Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії Унавчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закон

Вид материалаЗакон

Содержание


Розділ 9. Дедуктивні умовиводи (продовження)
Суто умовні та умовно-категоричні міркування
Розділово-категоричні і умовно-розділові (дилеми) міркування
Подобный материал:
1   ...   44   45   46   47   48   49   50   51   52

Розділ 9. Дедуктивні умовиводи (продовження)


1. Визначте вид силогізму, його модус, складіть формулу і пере­вірте, чи правильно він побудований:

а) "Якщо виявлені в автомобілі сліди крові наложать дружині власника автомобіля, то група крові цих слідів і група крові влас­ника автомобіля має бути однаковою. Ллє група крові не збігаєть­ся. Отже, сліди крові в автомобілі не є кров, що належить дружині володаря автомобіля";

б) "Якщо у цьому випадку має місце нещасний випадок, то по­терпіла була б у пальті і взута. Ллє потерпіла була без пальта, без панчіх, без черевиків. Отже, у цьому випадку для нещасного випад­ку не могло бути місця";

в) "Якщо в цьому випадку мало місце самогубство, то мала б бути певна траєкторія польоту шроту. Якщо траєкторія польоту шроту була якоюсь, то мають бути сліди пострілу на певній висо­чині навколишніх дерев. Отже, якщо в цьому випадку мало місце самогубство, то мали бути сліди пострілу на певній височині навко­лишніх дерев";

г) "Якщо частини предмета є частинами одного й того ж пред­мета, то їхній рельєф збігається. Рельєф цих частин предмета збігається. Отже, вони є частинами одного й того ж предмета";

д) "Якщо присуд не обґрунтований, то його відмінять. Цей при­суд відмінено, отже, він не обґрунтований";

є) "Якщо обвинувачуваний був удома, то він не міг у той же час бути на місці скоєння злочину. Ллє обвинувачуваного не було вдо­ма. Отже, він був на місці скоєння злочину";

є) "Викрадений мідний дріт могли купити або приватна особа, або держпідприємство, або держустанова. Встановлено, що ні держ-нідприсмство, ні держустанова мідного дроту не ііридбавали в цей час. Отже, викрадений мідний дріт купив хтось із приватних осіб".

2. Чи будуть істинними висновки, здобуті за схемами:

а) Якщо не А, то В

А Отже, В;

б) Якщо А, то не В

не В

Отже, не А;

в) 5 є або Рх, або Рг, або Р3,

8 не є Р,

Отже, Я є Р2.

3. Чи можливі висновки із таких засновків:

а) "Якщо особа не мала доступу до місця, де було скоєно злочин, то вона могла залишити відбитки пальців рук тільки під час скоє­ння злочину". "Обвинувачуваний мав доступ до місця скоєння зло­чину". Отже, ...;

б) "Якщо пояснення підсудного про його невинність судом не спростовані, то присуд у справі не може бути визнаний обґрунтова­ним". Отже, ...;

в) "Під час визначення розміру відшкодування за шкоду суд не має права застосовувати принципи змішаної відповідальності, якщо вина потерпілого в нещасному випадку не установлена". "Суд зас­тосовував принцип змішаної відповідальності". Отже, ....

4. Визначте вид умовиводу, напишіть його формулу і перевірте правильність побудови:

а) "Формула: "Щось можна вважати доведеним, хоч і наявні якісь нерозумні сумніви" — ганебна, оскільки містить непримирен­не внутрішнє протиріччя. Лбо внутрішнє суддівське переконання, і тоді немає сумнівів, оскільки переконання і сумнів — поняття, що виключають одне одного, або сумнів (байдуже який), і тоді не може бути внутрішнього переконання. Третього немає";

б) "Правовідногаення — це відношення вольове. Угоди є право­відносинами. Договори — угоди, а заповіт — договір. Отже, заповіт — це відношення вольове";

в) "Будь-який злочин підлягає кримінальному покаранню, але провина — не злочин";

г) "Якби він не був на місці скоєння злочину, то не залишив би слідів свого взуття. Ллє сліди його чобіт там знайдені";

д) "Він не був на місці скоєння злочину, оскільки ніяких своїх слідів він там не залишив".

5. Наведіть приклади діалем, полісилогізмів і ентимем, здобу­тих від різних видів умовиводів (категоричних, умовних і розпо­дільних).


СУТО УМОВНІ ТА УМОВНО-КАТЕГОРИЧНІ МІРКУВАННЯ


2. Чи можуть міркування, наведені в розповідях В. Білібі-на — російського письменника початку XX ст., вважатися суто умовними?

• Якби на світі не існувало Сонця, то треба було б постійно палити свічки і гас.

Якби треба було постійно палити свічки і гас, то чиновни­кам було б недостатньо їх платні і вони брали б хабарі.

Отже, чиновники не беруть хабарів тому, що на світі існує Сонце.

• Якби бики та кури ходили б засмаженими, то не потрібно було б запалювати плити і, отже, було б менше пожеж.

Якби було менше пожеж, страхові товариства не підвищили б так жорстко страхову премію.

Отже, страхові товариства підвищили так жорстко страхову премію тому, що бики і кури не ходять засмаженими.

3. Побудуйте міркування у формі суто умовного силогізму. Запишіть їх у вигляді формули логіки висловлювань:

• При розслідуванні справи про масове падіння худоби шля­хом розтину кожної тварини було встановлено, що причиною падіння було виснаження організму тварин, подальше розслі­дування показало, що причиною виснаження була нестача кормів, причиною ж нестачі кормів було їх розкрадання і роз­базарювання;

• При розслідуванні причин пожежі в гастрономі було вста­новлено, що за декілька місяців до пожежі там був проведений капітальний ремонт. Зробили нову електропроводку, заново склапи печі та димоходи. До того ж нічні роботи були доручені людині, яка не мала достатньої кваліфікації у цій справі, клад­ку димоходу він провів із поганою перев'язкою швів, застосу­вав неякісній розчин. Усе це призвело до послаблення міцності димоходу, в якому з'явилися щілини. У день пожежі був силь­ний мороз і піч підсилено топилася ящичною тарою, яка ство­рює довге іскристе полум'я, через щілини димоходу гарячі па­ливні гази, а можливо, й іскри подіяли на конструкції перекриття. Горіння, яке спочатку протікало у вигляді тління, дов­гий час могло залишатися непомітним, тому що дим потрапляв на горище, де він розвіювався. Пожежу помітили значно пізніше, коли горіння набуло відкритого характеру;

• У процесі розслідування обставин смерті К. було встанов­лено, що квартирні двері були зачинені на ключ. Інших ключів, що належали К., у квартирі не було. Пристрій замка не дозво­ляв зачинити двері без ключа. Отже, двері зачинили зовні, у той час, як К. залишився у квартирі. Це міг зробити тільки Р., котрий останнім виходив із квартири.

4. У наведених міркуваннях покажіть, до якого виду вони належать. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні наявна помилка, з'ясуйте яка і чому.

• Якщо людина не винна, то її виправдовують. Дану люди­ну не виправдали. Отже...;

• Якщо підсудний не є винним, то його виправдовують. Підсудний не є винним. Отже...;

• Якщо вода нагрівається, то вона випаровується. Вода на­грівається. Отже...;

• Якщо на полі стоїть опудало, то сторож спить спокійно. Сторож спить спокійно. Отже...;

• Якщо людину позбавти останньої надії, то вона занепаду духом. Н. занепав духом. Отже...;

• Якщо урок важкий, то учні його погано засвоюють. Даний урок учні погано засвоїли. Отже...;

• Якщо бухта замерзне, то кораблі не зможуть заходити в неї. Кораблі не можуть заходити в бухту. Отже...;

• Якщо потягу загрожує небезпека, то стрілочник виходить з червоним ліхтарем. Стрілочник не вийшов з червоним ліхта­рем. Отже...;

• Якщо у людини є совість, вона визнає свої помилки. Ця людина не визнає своїх помилок. Отже...;

• Якщо кожний день пити каву, то рано чи пізно до голови прийде хороша ідея. Ця людина п'є каву кожного дня. Отже...;

• Якщо бувають сильні морози, то хліб гине. Хліб загинув. Отже...;

• «Легко людині, якщо вона повна Тобою; я не повен То­бою і тому є тягарем для себе» (Августин Блаженний);

• Кримінальна справа може бути порушена тільки в тих Випадках, коли мають достатні дані, які вказують на наявність Складу злочину. Дії В. мають такі ознаки. Отже, кримінальна справа проти В. може бути порушена;

• Якщо X. — великий драматург, то його твори ставляться в .Театрах. Твори X. ставляться в театрах. Отже, X. — великий драматург;

• Це міркування скоріше за все не є доведенням, тому що Його засновки хибні, а у випадку доведення вони повинні бути Істинними;

• Якщо вирок не обгрунтований, то він буде відмінений. Даний вирок відмінений. Отже, він не обгрунтований;

• Якщо обвинувачений був у себе вдома, то він не був на місці злочину. Але обвинуваченого не було вдома. Отже, він був на місці злочину;

• Якщо не розв'язувати задачі, то оволодіти логікою не­можливо. А ти задачі не розв'язуєш. Отже...;

• Палити — здоров'ю шкодити. Він не шкодить своєму здо­ров'ю. Отже...;

• «— ...Ти злий?

— Ні. Навіщо?

— А, на мою думку, хто злий, той і дурний. Я ось теж не їлий. Отже, ми обидва з тобою не дурні будемо» (М. Горький);

• «Ти говориш, ми повинні вважати себе щасливими, що ми не знаємо цього брехливого, мерзотного світу з його брехли­вими, мерзотними людьми. Мабуть, я одна з нещасних, бо я ж то знаю цей брехливий, мерзотний світ з його брехливими, мерзотними людьми» (Шолом Алепхем «Мій перший роман»).

5. Визначте модус умовно-категоричного міркування, запишіть його у вигляді формули:

• Якщо обвинувачений займався шахрайством, він повинен бути притягненим до кримінальної відповідальності. Обвину­вачений А. займався шахрайством. Отже, він повинен бути притягненим до кримінальної відповідальності;

• Кримінальна справа не може бути порушена, якщо відсутній склад злочину. Склад злочину відсутній. Отже, кримінальна справа не може бути Порушена;

• До складу суду, який розглядає кримінальну справу, не можуть входити особи, які є родичами. Р. та М. не можуті, увійти до складу суду, тому що вони родичі;

• На початку судового слідства заява не оголошувалася, отже, по даній справі проводилося попереднє слідство або дізнання, оскільки відповідно до ст. 297 КПК України судове слідство починається оголошенням заяви потерпілого, якщо попереднє слідство або дізнання по справі не проводилися.

6. Зробіть висновок із засновків за одним із модусів умов­но-категоричного міркування:

• Якщо особа винна у вчиненні злочину, то вона підпадає під кримінальну відповідальність й покарання. В. винний у вчиненні злочину. Отже...;

• Вирок не може бути залишений у силі, якщо об'єктивніш свідчень свідків викликає сумнів. Вирок по справі К. може бути залишений у силі. Отже...;

• Одна й та сама особа не може бути захисником обвинувачених, якщо інтереси одного з них суперечать інтересам іншого. Інтереси обвинуваченого К. суперечать інтересам обвину­ваченого М. Отже...;

• Якщо суд прийде до висновку про підробку документа, він усуває його з числа доказів. Даний документ не усунуто з числа доказів. Отже...

7. Чи можна отримати достовірне знання із наведених засновків?

• Суддя не може брати участі в розгляді справи, якщо він є потерпілим. Суддя Н. не є потерпілим. Отже...

• Суддя не може брати участі в розгляді справи, якщо він брав участь у даній справі як експерт. Суддя А. може брати участь у розгляді даної справи. Отже...

• Якщо обвинувачений займався контрабандою, то він по­винен бути притягненим до кримінальної відповідальності за ст. 70 КК України. Але К. контрабандою не займався. Отже...

• Якщо обвинувачений займався контрабандою, то він по­винен бути притягнений до кримінальної відповідальності за ст. 70 КК України. К. повинен бути притягнений до кримі­нальної відповідальності за ст. 70 КК України. Отже...

8. Розгляньте такий засновок: «Якщо він не знає законів, то він не може діяти правильно». Визначте, які висновки із наведених нижче є правильними:

• Він діяв правильно, отже, він знає закони;

• Він знає закони, отже, він зможе діяти правильно;

• Він не знає законів, отже, він не зможе діяти правильно;

• Він не зміг діяти правильно, бо не знав законів.

9. Визначте, які із запропонованих умовно-категоричних іркувань є правильними:

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. У лцієї людини температура не підвищена. Отже, вона не хвора;

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. У цієї людини температура підвищена. Отже, вона хвора;

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. Дя людина не хвора. Отже, у цієї людини не підвищена температура;

• Якщо в людини підвищена температура, то вона хвора. Ця людина хвора. Отже, у цієї людини підвищена температура.

10. Відновіть умовно-категоричні міркування з наведених юнтекстів:

• Н. не був на місті злочину, оскільки у нього є алібі;

• Оскільки Н. намагався заховати речі, ясно, що він їх украв;

• Якщо б він не був злочинцем, то напевно був би порядною людиною. Але його «порядність» вже бачили;

• Якщо б я не пам'ятав, що це за предмет, то я б не зміг його знайти.

11. Проаналізуйте наведені тексти. Виділіть умовні та умовно-категоричні міркування. Якщо міркування наведені не пов­ністю, то відновіть їх:

• «Якщо боги існують, то вони живі істоти. Отже, вони повинні мати почуття. Якщо вони мають почуття, то повинні відчувати не тільки солодке, але й гірке. Будучи незадоволеним деякими відчуттями, бог буде здатним до сприйняття турботи, зміни до гіршого. Отже, він тлінний. Звідси випливає, що він — не бог» (Карнеад);

• «Що змінюється, те руйнується і, отже, гине» (Лукрецій їит Кар);

• «Філософи стверджують, що вони шукають; отже, вони ще не знайшли» (Тертулліан).

• «Якщо все трапляється за попередніми причинами, то отже, все трапляється в силу природного, безперервного зчеп лення і сплетення причин; і якщо це так, то усім крутить не обхідність. А якщо це вірно, ніщо не в наших силах. У дійснос: ж дещо в наших силах. А якщо б все звершувалося долею, т це означало б, що все трапляється за попередніми причинами (Карнеад);

• «Життя дароване мені як милість, отже, я можу повернуті його, коли воно перестане бути благодіянням: якщо припи няється причина, повинна припинитися і дія» (Монтеск'є);

• «Я уявляв собі так, що Ти, Великий, на безкрайньом просторі; звідки проймаєш великий світ... У такому випаду найбільша частина землі отримала б найбільшу частину Тебе, і менша — меншу... Насправді це не так...» (Августин Блажен ний); «І навіщо багато говорити про те, що Божественна сутністі не може стати гіршою? Якщо б могла, то Бог не був би Богомі (Августин Блаженний); • «Погіршення приносить шкоду: якщо б воно не зменшува ло доброго, воно б шкоди не приносило» (Августин Блаженний);

• «Мама вчила мене, щоб я кинув одного з вас у воду і оскільки ти говориш, що тобі хочеться у воду, ясно, що тобі ні хочеться у воду. То стрибай же в каламутну воду річки Амазонки. Живо!» (Р. Кіплінг «Звідки взялися броненосці»);

• «Одного разу при світлі місяця Ходжа виймав відро з криниці, і побачив він, що у криницю впав місяць. Щоб ви­тягнути місяця, він прив'язав до мотузка гак і спустив його вниз. Випадково гачок зачепився за камінь, і коли він сильне потягнув мотузок, гачок зірвався, а Ходжа впав на спину. Він підняв очі на небо і побачив, що місяць там. «Ну, слава Госпо­ду, помучився я немало, але місяць повернувся на небо» (Анек­доти про Ходжу Насреддіна);

• «На цей раз вона знайшла на столі невелику пляшечку, до горлечка якої була прикріплена, паперова етикетка з написом «Випий мене»... Добре сказати — «Випий мене», але розумна маленька Аліса зовсім не хотіла робити це поспіхом.

— Ні, я подивлюся спочатку, — сказала вона, — написано там «отрута» чи «ні», оскільки вона часто читала веселі розповіді про дітей, які згоріли або яких з'їли дикі тварини, і про інші неприємні речі, що трапляються з дітьми, бо вони цінували прості правила, яким їх вчили їхні друзі: наприклад, що розжарена кочерга обпече вас, якщо ви будете тримати її дуже довго, що, якщо ви поріжете палець ножем дуже глибоко, з нього піде кров, і Аліса ніколи не забувала, що якщо ви занадто багато п'єте із пляшечки, на котрій написано «отрута», то це напевне розладнає вам шлунок раніше чи пізніше.

Але на цій пляшечці не було написано «отрута», тому Аліса відважилася і покуштувала те, що в ній було, і знайшовши його дуже приємним, вона швидко покінчила з ним» (Л. Керролл «Аліса в Дивосвіті»).

12. Одного разу в присутності Конан Дойла зайшла розмова про одного есквайра. Коли автора славнозвісних детективів по­прохали висловити свою думку, то він відразу ж відповів:

— Готовий заприсягтися, що цей есквайр негативно ставився до м'ясних пудингів.

— Яке тонке спостереження, — вигукнули присутні, — але як ви здогадалися, сер Артур?

— Тільки за допомогою дедукції, — скромно пояснив Конан Дойл, — на смокінгу цього джентльмена не було масних плям.

Відновіть міркування Конан Дойла повністю.

13. Чи випливає з висловлювання апостола Павла те, що невіруючі не врятуються?

«Бо, якщо устами твоїми будеш сповідувати Іісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив його з мертвих, то врятуєшся» (Посл. до Римлян 10:9).

14. Що ви можете сказати про Цезаря, Івана IV і Чезаре Ііорджіа на основі наведених текстів?

• Якщо б Цезар був забобонним, то він поступився б про­ханням Кальпурнії не йти до сенату. Якщо б він був обереж­ним, то він прогнав би Брута. Але Цезар не поступився про­ханням Кальпурнії і не прогнав Брута;

• Якщо б Іван IV був злим за природою і не турбувався про інтереси держави, то він не заборонив би оприччини. Але, як відомо, він заборонив оприччину;

• «Чезаре Борджіа переміг би будь-які труднощі, якщо б його не тіснили з обох боків ворожі армії або не доймала хвороба» (Н. Макіавеллі «Государ»).


РОЗДІЛОВО-КАТЕГОРИЧНІ І УМОВНО-РОЗДІЛОВІ (ДИЛЕМИ) МІРКУВАННЯ


1. Покажіть у поданих міркуваннях, до якого виду вони належать. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні наявна помилка, з'ясуйте яка і чому.

• Люди сприяють або протидіють ходу історії. Ця людина не протидіє ходу історії. Отже...;

• Діяння, яке карається, може бути або злочином, або про­ступком, або крадіжкою майна. Дії К. кваліфіковані як крадіж­ка майна. Отже, вони не є ні злочином, ні проступком;

• Підпис на договорі міг бути виконаний самим П., Н. або А. Встановлено, що ні Н., ні А. не ставили підпис на договорі. Отже...;

• Обвинувачений може бути або виконавцем, або організ: тором. Обвинувачений є організатором злочину, який був здійснений. Отже...;

• На складі, де працювали Іванов, Петров і Сидоров, було вчинено підпалення. Відомо, що Іванов був у відрядженні, а Сидоров у цю ніч був дуже п'яним. Отже, підпаленя вчинив Петров;

• Наполеон або зміцнював свою владу, або турбувався про інтереси держави. Відомо, що Наполеон турбувався про інтере­си держави. Отже, він не зміцнював свою владу;

• «... Або погіршення не приносить шкоду — чого бути не може — або — і це цілком зрозуміло — все, що погіршується, втрачає добро» (Августин Блаженний);

• Ця жінка йому мати або дружина. Ця жінка йому дружи­на. Отже...;

• Він хворий або бідний.Він хворий. Отже...;

• Ці ліки або корисні, або шкідливі. Вони корисні. Отже...;

• Шлях комети є або еліпс, або парабола, або гіпербола. Шлях даної комети не може бути ні параболою, ні гіперболою. Отже...;

• Ця дія або дозволена, або заборонена. Вона не дозволе­на. Отже...;

• Усяка реформа розумна або некорисна. Реформи кабінету Г. були некорисні. Отже...;

• Лінії бувають або прямі, або криві, або ламані. Дана лінія ні крива, ні ламана. Отже...;

• Хребетні тварини є або ссавцями, або птахами, або риба­ми, або плазунами. Дана тварина не є ні ссавцем, ні птахом, ні плазуном. Отже...;

• Відповідно до ст. 236 КПК України санкція прокурора на арешт може бути оскаржена заарештованим, його захис­ником, законним представником у районному (міському) суді за місце-знаходженням прокурора, який дав санкцію на арешт. Заарештований Н. за певних обставин не може оскаржити санкцію прокурора на арешт. Отже...;

• Н., винний у крадіжці, повинен бути покараний позбав­ленням волі на термін до двох років або виправними роботами на той же термін. Н. був позбавлений волі на термін до двох років. Отже...;

• У робітниці кондитерської фабрики при затриманні після закінчення зміни біля виходу з прохідної було знайдено де­кілька кілограмів цукру. Ця крадіжка могла бути вчинена без допомоги інших осіб, але вона також може свідчити й про групове розкрадання за участю робітників охорони або мате­ріально-відповідальних осіб фабрики. Встановлено, що робі­тницю без перешкоди пропустив через прохідну черговий нахтер. Отже...

2. Визначте модус розділово-категоричного міркування. За­пишіть його у вигляді формули логіки висловлювань.

• Злочин може бути вчинений умисно або з необережності. Злочин, вчинений А., є умисним. Отже, він не може бути злочином вчиненим з необережності;

• За ст. 212 КПК України попереднє слідство закінчується складанням обвинувального висновку або постанови про закриття справи чи постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходін медичного характеру.

Попереднє слідство по даній справі закінчилося складанням обвинувального висновку. Отже, воно не могло закінчитися накладанням постанови про закриття справи, ні скла- данням постанови про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру;

• За ст. 327 КПК України вирок суду може бути обвинувальним або виправдувальним. Поданій справі може бути винесений обвинувальний вирок. Отже, він не може бути ви правдувальним.

3. Чи можна отримати достовірне знання із наведених засновків? Обгрунтуйте відповідь.

• Н. міг подати письмову або усну скаргу. Н. не подав письмової скарги. Отже...;

• Співучасниками злочину поряд з виконавцями визнають­ся організатори, підмовники і посібники. В. був організатором злочину. Отже...;

• Крадіжку могли вчинити або А., або В., або С. Але крадіж­ку вчинив А. Отже...;

• Крадіжку могли вчинити або А, або В, або С. Встановле­но, що ні А., ні В. її не вчиняли. Отже...;

• Угоди можуть бути односторонніми, двосторонніми й ба­гатосторонніми. Ця угода — одностороння. Отже...;

• Угоди можуть бути односторонніми або двосторонніми. Ця угода не є двосторонньою. Отже...

4. Побудуйте міркування у формі розділово-категоричного силогізму.

• Вранці завідуючий магазином Б. зателефонував до уп равління торгівлі та в районний відділ міліції й повідомим про те, що у службовому приміщенні магазину розбите вікно й вчинена крадіжка товару на велику суму. Після огляду місця події слідчий прокуратури висунув версію про інсценування крадіжки Б. Головним, що свідчило на користь цієї версії, була сумнівна можливість крадіжки через отвір у ґратах товару на таку велику суму (металеві ґрати, які закривали вікно з внутрішнього боку приміщення, пошкодження не мали). Разом із цим не виключалося, що крадіжку могли вчинити сто­ронні люди. Для з'ясування питання, чи може людина крізь розчинене вікно та непошкоджені ґрати викрасти товари зі службового приміщення, був проведений слідчий експери­мент. Результати експерименту довели, що злочинець міг викрасти крізь вікно деяку кількість товару лише зі стелажа, що знаходився поблизу, а дістати крізь вікно щось з інших стелажів виявилося неможливим. Наявність пилу та павути­ни на прутах гратів також ставило під сумнів правдоподібність заяви Б. про крадіжку товару крізь розбите вікно.

У результаті перевірки версії про розкрадання, яку вчинив Б., інсценувавши крадіжку, він був повністю викритий у сис­тематичному розкраданні державного майна. Б. зізнався в інсце­нуванні крадіжки з метою приховання нестачі товару;

• Можна припустити, що вбивство А. було вчинене з метою пограбування. Але це здавалося малоймовірним, оскільки А. був одягнений погано і коштовностей при собі не мав. Вбив­ство могло бути вчинене з помсти. Але люди, які знали А., характеризували його як чоловіка скромного, тихого. Останні три роки він працював сторожем при школі і не мав ніяких сварок.

Ці обставини робили більш імовірним припущення, що вбивство було вчинене із хуліганських мотивів. Звертало на себе увагу також те, що напад відбувся на одній із головних вулиць міста, поблизу кінотеатру та відділу міліції;

• При розслідуванні справи про вбивство провідниці вагону І. слідчий припустив, що вбивство було вчинене або знайомим потерпілої, або провідником іншого вагону, який був у тому ж поїзді, або ким-небудь з інших робітників залізничного транспорту. Проникнення до вагону в нічний час сторонніх осіб було малоймовірним. Тим паче, що перед від'їздом провідники були спеціально проінструктовані.

Було встановлено, що вбивство вчинене на ділянці дороги між станціями Р. та К. і що в поїзді ще чотири провідники 3., Б., Н. і С.

Припущення про те, що Д. була вбита провідником 3., яке було спочатку дуже правдоподібним, у ході розслідування не підтвердилося. Участь у цьому злочині провідниці С. виклю­чалася, оскільки вбивство супроводилося замахом на зґвалту­вання. Версія про вчинення цього злочину провідником Б., враховуючи його похилий вік і відносно слабке здоров'я, була малоймовірною. Не знайшла підтвердження також версія про вбивство Д. її знайомими.

5. «Геній і злодіяння речі несумісні», — пише О. Пушкін у «Моцарті і Сальєрі». Це можна виразити у вигляді висловлю­вання: «Людина може бути або генієм, або злодієм, але не тим та іншим разом».

Які з наведених висновків із цього положення зроблені правильно, які неправильно і чому:

• Моцарт — геній. Отже, Моцарт — не злодій;

• Сальєрі — не геній. Отже, Сальєрі — злодій;

• Моцарт — не злодій. Отже, Моцарт — геній;

• Сальєрі — злодій. Отже, Сальєрі — не геній.

6. Вкажіть, до якого виду належать подані міркування. Де немає висновку, зробіть його. Якщо в міркуванні наявна по­милка, з'ясуйте її.

• Якщо студент спить на лекціях, то він не знає логіки. Якщо студент спить вдома, то він не знає логіки. Студент спить або на лекціях, або вдома. Отже, студент не знає логі­ки;

• Якщо підеш направо, коня втратиш. Якщо підеш наліво, голову втратиш. Треба йти направо чи наліво. Отже, змуше­ний загубити або коня, або голову;

• Якщо студент знайшов 50 доларів, то він влаштує вечір­ку з друзями. Якщо студент знайшов 50 доларів, він запро­сить свою дівчину до театру. Але студент не влаштував вечір­ки і не ходив з дівчиною до театру. Отже, студент не знайшов 50 доларів;

• Якби я був багатим, то купив би собі автомобіль. Якби я був міністром, то мені дали б державний автомобіль. Але у мене немає ні особистого, ні державного автомобіля. Отже, я не багатий і не міністр;

• Якщо злочинці є душевнохворими, то вони повинні бути ізольовані від суспільства. Якщо злочинці — нормальні люди, то вони повинні бути покарані. Отже...;

• Якби він був розумний, то він побачив би свою помилку; і якби він був щирим, то визнав би її. Але він або не бачить своєї помилки, або не визнає її. Отже...;

• Якщо людина скупа, то вона накопичує гроші. Якщо людина бережлива, то вона витрачає їх помірно. Ця людина не накопичує гроші і не витрачає їх помірно. Отже...;

• Якби я був не злопам'ятний, то я забув би образу. Якби я був добрий, я вибачив би образу. Але я не забув образу і не вибачив її. Отже...;

• Якщо кому-небудь призначено вилікуватися, то ліки марні. Якщо кому-небудь не призначено вилікування, то ліки марні. Але людині призначено вилікуватися або не вилікуватися. Отже...;

• Якщо наука повідомляє корисні факти, то вона заслуговує на увагу. Якщо наука тренує розумові здібності, то вона заслу­говує на увагу. Але кожна наука або повідомляє корисні фак­ти, або тренує розумові здібності. Отже...;

• Якщо ви хочете успішно скласти іспит з логіки, то вам потрібно регулярно розв'язувати логічні задачі. Якщо ви хо­чете успішно скласти іспит з логіки, то ви повинні блискуче знати теорію. Але ви або нерегулярно розв'язували логічні задачі, або не знаєте блискуче теорію. Отже...;

• Якщо алібі засвідчене родичами обвинуваченого, то він сам його вигадав. Якщо алібі засвідчене друзями обвинуваче­ного, то він сам його вигадав. Але алібі обвинуваченого засвід­чене або друзями, або родичами обвинуваченого. Отже, він сам його вигадав;

• Якщо учень любить вчитися, то йому не потрібне заохо­чення. Якщо він відчуває відразу до навчання, то заохочення марне. Але учень або любить вчитися, або відчуває відразу до навчання. Отже...;

• Якби Наполеон був великою людиною, то він був би ослідовним у своїх діях. Якби Наполеон був великою людиною, то поводив би себе пристойно на своєму острові, але

відомо, що він не був послідовним у своїх діях, або не пово­див себе пристойно на своєму острові. Отже...;

• Якщо А. винний у завідомо незаконному арешті, то його дії повинні бути кваліфіковані за ч. 1 ст. 173 КК України; якщо він винний у завідомо незаконному затриманні, то він повинен бути притягнутим до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 173 КК України. Але в діях А. немає складу злочину, передбаченого ч. 1 і ч.2 ст. 173 КК України. Отже...;

• Якщо заява про злочин є усною, то вона вноситься до протоколу, який підписується слідчим, прокурором або суд­дею, які прийняли заяву; якщо заява є письмовою, то вона повинна бути підписана особою, від якої виходить. Але заява про злочин може бути або усною, або письмовою. Отже...;

• При розслідуванні справи про вбивство слідчий прийшов до висновку, що вбивство з метою пограбування в даному ви­падку виключається. Про це свідчить наявність одягу вбитого, коштовностей та грошей. Припущення про те, що злочинцю перешкодили пограбувати вбитого, також не знаходило підтвер­дження: на місці злочину були сліди перетягнення трупа від місця вбивства; шарф, кепка і носовичок були сховані в одну із труб, яка трапилася поблизу; були також сліди пальців люди­ни, яка брала сніг, імовірно для того, щоб помити руки. Все це дозволяло зробити висновок, що злочинцю ніхто не перешкод­жав і він не квапився залишити місце вбивства;

• Якщо президент підпише законопроект, він втратить підтримку профспілок. Якщо ж президент накладе вето на да­ний законопроект, він втратить довіру підприємців. Президент або підпише законопроект, або накладе на нього вето. Отже...

7. Проаналізуйте наведені міркування, реконструюйте умов­но-розділові міркування, що в них містяться, і спробуйте з'я­сувати, чи є в них помилки:

• Якщо жінка, з якою ви одружуєтеся, красива, вона викли­кає ревнощі, якщо некрасива — стає неприємною. Отже, не слід одружуватися;

• Або наша душа загине разом із тілом, і тоді ми будемо не здатні сприймати біль, або, якщо наша душа переживе тіло, вона буде більш блаженною, ніж в тілі. Отже, не слід боятися смерті;

• «Якщо вмер Сократ, то він вмер або коли жив, або коли вмер. Якщо — коли жив, тоді він не вмер, тому що одна й та сама людина жила б і була б мертвою. Але й не тоді, коли имер, бо він був би двічі мертвим. Отже, Сократ не вмер» (Секст- Емпірік);

• «Якщо смерть — це перехід у небуття, то вона благо. Якщо смерть — це перехід в інший світ, то вона благо. Смерть — це перехід у небуття або інший світ. Отже, смерть — це благо» (Сократ);

• Декілька років тому Британське адміралтейство зверну­лося до міністра фінансів з проханням виділити 18 шилінгів у місяць на харчування кота, який оберігає документи від ми­шей. Міністр відповів так: «Якщо в адміралтействі є миші, то гроші на харчування кота не потрібні, оскільки він може їсти мишей. Якщо миші в адміралтействі відсутні, тоді гроші також не потрібні, бо нема чого тримати кота». (Закінчіть міркуван­ня).

• Молодий афінянин звернувся до Сократа за порадою, чи потрібно йому одружитися? Сократ відповів: «Якщо тобі попа­деться добра дружина — ти будеш щасливим винятком, якщо погана — то будеш, як і я, філософом. Але тобі попадеться добра або погана дружина». Присутній при цьому афінянин похилого віку сказав: «Але моя дружина ні добра і не погана». Сократ відповів: «Виходить, добра». (Закінчіть міркування);

• «Людині, яка запитала Діогена, коли потрібно снідати, він відповів: «Якщо ти багатий, то коли захочеш, якщо бідний, то коли зможеш» (Діоген);

• «Чи є щастя у світі? Ні. Якщо мета, яку ставить людина, Не досягнена, якщо бажання не здійснене — людина нещас­лива. Але якщо досягнені — людина пересичена, приходить ійеминуче розчарування і неминуче виникає питання: а що ж далі?» (Шопенгауер);

• «Щоб з тобою не трапилося, воно визначено тобі на віку. Або царює неминуча доля і нездоланна закономірність, або милостиве провидіння, або безособовий сліпий випадок. Якщо царює неминуча доля, навіщо ти намагаєшся протистояти їй? Якщо царює провидіння, милість якого можна заслужити, — будь гідним божественної допомоги. Якщо ж царює безладний випадок хаосу, маєш керівника в самому собі — свій дух» (Марк Аврелій);

• Віра або істинна, або хибна. Якщо вона вимисел, отже, добропорядна людина, монах або пустельник даремно загу­били шістдесят років життя, і тільки, — більше їм нічого не загрожує. Але якщо вона заснована на істині, то людину по­рочну очікує страшна доля... Тому, навіть припускаючи, що віра менш істинна, ніж це вважають, людина все одно не може обрати шлях більш рятівний, ніж шлях добропоряд­ності» (Лабрюйєр).

8. У славнозвісного на всю Грецію вчителя мудрості Протагора був учень Еватл. Про платню за навчання вони домо­вилися так. Якщо Еватл виграє свій перший судовий процес, він заплатить своєму вчителю. У протилежному випадку пла­тити не буде. Після закінчення навчання Еватл звернувся до суду з проханням звільнити його від платні, міркуючи так: якщо суд звільнить мене від платні за навчання, я платити не буду. Якщо не звільнить, я також платити не буду, оскільки я не виграв судового процесу. Але я або виграю судовий про­цес, або не виграю його. Отже, я платити не буду.

Протагор відповів йому іншою дилемою з тією ж самою структурою, але протилежним висновком: платити будеш! Як він це зробив?

9. Іноді дилему можна спростувати, протиставивши їй іншу дилему протилежного змісту. Так, одна афінянка, за Арістоте-лем, переконувала свого сина: «Не втручайся в суспільні спра­ви; тому що, якщо ти будеш говорити правду, то тебе знена­видять люди; якщо ж ти говоритимеш неправду, то тебе зне­навидять боги». Проти її дилеми Арістотель придумав запе­речення: «Я повинен брати участь у суспільних справах; тому що, якщо я буду говорити правду, то мене любитимуть боги, а якщо я говоритиму неправду, то мене любитимуть люди».

Формалізуйте наведені міркування, визначте, чи є вони дедуктивними. Як можна показати їх несумісність?