Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005
Вид материала | Диплом |
Досвід роботи гепатологічного центру у Дніпропетровську Дніпропетровська державна медична академія, Дніпропетровська міська клінічна лікарня № ім. Е.Г. Попкової |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
- Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
- Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
- Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
- Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
Досвід роботи гепатологічного центру у Дніпропетровську
Суременко М.С1., Л. В. Тимофеєва 2, Шевченко О.П. 1, Чорна Н.О. 1, Чухалова І.В.2
Дніпропетровська державна медична академія1, Дніпропетровська міська клінічна лікарня №21 ім. Е.Г. Попкової2
Гепатологічний центр засновано у 2002 році на базі гепатитного відділення міської інфекційної лікарні м. Дніпропетровська. Далі інфекційна лікарня була реорганізована у клінічну лікарню з інфекційними відділеннями. За 3 роки існування центру у ньому проліковано 2312 хворих, померло –5 (0,2%). Проведено хворими 38742 ліжко-днів. Середній ліжко-день склав – 17,2 дні. Оберт ліжка – 18,6; робота ліжка у середньому 322,9 дні на рік. Відділення має певний авторитет і практичний досвід за час свого існування. Структуру захворюваності за період 3-х років видно з таблиці.
Структура захворюваності у гепатологічному центрі за 2002 – 2004 рр.:
Нозологія | 2002 | 2003 | 2004 | |||
Кількість хворих | % від загальної кількості | Кіль-кість хворих | % від загальної кількості | Кіль-кість хворих | % від загальної кількості | |
Вірусний гепатит А | 32 | 4,8 | 50 | 6,9 | 30 | 3,9 |
Вірусний гепатит В | 58 | 8,7 | 53 | 7,31 | 39 | 5,1 |
Вірусний гепатит С | 36 | 5,4 | 35 | 4,83 | 5 | 0,6 |
Вірусний гепатит В+С | 1 | 0,1 | 6 | 0,83 | 5 | 0,6 |
Вірусний гепатит не веріфікований | 4 | 0,6 | 5 | 0,69 | 7 | 0,9 |
ВСЬОГО: | 131 | 19,6 | 149 | 20,56 | 86 | 11,3 |
Хронічний гепатит В | 21 | 3,1 | 31 | 4,28 | 34 | 4,5 |
Хронічний гепатит С | 73 | 11,0 | 68 | 9,38 | 132 | 17,3 |
Хронічний гепатит В+С | 15 | 2,3 | 18 | 2,49 | 29 | 3,8 |
Хронічний гепатит В+D | - | - | 2 | 0,28 | 1 | 0,13 |
Хронічний гепатит В+С+D | - | - | 1 | 0,14 | - | - |
Хронічний гепатит з наслідком у цироз | 4 | 0,6 | 8 | 1,1 | 32 | 4,2 |
Хронічний гепатит (ХГ) | 32 | 4,8 | 51 | 7,0 | 39 | 5,1 |
ВСЬОГО: | 145 | 20,8 | 179 | 20,56 | 267 | 34,9 |
Носійство HbsAg | 63 | 9,4 | 66 | 9,1 | 36 | 4,7 |
Транзиторне носійство HbsAg | 27 | 4,0 | 38 | 5,3 | 24 | 3,2 |
Синдром Жильбера | 15 | 2,3 | 17 | 2,4 | 17 | 1,2 |
Токсичний гепатит | 20 | 3,0 | 8 | 1,1 | 10 | 1,3 |
Хронічний холецисто-панкреатит | 189 | 28,2 | 201 | 27,7 | 248 | 32,4 |
Механічна жовтяниця | 16 | 2,4 | 12 | 1,7 | 25 | 3,3 |
ДЖВШ | 18 | 2,7 | 8 | 1,1 | 24 | 3,2 |
Носійство HCV | - | - | - | - | 1 | 0,1 |
Інші, у тому числі цирози | 44 | 6,6 | 46 | 6,3 | 26 | 3,4 |
ВСЬОГО: | 668 | 100 | 725 | 100 | 764 | 100 |
ХГ хворіють переважно лиця працездатного та репродуктивного віку (68%) і кількість їх згодом зростає. Пояснюється цей факт, можливо, тим що на цей вік падає високий рівень шкідливих звичок у хворих (алкоголізм, наркоманія), чим на інші вікові групи. Відмічався більш високий рівень захворюваності на ХГС жінок ніж чоловіків, що, можливо, пов’язане з більш широким рівнем обстеження жінок (вагітність, групи ризику, донорство, операції). При ХГ частіше реєструвалися такі симптоми, як гепатомегалія – 27,4%, малі печінкові ознаки – 23,1%, спленомегалія – 15,8%, зуд шкіри – 12,9%. Рідше спостерігались лихоманка, диспептичні розлади, болі різноманітної локалізації. Але ж не останню роль у діагностиці ХГ відіграють лабораторні та допоміжні методи діагностики. Хворим проводились біохімічні дослідження крові на печінковий комплекс – АЛТ, фракції білірубіну, білкові фракції, коагулограма, холестерин, в-липопротеиди; серологічне дослідження крові на маркери до вірусних гепатитів методом ІФА та ПЛР, УЗД гепатобіліарної зони, ФЕГДС, РХПГ, та ін.
Лікування пацієнтів з ХГ проводилось комплексно з використанням за показанням противірусної терапії інтроном А в поєднанні з ребетолом, лафероном, циклофероном. Також застосовувались інгібітори протеаз, гепатопротектори, спазмолітики, інфузійна терапія.