Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
| Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
Подання поточних активів та поточних зобов'язань
Таблиця відповідності
Сфера застосування Параграфи 1-3
Альтернативні точки зору
на поточні активи
та поточні зобов'язання 4-6
Обмеження щодо розмежування
понять "поточні" та "непоточні" 7-12
Поточні активи 13-14
Поточні зобов'язання 15-18
Подання у фінансових звітах 19-21
Дата набрання чинності 22
216
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
Таблиця відповідності
-
Номер параграфа
у стандарті попереднього формату
Номер параграфа
у стандарті нового формату
1
1/2
2/3
3
4
4
5
5
6
6
7
вилучено
8
вилучено
9
14
10
вилучено
11
17
12
вилучено
13
вилучено
14
вилучено
15
9
16
10
17
11
18
12
19
7
20
8
21
13
22
15
23
16
24
18
25
20
26
21
27
19
28
22
Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту
217
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 13
(переформатований у 1994 р.)
Подання поточних активів та поточних зобов'язань
Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").
Сфера застосування
1. Цей стандарт слід застосовувати при поданні поточних активів та поточних зобов 'язань у фінансових звітах.
2. Цей стандарт не розглядає основи оцінки поточних активів та поточних зобов'язань.
3. Визначення поточних активів та поточних зобов'язань традиційно вважалося корисною інформацією, що допомагає користувачам фінансових звітів аналізувати фінансовий стан підприємства. Перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями часто називають "чистими поточними активами" або "робочим капіталом".
Альтернативні точки зору на поточні активи та поточні зобов'язання
4. Дехто вважає, що класифікація активів і зобов'язань на "поточні" та "непоточні" повинна давати приблизне визначення ліквідності підприємства, тобто його спроможності здійснювати повсякденну діяльність без фінансових труднощів. Інші вважають цю класифікацію як таку, що забезпечує визначення тих ресурсів та зобов'язань підприємства, які знаходяться в постійному обороті.
5. Такі точки зору деякою мірою є несумісними. Це пояснюється тим, що при вимірі ліквідності критерієм класифікації активів та зобов'язань на поточні і непоточні є те, чи будуть вони
218
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
реалізовані або ліквідовані в близькому майбутньому. Критерієм визначення активів та зобов'язань як таких, що обертаються, є те, чи будуть вони спожиті або погашені для забезпечення доходу протягом нормального операційного циклу підприємства. Операційним циклом підприємства, як правило, називають середній проміжок часу між придбанням матеріалів для виробництва та кінцевою реалізацією продукції за грошові кошти. Наприклад, незавершене будівництво буде виключено з поточних активів згідно з першим критерієм, у той час як згідно з другим критерієм воно буде включено до поточних активів.
6. Такі суперечливі точки зору призвели до прийняття в багатьох країнах положення про те, яким чином статті включаються до складу поточних активів, виходячи з того, чи очікується їх реалізація протягом одного року або протягом нормального операційного циклу підприємства, залежно від того, який проміжок часу є більш тривалим; статті включаються до складу поточних зобов'язань, якщо вони сплачуються на вимогу кредитора або очікується їх погашення протягом одного року. Навіть якщо такий підхід застосовується як загальне правило, існують випадки включення або виключення окремих статей відповідно до різних критеріїв. Отже, класифікація статей на поточні та непоточні на практиці базується, в основному, на домовленості, ніж на будь-якій одній концепції.
Обмеження щодо розмежування понять "поточні" та "непоточні"
7. Кожне підприємство повинне визначити, чи подавати поточні активи та поточні зобов'язання у вигляді окремих класифікацій у своїх фінансових звітах. Параграфи з 13 по 21 даного стандарту застосовуються у випадку, коли зроблено розмежування на "поточні" та "непоточні".
8. Коли в фінансових звітах підприємства не зроблено розмежування на "поточні" та "непоточні", не потрібно наводити ніяких проміжних сум активів та зобов'язань, які б означали, що таке розмежування було зроблено.
9. Вважається, що розмежування на "поточні" та "непоточні" дає можливість визначити відносну ліквідну частину сукупного капіталу, яка утворює маржу або буфер для покриття зобов'язань протягом звичайного операційного циклу підприємства. Однак, оскільки підприємство є постійно діючим, воно повинне, на-
219
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
приклад, постійно замінювати запаси, які реалізує, новими запасами для продовження своєї діяльності. Також до складу поточних активів можуть бути включені запаси, використання яких не очікується у близькому майбутньому. З іншого боку, багато підприємств фінансує свою діяльність банківськими позиками, які повинні бути погашені на вимогу і тому класифікуються як поточні зобов'язання. Однак вимога платежу може насамперед бути формою захисту позикодавця; як позикодавець, так і отримувач позики очікують, що позика залишиться не-сплаченою протягом деякого значного проміжку часу.
10. Багато хто вважає, що перевищення поточних активів над поточними зобов'язаннями деякою мірою вказує на фінансовий добробут підприємства, в той час як перевищення поточних зобов'язань над поточними активами розглядається як показник фінансових проблем. Робити такі висновки, не беручи до уваги характер діяльності підприємства та окремі компоненти його поточних активів та поточних зобов'язань, не доречно.
11. Розподіл активів та зобов'язань на поточні і непоточні загалом не вважається доречним у фінансових звітах тих підприємств, які мають тривалі операційні цикли або їх не можливо визначити.
12. Таким чином, у той час як дехто вважає визначення поточних активів та зобов'язань корисним інструментом фінансового аналізу, інші вважають, що за багатьох обставин обмеження розмежування роблять його малокорисним або навіть оманливим. Введення загальної вимоги визначати поточні активи та зобов'язання в фінансових звітах може завадити подальшому розгляду цих питань. Відповідно, даний стандарт призначається лише для гармонізації практики, якої дотримуються підприємства, що будуть визначати поточні активи та зобов'язання у своїх фінансових звітах.
Поточні активи
13. Серед статей, що включаються до складу поточних активів, повинні бути:
а) залишки грошових коштів у касі та на банківському рахунку, які доступні для поточних операцій. Залишки коштів у касі та на банківському рахунку, використання яких для поточних операцій підлягає обмеженням, слід включати як поточний актив, тільки якщо тривалість
220
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
обмежень лімітується строком зобов'язання, що було класифіковане як поточне зобов'язання або якщо обмеження втрачає чинність протягом одного року;
б) цінні папери, які не призначені для зберігання і можуть бути легко реалізовані;
в) торговельна та інша дебіторська заборгованість, яка, як очікується, може бути реалізованою протягом одного року, починаючи з дати балансу. Торговельна дебіторська заборгованість може бути включена в цілому до поточних активів у разі розкриття суми, яка, як очікується, не буде реалізована протягом одного року;
г) запаси;
д) авансові виплати на придбання поточних активів;
е) витрати майбутніх періодів, які, як очікується, будуть повністю використані протягом одного року, починаючи з дати балансу.
14. Запаси, як правило, повністю включаються до складу поточних активів, незважаючи на те, що вони можуть містити статті, які, як очікується, не будуть реалізовані протягом одного року або протягом нормального операційного циклу.
Поточні зобов'язання
15. Серед статей, що включаються до складу поточних зобов'язань, повинні бути зобов'язання, що підлягають сплаті на вимогу кредитора, а також ті частини наступних зобов'язань, які, як очікується, будуть ліквідовані протягом одного року, починаючи з дати балансу:
а) позики банків та інші позики. Якщо позика підлягає сплаті згідно з графіком сплати, що узгоджений з кредитором, вона може бути класифікована відповідно до цього графіка, незважаючи на право кредитора вимагати поточні виплати у поточному періоді;
б) поточну частину довгострокових зобов'язань, якщо вона не виключена згідно з положеннями параграфа 16;
в) торговельні зобов'язання та нараховані витрати;
221
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
г) забезпечення податків, що підлягають сплаті (див. МСБО 12 "Облік податків на прибуток");
д) дивіденди, що підлягають сплаті;
е) доходи майбутніх періодів та аванси від замовників;
є) нарахування щодо непередбачених подій (див. МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу").
16. Поточна частина довгострокового зобов'язання може бути виключена з поточних зобов'язань, якщо підприємство має намір рефінансувати зобов 'язання на довгостроковій основі і впевнене в тому, що буде спроможне це зробити. Демонстрація такої спроможності потребує:
а) або емісії акцій, або довгострокового зобов'язання після дати балансу;
б) або наявності невгамовної фінансової угоди, строк дії якої не закінчується протягом одного року, починаючи з дати балансу, і позикодавець або інвестор має фінансову спроможність сплатити її.
17. Частина довгострокового зобов'язання, що підлягає сплаті протягом одного року, інколи класифікується як непоточна, якщо існуючі на дату балансу активи, з яких повинна бути зроблена сплата, були виключені з поточних активів.
18. Коли підприємство виключає зобов'язання із поточної класифікації згідно з параграфом 16, сума зобов'язання та строки рефінансування повинні бути розкриті.
Подання у фінансових звітах
19. Загальна сума поточних активів та загальна сума поточних зобов'язань повинні бути розкриті в фінансових звітах.
20. Сума, за якою відображено поточний актив або поточне зобов'язання, наводиться у фінансових звітах, не повинна зменшуватися шляхом вирахування іншого поточного зобов'язання або поточного активу, якщо не існує юридичне наданого права на згортання і згортання виражає очікування щодо реалізації активу або сплати зобов'язання.
222
МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)
21. Проміжні платежі та аванси можуть вираховуватися з суми пов'язаного з ними незавершеного будівництва за умови розкриття згідно з МСБО 11 "Будівельні контракти".
Дата набрання чинності
22. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1981 року або пізніше.
223
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 14
(переформатований у 1994 р.)
Звітна фінансова інформація за сегментами
Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був пер-вісно затверджений Радою у березні 1981 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехресні посилання.
У січні 1997 р. Рада КМСБО затвердила переглянутий МСБО 14 "Звітна фінансова інформація за сегментами". Однак Рада прийняла рішення відкласти остаточне прийняття і опублікування до проведення засідання Ради у липні 1997 р. і досягнення подальшої гармонізації з установами Канади та Сполучених Штатів, що встановлюють відповідні стандарти. Передбачається, що переглянутий МСБО 14 буде введений у дію для фінансових звітів, що охоплюють періоди, починаючи з 1 січня 1998 р.
При затвердженні переглянутого стандарту Рада внесла низку змін до проекту стандарту Е51 "Звітна фінансова інформація за сегментами."
225
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Зміст
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 14
(переформатований у 1994 р.)
Звітна фінансова інформація за сегментами
Таблиця відповідності
Мета
Сфера застосування Параграфи 1-4
Визначення 5
Інформація за сегментами 6-8
Звітність за сегментами 9-15
Інформація, що включається у звітність 16-20
Результати діяльності сегмента 17-18
Активи сегмента 19
Міжсегментне ціноутворення 20
Узгодження 21-23
Зміни у звітній інформації 24
Положення перехідного періоду 25
Дата набрання чинності 26
226
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Таблиця відповідності
-
Номер параграфа
у стандарті попереднього формату
Номер параграфа
у стандарті нового форматі
1
1
2
3
3
4
4
5
5
Мета
6
6
7
7
8
8
9
10
10
11
11
12
12
13
13
14
14
15
15
20
16
17
17
18
18
19
19
22,23
20
2
21
9
22
16
23
21
24
24
25
25
26
26
Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту
227
МСБО 14 (переформатований у 1994 р.)
Міжнародаий стандарт бухгалтерського обліку МСБО 14
(переформатований у 1994 р.)
Звітна фінансова інформація за сегментами
Положення стандартів, виділені зкирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").
Мета
Мета подання інформації за сегментами — надати користувачам фінансових звітів інформацію про відносний розмір, внесок у прибуток та тенденції розвитку різних галузей і різних географічних зон, у яких функціонує диверсифіковане підприємство, з тим, щоб користувачі могли скласти власну інформаційно обгрунтовану думку про підприємство в цілому. Рівні рентабельності, можливості для росту, перспективи у майбутньому, а також ризики для інвестицій можуть суттєво відрізнятися серед галузевих та географічних сегментів. Таким чином, для оцінки ризиків ди-версифікованого підприємства, які, можливо, важко визначити на основі зведених даних, користувачам фінансових звітів необхідна інформація за сегментами.
Сфера застосування
1. Цей стандарт слід застосовувати до звітної фінансової інформації за сегментами підприємства — особливо за різними галузями і різними географічними регіонами, у яких функціонує це підприємство.
2. Підприємства, цінні папери яких вільно продаються на фондових ринках, а також інші економічно важливі суб'єкти господарської діяльності, в тому числі дочірні підприємства, повинні подавати консолідовану фінансову інформацію,