Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
229 МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Звітність за сегментами
230 МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
231 МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
232 МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Міжсегментне ціноутворення.
233 МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Положення перехідного періоду
Дата набрання чинності
234 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 15
235 МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Таблиця відповідності Заява Ради, жовтень 1989 р. Сфера застосування
Поточний статус
Таблиця відповідності
237 МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Сфера застосування
238 МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
239 МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Підхід на основі загальної купівельної спроможності
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   61

228

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

описану у цьому стандарті за галузевими та геогра­фічними сегментами, які вважаються суттєвими для цього підприємства. Якщо подаються звіти материнської компа­нії і консолідовані фінансові звіти, то інформацію за сег­ментами слід відображати на основі консолідованих фі­нансових звітів.

3. З метою цього стандарту іншими економічно важливими суб'­єктами господарської діяльності, включаючи дочірні підпри­ємства, є ті, рівень доходів яких, а також рівень прибутків, активів та кількість працюючих є досить значними у країнах, де здійснюється їх основна діяльність.

4. Якщо публікуються фінансові звіти дочірніх підприємств, то інформацію за сегментами слід відображати на цьому рівні.

Визначення

5. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:

Галузеві сегменти — це ті компоненти підприємства, які можна визначити, кожний з яких виготовляє певну продук­цію або надає певні послуги, або різні групи подібної про­дукції чи різні групи подібних послуг в першу чергу спожи­вачам за межами цього підприємства.

Географічні сегменти — це ті компоненти підприємства, які можна визначити і які здійснюють операції в окремих країнах або групах країн у межах певних географічних регіонів, які можна визначити, виходячи з певних обставин підприємства.

Дохід сегмента — це дохід, який відноситься безпосередньо до сегмента, або відповідна частина доходу, яку можна розподілити на сегмент за обгрунтованою основою і яку отримують від операцій зі сторонами, що не входять до даного підприємства, а також сторонами, що входять до інших сегментів того ж підприємства.

Витрати сегмента — це витрати, які безпосередньо відно­сяться до сегмента або відповідна частина витрат, яку можна розподілити за сегментами на обгрунтованій ос­нові.


229

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

Інформація за сегментами

6. Інформація за сегментами не повинна справляти враження, що такі сегменти можуть вважатися незалежними підприємствами або що порівняння сегментів із подібними назвами різних під­приємств буде обов'язково правильним.

7. Звітна інформації за сегментами передбачає рішення, прийняті частково на основі міркування. Такі рішення включають визна­чення сегментів та віднесення доходів і витрат на ці сегменти. Інформація щодо бази, використаної при підготовці сегментної звітності, дає користувачам змогу краще зрозуміти підсумкові дані.

8. Часом висловлюють занепокоєння тим, що розкриття інформації щодо сегментів підприємства може послабити його конкурен­тну позицію, оскільки конкуренти, замовники, постачальники тощо отримують більш докладну інформацію. З цієї причини дехто вважає, що необхідно дозволяти не включати до звітів певну інформацію за сегментами, якщо її розкриття може заш­кодити підприємству. Інші твердять, що таке розкриття є не більш обтяжливим для багатопрофільного підприємства, ніж розкриття інформації, яка вимагається від підприємства, що діє лише в одній галузі промисловості або в одному географіч­ному регіоні, і що відповідну інформацію часто можна отри­мати з інших джерел. Крім того, аналіз за сегментом сукупної фінансової інформації багатопрофільного підприємства дає ко­рисні дані, які дозволяють користувачам краще оцінити діяль­ність підприємства у минулому і його майбутні перспективи.

Звітність за сегментами

9. Підприємству слід описувати діяльність кожного галузево­го сегмента і зазначати структуру кожного географіч­ного регіону, щодо якого надається звітність.

10. При наданні інформації про діяльність підприємства за сег­ментами основою, як правило, вважають галузеві та географіч­ні сегменти. Якщо до діяльності підприємства можна застосу­вати обидві основи, то підприємство надає інформацію, під­готовлену і за галузевою, і за географічною основою.

11. Інформація про галузевий сегмент, як правило, надається на основі загальних груп взаємопов'язаних видів продукції і по­слуг або за категоріями замовників. Інформація про географіч-


230

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

ний сегмент іноді надається на основі географічного місцезна­ходження виробництва підприємства, інколи — на основі рин­ків, а іноді - за обома основами. Господарська діяльність під­приємства на внутрішньому ринку, як правило, вважається ок­ремим географічним сегментом. У деяких країнах вимагається окремо розкривати інформацію про обсяги експортного про­дажу стосовно місцевих операцій.

12. Для цілей звітності галузеві і географічні сегменти можна ви­значати кількома способами. Відповідальність за визначення способу, яким діяльність підприємства для підготовки звітності розподіляється за сегментами, покладається на керівництво під­приємства. Приймаючи такі рішення, керівництво підприєм­ства, як правило, бере до уваги багато чинників. Такі чинники можуть включати подібні та відмінні риси продукції та діяль­ності підприємства, рівень рентабельності, ризик та темпи зростання обсягу цих видів продукції і діяльності, а також схо­жість і відмінність регіонів виробництва та реалізації продук­ції і відносну важливість цих регіонів для підприємства в ці­лому. Існування спеціальних регулятивних вимог і конкретних галузевих характеристик, таких як у банківській справі та у страхуванні, можуть бути додатковими чинниками, які необ­хідно розглянути при визначенні сегментів для цілей звітності.

13. Організаційні групи (підрозділи, дочірні підприємства або філії), як правило, створюються згідно з вимогами керівництва. Такі групи часто відповідають певним сегментам підприєм­ства, які підлягають визначенню, і це спрощує складання звіт­ності за сегментами. Там, де організаційних груп немає, для звітності за сегментами, можливо, необхідно провести рекла-сифікацію даних.

14. Доречно розглядати взаємозв'язки між видами діяльності під­приємства. Наприклад, відображення напрямків діяльності під­приємства, які значною мірою інтегровані або взаємозалежні, у вигляді окремих галузевих сегментів може призвести до ви­кривлення реальної картини. Такі ж міркування необов'язково будуть застосовуватися при визначенні географічних сегмен­тів, які слід відобразити в звіті.

15. Дехто вважає за доцільне надавати рекомендації щодо показ­ників для визначення того, наскільки суттєвим має бути сег­мент, перш ніж відображати його в звіті окремо, і як обмежи­ти сегменти до розумної кількості з тим, щоб уникнути зай­вого ускладнення. Такими показниками можуть бути 10 від-


231

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

сотків консолідованого доходу, або операційного прибутку, або всіх активів. Хоча такі кількісні рекомендації не є єди­ними чинниками визначення сегментів для звітності.

Інформація, що включається у звітність

16. Щодо кожного галузевого або географічного сегмента, що включається у звітність, слід розкрити таку інформа­цію:

а) дохід від реалізації або інші операційні доходи, розме­жовуючи дохід, отриманий від замовників за межами підприємства, і дохід, отриманий від інших сегментів;

б) фінансові результати сегмента;

в) використані активи сегмента, виражені або у грошовій сумі або як відсотки консолідованих зведених сум;

г) основу міжсегментного ціноутворення.

Результати діяльності сегмента

17. Вимірник прибутковості сегмента розкривається як фінансовий результат сегмента. Фінансовий результат сегмента — це різ­ниця між доходом сегмента і витратами сегмента. Фінансовий результат сегмента, як правило, відображає операційний при­буток, хоча у деяких випадках використання іншої бази може бути більш доречним. Якщо діяльність сегмента носить, го­ловним чином, фінансовий характер, то дохід від відсотків і витрати на відсотки, як правило, не включаються у результати сегмента. Також до фінансового результату сегмента не вхо­дять податки на прибуток, частка меншості та екстраординар­ні статті.

18. Якщо доходи та витрати не відносяться безпосередньо на сег­мент, але існує прийнятна база для їх розподілу, вони можуть бути розподілені на сегмент згідно з цією базою. Однак на багатьох підприємствах звичайні статті, наприклад витрати головного офісу, не розподіляються на окремі сегменти, оскіль­ки вони здійснюються таким чином, що будь-який розподіл між сегментами не вважається корисним.


232

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

Активи сегмента

19. Розкриття у звітності активів сегмента вказує на ресурси, зай­няті у генеруванні операційних результатів сегмента. До таких активів належать всі матеріальні та нематеріальні активи, які можна визначити в конкретному сегменті. Активи, що відно­сяться до двох або більше сегментів, можна розподілити між цими сегментами, якщо для такого розподілу є належна база. Зобов'язання, як правило, не розподіляються або тому, що вони вважаються такими, що відносяться до підприємства в цілому, або тому, що їх розглядають як такі, що призводять до фінансо­вого, а не операційного результату.

Міжсегментне ціноутворення.

20. Міжсегментний продаж та інші міжсегментні операційні до­ходи не завжди можна визначити на основі незалежності сто­рін. З цієї причини корисно відображати суму таких доходів і давати пояснення щодо основи міжсегментного ціноутворення (наприклад "справедлива ринкова вартість", "собівартість" або "ринкова ціна за вирахуванням знижки").

Узгодження

21. Підприємству слід забезпечувати узгодження між обсягом інформації стосовно окремих сегментів і узагальненою ін­формацією у фінансових звітах.

22. Узгодження робить зрозумілим взаємозв'язок між обсягом ін­формації щодо окремих сегментів і узагальненою інформаці­єю у фінансових звітах.

23. Також може бути корисним розкриття іншої інформації, такої як сума прибутку кожного сегмента від інвестицій, розрахо­вана за методом участі у капіталі, його частки меншості або його екстраординарних статей. У деяких випадках для кожного сегмента, стосовно ят-ого складається звітність, розкривається сума амортизації, сума витрат на дослідження та розробки, а також капітальні витрати за певний період. Інколи у звіт по кожному сегменту включається інформація, що не має фінан­сового характеру, наприклад кількість працівників.


233

МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)

Зміни у звітній інформації

24. Слід розкривати зміни у визначенні сегментів і зміни ме­тодів обліку, що використовуються при наданні сегмент­ної інформації у звітності, які суттєво впливають на неї. Це розкриття має включати опис характеру зміни, пояс­нення її причин і, якщо інформацію можна достовірно ви­значити, вплив зміни.

Положення перехідного періоду

25. У перший період запровадження цього стандарту не по­трібно подавати ніяких даних для порівняння, за винятком тих випадків, коли така інформація вже готова.

Дата набрання чинності

26. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1983 року або пізніше, окрім випадків, коли в ін­тересах уніфікованого застосування МСБО у певній країні для дочірніх підприємств, цінні папери яких не продаються вільно на фондовому ринку, цей стандарт набирає чинно­сті, якщо вимоги, викладені у ньому, в усіх суттєвих ас­пектах відповідають практиці економічно важливих міс­цевих підприємств.


234

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 15

(переформатований у 1994 р.)

Інформація, що відображає вплив зміни цін

Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був пер-вісно затверджений Радою в листопаді 1974 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ні­яких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності суча­сній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі пе­рехресні посилання.





235

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 15

(переформатований у 1994 р.)

Інформація, що відображає вплив зміни цін

Таблиця відповідності

Заява Ради, жовтень 1989 р.

Сфера застосування Параграфи 1-5

Пояснення 6-7

Реакція на зміну цін 8-18

Підхід на основі загальної купівельної спроможності 11

Підхід на основі поточної собівартості 12-18

Поточний статус 19-20

Мінімальний обсяг розкриття 21-25

Розкриття іншої інформації 26

Дата набрання чинності 27


236

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Таблиця відповідності

Номер параграфа

у стандарті попереднього формату

Номер параграфа

у стандарті нового формату

1

1/25

2

2

3

3

4

4

5

5

6

6

7

7

8

9

9

10

10

11

11

12

12

13

13

14

14

15

15

16

16

17

17

18

18

19

19

20

20

вилучено

21

вилучено

22

26

23

8

24

21

25

22

26

23

27

24

28

27


Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту


237

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Міжнародний сгацоарт бухгалтерського обліку

МСБО 15

(переформатований у 1994 р.)

Інформація, що відображає вплив зміни цін

Заява Ради, жовтень 1989 р.

У жовтні 1989 р. Рада КМСБО на своєму засіданні затвер­дила таке доповнення до МСБО 15 "Інформація, що відоб ражає вплив зміни цін":

«Міжнародна домовленість щодо розкриття інформації, яка ві­дображає вплив зміни цін, під час затвердження МСБО 15 не була досягнута. В результаті Рада КМСБО прийняла рішення, що підприємства можуть не розкривати інформацію, яка ви­магається МСБО 15, для відповідності їх фінансових звітів МСБО. Однак Рада заохочує підприємства надавати таку ін­формацію і настійно рекомендує розкривати статті згідно з МСБО 15».

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Сфера застосування

1. Цей стандарт слід застосовувати при відображенні впли­ву зміни цін на оцінки, що використовуються при визначен­ні результатів господарської діяльності та фінансового стану підприємства.

2. Цей МСБО заміняє МСБО 6 "Облік наслідків зміни цін."

3. Цей стандарт застосовується до підприємств, які за своїм рівнем доходу, прибутку, активів або чисельності працюючих посіда­ють важливе місце у економічному середовищі, в якому вони функціонують. Якщо подається звіт материнської компанії і


238

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

консолідовані фінансові звіти, то інформацію, що вимагається згідно з цим стандартом, слід подавати тільки на основі кон­солідованої інформації.

4. Якщо дочірнє підприємство і його материнська компанія діють на території однієї країни і материнська компанія подає консо­лідовану інформацію згідно з умовами цього стандарту, то від дочірнього підприємства не вимагається інформація згідно з цим стандартом. Якщо дочірнє підприємство і його материн­ська компанія діють у різних країнах, то дочірнє підприємство подає інформацію згідно з умовами цього стандарту лише у тому разі, коли в країні, де воно діє, існує практика подання такої інформації підприємствами, що мають важливе економічне зна­чення у цій країні.

5. В інтересах сприяння більш інформативній фінансовій звітності всі інші підприємства заохочуються до подання інформації, що відображає вплив зміни цін.

Пояснення

6. Ціни змінюються з часом в результаті дії різних економічних та соціальних факторів, що мають конкретний або загальний характер. Фактори конкретного характеру, такі як зміна попи­ту та пропозиції або зміни технологій, можуть спричинити значне зростання або зниження окремих цін незалежно одна від одної. Крім того, фактори загального характеру можуть при­звести до зміни загального рівня цін а відтак, і до загальної купівельної спроможності грошей.

7. У більшості країн фінансові звіти складають на основі обліку за історичною собівартістю, без урахування ані змін загального рівня цін, ані змін конкретних цін на активи підприємства, окрім випадків, коли здійснюється переоцінка основних засобів або запаси та інші поточні активи зменшуються до чистої вар­тості реалізації. Інформація, що вимагається згідно з цим стан­дартом, призначена для того, щоб користувачі фінансових зві­тів підприємства знали про вплив зміни цін на результати його господарської діяльності. Однак фінансові звіти, незалеж­но від застосованого методу — чи методу історичної собівар­тості, чи методу, який відображає вплив зміни цін,— не при­значені для безпосереднього визначення вартості підприємства в цілому.


239

МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)

Реакція на зміну цін

8. Підприємства, до яких застосовується цей стандарт, пода­ють інформацію, розкриваючи статті, визначені у пара­графах 21—23 із використанням методу бухгалтерського обліку, який відображає вплив зміни цін.

9. Фінансову інформацію, що відображає вплив зміни цін, скла­дають кількома способами. За одним способом фінансова ін­формація відображається з точки зору загальної купівельної спроможності. Інший спосіб відображає поточну, а не історич­ну собівартість, визнаючи зміни цін конкретних активів. Тре­тій спосіб поєднує риси обох цих методів.

10. В "основі цих способів лежить два основних підходи до ви­значення прибутку. За одним підходом прибуток визнається після того, як збережена загальна купівельна спроможність вла­сного капіталу підприємства. Інший підхід визнає прибуток після того, як збережені виробничі потужності підприємства;

цей підхід може включати, а може і не включати поправку на зміну загального рівня цін.

Підхід на основі загальної купівельної спроможності

11. Підхід на основі загальної купівельної спроможності передба­чає перегляд деяких або всіх статей фінансових звітів з ура­хуванням змін загального рівня цін. У пропозиціях щодо цього питання підкреслюється, що перерахунок загальної купівельної спроможності змінює одиницю обліку, але не змінює закла­дений у його основу метод оцінки. Згідно з цим підходом прибуток, як правило, відображає, при використанні від­повідного індексу, вплив зміни загального рівня цін на амор­тизацію, собівартість реалізованої продукції та чисті монетар­ні статті і включається до звіту після того, як збережена за­гальна купівельна спроможність власного капіталу.

Підхід на основі поточної собівартості

12. Підхід на основі поточної собівартості використовується у кількох різних методах. Загалом, ці методи використовують відновлювану собівартість як первісну основу вимірювання. Однак якщо відновлювана собівартість перевищує і чисту вар­тість реалізації, і теперішню вартість, то за основу вимірю­вання беруть більшу з цих двох величин.