Geum.ru

Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


Кулемзіна Т.В., Самора Є.Ю.
Подобный материал:
1   ...   69   70   71   72   73   74   75   76   ...   150

КЛІНІЧНІ ЕФЕКТИ КОМБІНОВАНОГО ВИКОРИСТАННЯ РЕФЛЕКСОТЕРАПІЇ ТА АНТИГОМОТОКСИЧНОЇ ТЕРАПІЇ ЯК ВАРІАНТУ ПАТОГЕНЕТИЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКУ У ПАЦІЄНТІВ З ПЕРЕНЕСЕНИМ ГЕПАТИТОМ

Кулемзіна Т.В., Самора Є.Ю.

Донецький державний медичний університет ім. М. Горького


Актуальність теми. Виразкова хвороба – загальне поліетіологічне захворювання, схильне до рецидіювання, характерною морфологічною особливістю якого є виникнення виразкового дефекту в слизовій оболонці шлунку або дванадцятипалої кишки. Будь-яка супутня патологія або фонові функіональні зміни ускладнюють завдання лікаря з пошуку найбільш відповідного лікування як основного, так і супутнього захворювання, оскільки супутні захворювання або фонові зміни впливають на загальний стан пацієнта, а також на плин основного захворювання.

Мета дослідження. Розробити схеми ефективного сполучення рефлексотерапії та антигомотоксичної терапії для лікуванні виразкової хвороби шлунку, що виникла як наслідок перенесеного пацієнтами вірусного гепатиту (в анамнезі).

Матеріали та методи. Проведено лікування 9-ти пацієнтів обох статей у віці від 35-ти до 45-ти років з основним діагнозом: виразкова хвороба шлунку, стадія загострення. Серед усіх пацієнтів даної групи в анамнезі була зазначена наявність перенесенного вірусного гепатиту. Давнина захворювання складала від 1,5 до 2-х років.

Пацієнти пред'являли скарги на нічний або голодний біль розпираючого характеру сильної або помірної інтенсивності в епігастральній області, який зникав або зменшувався після прийому антацидов, спазмолітиків, після блювоти, прийому їжі, посилювався у разі емоційних переживаннях, поганий апетит, відрижку з кислим запахом.

У хворих спостерігалися порушення і психоемоційного статусу у вигляді підвищеної збудливості, безпрічинної гнівливості, дратівливості, стомлюваності, порушення сну у вигляді пробудження вночі, порушення зору у вигляді сітки перед очима.

3 пацієнта пред'являли скарги на шкірне свербіння в нічний час доби, 4 пацієнта були стурбовані появою головного болю тім'яної локалізації.

З відповідними скаргами пацієнти були проконсультовані у офтальмолога, психіатра або невропатолога, але підстав для виставляння діагнозу не було. В цьому випадку фахівцем-гастроентерологом було ухвалене рішення проконсультувати хворих у спеціаліста-рефлексотерапевта.

За результатми огляду лікаря-рефлекотерапевта скарги пацієнта трактувалися наступним чином. Згідно до класичних концепцій рефлексотерапії симптоматика обумовлена порушеннями таких основних функцій печінки як зберігання крові, підтримка вільного перебігу енергії і крові.

Всі перераховані вище скарги є типовими для порушення енергетичного обміну в печінці, а також в системі її взаємин з іншими органами.

З погляду класичної китайської медицини виразкова хвороба шлунку - є порушення взаємовідношення між печінкою і шлунком за принципом контролюючого зв'язку („чі печінки заважає шлунку”), що в синдромологичеськом виразі може звучати як „надлишок жару в шлунку”, „порожнеча Інь шлунку”, „порожнеча Ян в середньому обігрівачі”, „зупинка крові в шлунку”, що і підтверджувалося скаргами, які пред’являли пацієнти.

Спільно із проведенням курсу стаціонарного лікування пацієнти отримували лікування за допомогою методів рефлексотерапії та антигомотоксикології.

Рефлексотерапія застосовувалася тільки після встановлення доброякісної природи пептичної виразки. Лікування починалось у період стаціонарного лікування і продовжувалось після його закінчення.. Протипоказанням було наявність кальозних виразок і тривалий перебіг захворювання. Використовувалися корпоральні точки з переважною місцевою, сегментарною, загальною та специфічною дією. Рецепт складався з симетричних точок кінцівок; тригерних точок передньої черевної стінки та задньої поверхні тулуба. Загальна тривалість лікувального сеансу складала 25–30 хвилин. За один сеанс використовувалося 4–6 корпоральних та 2 аурикулярні точки. Сеанси проводилися щодня в кількості 10–12 за один курс лікування. Усього було проведено 2 курси лікування з 21-денною перервою. З урахуванням хронобіологичеськой залежності проявів захворювання було визначено, що рефлексотерапевтічеськоє дія повинна здійснюватися по седатівной методиці із застосуванням класичної голкотерапії, поверхневої багатоголчатої рефлексотерапії і гомеосиніатрії.

Для гомеосініатрії був обраний препарат з групи антигомотоксичних препаратів фірми HEEL Hepar compositum, який вводився за допомогою інсулінового шприца у дозі 0,2 мл в одну біологічно активну точку.

Результати. 55,5 % пацієнтів після 3-го сеансу рефлексотерапії констатували відсутність больових проявів та поліпшення психоемоційного стану. Після 5-го сеансу в стані пацієнтів спостерігалося посилення суб’єктивних симптомів захворювання, але клінічні прояви не були такими виразними. За даними інструментального та лабораторного досліджень спостерігалася позитивна динаміка. По закінченні лікування у 66,6 % пацієнтів спостерігався стійкий терапевтичний ефект (наявність стійкої ремісії, відсутність загострень протягом 2-х років).

Висновки. Для лікування хворих на виразкову хворобу шлунку з наявністю фонових змін, які виникають з часом як наслідок перенесенного гепатиту, може досить ефективно використовуватися рефлексотерапевтичний метод поряд із курсом стаціонарного лікування. Причому слід зазначити, що на першому етапі особливого значення набуває застосування рефлексотерапії для усунення існуючих патогенетичних змін, які характерні для виразкової хвороби та гепатиту, а потім вже раціональним є використання етіотропних препаратів (оскільки етіотропне лікування без патогенетичного лікування не буде забезпечувати достатнього стійкого клінічного ефекту).