Под общей редакцией проф. Малого В. П., проф. Кратенко И. С. Харьков 2008
| Вид материала | Диплом |
- Учебник под редакцией, 9200.03kb.
- Під загальною редакцією проф. Малого В. П. проф. Кратенко I. С. Харків 2006, 5907.56kb.
- Р. А. Хальфин 08. 12. 2006 г. N 6530-рх методические рекомендации, 1062.91kb.
- Программа студенческой олимпиады мгмсу по стоматологии 30. 10., 33.94kb.
- Оао «Сильвинит» "ахиллес" соль древнего пермского моря пермь Соликамск. 2001 ббк. 65., 502.69kb.
- Удк 37 ббк 74. 05, 475.58kb.
- М. А. Рыбалко (отв редактор), проф, 973.68kb.
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці», 148.74kb.
- Колективу авторів у складі: проф. Гаращенко Ф. Г., проф. Закусило О. К., проф. Зайченко, 259.94kb.
Структура та стан антибіотикорезистентності умовно-патогенних Грам-негативних мікроорганізмів виділених у стаціонарах Івано-Франківська та області
Мізюк Р.М., Куцик Р.В.
Івано-Франківський державний медичний університет
Незважаючи на очевидний прогрес світової медицини в пошуку нових ефективних антибактеріальних препаратів, проблема антибіотикорезистентності мікроорганізмів залишається актуальною. Одним з важливих заходів по стримуванню поширення даного явища є вивчення стану антибіотикорезистентності збудників у окремих лікувально-профілактичних закладах. Дані, одержані в ході таких досліджень, необхідні для вирішення важливих теоретичних і практичних проблем антибактеріальної терапії.
Метою нашої роботи стало вивчення структури та стану антибіотикорезистентності збудників у стаціонарах Івано-Франківська та області.
Для досягнення поставленої мети нами використана розроблена спеціалістами ВООЗ комп’ютерна програми Whonet 5. Вона дозволяє створити базу даних та провести аналіз резистентності штамів. Вивченню підлягали 13866 клінічних штами мікроорганізмів, які були виділені від 9617 пацієнтів в лабораторіях Тлумацької, Снятинської, Городенківської та Надвірнянської центральних районних лікарень, Обласної клінічної лікарні та Обласної дитячої клінічної лікарень за період з 1991 по 2000 рр.
В структурі вивчених нами мікроорганізмів 64,7 % (8965 штамів) складають Грам-позитивні бактерії, анаероби і гриби 35,3 % (4901 штам) – Грам-негативні бактерії. Чільне місце серед Грам-негативних мікроорганізмів обіймає E. coli – 52% (2545 штамів). Другими за кількістю виділених „збудників” були бактерії з роду Pseudomonas spp. – 17,4% (850 штамів), а третіми – протеї – 12,9% (633 штами). Клебсієли, цитробактери і ентеробактери виділялись у 5,6 % (277 штамів), 3,3 % (162 штами) і 1,6 % (79 штамів) відповідно, а патогенні ентеробактерії (Salmonella spp., Shigella spp.) складали лише 1,1 % (55 штамів). Дані мікроорганізми переважно (92 %) виділялись від стаціонарних пацієнтів, серед яких 60,8 % – це пацієнти відділень хіруругічного профілю, 33,0 % – пацієнти відділень терапевтичного профілю, а 6,2 % – пацієнти неонатологічних і реанімаційних відділень. Найбільша кількість грам-негативних мікроорганізмів 34,5 % (1689 ізолятів) виділялись із сечі, дещо менше з гною – 21,0 % (1031 ізолятів) і негнійного раневого ексудату – 12,9 % (633 ізоляти).
Результати вивчення чутливості мікроорганізмів показують, що досліджувальні штами ентеробактерій були резистентними до 62,9%, а НФГНБ – до 74,3% тестованих антибіотиків. Порівняно нижчі показники резистентності у мікроорганізмів обох груп відмічались до іміпенему, цефтазідіму, амікацину, ципрофлоксацину. Крім того, ентеробактерії також проявляли незначну чутливість до цефтріаксону, цефоксітіну, левоміцетину, гентаміцину у порівнянні з НФГНБ, які були чутливі лише до поліміксину.
Також нами проведена оцінка перехресної резистентності мікроорганізмів між групами і в межах груп антибіотиків за графіками розсіювання. Вони демонструють відсотковий розподіл штамів за чутливістю одночасно до 2-х антибіотиків. Результати проведеного аналізу вказують на високі темпи формування перехресної резистентності штамів ентеробактерій до антибіотиків як в межах однієї групи так і між представниками різних груп.
Низький рівень перехресної резистентності ентеробактерій відмічався між аміноглікозидами ІІІ-го і І-го поколінь амікацином та гентаміцином (16 % резистентних до обох антибіотиків) на відміну від неоміцину з гентаміцином (35,9 %). Високі показники внутрігрупової резистентності демонструють мікроорганізми у відношенні офлоксацину та ципрофлоксацину (33,9 %) і цефтазідімом та цефтріаксоном (40,6 %).
Найнижчі рівні міжгрупової резистентності реєструвались між іміпенемом та левоміцетином (13,9 %), ципрофлоксацином та цефтріаксоном (17,0 %), ципрофлоксацином та гентаміцином (25,6 %), а найвищі – між левоміцетином та гентаміцином (38,1 %) і гентаміцином та цефтріаксоном (33,3 %).
Показники перехресної резистентності псевдомонад в цілому були схожими як і у ентеробактерій. Тобто, низькі темпи формування резистентності були характерними між амікацином і гептаміцином (0 % резистентних і 11,1 % помірночутливих штамів до обох антибіотиків), а також ципрофлоксацином і цефтріаксоном (15,1 % резистентних до обох антибіотиків). У всіх інших групах антибіотиків показники як внутрігрупової та і міжгрупової перехресної резистентності псевдомонад була досить вираженою (від 20,6 % до 63,6 % штамів резистентних до обох антибіотиків).
Таким чином, препаратами вибору для емпіричної антибіотикотерапії інфекцій, спричинених ентеробактеріями та псевдомонадами в даних лікувальних закладах є антибіотики іміпенем, цефтазідім, амікацин, ципрофлоксацин та цефтріаксон до яких відмічені найнижчі рівні індивідуальної та перехресної резистентності мікробних штамів.
Акушерська допомога жінкам з вірусними гепатитами
Міцода Р.М.
Ужгородський національний університет
Вступ. Незважаючи на значну кількість досліджень [1, 2], залишаються не визначеними патогенетичні фактори і механізми порушень функції життєво важливих органів і комплексу „мати-плацента-плід” у жінок з вірусними гепатитами (ВГ); не розроблені шляхи прогнозування та методи профілактики ускладнень у вагітних та породіль з гострими та хронічними ВГ, тому показники здоров’я матері, плоду та новонародженого залишаються незмінно низькими протягом останніх років і суттєво негативно впливають на частоту і структуру перинатальної захворюваності.
Мета роботи. Удосконалити та оптимізувати систему допомоги вагітним жінкам, що хворіли або хворіють ВГ на підставі визначення патогенетичних факторів і механізмів порушень функції життєво важливих органів і систем вагітної та плацентарного комплексу і їх прогнозування, профілактики та лікування під час вагітності і пологів.
Матеріали та методи дослідження. Для вирішення поставленої у роботі мети проведене рандомізоване контрольоване та, у частині груп, нерандомізоване контрольоване дослідження 8 819 індивідуальних карт вагітних, історій пологів та історій розвитку новонародженого на базі інфекційного акушерського відділення пологового будинку №4 Києва та на базі фізіологічного відділення перинатального центру Ужгороду. Дослідження носило характер “подвійного сліпого” плацебо-контрольованого. У частині груп дослідження у зв’язку з незначною частотою досліджуваних патологій у популяції в цілому, а тим більше у вагітних жінок, використовували тотальний метод спостереження. Проведене комплексне обстеження 1158 жінок та їх новонароджених. Досліджувані жінки та діти були розподілені на групи: І – основну групу (ОГ) – склали 113 жінок з ВГ, які були розподілені на дві підгрупи у залежності від методики корекції ускладнень протягом вагітності; ОГІ – склали 42 жінки страждаючі хронічним гепатитом С (ХГС) з біохімічною активністю та 7 вагітних з вперше виявленою реплікативною активністю ВГ (4 з гепатитом В та 3 з гепатитом С), які отримували корекцію базовою терапією у комплексі з протефлазидом під час вагітності; ОГІІ – 64 жінок з ХГС з різними ступенями ризику виникнення акушерських ускладнень (розподілені за нашою методикою) і отримували базову терапію згідно протоколів надання акушерської допомоги та їх новонароджені; ІІ – групу порівняння (ГП), склали жінки з ВГ та їх новонароджені: – 500 жінок-реконвалесцентів гепатиту А (ГА), з яких до основного дослідження шляхом рандомізації були долучені 100 випадків разом з аналізом стану їхніх дітей; – також відібрані шляхом рандомізації, 100 жінок, що перехворіли гострим гепатитом В (ГГВ) до настання вагітності та їх новонароджені; – 50 жінок разом із своїми малюками, що страждали ГА під час вагітності; – 43 жінки, у яких під час вагітності спостерігалася вперше виявлена реплікативна активність збудника гепатиту В (ГВ) та їх новонароджені; – 20 жінок, у яких під час вагітності була вперше виявлена активна реплікація збудника гепатиту С (ГС) та їх малюків у ранньому неонатальному періоді; – 69 жінок, що були носіями поверхневого антигену ГВ, без попереднього страждання гострим гепатитом В та їх малюки у ранньому неонатальному періоді (РНП); – 100 жінок з поєднанням гепатиту з сифілісом та їх малюки у РНП; – 63 жінок з коінфекцією HCV/ВІЛ та їх новонароджені; ІІІ – контрольну групу (КГ) – склали 100 жінок без обтяженого соматичного анамнезу, що народжували у фізіологічному родильному відділенні та 100 їх новонароджених. Усі групи жінок були однорідними за віком, соціальним станом та спеціальністю, проживали у межах одного часового поясу та умовах помірно-континентального клімату.
Використані наступні методи дослідження – клінічний, лабораторний, інструментальні, визначення індивідуальної чутливості до протефлазиду «in vitro», морфологічне дослідження плацентарної тканини та оболонок, дослідження амінокислотного складу навколоплідних вод, що проводилося у групі хроматографії відділу гомеостазу Інституту біохімії НАН. Діагноз ВГ встановлювався на основі анамнестичних, епідеміологічних, клінічних та лабораторних даних. Комплексне лабораторне обстеження включало б/х тести, виявлення в крові маркерів ВГ методом ІФА та методом ПЛР. Діагноз верифікований інфекціоністом. За маркер успішності чи неуспішності запропонованої методики взято дослідження амінокислотного складу навколоплідних вод. З метою оцінки ефективності лікувально-профілактичних заходів нами використаний t – критерій. Даний метод є простим у застосуванні та високодостовірним, що є надзвичайно важливим при впровадженні доказової медицини у практику охорони здоров’я України. В якості інструмента для визначення прогнозу та ступеню загрози виникнення ускладнень ми використали алгоритм, що заснований на критерії Стьюдента в модифікації М.М. Амосова та спів.
Результати досліджень та їх обговорення. Встановленими макроскопічними змінами навколоплідних вод у жінок досліджуваних груп є зниження відсотка прозорої амніотичної рідини та їх зелене забарвлення. Показники вмісту вільних амінокислот аргініну, гліцину та тирозину у навколоплідних водах, можуть слугувати діагностичним маркером патологічних змін у функціональній системі мати-плацента-плід при вірусних гепатитах в умовах вагітності. Виявленими морфологічними змінами посліду у жінок з ВГ є фібріноїдні некрози, набряк оболонок та багатокрів’я посліду. З метою запобігання акушерських ускладнень у вагітних з гепатитами до базової терапії був долучений новий вітчизняний противірусний препарат рослинного походження „Протефлазид”. На основі отриманих результатів розроблені основи системи надання акушерської допомоги жінкам, які страждали або страждають ВГ, під якою ми розуміємо комплекс міроприємств, що скеровані на зниження перинатальних втрат. Усі ці заходи поділяються на організаційні, методологічні, профілактичні та лікувальні. Під організаційними міроприємствами ми розуміємо створення логіки моніторингу стану вагітної, яка страждала або страждає ВГ. Для цього після взяття на облік вагітної, яка є реконвалесцентом ВГ або ж носієм його збудника, заповнюють карту ризику встановленої форми. Дана карта містить конкретні фактори ризику, що визначають виникнення акушерських ускладнень в пологах для кожної з груп жінок. У випадку розвитку ВГ під час гестації, карта ризику заповнюється у цей термін. Вважати за необхідне заповнення карти щомісячно, або при виникненні нових ускладнень вагітності. Методологічно – пропонуються розраховані ризики для кожного етіопатогенетичного виду ВГ та супутніх патологій, що найчастіше їх супроводжують, відображені у вигляді S-подібної моніторингової кривої. При підтвердженні тенденції до росту факторів, або підвищенні ступеня ризику призначається профілактичне лікування даного ускладнення згідно протоколів надання акушерсько-гінекологічної допомоги. У випадку, якщо не дивлячись на застосовані профілактичні заходи спостерігається подальше зростання ризиків, то до лікувальних заходів долучався повний лікувальний комплекс згідно „Клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги” сумісно з протефлазидом. Ми спробували визначити інтегральну ефективність запропонованої системи лікувально-профілактичних заходів.
Рис. 1 Загальний вигляд залежності ймовірності несприятливого результату від суми балів ризику.
Можна констатувати, що подібна інтегральна оцінка являє собою площу між двома кривими та складає 31%.
Висновки. Таким чином, використання запропонованої системи надання акушерської допомоги жінкам, які страждали або страждають вірусними гепатитами, дозволяє добитися зниження акушерських ускладнень на 31%.
Література:
1. Майер К.-П. Гепатит и последствия гепатита: Пер. С нем. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 424 с.
2. Харченко Н.В., Порохницький В.І., Топольницький В.С. Вірусні гепатити – К.: Фенікс, 2002. – 296 с.