Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
228
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
описану у цьому стандарті за галузевими та географічними сегментами, які вважаються суттєвими для цього підприємства. Якщо подаються звіти материнської компанії і консолідовані фінансові звіти, то інформацію за сегментами слід відображати на основі консолідованих фінансових звітів.
3. З метою цього стандарту іншими економічно важливими суб'єктами господарської діяльності, включаючи дочірні підприємства, є ті, рівень доходів яких, а також рівень прибутків, активів та кількість працюючих є досить значними у країнах, де здійснюється їх основна діяльність.
4. Якщо публікуються фінансові звіти дочірніх підприємств, то інформацію за сегментами слід відображати на цьому рівні.
Визначення
5. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:
Галузеві сегменти — це ті компоненти підприємства, які можна визначити, кожний з яких виготовляє певну продукцію або надає певні послуги, або різні групи подібної продукції чи різні групи подібних послуг в першу чергу споживачам за межами цього підприємства.
Географічні сегменти — це ті компоненти підприємства, які можна визначити і які здійснюють операції в окремих країнах або групах країн у межах певних географічних регіонів, які можна визначити, виходячи з певних обставин підприємства.
Дохід сегмента — це дохід, який відноситься безпосередньо до сегмента, або відповідна частина доходу, яку можна розподілити на сегмент за обгрунтованою основою і яку отримують від операцій зі сторонами, що не входять до даного підприємства, а також сторонами, що входять до інших сегментів того ж підприємства.
Витрати сегмента — це витрати, які безпосередньо відносяться до сегмента або відповідна частина витрат, яку можна розподілити за сегментами на обгрунтованій основі.
229
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Інформація за сегментами
6. Інформація за сегментами не повинна справляти враження, що такі сегменти можуть вважатися незалежними підприємствами або що порівняння сегментів із подібними назвами різних підприємств буде обов'язково правильним.
7. Звітна інформації за сегментами передбачає рішення, прийняті частково на основі міркування. Такі рішення включають визначення сегментів та віднесення доходів і витрат на ці сегменти. Інформація щодо бази, використаної при підготовці сегментної звітності, дає користувачам змогу краще зрозуміти підсумкові дані.
8. Часом висловлюють занепокоєння тим, що розкриття інформації щодо сегментів підприємства може послабити його конкурентну позицію, оскільки конкуренти, замовники, постачальники тощо отримують більш докладну інформацію. З цієї причини дехто вважає, що необхідно дозволяти не включати до звітів певну інформацію за сегментами, якщо її розкриття може зашкодити підприємству. Інші твердять, що таке розкриття є не більш обтяжливим для багатопрофільного підприємства, ніж розкриття інформації, яка вимагається від підприємства, що діє лише в одній галузі промисловості або в одному географічному регіоні, і що відповідну інформацію часто можна отримати з інших джерел. Крім того, аналіз за сегментом сукупної фінансової інформації багатопрофільного підприємства дає корисні дані, які дозволяють користувачам краще оцінити діяльність підприємства у минулому і його майбутні перспективи.
Звітність за сегментами
9. Підприємству слід описувати діяльність кожного галузевого сегмента і зазначати структуру кожного географічного регіону, щодо якого надається звітність.
10. При наданні інформації про діяльність підприємства за сегментами основою, як правило, вважають галузеві та географічні сегменти. Якщо до діяльності підприємства можна застосувати обидві основи, то підприємство надає інформацію, підготовлену і за галузевою, і за географічною основою.
11. Інформація про галузевий сегмент, як правило, надається на основі загальних груп взаємопов'язаних видів продукції і послуг або за категоріями замовників. Інформація про географіч-
230
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
ний сегмент іноді надається на основі географічного місцезнаходження виробництва підприємства, інколи — на основі ринків, а іноді - за обома основами. Господарська діяльність підприємства на внутрішньому ринку, як правило, вважається окремим географічним сегментом. У деяких країнах вимагається окремо розкривати інформацію про обсяги експортного продажу стосовно місцевих операцій.
12. Для цілей звітності галузеві і географічні сегменти можна визначати кількома способами. Відповідальність за визначення способу, яким діяльність підприємства для підготовки звітності розподіляється за сегментами, покладається на керівництво підприємства. Приймаючи такі рішення, керівництво підприємства, як правило, бере до уваги багато чинників. Такі чинники можуть включати подібні та відмінні риси продукції та діяльності підприємства, рівень рентабельності, ризик та темпи зростання обсягу цих видів продукції і діяльності, а також схожість і відмінність регіонів виробництва та реалізації продукції і відносну важливість цих регіонів для підприємства в цілому. Існування спеціальних регулятивних вимог і конкретних галузевих характеристик, таких як у банківській справі та у страхуванні, можуть бути додатковими чинниками, які необхідно розглянути при визначенні сегментів для цілей звітності.
13. Організаційні групи (підрозділи, дочірні підприємства або філії), як правило, створюються згідно з вимогами керівництва. Такі групи часто відповідають певним сегментам підприємства, які підлягають визначенню, і це спрощує складання звітності за сегментами. Там, де організаційних груп немає, для звітності за сегментами, можливо, необхідно провести рекла-сифікацію даних.
14. Доречно розглядати взаємозв'язки між видами діяльності підприємства. Наприклад, відображення напрямків діяльності підприємства, які значною мірою інтегровані або взаємозалежні, у вигляді окремих галузевих сегментів може призвести до викривлення реальної картини. Такі ж міркування необов'язково будуть застосовуватися при визначенні географічних сегментів, які слід відобразити в звіті.
15. Дехто вважає за доцільне надавати рекомендації щодо показників для визначення того, наскільки суттєвим має бути сегмент, перш ніж відображати його в звіті окремо, і як обмежити сегменти до розумної кількості з тим, щоб уникнути зайвого ускладнення. Такими показниками можуть бути 10 від-
231
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
сотків консолідованого доходу, або операційного прибутку, або всіх активів. Хоча такі кількісні рекомендації не є єдиними чинниками визначення сегментів для звітності.
Інформація, що включається у звітність
16. Щодо кожного галузевого або географічного сегмента, що включається у звітність, слід розкрити таку інформацію:
а) дохід від реалізації або інші операційні доходи, розмежовуючи дохід, отриманий від замовників за межами підприємства, і дохід, отриманий від інших сегментів;
б) фінансові результати сегмента;
в) використані активи сегмента, виражені або у грошовій сумі або як відсотки консолідованих зведених сум;
г) основу міжсегментного ціноутворення.
Результати діяльності сегмента
17. Вимірник прибутковості сегмента розкривається як фінансовий результат сегмента. Фінансовий результат сегмента — це різниця між доходом сегмента і витратами сегмента. Фінансовий результат сегмента, як правило, відображає операційний прибуток, хоча у деяких випадках використання іншої бази може бути більш доречним. Якщо діяльність сегмента носить, головним чином, фінансовий характер, то дохід від відсотків і витрати на відсотки, як правило, не включаються у результати сегмента. Також до фінансового результату сегмента не входять податки на прибуток, частка меншості та екстраординарні статті.
18. Якщо доходи та витрати не відносяться безпосередньо на сегмент, але існує прийнятна база для їх розподілу, вони можуть бути розподілені на сегмент згідно з цією базою. Однак на багатьох підприємствах звичайні статті, наприклад витрати головного офісу, не розподіляються на окремі сегменти, оскільки вони здійснюються таким чином, що будь-який розподіл між сегментами не вважається корисним.
232
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Активи сегмента
19. Розкриття у звітності активів сегмента вказує на ресурси, зайняті у генеруванні операційних результатів сегмента. До таких активів належать всі матеріальні та нематеріальні активи, які можна визначити в конкретному сегменті. Активи, що відносяться до двох або більше сегментів, можна розподілити між цими сегментами, якщо для такого розподілу є належна база. Зобов'язання, як правило, не розподіляються або тому, що вони вважаються такими, що відносяться до підприємства в цілому, або тому, що їх розглядають як такі, що призводять до фінансового, а не операційного результату.
Міжсегментне ціноутворення.
20. Міжсегментний продаж та інші міжсегментні операційні доходи не завжди можна визначити на основі незалежності сторін. З цієї причини корисно відображати суму таких доходів і давати пояснення щодо основи міжсегментного ціноутворення (наприклад "справедлива ринкова вартість", "собівартість" або "ринкова ціна за вирахуванням знижки").
Узгодження
21. Підприємству слід забезпечувати узгодження між обсягом інформації стосовно окремих сегментів і узагальненою інформацією у фінансових звітах.
22. Узгодження робить зрозумілим взаємозв'язок між обсягом інформації щодо окремих сегментів і узагальненою інформацією у фінансових звітах.
23. Також може бути корисним розкриття іншої інформації, такої як сума прибутку кожного сегмента від інвестицій, розрахована за методом участі у капіталі, його частки меншості або його екстраординарних статей. У деяких випадках для кожного сегмента, стосовно ят-ого складається звітність, розкривається сума амортизації, сума витрат на дослідження та розробки, а також капітальні витрати за певний період. Інколи у звіт по кожному сегменту включається інформація, що не має фінансового характеру, наприклад кількість працівників.
233
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Зміни у звітній інформації
24. Слід розкривати зміни у визначенні сегментів і зміни методів обліку, що використовуються при наданні сегментної інформації у звітності, які суттєво впливають на неї. Це розкриття має включати опис характеру зміни, пояснення її причин і, якщо інформацію можна достовірно визначити, вплив зміни.
Положення перехідного періоду
25. У перший період запровадження цього стандарту не потрібно подавати ніяких даних для порівняння, за винятком тих випадків, коли така інформація вже готова.
Дата набрання чинності
26. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1983 року або пізніше, окрім випадків, коли в інтересах уніфікованого застосування МСБО у певній країні для дочірніх підприємств, цінні папери яких не продаються вільно на фондовому ринку, цей стандарт набирає чинності, якщо вимоги, викладені у ньому, в усіх суттєвих аспектах відповідають практиці економічно важливих місцевих підприємств.
234
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 15
(переформатований у 1994 р.)
Інформація, що відображає вплив зміни цін
Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був пер-вісно затверджений Радою в листопаді 1974 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехресні посилання.

235
МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Зміст
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 15
(переформатований у 1994 р.)
Інформація, що відображає вплив зміни цін
Таблиця відповідності
Заява Ради, жовтень 1989 р.
Сфера застосування Параграфи 1-5
Пояснення 6-7
Реакція на зміну цін 8-18
Підхід на основі загальної купівельної спроможності 11
Підхід на основі поточної собівартості 12-18
Поточний статус 19-20
Мінімальний обсяг розкриття 21-25
Розкриття іншої інформації 26
Дата набрання чинності 27
236
МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Таблиця відповідності
-
Номер параграфа
у стандарті попереднього формату
Номер параграфа
у стандарті нового формату
1
1/25
2
2
3
3
4
4
5
5
6
6
7
7
8
9
9
10
10
11
11
12
12
13
13
14
14
15
15
16
16
17
17
18
18
19
19
20
20
вилучено
21
вилучено
22
26
23
8
24
21
25
22
26
23
27
24
28
27
Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту
237
МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Міжнародний сгацоарт бухгалтерського обліку
МСБО 15
(переформатований у 1994 р.)
Інформація, що відображає вплив зміни цін
Заява Ради, жовтень 1989 р.
У жовтні 1989 р. Рада КМСБО на своєму засіданні затвердила таке доповнення до МСБО 15 "Інформація, що відоб ражає вплив зміни цін":
«Міжнародна домовленість щодо розкриття інформації, яка відображає вплив зміни цін, під час затвердження МСБО 15 не була досягнута. В результаті Рада КМСБО прийняла рішення, що підприємства можуть не розкривати інформацію, яка вимагається МСБО 15, для відповідності їх фінансових звітів МСБО. Однак Рада заохочує підприємства надавати таку інформацію і настійно рекомендує розкривати статті згідно з МСБО 15».
Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").
Сфера застосування
1. Цей стандарт слід застосовувати при відображенні впливу зміни цін на оцінки, що використовуються при визначенні результатів господарської діяльності та фінансового стану підприємства.
2. Цей МСБО заміняє МСБО 6 "Облік наслідків зміни цін."
3. Цей стандарт застосовується до підприємств, які за своїм рівнем доходу, прибутку, активів або чисельності працюючих посідають важливе місце у економічному середовищі, в якому вони функціонують. Якщо подається звіт материнської компанії і
238
МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
консолідовані фінансові звіти, то інформацію, що вимагається згідно з цим стандартом, слід подавати тільки на основі консолідованої інформації.
4. Якщо дочірнє підприємство і його материнська компанія діють на території однієї країни і материнська компанія подає консолідовану інформацію згідно з умовами цього стандарту, то від дочірнього підприємства не вимагається інформація згідно з цим стандартом. Якщо дочірнє підприємство і його материнська компанія діють у різних країнах, то дочірнє підприємство подає інформацію згідно з умовами цього стандарту лише у тому разі, коли в країні, де воно діє, існує практика подання такої інформації підприємствами, що мають важливе економічне значення у цій країні.
5. В інтересах сприяння більш інформативній фінансовій звітності всі інші підприємства заохочуються до подання інформації, що відображає вплив зміни цін.
Пояснення
6. Ціни змінюються з часом в результаті дії різних економічних та соціальних факторів, що мають конкретний або загальний характер. Фактори конкретного характеру, такі як зміна попиту та пропозиції або зміни технологій, можуть спричинити значне зростання або зниження окремих цін незалежно одна від одної. Крім того, фактори загального характеру можуть призвести до зміни загального рівня цін а відтак, і до загальної купівельної спроможності грошей.
7. У більшості країн фінансові звіти складають на основі обліку за історичною собівартістю, без урахування ані змін загального рівня цін, ані змін конкретних цін на активи підприємства, окрім випадків, коли здійснюється переоцінка основних засобів або запаси та інші поточні активи зменшуються до чистої вартості реалізації. Інформація, що вимагається згідно з цим стандартом, призначена для того, щоб користувачі фінансових звітів підприємства знали про вплив зміни цін на результати його господарської діяльності. Однак фінансові звіти, незалежно від застосованого методу — чи методу історичної собівартості, чи методу, який відображає вплив зміни цін,— не призначені для безпосереднього визначення вартості підприємства в цілому.
239
МСБО 15 (переформатований у 1994 р.)
Реакція на зміну цін
8. Підприємства, до яких застосовується цей стандарт, подають інформацію, розкриваючи статті, визначені у параграфах 21—23 із використанням методу бухгалтерського обліку, який відображає вплив зміни цін.
9. Фінансову інформацію, що відображає вплив зміни цін, складають кількома способами. За одним способом фінансова інформація відображається з точки зору загальної купівельної спроможності. Інший спосіб відображає поточну, а не історичну собівартість, визнаючи зміни цін конкретних активів. Третій спосіб поєднує риси обох цих методів.
10. В "основі цих способів лежить два основних підходи до визначення прибутку. За одним підходом прибуток визнається після того, як збережена загальна купівельна спроможність власного капіталу підприємства. Інший підхід визнає прибуток після того, як збережені виробничі потужності підприємства;
цей підхід може включати, а може і не включати поправку на зміну загального рівня цін.
Підхід на основі загальної купівельної спроможності
11. Підхід на основі загальної купівельної спроможності передбачає перегляд деяких або всіх статей фінансових звітів з урахуванням змін загального рівня цін. У пропозиціях щодо цього питання підкреслюється, що перерахунок загальної купівельної спроможності змінює одиницю обліку, але не змінює закладений у його основу метод оцінки. Згідно з цим підходом прибуток, як правило, відображає, при використанні відповідного індексу, вплив зміни загального рівня цін на амортизацію, собівартість реалізованої продукції та чисті монетарні статті і включається до звіту після того, як збережена загальна купівельна спроможність власного капіталу.
Підхід на основі поточної собівартості
12. Підхід на основі поточної собівартості використовується у кількох різних методах. Загалом, ці методи використовують відновлювану собівартість як первісну основу вимірювання. Однак якщо відновлювана собівартість перевищує і чисту вартість реалізації, і теперішню вартість, то за основу вимірювання беруть більшу з цих двох величин.