Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


155Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
157 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Визнання витрат на дослідження та розробки
Дослідження та розробки за контрактами для інших підприємств
159 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
160 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
161 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Компоненти витрат на дослідження та розробки
162 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Визнання витрат на дослідження та розробки
Витрати на дослідження
Витрати на розробки
164 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Амортизація витрат на розробки
165 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Зменшення корисності витрат на розробки
166 МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   61

153

МСБО 8 (переглянутий у 1993 р.)

Компанія Гамма

Витяг зі звіту про прибутки та збитки згідно з дозволеним альтернативним підходом

Прогнозні дані

19Х2 19Х1 19Х2 19Х1

(перерахований) (перерахований)

Прибуток

від звичайної діяльності

до сплати відсотків

та податків

на прибуток 30 000 18 000 30 000 18 000

Витрати на відсотки (3 000) __-__ (3 000) (2 600)

Загальний результат

зміни в обліковій

політиці (7 800) __-__ __-__ __-__

Прибуток

від звичайної діяльності

до сплати податків

на прибуток 19 200 18 000 27 000 15 400

Податки на прибуток

(зі змінами

облікової політики) (5 760) (5 400) (8 100) (4 620)

Чистий прибуток 13 440 12 600 18 900 10 780

Компанія Гамма Звіт про нерозподілений прибуток згідно з дозволеним альтернативним підходом

Прогнозні дані

19Х2 19Х1 19Х2 19Х1

(перерахований) (перерахований)

Нерозподілений прибуток

на початок періоду згідно з

попередніми звітами 32 600 20 000 32 600 20 000

Зміна облікової політики

щодо капіталізації відсотків

(без податків на прибуток

у сумі 2,340 за 19Х1 рік

і 1,560 за 19Х1 рік)

(Примітка 1) __-__ __-__ (5 460) (3 640)

Нерозподілений прибуток

на початок періоду,

перерахований 32 600 20 000 27 140 16 360

Чистий прибуток 13 440 12 600 18 900 10 780

Нерозподілений прибуток

на кінець періоду 46 040 32 600 46 040 27 140


154

МСБО 8 (переглянутий у 1993 р.)

Витяги з приміток до фінансових звітів

1. У звіт про прибутки та збитки за 19Х2 рік було внесено кори­гування для відображення впливу зміни в обліковій політиці щодо обліку видатків на позики, пов'язані з придбанням гідро­електростанції, яка будується і буде використовуватися компа­нією Гамма. Згідно з базовим підходом, визначеним і реко­мендованим стандартом МСБО 23 "Витрати на позики", ком­панія відносить їх на витрати, а не капіталізує. Ця зміна в обліковій політиці була ретроспективне відображена. Надається перерахована прогнозна інформація, яка базується на припу­щенні, що нова політика застосовувалася завжди. Згідно з про­гнозною інформацією нерозподілений прибуток на початок періоду за 19Х1 рік знизився на 5200, що становить суму ко­ригування відносно попередніх періодів до 19Х1 року.


155


Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 9

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на дослідження та розробки

Цей переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше і замінює МСБО 9 "Облік досліджень та розробок".





157

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 9

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на дослідження та розробки

Мета

Сфера застосування Параграфи 1-5

Дослідження та розробки

за контрактами

для інших підприємств 4-5

Визначення 6-10

Компоненти витрат на дослідження та розробки 11-13

Визнання витрат на дослідження та розробки 14-20

Витрати на дослідження 15

Витрати на розробки 16-20

Амортизація витрат на розробки 21-24

Зменшення корисності витрат на розробки 25-29

Розкриття 30-31

Положення перехідного періоду 32

Дата набрання чинності 33


158

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 9

(переглянутий у 1993 р.)

Витрати на дослідження та розробки

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Мета

Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до ви­трат на дослідження та розробки. Першочергове питання обліку витрат на дослідження та розробки полягає у тому, чи визнавати такі витрати як активи чи як витрати. У цьому стандарті засто­совується критерій визнання, встановлений у "Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів" для визначення, коли витрати на дослідження та розробки слід визнавати як ви­трати, а коли як актив. Крім того, цей стандарт визначає застосу­вання критеріїв.

Сфера застосування

1. Цей стандарт слід застосовувати в обліку витрат на дослідження та розробки.

2. Цей стандарт заміняє МСБО 9 "Облік досліджень та розро­бок", прийнятий у 1978р.

3. Цей стандарт не застосовується до витрат на розвідку та роз­робку родовищ нафти, газу і мінеральних корисних копалин у добувних галузях. Однак цей стандарт застосовується щодо витрат на інші дослідження і розробки у цих галузях.

Дослідження та розробки за контрактами для інших підприємств

4. Підприємство може виконувати дослідження та розробки за контрактами для інших підприємств. Якщо зміст угоди такий, що ризики і вигоди, пов'язані з дослідженнями й розробками,


159

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

передаються або будуть передані іншому підприємству, то під­приємство, яке здійснює дослідження і розробки, веде облік витрат відповідно до МСБО 2 "Запаси" або до МСБО 11 "Будівельні контракти". Підприємство, яке бере на себе ризи­ки і матиме відповідні вигоди, веде облік витрат відповідно до цього стандарту.

5. Якщо зміст угоди з іншим підприємством такий, що ризики та вигоди, пов'язані з дослідженнями і розробками, не передаю­ться або не будуть передані на інші підприємства, то підпри­ємство, яке здійснює дослідження й розробки, веде облік витрат відповідно до цього стандарту. До факторів, які визначають, що ризики та вигоди, пов'язані з дослідженнями й розробками, не передаються іншим підприємствам, належить:

а) проведення підприємством досліджень та розробок, зобов'яз­аним за контрактом повернути будь-які кошти, надані ін­шим підприємством, незалежно від результатів досліджень та розробок;

б) проведення підприємством досліджень та розробок за кон­трактом, умови якого не вимагають повернення коштів, нада­них іншим підприємством, таке повернення коштів може вима­гатися за вибором іншого підприємства, або супутні умови вказують на ймовірність такого повернення.

Визначення

6. Терміни, що використовуються у цьому стандарті, мають таке значення:

Дослідження — це дослідження, здійснювані вперше даним підприємством, згідно з планом для отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.

Розробки — це застосування даних наукових досліджень та інших знань для планування і проектування виробництва нових або вдосконалених матеріалів, механізмів, товарів, технологій, систем (послуг) до початку їх серійного ви­робництва (надання) або використання (отримання).

7. Характер діяльності під час досліджень та розробок є в цілому зрозумілим. Однак на практиці в окремих випадках таку діяль­ність буває важко визначити. І хоча наведені вище визначення допомагають підприємствам у цьому плані, визначення діяльно­сті під час досліджень та розробок часто залежить від виду


160

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

господарської діяльності, її організації та типу здійснюваних проектів.

8. Прикладами діяльності, яка здебільшого відноситься до дослі­джень та розробок, є:

а) діяльність, спрямована на отримання нових знань;

б) пошуки шляхів застосування результатів досліджень та ін­ших знань;

в) пошуки альтернативних продуктів або технологій;

г) розробка та проектування можливих нових або вдоскона­лених альтернативних продуктів та технологій.

9. Прикладами діяльності, яка здебільшого відноситься до розро­бок, є:

а) оцінка альтернативних продуктів або технологій;

б) проектування, конструювання та випробування дослідних прототипів і моделей;

в) проектування інструментів, пристроїв, шаблонів та матриць із застосуванням нових технологій;

г) проектування, спорудження та експлуатація дослідного ви­робництва, яке не є економічно придатним для промисло­вого виробництва.

10. Нижче наводимо приклади діяльності, яка може бути безпосе­редньо пов'язаною з дослідженнями і розробками, але не є ні дослідженнями, ні розробками:

а) інженерне супроводження на першому етапі промислового виробництва;

б) контроль якості у процесі промислового виробництва, в тому числі тестування продукції;

в) пошук і усунення несправностей, пов'язаних з поломками під час промислового виробництва;

г) буденна робота щодо поліпшення, збагачення або іншого вдосконалення якості продукції, що випускається;


161

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

д) адаптація існуючих потужностей до конкретної вимоги або потреби замовника в рамках безперервної промислової ді­яльності;

е) сезонні або інші періодичні зміни дизайну існуючої про­дукції;

є) звичайне проектування інструментів, пристроїв, шаблонів та матриць;

ж) діяльність, в тому числі проектні та конструкторські робо­ти, пов'язані з будівництвом, переміщенням, реконструкцією або пуском потужностей чи обладнання, крім тих потужно­стей або обладнання, що використовуються винятково для конкретного проекту під час досліджень і розробок.

Компоненти витрат на дослідження та розробки

11. Витрати на дослідження та розробки мають включати всі витрати, які безпосередньо пов 'язані з дослідженнями та розробками або які можуть бути обґрунтовано віднесені до такої діяльності.

12. Витрати на дослідження та розробки включають, за наявності, такі витрати:

а) заробітну плату та інші виплати працівникам, що займа­ються дослідженнями та розробками;

б) витрати на матеріали та послуги, пов'язані з проведенням досліджень та розробок;

в) амортизацію основних засобів у межах їх використання у до­слідженнях та розробках;

г) накладні витрати, крім адміністративних витрат, пов'язані з дослідженнями та розробками. Ці витрати розподіляються від­повідно до бази, аналогічній тій, що використовується при розподіленні накладних витрат на запаси (див. МСБО 2 "Запаси");

д) інші витрати, такі як амортизація патентів та ліцензій під час виконання досліджень та розробок.

13. Витрати на реалізацію не включаються до витрат на дослі­дження та розробки. Питання щодо того, включати чи не


162

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

включати витрати на позики до витрат на розробки, визначається альтернативним підходом, який може бути застосований згід­но з МСБО 23 "Витрати на позики".

Визнання витрат на дослідження та розробки

14. Віднесення витрат на дослідження та розробки різних періодів визначається співвідношенням витрат та економічних вигід, які підприємство очікує отримати від діяльності під час дослі­джень та розробок. Якщо ймовірно, що витрати призведуть до зростання майбутніх економічних вигід для підприємства і витрати можна достовірно виміряти, то такі витрати квалі­фікуються як актив. Природа досліджень така, що не можна з достатньою певністю твердити про майбутні економічні ви­годи, які будуть з очевидністю результатом витрат на кон­кретні наукові дослідження. Тому витрати на дослідження вва­жаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Природа розробок така, що, — оскільки етап про­ектування ближче до реального процесу виробництва, ніж етап досліджень, — підприємство може у деяких випадках визначити ймовірність отримання майбутніх економічних ви­гід. Тому витрати на розробки вважаються активом, якщо во­ни відповідають певним критеріям, які дають змогу визначити ймовірність того, що витрати призведуть до майбутніх еконо­мічних вигід.

Витрати на дослідження

15. Витрати на дослідження слід визнавати як витрати того періоду, в якому вони були понесені, а не як актив на­ступного періоду.

Витрати на розробки

16. Витрати на розробки слід визнавати як витрати у пері­оді, коли вони були понесені, якщо вони не відповідають критеріям параграфа 17 щодо визнання цих витрат як ак­тиву. Витрати на розробки, які первісна були визнані ви­тратами, не повинні визнаватися як актив у наступному періоді.

17. Витрати на розробки проекту слід визнавати як актив у разі відповідності всім наведеним нижче критеріям:


163

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

а) продукція або технологічний процес чітко визначені і витрати, які відносяться до продукту або процесу, мож­на окремо визначити і достовірно виміряти;

б) можна продемонструвати технічну можливість виго­товлення продукції або здійснення технологічного про­цесу;

в) підприємство має намір виготовляти і постачати на ринок або використовувати продукцію чи технологіч­ний процес;

г) існує ринок для продукту чи технологічного процесу або, в разі його внутрішнього використання, а не продажу, демонстрація його корисності для підприємства;

д) є відповідні ресурси, необхідні для завершення проекту та збуту продукції або для використання продукції чи технологічного процесу, або можна продемонструвати їх наявність.

Витрати на розробки проекту, визнані як актив, не по­винні перевищувати суму, яка, ймовірно, буде відшкодова­на від відповідних майбутніх економічних вигід за вира­хуванням подальших витрат на розробки, відповідних ви­робничих витрат, а також витрат на реалізацію та ад­міністративних витрат, понесених безпосередньо під час збуту продукції,

18. На той час, як витрати на розробку проекту можуть відпові­дати визначенню активу, вони можуть не відповідати крите­ріям визнання активу, оскільки немає достатньої певності у тому, що майбутні економічні вигоди підприємство матиме в результаті витрат на розробки. У такому разі витрати на роз­робки визнаються витратами періоду, коли вони були понесе­ні, і не визнаються активом у наступному періоді.

19. Економічні вигоди, які передбачається отримати в результаті розробок, включають виручку від реалізації продукції або тех­нологічного процесу і економію витрат або інші вигоди вна­слідок використання продукції або технологічного процесу са­мим підприємством. Оцінки доходів та економії витрат базу­ються на майбутніх цінах і витратах, якщо є ймовірність, що майбутні ціни реалізації будуть нижчі, ніж ціни, які домі­нують на кінець періоду, і що нижчі ціни реалізації не бу­дуть повністю компенсовані за рахунок додаткової економії


164

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

У інших випадках оцінки доходів і економії витрат на цінах або умовах, які домінують на кінець періоду

20. Застосування критеріїв визнання активу, викладених у пара­графі 17, включає оцінку невизначеності, яка неминуче супро­воджує розробки. Таку невизначеність враховують, проявляючи особливу обачність при проведенні оцінок, необхідних для ви­значення суми витрат на розробки, яка підлягає визнанню як актив. Таке застосування обачності не допустить навмисного заниження активу.

Амортизація витрат на розробки

21. Сума витрат на розробки, що визнана активом, повинна бути амортизована і визнана як витрати на систематич­ній основі, щоб відобразити порядок, за яким визнаються відповідні економічні вигоди.

22. Співвідношення між витратами на розробку та економічними вигодами, які підприємство очікує отримати, як правило, мож­на визначити лише в загальних рисах і не прямо внаслідок характеру діяльності під час розробки. За умови амортизації витрат на розробки на систематичній основі для відображення порядку, за яким визнаються відповідні економічні вигоди, підприємство посилається на:

а) виручку чи інші вигоди від реалізації або використання продукції чи технологічного процесу

або

б) проміжок часу, протягом якого передбачається реалізувати або використати продукцію чи технологічний процес.

Амортизація розпочинається, коли продукція або технологіч­ний процес готові для реалізації або застосування.

23. Технологічне або економічне старіння створює невизначеність, яка обмежує число одиниць і проміжок часу, протягом якого слід здійснювати амортизацію витрат на розробки. Крім того, як правило, важко оцінити подальші витрати і відповідні май­бутні доходи від нової продукції або технологічного процесу на тривалий період часу. Тому амортизацію витрат на роз­робки, як правило, здійснюють протягом періоду, що не пере­вищує п'яти років.


165

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

24. За деяких обставин економічні вигоди від витрат на розроб­ки поглинаються підприємством при виробництві інших ак­тивів і не призводять до зростання витрат. У такому випадку амортизація витрат на розробки включає частину вартості іншого активу і включається у балансову вартість іншого ак­тиву. Наприклад, витрати на розробки, які раніше були ви­знані як актив, можуть бути включені у собівартість виготов­лених запасів. Витрати на розробки, включені у балансову вартість інших активів, таким чином, визнаються як витрати водночас з іншими витратами на ці активи.

Зменшення корисності витрат на розробки

25. Витрати на розробку проекту слід списувати в тому обсязі, у якому неамортизоване сальдо, взяте разом із по­дальшими витратами на розробку, відповідними виробни­чими витратами, а також адміністративними витрата­ми і витратами на реалізацію, безпосередньо понесеними при просуванні продукту на ринку, вже, ймовірно, не по­криватиметься очікуваними майбутніми вигодами. Неа-мортизований залишок витрат на розробки проекту не­обхідно списувати, як тільки актив перестає відповідати будь-якому з критеріїв витрат на розробки як активу, визначених у параграфі 17. Суму часткового або повного списання слід вважати витратами того періоду, у якому здійснюється це часткове або повне списання.

26. Неамортизований залишок витрат на розробки проекту, ви­знаних як актив, переглядається наприкінці кожного періоду. Існуючі обставини або події можуть свідчити про те, що неамортизований залишок, разом з іншими відповідними ви­тратами, перевищує відповідні майбутні економічні вигоди. З іншого боку, неамортизований залишок може більше не від­повідати критеріям його визнання як активу.

27. Суму витрат на розробки, списану частково або повні­стю, згідно з параграфом 25, слід відновити, якщо обста­вини або події, що призвели до часткового чи повного спи­сання, перестають існувати і є переконливі свідчення того, що в осяжному майбутньому існуватимуть нові обста­вини або події. Відновлені суми варто зменшити на суму, яка б вважалася амортизаційними відрахуваннями відпо­відно до параграфа 21, якби часткового або повного спи­сання не було. Відновлену суму слід визнавати як зменшення


166

МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)

суми витрат на розробки, що є витратами даного пе­ріоду.

28. Обставини або події, що призвели до часткового чи повного списання витрат на розробки, згідно з параграфом 25, можуть змінитися так, що сума часткового або повного списання знову може бути кваліфікована для визнання її активом. У такому разі частково або повністю списана сума відновлюється.

29. Сума часткового або повного списання, що відновлюється, зменшується на суму амортизації, яка була б визнана як вит­рати протягом того періоду, в якому актив був частково або повністю списаний. Це необхідно тоді, наприклад, коли під­приємство визнало доходи або інші вигоди від реалізації продукції чи використання технологічного процесу протягом тих періодів, у яких актив був частково або повністю списа­ний.

Розкриття

30. У фінансових звітах слід розкривати:

а) облікову політику, прийняту щодо витрат на дослі­дження та розробки;

б) суму витрат на дослідження та розробки, визнану як витрати певного періоду;

в) використані методи амортизації;

г) використані норми амортизації або строк корисної екс­плуатації;

д) узгодження залишку неамортизованих витрат на розроб­ки (на початок та кінець певного періоду) із зазначе­нням:

і) витрат на розробки, визнаних як актив відповідно до параграфа 17;

іі) витрат на розробки, визнаних як витрати відповідно до параграфів 21 або 25;

ііі) витрат на розробки, віднесених на інші рахунки ак­тивів;