Про проект програми розвитку тваринництва Херсонщини на 2010 2015 роки
| Вид материала | Документы |
- Про хід виконання районної програми стабілізації І розвитку тваринництва Бериславщини, 55.93kb.
- Про стан та напрямки розвитку сільського господарства в 2011 році за галузями (рослинництво,, 19.63kb.
- Проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Програми розвитку фондового, 466.09kb.
- Програма розвитку тваринництва на 2012-2014 роки по станично-луганському району передумови, 210.87kb.
- Обласна програма розвитку тваринництва на 2011 2015 роки, 120.42kb.
- Про проект програми «Молодь Тернопільщини» на 2011-2015 роки, 690.28kb.
- Цільова програма розвитку професійно-технічної освіти Херсонщини на 2011-2015 роки, 303.69kb.
- Проект районної програми «Молодь Лановеччини» на 2011-2015 роки, 412.35kb.
- Про проект комплексної програми розвитку агропромислового комплексу Тернопільської, 472.85kb.
- Районна програма розвитку І функціонування української мови на 2011-2015 роки Паспорт, 280.37kb.
Качки
Для забезпечення потреб населення і фермерських господарств у добових каченятах племптахорепродуктори ІІ порядку (ВАТ „Племптахорадгосп „Придніпровський” Горностаївського району, ССТ ТОВ НВФ „Насіння-Сервіс” Нововоронцовського та СПП ТОВ „Шевченкове” Великолепетиського району) розводять високопродуктивні кроси качок „Благоварський”.
Гуси
Гусівництво розвиватиметься за рахунок створення племінних господарств і розширення поголів’я з доведенням його до 200 тис. з метою повного забезпечення потреб населення в добових гусенятах для відгодівлі на м’ясо і одержання пір’я - пухової сировини. Для цього будуть розводитись і використовуватись такі породи гусей, як велика біла та італійська біла. Одним з провідних господарств по розведенню гусей є ССГ ТОВ НВФ „Насіння-сервіс” Нововоронцовського району.
Перепілки
Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Сільпостачсервіс”
(м.Херсон) має статус племптахорепродуктора з розведення яєчних перепілок японської породи. Станом на 01 січня 2010 року це господарство мало 22,1 тис. голів перепілок.
9. Переробка продукції тваринництва
На даний час в області функціонують 19 атестованих молокопереробних підприємств, які забезпечують закупівлю молока як у сільськогосподарських товаровиробників області, так і за її межами. Молокопереробні підприємства в їх більшості спрямовують свою роботу на виробництво сирів твердих і плавлених. Молокопереробні заводи „Данон Дніпро” та ДП „Гауда” виробляють цільномолочну та кисломолочну продукцію.
Закупівлею худоби для забою в області займаються ВАТ „Новокаховський м’ясокомбінат „Мрія” та приватна сільськогосподарська агрофірма „Прогрес” Бериславського району, а також м'ясопереробні цехи облспоживспілки, сільськогосподарських підприємств ССГ ТОВ НВФ „Насіння-Сервіс” Нововоронцовського району, АФ «Промінь» Генічеського району, «Таврійські ковбаси» Скадовського району, ТОВ «Таврійський бекон» м.Херсона. Вирішується питання щодо роботи Новорайського м’ясокомбінату Бериславського району.
На сьогодні наявні потужності повною мірою задовольняють потреби області.
10. Особливості кормовиробництва в сучасних умовах
Проблемою, що стримує нарощування тваринницької продукції, є незадовільний стан виробництва кормів. За умов економічної кризи сільськогосподарського виробництва провідними кормовими культурами залишаються зелена маса кукурудзи, багаторічні трави та зернові культури. Однак у загальній структурі посівних площ вирощування кормових культур значно скоротилося. Зумовили таку ситуацію в першу чергу високі ціни на насіння і зростання диспаритету цін на засоби хімізації, механізації, скорочення обсягів робіт, пов’язаних із захистом рослин від хвороб і бур’янів, несприятливі погодні умови в літні місяці, що спостерігаються в останні роки, та скорочення поголів’я тварин у сільськогосподарських підприємствах.
Структура кормів, що виробляються останнім часом у господарствах, не відповідає потребам навіть того поголів’я, що залишилося. Незбалансованість раціонів годівлі призводить до значної перевитрати кормів.
Для розвитку агропромислового комплексу за умов кризи впроваджуються нові системи кормовиробництва як багатофункціональної галузі сільськогосподарського виробництва – раціональне природокористування.
Концепція успішного розв’язання проблем кормовиробництва включає:
- пріоритетні напрямки структурної перебудови та розвитку кормовиробництва в розрахунку на власні ресурси;
- удосконалення структури кормів, що виробляються з повним забезпеченням потреби тваринництва;
- підвищення їх протеїнової та енергетичної поживності (змішані посіви однорічних та багаторічних бобово-злакових культур), технології заготівлі, збереження та використання;
- економія усіх видів ресурсів та енергії на виробництво, заготівлю і використання кормів за рахунок освоєння досягнень сільськогосподарської науки.
Враховуючи принципи спеціалізації господарств, природні умови та нові підходи до кормовиробництва, необхідно продовжити роботу з віднесення кормів до категорії товарної продукції господарств.
На сучасному етапі інтенсифікації тваринництва корми – основна стаття витрат на виробництво м’яса, молока, яєць.
Для створення достатньої кількості кормів існує нагальна потреба у внесенні відповідних корективів до структури посівних площ сільськогосподарських культур з метою розширення кормового клину до 25-30% і доведення в ньому питомої ваги до таких показників:
- багаторічні бобові трави – до 45%;
- однорічні трави і злаково-бобові суміші – 20%;
- кукурудза на силос і зелений корм – 30%;
- кормові коренеплоди і баштанні культури – 5%.
Крім того, необхідно розширити набір культур зеленого конвеєра для продовження строків використання зелених кормів до 210 - 220 днів на рік відповідно до добової потреби на 1 голову.
11. Селекційно-племінна робота
Здійснення селекційно-племінної роботи в області покладено на племінні господарства, які забезпечують племінним (генетичним) ресурсом господарства області та племінні підприємства ВАТ «Херсонське обласне племінне підприємство» та УНПП «Асканія-Генетик», що займаються організацією виробництва, зберіганням та реалізацією спермопродукції плідників сільськогосподарських тварин і є виконавцями Загальнодержавної програми селекції у тваринництві.
Селекційно-племінна робота в скотарстві буде проводитися з племінним поголів’ям великотоварних господарств, базовими з яких є ПОК «Зоря» Білозерського та ДПДГ «Асканійське» Каховського районів, і приватного сектору в напрямках:
- розведення англерської, української червоної молочної та південного типу української чорно-рябої молочної та м’ясних порід;
- збереження генофонду червоної степової та сірої української порід.
Основним методом розведення у племінних господарствах є чистопорідне розведення із застосуванням індивідуального плану підбору згідно з розробленими планами селекційно-племінної роботи, у товарних господарствах - використання високоякісних бугаїв-плідників відповідних порід, які допущені до використання та занесені до діючих каталогів, подальше підвищення молочної і м’ясної продуктивності, вмісту білка в молоці, стійкості до маститів та збільшення виходу приплоду.
Суб’єктами племінної справи за спеціальною програмою здійснюється збереження генофонду англерської, червоно-степової та інших локальних і зникаючих порід.
Селекційна робота в свинарстві проводиться:
- згідно з планами розвитку племінних господарств;
- із застосуванням методів схрещування та гібридизації з метою одержання високопродуктивного молодняку для відгодівлі;
- шляхом організації та упровадження штучного запліднення свиней для прискорення селекційного процесу.
Це сприятиме підвищенню продуктивних якостей тварин та вдосконаленню існуючих генотипів.
Область завжди була племінною базою тонкорунного, м'ясо-вовнового та каракульського вівчарства. Генофонд цих порід збережено (в основному селекційні барановідтворювальні стада). Сьогодні область представлена генетичним різноманіттям трьох вітчизняних порід: асканійська м'ясо-вовнова порода з кросбредною вовною, асканійська тонкорунна порода, асканійський породний тип багатоплідних каракульських овець.
Селекційно-племінна робота у вівчарстві спрямована на:
- збереження вітчизняних адаптованих генетичних ресурсів шляхом розведення на племзаводах ДПДГ „Асканія-Нова” і ДПДГ „Маркеєво” Чаплинського району генофондних стад;
- створення у барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів і асканійських чорноголових вівцематок племзаводу ДПДГ „Асканія-Нова” імпортозамінюючих генотипів особливо високої племінної цінності;
- формування на племзаводі ДПДГ „Асканійське” експертного поголів’я шляхом реалізації його генетичного потенціалу продуктивності у відбірній групі баранів-річників при достатній і повноцінній годівлі;
- збільшення поголів’я через використання генетичного потенціалу ДПДГ „Маркеєво” Чаплинського району, а також підвищення життєздатності та стійкості овець проти захворювань, збільшення багатоплідності, молочності, поліпшення смушкових якостей.
На товарних фермах слід застосовувати як чистопородне розведення, так і схрещування з використанням баранів-плідників з племінних заводів.
У птахівництві для повного забезпечення сільгосптоваровиробників племінною продукцією необхідно по кожному виду птиці максимально використовувати власну племінну базу. Для одержання харчових яєць і м’яса птиці в області буде використано племінний матеріал власного виробництва, а також завезення інкубаційних яєць різних видів птиці.
12. Принципи сервісного зооветеринарного обслуговування тварин
Останнім часом в агропромисловому комплексі відбулися певні зміни, які характеризуються зменшенням поголів’я тварин у господарствах державної та колективної власності та водночас нарощуванням їх кількості у приватних власників.
У зв’язку з цим виникла нагальна потреба у пошуках форм організації роботи із забезпечення тваринництва з питань ветеринарії, племінної роботи, штучного запліднення тварин, заготівлі тваринницької продукції. Особливо це стосується молочного скотарства, що зумовлює необхідність відпрацювання нових підходів до його організації на рівні села, селища (сільської, селищної рад), району, області.
Необхідно вжити заходів щодо відкриття у кожному населеному пункті закладів по ветеринарному обслуговуванню та щороку виділяти із місцевих бюджетів кошти на проведення ветеринарних заходів, перш за все для селянських (фермерських) і особистих підсобних господарств.
Ветеринарне забезпечення в області здійснюється згідно із Законом України „Про ветеринарну медицину” державними установами ветеринарної медицини, міжрайонними, районними та дільничними лікарнями, пунктами ветеринарної медицини, районними державними лабораторіями та державними лабораторіями ветсанекспертизи на ринку.
Враховуючи епізоотичний стан в області по лейкозу, туберкульозу, лептоспірозу, інших інфекційних захворюваннях, а також складне відтворення стада приватного сектору, продовжується робота зі створення при об’єктах сервісного ветеринарного обслуговування пунктів штучного запліднення тварин.
Однією з форм співпраці із власниками тварин є укладання договорів на комплексне ветеринарне обслуговування. За угодою установа ветеринарної медицини проводить ветеринарне обслуговування тварин, що належать власнику, за наступними позиціями:
- здійснення протиепізоотичних заходів (діагностичні дослідження, профілактичні обробки);
- надання терапевтичної та хірургічної допомоги;
- проведення клінічного огляду, здійснення контролю за фізіологічним станом тварин;
- здійснення штучного запліднення тварин;
- дезінфекція, дератизація, дезінсекція тваринницьких об’єктів;
- проведення ветеринарно-санітарної експертизи продуктів та сировини тваринного походження.
Розрахунки за договорами здійснюються згідно з тарифами на ветеринарні послуги.
Слід зазначити, що витрати на проведення профілактичних та оздоровчих заходів частково беруть на себе державний або місцевий бюджети, за рахунок яких фінансуються обов’язкові ветеринарні заходи, затверджені відповідною постановою Кабінету Міністрів України. Всі інші послуги оплачуються власниками тварин.
Крім того, в області впроваджується нова форма роботи фахівців ветеринарної медицини – здійснення ветеринарної практики за ліцензіями.
Ця форма організації роботи з власниками тварин приватного сектору потребує чіткого обліку тварин. Проводиться робота стосовно державної ідентифікації сільськогосподарських тварин та їх паспортизації.
13. Наукове забезпечення виконання Програми
Наукове забезпечення виконання Програми здійснюють вчені Херсонського державного аграрного університету, Інституту тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова «Асканія-Нова», Інституту землеробства південного регіону, які:
- організовують проведення досліджень та супровід інноваційних проектів, сприяють створенню великих спеціалізованих сільськогосподарських підприємств, малих і середніх ферм на базі особистих селянських господарств;
- реалізують програми наукового забезпечення розвитку тваринництва у Херсонській області, здійснюють науково-консультативну роботу;
- вносять пропозиції стосовно коригування завдань Програми з метою підвищення ефективності її виконання.
14. Фінансування Програми
Фінансування заходів програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів у межах наявних фінансових можливостей, а також за рахунок коштів господарств, підприємств та інших джерел, не заборонених законодавством (додаток 2).
На виконання Закону України “Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року”, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 282 затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку тваринництва. У 2008 році за вирощену і продану худобу та птицю, приріст поголів’я корів та закуплені племінні нетелі, поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності, за наявне поголів’я та приріст поголів’я вівцематок і ярок старше одного року, за племінні бджолосім’ї та селекцію в тваринництві в область надійшло державної фінансової підтримки на суму 18231,62 тис. грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 729 «Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва», з метою удосконалення системи підтримки сільськогосподарських товаровиробників, підвищення їх конкурентноздатності на ринку молока і м’яса шляхом запровадження дотацій з місцевих бюджетів на стабілізацію та збільшення чисельності поголів’я худоби, підвищення рівня її продуктивності та збільшення виробництва тваринницької продукції пропонується щорічно виділити з місцевих бюджетів до 2015 року по 2500,0 тис. грн. у вигляді дотацій, у тому числі:
- на будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень – 2000,0 тис. грн, кошти виділяються для часткової компенсації витрат, використаних на будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень. Часткова компенсація встановлюється у розмірі до 50% кошторисної вартості;
- за придбання техніки і обладнання для тваринницьких ферм – 500,0 тис. грн., для придбання обладнання українського виробництва до 25% від її вартості, для придбання обладнання іноземного виробництва до 15% від її вартості;
Часткова компенсація витрат на будівництво та реконструкцію тваринницьких приміщень та вартості техніки і обладнання вітчизняного та іноземного виробництва для тваринницьких ферм здійснюється відповідно до Порядку (додаток 12).
Для повного та ефективного освоєння бюджетних коштів Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації як суб’єкт реалізації Програми має право вносити зміни до розподілу дотацій за погодженням з постійною комісією обласної ради з питань агропромислового комплексу, земельних відносин та соціального розвитку села з подальшим затвердженням обласною радою.
15. Очікувані кінцеві результати.
Соціально-економічні та інші наслідки виконання Програми
У результаті виконання Програми буде досягнуто:
- підвищення ефективності виробництва та ліквідація збитковості основних видів продукції тваринництва;
- задоволення потреб населення у продуктах тваринного походження;
- конкурентоспроможність продукції тваринництва на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- створення додаткових робочих місць, зростання зайнятості та підвищення життєвого рівня населення області;
- зменшення на 12 - 15% витрат енергії і на 32 - 37% затрат праці на виконання технологічних операцій процесу виробництва;
- зростання обсягів виробництва продукції тваринництва за рахунок підвищення продуктивності та поступового нарощування чисельності худоби і птиці. Зокрема, на кінець 2015 року чисельність великої рогатої худоби становитиме 180,8 тис. голів, у тому числі корів – 98,5 тис., свиней – 384,3 тис., овець і кіз – 110,0 тис., птиці – 8437,7 тис. голів (додаток 3).
Реалізація Програми дасть можливість довести у 2015 році обсяги виробництва м’яса до 97,2 тис. тонн, молока – до 383,0 тис. тонн, яєць – до 1208,0 млн шт. (додаток 4).
Заступник голови
обласної державної адміністрації –
керівник апарату М.В.Ашихмін
Додаток 1
до програми розвитку
тваринництва Херсонщини
на 2010 – 2015 роки
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ТВАРИННИЦТВА ХЕРСОНЩИНИ НА 2010 - 2015 РОКИ
| 1. | Ініціатор розроблення програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 2. | Дата, номер і назва розпорядчого документа органу виконавчої влади про розроблення програми | Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 729 "Про заходи щодо активізації роботи з розвитку тваринництва" |
| 3. | Розробник програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 4. | Співрозробники програми | Херсонський державний аграрний університет, Інститут тваринництва степових районів ім. М.Ф. Іванова „Асканія-Нова”, Інститут землеробства Південного регіону УААН, Головне управління ветеринарної медицини в Херсонській області, управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій, керівники сільськогосподарських підприємств |
| 5. | Відповідальний виконавець програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації |
| 6. | Учасники програми | Головне управління агропромислового розвитку облдержадміністрації, управління агропромислового розвитку райдержадміністрацій, господарства всіх форм власності |
| 7. | Терміни реалізації програми | 2010 - 2015 роки |
| 8. | Етапи виконання програми | I етап – 2010 рік II етап – 2011-2015 роки |
| 9. | Перелік місцевих бюджетів, які беруть участь у виконанні програми | Місцеві бюджети |
| 10. | Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації програми, усього | 824465,0 тис. грн |
| у тому числі бюджетних коштів | 472665,0 тис. грн | |
| з них коштів місцевих бюджетів кошти небюджетних джерел | 15000,0 тис. грн 351800,0 тис. грн | |
| 11. | Основні джерела фінансування програми Державна фінансова підтримка (за вирощену і продану худобу та птицю; за приріст поголів’я корів та закуплені племінні нетелі; за поголів’я корів м’ясного напрямку продуктивності; за наявне поголів’я та приріст поголів’я вівцематок і ярок старше одного року; за племінні бджолосім’ї; за селекцію в тваринництві): 2008 рік (отримано) 2009 рік (факт) 2010 – 2015 роки (очікується) | Державний бюджет, місцеві бюджети, кредитні ресурси та залучені кошти сільгосппідприємств 18231,62 тис. грн 3199,5 тис. грн 457665,0 тис. грн |
Додаток 2
до програми розвитку
тваринництва Херсонщини
на 2010 – 2015 роки
ПРОГНОЗНІ ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ ПРОГРАМИ, тис. грн
| Джерела фінансування | Обсяг фінансуван-ня | у тому числі за роками | |||||
| 2010 | 2011 | 2012 | 2013 | 2014 | 2015 | ||
| Державний бюджет | 457665,0 | 66565,0 | 78220,0 | 78220,0 | 78220,0 | 78220,0 | 78220,0 |
| Місцеві бюджети | 15000,0 | 2500,0 | 2500,0 | 2500,0 | 2500,0 | 2500,0 | 2500,0 |
| Інші джерела | 351800,0 | 88670,0 | 58690,0 | 53990,0 | 56600,0 | 47150,0 | 46700,0 |
| Всього: | 824465,0 | 157735,0 | 139410,0 | 134710,0 | 137320,0 | 127870,0 | 127420,0 |
Додаток 3
до програми розвитку
тваринництва Херсонщини
на 2010 – 2015 роки