Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001)

Вид материала

Урок

Содержание ІV Узагальнення і систематизація V Оцінювання навчальних досягнень учнів VI Домашнє завдання Тип: комбінований урок. Обладнання Закріплення вивченого Договір про ненапад Області, які опинилися в сфері впливу Політика, яку проводили в регіоні Договір про дружбу і кордони Тема: початок війни. події вересня 1939 - червня 1941 рр. Про неправдиве повідомлення агентства Гавас. Поясніть офіційну позицію Радянського Союзу щодо Другої світової війни на кінець 1939 р. Коли й у зв'язку з чим вона змінилася? VI. Підведення підсумків уроку та виставлення оцінок (1 хв.). Халімон Н.М.,вчитель історії Ковчинської ЗОШКуликівського р-ну Чернігівської обл/ Тип уроку Організація уроку. Учні висловлюють свої думки. Попрацюємо в групах. Метод «Прес». Учениця-журналіст бере інтерв’ю у гості. Я вас щиро дякую за розмову, за те, що ви завітали до нас на урок. Від імені всіх однокласників я бажаю вам міцного здоров’я, ща ... Полное содержание

Подобный материал:

• Уроку «Розстріляне Відродження» є важливою в розумінні учнів не тільки теми «Культура, 88.63kb.
• Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
• Завдання, які оцінюються в 3 бали пакт Ріббентропа-Молотова між Німеччиною та СРСР, 189.68kb.
• Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2006/2007 навчальному році, 299.85kb.
• Урок з історії на тему: «Гетьманська Україна. Гетьман Іван Мазепа», 80.19kb.
• Екзаменаційні питання до курсу «Історія слов’янських народів. Срср (1939-1991)» для, 29.13kb.
• Уроки с измененными способами организации, 139.22kb.
• Шаровой Любови Григорьевны. Обычный урок, 98.55kb.
• Урок № Тема: «Вступ. Що вивчає історія стародавнього світу», 510.37kb.
• Іван Степанович Мазепа (1687-1708). Вивчення цієї проблеми набуває особливої актуальності, 854.54kb.

ІV Узагальнення і систематизація

Учні дають відповідь на проблему уроку.
В часи радянської влади Україна була колонією. Через це вона не могла виступити на захист своїх патріотів. Нею управляли пристосуванці і поплічники радянських тиранів. Але в наш час ми можемо достойно оцінити ту жертву, яку принесли вірні сини України задля незалежності своєї вітчизни.
І вже в наш час ще залишається група дисидентів, яка і зараз грає помітну роль у житті нашої держави: І.Драч, С.Хмара, Л.Лук’яненко та інші.

 

V Оцінювання навчальних досягнень учнів

VI Домашнє завдання

§28, написати творчу роботу на тему “Чому у суспільстві виникає опозиція?”

ТЕМА: РАДЯНСЬКО-НІМЕЦЬКІ ДОГОВОРИ 1939 Р. І ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ

Мета:

1. Ознайомити учнів з основними подіями відповідного періоду історії.
   
2. Навчити учнів співставляти, аналізувати, критично оцінювати історичні факти і події правильно і чітко висловлювати власну думку, аргументовано доводити її вірність.
   
3. Виховати у учнів почуття патріотизму, національної гідності, поваги до власної історії, толерантне ставлення до чужих поглядів і думок.
   

Завдання:
Визначити основні причини підписання радянсько-німецьких пактів, позитивні та незадовільні наслідки їх укладання для західноукраїнських земель; ознайомити з політикою, яка проводилася у районах Західної України.

Тип:
комбінований урок.

Обладнання:
підручник Турченко Ф., Панченко П. Новітня історія України 11 кл., 2 частина.

Тематика реферативних повідомлень:

• “Міжнародна ізоляція СРСР і політичне ігнорування радянської держави чи свідоме штовхання до союзу з Німеччиною”
  
• “Наступ СРСР на Західну Україну: прояв допомоги чи акт агресії”
  
• “Політика радянського керівництва щодо західноукраїнських земель і визволення від іноземної залежності чи дії спланованого геноциду”.
  

Література для вчителя та учнів:

1. Грицак Я. “Нарис історії України ХХ ст.” - К.,1996 р.
   
2. Субтельний О. “Історія України” - К.,1992
   
3. “Історія України: нове бачення” т.2. - К.,1998
   
4. Орлов А. “СССР-Германия: август 1939-июнь 1941” - М., Знание, 1991
   
5. Якушевський А. “Радянсько-німецький договір 1939 р. УІЖ, 1989, №9
   
6. Волков С., Емельянов Ю. “До и после секретних протоколов” - М.,1990
   
7. Семиряга М. “Україна: Нариси політичної історії. Перша половина ХХ ст.” - К.,1993
   
8. Трубайчук А. “Брудершафт двох диктаторів.” - К.,1993
   

План:

1. Укладання радянсько-німецького пакту про ненапад. Початок другої світової війни.
   
2. Входження Бессарабії та Північної Буковини до СРСР, включення їх до складу УРСР.
   
3. Радянізація західних областей України.
   
4. Німецька окупація Лемківщини, Холмщини та Підляшшя.
   

Хід уроку

Виклад нового матеріалу
І
Запитання до класу: до яких держав входили Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття ?
23 серпня 1939 року в Москві міністри закордонних справ СРСР Молотов і Німеччини Рібентроп підписали радянсько-німецький пакт про ненапад:

• утримання від агресивних дій відносно один одного
  
• при нападі третьої держави на СРСР або Німечину не підтримувати агресора ні в якій формі
  
• строк дії угоди - 10 років
  

Додатково оформлювався таємний протокол про розмежування сфер інтересів обох держав:

• західний кордон мав проходити по річках Нарев, Вісла, Сан.
  
• радянська сторона підкреслювала свою зацікавленість у Бесарабії, на що Німеччина не мала претензій.
  

В результаті до СРСР відійшло 51,5 % земель, які перебували у складі Польщі.

• 1 вересня 1939р. нападом німецьких частин на польські прикордонні укріплення розпочалася Друга світова війна.
  
• 17 вересня 1939р. кордони перетнула Червона Армія під командуванням маршала Тимошенка і зайняла територію Західної України.
  
• 28 вересня 1939р. Німечинна та СРСР укладають договір про дружбу та кордони, таємний протокол який встановив кордони по Бугу.
  

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

1. Ваша оцінка позиції міжнародного співтовариства щодо СРСР. Чи була альтернатива не укладання пакту?
   
2. Ваше ставлення до таємного протоколу. Визначте його моральність та правомочність
   
3. Оцініть переговори СРСР і Німеччини. Ваш прогноз міжнародного становища при їх несприятливому значенні.
   

ІІ
26 червня 1940р. діючи в межах таемного протоколу та домовленістю з Німечиною, СРСР передав уряду Румунії заяву де вимагав повернення Бесарабії та Північної Буковини. Румунське керівництво погодилося на переговори з цього питання. Натомість радянський уряд 27 червня висунув ультиматум де вимагав на протязі 4-х діб вивести румунські війська з цих тереторій. В свою чергу на румунський уряд натиснула Німечина.

• 28 червня 1940р.Червона Армія вирушила у Бесарабію та Північну Буковину.
  
• На початку серпня 1940р. Північна Буковина та південні райони Бесарабії ввійшли до складу УРСР.
  

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

1. Оцініть характер політичних зазіхань Радянського Союзу. Як це можна співставити з державницькимим ідеями Московської держави.
   
2. Чи можна погодитись з урядовими трактуванням вересневого походу частин Червоної Армії як “визвольної місії від іноземного поневолення” ?
   
3. Ваша думка щодо визнання дій СРСР агресією щодо держав в складі яких перебували етнічні українські землі.
   

ІІІ
22 жовтня 1939р. пройшли вибори до Народних Зборів Західної України.

• 27-28 жовтня депутати одностайно прийняли Декларацію про встановлення радянської влади, націоналізацію банків, промисловості та поміщицької землі, про воз'єднання з УРСР в складі СРСР.
  
• Листопад 1939р. законодавчо закріплено приєднання Західної України на сесіях Верховної Ради УРСР та Верховної Ради СРСР.
  
• Радянізація викликала опір з боку ОУН, яка почала проводити терористичні акти проти представників радянської адміністрації.
  
• Заходи радянізації західноукраїнських земель:
  

- заборона діяльності всіх партій, окрім КПЗУ, яка стала складовою КПУ;
- закриття громадських, культурних, наукових, торгівельних товариств і установ, періодичних видань;
- ліквідація приватної власності, націоналізація промисловості та землі, колективізація;
- наступ на права церкви: заборона діяльності православної церкви на Волині, обмеження прав греко-католицької церкви;
- репресії щодо інтелегенції, масові депортації українців у північні райони СРСР;
- pозпочалася українізація, розширення мережі освітніх закладів.

Проблемні питання для обговорення та дискусії:

1. Визначить політичні прорахунки дій радянського керівництва на Західній Україні.
   
2. На вашу думку, що заважало виникненню у 1939р. організованого, дієвого та масового опору ствердження тоталітарного режиму на західноукраїнських землях ?
   
3. Чи можна припустити, що репресії стосовно західноукраїнської, в першу чергу, культурно-релігійної еліти були політичною розправою радянського режиму за участь і підтримку визвольних змагань 1917-1920рр.?
   

IV
Політика німецької влади на Лемківщині, Холмківщині та Підлящщі була направлена на те, щоб залучитися прихильністю українського населення.

• було дозволене офіційне виховання української мови.
  
• право діяльності українських культурних, наукових, громадських товариств.
  
• не заборонялася діяльність політичних партій, якщо вони не ставали до опозиції окупаційній владі.
  

Висновок:
Найбільшим позитивним наслідком укладання радянсько-німецьких пактів 1939р. було об'єднання майже всіх українських етнічних земель, як втілення ідеї соборності.

Закріплення вивченого:

1. Ознайомитись з документами у підручнику, заповнити таблицю “Радянсько-німецький пакт 23 серпня 1939р.”
   

   Договір про ненапад Таємний протокол

2. 
   
3. Охарактеризуйте підписання таемного протоколу з моральної та правової точки зору. Чи мав він право на існування?
   
4. Визначить підсумки та значення територіальних приєднань для УРСР.
   
5. Складіть хронологічну таблицю “Входження Західної України, Бесарабії та Північної Буковини до складу СРСР.
   
6. Охарактеризуйте основні засади політики радянізації на західноукраїнських землях. У чому була помилка радянського керівництва?
   
7. Визначіть позитивні та негативні наслідки радянської політики на Західній Україні.
   
8. Заповніть таблицю “Становище західноукраїнських земель у 1939-1941рр.”
   

   Області, які опинилися в сфері впливу СРСР Німеччина     Політика, яку проводили в регіоні

9. Домашне завдання:
   тезисно опрацювати матеріал питання радянізації західноукраїнських земель за підручником.
   
10. Робота з документом
    Заповнити таблицю “Радянсько-німецький пакт 28 вересня 1939р.” (основні положення):
    

Договір про дружбу і кордони Таємний протокол

ТЕМА: ПОЧАТОК ВІЙНИ. ПОДІЇ ВЕРЕСНЯ 1939 - ЧЕРВНЯ 1941 РР.

Мета:

• Ознайомити учнів із періодизацією Другої світової війни, перебігом подій першого періоду війни.
  
• З'ясувати характер Другої світової війни для окремих країн у різні періоди історії, мотивацію “дивної війни”, особливості стосунків між Німеччиною та СРСР у 1939 - першій половині 1941 р., наслідки Радянсько-фінської війни.
  
• Виховати відразу до насильства в міждержавних та міжетнічних стосунках, патріотичні риси на основі показу героїзму польських, фінських, норвезьких та інших вояків антитоталітарного табору.
  

Обладнання:

1. Наукові та художні тексти
   
2. Документальні тексти:
   
   • “Про радянізацію “визволених” територій”;
     
   • “Про неправдиве повідомлення агентства Гавас”;
     

3. Ілюстративна наочність:
   
   • портрет А. Гітлера;
     
   • портрет Й. Сталіна;
     
   • портрет В. Черчілля;
     
   • фото “Парад переможців. Брест, 1939 р.” // Трубайчук А. Друга світова війна. - К: Наукова думка, 1995. - вставка;
     
   • фото “Радянські й німецькі танкісти. Польща, 1939 р.” // Трубайчук А. Вказана праця. - вставка;
     
   • фото “Евакуація англійських солдатів із Дюнкерка, 1940 р.” // Трубайчук А. Вказана праця. - вставка;
     
   • фото “Комп'єнський ліс, 1940 р.” // Трубайчук А. Вказана праця. - вставка.
     

4. Картографічна наочність:
   
   • настінна карта “Вторая мировая война (1939-1945 гг.)”;
     
   • карта “Радянські анексії 1939-1940” // Трубайчук А. Вказана праця. - С. 39.
     

5. Умовно-графічна наочність:
   
   • таблиця “Військові дії на театрах Другої світової війни”;
     
   • таблиця “Співвідношення сил на вересень 1939 та травень 1940 рр.”;
     
   • діаграма “РСЧА у 20-30-х рр. ХХ ст.”;
     
   • діаграма “Робітники й службовці СРСР у 1944 р.”;
     
   • таблиця “Деякі мобілізаційні заходи уряду СРСР напередодні Радянсько-німецької війни”;
     
   • діаграма “Підводна війна”.
     

6. Звукові засоби:
   
   • записи радянських та німецьких маршових пісень (зокрема, “Если завтра война”).
     

7. ТЗН:
   
   • епідіаскоп;
     
   • магнітофон.
     

Тип уроку:
вивчення нового матеріалу.

Форма уроку:
традиційна

Хід уроку:

І. Оргмомент (1-2 хв).

ІІ. Активізація опорних знань (10 хв).

1. Чому в другій половині 30-х рр. ХХ ст. відбулося загострення міжнародних відносин?
   
2. Якими мотивами керувалися політики Великої Британії та Франції, проводячи політику умиротворення агресора?
   
3. Чому дана політика не спрацювала?
   
4. Які країни стали жертвами агресії до вересня 1939 року (4.1)?
   
5. Перерахуйте спроби створити систему колективної безпеки. Чому вони провалилися?
   
6. Яка подія відкрила шлях Другій світовій війні? Чому (3.1, 3.2)?
   

IІІ. Оголошення теми й мети уроку (1 хв.).

ІV. Виклад нового матеріалу (22 хв.).
1. Характер і періодизація Другої світової війни.

• Пригадайте, як ми співвідносимо поняття справедливої та несправедливої війни із країнами учасницями війни?
  
• Охарактеризуйте через дану призму країни, які брали участь у Другій світовій війні (учитель коротко описує умови вступу до війни тієї чи іншої країни, а учні визначають характер війни для неї).
  
• У своєму розвитку війна пройшла кілька етапів, які характеризуються перевагою в ініціативі та успіхах тієї чи іншої воюючої сторони. Історики традиційно виділяють п'ять етапів Другої світової війни (учитель називає етапи та дає їм коротку характеристику):
  
  1. 01.IX.39 - 22.VI.41 - початковий етап війни;
     
  2. 22.VI.41 - XI.42 - поширення фашистської агресії;
     
  3. XI.42 - XII.43 - докорінний перелом в ході війни;
     
  4. 01.I.44 - 09.V.45 - розгром фашизму в Європі;
     
  5. 09.V.45 - 02.IX.45 - розгром Японії.
     

• Протягом вивчення теми “Друга світова війна” заповніть таблицю “Військові дії на театрах Другої світової війни” (5.1.), заносячи до неї найбільш важливі, на вашу думку, події (шапку таблиці учитель записує на дошці). На підсумкова-узагальнюючому уроці ми визначимо найбільш важливий театр Другої світової війни.
  

Період Західний театр Східний театр Тихоокеанський театр

2. Німецька й Радянська агресія проти Польщі. Початок Другої світової війни.

• Інцидент у містечку Гляйвіце (4.1).
  
• Напад Німеччини на Польщу, вступ до війни Великої Британії та Франції, перетворення європейської війни на світову (4.1), (6.1-7.2).
  
• Вступ до війни СРСР, розгром Польщі (6.1-7.2), (4.1), (5.2-7.1 - ліва половина таблиці).
  

1. Для якої сторони співвідношення сил у вересні 1939 року були більш сприятливими. Чому?
   
2. Як ця сторона скористалася з переваг? Чому?
   

Співвідношення сил на вересень 1939 та травень 1940 рр.
(у дивізіях, 1 дивізія (коло 10000 чол.) = 2 бригадам = 4 полкам)

Вересень 1939 Травень 1940 Франція Німеччина (проти Польщі) Польща Велика Британія (у Франції) Франція Німеччина (проти Франції) Піхотні дивізії 84 40 39 10 76 118 Дивізії мотопіхотні 4 0 7 7 Бронетанкові дивізії (число танків) 1, в стадії форм. 10 (3000) 1 бригада (310) 3 бригади (300) 6 (3300) 10 (4000) Кавалерійські дивізії 5 1 бригада 11 бригад 3 полка 5 1 Число гармат 11000 7000 2500 1500 11000 7700 Число літаків 1250 1250 360 400 1300 3200

Розподіл Польщі, доля польських офіцерів у радянському полоні (4.1), (3.4; 3.5. - 7.1).
Подивіться на фотографії. Чи можна назвати людей зображених на них союзниками?

3. Радянські анексії 1940 р.

• Позиція СРСР у протистоянні Великої Британії, Франції та Німеччини (учень зачитує документ 2.2, інші його обговорюють).
  

Про неправдиве повідомлення агентства Гавас. “Правда”, 30 листопада 1939 року Редактор “Правди” звернувся до тов. Сталіна з питанням: як ставиться т. Сталін до повідомлення агентства Гавас про “промову Сталіна”, що буцімто зроблена їм “в Політбюро 19 серпня”, де проводилася думка про те, що “війна повинна тривати якомога довше, щоб виснажити воюючі сторони”. Тов. Сталін дав таку відповідь: “Це повідомлення агентства Гавас, як і багато інших його повідомлень, є брехнею. Я, звичайно, не можу знати в якому саме кофешантані сфабрикована дана брехня. Але як би не брехали панове з агентства Гавас, вони не можуть заперечити, що: а) не Німеччина напала на Францію й Англію, а Франція й Англія напали на Німеччину, взявши на себе відповідальність за нинішню війну; б) після початку воєнних дій Німеччина звернулася до Франції й Англії з мирними пропозиціями, а Радянський Союз відкрито підтримав мирні пропозиції Німеччини…”

1. Поясніть офіційну позицію Радянського Союзу щодо Другої світової війни на кінець 1939 р. Коли й у зв'язку з чим вона змінилася?
   
2. Чи мало повідомлення агентства Гавас якесь підґрунтя: чи вигідне було СРСР виснаження воюючих сторін? Поясніть свою думку.
   

• Радянсько-Фінська війна (4.1).
  
• Окупація СРСР країн Прибалтики, Бессарабії, Північної Буковини (3.1).
  
• Радянізація “визволених” територій (2.1).
  

Про радянізацію “визволених” територій Із книги В. К. Тріандфіллова “Характер операцій сучасних армій” (1929 р.) …Потрібно в короткий строк (2-3 тижня) справитися з радянізацією цілих держав чи щодо великих держав - з радянізацією протягом 3-4 тижнів вельми великих областей… При організації ревкомів дуже складно буде розраховувати на місцеві сили. Лише частину технічного персоналу і найменш відповідальних працівників можна буде знайти на місці. Всі відповідальні працівники і навіть частина технічного персоналу повинні бути приведені з собою… Кількість цих працівників, потрібних для проведення радянізації відвойованих областей, буде величезною.

1. Які держави збиралися “визволяти” червоноармійці 1929 року? Чи впровадилися дані мрії у життя? Якщо так, то де і коли?
   
2. В чому полягав зміст радянізації?
   
3. Чому комуністи не довіряли місцевим кадрам на окупованих територіях?
   

СРСР у першій половині 1941 р. (5.3-7.1), (6.1-7.2).

1. Поясніть динаміку росту чисельності РСЧА в 20-30-х рр.
   
2. Чим Ви поясните стрімке зростання Червоної Армії у період 1939-41 рр., до того як почалася війна з Німеччиною?
   
3. Чи можна на основі даних цифр робити висновки про готовність СРСР до війни?
   (5.4-7.1)
   

1. Чому напередодні радянсько-німецької війни в СРСР зросла частка жінок серед зайнятих у промисловості робітників і службовців.
   
2. Чи можна на основі даних цифр робити висновки про готовність СРСР до війни?
   

4. Агресія Німеччини в 1940-першій половині 1941 рр.

• Окупація Німеччиною Данії та Норвегії (4.1), (5.2-7.1 - права половина таблиці).
  
  1. Для якої сторони співвідношення сил у жовтні 1940 року були більш сприятливими. Як ця сторона скористалася з переваг? Поясніть її дії.
     

• Капітуляція Франції (4.1) (3.6; 3.7-7.1).
  
  1. Пригадайте, яка подія до 1940 р. прославила Комп'єнський ліс? Чому Німці обрали для підписання капітуляції Франції вагончик маршала Фоша?
     

• “Битва за Англію” (4.1), (3.3), (5.6-7.1).
  

1. Охарактеризуйте тактику Німеччини в морській війні їз Британією під час Другої світової війни.
   
2. Чи могла Велика Британія з такою ж швидкістю поновлювати свій торговий флот? До яких наслідків могла привести втрата Британією свого торгового флоту?
   

• Поразка Югославії та Греції (4.1).
  

V. Закріплення нового матеріалу (7 хв.).

1. Назвіть причини виникнення Другої світової війни. Чи можна було, на Вашу думку, її уникнути?
   
2. Чому наслідки розгрому Польщі 1939 року часто називають “четвертим поділом Польщі”?
   
3. Проаналізуйте основні етапи включення Литви, Латвії, Естонії до СРСР (4.2-7.1). Чи могли дані країни уникнути окупації?
   
4. Чому, прорвавши оборонну лінію Маннергейма, СРСР не окупував Фінляндію? Назвіть наслідки Радянсько-Фінської війни.
   
5. Назвіть причини поразки Франції. Чи можна було, на Вашу думку, її уникнути?
   
6. Назвіть причини Німецької агресії на Балканах.
   

VI. Підведення підсумків уроку та виставлення оцінок (1 хв.).

VII. Оголошення домашнього завдання (2 хв.).

• Уроки 55-56 (С. 431-447). Прочитайте уривки зі статті “СРСР і країни Прибалтики” (ст. 445-446), визначте, яка була реакція різних кіл суспільства балтійських країн на активність СРСР.
  
• Кілька учнів отримують індивідуальні письмові завдання до таблиць (5.5):
  
  1. Уважно вивчіть таблиці. Поясніть причини даних кроків уряду СРСР.
     
  2. Чи можна вважати дані кроки підготовкою крани до війни? Аргументуйте свою думку.
     

Деякі мобілізаційні заходи уряду СРСР напередодні Радянсько-німецької війни

Дата Подія 01. 1939 Створення наркомату боєприпасів. 19.08.1939 Початок формування сотень нових дивізій РСЧА. 1.09.1939 Запровадження загальної військової повинності (відбулися набори призовників віком 18-21 р.). 13.03.1940 Політбюро приймає рішення про атестацію партійних працівників і присвоєння їм військових звань. 26.06.1940 Перехід на 8-годинний робочий день і 7-денний робочий тиждень (протягом другої пол. 40-го і першої пол. 41-го рр. на 10-12-годинний робочий день), заборона самостійно звільнятися з підприємств. 3.10.1940 Запровадження закону “Про трудові резерви” (обов'язкова трудова повинність з 14 років для тих, хто не навчається) і плати за навчання в старших класах і гуманітарних вузах. 19.10.1940 Закон “Про порядок переходу з підприємства на підприємство” (перехід відбувається лише з указівки держави). 7.12.1940 Навчальні програми льотних училищ переведені на програми воєнного часу (замість 3 років навчання - 3-24 місяці). 7.12.1940 Наказ про присвоєння випускникам льотних училищ звання “сержант” (до цього часу - “лейтенант”). 14.06.1941 Війська НКВС розпочинають звільняти прикордонні райони СРСР від населення.

Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні

	Начало формы Конец формы Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні   джерело   | www.ostriv.in.ua Начало формы ЖахливоПоганоЗадовільноДобреСупер  Рейтинг:  / 6 Конец формы Халімон Н.М., вчитель історії Ковчинської ЗОШ Куликівського р-ну Чернігівської обл/ Мета.  Визначити суть окупаційного режиму в Україні, наслідки, до яких привела політика «нового порядку». Показати трагедію українського народу в ході війни, проаналізувати розгортання руху Опору в Україні. Виховувати почуття патріотизму, поваги та шани до ветеранів та учасників Великої Вітчизняної війни, почуття неприязні до поневолення, рабства, ідей фашизму та нацизму. Розвивати вміння аналізувати події, робити висновки на основі фактологічного матеріалу, об’єктивно оцінювати історичні події, використовувати наукову термінологію, розвивати навички ведення дискусії. Тип уроку: інтерактивний урок формування і вдосконалення вмінь та навичок. Обладнання:  карта «Друга світова війна 1939 – 1945 рр.»; хрестоматії;    Збірник документів, архівних матеріалів, хронік «Літо 1941. Україна.» під загальною редакцією В.Замлинського; схема «Окупаційний режим на Україні», таблиця «Основні правила ведення дискусії». Організація уроку. Учні попередньо отримують план уроку, рекомендовану літературу. Створюються творчі групи для підготовки уроку, які мають теж свої завдання: група експертів, журналалістів, художників. План уроку. Плани нацистської Німеччини щодо України. Розчленування України. Суть «нового порядку». Рух Опору в Україні. Хід уроку. І. Актуалізація пізнавальної діяльності. Учитель. За свою історію наша Батьківщина переживала багато тяжких днів і років. Але такого суворого  випробування, як Велика Вітчизняна війна, на долю народу не випадало, мабуть, ніколи. Смерть косила мільйони людей, вогонь пожирав міста й села, з лиця землі стиралися цілі поселення. Наш урок проходить напередодні славної 60-ї річниці визволення України від фашистської чуми. Визволення України, Перемога у війні були справою всенародною, бо наближав їх ввесь народ. Весь народ допомагав Радянській армії вистояти й перемогти. І сьогодні на нашому вроці піде розмова саме про цих людей, які чекали, любили, боролися, сподівалися й теж на собі витримували нелюдські тортури нацистського окупаційного режиму.  Сьогодні обставини склалися так, що ревізується і переглядається вся наша історія. Але погодьтеся, є такі віхи нашого життя, які скоріше можна назвати святими, яких ніхто не має права торкатися, як і не має права забути. Це потрібно й нам, і нашій державі. Бо було все. Були німі кургани, І йшла війна не на життя – на смерть, Гриміли залпи і ятрились рани І світ ішов, здавалось, шкереберть. Це все було… О, не забудьте, люди! Своїх братів, що нині не живі, Що руйнувався світ захланно й блудно І нищили святе все на землі. Тож тема нашого уроку – «Окупаційний режим і розгортання руху Опору в Україні». Ми не ставимо за мету сьогодні переглянути історію. Я пропоную вам пошук правди. З цією метою на сьогоднішньому вроці у нас будуть працювати творчі групи, зокрема – експертів, як знавців документів, хронік; журналістів – знавців людської правди. До речі група журналістів має ще оде завдання: зібрати найцікавіший матеріал для газети «Наш урок», а в кінці уроку ви нас повідомите, що вас найбільше вразило. На нашому вроці присутній також свідок окупаційного режиму 1941-42 років у Ковчині, якого запросили для інтерв’ю наші журналісти. ІІ. Реалізація  плану уроку. Учитель. Окупація починається з війни. Існує точка зору, що людству необхідна війна «як рушійна сила прогресу». Ви згодні з цим? Давайте спробуємо вирішити це питання за допомогою методу «Акваріум». Я вам нагадаю основні правила: чіткість висловлювань, точність, локанізм.  Я запрошую нашу «золоту рибку» зайняти місце в акваріумі. (Одна учениця  сідає на стільці посередині кабінету й починає доводити теорію «війна – рушійна сила прогресу»). Учениця. На світі нема нічого вічного. Все тече, все змінюється. Ці істини давно відомі. Для того щоб продовжити вічність треба знищити те, що було раніше. Адже в процесі розвитку допускається чимало помилок, злочинів, несправедливості. Підтвердженням цього є Книга книг – Біблія. Сам Господь допустив не один Всесвітній потоп, для того, щоб знищити всі гріхи й продовжити вічне життя за законами Божими. Після знищення старого на зміну приходить нове, краще. Отже, війна - це рушійна сила прогресу. Учитель. Хто бажає висловити свою точку зору з приводу сказаного? Учні висловлюють свої думки.   Учитель. Що ж, ми почули кілька думок. Давайте підведемо підсумки. Хто погоджується з думкою «золотої рибки»? (Учні голосують). Хто підтримує думку її опонентів? Я дуже рада, що ви не потрапили на гачок «золотої рибки». Дійсно, війна – це злочин проти людства, а окупація – непростий період у житті народу. Давайте зараз ми й проаналізуєм основні риси фашистського окупаційного режиму на Україні. Зверніть увагу на класну дошку, де знаходиться схема «Окупаційний режим на Україні». Тут позначені основні риси нацистської влади. Вам треба розшифрувати їх і доповнити схему. Попрацюємо в групах. Кожна група отримує своє завдання, доповнює схему, захищає її. У результаті роботи на дошці повинна з’явитись така схема (червоним кольором зображено заготовку, синім – те, що повинні доповнити учні): Учитель. Зараз дуже часто можна почути думку: ми б давно жили в Європі і були б членами ЄС, якби війну виграв Гітлер. Тобто, доля б України була кращою. Що скажете на це ви? Під час відповіді використайте Метод «Прес». (Бажаючі учні висловлюють свої думки). Учитель. А тепер з приводу цього питання мене цікавить думка нашого експерта. Експерт. Опрацювавши чимало документів під час підготовки до уроку, я можу впевнено заявити, що ця думка хибна. Я хочу процитувати найцікавіші, на мою думку, висловлювання фюрера та його оточення щодо майбутнього України. Гітлер про Україну. 17 вересня 1941 рік. «…Було б помилкою дати освіту місцевим людям. І я зовсім не прихильник створення університету в Києві». 11 квітня 1942 рік. «Якщо росіяни, українці та інші вмітимуть читати й писати, це може нам тільки нашкодити». Із розпорядження рейхскомісара України Еріха Коха 24 жовтня 1942 року. «Закрити всі школи, інститути, в яких навчаються учні старше 15 років, а всіх учнів і викладачів цих закладів відправити на роботи до Німеччини. Крім 4-класних шкіл не повинно бути жодної школи». Із секретної німецької інструкції щодо України (листопад 1942 р.) « 1. Наші вороги: комуністи, прихильники Бандери, партизани.  2. «Просвіти» обсервувати. 3. Відібрати культурно-освітні установи, театри, кіно. 4. Церкви не допустити до згоди. 5. Не поборювати сухот, тифу. Закрити лікарні для населення. 6. Суди лише німецькі. Кожен німець – суддя. 7. Хуліганство карати лише тоді, коли шкодить німцям.» І, нарешті, все це має своє пояснення – німецький генеральний план «Ост», відповідно до якого був встановлений окупаційний режим: Знищити на окупованих землях 30 млн. чоловік. Виселити протягом 30 років близько 50 млн. поляків, українців, білорусів, литовців до Західного Сибіру, на Північний Кавказ, до Південної Америки, Африки. Онімечити решту населення, перетворивши його в дешеву робочу силу для 10 млн. німецьких колоністів. Знищити СРСР як цілісну суверенну державу. Вжити заходів для ліквідації національної культури, середньої і вищої освіти. Забезпечити скорочення народжуваності на окупованих землях. Ось яка доля чекала нас, а не Європа в разі перемоги Гітлера. Учитель. Отож, ми з вами познайомились щойно з історичною правдою, основаною на документах. Але ще є інша правда – правда людська. Це спогади свідків тих подій. На нашому вроці сьогодні присутня  Єрченко Ганна Єгорівна, наша односельчанка, яка в роки окупації проживала в нашому селі й знає про події воєнних літ не з книжок та переказів. Її запросили на наш урок група журналістів. Отож, шановні я вас запрошую до слова. Учениця-журналіст бере інтерв’ю у гості. Приблизний перелік питань. Шановна,  Ганно Єгорівна, скільки вам було років, коли розпочалася війна? Які зміни відбулися в Ковчині з приходом німців? Які нові правила започаткували фашисти? Чи були на той час євреї в селі? Як відносилась до них нова влада? Вас не минула доля остербайтера.  Як ви потрапили до Німеччини? Як ви потрапили в концтабір? Які тортури вам довелося пережити? Я вас щиро дякую за розмову, за те, що ви завітали до нас на урок. Від імені всіх однокласників я бажаю вам міцного здоров’я, щастя й миру.Не хворійте. Учитель. А я в свою чергу дякую журналіста за проведену роботу. Залита кров’ю, окупована Україна не скорилася ворогу. По всій її території ріс і міцнів могутній рух Опору. Пригадайте із всесвітньої історії суть цього поняття. Учень. Рух Опору – це боротьба поневолених народів проти фашистських окупантів. Учитель. Чи мав український рух Опору якісь особливості, котрі відрізняли його від руху Опору в СРСР вцілому. Учні. Так. Рух Опору в Україні набув національної забарвленості. Крім партизанської боротьби та діяльності комуністичного підпілля в Україні відбувалась збройна боротьба ОУН та УПА. Учитель. Хто з цих 3-х складових українського руху Опору, на вашу думку, зробив найбільший внесок у Перемогу? А для України? Давайте подискутуємо з приводу цього питання. Учитель ділить учнів на 3 групи для дискусії: 1-ша група – відстоює роль партизан, 2-га – підпільців, 3-тя – націоналістів. Учитель поміщає на дошці “Правила ведення дискусії”. В центр класу виходить по одному представнику від кожної групи. Розпочинається дискусія. Учитель.  Я щиро дякую учасників дискусії. Ось подібна до нашої  ведеться дискусія серед українців уже протягом 60-ти років. І краю примирення не видно. Давайте ми спробуємо зробити декілька кроків на шляху до примирення, адже нам це зробити набагато легше. Які б ви підібрали аргументи для примирення ветеранів радянської армії та воїнів УПА?  Учні висловлюють свої аргументи. Учитель. Я дякую всіх учасників дискусії та примирення і запрошую вас перегорнути ще одну сторінку нашого вроку. У нас на вроці ще є класний художник, яка мала завдання відобразити художню правду про нацистський окупаційний режим, рух Опору. Як їй це вдалося ми зараз подивимось. Учениця презентує свої роботи, розказує, що хотіла передати на папері, які почуття в неї викликала тема. Учитель. Ну ось, і вичерпались всі теми сьогоднішнього уроку. Нам залишилось тільки підвести підсумки. Я пропоную висловити свої думки нашим журналістам, котрі будуть випускати стінгазету “Наш урок”. Що вас найбільше вразило з сьогоднішнього уроку? Що доцільно з почутого вмістити до газети?  Учні-журналісти підводять підсумки. Учитель.  Я починала наш урок поетичними рядками, хочу ними й завершити. 60-т років мирної тиші. Та вривається голос в ефір, Що благає нас, молить і кличе: “Збережіть, захистіть, люди, мир!” Мир – це те, що нам подарували наші діди й прадіди. Подарували ціною власного життя, собою затуливши його від фашистської чуми. Ми зобов’язані пам’ятати про це все життя, пам’ятати не заради минулого, пам’ятати заради майбутнього. Бо недарма мудреці кажуть :” Трагедіїї історії не повторюються до тих пір, поки пам’ять людська є живою”. Тож давайте її будемо продовжувати з покоління в покоління. ІІІ. Підведення підсумків уроку. Оцінення учнівських досягнень. ІV. Домашнє завдання: випустити газету “Наш урок”.