Стипендіальної програми "Завтра. Ua" Фонду Віктора Пінчука Огляд актуальної наукової дискусії про перспективи розвитку світу в цілому й України як його частини та висновки експертного дослідження
| Вид материала | Документы |
- Про проект програми розвитку тваринництва Херсонщини на 2010 2015 роки, 839.1kb.
- 1. Затвердити Стратегію регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015, 1035.56kb.
- Р І шенн я про затвердження Програми соціально-економічного розвитку міста Білгорода-Дністровського, 705.88kb.
- Резолюція круглого столу «Доступність лікарських засобів в Україні: правовий фокус, 73.04kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Про внесення змін до Програми розвитку молочного І м’ясного скотарства та свинарства, 17.99kb.
- Про проект обласної програми розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки, 790.12kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області, 1969.4kb.
- Сть Національного космічного агентства України була направлена на реалізацію завдань, 25.66kb.
- Про звіт про виконання «Програми соціально-економічного та культурного розвитку району, 13.46kb.
Розділ 3. Молодий фахівець: переваги і недоліки випускників українських ВНЗ
Експертні оцінки рівня діяльності системи підготовки фахівців
Респондентам було запропоновано перерахувати напрямки, підготовка по яким покращилася або погіршилася протягом останніх 6-7 років.
Так, покращення підготовки відмічається по таким напрямкам (перераховано напрямки, які згадувалися кожним десятим респондентом та частіше, повний перелік – див. табл. 3.1):
- програмісти, ІТ – спеціалісти (покращення їх підготовки відзначають 32% серед загалу опитаних): наявність новітньої інформації; доступність нових технологій, покращення матеріально-технічної бази;
- менеджери (30%): обмін досвідом, система стажувань (у тому числі, за кордоном); затребуваність та конкуренція на ринку праці;
- економісти (29%): широка навчальна та літературна база; міжнародна взаємодія, обмін досвідом; затребуваність та конкуренція на ринку праці;
- бухгалтери, банківські працівники (23%): покращення програмного забезпечення, яке використовується в роботі; збільшення обсягів підготовки на рівні ВНЗ
- маркетологи, рекламісти (18 %): вплив західних освітніх та практичних досягнень; поглиблення національного досвіду у цій сфері;
- юристи (12%): більш глибокі знання, багатопрофільність; конкуренція та затребуваність на ринку праці;
- журналісти (12%): участь у міжнародних програмах;
- дизайнери (11%): «вимога часу»;
- інженери, технологи (10%): відродження галузі; додаткова увага приділяється підготовці та перепідготовці кадрів.
Якість підготовки, на думку опитаних, погіршилась по таких напрямках:
- підготовка інженерів та технологів (26%): недостатній рівень практичних навичок та знань щодо практичної діяльності після закінчення ВНЗ (нестача виробничої практики);
- кваліфіковані працівники (20%): відсутність/недостатні обсяги підготовки; протягом минулих років був відсутній попит, сьогодні – відсутні кадри;
- працівники медицини та фармації (19%): проблема корумпованості навчальних закладів; застаріла матеріально-технічна база;
- працівники сфери освіти (12%): нестабільність, часті зміни вимог до діяльності;
- бухгалтери, банківські працівники (12%): надто розповсюджена спеціальність, багато кадрів без відповідної якості підготовки;
- юристи (11%): відсутність прикладних аспектів освіти; масовість підготовки призводить до зниження якості підготовки.
Отже, по ряду напрямків підготовки (зокрема, підготовка юристів, бухгалтерів, банківських працівників, інженерів, технологів) зустрічаються суперечливі оцінки рівня підготовки.
Таблиця 3.1
Основні напрямки, по яких покращилася/ погіршилася якість підготовки професійних кадрів останнім часом, %
| Напрямки підготовки | По яких напрямках (професіях), на Вашу думку, покращилась якість підготовки професійних кадрів останнім часом (6–7 років)? * | По яких напрямках (професіях), на Вашу думку, погіршилась якість підготовки професійних кадрів останнім часом (6–7 років)? ** |
| Програмісти, IT-спеціалісти | 32 | 3 |
| Менеджери | 30 | 6 |
| Економісти | 29 | 8 |
| Бухгалтери, банківські працівники | 23 | 12 |
| Маркетологи, рекламісти | 18 | |
| Юристи | 12 | 11 |
| Журналісти | 12 | 6 |
| Дизайнери | 11 | |
| Інженери, технологи | 10 | 26 |
| Фінансисти | 9 | 6 |
| Працівники сфери торгівлі | 9 | 4 |
| Кваліфіковані працівники | 8 | 20 |
| Працівники сфери послуг | 7 | 6 |
| Будівельники | 6 | 4 |
| Фахівці у галузі природничих наук | 4 | 4 |
| Працівники сфери освіти | 4 | 12 |
| Соціологи | 4 | |
| Працівники туристичного бізнесу | 4 | |
| Менеджери з персоналу | 4 | |
| Психологи | 3 | |
| Механіки | 3 | 3 |
| Страхові агенти | 3 | |
| Некваліфіковані робітники | | 4 |
| Працівники с/г | | 7 |
| Працівники органів безпеки | | 4 |
* До таблиці не включені напрямки, по яким менше 3% від загалу опитаних експертів вважають, що якість підготовки професійних кадрів останнім часом покращилась: некваліфіковані робітники, держслужбовці, бізнес-тренери, працівники харчової промисловості, працівники медицини та фармації, працівники с/г, працівники сфери поліграфії, логісти, секретарі, працівники сфери автоматизації технологічних процесів, працівники важкої промисловості
** До таблиці не включені напрямки, по яким менше 3% від загалу опитаних експертів вважають, що якість підготовки професійних кадрів останнім часом погіршилась: соціологи, психологи, працівники поліграфії, секретарі, працівники важкої промисловості, працівники сфери культури, авіації, спортсмени
При оцінці рівня професійної підготовки молодих кадрів у ВНЗ країни за останні 10 років респондентами відмічається (табл.3.2, рис.3.1):
- позитивні індекси якості підготовки фіксуються у ВНЗ управління, , економічних ВНЗ, ВНЗ культури та мистецтв, класичних університетах , юридичних ВНЗ та навчальних закладах, що дають базову вищу освіту;
- негативні індекси свідчать про погіршення якості підготовки у сільськогосподарських, медичних та фармацевтичних, технічних, технологічних, спеціальних, гуманітарних та педагогічних ВНЗ;
- ситуація щодо динаміки якості підготовки у навчальних закладах, які дають базову вищу освіту (технікум, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації), лишається невизначеною: так, 31% говорять про покращення ситуації, 41% відзначають, що вона лишається незмінною, а 29% відзначають погіршення якості підготовки у навчальних закладах цього типу.
Таблиця 3.2
Оцінка експертами покращення/погіршення якості підготовки фахівців останнім часом, % та значення індекс якості підготовки3
| Типи навчальних закладів | значно погіршилася | незначно погіршилася | не змінилася | незначно покращилася | покращилася | індекс якості підготовки |
| | 1 - - | 2 - | 3 0 | 4 + | 5 ++ | |
| Класичних університетів | 13 | 17 | 30 | 12 | 28 | +10 |
| Технічних і технологічних ВНЗ | 17 | 27 | 22 | 7 | 27 | - 10 |
| Медичних і фармацевтичних ВНЗ | 22 | 14 | 44 | 6 | 14 | - 16 |
| Гуманітарних і педагогічних ВНЗ | 12 | 14 | 52 | 8 | 14 | - 4 |
| Спеціальних ВНЗ (СБУ, МВС, військові ВНЗ) | 12 | 18 | 48 | 7 | 15 | - 8 |
| Сільськогосподарських ВНЗ | 11 | 25 | 45 | 7 | 12 | - 17 |
| Економічних ВНЗ | 8 | 20 | 26 | 12 | 34 | + 18 |
| Юридичних ВНЗ | 9 | 16 | 40 | 11 | 24 | + 10 |
| ВНЗ культури і мистецтв | 8 | 10 | 47 | 10 | 25 | + 17 |
| ВНЗ управління | 7 | 8 | 35 | 15 | 35 | + 35 |
| Навчальних закладів, що дають базову вищу освіту (технікум, ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації) | 9 | 20 | 40 | 11 | 20 | + 2 |
Рис 3.1. Оцінка покращення/погіршення рівня професійної підготовки молодих кадрів у ВНЗ країни, %
Конкурентні переваги і недоліки підготовки молодих кадрів у навчальних закладах
Таблиця 3.3
Основні конкурентні переваги і недоліки випускників українських ВНЗ (проранжовано за частотою згадувань)
| Переваги | Недоліки |
|
|
Отже, сьогоднішній випускник має ряд конкурентних переваг, серед яких найчастіше згадуються високий рівень комп’ютерної та мовної підготовки, ряд особистих якостей, орієнтація на практичний результат. А основними недоліками є нестача практичних знань та навичок у випускників та виникнення „конфлікту можливостей та потреб”. Щодо практичних навичок, спостерігається ситуація, коли, з одного боку, існує усвідомлення їх необхідності, молодими фахівцями робляться „перші кроки” для їх надбання, але це явище все ще лишається недостатньо розповсюдженим, процес одержання практичних навичок „відірваний” від навчальної діяльності.
До перерахованих вище конкурентних переваг, які мають випускники ВНЗ на внутрішньому ринку праці, на міжнародному ринку праці додаються:
- здатність нестандартно мислити;
- менші вимоги щодо умов та оплати праці;
- багатоплановість освіти, глибокі базові знання.
Серед основних недоліків, які випливають при аналізі позиції випускника українського ВНЗ на міжнародному ринку праці виділяють
- недостатньо високий рівень знання іноземних мов,
- незнання законів держави, до якої їдуть працювати, незнання її культурних особливостей та специфіки,
- недоліки, обумовлені недоліками освіти (як рівнем, так і стандартами документів, які видаються по закінченню ВНЗ);
- недостатній досвід закордонних стажувань під час навчання у ВНЗ.
Особисті якості і навички як позитивні фактори працевлаштування (табл. 3.4)
- найважливішими навичками та знаннями більшість експертів вважає:
комунікативні навички (50% серед загалу опитаних),
здатність працювати в команді (49%),
уміння вирішувати виникаючі проблеми (48%),
аналітичні здібності (48%),
грамотне користування комп’ютером (46%),
знання організації, профілю її діяльності, розуміння ситуації на ринку та в приоритетних секторах економіки (46%),
мотивація та ініціатива (45%);
бажання зростати в професійному та особистому плані (42%).
- другу групу за ступенем важливості при відборі кандидата на посаду складають
навички міжособистісного спілкування (38%),
відповідність комунікативній культурі (32%).
- серед характеристик, які є менш важливими при відборі кандидата на посаду:
ентузіазм і захопленість (27%),
уміння викладати свої думки на папері (25%),
здатність бути лідером (23%),
гарне знання іноземної мови (22%),
диплом престижного ВНЗ (21%);
- серед важливих, але не першочергових характеристик – гарне знання іноземної мови, бажання зростати у професійному та особистому плані, уміння викладати свої думки на папері, диплом престижного ВНЗ, грамотне користування комп’ютером, відповідність корпоративній культурі, а також ентузіазм та захопленість.
Таблиця 3.4
Оцінка експертами значимості якостей та професійних навичок претендентів на перспективну посаду, %
| | Першочергове значення | Важливо | Найменш важливо |
| communications skills – комунікативні навички | 50 | 46 | 4 |
| teamwork skills – здатність працювати в команді | 49 | 50 | 1 |
| problem solving – уміння вирішувати виникаючі проблеми | 48 | 50 | 2 |
| analytical skills – аналітичні здібності | 48 | 48 | 4 |
| computer skills – грамотний користувач комп'ютера | 46 | 52 | 2 |
| business or commercial awareness – знання організації і профілю її діяльності, розуміння ситуації на ринку й у пріоритетних секторах економіки | 46 | 39 | 15 |
| motivation/initiative – мотивація/ініціатива | 45 | 50 | 6 |
| career skills – бажання зростати в професійному й особистісному плані | 42 | 55 | 4 |
| interpersonal skills – навички міжособистісного спілкування | 38 | 50 | 12 |
| ethics – відповідність корпоративній культурі | 32 | 52 | 16 |
| drive – ентузіазм і захопленість | 27 | 52 | 21 |
| written skills –уміння викладати свої думки на папері | 25 | 54 | 21 |
| leadership abilities – здатність бути лідером | 23 | 48 | 29 |
| fluent foreign language – гарне знання іноземної мови | 22 | 61 | 17 |
| academic credentials – диплом престижного ВНЗ | 21 | 53 | 26 |
Висновки до розділу 3
- Серед напрямків, по яким експерти переважно відзначають покращення підготовки, - підготовка програмістів, ІТ – спеціалістів, менеджерів, економістів різних профілів, а погіршення – інженерів, технологів, кваліфікованих працівників. А по напрямкам підготовки юристів та бухгалтерів поширеними є різні оціночні судження, що свідчить про неоднозначність ситуації, а також диференційованість ВНЗ за рівнем підготовки випускників.
- Покращення підготовки випускників протягом останніх 10 років відзначається у ВНЗ управління, економічних ВНЗ, класичних університетах, ВНЗ культури та мистецтв, погіршення ж - у медичних та фармацевтичних, а також у сільськогосподарських ВНЗ, що не суперечить наведеним вище судженням про зміни у якості підготовки по певним напрямкам.
- Опитані експерти вважають, що особисті та професійні характеристики українських молодих фахівців є конкурентними перевагами як на українському, так і на міжнародному ринку праці.
- При працевлаштуванні на перший план виходять такі знання та якості, як комунікативні навички, аналітичні здібності, здатність працювати в команді та вміння вирішувати проблеми, які виникають.
- Цікаво, що диплом престижно ВНЗ не набуває першочергового значення при відборі на перспективну посаду. Можна запропонувати такі пояснення такої ситуації:
– престижність навчального закладу не є гарантією якості підготовки випускника, що зокрема може бути пов’язане із проблемою корумпованості системи освіти,
– роботодавець при відборі на роботу у більшій мірі орієнтується на особисті якості та вміння кандидата на посаду, ніж на його освітній статус.