Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова
Вид материала | Документы |
- Зміст передмова, 1595.13kb.
- Програма фахових вступних випробувань для навчання на освітньо-кваліфікаційному рівні, 985.48kb.
- Зміст, 329.83kb.
- Зміст, 410.71kb.
- Зміст, 429.02kb.
- Зміст, 384.58kb.
- Зміст вступ, 361.97kb.
- Зміст, 242.29kb.
- Міністерство освіти І науки україни, 239.79kb.
- Зміст Вступ, 574.44kb.
153
МСБО 8 (переглянутий у 1993 р.)
Компанія Гамма
Витяг зі звіту про прибутки та збитки згідно з дозволеним альтернативним підходом
Прогнозні дані
19Х2 19Х1 19Х2 19Х1
(перерахований) (перерахований)
Прибуток
від звичайної діяльності
до сплати відсотків
та податків
на прибуток 30 000 18 000 30 000 18 000
Витрати на відсотки (3 000) __-__ (3 000) (2 600)
Загальний результат
зміни в обліковій
політиці (7 800) __-__ __-__ __-__
Прибуток
від звичайної діяльності
до сплати податків
на прибуток 19 200 18 000 27 000 15 400
Податки на прибуток
(зі змінами
облікової політики) (5 760) (5 400) (8 100) (4 620)
Чистий прибуток 13 440 12 600 18 900 10 780
Компанія Гамма Звіт про нерозподілений прибуток згідно з дозволеним альтернативним підходом
Прогнозні дані
19Х2 19Х1 19Х2 19Х1
(перерахований) (перерахований)
Нерозподілений прибуток
на початок періоду згідно з
попередніми звітами 32 600 20 000 32 600 20 000
Зміна облікової політики
щодо капіталізації відсотків
(без податків на прибуток
у сумі 2,340 за 19Х1 рік
і 1,560 за 19Х1 рік)
(Примітка 1) __-__ __-__ (5 460) (3 640)
Нерозподілений прибуток
на початок періоду,
перерахований 32 600 20 000 27 140 16 360
Чистий прибуток 13 440 12 600 18 900 10 780
Нерозподілений прибуток
на кінець періоду 46 040 32 600 46 040 27 140
154
МСБО 8 (переглянутий у 1993 р.)
Витяги з приміток до фінансових звітів
1. У звіт про прибутки та збитки за 19Х2 рік було внесено коригування для відображення впливу зміни в обліковій політиці щодо обліку видатків на позики, пов'язані з придбанням гідроелектростанції, яка будується і буде використовуватися компанією Гамма. Згідно з базовим підходом, визначеним і рекомендованим стандартом МСБО 23 "Витрати на позики", компанія відносить їх на витрати, а не капіталізує. Ця зміна в обліковій політиці була ретроспективне відображена. Надається перерахована прогнозна інформація, яка базується на припущенні, що нова політика застосовувалася завжди. Згідно з прогнозною інформацією нерозподілений прибуток на початок періоду за 19Х1 рік знизився на 5200, що становить суму коригування відносно попередніх періодів до 19Х1 року.
155
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 9
(переглянутий у 1993 р.)
Витрати на дослідження та розробки
Цей переглянутий МСБО є чинним для складання фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше і замінює МСБО 9 "Облік досліджень та розробок".
157
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Зміст
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 9
(переглянутий у 1993 р.)
Витрати на дослідження та розробки
Мета
Сфера застосування Параграфи 1-5
Дослідження та розробки
за контрактами
для інших підприємств 4-5
Визначення 6-10
Компоненти витрат на дослідження та розробки 11-13
Визнання витрат на дослідження та розробки 14-20
Витрати на дослідження 15
Витрати на розробки 16-20
Амортизація витрат на розробки 21-24
Зменшення корисності витрат на розробки 25-29
Розкриття 30-31
Положення перехідного періоду 32
Дата набрання чинності 33
158
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
МСБО 9
(переглянутий у 1993 р.)
Витрати на дослідження та розробки
Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").
Мета
Метою даного стандарту є визначення облікового підходу до витрат на дослідження та розробки. Першочергове питання обліку витрат на дослідження та розробки полягає у тому, чи визнавати такі витрати як активи чи як витрати. У цьому стандарті застосовується критерій визнання, встановлений у "Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів" для визначення, коли витрати на дослідження та розробки слід визнавати як витрати, а коли як актив. Крім того, цей стандарт визначає застосування критеріїв.
Сфера застосування
1. Цей стандарт слід застосовувати в обліку витрат на дослідження та розробки.
2. Цей стандарт заміняє МСБО 9 "Облік досліджень та розробок", прийнятий у 1978р.
3. Цей стандарт не застосовується до витрат на розвідку та розробку родовищ нафти, газу і мінеральних корисних копалин у добувних галузях. Однак цей стандарт застосовується щодо витрат на інші дослідження і розробки у цих галузях.
Дослідження та розробки за контрактами для інших підприємств
4. Підприємство може виконувати дослідження та розробки за контрактами для інших підприємств. Якщо зміст угоди такий, що ризики і вигоди, пов'язані з дослідженнями й розробками,
159
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
передаються або будуть передані іншому підприємству, то підприємство, яке здійснює дослідження і розробки, веде облік витрат відповідно до МСБО 2 "Запаси" або до МСБО 11 "Будівельні контракти". Підприємство, яке бере на себе ризики і матиме відповідні вигоди, веде облік витрат відповідно до цього стандарту.
5. Якщо зміст угоди з іншим підприємством такий, що ризики та вигоди, пов'язані з дослідженнями і розробками, не передаються або не будуть передані на інші підприємства, то підприємство, яке здійснює дослідження й розробки, веде облік витрат відповідно до цього стандарту. До факторів, які визначають, що ризики та вигоди, пов'язані з дослідженнями й розробками, не передаються іншим підприємствам, належить:
а) проведення підприємством досліджень та розробок, зобов'язаним за контрактом повернути будь-які кошти, надані іншим підприємством, незалежно від результатів досліджень та розробок;
б) проведення підприємством досліджень та розробок за контрактом, умови якого не вимагають повернення коштів, наданих іншим підприємством, таке повернення коштів може вимагатися за вибором іншого підприємства, або супутні умови вказують на ймовірність такого повернення.
Визначення
6. Терміни, що використовуються у цьому стандарті, мають таке значення:
Дослідження — це дослідження, здійснювані вперше даним підприємством, згідно з планом для отримання і розуміння нових наукових та технічних знань.
Розробки — це застосування даних наукових досліджень та інших знань для планування і проектування виробництва нових або вдосконалених матеріалів, механізмів, товарів, технологій, систем (послуг) до початку їх серійного виробництва (надання) або використання (отримання).
7. Характер діяльності під час досліджень та розробок є в цілому зрозумілим. Однак на практиці в окремих випадках таку діяльність буває важко визначити. І хоча наведені вище визначення допомагають підприємствам у цьому плані, визначення діяльності під час досліджень та розробок часто залежить від виду
160
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
господарської діяльності, її організації та типу здійснюваних проектів.
8. Прикладами діяльності, яка здебільшого відноситься до досліджень та розробок, є:
а) діяльність, спрямована на отримання нових знань;
б) пошуки шляхів застосування результатів досліджень та інших знань;
в) пошуки альтернативних продуктів або технологій;
г) розробка та проектування можливих нових або вдосконалених альтернативних продуктів та технологій.
9. Прикладами діяльності, яка здебільшого відноситься до розробок, є:
а) оцінка альтернативних продуктів або технологій;
б) проектування, конструювання та випробування дослідних прототипів і моделей;
в) проектування інструментів, пристроїв, шаблонів та матриць із застосуванням нових технологій;
г) проектування, спорудження та експлуатація дослідного виробництва, яке не є економічно придатним для промислового виробництва.
10. Нижче наводимо приклади діяльності, яка може бути безпосередньо пов'язаною з дослідженнями і розробками, але не є ні дослідженнями, ні розробками:
а) інженерне супроводження на першому етапі промислового виробництва;
б) контроль якості у процесі промислового виробництва, в тому числі тестування продукції;
в) пошук і усунення несправностей, пов'язаних з поломками під час промислового виробництва;
г) буденна робота щодо поліпшення, збагачення або іншого вдосконалення якості продукції, що випускається;
161
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
д) адаптація існуючих потужностей до конкретної вимоги або потреби замовника в рамках безперервної промислової діяльності;
е) сезонні або інші періодичні зміни дизайну існуючої продукції;
є) звичайне проектування інструментів, пристроїв, шаблонів та матриць;
ж) діяльність, в тому числі проектні та конструкторські роботи, пов'язані з будівництвом, переміщенням, реконструкцією або пуском потужностей чи обладнання, крім тих потужностей або обладнання, що використовуються винятково для конкретного проекту під час досліджень і розробок.
Компоненти витрат на дослідження та розробки
11. Витрати на дослідження та розробки мають включати всі витрати, які безпосередньо пов 'язані з дослідженнями та розробками або які можуть бути обґрунтовано віднесені до такої діяльності.
12. Витрати на дослідження та розробки включають, за наявності, такі витрати:
а) заробітну плату та інші виплати працівникам, що займаються дослідженнями та розробками;
б) витрати на матеріали та послуги, пов'язані з проведенням досліджень та розробок;
в) амортизацію основних засобів у межах їх використання у дослідженнях та розробках;
г) накладні витрати, крім адміністративних витрат, пов'язані з дослідженнями та розробками. Ці витрати розподіляються відповідно до бази, аналогічній тій, що використовується при розподіленні накладних витрат на запаси (див. МСБО 2 "Запаси");
д) інші витрати, такі як амортизація патентів та ліцензій під час виконання досліджень та розробок.
13. Витрати на реалізацію не включаються до витрат на дослідження та розробки. Питання щодо того, включати чи не
162
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
включати витрати на позики до витрат на розробки, визначається альтернативним підходом, який може бути застосований згідно з МСБО 23 "Витрати на позики".
Визнання витрат на дослідження та розробки
14. Віднесення витрат на дослідження та розробки різних періодів визначається співвідношенням витрат та економічних вигід, які підприємство очікує отримати від діяльності під час досліджень та розробок. Якщо ймовірно, що витрати призведуть до зростання майбутніх економічних вигід для підприємства і витрати можна достовірно виміряти, то такі витрати кваліфікуються як актив. Природа досліджень така, що не можна з достатньою певністю твердити про майбутні економічні вигоди, які будуть з очевидністю результатом витрат на конкретні наукові дослідження. Тому витрати на дослідження вважаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Природа розробок така, що, — оскільки етап проектування ближче до реального процесу виробництва, ніж етап досліджень, — підприємство може у деяких випадках визначити ймовірність отримання майбутніх економічних вигід. Тому витрати на розробки вважаються активом, якщо вони відповідають певним критеріям, які дають змогу визначити ймовірність того, що витрати призведуть до майбутніх економічних вигід.
Витрати на дослідження
15. Витрати на дослідження слід визнавати як витрати того періоду, в якому вони були понесені, а не як актив наступного періоду.
Витрати на розробки
16. Витрати на розробки слід визнавати як витрати у періоді, коли вони були понесені, якщо вони не відповідають критеріям параграфа 17 щодо визнання цих витрат як активу. Витрати на розробки, які первісна були визнані витратами, не повинні визнаватися як актив у наступному періоді.
17. Витрати на розробки проекту слід визнавати як актив у разі відповідності всім наведеним нижче критеріям:
163
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
а) продукція або технологічний процес чітко визначені і витрати, які відносяться до продукту або процесу, можна окремо визначити і достовірно виміряти;
б) можна продемонструвати технічну можливість виготовлення продукції або здійснення технологічного процесу;
в) підприємство має намір виготовляти і постачати на ринок або використовувати продукцію чи технологічний процес;
г) існує ринок для продукту чи технологічного процесу або, в разі його внутрішнього використання, а не продажу, демонстрація його корисності для підприємства;
д) є відповідні ресурси, необхідні для завершення проекту та збуту продукції або для використання продукції чи технологічного процесу, або можна продемонструвати їх наявність.
Витрати на розробки проекту, визнані як актив, не повинні перевищувати суму, яка, ймовірно, буде відшкодована від відповідних майбутніх економічних вигід за вирахуванням подальших витрат на розробки, відповідних виробничих витрат, а також витрат на реалізацію та адміністративних витрат, понесених безпосередньо під час збуту продукції,
18. На той час, як витрати на розробку проекту можуть відповідати визначенню активу, вони можуть не відповідати критеріям визнання активу, оскільки немає достатньої певності у тому, що майбутні економічні вигоди підприємство матиме в результаті витрат на розробки. У такому разі витрати на розробки визнаються витратами періоду, коли вони були понесені, і не визнаються активом у наступному періоді.
19. Економічні вигоди, які передбачається отримати в результаті розробок, включають виручку від реалізації продукції або технологічного процесу і економію витрат або інші вигоди внаслідок використання продукції або технологічного процесу самим підприємством. Оцінки доходів та економії витрат базуються на майбутніх цінах і витратах, якщо є ймовірність, що майбутні ціни реалізації будуть нижчі, ніж ціни, які домінують на кінець періоду, і що нижчі ціни реалізації не будуть повністю компенсовані за рахунок додаткової економії
164
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
У інших випадках оцінки доходів і економії витрат на цінах або умовах, які домінують на кінець періоду
20. Застосування критеріїв визнання активу, викладених у параграфі 17, включає оцінку невизначеності, яка неминуче супроводжує розробки. Таку невизначеність враховують, проявляючи особливу обачність при проведенні оцінок, необхідних для визначення суми витрат на розробки, яка підлягає визнанню як актив. Таке застосування обачності не допустить навмисного заниження активу.
Амортизація витрат на розробки
21. Сума витрат на розробки, що визнана активом, повинна бути амортизована і визнана як витрати на систематичній основі, щоб відобразити порядок, за яким визнаються відповідні економічні вигоди.
22. Співвідношення між витратами на розробку та економічними вигодами, які підприємство очікує отримати, як правило, можна визначити лише в загальних рисах і не прямо внаслідок характеру діяльності під час розробки. За умови амортизації витрат на розробки на систематичній основі для відображення порядку, за яким визнаються відповідні економічні вигоди, підприємство посилається на:
а) виручку чи інші вигоди від реалізації або використання продукції чи технологічного процесу
або
б) проміжок часу, протягом якого передбачається реалізувати або використати продукцію чи технологічний процес.
Амортизація розпочинається, коли продукція або технологічний процес готові для реалізації або застосування.
23. Технологічне або економічне старіння створює невизначеність, яка обмежує число одиниць і проміжок часу, протягом якого слід здійснювати амортизацію витрат на розробки. Крім того, як правило, важко оцінити подальші витрати і відповідні майбутні доходи від нової продукції або технологічного процесу на тривалий період часу. Тому амортизацію витрат на розробки, як правило, здійснюють протягом періоду, що не перевищує п'яти років.
165
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
24. За деяких обставин економічні вигоди від витрат на розробки поглинаються підприємством при виробництві інших активів і не призводять до зростання витрат. У такому випадку амортизація витрат на розробки включає частину вартості іншого активу і включається у балансову вартість іншого активу. Наприклад, витрати на розробки, які раніше були визнані як актив, можуть бути включені у собівартість виготовлених запасів. Витрати на розробки, включені у балансову вартість інших активів, таким чином, визнаються як витрати водночас з іншими витратами на ці активи.
Зменшення корисності витрат на розробки
25. Витрати на розробку проекту слід списувати в тому обсязі, у якому неамортизоване сальдо, взяте разом із подальшими витратами на розробку, відповідними виробничими витратами, а також адміністративними витратами і витратами на реалізацію, безпосередньо понесеними при просуванні продукту на ринку, вже, ймовірно, не покриватиметься очікуваними майбутніми вигодами. Неа-мортизований залишок витрат на розробки проекту необхідно списувати, як тільки актив перестає відповідати будь-якому з критеріїв витрат на розробки як активу, визначених у параграфі 17. Суму часткового або повного списання слід вважати витратами того періоду, у якому здійснюється це часткове або повне списання.
26. Неамортизований залишок витрат на розробки проекту, визнаних як актив, переглядається наприкінці кожного періоду. Існуючі обставини або події можуть свідчити про те, що неамортизований залишок, разом з іншими відповідними витратами, перевищує відповідні майбутні економічні вигоди. З іншого боку, неамортизований залишок може більше не відповідати критеріям його визнання як активу.
27. Суму витрат на розробки, списану частково або повністю, згідно з параграфом 25, слід відновити, якщо обставини або події, що призвели до часткового чи повного списання, перестають існувати і є переконливі свідчення того, що в осяжному майбутньому існуватимуть нові обставини або події. Відновлені суми варто зменшити на суму, яка б вважалася амортизаційними відрахуваннями відповідно до параграфа 21, якби часткового або повного списання не було. Відновлену суму слід визнавати як зменшення
166
МСБО 9 (переглянутий у 1993 р.)
суми витрат на розробки, що є витратами даного періоду.
28. Обставини або події, що призвели до часткового чи повного списання витрат на розробки, згідно з параграфом 25, можуть змінитися так, що сума часткового або повного списання знову може бути кваліфікована для визнання її активом. У такому разі частково або повністю списана сума відновлюється.
29. Сума часткового або повного списання, що відновлюється, зменшується на суму амортизації, яка була б визнана як витрати протягом того періоду, в якому актив був частково або повністю списаний. Це необхідно тоді, наприклад, коли підприємство визнало доходи або інші вигоди від реалізації продукції чи використання технологічного процесу протягом тих періодів, у яких актив був частково або повністю списаний.
Розкриття
30. У фінансових звітах слід розкривати:
а) облікову політику, прийняту щодо витрат на дослідження та розробки;
б) суму витрат на дослідження та розробки, визнану як витрати певного періоду;
в) використані методи амортизації;
г) використані норми амортизації або строк корисної експлуатації;
д) узгодження залишку неамортизованих витрат на розробки (на початок та кінець певного періоду) із зазначенням:
і) витрат на розробки, визнаних як актив відповідно до параграфа 17;
іі) витрат на розробки, визнаних як витрати відповідно до параграфів 21 або 25;
ііі) витрат на розробки, віднесених на інші рахунки активів;