Geum.ru

Стипендіальної програми "Завтра. Ua" Фонду Віктора Пінчука Огляд актуальної наукової дискусії про перспективи розвитку світу в цілому й України як його частини та висновки експертного дослідження

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 1. Зміни професійно-кваліфікаційних орієнтацій молоді в умовах становлення інноваційного суспільства
Таблиця 1.1 Розподіл відповідей на запитання
Рис.1.1. Причини застосування нових матеріалів, поглядів та технологій у професійній діяльності
Таблиця 1.2 Оцінка важливості різних сторін діяльності
Таблиця 1.3 Ключові умови пошуку роботи
Таблиця 1.4 Ставлення до праці та конкуренції
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Розділ 1. Зміни професійно-кваліфікаційних орієнтацій молоді в умовах становлення інноваційного суспільства



Зміни, нові тенденції економічного розвитку, становлення інноваційного суспільства та економіки знань вимагають відповідних знань, навичок, якостей від робочої сили. Мета даного розділу – проаналізувати зміни професійно-кваліфікаційних орієнтацій молоді у сучасних умовах.


Використання нових підходів, матеріалів, обладнання в роботі (табл. 1.1):
    • нові підходи, обладнання, технології використовуються респондентами приблизно в однаковій мірі у професійній діяльності на основному робочому місті та поза роботою (43% респондентів віком 18–28 років та 39% респондентів віком 29–35 років використовують їх постійно або більш ніж у половині випадків), вдома, при веденні домашнього господарства та заняттях улюбленою діяльністю (по 40%);
    • серед респондентів віком 29–35 років тих, хто взагалі не використовує нові підходи, обладнання, технології у своїй діяльності (у різних сферах) більше,ніж серед респондентів вікової категорії 18–28 років;
    • при виконанні додаткової роботи та підзаробляючи майже половина респондентів молодшої вікової групи (47%) та більше половини респондентів віком 28–35 років (61%) не використовують нові підходи, обладнання та технології.


Таблиця 1.1

Розподіл відповідей на запитання:

„Як часто ви, виконуючи яку-небудь роботу, використовуєте якісь нові підходи, «раціоналізаторські знахідки», нове обладнання або новітні матеріали, новинки інформаційних технологій?”,

% серед опитаних віком 18–28 років, N=486
Використо вую постійно
Використо вую більш ніж у половині випадків
Використо вую менш ніж у половині випадків
Не використо вую




18–28 р.,

(N = 258)
29–35 р.,

(N = 231)
18–28 р.,

(N = 258)
29–35 р.,

(N = 231)
18–28 р.,

(N = 258)
29–35 р.,

(N = 231)
18–28 р.,

(N = 258)
29–35 р.,

(N = 231)

У своїй професійній діяльності на основному робочому місці
19
17
24
22
21
19
36
44

Поза роботою, вдома, ведучи домашнє господарство, займаючись улюбленою діяльністю
16
18
24
22
28
20
33
40

Виконуючи додаткову роботу., підзаробляючи (додаткова зайнятість), в індивідуальній трудовій діяльності
12
12
20
15
21
11
47
61


Причини застосування нових матеріалів, поглядів та технологій у професійній діяльності

    • найпоширенішими причинами застосування нових матеріалів, поглядів та технологій у професійній діяльності є інтерес до всього нового, цікавість (49% серед опитаних, які використовували нові підходи, матеріали і т. д., віком 18–28років та 43% віком 29–35 років); економія зусиль та часу, вища ефективність та дохідність такої праці (по 43%); прагнення професійного та інтелектуального росту (37% та 38% відповідно), а також пошук матеріальної вигоди (34% та 37% відповідно);
    • друга група причин застосування нових технологій, матеріалів пов’язана із взаємодією з оточуючими (друзями, колегами, керівництвом) – бажання відрізнятися від інших (15% та 10% відповідно по зазначеним віковим групам), намагання відповідати вимогам, що передбачені працедавцем (13%та 11%); намагання зробити більш швидку кар’єру, відзначитися перед керівництвом, випередити колег чи конкурентів (по 10%); заохочення з боку оточуючих (9% та 8%) та підтримка та заохочення нових ініціатив керівництвом (5% та 6%).
    • у найменшій мірі респонденти орієнтуються у застосуванні нових технологій у своїй діяльності на страх втратити роботу, намагання ”не залишатися поза технічним прогресом” (4% та 7% по молодшій та старшій вікових групах відповідно);
    • у молодшій віковій групі більше, ніж у старшій, тих, хто орієнтується на власний інтерес до всього нового та цікавість, а також на бажання відрізнятися від інших, тоді як серед респондентів віком 29–35 років частіше згадуються такі причини, як пошук матеріальної вигоди та страх втратити роботу та „намагання” не залишитися поза технічним прогресом;
    • отже, першочерговими причинами використання у професійній діяльності нових технологій, матеріалів та поглядів є причини, зорієнтовані на особистість працівника, його індивідуальні потреби, а не на те, щоб знайти підтримку керівництва чи виконати його вимоги.

Рис.1.1. Причини застосування нових матеріалів, поглядів та технологій у професійній діяльності, % серед тих хто використовував нові підходи, „раціоналізаторські знахідки”, нове обладнання

18–28 років: N=198,

29–35 років: N=153

Оцінка важливості різних сторін діяльності (табл. 1.2)
  • серед 18–28 – річних респондентів дещо важливішим, ніж серед респондентів віком 29–35 років, визнаються такі сторони діяльності, як можливість пізнання, підвищення кваліфікації та професійне зростання, причому для представників молодшої вікової групи, серед тих, хто навчається, стабільність ю праці та надійність майбутнього є важливою стороною діяльності, але дещо у меншій мірі, ніж серед тих, хто вже працює;
  • серед перерахованих сторін діяльності найважливішою для представників обох вікових груп є стабільність у праці, надійність майбутнього.

Таблиця 1.2

Оцінка важливості різних сторін діяльності,

в балах, де 1 – зовсім не важливо, 10 – дуже важливо
Оцінка

18–28 р.,

навчаються

(N = 109)
18–28 р., прауюють

(N = 258)
29–35 р.,

працюють

(N = 231)

Стабільність у праці, надійність майбутнього (гарантії зайнятості)
8,7
9,1
9,1

Соціальний статус та престиж професії
8,5
8,4
8,2

Можливість пізнання, підвищення кваліфікації та професійне зростання
8,4
8,3
7,9

Перспективи кар’єрного росту
8,2
8,3
7,8

Можливість займатися цікавою творчою працею, інтерес до роботи
8,1
8,0
7,8


Ключові умови пошуку роботи (табл. 1.3)
  • для більшості респондентів (55% серед працюючих опитаних віком 18-28 років – першочергово, для 31% - є важливим у другу чергу; 53% – серед респондентів віком 18–28 років, які навчаються, – першочергово та 24% – у другу чергу, 52% серед респондентів віком 29–35 років, що працюють – першочергово та 25% – у другу чергу) ключовою умовою у пошуках роботи є гарний оклад, щоб не турбуватися про гроші;
    • надійна робота, без ризику її втрати – друга причина, яка відзначається як ключова у пошуках роботи (22% серед працюючих та 21% серед тих, хто навчається молодшої вікової групи вважають цю умову першочерговою та 28% і 31% - значимою у другу чергу, а серед старших за віком респондентів – 26% та 27% відповідно);
    • робота з людьми, які подобаються, виступає першочерговою умовою у пошуку роботи для найменшої кількості респондентів (лише 6–10% опитаних по різним категоріям);
    • для респондентів віком 18 – 28 років виконання роботи, яка приносить задоволення, у більшій кількості випадків, ніж для респондентів віком 29–35 років, виступає в якості першочергової умови вибору роботи, тоді як серед респондентів старшої вікової групи надійність роботи, без ризику її втрати – умова, більш поширена, ніж серед респондентів віком 18–28 років;
    • отже, опитані здебільшого орієнтуються на роботу як джерело стабільності (у тому числі в матеріальному плані).


Таблиця 1.3

Ключові умови пошуку роботи, %




Перший вибір
Другий вибір




18–28 р.,

навчаються (N = 119)
18–28 р.,

працюють

(N = 232)
29–35 р.,

працюють

(N = 198)
18–28 р.,

навчаються (N = 119)
18–28 р.,

працюють

(N = 232)
29–35 р.,

працюють

(N = 198)

Гарний оклад, що не турбуватися про гроші
53
55
52
24
33
25

Надійна робота, без ризику її втратити
21
22
26
31
27
27

Працювати з людьми, які вам подобаються
6
7
10
17
21
21

Виконувати важливу роботу, яка вам приносить задоволення

20
16
12
28
19
27


Ставлення до праці та конкуренції (табл. 1.4)
    • більше половини опитаних респондентів (по 57% в обох вікових групах) розглядають конкуренцію як позитивний фактор, що стимулює людей напружено працювати та розвивати нові ідеї;
    • приблизно половина опитаних (50% серед працюючих та 53% серед тих, хто навчається, у віковій групі 18 – 28 років та 51% - серед респондентів віком від 29 до 35 років) вважають, що важка праця зазвичай не приносить успіху – це у більшій мірі питання щастя та зв’язків і чверть опитаних (24% серед тих, хто навчається та 26% працюючих серед респондентів молодшої вікової групи та 23% - серед опитаних віком від 29 до 35 років) схиляється до твердження, згідно якому з плином часу важка праця забезпечує краще життя.


Таблиця 1.4

Ставлення до праці та конкуренції, %
скоріше згодні з твердженням зліва
коливаються між двома твердження

ми
скоріше згодні з твердженням справа



18–28 р.,навчаються

(N = 119)
18–28 р., працюють

(N = 232)
29–35 р., працюють

(N = 198)
18–28 р.,навчаються

(N = 119)
18–28 р., працюють

(N = 232)
29–35 р., працюють

(N = 198)
18–28 р.,навчаються

(N = 119)
18–28 р., працюють

(N = 232)
29–35 р., працюють

(N = 198)



Конкуренція – це добре. Вона стимулює людей напружено працювати та розвивати нові ідеї
57
57
57
29
25
25
14
18
18
Конкуренція шкідлива. Вона пробуджує в людях їх погані якості

З плином часу важка праця забезпечує краще життя
24
26
23
23
24
26
53
50
51
Важка праця зазвичай не приносить успіху – це у більшій мірі питання щастя та зв’язків


Підвищення рівня підготовки (табл. 1.5)
  • протягом останніх трьох років серед респондентів віком 18-28 років найбільша частка проходила навчання по таким напрямкам як: керування автотранспортом (19% тих, хто навчається та 18% працюючих серед респондентів цієї вікової групи), користування комп’ютером (25% та 17% відповідно) та вивчення іноземних мов (15% та 10%), а віком від 28 до 35 років – підвищення професійної підготовки (15%), користування комп’ютером (10%) та керування автотранспортом (7%);
  • на найближчий рік практично кожен шостий респондент планує набути нових знань та навичок, зокрема: підвищити рівень своєї професійної підготовки, здобути навички керування автотранспортом, вивчати іноземні мови, а також займатись удосконаленням особистості;
  • серед респондентів молодшої вікової групи протягом останніх п’яти років самостійно навчалися користуванню комп’ютером 31% та 33% тих, хто навчається та тих, хто працює, відповідно, керуванню автотранспортом 16% та 20% відповідно, а підвищували рівень професійної підготовки 6% та 15%, у старшій же віковій групі склалася дещо інша ситуація: 20% самостійно навчалися користуванню комп’ютером, 19% підвищували професійну підготовку, по 13% –займалися самовдосконаленням особистості;
  • на найближчий рік респонденти здебільшого планували самостійне підвищення професійної підготовки (14%, 17% та 12% у серед двох категорій молодшої групи та у старшій вікових групі відповідно), самостійне навчання щодо користування комп’ютером (18%, 13% та 8%) та самовдосконалення особистості (14%, 13% та 14%);
  • серед респондентів віком 18 – 28 років, які навчаються, більше, ніж серед тих, хто працює, тих, хто удосконалював та збирається удосконалювати знання іноземних мов, навички користуванням комп’ютером, але менше тих, хто покращує професійні знання та збирається це робити у найближчій перспективі;
  • частка тих, хто не підвищував свій рівень по вказаним напрямкам (самостійно чи на тренінгах, курсах тощо) є більшою у старшій віковій групі, така ж ситуація простежується і щодо перспектив навчання та підвищення свого рівня.

Таблиця 1.5

Фактичне та заплановане підвищення рівня підготовки (на курсах, семінарах, тренінгах тощо або самостійно), %


Напрямок підготовки
Навчалися протягом останніх

3 років
Плануєте поступати протягом найближчого року
Навчалися (самостійно) протягом останніх

5 років
Плануєте навчатися (самостійно) протягом найближчого року

18-28, навчаються

(N= 109)
18-28, працюють

(N= 232)
29-35, працюють

(N=198)
18-28, навчаються

(N= 109)
18-28, працюють

(N= 232)
29-35, працюють

(N=198)
18-28, навчаються

(N= 109)
18-28, працюють

(N= 232)
29-35, працюють

(N=198)
18-28, навчаються

(N= 109)
18-28, працюють

(N= 232)
29-35, працюють

(N=198)

Керування автотранспортом
19
18
7
30
12
7
16
20
7
23
12
8

Іноземні мови
15
10
6
18
13
6
19
14
5
21
10
8

Користування комп’ютером
25
17
10
17
8
6
31
33
20
18
13
8

Бухгалтерський облік
4
9
3
6
4
3
3
8
3
7
5
2

Підвищення професійної підготовки
5
9
15
10
14
7
6
15
19
14
17
12

Самовдосконалення особистості
4
5
6
13
8
7
13
14
13
14
13
14

Нічого із зазначеного
44
46
61
42
52
63
43
39
54
42
49
58


Висновки до розділу 1
    • Нові підходи, обладнання та технології респонденти здебільшого використовують у своїй професійній діяльності на основному робочому місці, причому серед працюючих молодих людей віком 18–28 років нові підходи, технології та обладнання є більш поширеними, ніж серед представників вікової групи 29–35 років.
    • До групи основних причин, що спонукають молодих людей використовувати нові підходи, обладнання та технології, відносяться інтерес до всього нового, економія зусиль та часу, а також прагнення професійного та матеріального росту та пошук матеріальної вигоди. Підтримка ж та заохочення оточуючих (зокрема, керівництва) в якості причини використання нових технологій та методик відходить для респондентів на другий план.
    • Першочерговими умовами, на які звертають увагу молоді люди в процесі пошуку роботи, є рівень оплати праці, а також надійність роботи.
    • Найважливішими сторонами діяльності для молодих людей віком 18–35 років виступають стабільність у праці, надійність майбутнього, а також соціальний статус та престиж професії.
    • Більшість опитаних вважають конкуренцію позитивним фактором, але запорукою життєвого успіху при цьому у більшій мірі вважають зв’язки та щастя (а не важку працю).
    • Молоді люди, які навчаються, загалом більше уваги приділяють підвищенню рівня своєї підготовки (як за допомогою курсів, тренінгів тощо, так і шляхом самонавчання), а для тих, хто працює, вищою, ніж для тих, хто навчається, є значимість підвищення професійної кваліфікації та одержання фахової підготовки. Можливим поясненням такої ситуації є те, що молоді люди, які навчаються, орієнтуються на одержання широкого спектру знань та навичок, які у майбутньому допоможуть пошуку роботи, кар’єрному росту, а ті, хто визначився зі своєю нішею на ринку праці (ті, хто працює) поглиблюють свої знання за обраним напрямком та у відповідності до виникаючих в ході трудової діяльності потреб.