Тратегія підприємства в контексті підвищення його конкурентоспроможності

• Систематизація та дослідження сучасних теоретико-методологічних підходів до оцінки, 449.68kb.
• Розглянуто передумови підвищення конкурентоспроможності підприємства. Визначено основні, 38.51kb.
• Розглянуто сутність конкурентоспроможності персоналу та методи його оцінки, 41.43kb.
• Інвестиції, їх види І характеристика, 270.81kb.
• 1 Сутність та значення конкурентних переваг для підвищення конкурентоспроможності підприємства, 692.09kb.
• 2. Матриця „Привабливість-конкурентоспроможність, 49.49kb.
• Розділ І теоретичні основи формування конкурентоспроможності в молокопродуктовому підкомплексі, 406.47kb.
• План вступ розділ І. Методологічні та теорЕтичні аспекти конкурентоспроможності продукції, 74.48kb.
• Тарію обліково-аналітичного забезпечення в управлінні маркетинговою діяльністю підприємства, 268.52kb.
• ДГ10 аналіз міжнародного досвіду підвищення конкурентоспроможності регіонів, 129.88kb.

Soc_Gum/Vchnu_ekon/2011_2_2/099-103.pdf>.

Погорелов Ю. С. Розвиток підприємства: поняття та види [Электроний ресурс]. – Электроні текстові дані (102 Кб). – Режим доступу: .


Бобович А.П., к.э.н.

УО «Белорусский торгово-экономический университет

потребительской кооперации», Гомель, Республика Беларусь


ЗНАЧЕНИЕ АВТОМАТИЗАЦИИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ТРУДА ЛОГИСТИКА В СОВРЕМЕННЫХ УСЛОВИЯХ


Рыночные отношения предъявляют повышенные требования к своевременности, достоверности и полноте информации, без которой немыслима эффективная коммерческая деятельность. Информация приобрела преобразующий и определяющий характер. Сегодня руководитель и исполнитель на своем рабочем месте могут практически мгновенно получить исчерпывающую информацию для анализа конкретной рыночной ситуации. Это стало возможным благодаря существенным качественным изменениям в организации труда и применением автоматизированных информационных систем.

Автоматизированная информационная система (АИС) представляет собой совокупность информации, экономико-математических методов и моделей, технических, программных, технологических средств и специалистов, предназначенную для обработки информации и принятия управленческих решений с помощью ПЭВМ.

Трудно представить себе область деятельности, более динамичную, чем логистика. В каждый момент времени транспортники доставляют груз заказчику, на складе формируется новая партия к доставке, на таможне идет работа с документами. Работа идет 24 часа в сутки, 365 дней в году. Компания, владеющая реальной ситуацией в каждый момент времени, выходит в безусловные лидеры на рынке.

Отдельные факторы, влияющие на использование автоматизированных логистических программных систем:

• Ведение и обновление единой справочной базы по номенклатуре продукции, перевозчикам, грузоотправителям и грузополучателям, маршрутам, тарифам, нормативно-правовой информации и пр.;
  
• Отслеживание местоположения машины и грузов с поддержкой электронных карт и систем позиционирования и навигации;
  
• Отслеживание статуса и хода различных процессов при реализации заказа (контроль и оптимизация загрузки и пр.);
  
• Импорт и экспорт данных из других программных приложений, включая систему обеспечения финансовых расчетов;
  
• Прием и оформление заказов на перевозку;
  
• Отчетность и аналитика;
  
• Предоставление заказчикам, партнерам и сотрудникам доступа к информации о продвижении заказа.
  

В настоящее время реализованы различные подходы при автоматизации логистических процессов. Это системы управления складом, позиционирования транспортных средств на маршруте доставки, информационно-поисковые интернет-системы, автоматизированные системы управления логистическими цепочками.

Требования к системе автоматизации логистики.

• Необходимость соблюдения множества корпоративных, российских и международных стандартов, регламентов и процедур, поскольку в логистическую цепочку вовлечено множество сторон. В качестве простого примера можно привести необходимость использования единого справочника ТНВЭД при формировании документов.
  
• Интеграция с другими компонентами корпоративной информационной системы, как минимум на уровне обмена данными, так как логика работы этой системы в любой компании тесно связана с другими бизнес процессами: НИОКРом, производством, сбытом и пр
  
• Оперативность получения информации пользователями системы. Например, логистическая информационная система должна предоставлять точную информацию о местоположении транспорта (груза) в режиме реального времени.
  
• Модульный принцип построения системы, что обеспечит экономию ресурсов при развитии ее функциональных возможностей
  
• ­ Возможность подключения различных источников данных, интеграция с бухгалтерскими и учетными системами, а также с глобальными информационными системами и специализированными продуктами третьих фирм
  
• ­ Поддержку единой базы данных клиентов, поставщиков и партнеров, и обеспечение для них доступа к системе с разграничением прав доступа;
  
• ­ Использование для доступа не только пользователей PC, но и удаленных пользователей с помощью мобильных устройств (сотовых телефонов, PDA и пр.)
  
• ­ Система должна поддерживать дополнительные функциональные компоненты (CRM, системы сбора и анализа информации, документооборота и управления проектами, хранилище документов, интеграция с финансовыми системами и др.)
  
• ­ Возможность интеграции со спутниковыми системами навигации и позиционирования для отслеживания местоположения транспорта в реальном времени.
  

Возрастающие темпы информатизации общества повышают зна­чение вычислительной техники в управленческих процессах. Исполь­зование возможностей современной вычислительной техники для ав­томатизации процесса обработки информации позволяет увеличить производительность труда, повысить эффективность работы с доку­ментами и ускорить обмен управленческой информацией.

В настоящее время большое распространение получила концеп­ция распределенных автоматизированных систем управления, направ­ленных на локальную обработку информации. Это позволяет организовать разделение труда управленческого персонала и автоматизиро­вать выполнение им своих функций. Для реализации данной идеи необходимо создание для каждого уровня управления и каждой пред­метной области автоматизированных рабочих мест на базе персональ­ных электронно-вычислительных машин.


Буханевич А.А.

Житомирський державний технологічний

університет, Житомир, Україна


РЕФОРМУВАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В КОНТЕКСТІ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ


При здійсненні своєї діяльності підприємства повинні проводити моніторинг змін у чинному законодавстві. Наразі однією із суттєвих реформ, проведених урядом, є податкова реформа. Найбільшою новацією Податкового кодексу стало зниження податку на прибуток [1]. Зміни стосуються не лише ставки податку, а й порядку його адміністрування. І ефективність нововведень буде залежати від того, чи зможуть податківці вивезти з тіні прибуток підприємств, зробити його активним інструментом для їх розвитку, тим самим підвищивши рівень конкурентоспроможності.

У новій редакції Податкового кодексу передбачено зниження номінальної ставки податку на прибуток для малих підприємств. Планомірне зниження цього податку до 16% у 2014 році можна назвати цілком прагматичним і обґрунтованим, і таким, що відповідає сьогоднішньому рівню найнижчих номінальних ставок у країнах Центрально-Східної Європи.

Зважаючи на зміну ставки оподаткування, варто проаналізувати ефективність господарювання малих підприємств за цих обставин. Для розрахунку економічної ефективності діяльності ПП „Параграф” при переході до ставки податку 21% у 2012 році був використаний екстраполяційний метод, що дав змогу побачити її вплив на показник чистого прибутку підприємства та встановити приріст коштів, які воно зможе використовувати на власний розсуд (табл. 1) [2].

Таблиця 1 – Розрахунок прогнозу чистого прибутку на 2011, 2012 роки при незмінній/змінній ставці податку

№	Показник	Одиниці виміру	Роки
			2007	2008	2009	2010	2011	2012
1	С/б товарів	тис. грн.	47,3	145,0	372,9	5,2	−	−
2	Чистий дохід	тис. грн.	83,6	341,7	838,9	57,4	−	−
3	Валовий прибуток	тис. грн.	36,3	196,7	466,0	52,2	285,2	523,5
4	Ставка оподаткування: − стара	%	25	25	25	25	23	21
							25	25
	− нова
5	Сума податку	тис. грн.	9,08	49,2	116,5	13,1	65,6	109,9
							71,3	130,9
6	Чистий прибуток: − за старою ставкою	тис. грн.	27,2	147,5	349,5	39,2	219,6	413,6
							213,9	392,6
	− за новими ставками

Таким чином, із збереженням відсоткової ставки у 25% на період 2011−2012 роки значення чистого прибутку у 2011, 2012 році склало б 213,9 тис. грн. та 392,6 тис. грн. відповідно. Однак, чинне податкове законодавство вимагає суворого дотримання встановленої норми податку на прибуток підприємств. Відтак, під час розрахунку чистого прибутку (прогнозного) за змінної відсоткової ставки податку береться до уваги динаміка валового прибутку (який за відсутності інших прибутків та збитків на підприємстві прирівнюється до загального прибутку) та поточна ставка податку у звітному році. Так, у 2011, 2012 році чистий прибуток ПП „Параграф” буде сформовано у розмірі 219,6 тис. грн. та 413,6 тис. грн. відповідно.




Рис. 1. Динаміка чистого прибутку ПП „Параграф”

за новою і старою ставкою податку

Отже, із запровадженням нової ставки оподаткування господарської діяльності у 2011, 2012 році ПП „Параграф” на власний розвиток може витратити: у 2011 році на 5,8 тис. грн. більше (або на 2,6%); у 2012 році на 20,89 тис. грн. більше (або на 5,1%). Таким чином, проведені реформи здійснюють позитивний вплив на конкурентоспроможність даного малого підприємства.

Малим підприємствам сьогодні необхідно володіти об’єктивними даними щодо тенденцій та перспектив законотворчих процесів, адже це дозволяє не просто виявляти або уникати проблем для їх подальшого розвитку, але й використовувати надані можливості для підвищення рівня своєї конкурентоспроможності за рахунок збільшення реінвестування.


Список використаних джерел

1. Податковий кодекс України від 01.01.12 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: a.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

2. Штемпельна продукція: виготовлення печаток та штампів [Електронний ресурс]. – Режим доступу: tka.com.ua.


Валінкевич Н.В., к.е.н.

Житомирський державний технологічний

університет, Житомир, Україна


ОРГАНІЗАЦІЙНА МОДЕРНІЗАЦІЯ ЯК ПЕРЕДУМОВА РОЗВИТКУ ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ


Актуальність даного дослідження визначається необхідністю пошуку шляхів удосконалення управління потенціалом та розвитком підприємств із врахуванням організаційно-економічної модернізації підприємств харчової промисловості з метою забезпечення їх економічної стійкості. Запровадження організаційної модернізації на українських підприємствах визначає особливу значимість оцінки та вибору варіантів їх розвитку.

Стійкий розвиток харчової промисловості нерозривно пов’язаний з ритмічністю виробництва сільськогосподарської продукції – основної сировини на протязі року для переробних підприємств. Враховуючи значимість питання постачання сировини для підприємств, важливо, щоб система господарювання у сільському господарстві сприяла нейтралізації впливу природного середовища в коливанні обсягів виробництва її продукції. Лише створення відповідних умов на ринку сільськогосподарської продукції є передумовою для встановлення рівноваги між попитом та пропозицією, між виробниками сільськогосподарської сировини та переробними підприємствами. На цьому шляху важливим є збереження всіх властивостей сільськогосподарської сировини до моменту її надходження на підприємство, з метою виробництва продуктів харчування високої якості та безпечності з мінімальними витратами, використовуючи в повній мірі для цього потенціал підприємств харчової промисловості. Стосовно такої категорії як «потенціал підприємства», то ми цілком розділяємо думку вчених, які основний зміст даного поняття визначають як «інтегральне відображення (оцінка) поточних і майбутніх можливостей економічної системи, яка трансформує вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси. Це складна, динамічна, поліструктурна система»[1,с.11-12]. Н.С. Краснокутська дотримується іншої думки, визначаючи потенціал підприємств як «можливості системи ресурсів і компетенцій (здібності, навички, досвід) підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів»[2,с.7]. Такий підхід вченої враховує лише внутрішні можливості підприємства (ресурси) та доводить, що вони зумовлюють забезпечення його конкурентних переваг на ринку, визначаючи можливий попит. Отже, здійснення контент-аналізу найбільш уживаних і розповсюджених визначень потенціалу підприємства дало нам можливість зрозуміти та визначити необхідність впровадження організаційно-економічної модернізації, яка і враховує приховані можливості (або потенційні можливості) підприємств харчової промисловості України.

В рамках даного дослідження, ми вважаємо, що критична ситуація для модернізації полягає, частково, у застарілих основних засобах, не відповідних для нових умов господарювання системі організаційно-економічних зв’язків і структури управління, високих витратах виробництва, скороченні вкладення інвестицій в основний капітал. Все це обумовлено застосуванням керівниками таких підприємств радикальних економічних заходів, які покликані адаптувати їх до нових сучасних обставин – зміну рецептури продукції, нарощування заборгованостей, зниження реального обороту, оптимізацію сплати податків, поширення розрахунків в готівковій формі, здачу в оренду майна та його продаж, а головне створення умов для імпортозаміщення продукції. Проте, на нашу думку, нерозв’язання усіх зазначених й частково інших, спричинило нові проблеми, які пов’язані із зниженням конкурентноздатності продовольчих товарів та відповідно їх якості, ефективністю використання виробничого потенціалу (на даний час відслідковується зниження рівня його використання), розвитком інтеграції виробництва та вдосконаленням економічних відносин. Тому, наш аналіз показує, що зважаючи на специфіку функціонування продовольчого комплексу, який подекуди має сезонний характер виробництва, процес саморегулювання, який притаманний закону ринкової економіки, не повинен тут мати загальний характер. Саме тому, організаційно-економічна модернізація покликана сформувати основи стратегії, які направлені на прискорення економічного зростання при поєднанні або консолідації ресурсів і зусиль держави та вітчизняних підприємств. Теорія розглядає модернізацію як цілісний, глобальний процес або універсальне явище, що відбувається у всіх ключових сферах життєдіяльності суспільства, характеризується структурно-функціональною диференціацією та створенням відповідних сучасних форм інтеграції. Дослідивши дану категорію на підставі суцільного дослідження публікаційної активності у сучасних наукових виданнях і за результатами їх систематизації ми прийшли до висновку, що існують різні визначення модернізації як процесу: глобальна, економічна, організаційна та технологічна, а також різні інтерпретації стадій у взаємозв’язку з характером соціальної інфраструктури та суспільної системи в цілому. Як соціально-економічна форма господарської діяльності, модернізація характеризується диференціацією окремих відтворювальних функцій та передачею їх для інтегрального виконання науковим установам на підставі пізнання закономірностей реальних процесів їх структуризації, функціонування та еволюції, появою нових технологій.

Наші дослідження довели, що в умовах посткризової економіки на стійкий розвиток харчової промисловості здійснює вплив впровадження організаційної модернізації підприємств в довгостроковому вимірі. Застосування даного процесу призведе до розширення асортименту харчової продукції, покращення її якості, стабілізації та нарощенні обсягів виробництва підприємств, забезпечить екологічність виробництва та, як результат, гарантуватиме харчову безпеку держави.


Список використаних джерел:

1. Федонін О.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч.посібник / О.С. Федонін, І.М. Рєпіна, О.І. Олексюк. – Вид.2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 316 с.
   
2. Краснокутська Н.С. Потенціал підприємства: формування та оцінка: навч.посібник / Н.С. Краснокутська. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 352 с.
   

Власенко Н.А., к.е.н. ,Трухачова К. В.

Херсонський національний технічний

університет, Херсон, Україна


ЕВОЛЮЦІЯ ЦІЛЕЙ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СПІВВІДНОШЕННЯ ВНУТРІШНІХ МОЖЛИВОСТЕЙ І ЗОВНІШНІХ ЧИННИКІВ СЕРЕДОВИЩА ПІДПРИЄМСТВА


Підприємство є соціально-економічною, виробничо-господарською системою, яка існує для досягнення певних цілей через перетворення ресурсів у продукцію або послуги, спрямованих на задоволення потреб споживачів. А цілевстановлення є важливою функцією управління підприємством, від реалізації якої залежить його подальше існування. Цілі у своєму загальному значені виступають, як визначений кінцевий стан або бажаний результат, що підприємство намагається досягти в певному майбутньому [1, с.54].

У підприємства, як у системи, є певні властивості і можуть бути різні цілі в залежності від: 1) типу організації; 2) виду діяльності підприємства; 3) розміру підприємства; 4) спрямованості на кінцевий результат [2]; 5) впливу зовнішнього середовища; 6) наявності ресурсів, які визначають взаємозв’язок підприємства з зовнішнім середовищем, інформаційного й ресурсного обміну, а також можливостей функціонування підприємства (безперервність і альтернативність) і його розвитку (синергічність і адаптивність до зовнішніх змін).

Цілі підприємства можуть змінюватись в залежності від співвідношення внутрішніх можливостей і зовнішніх чинників середовища.

При цілевстановленні підприємства повинні враховувати конкуренцію, як чинник зовнішнього середовища, особливості конкуренції в певній галузі, що є невідємною частиною логіки розвитку галузі та адаптивності підприємства до зовнішньої середи, що безпосередньо залежить від розміру підприємства.

За таких обставин доцільно провести порівняльний аналіз цілей підприємства, як закритої та як відкритої системи.

У підприємства, як закритої системи, за часи адміністративних методів управління, цілі зводились до виконання встановлених завдань й досягнення планових показників, а можливості – до пошуку раціональних способів взаємозв’язку ресурсів, що виділялись [3]. А стабільність дії факторів зовнішнього і внутрішнього середовища забезпечувалось державою.

Тому можна стверджувати, що підприємство фактично конкурувало з подібними лише у питаннях техніко-економічних показників ефективності роботи, виконання та перевиконання плану держзамовлення.

В ринкових умовах підприємство є відкритою системою, у виробничо-господарській діяльності якої є необхідність урахування швидко змінних процесів зовнішнього середовища і аналіз його впливу на внутрішній стан підприємства.

Іншими словами, на підприємство впливають чинники зовнішнього середовища і як відкрита система, воно повинно мати механізми прогнозування і адаптування до зовнішніх проявів соціально-економічного розвитку. А діяльності підприємства має бути спрямована на розвиток з урахуванням зміни цілей у залежності від співвідношення внутрішніх можливостей і його позиції в зовнішньому конкурентному середовищі.

Яскравим прикладом таких перетворень є Херсонський бавовняний комбінат (ПАТ «ХБК») – це підприємство, що спеціалізується на виробництві бавовняних, лляних, сатинових і віскозних тканин. Таким чином, ринкова ніша підприємства лежить в рамках стандартного виробництва.

В свою чергу підприємство є матеріало- та трудомістким, приблизно 80% витрат від питомої ваги, складають витрати на сировину та допоміжні матеріали, тому цілі підприємства будуть спрямовані на забезпечення свого виробництва матеріальними і трудовими ресурсами, з одного боку, а з іншого боку – цілі будуть спрямовані на раціональне використання зазначених ресурсів та, через задоволення певних потреб споживачів, завоювання та утримання позиції на ринку.

З моменту заснування ПАТ «ХБК», згідно біологічному підходу до класифікації конкурентної поведінки, запропонованому російським ученим Л.Г. Раменськім [2], пройшов усі етапи еволюційного розвитку віолентів – від «гордого лева» до «неповороткого бегемота». «Неповоротким бегемотом» комбінат став після розпаду СРСР і залишається таким по сьогоднішній день.

В останні роки комбінат переживає не найкращі часи і втрачає позиції віолента – це пов’язано з втратою постачальників сировини, ринків збуту, а завантаження виробничих потужностей не перевищує 15%. В результаті чого певний час підприємство є збитковим. Наприклад, збиток ПАТ «ХБК» у 2010 році складає 17,25 млн. грн.

Ситуацію у ряді випадків ще можна поправити за рахунок встановлення цілей спрямованих на дезінвестування – позбавлення від збиткових виробництв і зниження витрат в підрозділах, що зберігаються.