Національний фармацевтичний університет Проблеми клініки, діагностики та терапії гепатитів Збірник праць науково практичної конференції Харків 2005

Вид материалаДиплом
РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С МЕТОДОМ динамічнОЇ радіонукліднОЇ гепатохолесцинтиграфіЇ
Харківський державний медичний університет
Подобный материал:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   115

РЕЗУЛЬТАТИ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЕПАТИТ С МЕТОДОМ динамічнОЇ радіонукліднОЇ гепатохолесцинтиграфіЇ

Козько В.М., Ткаченко В.Г., Нікітіна Н.О., Соломенник Г.О.

Харківський державний медичний університет


Дані клінічних досліджень свідчать про сприятливий і переважно легкий перебіг маніфестної форми гепатиту С (ГС) (Виноградова Е.Н, 1996; Возіанова Ж.І., 2000). Загальноприйняті методи діагностики вірусного пошкодження печінки та порушення її функції при ГС не завжди показові й інформативні, а значимість деяких з них сьогодні доводиться переглядати і переосмислювати. Так, вже відомо що аланінамінотрансфераза при HCV-гепатиті не завжди є надійним критерієм активності процесу (Громашевська Л.Л., Вовк А.Д., Гураль А.Л. та ін., 1999). Своєчасне виявлення хворих на ХГС залишається важливим, іноді непростим завданням діагностики. Визначення у HCV-інфікованих функціональних порушень гепатобіліарної системи є необхідністю, яка випливає із можливих негативних наслідків хвороби.

На базі інституту медичної радіології ім. С.П. Григор’єва Академії медичних наук України (Харків) було виконано комплексне дослідження функціонального стану гепатобіліарної системи за допомогою методу динамічної радіонуклідної гепатохолесцинтиграфії. При цьому було оцінено функціональний стан печінки, поглинально-видільну функцію гепатоцитів, концентраційну й моторну функцію жовчного міхура, прохідність жовчних шляхів.

Після 4-6-годинного голодування внутрішньовенно хворим вводили мічений радіоактивний гепатотропний препарат 99mTc-HIDA («Sorin», Франція), який при з’єднанні з білками сироватки крові вибірково захоплюється олігональними гепатоцитами й після чого виводиться у складі жовчі в жовчний міхур і кишечник. Індикація гама-випромінювання, яка при цьому проводилася, дозволяла простежити пасаж препарату по системі “кров – печінка – жовчний міхур – кишечник” і дати оцінку функціонального стану цих органів. Для реєстрації випромінювання застосовували гама-камеру “Тамара. Запис інформації здійснювали в динамічному режимі (60 кадрів по 60 секунд) протягом години із наступним графічним обробітком одержаних даних. Активність препарату складала 1,1 МБк на 1 кг маси хворого. Опрацювання серії сцинтиграм уключало вибір зон зацікавленості (права частка печінки, область серця, жовчний міхур, кишечник), побудову радіохронограм із розрахунком їхніх кількісних параметрів (T(max), T(1/ 2), Т(латентне), індекс ретенції крові і печінки, кліренс крові, індекс печінкового захвату). Результати гепатохолесцинтиграфії у обстежених цим методом хворих на ХГС порівнювали із даними, що отримали у 10 хворих з доброякісними пухлинами молочної залози (контрольна група). Радіонуклідна гепатохолесцинтиграфія була проведена у восьми хворих із малосимптомним перебігом ХГС. У чотирьох з них за даними УЗД ехографічні ознаки ХГ чітко не виявлялися.

T(max) жовчного міхура вищий за контрольне значення було виявлено у трьох хворих, T(1/2) жовчного міхура – у чотирьох. У двох з цих хворих за даними УЗД відмічалося потовщення стінок жовчного міхура, у трьох – ущільнення, а у одного – розширення жовчних протоків. У двох хворих був збільшений жовчний міхур, в одного – зменшений.

У п’яти хворих було виявлено збільшення періоду напіввиведення (Т1/2) 99mТс-HIDA із паренхіми печінки. Це є відображенням порушення видільної функції гепатоцитів, яка забезпечується при безпосередній участі мембран печінкових клітин. У двох обстежених відмічалося підвищення часу досягнення максимума накопичення радіофармпрепарату в печінці (Т(max) печінки). Останнє є свідченням порушення поглинальної функції полігональних клітин органу, що приймають безпосередню участь у захопленні радіофармпрепарату.

Індекс ретенції печінки (затримки радіофармпрепарату) був нижче за контрольну величину у п’яти обстежених, тобто радіофармпрепарат швидше виводився з печінки. Це опосередковано свідчить про структурно- функціональні порушення печінки, зокрема її дезінтоксикаційної та метаболічної здатності та ймовірне пошкодження мембран гепатоцитів.

Індекс ретенції крові був дещо вищим за контрольне значення – підвищення цього показника виявили у двох обстежених. Вищезазначене свідчить про затримку радіофармпрепарату у кров’яному руслі та сповільнення його проникнення у гепатоцити. За рахунок того, що індекс ретенції печінки був знижений, а індекс ретенції крові – підвищений, інтегруючий показник – індекс печінкового захвату у зазначених хворих знижувався. Коефіцієнт моторної функції жовчного міхура характеризує його скорочувальну функцію. Вважається, що в нормі за одну годину жовчний міхур повинен опорожнитится на 40-55%. Зазначений коефіцієнт відображає стан нейро-медіаторних та гормональних стимулів, механізми регуляції випорожнення жовчного міхура, характеризує прохідність жовчовивідних протоків, а отже, опосередковано може свідчити про наявність перешкод. У трьох з чотирьох хворих коефіцієнт був вищим за контрольну величину, що свідчить про прискорене випорожнення міхура, тобто порушення його скорочувальної, видільної та концентраційної функції. У одного хворого час надходження радіофармпрепарату із жовчного міхура в кишечник був довшим за контрольний. У цього ж хворого при УЗД було виявлено розширення жовчних протоків та конкременти в порожнині жовчного міхура.

Таким чином, аналіз показників динамічної радіонуклідної гепатохолесцинтиграфії у обстежених хворих виявив помірно виражені функціонально-структурні порушення печінки, жовчного міхура та селезінки, зокрема, поглинально-видільної функції печінки, моторної та скорочувальної функції жовчного міхура.