Урок започатковує вивчення блоку "Перебудова в СРСР та Україна" (4-й урок теми 4 Всесвітньої історії(1939-2001)
| Вид материала | Урок |
- Уроку «Розстріляне Відродження» є важливою в розумінні учнів не тільки теми «Культура, 88.63kb.
- Використання ігрових елементів на уроках історії України у процесі вивчення теми «Козацька, 221.72kb.
- Завдання, які оцінюються в 3 бали пакт Ріббентропа-Молотова між Німеччиною та СРСР, 189.68kb.
- Методичні рекомендації щодо вивчення історії у 2006/2007 навчальному році, 299.85kb.
- Урок з історії на тему: «Гетьманська Україна. Гетьман Іван Мазепа», 80.19kb.
- Екзаменаційні питання до курсу «Історія слов’янських народів. Срср (1939-1991)» для, 29.13kb.
- Уроки с измененными способами организации, 139.22kb.
- Шаровой Любови Григорьевны. Обычный урок, 98.55kb.
- Урок № Тема: «Вступ. Що вивчає історія стародавнього світу», 510.37kb.
- Іван Степанович Мазепа (1687-1708). Вивчення цієї проблеми набуває особливої актуальності, 854.54kb.
Мета:
- Ознайомити учнів з гітлерівським “новим порядком,” із створенням та реалізацією плану “Ост,” з рухом опору та його особливостями.
- Розвинути в учнів вміння порівнювати і критично оцінювати діяльність різних, за політичною спрямованістю, сил руху опору; розвинути вміння аргументовано, на основі історичних фактів відстоювати власні погляди.
- Виховати почуття національної свідомості, на основі ОУН-УПА; толерантне ставлення до думок інших, терпимість та повагу до опонентів.
Тип уроку:
комбінований.
Основні поняття:
- “новий порядок”,
- “рейкова війна.”
Хід уроку
І. Актуалізація знань учнів з попередньої теми відбувається через тестові завдання:
- Радянсько-німецька війна розпочалася:
А. 1 вересня 1939 р.
Б. 22 червня 1941 р.
В. 22 травня 1941 р.
- План воєнної кампанії проти СРСР називався:
А. “Ост”
Б. “Барбаросса”
- Які фронти було створено на території УРСР
А. Південний та Центральний.
Б. Південно-Західний та Західний.
В. Південно-Західний та Південний.
- Обороною Києва командував:
А. генерал Жуков.
Б. генерал Кирпоніс.
В. маршал Будьоний.
- Правильно назвіть дати оборони Києва, Одеси, Севастополя:
А. 30 жовтня 1941 - 1 липня 1942 рр.
Б. 7 липня 1941 - 26 вересня 1941 рр.
В. 5 серпня 1941 - 16 жовтня 1941 рр.
- Найбільша танкова битва на 1-му етапі війни відбулася в районі:
А. Луцьк - Броди - Рівне - Дубно.
Б. Житомир - Хмельницьк - Чернівці - Одеса.
В. Чернігів - Київ - Черкаси - Вінниця.
- Німецькі війська великими танковими з'єднаннями почали навальний наступ:
А. 4 липня 1942 р.
Б. 28 червня 1942 р.
В. 22 липня 1942 р.
- Вся територія Української РСР була повністю окупована німецькими військами із залишенням:
А. м. Свердловська
Б. м. Ворошиловграда
В. м. Ровєньки
- Війська південно-західного фронту перейшли в наступ з метою визволення Харкова:
А. 9 вересня 1942 р.
Б. 22 липня 1942 р.
В. 12 травня 1942 р.
- Вся територія УРСР була повністю окупована німецькими військами на:
А. 22 липня 1942 р.
Б. 12 травня 1942 р.
В. 4 липня 1942 р.
ІІ. Вивчення нового матеріалу
План уроку:
- План “Ост” та “нациський новий порядок” на території України.
- Радянський партизанський рух. Причини невдач на 1 етапі війни.
- Діяльність ОУН - УПА в тилу ворога в 1941-1944 рр.
1. Розповідь вчителя з використанням карти “Україна 1941-1944 рр.”
Поряд із розробкою стратегічних наступальних планів, німецьким командуванням розроблявся план колонізації завойованих територій “Ост”. Відповідно до цього плану, колонізація завойованої території мала тривати 30 років, теоретично він ґрунтувався на “теорії расової винятковості німецької нації”. Народи, що населяли СРСР, зокрема росіян, українців, білорусів, передбачалося піддати масовому винищенню й відселенню на інші території, а їхню землю мали колонізувати 8-9 млн. німців. Цю програму окупанти активно здійснювали уже в ході війни. У планах нацистів особливе місце належало Україні. Як говорив Еріх Кох, призначений Гітлером намісник на більшій частині України: “Україна стане місцем втілення творчого духу германців”.
Вслід за передовими частинами німецької армії в Україну посунули загони і підрозділи спецпризначення, завдання яких закути в кайдани “нового порядку”. Жорстокість і зневага до українців як до людей нижчого ґатунку були головними рисами системи німецького управління. Військовим чинам, навіть нижчим, надавалося право розстрілювати без суду і слідства.
Увесь час окупації в містах і селах діяла комендантська година. За її порушення мирних людей розстрілювали на місці. У спеціальній директиві окупаційних властей “щодо проведення умиротворення на Україні в 1942 р.” говорилося: “У випадку виникнення сумнівів щодо правильності вибору заходів, треба виходити з того, що найжорстокіші заходи і є водночас правильними”. За Україною нацисти не визнавали будь-яке державне існування, а її територію розглядали як “німецький простір”.
Частину території України було включено до рейх-комісаріату “Україна”.
Під час розповіді вчителя учні за допомогою карти визначають кордони територіальних утворень.
Львівську, Дрогобицьку, Станіславську, Тернопільську області під назвою “дистрикт” “Галичина” гітлерівські окупанти приєднали до генерал-губернаторства створеного на території Польщі. Під назвою “Трансністрія” до складу Румунії ввійшли Чернігівська, Ізмаїлівська та Одеська області, ряд районів Вінниччини, Миколаївщини, і Херсонщини. З Чернігівської, Сумської, Харківської і Луганської областей утворено “прифронтову зону”, що перебувала під владою військового командування.
“Новий порядок” також передбачав масове вивезення молоді з окупованих територій, праця якої використовувалась на каторжних роботах в Німеччині. За 1942-1944 рр. у німецьке рабство було забрано 2,4 млн. українських хлопців і дівчат.
Отже, німецьке командування на завойованих територіях наладжували свій “новий порядок” при цьому використовуючи звірячі методи і до мирного населення.
2. Робота учнів з підручником.
Читаючи параграфи підручника складіть таблицю за схемою:
|
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу:
- Що представляє собою “новий нациський порядок”, яку мету він переслідував?
- В чому ви вбачаєте трагедію руху опору на Україні?
- Назвіть причини поразки радянського підпілля на 1-му етапі війни?
Сили опору на Україні:
І. радянське підпілля
- НКВД
- Партійно-комсомольське
- Стихійне
ІІ. Радянський партизанський рух:
- організований
- стихійний
ІІІ. Національно-визвольні сили:
- ОУН-Бандери
- ОУН-Мельник
Домашнє завдання:
Використовуючи додаткову літературу підготуйте повідомлення про різні сили опору в рідному краї в роки війни.
ТЕМА: ОКУПАЦІЙНИЙ РЕЖИМ І РОЗГОРТАННЯ РУХУ ОПОРУ В УКРАЇНІ (СЕМІНАР)
Мета:
- Поглибити знання учнів з проблеми політики окупантів на території України, розробкою та використанням плану “Ост” з рухом опору та його особливостями.
- Розвинути в учнів уміння порівнювати, аналізувати і критично оцінювати діяльність різних, за політичним спрямуванням, сил руху опору; розвинути вміння аргументовано, на основі історичних фактів обстоювати власні думки.
- Виховати почуття національної свідомості на прикладах діячів і учасників ОУН-УПА, толерантне ставлення до думок інших, терпимість та повагу до опонентів.
Тип уроку:
семінарське завдання
Хід уроку
План:
- Окупаційний режим на території України. План “Ост” та його реалізація гітлерівцями.
- Проголошення ОУН акту відновлення державності на території України 30.06.41 р.
- Радянський партизанський рух і підпілля.
- Діяльність ОУН-УПА в тилу ворога 1941-1944 рр.
І. На думку багатьох істориків, які вивчали Другу світову війну, з усіх східних територій, захоплених Третім рейхом, найважливішою, без сумніву була Україна. Вирішуючи, як розпорядитись цим цінним трофеєм, німецьке командування розглядало основні варіанти. Перший, найчастіше пов'язаний з ідеологом Альфредом Розенбергом, зводився до того, щоб здобути підтримку українців проти Кремля, надавши їх власну державу, але останнє має перебувати під опікою Німеччини. Іншій варіант, до якого були схильні більшість гітлерівської ієрархії, цілком нехтував інтересами українців і передбачав їх експлуатацію на користь німецької імперії. Про втілення цієї точки зору в життя нас зараз повідомлять наші однокласники.
Теми реферативних повідомлень:
- Україна в планах Німеччини.
- Суть плану “Ост” його реалізація.
- Еріх Кох та Альфред Розенберг їх ставлення до України.
- Політика “нового порядку” окупантів на території України.
- Репресії німецьких окупантів проти мирного населення. Трагедія Бабиного Яру.
- Економічне пограбування України.
Запитання до доповідачів та учнів класу:
- Яке місце займала Україна в планах Німеччини? Обґрунтуйте свою відповідь.
- Яке значення, на вашу думку, мало розчленування України після її окупації? Покажіть на карті зони окупації.
- Як ви гадаєте, чому нацисти хотіли знищити слов'ян і лишити їх незначну частину лише, як рабів?
- Яку мету переслідувала політика “нового порядку”?
- Назвіть відмінні та спільні риси політики “нового порядку” та політики, яку проводив Радянський Союз на території Західної України після її окупації?
- Як ви думаєте, як вплинуло вивезення матеріальних та людських ресурсів на економічне становище України? Відповідь обґрунтуйте.
- Як ви вважаєте не застосовуючи терору німецькі окупанти могли схилити на свій бік місцеве населення?
ІІ. Але Гітлер готуючи війну проти СРСР, спочатку не висловлював конкретно свої плани щодо України. І була група людей, зокрема, Альфред Розенберг, які хотіли надати Україні самостійність, але під опікою Німеччини. ОУН це прийняло так наче гітлерівці не проти незалежності. І що з цього вийшло ми з вами дізнаємося прослухавши реферати ваших однокласників.
Теми рефератів:
- Становище ОУН напередодні ІІ світової війни. Причини та наслідки конфлікту Бандери та Мельника.
- Біографія Степана Бандери.
- Надії та розчарування ОУН щодо Німеччини.
- Акт відновлення держави на території України 30.06.1941 р. Його історичне значення.
Запитання до доповідачів та учнів:
- Як вплинув розкол ОУН на подальше її існування?
- Як ви вважаєте, надії і сподівання були реальні чи ілюзорні? Німеччина могла погодитись на існування незалежної України?
- Як ви гадаєте чи вдалося б ОУН-М створити свою державу за підтримкою Німеччини?
ІІІ. Звичайно, що це визвало протест в ОУН Бандери і вони починають збройну боротьбу проти звірств окупантів.
Теми реферативних повідомлень.
- Створення та діяльність УПА.
- Бульба-Боровець та його “Поліська Січ”.
- Ваше ставлення до особистості Р. Шухевича?
- Значення Української Національної Ради?
- Який внесок Олени Теліги в боротьбу з німецькими окупантами?
Отже, що “новий порядок” гітлеревців викликав протистояння національно-визвольних сил. Але, як відомо, що була ще й радянська влада і що вона робила для боротьби з окупантами в тилу.
IV. Теми реферативних повідомлень:
- Партизанське підпілля: причини невдач на І-му етапі війни.
- Діяльність партизанських загонів в вашому місті, які райони.
- Участь учнів та молоді в антифашистській боротьбі.
Запитання до учнів:
- Як на вашу думку, чи можна назвати головною причиною невдач чистки 1937 року, які знищили досвідчених підпільників?
- Ваше ставлення до постаті Ковпака?
- Які підпільні молодіжні організації ви запам'ятали?
- Хто з учнів та молоді, які брали участь в антифашистській боротьбі вас вразив найбільше?
Отже, терором і насильством, голодом і приниженням німці прагнули підірвати моральні та фізичні сили нації, унеможливити її опір. Але українці як на заході так і на сході знайшли в собі сили для боротьби проти окупантів. Долаючи невдачі міцнів опір в містах і селах. Але й були протиріччя і трагедія для України: бо воюючи за різні політичні погляди одні на стороні ОУН-УПА, а інші за радянську владу, українці почали вести між собою братовбивчу війну.
ТЕМА: УКРАЇНА В 1943 РОЦІ
Мета:
- навчити працювати з усіма доступними джерелами знань, вміти самостійно добувати історичну інформацію за темою;
- розвинути вміння на основі історичних факторів обстоювати власні погляди на ту чи іншу проблему, толерантно ставитися до думок та поглядів інших.
Завдання
- Pозвинути уявлення про події 1943 р., що відбувалися на території УРСР в процесі визволення її від фашистських загарбників.
- Навчити учнів користуватися різними джерелами інформації і критично ставитися до інформації і вміти відстоювати власну точку зору.
- Виховувати повагу до історичного минулого нашої Батьківщини і шанобливе ставлення до героїв Великої Вітчизняної війни, сприяти тому щоб у учнів сформувалася гордість за героїзм своїх співвітчизників в роки війни.
Тип уроку: комбінований.
План
- Початок розгрому нацистів на території України.
- Партизанський рух на Україні.
- Перші кроки радянської влади на визволених територіях. Життя українців в радянському тилу.
Література:
Історія України 10 кл. Турченко, Панченко К., 1995 р.
Хід уроку
І. Перевірка домашнього завдання:
а) Дайте відповіді на питання:
- коли відбувся напад Німеччини на СРСР?
- яке місце займала Україна в планах окупантів?
- поясніть тактику “блискавичної війни.”
- які території України першими зазнали на собі гніт німецького окупаційного режиму?
- чи проводилися евакуаційні роботи радянською владою на території України? Які?
б) Пропонується декілька запитань, поруч буде ряд відповідей. Вашим завданням буде вибрати правильні:
- Оборона Києва від німецьких загарбників була:
а) літо 1941 р.
б) осінь 1941 р.
в) весна 1942 р.
- Які національні війська України співробітничали з фашистами:
а) ОУН(б)
б) ОУН(м)
в) війська Бульби-Борівця
- В якому році було проголошено “Акт визволення Української держави”:
а) 30 червня 1941 р.
б) 5 грудня 1941 р.
в) 7 липня 1942 р.
- На яких територіях діяли війська УПА в 1942 р.:
а) Вінничина
б) Волинь, Полісся
в) Чернігівщина
- На які групи військ було поділено фашистські угрупування за планом “Ост”:
а) групи армій Захід, Схід, Північ
б) групи армій Захід, Схід
в) групи армій Північ, Південь, Центр
- Друга Світова війна розпочалась:
а) 22 червня 1941 р.
б) 1 вересня 1939 р.
в) 15 травня 1944 р.
- До якої тактики ведення війни були готові радянські війська напередодні війни:
а) оборонної
б) наступальної
- Польський партизанський рух ставив перед собою завдання:
а) захопити українські землі які вони вважали польськими ще за часів існування Речі Посполитої
б) допомагати фашистському окупаційному режимові в управлінні на територіях України
в) з'єднатися з УПА і стійко боротися проти фашистських загарбників
г) боротися проти радянських угрупувань, проти членів УПА, проти німецьких завойовників
- Яку кількість партизанів на 1942-1943 рр. налічували загони УПА:
а) 80 тис. чол.
б) 400 тис. чол.
в) 120 тис. чол.
г) 35 тис. чол.
ІІ. Бесіда вчителя з учнями
Відомо, що до осені 1942 р. німецькі загарбники вели в основному переможні бої на території СРСР, та 19 листопада війська Південно-Західного фронту і праве крило Донського фронту пішли в контрнаступ. На зустріч їм рухалася війська Сталінградського фронту, які 23 листопада об'єдналися в результаті чого в оточення потрапило 330 тис. військових угрупувань німців. 2 лютого оточені війська здалися. Контрнаступ поступово переростає в загальний наступ. Військом фронту командував генерал Ватутін. Проте згодом наступ Червоної Армії був припинений. В квітні-липні 1943 р. на фронті панувало відносне затишшя. 5 липня відбулася Курська битва. Наступ німецьких військ тривав 50 днів.
В ніч на 23 серпня почався вирішальний наступ на Харків. Німці вели жорстокі бої на Лівобережжі і Донбасі. 8 вересня німці залишили Сталіно. На вересень 1943 р. Червона Армія вийшла на рубіж Новомосковськ-Запоріжжя-р.Молочна. Бої тривали і на Півночі країни.
2 вересня - захопили Суми,
23 вересня - Полтаву
21-22 вересня - Червона Армія вийшла до Дніпра.
Війська розташувалися по лінії понад 700 км.
14 жовтня визволили Запоріжжя.
25 жовтня - Дніпропетровськ і Дніпродзержинськ
В перші дні листопада розгорнулися бої за Київ.
Учень читає реферат на тему: “Київська наступальна операція.”
1. Складаємо таблицю № 1
|
Назвіть дату Сталінградської битви?
Коли відбувся корінний перелом в ході Другої світової Війни. Покажіть на карті розташування “Східного валу” (по р. Дніпро - Молочна).
Які фронти було перейменовано в 1-й, 2-й, 3-й, 4-й українські фронти.
Партизанський рух на території України:
Радянський партизанський рух
Партизанські загони УПА (УПА-Пд; УПА-Пн; УПА-Сх; УПА-Зх)
Польські партизанські загони
Складаємо таблицю № 2
|
2. Діалог вчителя з учнями в результаті чого з'ясовуємо, яку політику починає проводити радянська влада на території УРСР.
- Сталінський тоталітарний режим.
- Насильницька мобілізація. Чи була вона такою вже необхідною? Що означає “спокутувати кров'ю ганьбу перебування в окупації”?
- Практика “передових проривних груп”, що це таке?
- Чи можна виправдати насильницьке вилучення у населення провіанту?
Разом з евакуацією ПУР евакуювалося і населення України чи повернулося воно після визволення України від фашистських загарбників на батьківщину.
Висновок: протягом 1943 р. на території України, яка найбільш постраждала від Другої Світової Війни, відбувається визволення від німецьких загарбників.
ТИП УРОКУ: РОЗГРОМ НІМЕЦЬКИХ ВІЙСЬК НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ
План:
- Початок розгрому нацистів на території України.
- Перші кроки радянської влади на визволених територіях. Життя українців в радянському тилу.
- Партизанський рух на Україні.
Теми рефератів:
Корінний перелом в ході ІІ світової війни. Сталінградська битва.
Питання до реферативного повідомлення:
- які сили радянських військ приймали участь в сталінградській битві?
- яке співвідношення ми можемо простежити в цей період осені 1942 р.
- яке ідеологічне значення мала перемога під Сталінградом?
- “Курська дуга”. Як це було?
- скільки тривав наступ німців? (50 днів).
- яку з битв на Курській дузі ви вважаєте найбільшою і найважливішою? Чому?br>
- чи переріс контр наступ в загальний наступ?
- яке значення Курської битви.
- скільки тривав наступ німців? (50 днів).
- “Як визволявся Донбас і все Лівобережжя”?
- яке стратегічне значення мало визволення Донбасу від фашистських загарбників?
- чи виправдали себе ті жертви, що загинули в боротьбі за визволення Лівобережної України?
- яка кількість жертв з обох боків в боротьбі за вугільний басейн України вам відома.
- яке стратегічне значення мало визволення Донбасу від фашистських загарбників?
- “На підступах до Харкова”
- війська якого фронту брали участь в визволені Харкова?
- скількі разів місто переходило із рук в руки під час літньо-осінньої операції 1943 р.
- якого числа вдалося остаточно звільнити місто?
- війська якого фронту брали участь в визволені Харкова?
- “Східний вал. Його стратегічне значення”
- яку мету переслідували гітлеревці споруджуючи цей вал?
- чи став цей вал серйозною перешкодою на шляху Радянської Армії до визволення правобережної України?
- яку тактику намагалися застосувати німці під час евакуації з українськіх земель?
- яку мету переслідували гітлеревці споруджуючи цей вал?
- “Київська наступальна операція”
- з яких боків йшов наступ радянських військ на Київ?
- яка кількість військ приймала участь в визволенні Києва?
- якими орденами нагороджувалися визволителі столиці Української РСР?
- з яких боків йшов наступ радянських військ на Київ?
- Лютіжський плацдарм. Його роль в визволені Києва.
- яка кількість військ зосереджувалася на Лютіжському напрямку?
- чи була альтернатива визволення Києва іншим шляхом?
- які плани строїли німецькі загарбники щодо відбиття атак з боку Лютіжа?
- яка кількість військ зосереджувалася на Лютіжському напрямку?
- Радянський партизанський рух на Україні.
- чи мав реальну підтримку радянський партизанський рух на 1942-1943 рр.
- який склад мав радянський партизанський рух?
- кого їз діячів партизанського руху ви знаєте?
- яким чином партизани чинили опір фашиському окупаційному режимові?
- чи мав реальну підтримку радянський партизанський рух на 1942-1943 рр.
- “ОУН (б) і створення УПА.”
- яке відношення до створення УПА має Бульба-Боривець?
- на які угрупування поділялося УПА?
- яким чином УПА боролося з окупаційним режимом?
- яку кількість на 1942-1943 рр. нараховувала УПА?
- чи мала реальну підтримку УПА серед місцевого населення?
- на яких територіях діяли угрупування УПА?
- яку мету ставили перед собою члени УПА?
- яке відношення до створення УПА має Бульба-Боривець?
- “Дивізія СС-Галичина.”
- яке завдання ставило німецьке керівництво перед членами дивізії?
- хто входив до складу дивізії?
- на якій території діяв цей підрозділ?
- яке завдання ставило німецьке керівництво перед членами дивізії?
Висновок: Ми з вами змогли прослідкувати, на основі реферативних повідомлень, яким чином відбувалося визволення УРСР від фашисько-німецьких загарбників, з'ясували, що радянськ війська зазнали величезних втрат у цій тривалій загарбницькій війні, ми з гордістю будемо згадувати їх подвиг перед батьківщиною.
Домашнє завдання:
1. Складіть і заповніть таблицю.
Україна в 1943 році.
|
2. На основі викладеного матеріалу дайте обґрунтовану оцінку становищу українського села під владою німецького окупаційного режиму і після звільнення його радянськими військами.
Українське село:
|
Поміркуйте:
- Якою була політика радянської влади на Західноукраїнських землях після вступу на ці землі Червоної Армії?
- Дайте оцінку вкладові України в перемогу над фашизмом.