Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008
| Вид материала | Диплом |
- Учебник под редакцией, 9200.03kb.
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- Оао «Сильвинит» "ахиллес" соль древнего пермского моря пермь Соликамск. 2001 ббк. 65., 502.69kb.
- Удк 37 ббк 74. 05, 475.58kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
Чувствительность Bacillis anthracis к антибактериальным препаратам и эффективности их клинического применения
Жолдошев С.Т.
Институт медицинских проблем, южное отделение НАН, р. Кыргызстан
Цель исследования явилось получение микробиологических характеристик сибиреязвенных поражений кожи у человека и выработка на этой основе рекомендаций по совершенствованию терапии кожных форм сибирской язвы в Кыргызской Республике.
Материалы и методы. Обследовано 37 больных кожной формой сибирской язвы у которых удалось выделить из сибиреязвенных карбункулов Bacillis anthracis. Забор материала- серозное- кровянистое содержимое из под струпа, либо отделяемое из свежих дочерних пузырьков вокруг язвы- производился стерильной пипеткой на 1-2 день госпитализации и на 3-4 день после отмены антибиотиков. Материал немедленно помещали в стерильный флакон с 1,0 мл стерильного физиологического раствора и отправляли в лабораторию. Микробиологические исследования проведены в лаборатории особо опасных инфекции Ошского областного Центра Госсанэпиднадзора. Посев 0,1 мл полученного раствора проводили дифференциально-диагностические среды: кровяной, мясопептонной агар. Чашки Петри с посевами помещали в термостат при температуре 37С на 18-24 часа. Выделенные микробы идентифицировали, пересевали и проводили исследования антибиоткиочувствительности унифицированным дискодиффузным методом к наиболее актуальным группам антибактериальных препаратов. Микробная обсемененность сибиреязвенной раны оценивалась с помощью определения общего микробного числа в 1мл исследованной жидкости.Лечение больных проводилось согласно приказу МЗ Кыргызской Республки №1/2001г. При легких формах назначался бензилпенициллин по 500000-1000000 EД внутримышечно 6раз в сутки в течение 5-7 дней. При среднетяжелом и тяжелом течение 10-14 сутки, добавляли средства патогенетической терапии: инфузионные растворы, преднизолон, диуретики.
Результаты и обсуждение. При первичном обследовании Bacillis anthracis в монокультуре выделена лишь у 12 больных(32,4%).В остальных случаях(25) наряду с Bacillis anthracis высевались золотистый стафилококк(8 больных), эпидермальный стафилококк (у 7),стрептококк (у5),кишечная полочка(у 3),энтерококк, нейссерии(по1). В 88,0% случаев выявлялся один ассоциант, в 12,05-два. Микробное число составило в среднем 10/мл. Результаты исследования чувствительности выделенных штаммов Bacillis anthracis к антибактериальным препаратам чувствительными к пенициллину оказались 75,7% выделенных штаммов Bacillis anthracis. В 3(8,1%) случаях выявлена промежуточная чувствительность, и у 6 больных(16,%) выделены штаммы, резистентные к пенициллину. Низкая чувствительность (более чем у 50%) штаммов) обнаружена к ампициллину, левомицетину,гентамицину, бисептолу. Амоксиклав, доксициклин,рифампицин и фторхинолоны(ципрофлоксацин, офлоксацин, пефлоксацин) эффективно подавляют рост большинства выделенных штаммов Bacillis anthracis. Исследование антибиотикочувствительности сопутствующей микрофлоры показало, что выделенные стафилококки были нечувствительными или малочувствительны к пенициллину, тетрациклину, доксициклину, гентамицину. В то же время большинство штаммов оказались чувствительными к ципрофлоксацину(80%), офлоксацину(86,7%), цефалексину(73,3%). Исследование штаммы стрептококков были чувствительны практически ко всем группам антибиотиков, за исключением за исключением гентамицина, к которому выявлена промежуточная устойчивость. Энтерококк был резистентен к гентамицину, малочувствителен к тетрациклину, фторхинолонам, цефалексину. Выделенный штамм нейссерий оказался малочувствителен ко всем группам препаратов за исключением фторхинолонов. Кишечная палочка провяила высокую чувствительность в ко всем выбранным препаратам. Повторное микробиологическое обследование, проведенное на 3-4 сутки после отмены антибиотикотерапии(10-17 день госпитализации) выявило следующую картину. Повторный высев Bacillis anthracis зарегистрирован лишь у одного больного, перенесшего среднюю форму заболевания и при первичном обследовании у которого высевалась культура Bacillis anthracis ,резистентная к пенициллину. Продолжительность лечения больных составила в среднем 19,7 дней.
Выводы: 1)в южных регионах Республик Кыргызстан у больных кожной формой сибирской язвой более чем в 16% случаев выделяются штаммы Bacillis anthracis,резистентные к пенициллину. Эффективно подавляют рост большинства выделенных штаммов амоксиклав, доксициклин, рифампицин и фторхинолоны (ципрофлоксацин, офлоксацин, пефлоксацин); 2)у большинства больных из очагов кожных поражений наряду с Bacillis anthracis высевается сопутствующая микрофлора: стафилококки, стрептококки, грамотрицательные бактерии, которые участвуют в формировании воспалительного очага;3)антибиотикорезистенть сопутствующей микрофлоры значительно шире, чем у Bacillis anthracis.Однако большинство выделенных штаммов чувствительны к препаратам фторхинолонов;4)с учетом антибиотикочуствительности Bacillis anthracis и сопутствующей микрофлоры, выделяемой из очагов поражений при кожной форме сибирской язвы, целесообразно исследовать эффективность препаратов фторхинолонов при лечении данной нозологической формы в Республике Кыргызстан.
Нові підходи до комплексної терапії оперізувального герпесу
Завіднюк Н.Г., Вишневська Н.Ю., Нитик Н.А.
Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського
Оперізувальний герпес (ОГ) – рецидив VZV-інфекції, який виникає внаслідок активації вірусу. До неї призводить зниження реактивності організму під впливом різноманітних екзо- і ендогенних факторів. Мета роботи вивчити ефективність індукторів ендогенного синтезу інтерферонів циклоферону та протефлазиду у комплексній терапії хворих на ОГ.
Під нашим спостереженням перебувало 118 хворих. Діагноз підтверджували виявленням діагностично значимого підвищення специфічних Ig M та Ig G. Методом ПЛР у переважної більшості хворих встановлено відсутність вірусемії, що опосередковано підтверджує локалізацію інфекційного процесу в нервовій системі. Хворих було розділено на чотири групи. 1-а (група порівняння) – 27 пацієнтів, які у комплексному лікуванні отримували ацикловір по 400 мг 5 разів на добу per os протягом 7 днів; 2-а – 30 осіб приймали циклоферон по 2 мл 12,5 % розчину внутрішньом’язово в 1-, 2-, 4-, 6-, 8-й дні; 3-я – 33 хворих, яких лікували циклофероном і ацикловіром за вище зазначеними схемами, 4-а – 28 осіб, для лікування яких використали циклоферон за зазначеною схемою та протефлазид по 5 крапель 3 рази в день протягом 2 днів і по 10 крапель 3 рази в день протягом 1 міс. Оцінку лікувальної ефективності проводили на підставі динаміки основних клінічних симптомів та імунологічних показників.
Майже у всіх хворих на ОГ до лікування виявлено виражені зміни основних показників імунної системи – зниження вмісту Т-лімфоцитів, зростання кількості недиференційованих і низькодиференційованих клітин, тенденцію до зниження числа активних Т-клітин. Крім того, значно знижувався вміст Т-супресорів, за рахунок чого збільшувався теофіліновий коефіцієнт. Отже, виявлені зміни засвідчили наявність у хворих на ОГ розбалансування клітинної ланки імунної відповіді.
Аналіз клінічних даних показав найкращі результати в 3-й групі. Так, застосування комбінованої терапії скоротило строки інволюції висипки та появи кірочок, відпадіння кірочок та зникнення. У 2-й та 4-й групах, що приймали циклоферон і комбінацію циклоферон+протефлазид клінічні показники лікування також були кращі в порівнянні з 1-ю групою.
При застосуванні монотерапії циклофероном (2-га група) виявлено підвищення числа загальних Т-лімфоцитів і активних Т-лімфоцитів, зниження вмісту недиференційованих клітин, підвищення вмісту Т-хелперів.
Комбіноване використання циклоферону та ацикловіру дозволило досягти ще кращих показників імунологічного гомеостазу. У 4-й групі досліджувані показники майже не відрізнялися від таких у 2-й.
Отже, беручи до уваги дані про розвиток резистентності певних штамів герпесвірусів до ацикловіру, на фоні пригнічення імунітету, супутніх захворювань, вважаємо за доцільне застосовувати нові препарати з імуномодулюючою та противірусною активністю.