Зміст Вступ. Переклад Т. Шарашидзе 7 Передмова

Вид материалаДокументы

Содержание


МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)
193 МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)
Дата набрання чинності
Розкриття облікової політики
Визначення доходу та витрат за контрактом
198 Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12
Таблиця відповідності Сфера застосування Параграфи 12 Визначення
Облік впливу оподаткування
Переоцінка активів
МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12
Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку
Сфера застосування
Постійні різниці
Різниці між оподаткованим та обліковим прибутками
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12
Облік впливу оподаткування
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   61

192

МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)

в) методи, використані для визначення ступеня завер­шеності незавершеного контракту.

40. Підприємству слід розкривати кожен із наступних пунк­тів для контрактів, незавершених на дату балансу:

а) сукупну суму понесених витрат і визнані прибутки (за вирахуванням визнаних збитків) на певну дату;

б) суму отриманих авансових платежів;

в) суму утриманих коштів.

41. Утримані кошти - це суми проміжних рахунків, які не ви­плачуються до виконання умов, визначених у контракті для оплати таких сум або до виправлення дефектів. Проміжні рахунки — це суми, виставлені у рахунках за виконані робо­ти за контрактом, незалежно від того, чи були вони оплачені замовником. Авансові платежі - це суми, отримані підряд­ником до виконання пов'язаних із ними робіт.

42. Підприємство має відображати:

а) валову суму до сплати замовниками за роботи, вико­нані згідно з контрактом, як актив;

б) валову суму, до виплати замовникам за роботи, вико­нані згідно з контрактом, як зобов'язання.

43. Валова сума до сплати замовниками за виконані згідно з кон­трактом роботи — це чиста сума, яка складається з:

а) понесених витрат, плюс визнані прибутки, за вирахуванням

б) суми визнаних збитків і проміжних рахунків для всіх неза­вершених контрактів, для яких понесені витрати плюс ви­знані прибутки (мінус визнані збитки) перевищують про­міжні рахунки.

44. Валова сума до виплати замовникам за виконані згідно з кон­трактом роботи- це чиста сума, яка складається з:

а) понесених витрат, плюс визнані прибутки, за вирахуванням


193

МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)

б) суми визнаних збитків і проміжних рахунків для всіх не­завершених контрактів, для яких проміжні рахунки пере­вищують понесені витрати плюс визнані прибутки (мінус визнані збитки).

45. Підприємство розкриває будь-які непередбачені прибутки або збитки згідно з МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу". Непередбачені прибутки і збитки можуть вини­кати з таких статей, як витрати на гарантійний ремонт, рекламації, штрафи або можливі збитки.

Дата набрання чинності

46. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1995 року або пізніше.


194

МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)

Додаток

Даний додаток носить винятково ілюстративний характер і не є частиною стандартів. Додаток має за мету продемонструвати застосування стандартів і допомогти з'ясувати їх значення.

Розкриття облікової політики

Нижче наводимо приклади розкриття облікової політики:

Дохід від будівельних контрактів із фіксованою ціною визнається на основі методу поетапного виконання робіт, що вимірюються шляхом посилання на відсоток робочих годин, витрачених на від­повідну дату відносно загальної кількості робочих годин для кож­ного контракту згідно з оцінкою.

Дохід від контрактів з ціною "витрати плюс" визнається через посилання на витрати, що підлягають відшкодуванню і понесені протягом певного періоду, плюс зароблена винагорода, які вимірю­ються як співвідношення витрат, понесених на певну дату, до за­гальних витрат за контрактом згідно з оцінкою.

Визначення доходу та витрат за контрактом

Наведений далі приклад ілюструє один із методів визначення етапу виконання контракту, а також момент визнання доходу та витрат за контрактом (див. параграфи 22—35 даного стандарту).

Будівельний підрядник має контракт із фіксованою ціною 9000 на спорудження мосту. Погоджена у контракті початкова сума доходу становить 9000. Згідно з оцінками підрядника витрати за контрактом становлять 8000. На спорудження мосту потрібно три роки.

Наприкінці першого року за оцінкою підрядника витрати за кон­трактом зросли до 8050.

На другий рік замовник затвердив відхилення у контракті, що призвело до збільшення доходу від контракту на суму 200, та за попередньою оцінкою додаткові витрати за контрактом - на суму 150. Наприкінці другого року понесені витрати включають 100 для стандартних матеріалів, що зберігаються на місці спору­дження об'єкта і будуть використані протягом третього року для завершення проекту.


195

МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)

Підрядник визначає етап завершеності контракту шляхом розра­хунку співвідношення витрат за контрактом, здійснених для робіт, виконаних на певну дату, і до останньої загальної суми витрат за контрактом згідно з оцінкою. Виклад фінансових даних протя­гом періоду будівництва має такий вигляд:

1 рік 2 рік 3 рік

Початкова сума доходу,

погоджена у контракті 9 000 9 000 9 000

Відхилення 200 200

Загальний дохід від контракту 9 000 9 200 9 200

Витрати за контрактом, здійснені

на відповідну дату 2 093 6 168 8 200

Витрати за контрактом, необхідні

для завершення контракту 5 957 2 032 ____

Оцінка загальних витрат за контрактом 8 050 8 200 8 200

Оцінка прибутку 950 1 000 1 000

Етап завершеності контракту 26% 74% 100%

Етап завершення для другого року (74%) визначається шляхом вирахування із витрат за контрактом, понесених для виконаних робіт на певну дату, величини 100 - вартості стандартних матеріалів, що зберігаються на будівельному майданчику для використання протягом третього року.

Суми доходу, витрат і прибутку визнаються у звіті про прибут­ки і збитки у відповідні три роки таким чином:

На дату Визнано Визнано

у попередні роки у поточному році

1_рік

Дохід (9 000 х 0,26) 2 340 2 340

Витрати (8 050 х 0, 26) 2 093 2 093

Прибуток 247 247

2-рік

Дохід (9 200 х 0,74) 6 808 2 340 4 468

Витрати (8 200 х 0,74) б 068 2 093 3 975

Прибуток 740 247 493

3_рік

Дохід (9 200 х 1,00) 9 200 6 808 2 392

Витрати 8 200 6 068 2 132

Прибуток 1 000 740 260


196

МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)

Розкриття інформації щодо контракту

Закінчується перший рік роботи підрядника. Всі понесені ним ви­трати за контрактом сплачувалися готівкою і всі проміжні та авансові платежі також отримувалися готівкою. Понесені витрати за контрактами В, С та Е включають вартість матеріалів, закуп­лених для контракту, але не використаних для виконання кон­тракту на певну дату. Для контрактів В, С та Е замовники сплатили авансові платежі підряднику за ще не виконані роботи.

Стан цих п'яти незавершених контрактів на кінець першого року такий:

А В С D Е Разом

Дохід від контракту,

визнаний згідно

з параграфом 22 145 520 380 200 551 300

Витрати за контрактом,

визнані згідно

з параграфом 22 110 450 350 250 551 215

Очікувані збитки,

визнані згідно

з параграфом 36 __-__ __-__ __-__ 40 30 70

Визнаний прибуток

за вирахуванням

визнаних збитків 35 70 30 (90) (30) 15

Витрати за контрактом,

здійснені за певний період 110 510 450 250 100 1 420

Понесені витрати

за контрактом, визнані

як витрати за контрактом

у певний період

згідно з параграфом 22 110 450 350 250 551 215

Витрати за контрактом,

іцо відносяться до майбутньої

діяльності, визнані як актив

згідно з параграфом 27 __-__ 60 100 __-__ 45 205

Дохід від контрактів

(див. вище) 145 520 380 200 551 300

Проміжні рахунки

(параграф 41) 100 520 381 805 51 235

Ненараховапий дохід

від контракту 45 __-__ __-__ 20 __-__ 65

Авансові платежі

(параграф 41) __-__ 80 20 __-__ 25 125


197

МСБО 11 (переглянутий у 1993 р.)

Суми, які мають бути розкриті згідно з даним стандартом, такі:

Дохід від контракту, визнаний як дохід за певний період

(параграф 39а) 1 300

Витрати, понесені за контрактом, і визнаний прибуток

(за вирахуванням визнаних збитків) на певну дату

(параграф 40а) 1 435

Отримані аванси (параграф 40 б) 125

Валова сума до сплати замовникам за роботу, виконану

за контрактом, - представлена як актив згідно

з параграфом 42а 220

Валова сума до виплати замовникам за роботу, виконану

за контрактом, — представлена як зобов'язання згідно

з параграфом 426 (20)

Суми, які мають бути розкриті згідно з параграфами 40а, 42а та 426, розраховуються таким чином:




А

В

С

D

Е

Разом

Витрати понесені

за контрактом


110


510


450


250


100


1 420

Визнаний прибуток

за вирахуванням

визнаних витрат



35



70



30



(90)



(30)



15




145

580

480

160

70

1 435

Проміжні рахунки

100

520

380

180

55

235

До сплати замовникам

45

60

100

-

15

220

До виплати замовниками

-

-

-

(20)

-

(20)


Сума, розкрита згідно з параграфом 40а, є такою ж, що і сума за поточний період, оскільки розкриття відноситься до першого року виконання робіт.


198

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 12

(переформатований у 1994 р.)

Облік податків на прибуток

Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був пер-вісно затверджений Радою у березні 1979 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехрес­ні посилання.

У жовтні 1996 року Рада затвердила переглянутий стандарт МСБО 12 "Податки на прибуток". Переглянутий стандарт міститься в дано­му томі. Він набирає чинності для фінансових звітів за період, що починається 1 січня 1998 року або пізніше. Дозволяється до­строкове застосування даного стандарту.





1
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

99



МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 12

(переформатований у 1994 р.)

Облік податків на прибуток

Таблиця відповідності

Сфера застосування Параграфи 12

Визначення 3

Різниці між оподаткованим та обліковим прибутками 49

Облік впливу оподаткування 10-18

Метод відстрочки 12-14

Метод зобов'язання 15-17

Застосування 18

Дебетування відстрочених податків 19-20

Податкові збитки 21-30

Переоцінка активів 31-33

Нерозподілений прибуток дочірніх підприємств

та асоційованих компаній 34-37

Подання фінансового звіту 38-47

Розкриття 48-49

Непередбачені події, пов'язані з податками 50

Положення перехідного періоду 51

Дата набрання чинності 52


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

00


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

Таблиця відповідності

Номер параграфа

у стандарті попереднього формату

Номер параграфа

у стандарті нового формату

1

1

2

2

3

3

4

4

5

5

6

6

7

7

8

8

9

9

10

вилучено

11

вилучено

12

11

13

12

14

13

15

14

16

15

17

16

18

17

19

вилучено

20

вилучено

21

20

22

21

23

23

24

27

25

28

26

29

27

30

28

31

29

32

30

33



2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

01


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

Продовження таблиці

31

35

32

37 (частина вилучена)

33

40

34

41

35

43

36

44

37

45

38

46

39

47

40

38

41

39

42

10

43

18

44

19

45

42

46

22

47

24

48

25

49

26

50

48

51

34

52

36

53

49

54

50

55

51

56

52


Номери параграфів, надруковані жирним шрифтом, вказують на виділені жирним курсивом параграфи тексту


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98


Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

02



МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку

МСБО 12

(переформатований у 1994 р.)

Облік податків на прибуток

Положення стандартів, виділені жирним курсивом, слід читати у контексті загальної облікової інформації та керівних принципів, викладених у цьому стандарті, а також у контексті Передмови до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку не призначені для застосування до несуттєвих статей (див. параграф 12 "Передмови").

Сфера застосування

1. Даний стандарт слід застосовувати в обліку податків на прибуток у фінансових звітах. Це включає визначення суми витрат або заощаджень, пов'язаних з оподаткуванням при­бутку щодо облікового періоду, і відображення такої суми у фінансових звітах.

2. Даний стандарт не торкається методів обліку державних гран­тів або інвестиційних податкових пільг, зазначені нижче по­датки не вважаються включеними до сфери дії цього стан­дарту:

а) податки з прибутку, який відшкодовується підприємству в межах тієї суми прибутку, на якій базувався податок і яка виплачується у вигляді дивідендів;

б) податки, сплачені підприємством на час виплати дивіден­дів, які підприємство може згортати з сумою податку, що підлягає сплаті з прибутку.

Визначення

3. Терміни, що використовуються в цьому стандарті, мають таке значення:

Обліковий прибуток - сукупний прибуток або збиток за період, що включає екстраординарні статті1, згідно зі


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

звітом про прибутки та збитки до вирахування відповід­них витрат на податок на прибуток або додавання відпо­відного заощадження податку на прибуток.

Податкові витрати або заощадження за певний періодсума податків, дебетована або кредитована у звіті про прибутки та збитки, за винятком суми податків, пов 'язаної з тими статтями, яких немає в поточному звіті про при­бутки та збитки, або віднесеної до них.

Оподаткований прибуток (податкові збитки) - сума при­бутку (збитку) за певний період, визначена згідно з пра­вилами, встановленими податковими органами, за якою ви­значається забезпечення податків, що підлягають сплаті (відшкодуванню).

Забезпечення податків, що підлягають сплаті - сума по­датків, яка на даний час підлягає сплаті згідно з оподат­кованим прибутком за певний період.

Різниці в часі — різниці між оподаткованим та обліковим прибутками за якийсь період, які виникають у результаті того, що період, в якому деякі статті надходжень та витрат включаються в оподаткований прибуток не збіга­ється з тим періодом, в якому вони включаються до обліко­вого прибутку. Різниці в часі виникають в одному періоді, а сторнуються в одному або кількох наступних періодах.

Постійні різниці — це різниці між оподаткованим прибут­ком та обліковим прибутком за певний період, які виника­ють у поточному періоді і не сторнуються в наступних періодах.

Різниці між оподаткованим та обліковим прибутками

4. Забезпечення податків, що підлягають сплаті, розраховується згідно з правилами визначення оподаткованого прибутку, які встановлюються податковими органами. За багатьох обставин ці правила відрізняються від облікової політики, що застосову­ється для визначення облікового прибутку. Внаслідок цієї різ­ниці взаємозв'язок між забезпеченням податків, що підлягають сплаті, та обліковим прибутком, відображеним у фінансових звітах, може не відображати поточний рівень податкових ста­вок.

5. Одна з причин різниці між оподаткованим та обліковим при­бутками полягає в тім, що одні статті вважаються доречними для


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

04


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

включення до одних розрахунків, але, згідно з вимогами, ма­ють вилучатися з інших. Наприклад, за багатьох систем опо­даткування при визначенні оподаткованого прибутку не доз­воляється вилучати деякі благодійні пожертвування, проте такі суми будуть вилучатися при визначенні облікового прибутку. Різниці цього типу називають «постійними різницями».

6. Інша причина різниці між оподаткованим та обліковим при­бутками полягає в тому, що певні статті, які розглядаються при визначенні обох сум, включаються в розрахунки для різних періодів. Наприклад, облікова політика може визначати, що певні надходження включаються до облікового прибутку на момент, коли надаються товари або послуги, але правила оподаткування можуть вимагати або дозволяти включати їх тільки на момент отримання грошових коштів. Загальна сума цих надходжень, включена до облікового та до оподаткова­ного прибутків, у результаті буде однаковою, але періоди її включення будуть різними. Ще один приклад. Норма амор­тизації, яка застосовується при визначенні оподаткованого при­бутку, відрізняється від норми, яка застосовується при визна­ченні облікового прибутку. Ці типи відмінних рис розгляда­ються як «різниці в часі».

7. Різниці в часі і постійні різниці також можуть виникати, коли прибуток або збитки кредитуються або нараховуються безпо­середньо на частку акціонерів.

8. Виникнення та анулювання різниць може відноситися більше, ніж до одного облікового періоду. Інформація щодо характеру і суми цих різниць у часі часто вважається корисною для ко­ристувачів фінансових звітів. Проте метод відображення впли­ву різниць у часі варіюється. Іноді інформація включається у примітки до фінансових звітів; іноді вплив цих різниць ві­дображається шляхом застосування облікових методів впливу податку.

9. Переоцінка окремих активів у фінансових звітах або вико­ристання обліку поточної вартості взагалі можуть призвести до різниці між оподаткованим і обліковим прибутками. Це питання розглядається в параграфах 31—33.

Облік впливу оподаткування

10. Витрати на податки за певний період мають визнача­тися на основі обліку впливу оподаткування з використан­ії


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

05


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

ням методу відстрочки або методу зобов'язання. Метод, що застосовується, необхідно розкривати.

11. Згідно з методами обліку впливу оподаткування податки на прибуток розглядаються як витрати, понесені підприємством у процесі отримання прибутку, і нараховуються як дохід або витрати в тих же періодах, до яких вони відносяться. Податко­вий результат різниці в часі включається до податкових витрат у звіті про прибутки та збитки і до відстроченого податкового сальдо в балансі. Методи обліку впливу оподат­кування застосовуються у деяких країнах для обліку податків на прибуток. Поширеними методами є метод відстрочки і ме­тод зобов'язання.

Метод відстрочки

12. Згідно з методом відстрочки податковий вплив поточних різ­ниць у часі переноситься на майбутні періоди, коли сторну­ються різниці в часі. Оскільки відстрочені податкові сальдо в балансі не розглядаються як такі, що відображають право на отримання або зобов'язання на виплату грошей, вони не кори­гуються для відображення змін у ставках податку або введення нових податків.

13. При застосуванні методу відстрочки витрати на податки за будь-який період включають:

а) забезпечення податків, що підлягають сплаті;

б) податковий вплив різниць у часі відстрочений на інший пе­ріод або з інших періодів.

14. Податковий вплив різниць у часі, що виникають у поточно­му періоді, визначається із застосуванням поточної ставки по­датку. Податковий вплив окремих різниць у часі, що виникають у попередні періоди й сторнуються протягом поточного пері­оду, як правило, визначається із застосуванням первісне вико­ристовуваних ставок податку. Для полегшення застосування методу подібні різниці в часі можуть об'єднуватися в групи.

Метод зобов'язання

15. Згідно з методом зобов'язання очікуваний податковий вплив поточних різниць у часі визначається і відображається у звіт­ності як зобов'язання на податки, що підлягають сплаті в май­бутньому, або як активи, що є авансовою сплатою майбутніх податків. Сальдо відстрочених податків коригується відіювід-


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

06


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

но до змін ставок податку або відповідно до нових впрова­джених податків. Сальдо також може коригуватися відповідно до очікуваних майбутніх змін податкових ставок.

16. Згідно з методом зобов'язання витрати на податки за будь-який період включають:

а) забезпечення податків, що підлягають сплаті;

б) суму податків, що очікується до сплати або вважається спла­ченою авансом щодо різниць у часі, які виникають чи сторнуються в поточному періоді;

в) коригування відстрочених податкових сальдо в балансі, не­обхідне для відображення змін податкових ставок, або вве­дення нових податків.

17. Згідно з методом зобов'язання податковий вплив різниць у часі, які виникають або сторнуються в поточному періоді, і коригування сальдо відстроченого податку визначаються з ви­користанням поточної ставки податку, окрім випадків, коли інша інформація вказує на доцільність застосування іншої ставки, наприклад коли оголошується зміна ставок оподатку­вання, що використовуватимуться в майбутньому.

Застосування

18. Використаний метод обліку податкового впливу, як пра­вило, застосовується до всіх різниць у часі. Проте ви­трати на податок в певному періоді можуть не зазна­вати податкового впливу певних різниць у часі, оскільки вони не будуть сторновані протягом досить довгого пері­оду (принаймні впродовж трьох років) у майбутньому і ніщо не вказує на ймовірне сторнування цих різниць у ча­сі по завершенню цього періоду. Сума різниць у часі, як поточна, так і кумулятивна, котра не облікується, має розкриватися.

Дебетування відстрочених податків

19. Податковий вплив різниць у часі, який призводить до де­бетового сальдо або до дебету сальдо відстроченого по­датку, не має переноситися на майбутній період, окрім


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

07


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

випадків, коли існує обгрунтоване прогнозування реалі­зації.

20. Облік різниць у часі може призводити до дебетового сальдо або до дебету сальдо відстроченого податку. Принцип обач­ності вимагає переносити такий дебет на майбутній період у балансі, тільки якщо є обгрунтоване прогнозування його ре­алізації, наприклад якщо достатній майбутній оподаткований прибуток буде отримано в тому періоді, в якому можна стор­нувати різниці в часі.

Податкові збитки

21. Податкове законодавство часто передбачає, що податкові збитки поточного періоду можна використовувати або для від­шкодування податків, сплачених протягом визначеного періо­ду, коли дозволяється переносити суму на минулий період, або для зменшення чи сторнування податку, який підлягає сплаті в майбутні періоди. Збиток забезпечує податкові заощадження у період збитків або потенційне податкове заощадження в май­бутньому періоді. Обліковий період, в якому таке податкове заощадження включається до визначення чистого прибутку у фінансовий звіт, може варіюватися.

22. Податки, які пов'язані з попередніми періодами і відшкодо­вуються в результаті перенесення податкових збитків на минулий період, мають включатися до чистого прибутку в тому періоді, в якому були понесені збитки. Суми, що підлягають відшкодуванню, але які ще не отримані, мають включатися в баланс як дебіторська заборгованість.

23. Відшкодування податків шляхом віднесення податкових збитків на минулий період відображає податкові заощадження, що ре­алізуються в період, протягом якого були понесені збитки, і включаються до чистого прибутку або чистих збитків у фі­нансових звітах цього періоду. При визначенні суми заоща­джень можна відповідно коригувати сальдо існуючого відстро­ченого податку.

24. Потенційні податкові заощадження, пов'язані з податко­вим збитком, який можна перенести на майбутній період для визначення оподаткованого прибутку не повинен вклю­чатися до чистого прибутку до періоду реалізації, за ви­нятком випадків, зазначених у параграфах 25 та 26.

25. Потенційні податкові заощадження, пов'язані з перенесен­ії


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

08


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

ням податкових збитків на майбутній період, може вклю­чатися до визначення чистого прибутку за період збитку, якщо існує абсолютна впевненість, що майбутнього опо­даткованого прибутку буде достатньо для реалізації вигід від збитків.

26. У разі невідповідності критеріям, викладеним у параграфі 25, податкові заощадження, пов'язані з перенесенням пода­ткових збитків, мають включатися до визначення чистого прибутку того періоду, в якому були понесені ці збитки, у розмірі чистого кредитового залишку відстроченого пода­тку, який буде відображатися зворотнім записом або може бути сторнованим протягом періоду, коли збиток міг би визнаватися як податкові вигоди.

27. Реалізація потенційного податкового заощадження, пов'язаного з сумою податкових збитків, які залишаються після їх віднесення на минулий період, як викладено в параграфі 23, вимагає наяв­ності оподаткованого прибутку в майбутніх періодах. З цієї причини потенційне податкове заощадження, пов'язане з подат­ковими збитками, перенесеними на майбутній період, як пра­вило, не включається до визначення чистого прибутку у період, коли були понесені збитки.

28. Проте, в окремих випадках, включення цього потенційного заощадження на податках до визначення чистого прибутку за період, коли були понесені збитки, може вважатися доціль­ним. Якщо потенційне заощадження по податках буде відоб­ражатися таким чином, міркування обачності вимагають абсо­лютної певності в тому, що майбутній оподаткований при­буток буде достатнім для реалізації вигід від збитків. На­приклад, умова абсолютної певності буде задовільненою в разі існування таких умов:

а) збитки були понесені з причини, яка піддається визначенню і повторюється;

б) підприємство було прибутковим протягом довгого періоду, і очікується, що воно залишатиметься таким в майбутньому.

29. Наявність кредитової суми в залишку відстрочених податків може свідчити про те, що заощадження на податках, пов'язане з перенесенням податкових збитків на майбутній період, мо­же бути реалізоване принаймні частково. Зворотний запис різниці в часі, відображений в кредитовому залишку відстро­ченого податку, сам собою утворить відповідну суму


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

09


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

прибутку, що підлягає оподаткуванню, з якою згортатимуться по­даткові збитки для реалізації податкових заощаджень. Якщо правила оподаткування обмежують період, протягом якого по­даткові збитки можуть переноситися на майбутній період для згортання відповідно до майбутнього оподаткованого прибут­ку, при згортанні податкових збитків для реалізації податко­вого заощадження до уваги беруться тільки ті різниці в часі, які будуть сторновані або можуть бути сторновані протягом обме­женого періоду. Податкові заощадження, що виникають у ре­зультаті згортання податкових збитків, включаються до чистого прибутку за той період, коли були понесені збитки, а дебет переноситься на майбутній період як частина кредитового за­лишку відстроченого податку у балансі. Сума такого дебету може розкриватися.

30. Якщо заощадження на податках, пов'язані з податковими збит­ками минулого періоду, не були включені до суми чистого прибутку за рік, коли були понесені збитки, податкові зао­щадження, реалізовані пізніше шляхом згортання такого подат­кового збитку з оподаткованим прибутком, включаються до чистого прибутку періоду реалізації і розкриваються у звіт­ності.

Переоцінка активів

31. За обставин, коли активи переоцінюються у фінансових зві­тах до суми, яка перевищує їх історичну собівартість або попередню переоцінку, переоцінені суми, як правило, не є ос­новою для визначення податку, що підлягає сплаті. Якщо пере­оцінені активи спричинюють дебетування або кредитування в обліковому прибутку, які не базуються на історичній собі­вартості або на іншій основі, яка допускається податковими правилами, в такому випадку виникає різниця між оподатко­ваним та обліковим прибутками. Обліковий підхід до різниці такого типу залежить від відповідного облікового підходу до переоцінки.

32. Одним з підходів буде визначення впливу податку, пов'язаного зі збільшенням балансової вартості активу і переносу цієї су­ми з рахунку переоцінки на залишок відстрочених податків. Згідно з цим підходом, коли у періоді після переоцінки вини­кає різниця, про яку йдеться у параграфі 31, податковий резуль­тат, пов'язаний з цією різницею, нараховується на залишок відстроченого податку і, відповідно, не відображається у


210

М
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

СБО 12 (переформатований у 1994 р.)


витратах на податки, а відповідна сума переноситься з залишку відстроченого податку на рахунок переоцінки.

33. Інший підхід передбачає розкриття в примітках до фінансових звітів суми потенційного впливу податку, пов'язаного зі збіль­шенням балансової вартості активу на дату переоцінки. В на­ступних періодах сума потенційного впливу податку перегля­дається з метою відображення впливу податку на різницю, за­значену в параграфі 31.

Нерозподілений прибуток дочірніх підприємств та асоційованих компаній

34. Податки, які мають сплачуватися материнською компані­єю або дочірніми підприємствами при розподілі нерозподі­леного прибутку дочірніх підприємств материнській ком­панії, мають визнаватися як витрати або зобов'язання, ок­рім випадків, коли доцільно припустити, що цей прибу­ток не буде розподілений або що розподіл не призведе до податкових зобов'язань.

35. Причина невизнання податків, які підлягають виплаті материн­ською компанією або дочірніми підприємствами при розпо­ділі материнській компанії нерозподіленого прибутку дочір­ніх підприємств, може полягати в намірі і повноваженні мате­ринської компанії утримати цей прибуток у дочірніх підпри­ємствах для довгострокового реінвестування. Якщо податки не визнаються відносно нерозподіленого прибутку, іноді кумуля­тивна сума цього прибутку розкривається.

36. Для інвестицій в асоційовані компанії, облік яких здійсню­ється згідно з методом участі в капіталі, податки, що підлягають сплаті при виплаті інвестору його частки нерозподіленого прибутку об'єкту інвестування, мають визнаватися як витрати і як зобов'язання, коли прибуток визнається інвестором. Винятки можуть робитися, якщо доцільно припустити, що цей прибуток не буде розподі­лений або що розподіл не призведе до податкових зобо­в'язань.

37. Якщо податки не нараховуються повністю, інколи робиться розкриття кумулятивної суми тієї частини нерозподіленого прибутку, яка відноситься до інвестора і на яку податки не нараховуються.


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

11


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

Подання фінансового звіту

38. Податкові витрати за певний період слід включати у визначення чистого прибутку підприємства.

39. Податки на прибуток, пов'язаний зі статтею, яка дебету­ється або кредитується на частку акціонерів, має обліко­вуватися таким же чином як і відповідна стаття, і ця сума підлягає розкриттю.

40. Податки на прибуток здебільшого відображаються в обліку як податкові витрати при визначенні чистого прибутку підпри­ємства. Проте за деяких обставин, коли результат операції де­бетується або кредитується безпосередньо на частку акціонерів, відповідний податковий результат операції відображається в обліку і розкривається однаково для того, щоб податки могли бути безпосередньо пов'язані зі статтею, якої вони стосуються.

41. Податкові витрати, пов'язані з обліковим прибутком від зви­чайної діяльності підприємства, здебільшого надаються як ок­рема стаття в звіті про прибутки та збитки. Податок, який поширюється на екстраординарні статті, включається разом з цією статтею, оскільки він безпосередньо відноситься до неї. Розкриття робиться щодо пов'язаної з ним суми податку.

42. Залишки відстрочених податків мають подаватися у ба­лансі підприємства окремо від частки акціонерів.

43. Залишки відстрочених податків не є складником часток ак­ціонерів і, як правило, відображаються окремими статтями у балансі. Дебетові та кредитові залишки, які представляють відстрочені податки, можуть згортатися.

44. У випадках, коли у фінансових звітах існує розмежування по­точних і довгострокових активів та зобов'язань, чисті поточна та довгострокова частки залишків відстрочених податків іно­ді відображаються окремо для збереження розмежування між поточними та довгостроковими статтями.

45. Податки на прибуток, які були сплачені раніше і які підляга­ють поверненню в результаті застосування податкових збитків відповідно до параграфа 22, відображаються у балансі як дебі­торська заборгованість окремо від залишків відстрочених по­датків.

46. Вигоди від перенесення збитків на майбутні періоди, які є ре­зультатом застосування податкових збитків згідно з


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

12



МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

параграфом 24, відрізняються від інших залишків відстрочених по­датків. Суми вигід таких перенесень на майбутній період мо­жуть розкриватися окремо в балансі.

47. На взаємозв'язок між податковими витратами і обліковим при­бутком можуть впливати такі фактори, як постійні різниці, податкові ставки в закордонних регіонах, де здійснюються операції. Відповідно, пояснення взаємозв'язку інколи подає­ться у фінансових звітах.

Розкриття

48. Наведені нижче статті щодо податкових збитків мають розкриватися:

а) сума податкового заощадження, включена до чистого прибутку за період, коли були понесені збитки, відпо­відно до критеріїв, наведених в параграфах 25 та 26;

б) сума податкового заощадження, включена до чистого прибутку за поточний період як результат перенесення на майбутній період податкових збитків, які не обліко­вувалися в році, коли були понесені збитки;

в) сума та майбутня наявність податкових збитків, щодо яких відповідний податковий вплив не включався у чистий прибуток за будь-який період.

49. Окремо має розкриватися наведене нижче:

а) податкові витрати, пов'язані з прибутком від звичайної діяльності підприємства;

б) податкові витрати, пов'язані з екстраординарними стат­тями, суттєвими помилками та змінами в обліковій політиці — див. МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій полі­тиці ";

в) вплив податків, в разі наявності, пов'язаний з актива­ми, які були переоцінені в сумах, що перевищують іс­торичну собівартість або попередню переоцінку;

г) пояснення взаємозв'язку між податковими витратами та обліковим прибутком, якщо це не пояснюється пода­тковими ставками, які діють в країні підприємства, що подає звіт.


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

13


МСБО 12 (переформатований у 1994 р.)

Непередбачені події, пов'язані з податками

50. Будь-які непередбачені події, пов'язані з податками на при­буток, про які не йдеться в даному стандарті, мають розглядатися відповідно до МСБО 10 "Непередбачені події та події, які відбуваються після дати балансу".

Положення перехідного періоду

51. Коли витрати відображаються у фінансових звітах впе­рше з використанням методу обліку впливу податків, підприємство, яке до цього використовувало метод обліку податків, що підлягають сплаті, має:

а) або коригувати свої фінансові звіти відповідно до МСБО 8 "Чистий прибуток або збиток за період, сут­тєві помилки та зміни в обліковій політиці" для відоб­раження акумульованого відстроченого податкового за­лишку чи залишків, або

б) розкривати в періоді, коли відбулися зміни, і в наступ­них періодах будь-які невідображені суми відстрочених податків, що були акумульовані до впровадження нової основи обліку впливу податків.

Податкові витрати, які вираховуються при розрахунку при­бутку, що відображається в звіті, мають бути такими ж, як і ті, що були 6 отримані у випадку застосування з самого початку методу обліку впливу податків. У разі дотримання підходу (б), коригування з метою обліку зво­ротного запису різниць у часі, які не були відображені на момент їх виникнення, має або дебетуватися (кредиту­ватися) на нерозподілений прибуток, або розглядатися в звіті про прибутки та збитки як екстраординарна стаття.

Дата набрання чинності

52. Даний МСБО набирає чинності для фінансових звітів з 1 січня 1981 року або пізніше.


2
Даний стандарт буде замінено на МСБО 12

(переглянутий у 1996 році), який набирає чинності 1/1/98

14


Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 13

(переформатований у 1994 р.)

Подання поточних активів та поточних зобов'язань

Цей переформатований МСБО замінює стандарт, який був пер-вісно затверджений Радою в червні 1979 року. Він подається у переглянутому форматі, який затверджено для Міжнародних стан­дартів бухгалтерського обліку, починаючи з 1991 року. Ніяких суттєвих змін до попередньо затвердженого тексту внесено не було. Деякі терміни змінені для надання їм відповідності сучасній практиці КМСБО, також приведені у відповідність усі перехре­сні посилання.





215

МСБО 13 (переформатований у 1994 р.)

Зміст

Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку МСБО 13

(переформатований у 1994 р.)