Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.) Об'єднання компаній
Дата придбання
Послідовне придбання акцій
372 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Об'єднання інтересів
374 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
375 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Придбання— є об'єднанням компаній, при якому одне з під­приємств
377 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Зворотне придбання
378 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Об'єднання інтересів
379 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
380 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Дата придбання
381 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
382 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Визнання активів та зобов'язань, які підлягають визначенню
383 МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)
Розподіл вартості придбання
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   26   27   28   29   30   31   32   33   ...   61

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку


МСБО 22

(переглянутий у 1993 р.)

Об'єднання компаній


Мета

Сфера застосування Параграфи 1-8

Визначення 9

Характер об'єднання компаній 10-17

Придбання 11-13

Зворотне придбання 13

Об'єднання інтересів 14-17

ПРИДБАННЯ

Облік придбання 18-19

Дата придбання 20-21

Вартість придбання 22-26

Визнання активів та зобов'язань,

які підлягають визначенню 27-30

Розподіл вартості придбання 31-34

Базовий підхід 31-32

Дозволений альтернативний підхід 33-34

Послідовне придбання акцій 35-37

Визначення справедливої

вартості придбаних активів

та зобов'язань 38-39

Гудвіл, що виникає при придбанні 40-48

Негативний гудвіл, що виникає при придбанні 49-51

Базовий підхід 49-50

Дозволений альтернативний підхід 51


372

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Коригування компенсації

за придбання в залежності

від майбутніх подій 52-54

Наступні зміни вартості придбання 55-57

Наступна ідентифікація

або зміни вартості активів

та зобов'язань 58-60

ОБ'ЄДНАННЯ ІНТЕРЕСІВ

Облік об'єднання інтересів 61-67

УСІ ВИДИ ОБ'ЄДНАННЯ КОМПАНІЙ

Податки на прибуток 68-69

Розкриття 70-78

Положення перехідного періоду 79

Дата набрання чинност 80


373

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 22

(переглянутий у 1993 р.)

Об'єднання компаній

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Мета

Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до об'­єднання компаній. Стандарт охоплює як придбання одного підпри­ємства іншим, так і окремі ситуації об'єднання інтересів, коли покупець не може бути ідентифікований. Облік придбання перед­бачає визначення вартості придбання, розподіл витрат щодо акти­вів і зобов'язань придбаного підприємства, які підлягають визна­ченню, та облік отриманого гудвілу або негативного гудвілу як на момент придбання, так і надалі. Інші облікові питання стосу­ються визначення суми частки меншості, обліку придбання, яке відбувається протягом періоду, наступних змін вартості придбання або ідентифікації активів та зобов'язань і необхідного розкриття.

Сфера застосування

1. Цей стандарт слід застосовувати для обліку об'єднання компаній.

2. Даний стандарт заміняє МСБО 22 "Облік об'єднання компаній", затверджений у 1983 році.

3. Структура об'єднання компаній може відрізнятися, і ці відмінні риси визначаються з юридичної, податкової точки зору або з інших причин. Це може бути придбання підприємством капі­талу іншого підприємства або придбання чистих активів під­приємства. Воно може здійснюватися шляхом випуску акцій або передачі грошових коштів, еквівалентів грошових коштів чи інших активів. Операція може здійснюватися між акціонерами об'єднуваних компаній або між одним підприємством та акці-


374

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

онерами іншого підприємства. Результатом об'єднання підпри­ємств може стати створення нового підприємства, яке контро­люватиме компанії, що об'єдналися, передача чистих активів одного чи кількох об'єднуваних підприємств іншому підпри­ємству або ліквідація одного чи кількох об'єднуваних підпри­ємств. Якщо суть операції відповідає визначенню об'єднання компаній даного стандарту, вимоги до обліку і розкриття, які містяться у цьому стандарті, слід застосовувати незалежно від конкретної структури, прийнятої для даного об'єднання компаній.

4. У результаті об'єднання компаній можуть виникати відносини материнська-дочірня компанії, за яких покупець є материнсь­кою компанією, а придбана компанія — дочірнім підприєм­ством покупця. За таких обставин покупець застосовує цей стандарт у своїх консолідованих фінансових звітах. Він вклю­чає свою частку у придбаному підприємстві в окремий фінан­совий звіт як інвестицію в дочірнє підприємство (див. МСБО 27 "Консолідовані фінансові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства").

5. Об'єднання компаній може скоріше полягати у придбанні чи­стих активів, в тому числі будь-якого гудвілу іншого підприєм­ства, ніж у придбанні акцій іншого підприємства. Таке об'єд­нання компаній не призводить до взаємовідносин материнська-дочірня компанії. За таких обставин покупець застосовує цей стандарт у своїх окремих фінансових звітах і, отже, в консо­лідованих фінансових звітах.

6. Об'єднання компаній може призводити до юридичного злиття. У той час, як вимоги до юридичного злиття є різними в різних країнах, як правило, юридичне злиття є об'єднанням двох ком­паній, за яким:

а) або активи та зобов'язання однієї компанії передаються іншій і перша компанія ліквідується,

б) або активи та зобов'язання обох компаній передаються новій, а обидві попередні компанії ліквідуються.

У багатьох випадках юридичні злиття виникають як частина реструктуризації або реорганізації групи і не розглядаються в даному стандарті, оскільки вони є операцїями між підприєм­ствами під спільним контролем. Проте будь-яке об'єднання, в результаті якого дві компанії стали членами однієї групи, роз-


375

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

глядається як придбання або об'єднання інтересів у консолідо­ваних фінансових звітах згідно з вимогами даного стандарту.

7. Цей стандарт не торкається окремих фінансових звітів мате­ринської компанії, за винятком обставин, зазначених в пара­графі 5. Окремі фінансові звіти складаються з застосуванням різної практики звітування в різних країнах і відповідають різ­ним потребам.

8. Даний стандарт не торкається:

а) операцій між підприємствами, які знаходяться під спільним контролем;

б) частки у спільних підприємствах (див. МСБО 31 "Фінан­сова звітність про частки у спільних підприємствах") і фі­нансових звітах спільних підприємств.

Визначення

9. Терміни, що використовуються в даному стандарті, ма­ють таке значення:

Об'єднання компаній є об'єднанням окремих підприємств в одну господарську одиницю в результаті приєднання одного підприємства до іншого або отримання контролю одним підприємством над чистими активами та діяльністю ін­шого підприємства.

Придбання— є об'єднанням компаній, при якому одне з під­приємств, покупець, отримує контроль над чистими ак­тивами та діяльністю іншого підприємства, що купується. в обмін на передачу активів, прийняття зобов'язань або випуск акцій.

Об'єднання інтересів - це об'єднання компаній, при якому акціонери об'єднуваних компаній об'єднують контроль за всіма або фактично за всіма своїми чистими активами та діяльністю з метою досягнення подальшого спільного розподілу ризиків і вигід від об'єднаного підприємства та­ким чином, що жодна з сторін не може бути визначена як покупець.

Контроль — це повноваження керувати фінансовою та операційною політикою підприємства з метою одержання вигід від його діяльності.


376

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Материнська компанія — це підприємство, яке має одне або кілька дочірніх підприємств.

Дочірнє підприємство — це підприємство, яке контролю­ється іншим підприємством (відомим як материнська ком­панія).

Частка меншості — це частина чистих результатів діяль­ності і чистих активів дочірнього підприємства, яка відно­ситься до часток, що не належать прямо або не прямо, через дочірні підприємства материнській компанії.

Справедлива вартість - це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обіз­наними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Дата придбання — це дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю підприємства, що купується, фак­тично переходить до покупця.

Характер об'єднання компаній

10. При обліку об'єднання компаній придбання по суті відрізняється від об'єднання інтересів, і суть операції слід відображати в фінансових звітах. Відповідно, у кожному випадку визнача­ється інший обліковий метод.

Придбання

11. Практично за всіх об'єднань компаній одне з підприємств, що об'єднуються, отримує контроль над іншим об'єднуваним підприємством, що дозволяє ідентифікувати покупця. Контроль вважається отриманим, якщо одне з об'єднуваних підприємств придбає більше половини прав голосу в іншому підприєм­стві, що об'єднується, окрім виняткових випадків, коли можна чітко продемонструвати, що таке володіння не є контролем. Навіть коли одне з об'єднуваних підприємств не отримує більше половини прав голосу іншого підприємства, ідентифі­кація покупця все ж можлива, якщо одне з підприємств, що об'єднуються, в результаті цього об'єднання компаній отри­мує:

а) право на більш як половину голосів іншого підприємства в результаті угоди з іншими інвесторами;


377

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

б) право керувати фінансовою та операційною політикою ін­шого підприємства згідно з статутом або угодою;

в) право призначати чи звільняти більшість членів ради ди­ректорів або еквівалентного керуючого органу іншого під­приємства

або

г) право віддавати більшість голосів на засіданнях ради дирек­торів або еквівалентного керуючого органу іншого підпри­ємства.

12. Хоча інколи може бути важко ідентифікувати покупця, як правило, існують ознаки його наявності. Наприклад:

а) справедлива вартість одного підприємства є значно вищою, ніж справедлива вартість іншого об'єднуваного підприєм­ства. В таких випадках більше підприємство вважається по­купцем;

б) об'єднання компаній відбувається шляхом обміну звичайних акцій з правом голосу на грошові кошти. В таких випад­ках підприємство, яке віддає грошові кошти, є покупцем;

або

в) у результаті об'єднання компаній керівництво одного під­приємства може домінувати при виборі керівництва об'єд­наного підприємства. В таких випадках домінуюче підпри­ємство є покупцем.

Зворотне придбання

13. Інколи підприємство отримує у власність акції іншого під­приємства, але в межах обмінної операції випускає достатню кількість акцій з правом голосу як компенсацію для передачі контролю за об'єднаним підприємством тим власникам під­приємства, акції яких були придбані. Така ситуація розгляда­ється як зворотне придбання. Хоча юридичне підприємство, яке випускає акції, може вважатися материнською компанією або підприємством, яке продовжує функціонувати, те підприєм­ство, акціонери якого відтепер контролюють об'єднану компа­нію, є покупцем, який має право голосу або інші права, ви­значені в параграфі 11. Підприємство, що випускає акції, вважається придбаним іншим підприємством, а останнє вва-


378

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

жається покупцем і застосовує метод придбання щодо активів та зобов'язань підприємства, що випускає акції.

Об'єднання інтересів

14. За виняткових обставин може бути неможливо визначити по­купця. Замість виникнення домінуючої сторони відбувається об'єднання, по суті, на рівних правах акціонерів об'єднуваних підприємств з метою розподілу контролю над всіма або пра­ктично всіма чистими активами та діяльністю підприємств. До того ж, менеджери об'єднуваних підприємств беруть участь в управлінні об'єднаним підприємством. У результаті акціоне­ри об'єднуваних підприємств спільно розподіляють ризики та вигоди від об'єднаного підприємства. Таке об'єднання компа­ній обліковується як об'єднання інтересів.

15. Спільний розподіл ризиків та вигід, як правило, неможливий без суттєвого рівноправного обміну звичайними акціями з правом голосу між об'єднуваними підприємствами. Такий об­мін гарантує, що відповідні частки власності об'єднуваних підприємств, а отже, їх відповідні ризики і вигоди в об'єдна­ному підприємстві зберігаються так, як і права сторін на прий­няття рішень. Проте для ефективності рівноправного обміну акціями не може бути суттєвого обмеження прав, що їх на­дають акції одного з підприємств, котрі об'єднуються, в про­тилежному випадку вплив цієї сторони буде послаблено.

16. Для досягнення спільного розподілу ризиків та вигід об'єдна­ного підприємства необхідно:

а) обміняти або об'єднати значну більшість, якщо не всі, зви­чайних акцій з правом голосу об'єднуваних підприємств;

б) щоб справедлива вартість одного підприємства не відрізня­лася суттєво від справедливої вартості іншого;

в) щоб акціонери кожного з підприємств зберігали, в основ­ному, такі ж права голосу та частку в об'єднаному підпри­ємстві відносно одне одного після об'єднання, як і до нього.

17. Спільний розподіл ризиків та вигід об'єднаного підприєм­ства зменшується, а ймовірність того, що покупець може бути ідентифікований, зростає, якщо:


379

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

а) відносна рівність справедливої вартості об'єднуваних під­приємств зменшується і відсоток звичайних акцій з правом голосу, якими обмінювалися, також зменшується;

б) фінансові угоди надають відносну перевагу одній групі ак­ціонерів над іншою. Такі угоди можуть набувати чинності після або до об'єднання компаній;

в) частка капіталу однієї сторони в об'єднаному підприємстві залежить від того, як підприємство, яке вона контролювала раніше, функціонує після об'єднання компаній.


380

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Придбання

Облік придбання

18. Об'єднання компаній, яке є придбанням, має відображатися в обліку шляхом використання методу придбання, як зазна­чено в положеннях стандарту з 20 по 60 параграфи.

19. Застосування методу придбання підприємства призводить до обліку, подібного до обліку придбання інших активів. Це є доречним, оскільки придбання передбачає операцію по пере­дачі активів або виникненню зобов'язань чи випуску капіталу в обмін на контроль за чистими активами та діяльністю ін­шого підприємства. Метод придбання використовує собівар­тість як основу для відображення придбання і базується на об­мінній операції, яка лежить в основі придбання для визначення вартості.

Дата придбання

20. З дати придбання покупець повинен:

а) включити до звіту про прибутки та збитки результа­ти діяльності придбаного підприємства;

б) визнати в балансовому звіті активи та зобов'язання придбаного підприємства та будь-який гудвіл або нега­тивний гудвіл, що виникає від придбання.

21. Датою придбання є дата, на яку контроль за чистими актива­ми та діяльністю придбаного підприємства фактично перехо­дить до покупця, і дата, з якої починається застосування методу придбання. Результати діяльності придбаного підприємства включаються до фінансових звітів покупця з дати придбання, яка є датою, з якої контроль за придбаним підприємством фак­тично є переданим покупцю. По суті, датою придбання є дата, з якої покупець має повноваження керувати фінансовою та операційною діяльністю підприємства з метою отримання вигід від його діяльності. Контроль не вважається переданим покуп­цю до виконання всіх умов, необхідних для захисту часток усіх учасників операції. Проте це не вимагає припинення операції або її завершення згідно з законом до фактичної передачі контролю покупцю. При визначенні, чи був контроль факти­чно переданий, необхідно розглядати суть придбання.


381

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Вартість придбання

22. Придбання слід обліковувати за його собівартістю, яка є сумою виплачених грошових коштів чи їх еквівалентів або справедливою вартістю на дату обміну інших ком­пенсацій за придбання, наданих покупцем в обмін на кон­троль за чистими активами іншого підприємства, плюс будь-які витрати, які безпосередньо відносяться до прид­бання.

23. Коли придбання включає більше однієї обмінної операції, вар­тість придбання є сукупною вартістю всіх окремих операцій. Коли придбання здійснюється поетапно, важливо розрізняти дату придбання і дату обмінної операції. На той час, як облік придбання починається з дати придбання, в обліку використо­вуються інформація щодо вартості та справедливої вартості, визначених на дату кожної обмінної операції.

24. Надані грошові активи та зобов'язання, що виникли, вимірю­ються згідно з їх справедливою вартістю на дату обмінної операції. При відстроченні компенсації за придбання, вартість придбання дорівнює поточній вартості компенсації з ураху­ванням будь-якої премії або знижки, які є імовірними при розрахунках, а не номінальній вартості суми, що підлягає виплаті.

25. При визначенні вартості придбання ринкові цінні папери, ви­пущені покупцем, вимірюються за їх справедливою вартістю, яка є ринковою ціною на дату обмінної операції, за умови, що несподівані коливання або обмеженість ринку не робить рин­кову вартість ненадійним показником. Якщо ринкова вар­тість на певну дату не є надійним показником, необхідно брати до уваги рух цін протягом певного періоду до і після оголошення умов придбання. Якщо ринок не є надійним або котировки відсутні, справедлива вартість цінних паперів, ви­пущених покупцем, оцінюється шляхом посилання на їх про­порційну частку у справедливій вартості підприємства по­купця або шляхом посилання на пропорційну частку спра­ведливої вартості придбаного підприємства залежно від того, який з цих показників є найбільш очевидним. Компенсація за придбання, яка виплачується грошовими коштами акціонерам придбаного підприємства як альтернатива цінним паперам, може також свідчити про надану загальну суму справедливої вартості. Необхідно брати до уваги всі аспекти придбання, в тому числі і суттєві фактори, які впливають на переговори.


382

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Можна використовувати незалежні оцінки як допоміжну ін­формацію для визначення справедливої вартості випущених цінних паперів.

26. Окрім компенсації за придбання покупець може нести прямі витрати, пов'язані з придбанням. Вони включають витрати на реєстрацію, випуск цінних паперів та гонорари, що виплачу­ються бухгалтерам, юридичним радникам, оцінювачам та ін­шим консультантам, які забезпечують здійснення придбання. Загальні адміністративні витрати, включаючи витрати на ут­римання відділу з питань придбання та інші витрати, які не можуть бути прямо віднесені на певну операцію з придбання, що відображається в обліку, не включаються в суму вартості придбання, але визнаються як витрати під час їх здійснення.

Визнання активів та зобов'язань, які підлягають визначенню

27. Окремі придбані активи та зобов'язання мають визна­ватися окремо на дату придбання, якщо:

а) існує ймовірність надходження до покупця або вибуття від нього будь-яких, пов'язаних із активами та зобов'­язаннями, майбутніх економічних вигід;

б) існує надійна оцінка собівартості або справедливої вар­тості активів та зобов'язань для покупця.

28. Придбані активи та зобов'язання, які відповідають критеріям визнання 27 параграфа, визначаються в даному стандарті як активи та зобов'язання, які підлягають визначенню. В разі прид­бання активів та зобов'язань, які не задовольняють цим крите­ріям визнання, існує підсумковий вплив на суму гудвілу або негативного гудвілу, який виникає в результаті придбання, ос­кільки гудвіл або негативний гудвіл визначається як залишко­ва вартість придбання після визнання активів та зобов'язань, що підлягають визначенню.

29. Активи та зобов'язання, що підлягають визначенню і за якими покупець отримує контроль, можуть включати активи та зо­бов'язання, які раніше не визнавалися у фінансових звітах прид­баного підприємства. Це може статися тому, що вони не від­повідали критеріям визнання до придбання, наприклад, коли податкові пільги, що виникають у результаті податкових зби­тків придбаного підприємства, відповідають критеріям визнан-


383

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

ня як активу в результаті отримання покупцем достатнього оподаткованого прибутку.

30. Активи та зобов'язання, які мають визнаватися на дату при­дбання, також можуть включати такі активи та зобов'язання, які виникають у результаті придбання. Наприклад, покупець у процесі придбання міг взяти зобов'язання виплатити компенса­цію працівникам підприємства, яке він купує, за послуги, надані до придбання. Проте застосування критеріїв придбання не дозволяє збільшувати забезпечення для покриття майбутніх операційних збитків.

Розподіл вартості придбання

Базовий підхід

31. Активи та зобов'язання, визнані згідно з параграфом 27, мають вимірюватися як сукупність:

а) справедливої вартості активів та зобов'язань, які під­лягають визначенню і які були придбані на дату обмінної операції в межах частки покупця, отриманої в резуль­таті обмінної операції;

б) пропорційної частки меншості у балансовій вартості активів та зобов'язань дочірнього підприємства до прид­бання.

Будь-який гудвіл або негативний гудвіл має обліковуватися відповідно до цього стандарту.

32. Вартість придбання розподіляється на активи та зобов'язання, визнані відповідно до параграфа 27 шляхом посилання на їх справедливу вартість на дату обмінної операції. Проте вар­тість придбання відноситься тільки до відсотка активів і зобо­в'язань, придбаних покупцем, які підлягають визначенню. От­же, якщо покупець купує менше, ніж всі акції іншого підпри­ємства, частка меншості, що виникає, відображається згідно з пропорційною часткою меншості у балансовій вартості нетто активів і зобов'язань дочірнього підприємства до придбання. Це робиться в зв'язку з тим, що пропорційна частка меншості не була частиною обмінної операції для здійснення придбан­ня.


384

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Дозволений альтернативний підхід

33. Активи та зобов'язання, визнані відповідно до параграфа 27, слід вимірювати за їх справедливою вартістю на да­ту придбання. Будь-який гудвіл або негативний гудвіл вар­то обліковувати згідно з цим стандартом. Будь-яку част­ку меншості потрібно відображати в звіті згідно з про­порційною часткою меншості у справедливій вартості ак­тивів та зобов 'язань, визначених згідно з параграфом 27.

34. Згідно з цим підходом чисті активи, які підлягають визначен­ню і за якими покупець отримав контроль, відображаються у звітах за їх справедливою вартістю незалежно від того, чи купив покупець весь капітал іншого підприємства, чи тільки його частину або безпосередньо придбав активи. Отже, будь-яка частка меншості відображається згідно з пропорційною ча­сткою меншості у справедливій вартості чистих активів до­чірнього підприємства, які підлягають визначенню.

Послідовне придбання акцій

35. Придбання може включати більше однієї обмінної операції, наприклад якщо воно здійснюється поетапно шляхом послідов­ного придбання на фондовій біржі. За таких обставин кожна суттєва операція розглядається окремо з метою визначення справедливої вартості придбаних активів та зобов'язань, які підлягають визначенню, і для визначення суми будь-якого гуд­вілу або негативного гудвілу по даній операції. Результатом цього є поетапне порівняння витрат на окремі інвестиції з від­сотковою часткою покупця у справедливій вартості іденти­фікованих активів та зобов'язань, придбаних на кожному сут­тєвому етапі.

36. Коли придбання здійснюється поетапно, справедлива вартість ідентифікованих активів та зобов'язань може бути різною на дату кожної обмінної операції. Якщо всі активи та зобов'язан­ня, які пов'язані з придбанням і підлягають визначенню, перео­цінюються за їх справедливою вартістю на момент наступних придбань, будь-яке коригування, пов'язане з раніше утриманою часткою покупця, є переоцінкою і відповідно обліковується.

37. До кваліфікації операції як придбання, вона може розглядатися у вигляді інвестиції в асоційоване підприємство і відображатися в обліку за методом участі в капіталі згідно з МСБО 28 "Облік інвестицій в асоційовані компанії". В такому випадку


385

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

визначення справедливої вартості придбаних активів та зобо­в'язань, які підлягають визначенню, і визнання гудвілу або нега­тивного гудвілу здійснюється умовно з дати застосування мето­ду участі в капіталі. Якщо інвестиції раніше не розглядалися як інвестиції в асоційовану компанію, справедлива вартість ак­тивів та зобов'язань, які підлягають визначенню, визначається на дату кожного важливого етапу, а гудвіл чи негативний гудвіл визнається з дати придбання.

Визначення справедливої вартості придбаних активів та зобов'язань

38. Справедлива вартість придбаних активів та зобов'язань, які підлягають визначенню, визначається покупцем шляхом поси­лання на їх передбачуване використання. Передбачуване вико­ристання активу при придбанні, як правило, відповідає існу­ючому використанню активу, за винятком імовірності його використання з іншою метою. Якщо передбачається, що актив буде використовуватися з іншою метою і він відповідно оці­нюється, то пов'язані з ним активи оцінюються на послідовній основі. Якщо актив або сегмент діяльності придбаного під­приємства має ліквідуватися, це береться до уваги при визна­ченні справедливої вартості.

39. Загальні керівні положення визначення справедливої вартості придбаних активів та зобов'язань передбачають оцінку:

а) ринкових цінних паперів — за їх поточною ринковою вар­тістю;

б) неринкових цінних паперів — за оціночною вартістю, в якій враховуються такі характерні показники, як відношення ціни до прибутку, дохід від дивідендів і очікуваний темп росту вартості порівнюваних цінних паперів підприємств зі схо­жими характеристиками;

в) дебіторської заборгованості — за теперішньою вартістю су­ми, що підлягає отриманню, визначеною за відповідною по­точною ставкою відсотка за вирахуванням резерву на без­надійні борги та витрат на отримання дебіторської забор­гованості в разі необхідності. Проте дисконтування не ви­магається для короткострокової дебіторської заборгованості,


386

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

якщо різниця між номінальною сумою дебіторської забор­гованості та дисконтованою сумою несуттєва;

г) запасів:

і) готової продукції та товарів - за ціною реалізації з ви­рахуванням суми а) витрат на реалізацію та б) прийнят­ної суми прибутку за зусилля покупця на реалізацію, основаної на прибутку для подібної готової продукції і товарів;

іі) незавершеного виробництва — за ціною реалізації гото­вої продукції з вирахуванням суми а) витрат на завер­шення, б) витрат на реалізацію та в) прийнятного за­безпечення суми прибутку за зусилля, пов'язані з завер­шенням та реалізацією, основаною на прибутку для по­дібної готової продукції;

ііі) сировини — за поточною відновлюваною собівартістю;

д) землі та будівель:

і) тих, які будуть використовуватися за призначенням, — за ринковою вартістю для існуючого використання;

іі) тих, які будуть використовуватися іншим чином, — за їх ринковою вартістю для передбаченого використання;

ііі) тих, які будуть продані або будуть утримуватися для про­дажу, а не для використання, — за чистою вартістю реалі­зації;

е) машин та обладнання:

і) тих, які будуть використовуватися, — за їх ринковою ці­ною, визначеною шляхом оцінки. В разі відсутності да­них про ринкову вартість із причин специфіки машин та обладнання або тому, що такі одиниці рідко про­даються, окрім випадків, коли вони є частиною постійно діючого підприємства і оцінюються за їх амортизованою відновлюваною вартістю;

іі) тих, які будуть використовуватися тимчасово, — за ниж­чою з двох оцінок — відновлюваною вартістю подібних машин та обладнанні; або за чистою вартістю реалізації;


387

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

ііі) тих, які будуть продані або утримуватимуться для пізнішої реалізації, а не використовуватися, — за чистою вартістю реалізації;

є) нематеріальних активів, таких як патенти та ліцензії — за оціночною вартістю;

ж) чистих пенсійних активів або зобов'язань згідно з програ­мами пенсійного забезпечення з визначеною пенсією — за актуарною теперішньою вартістю обіцяних пенсій за вира­хуванням справедливої вартості будь-яких активів програми. Але актив визнається тільки в тих межах, у яких існує ймо­вірність, що він буде доступним для підприємства;

з)1 податкових активів та зобов'язань — за сумою податкових пільг, які виникають від податкових збитків чи податків, що підлягають сплаті відповідно до чистого прибутку або збитку, які оцінюються з точки зору об'єднаного підприєм­ства чи групи в результаті придбання. Податковий актив або зобов'язання визначається після врахування податкового впливу від перерахування у звітності активів та зобов'язань, що підлягають визначенню за їх справедливою вартістю;

й) рахунків та векселів, що підлягають сплаті, довгострокових боргів, зобов'язань, нарахувань та інших вимог, які підлягають сплаті, — за теперішньою вартістю сум, що мають випла­чуватися при погашенні заборгованості, визначеної за відпо­відними поточними ставками відсотка. Проте дисконтування не вимагається для короткострокових зобов'язань, якщо різ­ниця між номінальною сумою зобов'язання та дисконтованою є несуттєвою;

і) несприятливих контрактів та витрат на закриття заводу, пов'язаних із придбанням, — за теперішньою вартістю сум, що підлягають сплаті при погашенні зобов'язання, визна­ченого за відповідною поточною ставкою відсотка.

Деякі з наведених вище керівних положень виходять із припу­щення, що справедлива вартість визначатиметься шляхом засто­сування дисконтування. Коли у керівних положеннях не поси­лаються на використання дисконтування, воно може застосо-

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

вуватися або не застосовуватися при визначенні справедливої вартості активів та зобов'язань, які підлягають визначенню.

Гудвіл, що виникає при придбанні

40. Будь-яке перевищення вартості придбання над часткою покупця у справедливій вартості придбаних активів та зобов'язань, які підлягають визначенню, на дату обмінної операції слід описувати як гудвіл і визнавати як актив.

41. Гудвіл, який виникає в результаті придбання, представляє ви­плату, здійснену покупцем в очікуванні майбутніх економіч­них вигід. Майбутні економічні вигоди можуть виникати від об'єднання придбаних активів, які підлягають визначенню, або від активів, які взяті окремо не відповідають критеріям визнан­ня у фінансових звітах, але за які покупець готовий здійснити оплату в ході придбання.

42. Гудвіл слід амортизувати шляхом його визнання як вит­рати протягом строку його корисної експлуатації. При амортизації гудвілу необхідно використовувати прямолі­нійний метод, за винятком випадків, коли інший метод буде більш прийнятним за певних обставин. Період амор­тизації не повинен перевищувати 5 років, якщо довший період, який не перевищує 20 років з дати придбання, є вип­равданим.

43. З плином часу гудвіл зменшується, відображаючи його зниже­ну здатність робити внесок у майбутній прибуток підприєм­ства. Таким чином, буде доречним амортизувати гудвіл і на­раховувати його як витрати на систематичній основі протягом строку його корисної служби.

44. Фактори, які необхідно брати до уваги при оцінці строку корисної експлуатації гудвілу, включають:

а) передбачуваний строк існування підприємства або галузі;

б) вплив старіння продукту, змін у попиті та інших економіч­них факторів;

в) тривалість строку експлуатації ключових працівників або груп службовців;

г) очікувані дії з боку конкурентів або потенційних конку­рентів;


389

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

д) юридичні, нормативні або контрактні положення, що впли­вають на строк корисної експлуатації.

45. Оскільки гудвіл являє собою майбутні економічні вигоди під­приємства від об'єднання або від активів, окреме визнання яких не є можливим, часто буває важко визначити строк його корисної експлуатації. Таким чином, з метою бухгалтерсь­кого обліку даний стандарт визначає довільні обмеження періоду амортизації. Даний стандарт виходить із припущення, що гудвіл, як правило, не має строку корисної експлуатації, який перевищував би 5 років. Проте можуть існувати обста­вини, за яких гудвіл настільки чітко пов'язаний з активом, який підлягає визначенню, що покупець може обгрунтовано очіку­вати отримання вигід протягом строку корисної експлуатації активу, який підлягає визначенню. Наприклад, це може статися у випадку, коли основний актив, що підлягає визначенню, є ліцензією на трансляцію зі строком більше 5 років. Після ві­дображення справедливої вартості ліцензії на трансляцію як активу, будь-який гудвіл, що виникає від придбання, аморти­зується протягом періоду дії ліцензії на трансляцію. Однак, ос­кільки мало ймовірно, щоб плани підприємства щодо його діяльності в цілому охоплювали більше 20 років, прогнозуван­ня строку гудвілу за межами цього періоду не є достатньо надійним, щоб вважати період амортизації довшим 20 років.

46. Під час первісного обліку придбання можуть існувати об­ставини, за яких гудвіл від придбання не відображає майбутні економічні вигоди, приплив яких очікується до покупця. Так відбувається, коли після початку переговорів про компенсацію за придбання, спостерігається спад в очікуваному майбутньому русі грошових коштів від чистих активів, що підлягають визначенню і купуються. Виявлення помилки в рахунках прид­баного підприємства на дату придбання, що виникла в резуль­таті шахрайства, служить іншим прикладом випадків, коли придбання може не відображати майбутніх економічних вигід. За таких обставин гудвіл частково списується і витрати не­гайно визнаються.

47. Неамортизоване сальдо гудвілу слід переглядати на кож­ну дату балансу і в межах того, що відшкодування в ре­зультаті майбутніх економічних вигід більш не є ймовір­ним, воно має негайно визнаватися як витрати. Будь-яке часткове списання гудвілу не повинне сторнуватися в на­ступному періоді.


390

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

48. Будь-яке зменшення вартості гудвілу може викликатися такими факторами, як несприятливі економічні тенденції, зміни конку­рентної ситуації, а також юридичними, статутними та кон­трактними процедурами. Свідченням цього може бути змен­шення руху грошових коштів, які генеруються або можуть обгрунтовано генеруватися підприємством покупця. За таких обставин балансова вартість гудвілу списується і витрати ви­знаються.

Негативний гудвіл, що виникає при придбанні

Базовий підхід

49. Якщо вартість придбання нижча від частки покупця у справедливій вартості придбаних активів та зобов'язань, які підлягають визначенню на дату обмінної операції, спра­ведлива вартість придбаних немонетарних активів має пропорційно зменшуватися, поки це перевищення не буде усунено. Якщо неможливо повністю усунути це переви­щення шляхом зменшення справедливої вартості придбаних немонетарних активів, перевищення, що залишається, має визначатися як негативний гудвіл і розглядатися як від­строчений прибуток. Він має визнаватися як прибуток на систематичній основі протягом періоду, який не повинен перевищувати 5 років, якщо довший період, який не пере­вищує 20 років з дати придбання, не є виправданим.

50. Якщо частка покупця у сукупній справедливій вартості прид­баних чистих активів, які підлягають визначенню, перевищує вартість придбання, придбані чисті активи були фактично придбані за знижкою. Відповідно, справедлива вартість прид­баних немонетарних активів зменшується на суму знижки, щоб запобігти відображенню придбання за сумою, вищою від його вартості. Загальна знижка, розподілена за цими акти­вами, буде реалізована як прибуток, коли відповідні активи продаються або втілені в них майбутні економічні вигоди споживаються. У випадку поточних активів, таких як запаси, процес реалізації завершується з продажем запасів. У випадку довгострокових активів, таких як машини та обладнання, зниж­ка реалізується шляхом більш низьких амортизаційних нара­хувань протягом строку корисної експлуатації активу.


391

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Дозволений альтернативний підхід

51. Будь-яке перевищення на дату обмінної операції частки покупця у справедливій вартості придбаних активів та зобов'язань, які підлягають визначенню понад вартість придбання, має описуватися як негативний гудвіл та трак­туватися як відстрочений прибуток. Він має визнава­тися як прибуток на систематичній основі протягом періо­ду, що не повинен перевищувати 5 років, якщо довший пе­ріод, який не перевищує 20 років з дати придбання, не е виправданим.

Коригування компенсації за придбання в залежності від майбутніх подій

52. Якщо угода про придбання передбачає коригування компен­сації за придбання в залежності від однієї або кількох майбутніх подій, сума коригування має включатися до вар­тості придбання на дату придбання, якщо існує ймовір­ність коригування і сума може бути достовірно виміря­на.

53. Угоди про придбання можуть допускати коригування компен­сації за придбання в залежності від однієї або кількох май­бутніх подій. Коригування може залежати від визначеного рівня надходжень, які забезпечуються чи досягаються у майбут­ніх періодах, або від підтримуваної ринкової ціни цінних па­перів, випущених як частина компенсації за придбання.

54. При первісному обліку придбання, як правило, можливо оці­нити суму будь-якого коригування компенсації за придбання без негативного впливу на достовірність інформації, навіть якщо існує якась невизначеність. Якщо майбутні події не відбува­ються або якщо необхідно переглянути оцінки, вартість прид­бання коригується з наступним впливом на гудвіл або на не­гативний гудвіл залежно від обставин.

Наступні зміни вартості придбання

55. Вартість придбання має коригуватися, якщо непередбачена подія, яка впливає на суму компенсації за придбання, врегу­льовується після дати придбання таким чином, що випла­та суми є ймовірною і можна здійснити достовірну оцін­ку суми.


392

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

56. Умови придбання можуть передбачати коригування компен­сації за придбання, якщо результати діяльності придбаного під­приємства перевищують або не досягають узгодженого рівня після придбання. Якщо надалі коригування стає ймовірним, а сума може бути достовірно оцінена, покупець розглядає до­даткову компенсацію як коригування вартості придбання з наступним впливом на гудвіл або негативний гудвіл залежно від обставин.

57. За деяких обставин від покупця може вимагатися здійснення наступних виплат продавцю як компенсації за зниження вар­тості компенсації за придбання. Це відбувається, коли поку­пець гарантував ринкову ціну цінних паперів або коли ком­пенсація надається у вигляді боргового зобов'язання і покупець має надалі випускати цінні папери чи брати боргові зобо­в'язання для відшкодування первісне визначеної вартості прид­бання. В таких випадках вартість придбання не збільшується і, відповідно, не здійснюється коригування гудвілу або негатив­ного гудвілу. Замість цього збільшення кількості цінних па­перів або боргових зобов'язань представляє зменшення премії чи збільшення знижки на первісний випуск.

Наступна ідентифікація або зміни вартості активів та зобов'язань

58. Активи та зобов'язання, які є придбаними, але не відпові­дають критеріям параграфа 27 щодо окремого визнання при первісному обліку придбання, мають визнаватися надалі, якщо вони задовольняють критеріям. Балансову вартість придбаних активів та зобов'язань слід коригувати, коли після придбання з'являються додаткові докази, які допо­магають в оцінці сум, приписаних цим активам та зобо­в'язанням при первісному обліку придбання. Суму гудвілу або негативного гудвілу також слід коригувати в разі необхідності за умови ймовірності відшкодування суми коригування від очікуваних майбутніх економічних вигід, і таке коригування здійснюється на кінець першого річного звітного періоду, який починається після придбання; у протилежному випадку коригування слід визнавати як прибуток або витрати.

59. Активи та зобов'язання придбаного підприємства могли не бу­ти визнаними на час придбання, оскільки вони не відповідали критеріям визнання для активів та зобов'язань або покупець не


393

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

знав про їх існування. Подібним чином, справедлива вартість, приписувана активам та зобов'язанням на дату придбання, може вимагати коригування з появою додаткових свідчень, які допо­магають в оцінці вартості активу або зобов'язання на дату при­дбання. Якщо активи та зобов'язання визнаються або якщо їх балансова вартість коригується після завершення першого річ­ного облікового періоду (за вилученням проміжних періодів), який починається після придбання, визнаються прибуток або витрати, а не коригується гудвіл або негативний гудвіл. Це обмеження в часі, хоча і є довільним за своєю тривалістю, запобігає невизначеній переоцінці або коригуванню гудвілу чи негативного гудвілу.

60. Якщо після придбання, але до кінця першого річного облі­кового періоду (за винятком проміжних періодів), який почи­нається після придбання, покупцю стає відомо про існування зобов'язання, що існувало на дату придбання, гудвіл не збіль­шується без оцінки ймовірності додаткових майбутніх еконо­мічних вигід. Якщо не можна очікувати додаткових майбут­ніх економічних вигід, сума визнається як витрати.


394

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Об'єднання інтересів

Облік об'єднання інтересів

61. Об'єднання інтересів слід обліковувати шляхом викори­стання методу об'єднання, як викладено у параграфах 62, 63 та 66.

62. При використанні методу об'єднання інтересів статті фінансових звітів підприємств, які об'єднуються, за період, в якому відбувається об'єднання, і за будь-які порівнювані періоди, які розкриваються у звітності, слід включати у фінансові звіти об'єднаних підприємств так, ніби вони були об'єднані з початку найпершого відображеного періо­ду. Фінансові звіти підприємства не повинні включати об'єднання інтересів, учасником якого є підприємство, якщо дата об'єднання інтересів є після дати останнього балансу, включеного до складу фінансового звіту.

63. Будь-яка різниця між сумою, відображеною як випущений акціонерний капітал, плюс будь-яка додаткова компенсація у вигляді грошових коштів або інших активів, і сумою, відображеною як придбаний акціонерний капітал, має ко­ригуватися відповідно до власного капіталу.

64. Суть об'єднання інтересів полягає в тім, що придбання не від­булося, але був подальший спільний розподіл ризиків та вигід, які існували до об'єднання підприємств. Використання методу об'єднання інтересів визнає це шляхом обліку об'єд­наних підприємств так, ніби вони продовжували б діяльність як окремі підприємства як і раніше, хоча тепер знаходяться у спільному володінні і під загальним керівництвом. Відповід­но, тільки мінімальні зміни здійснюються при об'єднанні ок­ремих фінансових звітів.

65. Оскільки результатом об'єднання інтересів є утворення єдиного об'єднаного підприємства, це підприємство затверджує єдину облікову політику. Таким чином, об'єднане підприємство ви­знає активи, зобов'язання та власний капітал об'єднуваних під­приємств за їх існуючою балансовою вартістю, скоригованою тільки внаслідок узгодження облікової політики об'єднуваних підприємств та застосування цієї політики до всіх відобра­жених періодів. Ні гудвіл, ні негативний гудвіл не визнається. Подібним чином, вплив всіх операцій між об'єднуваними підприємствами, незалежно від того, чи вони відбуваються до


395

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

або після об'єднання інтересів, анулюється при складанні фінансових звітів об'єднаного підприємства.

66. Витрати, понесені в зв'язку з об'єднанням інтересів, слід визнавати як витрати того періоду, в якому вони були по­несені.

67. Витрати, понесені в зв'язку з об'єднанням інтересів, включають плату за реєстрацію, витрати на надання інформації акціоне­рам, гонорари консультантам та посередникам, заробітну пла­ту та інші витрати, пов'язані з послугами працівників, що бе­руть участь у здійсненні об'єднання підприємств. Вони також включають будь-які витрати або збитки, понесені в ході опе­рацій під час об'єднання підприємств, які раніше були окре­мими господарськими одиницями.


396

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

Усі види об'єднання компаній

Податки на прибуток

68. У деяких країнах обліковий підхід до об'єднання компаній мо­же відрізнятися від обліку, який застосовується згідно з їхніми відповідними законами про оподаткування прибутку. Постійні різниці або різниці в часі, що виникають між визнанням при­бутку або збитків для відображення у фінансових звітах та для цілей оподаткування, визнаються відповідно до МСБО 12 "Об­лік податків на прибуток".

692. Потенційні вигоди від переносу на майбутні періоди збит­ків від податку на прибуток придбаного підприємства, які не були визнані як активи, що підлягають визначенню покупцем на дату придбання, можуть згодом бути реалізовані. Коли це відбувається, покупець визнає вигоди як прибуток згідно з МСБО 12 "Облік податків на прибуток". На додаток, поку­пець визнає як видатки ту частину неамортизованого залишку гудвілу, яка виникає при придбанні і яка відноситься до цих податкових вигід.

Розкриття

70. Наступні розкриття стосовно всіх видів об'єднання компа­ній слід робити у фінансових звітах за той період, в яко­му відбулося об'єднання компаній:

а) назва та характеристика об'єднуваних підприємств;

б) метод обліку об'єднання;

в) дата чинності об'єднання для обліку;

г) будь-які операції, які є результатом об'єднання компаній та які підприємство вирішило ліквідувати.

71. Наступні розкриття стосовно об'єднань компаній, які є придбанням, слід робити у фінансових звітах за той пе­ріод, в якому відбулося придбання:

а) відсоток придбаних акцій з правом голосу;

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

б) вартість придбання й опис компенсації за придбання, яку було виплачено або яка умовно підлягає виплаті;

в) характер та сума забезпечення на реструктуризацію та інших витрат на закриття заводу, які виникають у результаті придбання і визнаються на дату придбан­ня.

72. Фінансові звіти мають розкривати:

а) підхід до обліку гудвілу та негативного гудвілу, вклю­чаючи період амортизації;

б) обгрунтування прийнятого періоду, якщо строк корисної експлуатації гудвілу або період амортизації негатив­ного гудвілу перевищує 5 років;

в) основу, що використовується, і причини, чому ця основа є більш відповідною, ніж прямолінійна, якщо гудвіл або негативний гудвіл не амортизується на прямолінійній основі;

г) узгодження гудвілу та негативного гудвілу на початок та кінець періоду, яке показує:

і) валову суму та акумульовану амортизацію на поча­ток періоду;

іі) будь-який додатковий гудвіл або негативний гудвіл, відображений протягом періоду;

iiі) амортизацію, нараховану протягом певного періоду;

іv) коригування в результаті наступної ідентифікації або зміни вартості активів та зобов 'язань;

v) будь-які інші списання протягом певного періоду;

vi) валову суму та акумульовану амортизацію на кінець періоду.

73. Якщо при будь-якому придбанні справедлива вартість активів та зобов'язань або компенсація за придбання мо­жуть бути визначеними тільки на тимчасовій основі в кінці того періоду, в якому відбулося придбання, це слід зазначити і навести причини. В разі наступних коригу­вань такої тимчасової справедливої вартості, ці кори-


398

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

гування мають розкриватися і пояснюватися у фінансо­вих звітах відповідного періоду.

74. При об'єднанні компаній, що є об'єднанням інтересів, у фінансових звітах того періоду, в якому відбулося об'єд­нання інтересів, слід робити такі додаткові розкриття:

а) характеристика та кількість випущених акцій разом з відсотком акцій з правом голосу кожного підприємства, які були обмінені для здійснення об'єднання інтересів;

б) суми активів та зобов'язань, внесені кожним підприєм­ством;

в) дохід від реалізації, інші види операційного прибутку, екстраординарні статті та чистий прибуток або зби­ток кожного підприємства до дати об'єднання, які вклю­чаються до чистого прибутку або збитків, відображених у фінансових звітах об'єднаного підприємства.

75. Загальні розкриття, які необхідно робити в консолідованих фі­нансових звітах, наводяться у МСБО 27 "Консолідовані фінан­сові звіти та облік інвестицій у дочірні підприємства".

76. Для об'єднання компаній, яке відбулося після дати балансу, слід розкривати інформацію, яка вимагається параграфа­ми 70—74. Якщо неможливо розкривати будь-яку частину цієї інформації, цей факт слід розкрити.

77. Об'єднання компаній, яке відбулося після дати балансу і до дати, на яку затверджено до випуску фінансові звіти одного з підприємств, що об'єднуються, слід розкривати, якщо воно настільки важливе, що його нерозкриття вплине на здатність користувачів фінансових звітів робити відповідні оцінки та приймати рішення (див. МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу").

78. За певних обставин результат об'єднання може допускати під­готовку фінансових звітів об'єднаного підприємства згідно з припущенням щодо постійно діючого підприємства. Це може бути неможливим для одного або обох об'єднуваних підпри­ємств, наприклад, якщо підприємство, що має труднощі з гро­шовими коштами, об'єднується з підприємством, яке має до­ступ до грошових коштів, що можуть бути використані під­приємством, якому вони потрібні. В такому випадку розкриття


399

МСБО 22 (переглянутий у 1993 р.)

цієї інформації у фінансових звітах підприємства, що має труднощі з грошовими коштами, буде доречним.

Положення перехідного періоду

79. Ретроспективне застосування цього стандарту заохочу­ється, але не вимагається. Якщо цей стандарт не засто­совується ретроспективна, сальдо будь-якого гудвілу або негативного гудвілу, які існували раніше, вважається ви­значеним належним чином і надалі має обліковуватися згідно з положеннями даного стандарту. Періодом амор­тизації для гудвілу або негативного гудвілу, які існували раніше, має бути коротший з двох періодів — строку ек­сплуатації, що залишився, як визначено в амортизаційній політиці підприємства, та періоду амортизації, визначе­ного в даному стандарті.

Дата набрання чинності

80. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше.


400

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 23

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на позики

Цей переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових зві­тів з 1 січня 1995 року або пізніше і замінює МСБО 23 "Капіта­лізація витрат на позики".





401

МСБО 23 (переглянутий у 1993 р.)

Зміст