, які під­лягають визначенню. Наприклад, коли ціна реалізації продук­ту включає суму за наступні послуги, яка підлягає визначенню, ця сума підлягає відстроченню і визнається як дохід за період, коли надавалися послуги. І навпаки, критерії визнання застосо­вуються до двох або більше операцій разом, коли вони пов'­язані таким чином, що комерційний ефект не можна зрозу­міти без посилання на серію операцій у цілому. Наприклад, підприємство може реалізувати товари і одночасно укласти окремий договір на придбання цих товарів пізніше, таким чи­ном спростовуючи суттєвий результат операції; в такому ви­падку обидві операції мають розглядатися разом.

Реалізація товарів

14. Дохід від реалізації товарів має визнаватися в разі задо­волення всіх умов, які наведені нижче:

а) підприємство передало покупцеві суттєві ризики і ви­нагороди, пов'язані з власністю на товар;

б) за підприємством не залишається ані подальша участь керівництва у формі, яка, як правило, пов'язана з воло­дінням, ані ефективний контроль за реалізованими то­варами;

в) сума доходу може бути достовірно виміряна;

г) імовірно відбудеться надходження економічних вигід на підприємство, пов 'язаних з операцією;

д) витрати, які були або будуть понесені в зв'язку з опера­цією, можуть бути достовірно виміряні.

15. Оцінка моменту, на який підприємство передає покупцеві сут­тєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар, ви­магає вивчення обставин операції. В більшості випадків пере-


297

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

дача ризиків та винагород від володіння збігається з передачею юридичного права власності або з передачею у володіння по­купця. Саме так відбувається з більшістю роздрібних торговців. В інших випадках передача ризиків та винагород від воло­діння відбувається не одночасно з передачею юридичного пра­ва власності або з передачею у володіння.

16. Якщо підприємство залишає за собою суттєвий ризик воло­діння, операція не розглядається як реалізація і дохід не визна­ється. Підприємство може утримувати суттєві ризики від во­лодіння різним чином. Прикладами ситуацій, в яких підпри­ємство може утримувати суттєві ризики та винагороди від воло­діння, є випадки,коли:

а) підприємство утримує зобов'язання щодо незадовільного ви­конання робіт, яке не передбачається звичайними гарантій­ними положеннями;

б) одержання доходу від певної реалізації залежить від доходу, який отримає покупець від власної реалізації цих товарів;

в) відвантажені товари підлягають подальшому монтажу і цей монтаж є суттєвою частиною контракту, який ще не був завершений підприємством;

г) покупець має право анулювати придбання з причин, визна­чених в контракті на реалізацію, і підприємство не має пе­вності щодо ймовірності повернення.

17. Якщо підприємство залишає тільки незначний ризик воло­діння, операція вважається реалізацією і дохід визнається. На­приклад, продавець може утримувати юридичне право воло­діння на товари винятково з метою гарантії виплати певної суми на належну дату. В такому випадку, якщо підприємство передало суттєві ризики та винагороди від володіння, операція вважається реалізацією і дохід визнається. Іншим прикладом утримання підприємством тільки несуттєвого ризику від воло­діння може бути роздрібний продаж, який передбачає виплату компенсації в разі незадоволення клієнта. У таких випадках дохід визнається на момент продажу за умови, що продавець може достовірно оцінити майбутній реалізований дохід і ви­знає зобов'язання на доходи, базуючись на попередньому до­свіді та інших відповідних факторах.

18. Дохід визнається, тільки коли існує ймовірність надходження до підприємства економічних вигід, пов'язаних з операцією. У


298

МСБО 18 (переглянутий у 1993 р.)

деяких випадках цієї ймовірності може не існувати до отри­мання компенсації або до усунення непевності. Наприклад, може існувати непевненість щодо отримання дозволу інозем­ної урядової установи на переказ компенсації від реалізації в іноземній країні. Коли такий дозвіл надається, непевність зни­кає і дохід визнається. Проте, коли непевність виникає сто­совно оплати суми, яка вже включена до доходу, але є сумою безнадійної заборгованості або є сумою, щодо якої ймовірність відшкодування перестала існувати, така сума визнається як витрати, а не як коригування первісне визнаної суми доходу.

19. Доходи та витрати, які відносяться до одних і тих же операцій або подій, визнаються одночасно; цей процес, як правило, нази­вають відповідністю доходів та витрат. Витрати, в тому числі гарантії та інші витрати, які несе підприємство після поставки товарів, як правило, можуть бути достовірно виміряні в разі відповідності іншим умовам визнання доходу. Проте дохід не може бути визнаний, якщо витрати неможливо достовірно ви-мірити; за таких обставин будь-яка вже отримана за продаж товарів компенсація визнається як зобов'язання.

Надання послуг

20. Якщо результат операції, яка передбачає надання послуг, може бути достовірно оцінений, дохід, пов'язаний з опера­цією, має визнаватися шляхом посилання на той етап за­вершеності операції, який існує на дату балансу. Резуль­тат операції може бути достовірно оцінений у разі задо­волення таких умов:

а) можна достовірно виміряти суму доходу;

б) існує ймовірність надходження до підприємства еконо­мічних вигід від операції;

в) етап завершеності операції на дату балансу може бу­ти достовірно виміряний;

г) витрати, понесені в зв'язку з операцією, та видатки, не­обхідні для її завершення, можна достовірно виміряти.

21. Визнання доходу шляхом посилання па етап завершеності опе­рації часто називають методом поетапного виконання. Згідно з цим методом дохід визнається в тих облікових періодах, в яких надаються відповідні послуги. Визнання доходу на цій основі надає корисну інформацію щодо обсягу послуг та їх