Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007 року Під загальною редакцією проф. Малого В. П., проф. Кратенко І. С. Харків 2007

Вид материалаДиплом

Содержание


Досвід застосування артишоку екстракту-здоров’я у пацієнтів з хронічними захворюваннями печінки
Івано-Франківський державний медичний університет, санаторій «Кришталевий палац», санаторій «Весна», м. Трускавець
Медикаментозный гепатит у онкогематологических больных: патогенетические механизмы и коррегирующая роль урсодезоксихолевой кисло
ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава
Подобный материал:
1   ...   122   123   124   125   126   127   128   129   ...   150

ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ АРТИШОКУ ЕКСТРАКТУ-ЗДОРОВ’Я У ПАЦІЄНТІВ З ХРОНІЧНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ПЕЧІНКИ

Скробач Н.В.1, Балан У.В.1, Грамідка Л.В.2, Станович Н.Є.2

Івано-Франківський державний медичний університет1, санаторій «Кришталевий палац», санаторій «Весна», м. Трускавець2


Причинами, які сприяють виникненню хронічних захворювань печінки, є віруси гепатиту В, С, D, G, а також токсичні фактори (алкоголь, промислові токсини, наркотики) та деякі лікарські препарати. При хронічних ураженнях печінки виникають порушення метаболічних процесів, білкового обміну (зниження синтезу білка та деяких факторів згортання крові, запально-некторичні зміни (порушення перекисного окислення ліпідів, виснаження ресурсів протективних антиоксидантів).

Метою дослідження було вивчення ефективності препарату артишоку екстракту-Здоров’я при лікуванні пацієнтів на хронічний гепатит і цироз печінки, а також холецистит.

Клінічні дослідження проведені у 25 хворих. Вік хворих від 22 до 58 років, 15 чоловіків і 10 жінок. Тривалість захворювання від 2 до 12 років.

Артишок екстракт -Здоров’я призначали по 1 капсулі 3 рази на день протягом лікування в стаціонарі з продовженням лікування на санаторно-курортному етапі.

До лікування у всіх пацієнтів відзначали прояви астено-вегетативного синдрому. Хворі скаржились на загальну слабість, зниження працездатності. Диспепсичний синдром виявлявся сухістю та гіркотою у роті, зниженням апетиту, відрижкою, метеоризмом, порушенням стільця. Хворих турбували біль та важкість в правому підребір’ї, особливо при порушенні дієти. У 38% хворих відзначено підвищення температури, у 51% -жовтяничність шкіри та видимих слизових оболонок. У 3 хворих виявлені телеангіектазії. У 18 хворих виявлено гепатомегалічний синдром, у 6 – помірно збільшена селезінка.

За даними лабораторних досліджень до лікування у 5 хворих виявлена помірно виражена анемія, у 12-підвищена ШОЕ. У всіх хворих відзначено помірне підвищення активності амінотрансфераз у сироватці крові, що обумовлено наявністю синдрому цитолізу і свідчить про ступінь активності хронічного гепатиту, у 14 –підвищення рівня білірубіну у сироватці крові та активності лужної фосфатази, що вказувало на наявність холестатичного синдрому.

При ультразвуковому дослідженні органів черевної порожнини у 18 хворих виявлено збільшення розмірів печінки, підвищення ехогенності її структури.

На підставі аналізу проведених клініко-лабораторних досліджень встановлено, що комплексна терапія з включенням артишоку екстракту-Здоров’я є ефективною у лікуванні хронічного вірусного гепатиту мінімальної та помірної активності, а також цирозу печінки. Позитивна клінічна динаміка спостерігалась у всіх хворих, нормалізація показників синдрому цитолізу та холестазу – у 68% і 42% пацієнтів відповідно, біліарної системи- у 46% випадків. При ультразвуковому дослідженні печінки також відзначена позитивна динаміка, на що вказувало зменшення дифузних змін у печінці, нормалізація її розмірів (58% хворих), покращення кінетичних характеристих жовчного міхура, зменшились явища гіпотонії жовчного міхура і не візуалізувалися згустки жовчі.

Під впливом артишоку екстракту-Здоров’я підвищується активність аргінази крові, що відзеркалює детоксикаційну функцію печінки, зменшується кількість малонового диальдегіду – кінцевого продукту перекисного окислення ліпідів мембран, що свідчить про збільшення резистентності гепатоцитів, і збільшується антиоксидантний захист крові.

Аналіз динаміки клініко-лабораторних даних свідчить, що включення артишоку екстракту-Здоров’я в комплексну терапію дискінезії жовчних шляхів, дало можливість досягти позитивних результатів у всіх пацієнтів, які брали участь у клінічному дослідженні.

Відповідно до фармакологічних особливостей артишоку екстракту-Здоров’я у проведеному дослідженні доведена ефективність препарату у пацієнтів з хронічним холециститом.

Артишок екстракт-Здоров’я не викликає побічних ефектів, добре переноситься хворими, успішно застосовується в реабілітаційному періоді лікуванні у санаторіях Трускавця у поєданні з водними процедурами.


МЕДИКАМЕНТОЗНЫЙ ГЕПАТИТ У ОНКОГЕМАТОЛОГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ: ПАТОГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕХАНИЗМЫ И КОРРЕГИРУЮЩАЯ РОЛЬ УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВОЙ КИСЛОТЫ

Скрыпник И.Н., Ворошилова Т.А., Невойт А.В.

ВГУЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава


В последние десятилетия отмечается увеличение гепатотоксических реакций при применении лекарственных препаратов. Так, с 1999 по 2002 годы в Великобритании и Германии зарегистрировано более 1000 лекарственных веществ, обладающих гепатотоксическим действием. Как правило, гепатит и холестаз развиваются через 5-90 дней после первого приема препарата. Актуальным является разработка эффективных методов профилактики и лечения токсических повреждений печени.

Цель работы – изучить биохимические механизмы повреждения печени при холестатическом типе медикаментозного гепатита и оценить при этом эффективность патогенетической терапии с использованием препарата урсодезоксихолевой кислоты (УДХК).

Обследовано 28 больных с холестатическим типом медикаментозного гепатита, который развился в результате программного курсового лечения острых гемобластозов, включающего препараты цитостатического ряда (циклофосфан, метотрексат, доксорубицин). Наряду с оценкой клинического течения токсического гепатита у больных определяли активность ферментов: щелочной фосфатазы (ЩФ), гамма-глутамилтранспептидазы (ГГТП), аргиназы, орнитиндекарбоксилазы (ОДК) и концентрацию билирубина в крови. Активность процессов перекисного окисления липидов (ПОЛ) и состояние антиоксидантной защиты оценивали по концентрации ТБК-реактантов и активности супероксиддисмутазы (СОД) крови соответственно.

Явления холестаза развивались у больных через 29,77,4 дня после применения вышеуказанных лекарственных средств. При этом отмечалось повышение в 3,6 раза концентрации билирубина, в 2,4 раза – активности ЩФ и в 5,1 раза активности ГГТП при нормальных значениях АлАТ и АсАТ. У больных токсическим гепатитом снижается детоксическая и белковосинтетическая функции печени (активность аргиназы и ОДК в крови уменьшилась в 1,8 и 2 раза соответственно), активируются процессы ПОЛ (концентрация ТБК-реактантов повысилась в 4,7 раза) на фоне снижения антиоксидантной защиты (активность СОД крови уменьшилась в 3,2 раза).

Всем больным в качестве патогенетической терапии назначалась УДХК (урсосан) в дозе 10 мг/кг/сут, с целью коррекции диспепсических явлений – креон. УДХК, встраиваясь в фосфолипидный слой мембран, способствует мембраностабилизации, усиливает секреторную активность гепатоцитов, способствуя индукции гидрокарбонатного холереза, снижению содержания в желчи гидрофобных желчных кислот.

На фоне лечения УДХК (урсосаном) на 21-й день отмечалось значительное уменьшение явлений кожного зуда, снижение показателей холестаза: уменьшилась концентрация билирубина (25,22,3 мкмоль/л против 68,54,5 мкмоль/л; р0,05), активность ЩФ (168,79,3 ЕД/л против 299,614,7 ЕД/л; р0,05), ГГТП (74,711,5 ЕД/л против 287,318,3 ЕД/л; р0,05). При этом повысилась активность аргиназы (1,180,2 ммоль/л/ч против 0,770,16 ммоль/л/ч; р0,05), ОДК (1,50,2 нкат/л против 0,980,2 нкат/л; р0,05), снизилась интенсивность процессов ПОЛ (концентрация ТБК-реактантов уменьшилась с 2,230,13 мкмоль/л против 0,70,12 мкмоль/л; р0,05) на фоне повышения антиоксидантной защиты (активность СОД крови 2,40,14 УЕ/мл против 0,990,13 УЕ/мл до лечения; р0,05).

Вывод. УДХК (урсосан) – препарат выбора для лечения медикаментозного гепатита с холестазом, являясь безопасным средством плеотропного действия с высоким профилем безопасности.