Geum.ru

Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008

Вид материалаДиплом

Содержание


Нові широкого спектру дії лікарські форми на основі нанодисперсних феромагнітних порошків для місцевого лікування ран Кризина П.
Подобный материал:
1   ...   87   88   89   90   91   92   93   94   ...   188

Нові широкого спектру дії лікарські форми на основі нанодисперсних феромагнітних порошків для місцевого лікування ран

Кризина П.С., Кризина О.В.

Киівська національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика


На теперішній час інфіковані рани, травматичні ушкодження та локальні гнійно-запальні захворювання (ЛГЗЗ) займають одне з провідних місць у структурі захворювання населення. За статистичними даним, на їх долю припадає біля 60% від загального числа хворих, а це мільйони страждаючих на цю патологію. Кількісні показники цієї патології зберігають тенденцію до явного їх збільшення. Такий стан проблеми обумовлений резистентністю ранової інфекції до застосовуваних при місцевому лікуванні фармакологічних середників в арсенал яких впроваджена значна їх кiлькість з антимікробною, некролітичною, сорбцiйною та стимулювальною дiями. Але більшість з них характеризується, переважно, монодією на певну фазу ранового процесу. Тому постають завдання подальшого пошуку нових лікарських середників, що дозволить цілеспрямовано і ефективно впливати на перебіг ранового процесу при місцевому лікуванні інфікованих ран та ЛГЗЗ.

Метою дослідження було, на підставі отриманих даних впливу ранових ксенопротекторів і нанодисперсних феромагнітних порошків (НДФМП) на перебіг ранового процесу в експериментальних площинних інфікованих ранах, створити нові лікарські форми для поліпшення місцевого лікування інфікованих ран та ЛГЗЗ.

Експериментальнi дослiдження були проведенi на 256-ти бiлих різностатевих щурах з масою тіла 180-220 г. з використанням ранових ксенопротекторiв (гідратцелюлозної плівки (ГЦП), клею БФ-6, НДФМП і створених нами нових лікарських форм) і методів дослiдження: клініко-візуальне спостереження за станом тварин і пребігом ранового процесу (ступінь набряку та гіперемії шкіри і тканинних структур рани та її оточення, термін очищення рани від гнійно-некротичних мас, термін початку формування грануляційної тканини, епітелізації та загоєння рани), гстологічних, гістохімічних, мікробіологічних, цитологічних і статистичних. Всі процедури у тварин виконувалися згідно з міжнародними правилами гуманного сталення до них.

На підставі проведених досліджень нами були створені нові лікарськи форми, які не мають аналогів, шляхом іммобілізації НДФМП в ГЦП і клей БФ-6 (“Фероцель”, “Фероклей”, “Фероклей-С” і “Фероклей-Ц”) для місцевого лікування інфікованих ран, ЛГЗЗ та опіків ІІ-ІІІА ст. Позитивний вплив їх на відновні процеси при місцевому лікуванні підтверджувався істотними змінами в клітинно-тканинних структурах ран та їх оточенні починаючи з першої доби лікування, який характеризувався змешенням набряку, гіперемії, зниженням місцевої температури. Після третьої доби лікування зникав набряк, гіперемія, нормалізувалася місцева температура в зв’язку зі зниженням в ранах мікробної контамінації до критичного рівня. В периферичній крові відбувалося зниження активність АсАТ і АлАТ, що засвідчувало про зниження реакції організму тварин на травму. Починаючи з п’ятої доби, збільшувався вміст глюкози та зменшувалася кількість лейкоцитів і нормалізувалася ШОЕ, повністю була відновлена функція судин ГМЦР і місцеві нейрогуморальні зв’язки, що призводило до активації процесів біосинтезу РНК і білка. Рани очищувалися від гнійно-некротичних мас. Наступали процеси формування грануляційної тканини Рановий процес перейшов в другу фазу. На 7-му добу лікування відзначалося достовірне зростання РНК, кількості фібробластів (понад 56,63±4,35 в 1 мм2) в грануляційній тканині і реорганізація грануляційної тканини та утворення в ній ретікулінових і колагенових волокон її поверхню покривав епітеліальний шар, який по периферії складався з 4-5-и і більше шарів дифенційованих епітеліальних клітин, а в центрі ранового дефекту – з одного шару не диференційованих епітеліальних клітин. Мазки-відбитки із ран були характерними для цитограм регенеративного типу. Епітеліальний шар був пухко з’єднаний з підлеглою грануляційною тканиною, що давало можливість легко його знімати без больових подразнень і кровотеч. Площа ран зменшилася втричі. Через 14-ть діб на місці колишніх ран були розташовані сполучнотканинні рубці м’яко-еластичної консистенції з гладкою поверхнею, блідо-рожевого кольору, які не випинали над поверхнею оточуючої шкіри.

Застосування створених нами нових лікарських середників при місцевому лікуванні експериментальних площинних інфікованих та опікових ран II-IIIА ступеня забезпечує скорочення терміну зникнення набряку, очищення ран від гнійно-некротичних мас, формування грануляційної тканини та її епітелізації і загоєння ран. При місцевому лікуванні вони проявляли впродовж всього терміну лікування протекторну, сорбційну, антимікробну і стимулювальну дії. Були безпечні при застосуванні і не викликали алергічних реакцій та інших ускладнень. Дякуючи їх прозорості є можливість візуально вести спостереження за станом ран і перебігом ранового процесу. Все це дає можливість рекомендувати створені нами нові лікарські засоби (“Фероцель”, “Фероклей”, “Фероклей-С” і “Фероклей-Ц”) для застосування в клінічній практиці при місцевому лікуванні інфікованих ран, ЛГЗЗ та травматичних і термічних ушкодженнь м’яких тканин тіла людини впродовж всіх фаз ранового процесу без застосування інших лікарських засобів.

Таким чином, застосування “Фероцелю” і “Фероклеїв” дозволить поліпшити ефективність місцевого лікування інфікованих ран, ЛГЗЗ, опікових та травматичних ушкоджень м’яких покривів, у 2–2,5 рази скоротити вартість і тривалість курсу лікування, що буде відбиватися на показниках роботи медичних закладів, а також буде сприяти раціональному використанню бюджетного фінансування лікувально-профілактичними закладами охорони здоров’я.

Дякуючи тому, що створена технологія отримання НДФМП, ГЦП і клея БФ-6, є можливість створити нові вітчизняні лікарські середники для місцевого лікування інфікованих ран та ЛГЗЗ, які не матимуть аналогів, для поліпшення ефективності місцевого лікування даної патології.