Про проект програми розвитку тваринництва Херсонщини на 2010 2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Про хід виконання районної програми стабілізації І розвитку тваринництва Бериславщини, 55.93kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
- Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми розвитку фондового, 466.09kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
- Про проект програми «Молодь Тернопільщини» на 2011-2015 роки, 690.28kb.
- Цільова програма розвитку професійно-технічної освіти Херсонщини на 2011-2015 роки, 303.69kb.
- Проект районної програми «Молодь Лановеччини» на 2011-2015 роки, 412.35kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
- Районна програма розвитку І функціонування української мови на 2011-2015 роки Паспорт, 280.37kb.
УКРАЇНА
ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
ГОЛОВИ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
17.03.2010 № 246
Про проект програми розвитку
тваринництва Херсонщини
на 2010 – 2015 роки
Враховуючи висновки та рекомендації постійної комісії обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та соціального розвитку села від 18 лютого 2010 року № 47-3, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 729 «Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва», керуючись статтею 6, пунктом 5 частини першої статті 13, частиною четвертою статті 34, пунктом 1 частини першої статті 39, частиною першою статті 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»:
1. Внести зміни до проекту програми стабілізації і розвитку тваринництва Херсонщини на 2009 – 2015 роки, схваленого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 10 листопада 2009 року № 1364, виклавши у новій редакції його назву, зокрема «Про проект програми розвитку тваринництва Херсонщини на 2010 – 2015 роки», і текст програми (додається).
2. Головному управлінню агропромислового розвитку обласної державної адміністрації підготувати необхідний пакет документів щодо проекту програми, зазначеного у пункті 1 цього розпорядження, для винесення його на розгляд обласної ради.
3. Районним державним адміністраціям до 25 березня 2010 року внести згідно з цим розпорядженням зміни до відповідних проектів районних програм і надати їх в установленому порядку районним радам для затвердження.
4. Контроль за виконанням даного розпорядження покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Осіннього А.О.
Голова обласної
державної адміністрації Б.В.Сіленков
СХВАЛЕНО
Розпорядження голови
обласної державної адміністрації
17.03.2010 № 246
П Р О Г Р А М А
розвитку тваринництва Херсонщини
на 2010 - 2015 роки
(проект)
ЗМІСТ
1. Загальні положення.
2. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма, її основна мета.
3. Пріоритетні завдання Програми.
4. Напрями діяльності та заходи Програми:
4.1. Молочне скотарство.
4.2. Основні завдання з розвитку молочного скотарства
5. М’ясне скотарство:
5.1. Сучасний стан галузі.
5.2. Основні напрямки розвитку м’ясного скотарства.
6. Свинарство:
6.1. Основні завдання розвитку галузі свинарства.
6.2. Основні напрямки розвитку галузі.
7. Вівчарство:
7.1. Пріоритетні напрямки розвитку вівчарства.
8. Птахівництво:
8.1. Обґрунтування шляхів і засобів розвитку галузі.
9. Переробка продукції тваринництва.
10. Особливості кормовиробництва в сучасних умовах.
11. Селекційно-племінна робота.
12. Принципи сервісного зооветеринарного обслуговування тварин.
13. Наукове забезпечення виконання Програми.
14. Фінансування Програми.
15. Очікувані кінцеві результати. Соціально-економічні та інші наслідки виконання Програми.
1. Загальні положення
Тваринництво – одна із стратегічних галузей сільського господарства, рівень розвитку якої значною мірою визначає продовольчу безпеку регіону і якість харчування населення, а отже, і здоров’я нації.
Програмою стабілізації і розвитку тваринництва Херсонщини на 2010 - 2015 роки (далі – Програма), яка розроблена відповідно до Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 729 "Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва", рішення обласної ради від 28 листопада 2008 року № 781 "Про стратегію економічного та соціального розвитку Херсонської області до 2015 року", передбачено заходи щодо зупинення спаду чисельності поголів’я сільськогосподарських тварин і виробництва основних видів продукції тваринництва та їх поступове нарощування.
Забезпечення раціонального харчування населення високоякісними екологічно чистими продуктами тваринного походження за доступними цінами є одним із пріоритетних напрямків державної політики у сфері збереження здоров’я нації для відтворення ресурсного потенціалу країни. Проте це питання залишається невирішеним.
2. Проблеми, на розв’язання яких спрямовується Програма, її основна мета
Фактичний стан галузі тваринництва упродовж останніх 18 років свідчить про неповну реалізацію потенційних можливостей і постійно погіршується. Скорочення споживання продуктів тваринного походження обумовлено різким зменшенням обсягів виробництва продукції та низькою платоспроможністю населення. Порівняно з 1990 роком продаж на забій худоби і птиці зменшився на 98,7 тис.тонн (у 2,4 раза), виробництво молока - на 478,5 тис.тонн (у 2,5 раза).
В усіх категоріях господарств чисельність великої рогатої худоби скоротилась на 725,4 тис. голів (у 6,2 раза), в тому числі корів – на 186,6 тис. голів (у 3,2 раза), свиней - на 809,4 тис. голів (у 5,5 раза), овець та кіз - на 847,4 тис. голів (у 13,7 раза). Чисельність поголів’я птиці зменшилась на 3105,2 тис. голів (у 1,9 раза).
Внаслідок диспаритету цін на матеріально-технічні ресурси і продукцію тваринництва її власникам невигідно було нарощувати обсяги виробництва та реалізації продукції, оскільки це призводило до збільшення суми збитків і різкого погіршення їх фінансового стану. Тому переважна більшість власників худоби і птиці не мали власних коштів для забезпечення навіть простого відтворення виробництва.
Основними причинами, які призвели до руйнівних наслідків у галузі тваринництва і продовжують негативно впливати на неї, є:
- низький рівень закупівельних цін на продукцію тваринництва, що не забезпечує його рентабельного ведення;
- морально застарілі технологічні й технічні засоби виробництва, які обумовлюють високий рівень собівартості більшості видів тваринницької продукції та її низьку якість;
- переважання в особистих селянських господарствах натурального виробництва багатьох видів тваринницької продукції, що унеможливлює застосування сучасних технологій;
- недосконалість фінансово-кредитної політики щодо аграрного сектору, недостатній рівень фінансового забезпечення, обмежений доступ до фінансових ресурсів - усе це стримує розвиток виробництва, впровадження сучасних технологій;
- відсутність організаційно-економічних механізмів регулювання взаємовідносин у ланцюгу «виробництво – заготівля – переробка – торгівля», що спричиняє нерівномірний розподіл доходів між його учасниками.
Розв’язання зазначеного комплексу проблем потребує державної підтримки, координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, а також забезпечення міжгалузевих і міжрегіональних зв’язків технологічно пов’язаних галузей та виробництв.
Метою Програми є створення сприятливих умов для розвитку тваринництва в області, сприяння реалізації державної політики у сфері продовольчого забезпечення раціонального харчування населення продуктами тваринного походження та нарощування експортного потенціалу.
Показники, які характеризують стан
і перспективи розвитку галузі тваринництва в усіх категоріях господарств
-
Показники
Роки
Факт
План
2015
1990
2009
Виробництво продукції тваринництва, тис. тонн
Молоко
799,0
318,9
383,0
М’ясо в живій вазі
167,9
66,7
97,2
Яйця харчові, млн шт.
392,8
380,7
1208,0
Поголів’я тварин, тис.гол.
Великої рогатої худоби
866,0
131,4
180,8
Корів
272,2
80,1
98,5
Свиней
988,1
195,3
384,3
Овець та кіз
914,1
66,3
110,0
Птиці
6587,8
3905,0
8437,7
Середньорічне споживання продуктів на душу населення, кг
Молоко та молочні продукти
322,8
291
380
М’ясо та м’ясопродукти
71,7
60,9
80
Яйця, шт.
242,0
341
300
3. Пріоритетні завдання Програми
Основними пріоритетними завданнями Програми є:
- виробництво тваринницької продукції в обсягах, які забезпечують продовольчу безпеку регіону, поліпшення якості продукції згідно із стандартами СОТ;
- забезпечення беззбиткового виробництва тваринницької продукції товаровиробниками різних форм господарювання;
- підтримка спеціалізованих підприємств молочного та м’ясного напрямів, що забезпечують конкурентоспроможність тваринницької продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- стимулювання підвищення ефективності виробництва продукції в дрібнотоварних і кооперативних формуваннях, зокрема виробництва екологічно чистої продукції, за рахунок надання бюджетної підтримки особистим селянським господарствам, що трансформуються у фермерські (інші юридичні форми господарювання), чи новоствореним фермерським і сімейним господарствам, які дотримуються встановлених вимог стосовно чисельності поголів’я;
- збереження генофонду існуючих локальних і зникаючих порід;
- створення високопродуктивного поголів’я у господарствах усіх форм власності;
- гарантування безпечності продукції тваринництва для кінцевих споживачів.
4. Напрямки діяльності та заходи Програми
4.1. Молочне скотарство
Аналіз стану молочного скотарства Херсонської області свідчить про те, що в останні роки відбувається різке скорочення поголів’я худоби. Станом на
01 січня 2010 року у всіх категоріях господарств нараховувалось 131,4 тис.голів великої рогатої худоби, у тому числі 80,1 тис. голів корів. У результаті реформування аграрного сектору економіки питома вага поголів'я великої рогатої худоби в господарствах населення складає 86,9%, у тому числі 92,1% корів. Виробництво молока у всіх категоріях господарств становить 318,9 тис.тонн, з них 25,4 тис.тонн у сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності. У порівнянні з відповідним періодом минулого року виробництво молока у всіх категоріях господарств зменшилось на 1,6 тис. тонн, або на 0,5%, а в сільськогосподарських підприємствах - збільшилося на 2,4 тис. тонн (10,4%). Найбільше скорочення валових надоїв молока відбулось у Генічеському (-55,6%), Нововоронцовському (-22,2%), Цюрупинському (-33,0%) районах.
Середній надій молока у розрахунку на одну корову, яка була в наявності на початок року становив 4126 кг, що на 537 кг більше ніж у минулому році. Середньодобові прирости на вирощуванні та відгодівлі великої рогатої худоби у сільськогосподарських підприємствах збільшилися проти минулорічного показника на 67 г та становили 464 г.
Незважаючи на це, існують всі об’єктивні передумови для розширеного відтворення поголів’я та значного нарощування продуктивності тварин, а саме: наявність племінних ресурсів, зосередженість у 9 суб’єктів племінної справи по молочному скотарству тварин з генетичним потенціалом продуктивності, який відповідає вимогам сьогодення. В Херсонській області функціонують 1 племзавод англерської, 1 племзавод та 3 племрепродуктори з розведення української червоної молочної, 2 племрепродуктори з розведення червоної степової та 2 племзаводи з розведення південного типу української чорно-рябої молочної порід.
4.2. Основні завдання з розвитку молочного скотарства
Створення сприятливих умов для розвитку галузі молочного скотарства шляхом:
- пріоритетного розвитку великотоварних спеціалізованих сільгосппідприємств;
- сприяння формуванню особистими селянськими господарствами малих ферм з виробництва і реалізації молока як напряму розвитку малого і середнього бізнесу в галузі;
- поліпшення технологічних умов виробництва молока у фермерських та особистих селянських господарствах, їх об'єднаннях;
- підвищення якості молока, що заготовлюється у великотоварних господарствах, до рівня міжнародних стандартів та її суттєве покращення в особистих селянських господарствах, що відповідатиме вимогам СОТ і ЄС;
- досягнення технологічного переоснащення та економічної стабільності галузі;
- розширення зайнятості сільського населення за рахунок створення нових робочих місць;
- упровадження новітніх технологій виробництва молока. Такі технології впроваджені на племінному заводі ПОК «Зоря» Білозерського району та в ТОВ «Світанок» Новотроїцького району – працюють доїльні установки «Паралель» фірми «Вестфалія», ДПДГ «Асканійське» Каховського району – доїльна установка від ТОВ ТД «Брацлав». Робота з реконструкції та введення в дію доїльних залів продовжується у ТОВ ТД «Долинське», ПП БФ «Таврія» Чаплинського району та СТОВ «Росія» Іванівського району. В області функціонують інвестиційні проекти з розвитку молочного скотарства: в ПП АФ «Промінь» Генічеського району планується на початок 2010 року завершити будівництво молочного комплексу на 600 голів з щорічним виробництвом молока до 3 тис. тонн.
У господарствах населення необхідно продовжити роботу зі створення спілок громадян-виробників та здавачів молока та кооперативів, які відстоюють інтереси їх членів, ведуть пошук ринків збуту молока, здійснюють заходи щодо забезпечення високого рівня цін на молоко, надають допомогу індивідуальним виробникам у кращій організації утримання худоби і виділення пасовищ, парування корів тощо. У зв’язку з потребою у стабільному забезпеченні тварин дрібнотоварних господарств і одноосібників кормами виникла необхідність організації серед власників худоби спілок, які б займалися питаннями кормовиробництва і, перш за все, створення культурних пасовищ. На сьогодні в області діє 134 спілки, в яких налічується близько 27,4 тис. корів. 57,9 тис. га земель використовувались ними під пасовищами. Завдання полягає у створенні таких спілок у кожному населеному пункті області.
5. М’ясне скотарство
Першочергове завдання галузі – збільшення виробництва яловичини до обсягів, що забезпечують фізіологічні потреби населення області.
З 1990 року виробництво яловичини скоротилося з 60,7 тис. тонн до 20,7 тис. тонн у 2008 році, або в 2,9 рази. Потреба у яловичині згідно з фізіологічно обґрунтованими нормами складає 45 кг на людину за рік. При чисельності населення 1099,2 тис. осіб в області повинно вироблятися 49,46 тис.тонн яловичини. Тобто дефіцит виробництва цього продукту становить 28,76 тис.тонн, який заповнюється в основному іншими видами м’яса та імпортною яловичиною низької якості і сумнівного походження, що нерідко не відповідає санітарним нормам, завдає шкоди здоров’ю людей та становить значну небезпеку для держави.
М’ясне скотарство має особливості технології розведення, які зумовлюють його низьку трудомісткість (в 12 -1 5 разів менше ніж в молочному скотарстві та свинарстві), низьку матеріало- та енергоємність виробництва.
Унаслідок того, що тварини південної м’ясної породи, що є основною в області, добре переносять низькі (до -30 ОС) та високі (+40 ОС і вище) температури, їх можна утримувати цілорічно на вигульно-кормових майданчиках і пасовищах з використанням у негоду легких приміщень або тристінних модулів.
Тому створення власної матеріально-технічної та наукової бази розвитку м’ясного скотарства і збільшення обсягів виробництва яловичини – одне із завдань агропромислового комплексу області.
5.1. Сучасний стан галузі
На долю м’ясного скотарства в області припадає 2% від виробництва яловичини. Ресурси галузі представлені 2 господарствами, які утримують худобу м’ясних порід і є суб’єктами племінної справи: племзавод ДПДГ «Асканійське» Каховського району (розведення південної м’ясної породи) та племрепродуктор сірої української породи дослідного господарства «Маркеєво» Чаплинського району. В цих господарствах утримується 660 голів м’ясної худоби, у тому числі 250 корів.
При значних площах природних пасовищ та сприятливих кліматичних умовах на Херсонщині можливості вказаної спеціалізованої галузі скотарства поки що використовуються неповною мірою.
5.2. Основні напрямки розвитку м’ясного скотарства
Головний шлях розвитку м’ясного скотарства і розв’язання проблем галузі – створення економічних засад зацікавленості вітчизняних виробників у розведенні м’ясної худоби:
- організація крупних державних та інших форм власності господарств для розведення м’ясної худоби і виробництва яловичини;
- промислове схрещування низькопродуктивних корів та надремонтних телиць молочних порід з бугаями спеціалізованих м’ясних порід у господарствах усіх форм власності та власних підсобних господарствах;
- виділення цільових дотацій з державного та місцевих бюджетів на підтримку розвитку м’ясного скотарства;
- залучення позабюджетних інвестицій у розвиток галузі;
- організація племінних репродукторів м’ясних порід в основних зонах розведення м’ясної худоби;
- організація системи кормовиробництва з максимальним використанням природних та культурних пасовищ;
- наукове супроводження формування та розвитку галузі м’ясного скотарства в області.
6. Свинарство
Забезпечення населення області м’ясом та м’ясопродуктами значною мірою залежить від ефективності ведення галузі свинарства, найбільш повного використання її виробничого потенціалу.
Однак в умовах ринкових відносин, будучи однією з основних галузей тваринництва, свинарство погіршило свої кількісні та якісні параметри, а різке падіння цін на продукцію у зв’язку із завезенням імпортного м’яса, призвело до збитковості більшості свинарських підприємств.
Таке становище не обійшло і господарства Херсонщини.
Область за чисельністю свиней займає 18 із 25 місце по Україні. Станом на 01 січня 2010 року поголів’я складало 195,3 тис. голів.
Із 11 планових порід України сім розводяться в Херсонській області. Загальне поголів’я свиней у племінних господарствах області становить 12 тис. голів. У структурі порід свиней українська степова біла займає 39%, велика біла – 41,1 %, українська м’ясна – 15,5%, червона білопоясна – 2,4%, українська степова ряба – 1%, а дюрок і ландрас - 1,1 %.
6.1. Основні завдання розвитку галузі свинарства:
- стабілізація і суттєве збільшення поголів’я свиней;
- консолідація, збереження і збільшення породного генофонду;
- поліпшення годівлі свиней до рівня, що максимально забезпечує реалізацію генетичного потенціалу продуктивності тварин і створює умови для високорентабельного виробництва та подальшого його розширення;
- упровадження у виробництво енергозберігаючих технологій відтворення та вирощування свиней;
- проведення реконструкції існуючих ферм і створення за рахунок цього нових виробничих потужностей;
- забезпечення будівництва нових ферм із використанням сучасних технологій;
- збільшення обсягів виробництва та поліпшення якості свинини за рахунок використання нових високопродуктивних спеціалізованих м’ясних генотипів, збільшення питомої ваги помісного і гібридного молодняку на відгодівлі.
6.2. Основні напрямки розвитку галузі
З метою швидшого отримання скоростиглого помісного молодняку та кількості свинини слід відновити роботу придатних до реконструкції і подальшої експлуатації великих свинарських підприємств та інших комплексів, спрямувати діяльність на збільшення в них поголів'я свиней до кількості, необхідної для забезпечення м'ясопродуктами населення області.
На найближчу перспективу в розвитку свинарства області пріоритетними напрямами будуть:
- інтенсивне використання основних свиноматок (понад 2 опороси на рік) із збільшенням виходу ділових поросят – 9 голів на опорос;
- збільшення чисельності поголів’я свиней м’ясного напрямку продуктивності, які розводяться в області (українська м’ясна, ландрас, дюрок, червона білопояса);
- використання методів схрещування та гібридизації з метою одержання високопродуктивного молодняку для відгодівлі;
- збільшення маточного поголів’я свиней у сільськогосподарських підприємствах та господарствах населення;
- організація та впровадження штучного запліднення свиней для прискорення селекційного процесу;
- відновлення роботи станції контрольної відгодівлі свиней на базі ДПДГ “Асканія-Нова”;
- підвищення конкурентноздатності за рахунок переходу на екологічно чисті технології та будівництва нових і реконструкції існуючих свинарських ферм;
- перехід на технології з малим обсягом енерговитрат на основі оригінальних архітектурних рішень та дешевих сучасних будівельних матеріалів;
- розробка і впровадження новітніх технологій приготування комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок для покращення конверсії комбікормів.
Упровадження новітніх технологій у свинарство дасть змогу отримати її продукцію на рівні світових досягнень. Так, середньодобові прирости у ЗАО «Фрідом Фарм Бекон» Каховського та ТОВ «Зоотехнологія» Цюрупинського і Бериславського районів сягають понад 650 г, при цьому затрати корму на 1 ц приросту складають від 4,5 до 5 к.од. Продовжуються роботи щодо реалізації інвестиційних проектів з розвитку свинарства у ТОВ «Зоотехнологія» Бериславського району. ССТ ТОВ НВФ «Насіння-Сервіс» Нововоронцовського району реалізовує проект щодо будівництва та реконструкції свинокомплексу, ТОВ «Таврійські свині» Скадовського району планує до кінця 2010 року ввести в дію свинарник-відгодівельник на 1200 голів.
7. Вівчарство
Херсонська область історично була основною зоною розведення овець, має різноманітні племінні ресурси з високим, набутим протягом багатьох десятиліть, генетичним потенціалом продуктивності.
Вівчарство області знаходиться в критичному становищі. Поголів’я овець з 914,1 тис. голів у 1990 році скоротилося у всіх категоріях господарств до 66,3 тис. голів на початок 2010 року, з них у сільськогосподарських підприємствах – 24,4 тис голів, у господарствах населення – 41,9 тис. голів.
Аналіз стану галузі за останні роки свідчить, що разом зі зменшенням поголів’я овець відбулося зниження виробництва вовни та баранини, що обумовлено як об’єктивними, так і суб’єктивними чинниками. Основні засоби відпрацювали свій ресурс, не здійснюється капітальне будівництво. Основні технологічні процеси використовуються вручну через відсутність відповідної техніки, обладнання та коштів на їх придбання.
Позитивним фактором стимулювання збереження галузі є мала праце- і енергоємність технологічних процесів, висока здатність овець до використання малопродуктивних пасовищ, особливо на півдні області, де збільшилася площа земель, виведених з обробітку та зрошення.
7.1. Пріоритетні напрямки розвитку вівчарства:
- племінне вівчарство та виробництво ягнятини і молодої баранини як найбільш дохідних видів продукції;
- удосконалення існуючих порід овець методом чистопородного розведення;
- розвиток племінної бази у розмірах, які забезпечать потребу області у племінному молодняку;
- формування м’ясного вівчарства шляхом використання товарної частини поголів’я області в якості материнської основи та асканійської м’ясо-вовнової породи в якості батьківської;
- підвищення ефективності селекції на основі застосування досягнень сучасної науки;
- розширення мережі репродукторів з метою вирощування племінного молодняку, особливо ярок;
- розробка селекційних програм вдосконалення овець у племінних господарствах, де основна увага приділяється ознакам, що забезпечують підвищення м’ясної продуктивності – багатоплідність, молочність, скороспілість;
- упровадження ресурсозберігаючих технологій і засобів механізації, які забезпечують підвищення продуктивності праці та зниження витрат при виробництві продукції;
- розробка технологій виробництва високоякісної ягнятини і баранини з урахуванням особливостей регіону;
- поліпшення кормової бази овець, максимальне використання природних сінокосів та пасовищ, застосування білково-вітамінних добавок, преміксів, мінеральних кормів тощо;
- використання легких конструкцій кошар і укриттів для молодняку, засобів малої механізації трудомістких процесів;
- налагодження зоотехнічного та племінного обліку овець в усіх категоріях господарств області, розробка планів селекції оптимального районування;
- науковий супровід галузі із залученням фахівців Національного наукового селекційно-генетичного центру з вівчарства.
8. Птахівництво
У ході реалізації заходів щодо стабілізації та нарощування обсягів виробництва продукції птахівництва, інвестування та технологічного переозброєння в області з 2004 року намітилася тенденція до відродження галузі птахівництва.
У 2009 році всіма категоріями господарств вироблено 380,7 млн шт. яєць, у тому числі сільськогосподарськими підприємствами – 210,7 млн шт. яєць та 2,0 тис.тонн м’яса птиці. Питома вага сільськогосподарських підприємств у виробництві яєць становить 55,3%, населення – 44,7%.
Станом на 01 січня 2010 року в господарствах усіх форм власності нараховувалось 3605,0 тис. голів птиці всіх видів, у тому числі 149,4 тис. гусей та 220,3 тис. качок. Бройлерним виробництвом м’яса птиці в 2009 році займається ТОВ „Агрокапітал” Каховського району.
8.1. Обґрунтування шляхів і засобів розвитку галузі
Для забезпечення рентабельного ведення птахівництва передбачається упровадити високопродуктивні кроси і породи птиці (яєчні породи з несучістю 300 - 310 яєць на рік при конвенції корму 1,3 – 1,5 ц на
1000 шт. яєць, м’ясо-яєчні породи – 240 - 250 шт., качок – 100 - 120 шт. яєць за один цикл та 45 - 50 шт. яєць гусей).
Зазначених показників раціонального використання виробничих ресурсів буде досягнуто за рахунок освоєння ресурсозберігаючих технологій виробництва продукції птахівництва, науково обґрунтованої системи годівлі птиці, використання генетичного потенціалу кросів і порід птиці повною мірою, раціональної організації праці та виробництва, матеріальної зацікавленості власника птиці та майна в ощадливому використанні виробничого потенціалу галузі та підвищенні якості виробленої продукції.
Формування ринку продукції птахівництва у передбачених обсягах забезпечить безперебійне постачання високоякісної продукції споживачам, стабільність процесу купівлі-продажу, а також досягнення такого рівня ціни, який би задовольняв потребу суб’єкта ринку.
Яєчні кури
В області функціонує СПП ЗАТ „Чорнобаївське” з утримання курей кросу Хайсекс коричневий, Іза коричнева, Шевер коричневий, Хайлайн білий з наявністю поголів’я 500,0 тис. Господарство працює над реалізацією інвестиційного проекту з будівництва птахокомплексу на 3 млн голів курей-несучок.
М’ясо-яєчні кури
Сільгосппідприємства та господарства населення м'ясо-яєчними породами забезпечує племптахорепродуктор ІІ порядку - ВАТ „Племптахорадгосп „Придніпровський” Горностаївського району із середнім поголів’ям 19,1 тис. курей породи “Адлерська срібляста”.