Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001)

Вид материалаУрок

Содержание


Тема: україна у період загострення кризи радянської системи (1965-1980).
Домашнє завдання
Тема: опозиційний рух в україні
Робить підсумок
2. Виклад нового матеріалу
Вчитель у ході розповіді - пояснення подає навчальний матеріал
3. Розкриває в ході аналітичної бесіди
4. Аналітична бесіда
5. Пропонує за текстом підручника з'ясувати такі питання
Вчитель робить висновок
3. Закріплення знань.
4. Домашнє завдання.
Назва організації
Становище у сфері культури
1. Перевірка знань з попередньої теми: Життєвий рівень населення.
2. Виклад нового матеріалуПлан
5. Домашнє завдання
Тема: зародження дисидентського руху в україні
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8
ТЕМА: УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1980).
КУЛЬТУРА І ДУХОВНЕ ЖИТТЯ


Мета:
  • узагальнити та систематизувати отримані знання, розглянути специфіку розвитку культури в Україні;
  • розвинути вміння працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати інформацію за темою, порівнювати, узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність, спираючись на отримані знання, вміти аргументувати та відстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему;
  • виховувати повагу до діяльності митців в умовах жорсткої регламентації та контролю.

Основні уявлення та поняття:
  • ідеологізація,
  • денаціоналізація,
  • русифікація,
  • соціалістичний реалізм.

Тип уроку:
використання знань та формування вмінь і навичок.

Вид заняття:
урок-семінар.

Навчально-методичне забезпечення:
  1. Історія України під ред. Смолія, -К., 1997, ст.123-133.
  2. Мельник Л.Г. та ін. Історія України. Курс лекцій, - К., 1992, т.2, ст.341-359.

Підготовчий етап
За 2 тижні до уроку учням оголошують про проведення семінару по темі: "Становище України у сфері культури". Оголошується план семінару та розподіляються завдання. Клас поділяється на 5 груп, які отримують кожна індивідуальне завдання.

План:
  1. Загальний розвиток культурних процесів в 1965 -85х рр. Специфіка кризових явищ в Україні.
  2. Ідеологізація та денаціоналізація освіти в Україні.
  3. Розвиток науки в умовах кризи радянської системи.
  4. Антитоталітарні тенденції в українській літературі.
  5. Суперечливі тенденції в мистецькому житті.

Хід уроку.

Заслуховуємо доповіді та обговорюємо їх.

1. Загальний розвиток культурних процесів в 1965-85х рр.
Специфіка кризових явищ в Україні.
Доповіді:
  1. Наростання кризових явищ в культурі.
  2. Ідеологізація та денаціоналізація культури.
  3. Антитоталітарні тенденції".


Запитання:
  • Криза в культурі - це криза мистецтва чи результат державної політики?
  • Порівняйте процеси ідеологізації та денаціоналізації в Україні в 1930-х рр.та в 19б0-х рр.
  • Дайте оцінку впливу політики ідеологізації та денаціоналізації на розвиток культури в Україні.

2. Ідеологізація та денаціоналізація освіти в Україні.
Доповіді:
  1. Становище освіти в 60х рр.
  2. Постанови ЦК КПРС та Ради міністрів СРСР 1972 і 1973 рр.
  3. Системи закладів народної освіти: школи, ПТУ, ВУЗи.
  4. Труднощі в народній освіті.


Запитання:
  • Як Ви вважаєте, які наслідки мало б для України можливість виховання молоді на національній основі?
  • Спробуйте порівняти рівень технічної та гуманітарної освіти в освітніхзакладах УРСР. Чому гуманітарна освіта розвивалась по принципу "одноманітність, однобічність, обмеженість" ?
  • "Телефонне право" в освіті та принцип рівних можливостей.

3. Розвиток науки в умовах кризи радянської системи.
Доповіді:
  1. Розвиток науки в 1960-80х рр.
  2. Б. Патон, І. Францевич, В. Ремесло, ін. та їх внесок у розвиток науки.


Запитання:
  • До чого призводив контроль з боку парт. апарату за розвитком наукової думки?
  • Як Ви вважаєте, чи була потреба в численних НДІ, якщо дослідження та винаходи мали надзвичайно вузьке призначення?

4. Антитоталітарні тенденції в українській літературі
Доповіді:
  1. Умови розвитку літератури.
  2. Офіціоз та соцреалізм.
  3. Творчість письменників та їх становище.
  4. Л. Костенко, В. Стус, І. Драч, М. Бажан, А. Корнійчук та ін.


Запитання:
  • Творчість багатьох талановитих письменників в ці роки розглядають як трагедію їх долі. Чому?
  • Чи можемо ми судити діячів культури за їх творче підпорядкування системі?

5. Суперечливі тенденції в мистецькому житті.
Доповіді:
  1. Суперечливі тенденції в розвитку образотворчого мистецтва.
  2. Л. Курбас та його учні (Г.Юра, М.Крушельницький, Б. Тягно та ін.) і їх внесок в розвиток театрального мистецтва.
  3. Традиційні, нетрадиційні та авангардні напрями в музиці.
  4. Основоположники та фундатори фольклорного напряму в українському живописі (Т.Яблонська, В.Зарецький, В.Бородай, М. Божій та ін.).
  5. Кіностудія ім. Довженка та її внесок в розвиток українського кіномистецтва.
  6. Творчість українських монументалістів ( В. Бородай, В. Агібалов, М. Вронський та ін.)


Запитання:
  • "Матрична культура" : безглузда віра та фанатизм чи вимушеність?
  • Чи могла партійна верхівка допустити вільний розвиток культури?

Домашнє завдання:
Проаналізуйте статтю: як викладені в ній думки порівнюються з практикою денаціоналізації суспільно-політичного життя України? Оцініть статтю з погляду сьогодення.
"Нажаль, ще є люди, які нехтують мовою українського народу. Декому з них здається, що українська мова недовговічна. Мине, мовляв, небагато часу, і українська мова зникне, а її замінить мова російська. Це нащадки великодержавних націоналістів типу Суворіна, що видав чорносотенну газету "Новое время", і Шульгіна-видавця такої ж реакційної газети "Киевлянин". Це абсолютно ворожі нам, радянським людям, думки. Ніяка мова не повинна витискувати іншу мову. В тому суть і рівноправності націй. Із зникненням мови зникає, гине і нація." - М. Шумило // ж-л "Смена" за липень 1976р.

ТЕМА: ОПОЗИЦІЙНИЙ РУХ В УКРАЇНІ

Мета:
  • вивчити причини та напрямки опозиційного руху, ознайомити з формами діяльності дисидентів;
  • Розвивати вміння аналізувати та оцінку, вміння співвставляти сучасні тенденції світового розвитку зі станом розвитку України;
  • виховувати повагу до борців за незалежність країни.

Тип уроку:
вивчення нового матеріалу

Хід уроку

1. Актуалізація знань.
Вчитель організовує фронтальне опитування:
  1. Які нові твори українських письменників вийшли друком у 60-80-ті роки?
  2. Хто з видатних українських кінорежисерів працював в 60-80-х рр.?
  3. Які колективи музичного і хореографічного мистецтва були широко відомі в цей період?
  4. Охарактеризуйте розвиток системи народної освіти УРСР в 60-80-ті роки.
  5. Дайте характеристику досягненням науки.


Робить підсумок:
Таким чином, у 60-80-х роках з відходом влади від політики лібералізації в подальшому прагнення молоді до демократизації суспільства було відчутним. Так організовуються групи, що ставали в опозицію до влади. А як відомо, розвиток культури сприяв розвиткові опозиційного руху, виникали спілки та гуртки, членами яких були видатні українські діячі.

2. Виклад нового матеріалу:
План уроку:
  1. Причини активізації опозиційного руху. Форми діяльності дисидентів.
  2. Репресії проти правозахисників.
  3. Виступи опозиційних сил за суверенітет України. Утворення Української Гельсінської спілки (УГС).
  4. Релігійне дисидентство. Боротьба за легалізацію Української греко-католицької церкви.
  5. Посилення переслідувань опозиції наприкінці 70-х -на початку 80-х років.

Розкриває питання в ході аналітична бесіди:
  • Наведіть приклади опозиційного руху в нашій історії та історії зарубіжних країн.
  • Чим був зумовлений опозиційний рух?
  • Назвіть причини? (опозиційний рух виникав тоді, коли в республіці посилилося відверте ігнорування правлячою компартійною верхівкою конституційних прав людини, за свободу совісті, свободу віросповідання та ін.).


Основними напрямами опозиційного руху в Україні 60-80-х рр. були:
  • самостійницька течія, репрезентована нелегальними групами і організаціями;
  • національно-культурницька течія, представлена колишнім шестидесятництвом;
  • правозахисна, учасники якої виборювали права людини;
  • релігійно-захисна, що виступала за реабілітацію репресованої УГКЦ.

Вчитель у ході розповіді - пояснення подає навчальний матеріал:
Радикально налаштовані дисиденти, як правило, об'єднувалися у підпільні групи та організації. З метою поширення своїх ідей вони створювали нелегальні видання -“самвидав”, в яких друкували літературні твори, документи, публіцистичні статті. Вперше такі “самовидання” в Україні з'явилися в 1964 році, в яких поширювалися твори В.Симоненка, Л.Костенко, І.Світличного, І.Дзюби та інших.
Представники національно-культурницького спрямування в основному порушували національні проблеми на різноманітних наукових симпозіумах, конференціях, прикриваючись при цьому інтернаціоналістськими гаслами. Активно використовувалися такі форми боротьби, як надсилання письмових заяв, петицій до вищих органів влади СРСР і УРСР, міжнародних організацій, урядів демократичних країн.
Однією з форм протесту проти існуючого політичного режиму була відмова ряду представників дисидентського руху від радянського громадянства, подання прохань про виїзд за кордон. Як правило, такі виступи завершувалися тюремним ув'язненням або таборами. Але й у неволі боротьба продовжувалася: влаштовували акції мовчання, невиходу на роботу, вдавалися до голодування, передавали на волю документи та повідомлення про табірне життя й існуючі там порядки.

1.Вчитель пропонує опрацювати документ: з книги Л.Лук'яненка “Сповідь у камері смертників” і відповісти на такі питання:
  • Які етапи визвольних змагань виділяє в'язень?
  • В чому полягає необхідність переходу до нових форм боротьби

2.Вчитель організовує самостійну роботу з текстом підручника і просить учнів підготувати відповідь на такі запитання:
  • Яким чином, за допомогою яких засобів та методів боротьби з дисидентами влада намагалася їх позбавитися?
  • Діяльність Михайла Гориня, Валерія Марченка, Василя Стуса. (Реферативне повідомлення учнів про ці постаті).

3. Розкриває в ході аналітичної бесіди:
У 60-80-ті роки окремі групи інтелігенції виступали з заявами, протестами, спрямованими на захист прав людини та її свобод, збереження культурної спадщини минулого, надання реального суверенітету.
Скажіть, чого домагався радянський режим? (Припинити діяльність опозиції).
Яка була мета українських організацій? (Дотримання демократичних свобод та демократичних перетворень, прагнули врятувати український народ від політичної, економічної та духовної катастрофи).
Також гасло відродження української державності висунув і Український національний фронт (УНФ), утворений наприкінці 1964 р. на західноукраїнських землях, засновниками якого були Дмитро Квицько, Зиновій Красівський, Михайло Дяк і Мирослав Мелень. УНФ висунув концепцію перебудови українського суспільства на демократичних засадах. Аграрна програма УНФ передбачала існування різних форм власності. Видавала журнали “Воля і Батьківщина” та “Український вісник”.
Отже, як не намагалася радянська влада перешкоджати опозиційному руху, закривала роботу українських організацій, все-таки українське суспільство боролося та протидіяло.
Як вам відомо, деякі з репресованих українців перебували за кордоном. І реальні можливості для зближення України з країнами європейського регіону виникли після Наради з питань безпеки і співробітництва в Європі, що відбулася влітку 1975 р. в Гельсінкі. Керівництво СРСР поставило підпис під заключним актом Наради. Дотримання прав людини, співробітництво в гуманітарних та інших галузях становили основу положень цього документа. Однак внутрішнє законодавство з прав людини не відповідало міжнародним нормам. Після Наради репресії в СРСР- посилилися.
Особливу увагу питанням захисту прав людини, суверенітету України приділяла Українська Гельсінська спілка (УГС), утворена в листопаді 1976 р. До неї увійшли Микола Руденко, Олесь Бердник та інші. Згодом до членів УГГ приєднався Петро Григоренко, який представляв інтереси організації у Москві. Всього налічувалося 37 чоловік.
УГГ створювалась як відкрита громадська організація. Група ставила завдання легальним шляхом домагатися від властей дотримання законодавства щодо прав людини.
Незважаючи на те, що УГГ діяла цілком легально, вона стала об'єктом переслідувань і політичних репресій. З 37 членів групи - 23 були засуджені та відправлені у табори і на заслання.

4. Аналітична бесіда:
Окремим напрямом дисидентського руху в Україні була боротьба за свободу совісті та віросповідання.
Як ви гадаєте, яка конфесія у цей час опинилася у найгіршому становищі? (Українська греко-католицька церква). Вона внаслідок постійних утисків і репресивних заходів влади в народі стала називатися “церквою у катакомбах” (бо діяла нелегально).Але навіть переслідування не змогли остаточно знищити її, УГКЦ спромоглася навіть мати нелегальні монастирі та друкарні.
В серпні 1980 р. з 90 українських політичних в'язнів 78 мали пряме відношення до боротьби за свободу совісті.
Яким головним завданням вважала релігійна опозиція? (Реабілітацію та легалізацію УГКЦ, протестантських церков та течій, боротьбу за свободу совісті та вільне здійснення релігійних обрядів, повернення відібраних державою храмів, звільнення засуджених за релігійні переконання, реабілітацію страчених служителів культу).
Отже опозиційний рух охопив не тільки представників української еліти, а й духовенства.

5. Пропонує за текстом підручника з'ясувати такі питання:
Які нові організації виникають? З чим це пов'язано? Їх діяльність? Серед якої верстви населення проявляються опозиційні настрої?

Вчитель робить висновок:
Таким чином, у 60-80-і роки опозиційний рух в Україні, незважаючи на відчутні втрати у своїх лавах, зумів зберегти загальну тенденцію, спрямовану на політичне, духовне і культурне відродження нації. При цьому опозиційні сили, які виступали за суверенність України, не мали ні єдиної організаційної структури, ні цілісної програми.

3. Закріплення знань.
Вчитель просить учнів відповісти на такі питання:
  1. Які напрями дисидентського руху вам відомі?
  2. Кого з представників опозиційного руху ви знаєте?
  3. Коли виникла УГГ? Хто був її засновником? На що була спрямована її діяльність?
  4. Яку релігійну конфесію називали “церквою в катакомбах” і чому?

4. Домашнє завдання.
Вчитель пропонує учням виконати такі завдання:
  • Охарактеризуйте основні напрямки опозиційного руху в 60-80-х рр.
  • Які форми діяльності використовували дисиденти?
  • Які методи і засоби використовувала влада проти дисидентів?
  • Заповніть таблицю:

Назва організації

Представники

Цілі

 

 

 




ТЕМА: УКРАЇНА У ПЕРІОД ЗАГОСТРЕННЯ КРИЗИ РАДЯНСЬКОЇ СИСТЕМИ (1965-1980 pp.).
СТАНОВИЩЕ У СФЕРІ КУЛЬТУРИ


Мета:
  • Перевірити ступінь засвоєння знань з попередньої теми;розглянути особливості розвитку української культури в умовах загострення кризи радянської системи.
  • Розвивати вміння аналітичне працювати з усіма доступними джерелами знань, вміння самостійно добувати інформацію за темою, порівнювати, пояснювати, аналізувати, узагальнювати та критично оцінювати історичні факти та діяльність осіб;аргументовано відстоювати власні погляди.
  • Виховувати повагу до діяльності митців в умовах жорсткоїрегламентації та контролю.

Основні уявлення та поняття теми:
  • ідеологізація;
  • денаціоналізація;
  • русифікація;
  • соціалістичний реалізм.

Тип уроку:
комбінований.

Література:
  1. Історія України під ред. Смолія, - К., 1997,ст.
  2. Мельник Л.Г. та ін. Історія України., Курс лекцій, т.2, -К., 1992,ст. 403-432.

Хід уроку

1. Перевірка знань з попередньої теми: Життєвий рівень населення.
Завдання:
  • Дайте порівняльну характеристику життєвого рівня робітників та номенклатурної верхівки за такими аспектами: умови праці
  • обслуговування житло матеріальне забезпечення пільги тощо

2. Виклад нового матеріалу
План:

  1. Загальний розвиток культурних процесів в 19б5-85х рр. Специфіка кризових явищ в українській культурі.
  2. Освіта. Наука.
  3. Література.
  4. Мистецтво: театр, живопис, музика, кіно, скульптура.

1. Загальний розвиток культурних процесів в 1965-85х рр. Специфіка кризових явищ в українській культурі.
Метод роботи: усний виклад (бесіда).
  • які події відбуваються у політичному житті СРСР в 1964 р. та який вплив на культурне життя вони мали?
  • в чому суть політики русифікації, ідеологізації та денаціоналізації?
  • Криза в культурі - це криза мистецтва чи результат державної політики?

2. Освіта. Наука.
Метод роботи: усний виклад (розповідь ).
  • Стан освіти у 1960х рр.
  • Постанова ЦК КПРС та Ради Міністрів СРСР " Про завершення переходу до всезагальної середньої освіти молоді і подальший розвиток загальноосвітніх шкіл" від 1972 р. та " Основи законодавства СРСР й союзних республік про народну освіту" 1973 р.
  • Система закладів народної освіти ( школи, ПТУ, ВУЗи). Розвиток науки у б0-80х рр. Вплив науки на виробництво.
  • Б. Патон, І.Францевич, В.Ремесло та ін.


3. Завдання:
  1. Під час розповіді вчителя учні складають план.
  2. Прочитайте та проаналізуйте док. 2-3 на ст. 134-135 підручника.
  3. Література.
  4. Мистецтво: театр, живопис, музика, кіно, скульптура.


Завдання: Робота з текстом підручника ст. 128-131: Занотувати в зошитах основних літераторів та діячів мистецтва України та їх внесок у розвиток культури. Визначте (усно ) причини переслідувань діячів культури.

 

Представники

Досягнення, твори

1. Література

 

 

2. Театр

 

 

3. Живопис

 

 

4. Пісенна творчість

 

 

5. Кіно

 

 

6. Скульптура

 

 




4. Закріплення:
  • Якими законодавчими актами визначались напрямки розвитку народної освіти в Україні?
  • Які нововведення вносили ці документи?
  • Визначте основних діячів науки, літератури, мистецтва та іх внесок вукраїнську культуру.
  • Визначте основні тенденції та напрямки розвитку культури.

5. Домашнє завдання:
  1. Знайдіть додатковий цікавий матеріал про одного з представників української культури, що знаходився в опозиції владі та дайте оцінку значенню його діяльності.
  2. Поміркуйте, чи можемо ми судити діячів культури за їх творче підпорядкування системі?

ТЕМА: ЗАРОДЖЕННЯ ДИСИДЕНТСЬКОГО РУХУ В УКРАЇНІ

Мета:
  • Ознайомити учнів з причинами зародження дисидентського руху та діяльність дисидентів.

Завдання:
  1. Розкрити причини появи та особливості дисидентського руху в Україні, їх діяльність.
  2. Розвивати вміння критично оцінювати і порівнювати історичні події, вміти порівнювати, пояснювати, аналізувати історичні події і факти, вміти аргументовано на основі історичних фактів відстоювати власні погляди.
  3. Виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку:
комбінований.

Хід уроку
  1. Повторення вивченої теми.
  2. Виклад нового матеріалу.
  3. Закріплення.
  4. Домашнє завдання.