Стипендіальної програми "Завтра. Ua" Фонду Віктора Пінчука Огляд актуальної наукової дискусії про перспективи розвитку світу в цілому й України як його частини та висновки експертного дослідження
| Вид материала | Документы |
- Про проект програми розвитку тваринництва Херсонщини на 2010 2015 роки, 839.1kb.
- 1. Затвердити Стратегію регіонального розвитку Вінницької області на період до 2015, 1035.56kb.
- Р І шенн я про затвердження Програми соціально-економічного розвитку міста Білгорода-Дністровського, 705.88kb.
- Резолюція круглого столу «Доступність лікарських засобів в Україні: правовий фокус, 73.04kb.
- Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
- Про внесення змін до Програми розвитку молочного І м’ясного скотарства та свинарства, 17.99kb.
- Про проект обласної програми розвитку туризму та курортів на 2011 2015 роки, 790.12kb.
- Про проект програми економічного, соціального та культурного розвитку Херсонської області, 1969.4kb.
- Сть Національного космічного агентства України була направлена на реалізацію завдань, 25.66kb.
- Про звіт про виконання «Програми соціально-економічного та культурного розвитку району, 13.46kb.
Стисле викладення результатів та висновків
Структурні диспропорції в економіці обумовлюють неоднорідність професійно-кваліфікаційної структури робочої сили України, існуюча система освіти не відповідає новим вимогам ринку праці, лишається неадаптованою до його умов. Мета дослідження - аналіз дисбалансу між реальними потребами економіки, можливостями системи освіти та попитом на професії з боку ринку праці.
Емпірична база дослідження – вторинний аналіз соціологічних опитувань «Ціннісні орієнтації населення-2006» та «Інноваційний потенціал українського суспільства: вересень 2006 р.» (дослідження проводились Інститутом економіки та прогнозування НАН України спільно з Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка); напівструктуровані інтерв’ю з експертами (всього опитано 113 експертів з числа керівників рекрутингових агентств та проектів, працівників вищих навчальних закладів, безпосередньо пов’язаних з питаннями працевлаштування випускників, представників кадрових служб крупних та середніх підприємств, науковців, державних службовців з профільних міністерств, а також спеціалістів служб зайнятості, бірж праці та молодіжних служб працевлаштування); аналіз статистики рекрутингових та кадрових агентств, аналіз статистики та інформації, розміщеної на Інтернет-сайтах, аналіз інформації, розміщеної у періодичних виданнях та додаткові інтерв’ю з експертами.
Ключові висновки за результатами дослідження:
- Згідно прогнозам експертів, у найближчі 3-5 років особливо актуалізується затребуваність на професії напрямку «Інженери, технологи»:
- відроджуються сфери економіки, в яких високим є попит на таких фахівців (зокрема, промисловість, машинобудування);
- при цьому низькою залишається пропозиція кадрів цього напрямку (непрестижність технічної освіти, підготовки, що не відповідає вимогам сучасного ринку праці);
- тенденція «постарішання» існуючих кадрів.
- відроджуються сфери економіки, в яких високим є попит на таких фахівців (зокрема, промисловість, машинобудування);
- Прогнозується особливо високий попит на працівників таких спеціальностей: ІТ – спеціалісти, кваліфіковані працівники, будівельні спеціальності. Причина – збільшення попиту на фоні низької пропозиції. Фактори, що обумовлюють таку ситуацію:
- неготовність системи освіти (невідповідність навчальних програм вимогам щодо знань та навичок випускників в умовах сучасного ринку праці, недостатня увага приділяється практичній діяльності, наприклад, це стосується ІТ- спеціалістів);
- низький престиж професій (зокрема, кваліфіковані працівники);
- недостатня кількість кадрів із відповідною освітою нездатність системи освіти кількісно задовольнити потреби ринку (будівельні спеціальності, ІТ-спеціалісти).
3. Очікується загальне збільшення попиту на висококваліфіковані кадри, незалежно від конкретної професії та рівня освіти (середня, вища і т.д.), який нею вимагається:
- Недостаній рівень кваліфікації та спеціалізації визнається ключовим фактором формування дефіциту (наприклад, щодо юридичних, економічних спеціальностей, будівельників, кваліфікованих працівників);
- експерти вказують на затребуваність працівників з високим рівнем кваліфікації навіть у тих напрямках, де пропозиція є досить високою (наприклад, юридичні, економічні спеціальності, бухгалтери).
4. Серед напрямків, по яким експерти переважно відзначають покращення підготовки, - підготовка програмістів, ІТ – спеціалістів, менеджерів, економістів різних профілів, а погіршення – інженерів, технологів, кваліфікованих працівників. А по напрямкам підготовки юристів та бухгалтерів поширеними є різні оціночні судження, що свідчить про неоднозначність ситуації, а також диференційованість ВНЗ за рівнем підготовки випускників.
5. На сучасному українському ринку праці спостерігається поєднання тенденцій розвинених країн, країн, що розвиваються, та спадщини радянського періоду:
- підвищення попиту на кадри з високим рівнем освіти й підготовки;
- високий попит на кадри без вищої освіти, але з професійною підготовкою і висококваліфіковані у своєму сегменті;
- збереження галузевої специфіки ринку праці, зокрема відносно суттєвої розбіжності у рівні оплати праці, сформованого ще в СРСР.
6. Очікується підвищення попиту на спеціалістів вузької спеціалізації з високим рівнем кваліфікації у деяких сегментах ринку праці:
у найбільш успішних напрямках та напрямках, що швидко розвиваються (будівництво, ІТ - технології), але при цьому експерти відзначають проблеми з підготовкою кадрів, пов’язані із недостатньо високим рівнем підготовки та занадто „широкою” спеціалізацією (наприклад, інженери, технологи, кваліфіковані працівники, будівельні спеціальності).
7. У процесі пошуку роботи молоді люди, в першу чергу, звертають увагу на рівень оплати праці та надійність роботи:
- кожен п’ятий респондент віком до 3 років називає ці причини ключовими у процесі пошуку роботи;
- а найважливішими сторонами діяльності для молодих людей віком 18–35 років виступають стабільність у праці, надійність майбутнього, а також соціальний статус та престиж професії.
8. Більше половини опитаних респондентів розглядають конкуренцію як позитивний фактор, що стимулює людей напружено працювати та розвивати нові ідеї, і приблизно половина опитаних вважають, що важка праця зазвичай не приносить успіху – це у більшій мірі питання щастя та зв’язків
9. Диспропорція на українському ринку праці (територіальний аспект):
- випускники вузів прагнуть працевлаштуватися у великих містах, зокрема у м. Києві;
- виникає дефіцит кадрів у невеликих населених пунктах і особливо в сільській місцевості.
10. При прийомі на роботу роботодавець, оцінюючи значимість якостей претендентів на перспективну посаду, крім професійних знань, у першу чергу звертає увагу на:
- комунікативні навички;
- аналітичні здібності;
- здатність працювати в команді;
- уміння вирішувати виникаючі проблеми;
- диплом престижного вузу не є першочерговим при відборі кандидата на посаду.
11. Стратегія поєднання навчання й роботи (додипломна трудова діяльність) більшістю експертів визнається найбільш ефективною (3/4 опитаних) і проявляється у:
- поєднанні трудової діяльності з навчанням (усвідомлення необхідності одержання практичних знань, навичок, досвіду до закінчення навчального закладу);
- паралельному із закінченням навчання у ВНЗ, роботою пошуком місця роботи (самовизначенням із формою зайнятості, сферою, потенціалом кар’єрного росту тощо);
- корекції стратегії одержання освіти (на основі досвіду трудової діяльності молодий фахівець усвідомлює, які саме знання знадобляться у подальшій трудовій діяльності, якими є шляхи та способи їх одержання).
12. Кожні два з трьох експертів відзначають перспективність одержання базової освіти в Україні, з подальшим поглибленням знань у закордонних вузах:
- експерти вважають, що в Україні можна одержати якісну базову підготовку;
- закордоні ВНЗ дозволяють поглибити знання у вужчому напрямку;
- такий комплексний підхід дозволить молодому фахівцю при наявності базових знань, «широкої» підготовки краще орієнтуватися у практичній діяльності, одержати відповідні знання та навички.
13. Вивчення іноземних мов – одна з основних рекомендацій експертів студентам та молодим фахівцям:
- більше половини експертів зазначають, що знання іноземних мов є не першочерговим, але важливим при прийомі на роботу;
- знання іноземних мов виступає важливим фактором кар’єрного росту.