Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001)
| Вид материала | Урок |
- Уроку «Розстріляне Відродження» є важливою в розумінні учнів не тільки теми «Культура, 88.63kb.
- Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
- Завдання, які оцінюються в 3 бали пакт Ріббентропа-Молотова між Німеччиною та СРСР, 189.68kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2006/2007 навчальному році, 299.85kb.
- Урок з історії на тему: «Гетьманська Україна. Гетьман Іван Мазепа», 80.19kb.
- Екзаменаційні питання до курсу «Історія слов’янських народів. Срср (1939-1991)» для, 29.13kb.
- Уроки с измененными способами организации, 139.22kb.
- Шаровой Любови Григорьевны. Обычный урок, 98.55kb.
- Урок № Тема: «Вступ. Що вивчає історія стародавнього світу», 510.37kb.
- Іван Степанович Мазепа (1687-1708). Вивчення цієї проблеми набуває особливої актуальності, 854.54kb.
Мета: сформувати уявлення про перебіг подій на завершальному етапі війни в Україні.
Завдання
- Ознайомити учнів з основними подіями, що відбулися на Україні у 1944-1945 рр.
- Підвести до усвідомлення того, що перемога не стала однозначною подією, адже поряд із радістю закінчення війни народився смуток від розуміння марності надій на краще життя.
- Сформувати вміння критично оцінювати та аналізувати історичні факти, користуючись документальними матеріалом.
Тип: комбінований урок.
Основні поняття уроку: депортація, сталінський пресинг.
Обладнання уроку:
- Турченко Ф.Г Новейшая история Украины. - К.: Генеза, 1995. - с.320-329
- Карта “Україна під час другої світової війни.”
План:
- Повне визволення території України.
- Завершальний етап боротьби в тилу ворога.
- Політика сталінського режиму щодо Криму та Західноукраїнських областей.
- Перемога. Втрати у роки війни.
Хід уроку
Перевірка домашнього завдання у формі бесіди.
- Hазвіть основні військові операції 1943 року.
- Які мобілізаційні заходи були проведені у 1942-1943 рр.?
- Визначте їх особливості і наслідки.
- Охарактеризуйте стосунки, що існували між радянськими і польськими партизанами, УПА і армією Крайовою?
- Як складалися відносини між ОУН-УПА та німецькими керівництвом?
- Чи сприяли своєю діяльністю діячі освіти та культури досягненню перемоги?
І. Повне визволення території України.
Дане питання поділяється на три підпитання:
- Січнево-лютневий наступ 1944 р.
- Корсунь-шевченківська битва.
- Весняний наступ Українських фронтів. Кримська операція.
Ці підпитання розподіляються між 3-ма учнями, які роблять по них повідомлення. Свою розповідь кожен з них супроводжує демонстрацією на карті.
Вчитель робить підсумок: Отже, починаючи з грудня 1943 р. - по жовтень 1944 р. вся територія України була визволена від німецько-фашистських загарбників.
Закріплення вивченого: назвіть основні наступальні операції Червоної Армії по визволенню України на завершальному етапі війни?
У той час, як один з учнів відповідає, всі інші заповнюють таблицю №1.
|
ІІ. Завершальний етап боротьби в тилу ворога.
Вчитель розповідає дане питання у формі лекції, акцентуючи увагу учнів на основних моментах, які застосовуються у випадках короткого конспекту (тези).
- Партизанський рух на Україні у 1944-1945 рр.
- Починаючи з 1944 р. партизанський рух окреслюється новими рисами.
- Український штаб партизан формувався (33 загони 29 тисяч чоловік).
- Утворюються невеликі рухливі загони, що підпорядковуються переважно НКВС.
- Партизани, які і раніше у 1944 р. практикують глибокі рейди (власне з січня-липня 1944 р. вони здійснили 1037 диверсій, знищивши 11 тисяч вагонів з озброєнням).
- Починаючи з 1944 р. партизанський рух окреслюється новими рисами.
- Національний рух на Україні у 1944-1945 рр.
- Не дивлячись на відступ німців дії національних сил активізувалися.
- У липні 1944 р. утворюється Головна Визвольна Рада.
- ГВР оголосила боротьбу як проти фашистів так і проти більшовиків.
- ОУН(б) виступила з гострою критикою співробітництва з німцями.
- ОУН(м) пішла на співробітництво з німцями.
- Під проводом ОУН(м) створюється дивізія СС “Галичина”, що стає складовою Вермахту.
- СС “Галичина” була знищена під Бродами, кинута німцями на вірну смерть.
- Не дивлячись на відступ німців дії національних сил активізувалися.
Вчитель зазначає: Після звільнення території України партизанські загони, радянська армія вступила в жорстоку боротьбу з національним Українським рухом. Щоб викорінити непокору та виявлення національних почуттів, ці сили не гребували ніякими засобами.
Ознайомившись з документами №№ 3-4 (стор. 328-329 підручника), дайте відповідь на запитання, які методи боротьби використав сталінський режим в боротьбі з ОУН-УПА.
Політика сталінського режиму щодо Криму та Західноукраїнських областей.
Для розкриття цього питання використовується метод діалогу з учнями, а також робота з документальним матеріалом.
- Що ви знаєте про долю кримських татар?
Так, справді, їх було депортовано або інакше кажучи вислано за межі їх етнічної Батьківщини. Офіційна версія звучала так: “державна зрада, співробітництво з окупантами.”
- Чи взагалі можна пред'являти таке звинувачення цілому народу?
Відповідь мотивуйте, знаходячи у документі № 2 підр. (стор. 328 підручника) підтвердження хибності даної тези.
Отже. Ми довели, що на хвилі патріотичного підйому зросте, зміцніє національний рух, що підточить хиткі лабети радянської системи. І цьому були підтвердження - героїчна боротьба ОУН-УПА. Тому не важко зрозуміти, чому змінилася політика Сталіна на звільнення від ворога територіях.
- Пригадайте, як ставився Сталін до національного питання під час наростання протистояння з ворогом?
- Уважно прочитайте документ №2 п.д (стор. 328 підручника)
- Хто складав, на вашу думку, більшість більшість із загального числа виселених?
- Що підтверджує той факт, що це була цілеспрямована, безжальна політика на винищення татарського населення?
- Отже, кілька десятків років над цілим народом висіло звинувачення в зраді. Що ви знаєте про теперішне становище кримських татар?
- Ми з вами згадували про ОУН-УПА. Яке значення для історії мало існування ОУН-УПА?
Західноукраїнські землі розвивалися в інших умовах і вважали радянську владу страшним насиллям, тому західноукраїнське населення підтримувало оунівців. Сталін використав дану обставину, щоб посилити пресінг на цих територіях, а також як привід до уніфікації цих земель в єдину радянську територію.
Прочитавши текст підручника на стор. 324-325, дайте відповідь на такі запитання:
- Чому різні джерела дають різні дані про чисельність депортованих членів ОУН та їх сили?
- Як відбувався процес виселення?
- “Українців було дуже багато, і не було місця, куди б їх вислати, інакше Сталін зробив це також.” Про це свідчать дані слова Хрущова?
Отже, ми встановили, що Перемога принесла не лише радість закінчення війни, а й розчарування від розуміння марності надій на краще життя.
Домашнє завдання: Використовуючи подані нижче джерела, складіть і заповніть таблицю втрат України у другій світовій війні, а також дайте відповідь на такі запитання.
- Чи є відмінність у цифрах, запропонованих сучасною історіографією та радянською?
- Як ви думаєте чому запропоновані данні різні?
- Наскільки вони є об'єктивними?
ТЕМА: КУЛЬТУРА УКРАЇНИ В РОКИ ВІЙНИ
Мета: ознайомити учнів із досягненням науки, літератури, мистецтва в роки війни, навчити робити узагальнюючі висновки, працювати з документами і аналізувати їх; виховати повагу до саможертовної праці людей культури, оцінювати їх діяльність з позиції загальнолюдських цінностей.
Тип уроку:
комбінований.
План:
- Освіта і наука.
- Мистецтво. Засоби масової інформації.
- Церковне життя.
Хід уроку
І. Перевірка вивченого матеріалу.
Вчитель проводить у формі фронтального опитування:
Кілька учнів відповідають письмово на картках, а інші усно.
- Назвіть основні операції Червоної Армії на Правобережній Україні.
- Які зміни сталися в розвитку партизанського руху на Правобережній Україні в 1944 р.
- Які політичні та воєнні зміни відбулися в структурі та діяльності ОУН-УПА протягом 1944 р.? Чим вони були зумовлені?
- Які завдання постали перед радянським урядом після визволення території України від німецько-фашистьских загарбників?
- Порівняйте присяги воїна УПА і радянського партизана. В чому схожість і відмінність?
- Назвіть цифри втрат населення України в роки війни?
- Розкажіть про репресії в Західній Україні?
- Назвіть причини депортації?
- В чому виражалась боротьба ОУН-УПА проти радянської влади?
Завдання: заповнити таблицю (на дошці): “Основні події ІІ світової війни в Україні”
|
ІІ. Вивчення нового матеріалу:
Війна руйнувала матеріальні основи культури. Особливо згубно відбилася вона на народній освіті. В умовах окупації тисячі шкільних приміщень було спалено, пограбовано, перетворено на склади, госпіталі, казарми.
Налагодження шкільної справи після вигнання гітлерівців наштовхнулося на величезні труднощі. Не було наочних посібників, зошитів, карт, класних дошок. На кінець 1943-44 рр. навчального року в початкових, семирічних і середніх школах навчалося лише 1,77 млн. учнів - менше третини дітей шкільного віку.
За текстом підручника та розповіддю вчителя учні складають таблицю “Наука - фронту ”
|
Література
- Понад 300 членів Спілки письменників України вступили до лав Червоної Армії, багато з них загинуло.
- У тилу працювали: М.Бажан, П.Тичина, М.Рильський, В.Сосюра та інші.
- Групи українських письменників виїжджали на фронт, своїми виступами зміцнювали бойовий дух радянських воїнів.
Вчитель подає матеріал у ході бесіди:
- Яких ви знаєте довоєнних авторів, акторів, які творили в роки війни?
Які їх твори ви знаєте? Згадайте із української літератури.
О. Теліга організовує спілку укр. письменників, готує альманах “Литаври”. Багато письменників було звільнено із ув'язнення серед них Остап Вишня (Бажан, Тичина, Сосюра, Рильський, Довженко і ін.). найактивніше діяли Київський театр опери та балету, Полтавський, об'єднаний Одеський і Дніпропетровський (З. Гайдай, П. Вірський та ін.). Вийшли фільми: “Олександр Пархоменко”, “ Як гартувалась сталь”.
В 1943 р. Довженко завершує свою повість “Україна в огні”, але вона піддається нищивній критиці.
- Як на вашу думку, впливають засоби інформації на свідомість людей, особливо у роки війни?
1941-1942 рр. - видавалось понад 115 україномовних видань. Радіостанція ім. Т.Г Шевченка з Саратова та “Радянська Україна” з Москви.
- Чому, на вашу думку німецькі окупанти не зачіпали релігійного життя?
Відкрито близько 2 тис. храмів. Була відновлена УАПЦ. Після повернення радянської влади УАПЦ ліквідована. Продовжився процес нищення Укр. греко-католицької церкви. ув'язнені і загинули багато церковних діячів.
- Зробіть загальний висновок про стан культури в роки війни
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу:
Вчитель пропонує розв'язати тестові завдання
- Скільки учнів було в 1943-44 навчальному році?
- 1,77 млн. чол.
- 1 млн. чол.
- 770 тис. чол.
- 1,77 млн. чол.
- Коли розпочав роботу об'єднаний укр. університет:
- січень 1943 р.
- лютий 1942 р.
- 1944 р.
- січень 1943 р.
- Олена Теліга організувала…
- спілку українських письменників
- спілку наук
- союз робітників
- спілку українських письменників
- Скільки україномовних видань було в 1941-1942 рр.
- 115
- 120
- 125
- 115
- Яка з церков відновила свою діяльність?
Домашнє завдання: складіть таблицю “Культура України в роки війни”
ТЕМА: РАДЯНІЗАЦІЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ 1945-1953 РР.
Мета уроку:
- при активній участі учнів розкрити характер змін, що відбулися в ході відбудови на території Західної України, викрити негативні явища примусової колективізації та дати оцінку адміністративно-командним методам процесу встановлення радянської влади на західних областях УРСР.
- розвивати в учнів здібності та уміння готувати короткі, але змістовні інформації на заздалегідь рекомендовані теми;
- виховувати у них інтерес до вивчення складних, а часом суперечливих історичних процесів.
Тип уроку: урок формування умінь та навиків
Вид заняття: урок-семінар.
Підготовчий етап уроку:
Після уроку шкільної лекції вчитель знайомить учнів з порядком проведення УРОКУ-СЕМІНАРУ, подає тему уроку - семінару, план уроку - семінару, список рекомендованої літератури до кожного пункту плану, питання, які виносяться на обговорення, визначає теми реферативних повідомлень, розподіляє основних доповідачів по реферативним повідомленням, призначає опонентів, рецензентів, готує пам'ятку “Як брати участь в уроці - семінарі?”.
Основний етап уроку:
На нашому уроці-семінарі ми сьогодні розглядаємо важливу тему з історії України. Ще напередодні Другої світової війни на західноукраїнських землях відбувалися складні історичні процеси. Багато століть український народ не мав своєї державності і перебував під владою іноземних держав, українці мріяли і вели довголітню боротьбу за об'єднання всіх українських земель в одній державі. Народ прагнув до етнічної єдності. Надія єднання західних українців з українцями східної України реально мала здійснитися вже у 1939 році, коли радянські війська увійшли на територію Західної України. Народ схвально вітав акцію возз'єднання. Проте згодом його надії було розвіяно політикою тиску та примусу. Війна на певний час відстрочила радянське будівництво в цьому регіоні. В ході наступальних дій червоної армії західноукраїнські землі були звільнені від фашистської окупації. Повернулась радянська влада і розпочався другий етап її відновлення.
Задача нашого семінару прослідити цей етап, дати йому сучасну оцінку. Так-як процес радянізації був неоднозначним бажано висловлювати думки щодо методів його запровадження.
Далі вчитель пропонує розпочати розгляд питань, пов'язаних з шляхами встановлення радянської системи на території західних областей УРСР. Учні запрошуються для виступу до дошки з тим, щоб вони могли користуватися картою. Після кожного виступу вчитель пропонує іншим учням - опонентам внести доповнення до виступу головного інформатора , а учням - рецензентам оцінити аргументацію сторін
За встановленим рейтингом активні учні, що доповнюють основних доповідачів, також мають можливість отримати відповідну оцінку
План семінару:
- Причини ускладнення процесу відбудови народного господарства та відновлення радянської влади на території Західної України.
- Примусова колективізація та її наслідки на західноукраїнських землях.
- Сталінські методи індустріалізації краю.
- Антирелігійна політика радянського уряду, її особливості та наслідки.
- Причини активізації збройного опору населення регіону. Діяльність ОУН-УПА у повоєнний час. Роман Шухевич.
- Культурне життя у перше п'ятиріччя після закінчення Другої світової війни на Західноукраїнських землях. Його протиріччя і неоднозначність.
Підсумковий етап уроку:
Вчитель оцінює виступи учнів, враховуючи змістовність та особисте бачення проблеми, оригінальність думки, підбір цікавих і переконливих фактів, використання додаткової літератури, робить зауваження тим учням, які неретельно готувалися до семінару. При необхідності, пояснює складні питання теми.
Домашнє завдання:
вчитель пропонує учням підібрати оцінки істориків цього періоду в історії України:
а) за радянську добу,
б) сучасних істориків та пояснити причину відмінностей у поглядах, визначити наскільки оцінки є об'єктивними.
ТЕМА: ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939-1945 РР. ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ ДОЛІ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Мета:
Узагальнення знань учнів по подіям 1939-1945 рр.
Завдання:
- Поглибити знання учнів і створити цілісну картитну ІІ світової війни.
- Виховати інтерес учнів до причин цієї трагедії і нетерпимості до спроб розпалити вогнище нової війни.
- Сформувати уявлення про перебіг подій ІІ світової війни і значення її для подальшого розвитку людства.
Тип уроку:
узагальнюючий
Оснoвні поняття і уявлення теми:
аншлюз, концентраційний табір, рух опору, партизанський рух, ОУН УПА
Обладнання:
- Кульчицький “Історія України. 10 кл.” - К., 1998 р.
- Зошит - конспект. “Історія України 10 кл.” І.Коляда, О.Сушко, Ількова, - К., 1997 р.
План:
- Дипломатичні і військові фронти ІІ Cвітової війни.
- Боротьба народів Європи з фашистською агресією. Особливості руху опору на Україні.
- Наслідки ІІ Cвітової війни та їх вплив на Україну.
Причини ІІ Cвітової війни 1939-1945 рр. логічний ланцюжок від І світової війни (1914-1918 рр.)
- Hезадоволення окремих країн результатами І світової війни і розподілом колоній сфер впливу.
- Неможливість і небажання вирішення мирним шляхом.
- Реваншистські настрої Ельзасу, Лотарінгії і т.д.
ІІ Cвітова війна (1939-1945 рр.)
- Mатеріальні втрати - 4 мільярда доларів.
- Поранено і покалічено - понад 90 мільйонів чоловік.
- Вбито і померло від ран - понад 50 мільйонів чоловік.
- Тривалість - 6 років.
- Загальна площа театрів військових дій - понад 22 мільйони кв.км.
- Кількість населення які брали участь у війні - понад 1,7 мільярда чоловік.
- Кількість мобілізованих у військові сили - понад 110 мільйонів чоловік.
- Кількість держав, які прийняли участь у війні- понад 61.
Робота з історичною картою - “Антифашистська боротьба народів Європи.”
Завдання: держави і території окуповані агресорами.
Показати на карті:
- Pайони, які тривалий час контролювались силами народно-визвольними арміями і партизанами.
- Головні райони дії партизанських формувань.
- Значні озброєні повстання в роки окупації.
Запитання:
- Що таке рух опору?
- В яких країнах Західної Європи він був найбільш поширений?
- Які верстви населення об'єднались у русі опору?
- Що їх об'єднало?
- Які прояви руху опору?
- Яке значення руху опору для завершення ІІ світової війни?
- В чому радянського руху опору і національно-визвольного? Які їхні цілі?
- Які військово-політичні угрупування національно-визвольного руху діяли на Україні?
- Як розглядаються колабораціонізм по відношенню до ОУН УПА?
ІІ Cвітова війна
Передумови війни:
- Eкономічне зміцнення Німеччини і прихід до влади нацистської партії.
- Мюнхенська зрада - політика потурання західних держав Німеччині.
- Дипломатичні заходи попередньої війни.
|
Отже, головною причиною ІІ світової війни є незадоволення окремих країн результатами І світової війни, і розподілом після її закінчення між переможцями колоній і сфер впливу, реваншистські настрої переможених. Але лише політика умиротворення західних держав по відношенню до Німеччини і таємний протокол між радянською і німецькою стороною розв'язали ІІ світову війну.
Який вклад у знищенні фашистської агресії національно - визвольного руху опору на Україні?
У чому виявляється колобороціонізм певної частини українського населення? Якими мотивами вони керувались?
Висновок: Отже, в окупованих країнах Європи широкого розмаху набрав національно - визвольний рух опору. Особливо масштабним він був у Чехословакії, Польщі, Норвегії, Данії, Голландії, Бельгії та Франції. Уперту боротьбу проти фашизму вели народи Югославії і Албанії.
На Україні рух опору був спрямований не лише проти фашистських окупантів, а й проти більшовицької влади. На цій території діяли УПА, армія Крайова, національно - визвольний польський рух.
Рух опору змінив характер ІІ світової війни, спрямувавши її у русло широкої національно - визвольної боротьби.
Наслідки ІІ Cвітової війни.
- Зруйнована вже повністю колоніальна система світу.
- Ряд раніше залежних країн отримали незалежність.
- Величезні людські і матеріальні втрати, ряд країн майже повністю зруйновані, знищені визначні культурно - історичні цінності.
- Народне господарство майже всіх держав Європи в занепаді.
- Ряд територіальних змін в країнах Європи.
- Посилення авторитету СРСР і соціалістичних партій.
Вплив ІІ світової війни на подальшу долю Украйни:
|
Отже, втрати людства в ІІ Cвітовій війні, і, насамперед, України дуже жахливі. Україна втратила 1/5 свого населення, народне господарство країни зруйноване.
Становище України після закінчення ІІ Cвітової війни.
- Які втрати населення м. Києва?
- Скільки людей втратило дах над головою?
- Які матеріальні цінності вивозились з України? Назвіть цифри?
- Яку чисельність громадян України було вивезено з України в Німеччину з 1941-1944 рр.?
- Скільки на території України було гетто і концентраційних таборів?
Отже, Україна зазнала великих людських і матеріальних втрат. Крім того на її території відбувались значні бойові дії, і народ України був втягнутий у громадянську війну між прихильниками ОУН УПА і більшовиками.
Після закінчення ІІ світової війни:
- “позитивні наслідки” - більшість українських земель об'єднанні в одній державі.
- “негативні наслідки” - більшовики продовжили свою політику на Україні, і на західноукраїнських землях.
Домашнє завдання: cкласти таблицю “Вклад народів СРСР і України для завершення ІІ світової війни.”