Проценко Ніна Федорівна, викладач правових дисциплін, спеціаліст вищої категорії Унавчально-методичному посібнику висвітлюються комплексно питання про закон

Вид материала

Закон

Содержание Запитання до розділу Короткий термінологічний словник Зміст поняття Логіка - наука, що вивчає форми (схеми, способи, структури) правильних міркувань; теорія форм правильних міркувань. Логіка преди Логічна семіотика Логічна помилка Мова логіки Неправильне міркування Несумісні поняття Обсяг поняття Підпорядкування (субординація) Правдоподібне міркування Правильне міркування Практичне міркування Сумісні поняття Теоретичне міркування Тотожність (рівнозначність) Частковий збіг (перетин) Розділ 3. Визначення і поділ понять

Подобный материал:

• Маляренко Світлана Олексіївна, спеціаліст вищої категорії, «старший учитель». «Нестандартні, 102.6kb.
• В. М. Захарова Використання інтерактивних методів навчання на урок, 682.45kb.
• Заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель математики вищої категорії,, 1763.48kb.
• Програма для вищих медичних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за спеціальністю, 2244.39kb.
• Вданій роботі подано методичні рекомендації, щодо використання методу проектів у курсі, 231.92kb.
• Програма вступного іспиту на базі освітньо-професійної програми підготовки молодшого, 194.52kb.
• Кияниця Ніна Віталіївна викладач української мови та літератури вищої категорії Тема,, 153.54kb.
• Довідка про підсумки проведення міських предметних олімпіад, 318.23kb.
• Формування ужиткових компетенцій при викладанні хімії Ряшина С.І., викладач вищої категорії,, 2216.75kb.
• Узгоджено: затверджую, 594.17kb.

ЗАПИТАННЯ ДО РОЗДІЛУ

1. Які значення має термін «гіпотеза»?
   
2. Що характерне для гіпотези як форми розвитку знань?
   
3. Яким умовам повинна відповідати гіпотеза?
   
4. Які види гіпотез ви знаєте?
   
5. Чим робоча гіпотеза відрізняється від наукової?
   
6. Що таке версія?
   
7. Яка будова гіпотези?
   
8. Що значить побудувати гіпотезу?
   
9. Як відбувається перевірка гіпотези?
   
10. У чому полягає спростування (фальсифікація) гіпотези?
    
11. Яке значення гіпотези в юридичній практиці?
    
12. Яку роль відіграє гіпотеза?
    
13. У якому зв'язку перебуває гіпотеза з іншими формами пізнання?
    
14. Які ви знаєте гіпотези про загадку Тунгуського метео­рита?
    
15. Чому Д. Менделєєв тривалий час називав створену ним Періодичну систему хімічних елементів гіпотезою?
    
16. Які ви знаєте гіпотези про виникнення сонячної систе­ми, життя на Землі, людини?
    
17. Що мав на увазі І. Ньютон, зауваживши, що він гіпо­тез не будує?
    
18. Які ви знаєте гіпотези про причини злоякісних пухлин?
    
19. Як ви поясните висловлювання Й.-В. Гете, в якому він порівнює гіпотезу з риштованням, яке зводиться перед спорудою і зноситься тоді, коли будинок готовий?
    
20. Яку гіпотезу І. Ньютона спростував Л. Фуко?
    
21. Кому належить гіпотеза про «планетарну» будову атома?
    

КОРОТКИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК


Визначення - логічна операція, що розкриває зміст поняття.

Дедуктивне міркування - міркування, в якому висновок випливає з висновків із логічною необхідністю: істинність засновків гарантує істинність висновку.

Дефінієндум - поняття, зміст якого розкривають.

Дефінієнс - поняття, за допомогою якого розкривають зміст дефінієндуму.

Зміст поняття - сукупність суттєвих ознак предмета.

Знак - це певний матеріальний об'єкт, що слугує представником якогось іншого об'єкта і використовується для зберігання та передачі знань.

Логіка - наука, що вивчає форми (схеми, способи, структури) правильних міркувань; теорія форм правильних міркувань.

Логіка предикатів - розділ сучасної логіки, який (на відміну від логіки висловлювань) здійснює аналіз міркувань з урахуванням внутрішньої структури висловлювань.

Логічна семіотика - розділ логічної семіотики, що досліджує відношення мовних знаків до їх значень. Для того, щоб сформулювати семантику необхідно визначити правила інтерпретації. Логічну семіотику поділяють на два розділи: теорію референції і теорію смислу.

Логічна помилка - порушення правил або законів логіки. Логічні помилки бувають двох типів паралогізми та софізми.

Логічна форма - структура виразу, яка виявляється завдяки абстрагуванню від значень нелогічних термінів, що входять до його складу.

Міркування - це процедура обґрунтування деякого висловлювання (висновку) шляхом послідовного виведення цього висловлювання з інших висловлювань (засновків). Кількість засновків міркування строго необмежена. У найпростіших випадках міркування є умовиводом. Складніші випадки міркувань - це послідовності певним чином пов'язаних між собою умовиводів.

Мова логіки - спеціально створена логікою мова для виявлення і відтворення логічної форми міркувань.

Непорівнянні поняття - поняття для яких неможливо підшукати спільні родові ознаки.

Неправильне міркування - міркування, в якому порушено закони і правила логіки, допущені під час міркування. Результатом неправильності міркування є логічна помилка.

Несумісні поняття - поняття, обсяги яких не мають жодного спільного елемента.

Неявні визначення - визначення, що не мають форми тотожності двох понять (дефінієндума і дефінієнса). У таких визначеннях зміст деякого поняття виводять із системи відношень цього поняття до інших понять у деякому контексті. Види неявних визначень: звичайні контекстуальні визначення, остенсивні визначення, аксіоматичні визначення.

Обсяг поняття - сукупність предметів, кожному з яких притаманні суттєві ознаки.

Основний принцип логіки - правильність міркування визначається лише за його логічною формою і не залежить від конкретного змісту висловлювань складників міркування.

Паралогізм - ненавмисна (несвідома) логічна помилка, причиною якої є незнання.

Підпорядкування (субординація) - відношення між родовим і видовим поняттям (цього роду).

Порівнянні поняття - поняття, для яких можливо підшукати спільні родові ознаки.

Правдоподібне міркування - міркування, в якому висновок не випливає із засновків з логічною необхідністю. Зв'язок між засновками і висновком базується не на логічних відношеннях, а на фактичних або психологічних підставах. У таких міркуваннях висновок завжди має ймовірний (правдоподібний) характер і потребує подальшої перевірки. Істинність засновків не гарантує істинність висновку.

Правильне міркування - міркування, яке відповідає законам і правилам логіки. Міркування вважають правильним, якщо в ньому дотримуються всі необхідні закони і правила логіки.

Практичне міркування - міркування, що обґрунтовує дію (поведінку) людини.

Протилежність - у цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду. Якщо одному з цих понять притаманні деякі ознаки, то друге поняття ці ознаки не тільки заперечує, але й замінює іншими (протилежними) ознаками.

Семіотика - наука, що вивчає знаки і знакові процеси.

Софізм - навмисне (свідоме) порушення правил і законів логіки (або обґрунтування хибного твердження) з метою омани опонента. Характерною рисою софізмів (як логічно неправильних міркувань) є те, що їх свідомо використовують як правильні міркування.

Співпорядкування - у цьому відношенні перебувають поняття, що є різними видами одного роду.

Сумісні поняття - поняття, обсяги яких мають хоча б один спільний елемент (їх обсяги повністю або частково співпадають).

Суперечність - у цьому відношенні перебувають два поняття, що є видами одного роду. Одне з понять вказує не певні ознаки, а інше - ці ознаки просто заперечує, виключає, не замінюючи їх іншими ознаками.

Теоретичне міркування - міркування, що обґрунтовує знання.

Типи несумісності - співпорядкування, протилежність, суперечність.

Типи сумісності - тотожність, частковий збіг, підпорядкування.

Тотожність (рівнозначність) - у цьому відношенні перебувають поняття, обсяги яких повністю співпадають, а зміст відрізняється.

Умовивід - окремий випадок міркування. Це безпосередній перехід (який здійснюють за допомогою певних правил логіки) від, найчастіше, одного або двох відомих висловлювань-засновків до нового висловлювання-висновку.

Формалізація - побудова моделі, в якій змістовним иирашм відповідають їх формальні аналоги. Метод формалізації - осіїоннний метод логіки.

Частковий збіг (перетин) - у цьому відношенні перебунають поняття, обсяги яких частково співпадають.

Явні визначення - визначення, що мають форму тотожності двох понять: дефінієндума і дефінієнса. Види явних визначень: визначення через найближчий рід і видову ознаку та генетичне визначення


ВПРАВИ

Розділ 2. Поняття

1. Наведіть поняття, виражені одним словом, і поняття, вира­жені двома й більше словами.

2. Наведіть два-три слова, які виражають одне й те ж поняття.

3. Чи є синонімами такі слова: розбій і грабіж, арешт і затри­мання, шлюб і подружнє життя, покарання і кара, вирок і ухвала, професія і фах.

4. Поясніть зміст (перелічіть ознаки) таких понять: товар, кра­діжка, право, студент, людина, закон.

5. У наведених нижче статтях кодексів виділіть ознаки, які становлять зміст поняття, про яке йдеться в статті:

а) "Штраф є грошове стягнення, накладене судом у випадках і межах, визначених відповідними статтями Особливої частини чин­ного Кодексу";

б) "Наклеп — поширення свідомо наклепницьких вимислів, що ганьблять іншу особу";

в) "Потерпілою визнається особа, якій злочином завдано мо­ральну, фізичну або майнову шкоду";

г) "Угодами визначаються дії громадян і юридичних осіб, спря­мованих на визначення, зміну чи припинення громадянських прав і обов'язків".

6. Чи всі перелічені ознаки увійдуть до змісту таких понять:

а) Студент — це 1) учень 2) вищого навчального закладу, 3) одержує стипендію і 4) мешкає в гуртожитку;

б) Годинник — це 1) прилад 2) для вимірювання часу, 3) має металевий корпус і 4) стрілки;

в) Крадіжка — це 1) таємне 2) викрадення предметів, 3) скоєне вночі.

7. Навіщо юристу необхідне знання юридичних понять?

8. Навіщо юристу необхідно знати зміст поняття "крадіжка"?

9. Назвіть обсяг таких понять: норма права, факт, суддя, юрист, студент.

10. Чи входить до обсягу поняття "годинник" — пісочний го­динник; до обсягу поняття "юрист" — студент юридичного інсти­туту; до обсягу поняття "суддя" — народний засідатель; до обсягу поняття "злочин" — хабар.

11. Кваліфікуючи злочин, яку логічну задачу розв'язує суд?

12. Які з наведених понять є одиничними, загальними та нульо­вими: "держава", "обвинувачуваний", "кримінальна справа", "об­винувачуваний Петренко", "Кримінальний кодекс", "право", "норма права", "розбій", "вічний двигун".

13. Наведіть приклади збірних понять.

14. Визначте, якими є наведеш нижче поняття за змістом: кон­кретними чи абстрактними, позитивними чи негативними, співвіднос­ними чи безвідносними:

а) "підозрюваний" і "обвинувачуваний";

б) "правомірний" і "неправомірний"; в)"вирок"і"покарання";

г) "законний" і "обґрунтований";

д) "причина" і "наслідок".

15. Визначивши, в якому відношенні перебувають такі пари понять, відтворіть відношення між ними колами:

а) "злочин" і "хуліганство";

б) "покарання" і "штраф";

в) "зумисне" і "необережно";

г) "крадіжка" і "розбій";

д) "доказ" і "непрямий доказ".

16. Наведіть по одній-дві парі понять, що перебувають у відно­шенні тотожності, підпорядкування, перехрещення, супідрядності, протиріччя і протилежності.

17. Знайдіть родові поняття до кожної наступної пари понять:

а) "право", "мораль";

б) "юридичний закон", "указ";

в) "суд", "прокуратура";

г) "крадіжка", "шкідництво";

д) "диверсія", "розбій";

є) "навмисно", "необережно"; є) "суддя", "слідчий".

18. Знайдіть поняття, котрі будуть видами стосовно таких понять: а) "юрист"; б) "суд"; в) "норма права"; г) "розкрадання"; д) "по­садовий злочин"; є) "знаряддя злочину".

19. Проведіть операцію складання таких понять і відтворіть їх на кресленні:

а) "студент юридичного інституту" і "студент";

б) "відмінник" і "не відмінник".

20. Проведіть операцію множення таких понять, відтворіть її на кресленні, занітрихуйте обсяг поняття, здобутого унаслідок мно­ження:

а) "студент" і "відмінник";

б) "слідчий" і "юрист";

в) "наука" і "релігія".

21. Проведіть операцію заперечення таких понять, відтворіть її на кресленні, заштрихуйте обсяг поняття, здобутого унаслідок цієї операції:

а) "юрист"; б) "правова норма"; в) "родич".

22. Проведіть узагальнення таких понять:

а) "студент"; б) "народний суд"; в) "шкідництво"; г) "слідчий"; д) "заслання"; є) "договір поставки".

23. Чи правильно проведено узагальнення таких понять:

а) диверсія — державний злочин — злочин;

б) слідчий — прокурор району — прокурор області; —

в) відмичка — знаряддя злому — знаряддя злочину;

г) договір купівлі-продажу — договір — угода — цивільні пра- , вовідносини — суспільні відносини.

24. Проведіть обмеження таких понять:

а) "підручник"; б) "покарання"; в) "крадіжка"; г) "норма пра­ва"; д) "злочин"; є) "власність"; є) "судочинство".

25. Чи правильно проведено обмеження таких понять:

а) право — закон — указ — стаття 126 КК України;

б) крадіжка — шантаж — шахрайство;

в) злочин — крадіжка — привласнення;

г) злочин — покарання — штраф.


Розділ 3. Визначення і поділ понять


1. Зробіть логічний аналіз наведених нижче визначень, тобто виділіть визначуване і визначальне поняття; у визначальному по­нятті знайдіть рід і видову відзнаку:

а) "Образа, тобто навмисне приниження честі і гідності особи, виражена у непристойній формі";

б) "Громадянською дієздатністю називається здатність грома­дянина своїми діями здобувати громадянські права і створювати для себе громадянські обов'язки";

в) "Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на визначення, зміну чи припинення громадянських прав чи обо­в'язків";

г) "Співучастю визначають зумисну спільну участь двох чи більше осіб у скоєнні злочину".

2. У наведених прикладах установіть вид визначення поняття або вид логічного прийому, схожого із визначенням:

а) "Обвинувачуваний, переданий суду, називається підсудним";

б) "Підготовкою до злочину визначається пошук засобів або знарядь або інше навмисне створення умов для скоєння злочину";

в) "Нічийним вважається майно, яке не має власника або влас­ник його невідомий";

г) "Пропорційним називається збір, стягнений у процентному відношенні до ціни (сума) позову";

д) "Законними представниками у суді виступають рідні, уси-новлювачі, опікуни, піклувальники";

є) "Позивач — особа, котра звертається до суду за захистом суперечного права шляхом пред'явлення позову";

є) "Система — грецьке слово, у перекладі на українську означає ціле, складене з чисел";

ж) "Термін "джерело права" вживається у двох значеннях: ма­теріальному і формальному (юридичному)";

з) "Невідомий був низького зросту, чорноволосий, середніх років, одягнений у чорний військово-морський кітель без погон і каїп-кет-мічманку";

і) "Вчення про додаткову вартість є наріжним каменем еконо­мічної теорії Маркса" (В. І. Ленін);

к) "Причиною називається явище, яке за певних умов з необхі­дністю викликає інше явище, а це інше явище, викликане причи­ною, називається наслідком".

3. Чи правильні такі визначення? Якщо визначення неправиль­не, то яке правило в ньому порушене, яка припущена помилка?

а) Студент — людина, яка навчається;

б) Злочин — суспільно небезпечна дія;

в) Прямий доказ — такий доказ, котрий прямо установлює шу­каний факт;

г) Договір — юридична угода,

д) Злочин — дія, визнана законом злочинною; є) Логіка — наука про умовивід.

4. Порівняйте кожну пару визначень і дайте їм оцінку з точки зору дотримання правил визначення:

а) "Присуд — рішення, винесене судом у судовому засіданні з питання винуватості чи невинуватості обвинувачуваного".

"Присуд — рішення, винесене судом у засіданні з питання ви­нуватості чи невинуватості підсудного і про застосування чи незас-тосування до нього покарання";

б) "Угоди — дії, спрямовані на визначення громадянських пра­вовідносин".

"Угодами визначаються дії громадян і юридичних осіб, спрямо­вані на визначення, зміни або припинення громадянських прав чи обов'язків";

в) "Обмова — ствердження одного з обвинувачуваних, що цей злочин скоїв або в ньому брав участь інший обвинувачуваний".

"Обмова — свідчення обвинувачуваного, які звинувачують об­винувачуваного чи інших осіб";

г) "Співучасть — це участь двох або більше осіб у скоєнні зло­чину".

"Співучастю визначається навмисна спільна участь двох чи більше осіб у скоєнні злочину".

5. Самостійно визначте такі поняття: "екзамен", "право", "нор­ма права", "указ", "юрист", "стіл", "олівець".

6. Наведіть приклади неправильних визначень.

7. У наведених прикладах знайдіть розподілене поняття, члени і основи поділу:

а) За характером правил поведінки правові норми поділяються на норми як такі, що зобов'язують, забороняють і уповноважують;

б) За формою припису правові норми поділяються на катего­ричні, диспозитивні (доповнюючі) і рекомендаційні;

в) Присуд може бути обвинувальним і виправдувальним;

г) Співучасниками злочину, поряд із виконавцями, визнача­ються організатори, підбурювачі і пособники;

д) За характером походження юридичні факти поділяються на події і дії;

є) Розрізняється спільна власність із визначенням часток (па­йова власність) або без визначення часток (спільна власність).

8. Які з наведених прикладів с поділом поняття, а які розчлену­ванням предмета:

а) Угоди можуть бути односторонніми і багатосторонніми (до­говори);

б) Обвинувальний висновок складається із розповідної і резо-люційної частин;

в) Провина може виражатися у двох формах — у формі наміру і необережності;

г) Огляд місця злочину складається із двох стадій: перша — статична; друга — динамічна;

д) Земна куля поділяється на східну і західну півкулі;

є) Судові витрати складаються із державного збору і затрат, по­в'язаних із розглядом справи;

є) Письмові докази бувають різних видів:

1) акти; 2) документи; 3) ділові листи; 4) листи приватного характеру;

ж) За часом прогнози поділяються на короткотермінові, серед-ньо- і довготермінові;

з) Докази бувають початкові і довільні, обвинувачувальні і ви­правдовуючі, прямі і побічні;

і) Майно поділяється на рухоме і нерухоме.

9. Визначте у наведених прикладах вид поділу поняття:

а) Підсудність розподіляється на звичайну і надзвичайну;

б) Юридичні факти державного права поділяються на юридичні події і юридичні дії. Юридичні дії залежно від відповідності вияв­леної волі норм права поділяються на дії правомірні і неправомірні. Правомірні дії поділяються з моменту спрямованості волі на юри­дичні наслідки, на юридичні акти і юридичні вчинки. Юридичні акти поділяються за суб'єктами правових відносин на адміністра­тивні акти, цивільно-кримінальні акти, сімейно-правові та судові акти;

в) Залежно від того, на чому ґрунтується повноваження пред­ставника, розрізняється представництво за законом і договірне пред­ставництво;

г) Залежно від обсягу повноважень розрізняють такі види дору­чення: разове, спеціальне і загальне;

д) Угоди бувають відплатні і безвідплатні; є) Речі бувають ділимі і неділимі.

10. Чи правильно проведено поділ понять у прикладах:

а) Власність буває державною (загальнонародною), власність колгоспу і пайовою власністю;

б) Присуди бувають обвинувальні, винравдовувальні і необгрун­товані;

в) Докази поділяються на прямі, побічні, обвинувачувальні і довільні;

г) Свідками бувають родичі, знайомі і незнайомі;

д) Речові докази бувають громіздкі і не громіздкі;

є) Договори бувають відплатні, безвідплатні, односторонні і здійснені у письмовій формі.

11. Наведіть приклади дихотомічного поділу і класифікації.


Розділ 4. Судження


1. Знайдіть суб'єкт, предикат і зв'язок в судженнях:

а) Присуд — вид судового рішення;

б) Справа обвинувачуваного П. буде розглянута наступного тижня;

в) Обвинувачуваний не поиереджуеться про відповідальність за подання неправдивих свідчень;

г) Свідок К. є родичем потерпілого;

д) Право регулює суспільні відносини.

2. Визначте кількість і якість суджень; до якого виду суджень (А, Е, І або О) відноситься кожне:

а) Ніхто із суддів не має права утриматися від голосування;

б) Будь-який договір — угода;

в) Деякі договори — відплатні;

г) Більшість юристів мають вищу освіту;

д) Жодне вікно в будинку не було розбите.

3. Які із суджень є виділяючими, а які — виключаючими:

а) Потерпілий, як правило, допитується раніше від допиту свідків;

б) Правосуддя — діяльність суду і тільки суду;

в) Жоден із почерків, за винятком рахунку на 15000 крб., напи­саного В., не належав товаришам по службі К.

г) Ніхто із співробітників складу, окрім обвинувачуваного, не вмів друкувати на машинці;

д) Шахрайство може бути здійснене тільки навмисно;

є) Тільки обґрунтований присуд є законним.

4. Визначте вид судження щодо кількості і якості (А, Е, І або О), визначте розіюділеність термінів і відтворіть за допомогою кіл відно­шення між 5 і Р:

а) Жоден із установлених слідством фактів не був спростова­ний;

б) Усі свідки попереджаються про відповідальність за подання неправдивих свідчень;

в) Судове рішення не може бути умовним;

г) Кожна кримінальна справа має свій предмет доказу;

д) Багато злочинів скоюється навмисно;

є) Замах на вбивство може бути тільки з прямим наміром.

5. Визначте вид судження за змістом предиката:

а) Особа, що здійснила напад на потерпілу, набагато старша ніж К.;

б) Злочинів, у яких ні на що не посягають, не існує;

в) Висновок експерта є видом доказу;

г) Суб'єктивне право існує;

д) Ніж, яким скоєне вбивство, довший від ножа, знайденого у підозрюваного;

є) Норми права мають примусовий характер.

6. Визначте вид судження за об'єктивною і логічною модальністю:

а) У кожній справі можливо кілька версій;

б) Вбивство, можливо, скоєне Петренком;

в) Крадіжка скоєна вночі;

г) Крадіжка із магазину № 17 могла бути вчинена однією особою;

д) Політ на інші планети можливий;

є) На іншу планету, можливо, полетять через рік; є) Постріл із цієї рушниці можливий;

ж) Постріл зроблено, очевидно, із цієї рушниці;

з) Співучасть із необережності неможлива;

к) Можлива образа словом у відсутності потерпілого.

7. Користуючись правилами логічного квадрата, установіть, яки­ми (істинними чи хибними) будуть судження Е, І, О, якщо істинним є судження:

а) Будь-який злочин суспільно небезпечний;

б) Будь-який злочин підлягає покаранню;

в) Усі договори є угоди;

г) Усі студенти складають екзамени.