Урок з історії на тему: «Гетьманська Україна. Гетьман Іван Мазепа»

Вид материала

Урок

Содержание Тип уроку Основні поняття і терміни Хід уроку Розповідь учителя. Розповідь учителя. Вирішення проблемного питання уроку Показати на карті

Подобный материал:

• Українська Гетьманська держава за 116 років свого існування (1648-1764) мала 17 гетьманів., 3585.4kb.
• Мазепа Іван Степанович, 54.75kb.
• Гетьманство в Україні, 54.14kb.
• Іван Степанович Мазепа (1687-1708). Вивчення цієї проблеми набуває особливої актуальності, 854.54kb.
• Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої, 1254.61kb.
• План Соціально-культурна ситуація на українських землях в епоху бароко. Іван Мазепа, 595.49kb.
• Заклецького Олександра «Іван Мазепа та його епоха», 154.02kb.
• Іван Мазепа, як відомо походив із шляхетського роду, по одним джерелам волинського,, 1713.09kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з в сесвітньої історії пояснювальна записка, 478.76kb.
• Гетьман Мазепа І духове життя України, 237.73kb.

Овруцька гімназія імені Андрія Малишка


Урок з історії на тему:

«Гетьманська Україна. Гетьман Іван Мазепа»

5 клас


Вчитель Кайданюк Ганна Анатоліївна

Тема. Гетьманська Україна. Гетьман Іван Мазепа.

Мета: охарактеризувати становище Української держави по смерті Б. Хмельницького; з'ясувати причини Руїни, розкрити діяльність гетьмана І. Мазепи у боротьбі за збереження Української держави; закріпити навички аналізу й зіставлення історичного матеріалу; сприяти осмисленню ролі людини в історії; формувати вміння визначити місце і роль видатних діячів в історії; виховувати почуття патріотизму й готовності захищати свою Батьківщину.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українська козацька держава у другій половині XVII — на початку XVIII ст.», контурні карти в учнів, портрет І. Мазепи.

Основні поняття і терміни: Руїна, еліта, Полтавська битва.

Основні дати: 1667 р. — Андрусівський договір; 1709 р. — Полтавська битва.

Структура уроку

І. Організація навчальної діяльності

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Українсько-російська угода 1654 року.

2. Важкий рік.

3. Руїна.

4. Гетьман Іван Мазепа.

V. Закріплення нових знань учнів

VІ. Підсумки уроку

VІI. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організація навчальної діяльності.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Запитання та завдання.

1. Коли почалась Національно-визвольна війна?

2. Хто її очолив?

3. Які прошарки українського суспільства брали в ній участь?

4. Назвіть найбільші битви Національно-визвольної війни.

5. Кому можна завдячити за врятування українського війська від повної поразки під Берестечком?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Вчора по ТБ пройшов кінофільм «Мазепа». Сподобався? То давайте дізнаємося, хто ж такий Іван Мазепа. Яке місце в історії займає ця особистість?

Починаємо працювати над темою уроку. Запис в зошитах дати, теми уроку.




ІV. Вивчення нового матеріалу.

План уроку.

1. Українсько-російська угода 1654 року.

2. Важкий рік.

3. Руїна.

4. Гетьман Іван Мазепа.

Проблемне питання уроку. Які зміни в житті українського народу відбулися після 1654 року?

1. Українсько-російська угода 1654 року.
   

Розповідь учителя.

Виснажлива й затяжна війна проти Польщі змушувала Богдана Хмельницького шукати союзників. Військову допомогу козацькій армії надавали залежні від Туреччини татарські війська, проте в кількох битвах у вирішальний момент вони зрадили козаків.

Тому гетьман звернувся по допомогу до московського царя. Той довго зволікав із відповіддю, вичікуючи, яка з держав, Польща чи козацька Україна, швидше знесилиться. І врешті згодився. До України було відряджене велике посольство на чолі з Василієм Бутурліним. Зустріч із царськими послами відбулася в Переяславі в січні 1654 р. Для продовження переговорів невдовзі до Москви вирушили українські посли. У царській столиці в березні того самого року було підписано українсько-московський договір. Цей документ передбачав установлення рівноправних і взаємовигідних відносин між обома державами, незалежність України він не обмежував.

Поміркуймо! Чому Б. Хмельницький шукав союзників і прагнув укласти угоду?

Робота з стінною картою та контурними картами. Позначення м. Переяслав

2. Важкий рік.
   

Опрацювання історичного джерела (в кожного на парті лежить карточка з текстом)

«Коли в день Успіння Пресвятої Діви помер Хмельницький, то на його похорон зібралися усі генерали, усі полковники, уся старшина та їхні люди. З плачем, з голосінням, віддаючи всі військові почесті, перевезли його тіло з Чигирина в Суботів і там, у мурованій церкві, що на його кош поставлена, у неділю, за день перед Семеном поховали. А потім над могилою вождя свого плпкали-плакали й розійшлися кожен до себе»

Поміркуємо! Чому «з плачем, з голосінням», як пише Григорій Грабянка, народ прощався з Богданом Хмельницьким?

3. Руїна.

Розповідь учителя.

Виникнення української держави, яка самостійно вела боротьбу з однією з наймогутніших держав тодішньої Європи — Річчю Посполитою, непокоїло сусідів, які прагнули або знищити, або підпорядкувати собі Україну. У цей відповідальний момент історії, коли Україні потрібен був єдиний авторитетний провідник, помирає Б. Хмельницький. По смерті гетьмана загострилися розбіжності як серед його прибічників, так і в суспільстві загалом. Підбурювана сусідніми державами (підкупи, змови, безпосередні воєнні втручання), козацька старшина розгорнула боротьбу за владу. До того ж конфлікт виник між старшиною, з одного боку, і простими козака­ми, селянами, міщанами — з іншого. Козацька старшина, відчул ши себе господарем у власній державі, стала поводитися з власним народом так само, як і колись польські пани. Усе це врешті-решт призвело до жорстокої братовбивчої (громадянської) війни. Україна розкололася на Лівобережну й Правобережну Гетьманщину, кожна зі своїм гетьманом. Цей поділ було закріплено Андрусівською угодою між Польщею й Московською державою 1667р. Поділивши між со­бою Україну, загарбники почали нищити здобутки Національно-ви­звольної війни. У боротьбу за поділ українських земель вступила також Туреччина, яка прибрала до рук значну територію Право­бережжя. Ці події супроводжувалися пограбуванням українського населення і жертвами. Свідок цих часів С. Величко у своєму літописі писав: «Багато міст і замків опустілих, зруйнованих... Поля спусто­шені, ліси, озера та очерети вкриває мох... На всіх дорогах біліють купи висушених людських черепів...» Таким чином, на початок 80-х років XVII ст. українські землі були спустошені й поділені між сусідніми державами: Польщею, Москов­ською державою і Туреччиною. Цей період в історії України дістав назву Руїна.

Після тривалої виснажливої боротьби право на Лівобережну Геть­манщину закріпив за собою московський цар. Вважаючи цю терито­рію раз і назавжди приєднаною до Московської держави, царі намага­лися знищити українську державність і давні козацькі права. Кожен новий договір гетьманів із московськими царями додавав нових обме­жень: зростала кількість царських військ, що перебували в Гетьман­щині та утримувалися коштом українців; гетьманам заборонялося підтримувати дипломатичні стосунки з іншими державами, а вод­ночас вони мусили, за наказом царя, споряджати козацькі полки на війни, що вела Московська держава, а також посилати українців на виснажливі будівельні роботи.

Так крок за кроком Гетьманщина з незалежної держави перетво­рювалася на область впливу московських царів, де московські чинов­ники поводились як у себе вдома, не рахуючись із владою гетьмана.

Звичайно, українці не могли залишатись осторонь цих подій.

Запитання.

- Чому період історії України другої половини XVII ст. отримав назву Руїна?

- Яку політику проводили московські царі щодо українських зе­мель?

- Які наслідки Руїни для України?

Робота з картою. Позначення територій Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

4. Гетьман Іван Мазепа.

Розповідь учителя.

Нову спробу здобути волю й відновити державну самостійність країни було здійснено за гетьманування Івана Мазепи (1687—1709).

Колективна робота за підручником § 16 ст. 104

- Охарактеризувати історичний портрет Івана Мазепи.

Робота в групах.

- Що корисного зробив Іван Мазепа для України? Чи справедливи російський цар назвав Івана Мазепу зрадником?

Робота з картою. Позначити місце Полтавської битви.

V. Закріплення нових знань учнів

Вирішення проблемного питання уроку. Які зміни в житті українського народу відбулися після 1654 року?

Бесіда за запитаннями.

1. Якою подією в історії Московської держави вирішив скориста­тися І. Мазепа для звільнення від влади царя?

2. Яка битва вирішила долю України?

3. Чому плани І. Мазепи зазнали поразки?

Індивідуальні картки. Розшифрувати рік і вказати подію, яка відбулася. (0917, 6716, 5416, 5116, 5716).

Показати на карті: а) Переяслав; б) Полтаву; в) територію Лівобережної та Правобережної Гетьманщини.

VІ. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Після смерті Б. Хмельницького його наступники не змогли укріпити й зберегти незалежність та єдність України. Вона була втягнута у вир громадянської війни, яка посрілювалася іноземним втручанням. Зрештою, зазнавши страшного спустошення (особливо Правобережна Україна) і значних людських втрат, Україна була поділена між сусідніми державами: Польщею, Московською державою та Туреччиною. Цей період увійшов в історію під назвою Руїна. Сама назва розкриває зміст подій, що відбувалися: руйнувалися українська держава і саме життя людей.

Причин, чому саме так сталося, — багато. Головні з них: недалекоглядність української еліти й втручання могутніх сусідніх держав у перебіг подій в Україні.

Здавалося, Росії вдалося приборкати Україну, поступово знищуючи її державність. Проте українці не полишали надії на здобуття незалежності.

Правління І. Мазепи завершилось невдалою спробою звільнитися під московського панування. Жорстокість, із якою було придушено виступ українців, і заходи царя щодо знищення української держав­ності свідчили про те, що московські володарі не збираються дбати про долю українського народу.

VІІ. Домашнє завдання

Опрацювати § підручника «Гетьманщина». Підготувати письмову відповідь на запитання. Чому І. Мазе­па докладав великих зусиль для розвитку української науки, освіти, мистецтва, книгодрукування?