Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005
| Вид материала | Диплом |
- Матер І а л и науково-практичної конференції з міжнародною участю 1-2 березня 2007, 7242.75kb.
- Наукова програма передбачає науково-практичні доповіді та постерну сесію з обговоренням, 40.36kb.
- Міропольська М. А., Капченко Л. М., Алєксєєва А. В., Савченко, 7248.82kb.
- Хx міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1555.53kb.
- Хix міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1754.6kb.
- Хvii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1402.07kb.
- Хviii міжнародної Науково-практичної конференції Інформаційні технології: Наука, техніка,, 1642.96kb.
- Запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада запорізький національний університет, 6793.22kb.
- Всеукраїнська федерація «спас» запорізька облдержадміністрація запорізька обласна рада, 3474.89kb.
- Міністерство аграрної політики України Львівський національний аграрний університет, 48.27kb.
УРСОДЕЗОКСИХОЛЕВА КИСЛОТА В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХРОНІЧНИХ ДИФУЗНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ПЕЧІНКИ
Стародуб Є.М., Самогальська О.Є., Лазарчук Т.Б., Шостак С.Є.
Тернопільський державний медичний університет ім. І. Я.Горбачевського
Вивчали ефективність комплексної терапії з препаратом урсодезоксихолевої кислоти (урсосан) на перебіг хронічних дифузних захворювань печінки (ХДЗП) з синдромом холестазу (ХС).
Обстежено 42 хворих на ХДЗП, з них - 8 на хронічний гепатит (ХГ) з мінімальною активністю, 34 на цироз печінки (ЦП) в стадії субкомпенсації (клас В за Чайлдом-Пью). Алкогольний генез ХДЗП діагностовано у 22 хворих, алкогольно- вірусний – у 15, медикаментозний – у 5. Середній вік хворих – 51,8 + 2,9 роки, чоловіків було 33, жінок – 9. Основними критеріями відбору пацієнтів були наявність клінічних і лабораторних ознак холестазу. За рівнем малонового діальдегіду (МДА) оцінювали стан перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), а за рівнем супероксиддисмутази (СОД) і каталази – системи антиоксидантного захисту (АОЗ). Дослідження показників кісткової тканини проводилось за допомогою двофотонного рентгенівського денситометра. Контрольну групу складали 20 здорових осіб.
Аналіз стану мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ) показав її зменшення. Практично всі показники незалежно від вікової групи і статі менше 1,0 г/см2. Показники МЩКТ в проміжку L1-L4 поперекового відділу хребта у різних вікових групах становили: до 45 років, 45-60 років і старше 60 років – (0,932±0,086) г/см2; (0,838±0,101) г/см2 і (0,802±0,031) г/см2 відповідно. При цьому спостерігається тенденція до зменшення МЩКТ з віком. Ці дані підтверджуються рівнем показника Т. Суттєвої різниці стану МЩКТ у чоловіків і жінок обстеженої групи не виявлено. Показники young adult в % демонструють втрату кісткової тканини в середньому на 29,7±0,8 %. Показник Т в одиницях SD свідчив про наявність остеопенії I ступеню у хворих на ХГ, остеопенію III ступеню у хворих на ЦП.
Перебіг ХДЗП з синдромом холестазу у більшості випадків супроводжується активацією процесів ліпопероксидації, про що свідчить збільшення рівня МДА до (5,29 + 0,68) мкмоль/л, (р<0,001), та пригніченням антиоксидантного захисту – зниження каталази до (16,63+0,81) %, (р<0,05), СОД - до (31,08+1,21) ум.од.
Лікувальний комплекс включав призначення урсосану по 15 мг/кг ваги хворого тричі на добу протягом 3 місяців, симптоматичну терапію. Ефективність лікувального комплексу оцінювали через 6 місяців.
В результаті лікування хворих на ХДЗП з ХС та порушеною МЩКТ відмічалась позитивна динаміка клінічної картини у 38 хворого (90,5 %) із редукцію холестатичного і, як наслідок, цитолітичного синдромів.
Суттєвих позитивних змін внаслідок терапії урсосаном зазнали і показники системи ПОЛ-АОЗ. Так концентрація у крові МДА через 3 місяці терапії становила (3,45+0,58) мкмоль/л, проти (5,29 + 0,68) мкмоль/л до лікування, (р<0,05), а СОД (46,9+6,1) ум.од. проти (31,08 + 1,21) ум.од., (р<0,05). Відмічено також нормалізацію активності каталази – (18,7+3,0) %, (р<0,05).
Оцінка показників МЩКТ (г/см2) в проміжку L1-L4 поперекового відділу хребта у різних вікових групах виявила позитивну динаміку показників, особливо в групі до 45 років, де зміни були суттєвими: з (0,932±0,086) до (1,241±0,098), р < 0,05.
Таким чином, використання урсосану в терапії хворих на ХДЗП з ХС та порушеною МЩКТ протягом 3 місяців призводить до позитивної динаміки клінічної симптоматики, лабораторних проявів холестазу, показників процесів ліпопероксидації, поряд з цим спостерігається і тенденція до нормалізації показників МЩКТ.
Вільнорадикальне окислення при вірусних гепатитах на тлі наркоманії
Суременко М.С., Біла-Попович Г.С., Чорна Н.О., Литвин К.Ю.
Дніпропетровська державна медична академія
З кожним роком в Україні збільшується кількість ін’єкційних наркоманів і в зв’язку з цим росте захворюваність на вірусні гепатити з парентеральним механізмом передачі. Поєднання цих станів призводить не просто до сумації вірусних та токсичних впливів, а й до виникнення нових патогенетичних аспектів захворювання ─ вірусні гепатити на тлі наркоманії. Тому вивчення цих проблем не може не привертати уваги практичних лікарів. Найчастіше печінка уражається шляхом хімічних та імунологічних механізмів, які призводять до порушення цитоплазматичних мембран, дисфункції мітохондрій, зсувів іонного гомеостазу, вільнорадикального окислення, активації ферментів деградації речовин гепатоцитів. В патогенезі наркоманії поряд зі змінами рецепторів нейромедіаторних систем та мутагенною активністю є дані про порушення синтезу NO-синтетази та процеси вільнорадикального окислення .
Вільнорадикальне окислення ─ це біохімічний процес перетворення кисню, ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та інших речовин під дією вільних радикалів ─ з’єднань з високою реакційною здатністю за рахунок наявності на зовнішній орбіті неспареного електрону. Вільнорадикальне окислення виконує в організмі регуляторну функцію ─ приймає участь в енергозалежній незапальній загибелі клітин (апоптозі), енергетичних процесах, проникності клітинних мембран, проліферації та диференціюванні клітин, виконує бактерицидну та вірусоцидну функції. Однак зміни рівня вільнорадикального окислення ведуть до пошкодження тканинних структур. До вільних радикалів першого порядку відносять супероксидний аніон-радикал, оксид азоту; до другого порядку ─ гідроксильний радикал, перекис водню, пероксинітрит. Відомо, що гепатоцити продукують оксид азоту (NO) у відповідь на запалення, який може виконувати як гепато- та ангіопротекторну функцію, так і провокувати розвиток раку.
Під нашим наглядом перебувало 24 хворих віком від 20 до 40 років.
На основі клініко-анамнестичних та лабораторних даних (в біохімічному аналізі крові: АЛТ- 4,9-6,0 ммоль/л•год, загальний білірубін – 80-150 мкмоль/л, в сироватці крові: HВsAg, At HВcorAg IgM, At HCV IgM) в 4-х хворих було встановлено гострий мікст-гепатит В+С .
У 8- ми хворих, які мали в біохімічному аналізі крові: АЛТ- 3,5-5,5 ммоль/л •год, загальний білірубін – 90-120 мкмоль/л, в сироватці крові: HВsAg, At HВcorAg IgM, At HCV IgM + IgG, був встановлений гострий гепатит В на фоні хронічного гепатиту С.
З врахуванням біохімічних змін крові: АЛТ- 2,8-4,2 ммоль/л•год, загальний білірубін – 50-90 мкмоль/л та серологічних маркерів: HВsAg, At HCV IgM + IgG, в 12-и хворих було встановлено хронічний мікст-гепатит В+С (ПЦР HBV+ у 7-и хворих, ПЦР HCV+ у 5-и хворих).
З 24-х хворих на обліку у нарколога знаходяться 7 чоловік, токсико-хімічним методом (за допомогою тестових смужок) наявність опіатів в сечі встановлено в 12-и хворих, з них в 2-х – гострий гепатит В+С, в 4-х гострий гепатит В на фоні хронічного гепатиту С, в 6-и хворих хронічний гепатит В+С.
В сироватці крові хворих визначали вміст метаболітів оксиду азоту (нітратів та нітритів) за відомою реакцією з реактивом Грісса. В хворих без наркоманії були визначені наступні показники: нітрити (мкмоль/л) – при гострому гепатиті В+С - 0,072 ± 0,001, гострому гепатиті В на фоні хронічного С - 0,068 ± 0,001, хронічному гепатиті В+С - 0,065 ± 0,002; відповідні показники нітратів (мкмоль/л) - 0,229 ± 0,002; 0,208 ± 0,002; 0,200 ± 0,001. У хворих з гепатитами на тлі наркоманії : нітрити (мкмоль/л) - при гострому гепатиті В+С - 0,070 ± 0,001, гострому гепатиті В на фоні хронічного С - 0,065 ± 0,002, хронічному гепатиті В+С - 0,060 ± 0,002; відповідні показники нітратів (мкмоль/л) - 0,206 ± 0,001; 0,201 ± 0,002; 0,188 ± 0,002.
Таким чином, найвищими показники обміну оксиду азоту були при гострому вірусному мікст-гепатиті В+С без супутньої наркоманії, найнижчими ─ при хронічному гепатиті В+С на тлі наркоманії. Можливо, це пов’язано з більш інтенсивним при наркоманії вільнорадикальним окисленням, споживанням оксиду азоту та порушенням синтезу NO-синтетази.
Проблема поєднаних вірусних гепатитів В і С на тлі наркоманії потребує подальшого вивчення та визначення інших складових вільнорадикального окислення та факторів антиоксидантних систем.